У серпні 2023 року Кабінет Міністрів України затвердив реалізацію експериментального проєкту з будівництва Національного військового меморіального кладовища, яке мають побудувати у селищі Гатне Фастівського району Київської області.
За словами заступника директора ДУ «НВМК» Ярослава Старущенка, наразі пройдено початковий етап будівництва і власне розпочалися активні будівельні роботи:
«Зараз встановлено тимчасовий будівельний паркан, облаштовано побутове містечко, виконуються роботи з розчистки котлована, облаштування дороги для підготовки завезення важкої будівельної техніки», — коментує Ярослав Старущенко.
До кінця поточного року планується завершення будівництва в першому пусковому комплексі першої черги, і кінець 25-го року — це завершення першої черги будівництва НВМК.
13 червня 2024, уряд затвердив низку порядків перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі. Зробили ряд виключень, і на законному рівні закріпили можливість перепоховання для Героїв України, які з 2014 року отримали орден «Золота Зірка». Про це розповідає начальник відділу меморіальної роботи ДУ «НВМК», ветеран Максим Зубов:
«Також можна перепоховати тих захисників і захисниць, яких поховали на території, яка була окупована. Є ще четверта категорія пакту, яка дає можливість на перепоховання видатних борців за незалежність України у 20 сторіччі», — пояснює Максим Зубов.
По співпраці з органами місцевого самоврядування, органами влади, за словами заступника директора кладовища, труднощів взагалі ніяких не виникало. Категоричну незгоду до обрання місця під будівництво кладовища заявляють мешканці одного з селищ, яке прилягає до території.
Жителі села Мархалівка організовують мітинги з вимогою переглянути рішення про обрання відповідної ділянки. Вони зазначають, що на території, яку обрали під забудову, підвищений рівень ґрунтових вод, а масова вирубка дерев завдасть значної шкоди довкіллю.
Історик та військовослужбовець Вахтанг Кіпіані, посилаючись на міжнародний досвід, переконаний, що критика проєкту є завчасною і у світі є дуже багато прикладів, коли робилися і робляться лісові кладовища. На одному з таких поховані Степан Бандера, Ярослав Стецько в Мюнхені:
«Я думаю, важливо те, що через певний час ми забудемо ті дріб’язкові суперечки, які у нас часто супроводжують будь-який процес, а цвинтар буде, і чим раніше ми це зробимо, тим більше воїнів, які навіть сьогодні перебувають на фронті, побачать, що держава Україна свою частину боргу перед такими, як вони, виконала. Якщо держава сказала, і гарантує, що це буде зроблено на високому рівні, то поки не буде доведено зворотне, ми маємо її підтримувати», — підкреслює історик.