Семінар “Безвісти зниклі захисники: алгоритми вирішення проблем” відбудеться у онлайн-форматі у суботу, 30 листопада, на платформі YouTube. Для участі достатньо заповнити реєстраційну форму.

Захід організовує ГО “Спілка ветеранів АТО”. Спікером виступить адвокат Алік Керімов.

Тематика семінару:
👉 Порядок оформлення виплати за безвісти зниклого військового за особливих обставин
👉 Пенсія по втраті годувальника за безвісти зниклих за особливих обставин Захисників: хто, як і коли може її отримати
👉 Практичні кейси вирішення проблем у цій сфері. На що треба звернути увагу?

• Спікер: адвокат Алік Керімов
• Дата: субота, 30 листопада
• Час: 11:00
• Платформа: YouTube

Умови участі: безкоштовно, попередня реєстрація обов’язкова за посиланням: https://forms.gle/cq3shnze9KW8ZqXp8

Посилання на трансляцію буде відправлено на вашу електронну пошту або месенджер, які ви вкажете при реєстрації.

Цей проєкт з безоплатної правової допомоги реалізується ГО “Спілка ветеранів АТО” та адвокатським бюро “Керімов та партнери” в межах програми “Права ветеранів” за допомогою Німецького фонду Маршала США.

За ініціативи ГО “Спілка ветеранів АТО”, у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №12222 щодо зменшення граничного віку перебування на військовій службі та в запасі з 60 до 55 років.

Ветерани схвально сприйняли цей крок і висловили подяку народним депутатам. Водночас представники ветеранської спільноти наполягають на розширенні критеріїв. Вони пропонують знизити вікову планку до 50 років для тих, хто має поранення, серйозні захворювання або вже відслужив понад два роки.

“Процес демобілізації ветеранів є вкрай важливим для українського суспільства, як і процес справедливої мобілізації”, — коментують у ГО “Спілка ветеранів АТО”.

Законодавчі ініціативи також повинні враховувати програми реінтеграції демобілізованих. Ветерани пропонують залучати їх як викладачів, тренерів та наставників у систему військової підготовки та цивільного захисту. Вони впевнені, що саме ветерани можуть стати основою державної програми підготовки молоді, особливо враховуючи перспективу мобілізації громадян віком до 25 років.

“Підготовка до армії має починатися не в армії — і ветерани готові стати основою цієї системи”, — наголошують у ГО “Спілка ветеранів АТО”.

Залишається сподіватися, що Верховна Рада прислухається до пропозицій ветеранів, адже їхній голос — це голос досвіду, відповідальності та майбутнього України.

Кабмін затвердив новий механізм переведення між військовими частинами за власною ініціативою військовослужбовців. Це експериментальний проєкт Міноборони. Хто з військовослужбовців має право на переміщення та як це зробити? Пояснюють експерти Юридичного Гончаренко центру. 

Хто з військовослужбовців має право на переміщення? 

Подати рапорт до Кадрового центру Збройних Сил можуть військовослужбовці:

• Військовослужбовці, які хочуть перейти до частин бойового складу;
• Ті, хто служить у тилових, навчальних та резервних частинах і хоче змінити місце служби на іншу таку ж частину;
• Військові з бойових частин, які хочуть перейти до інших бойових частин;
• Військовослужбовці, яких ВЛК визнала придатними для служби у тилу, можуть перевестися з бойових частин у частини відповідно до рекомендацій комісії.

Які документи треба додати до рапорту для переведення між частинами?

До рапорту військовослужбовець додає такі документи:

• копія військового квитка, посвідчення офіцера;
• рекомендаційний лист від військової частини, в яку військовослужбовець має бажання бути переміщеним;
• погодження командира військової частини, в якій проходить військову службу такий військовослужбовець (крім тих категорій військовослужбовців, для яких таке погодження не є обов’язковим, зазначено нижче). Таке погодження може бути надане як окремим документом, так і у формі погодження (схвалення) рапорту засобами Порталу “Армія+”, інших інформаційно-комунікаційних систем, систем електронного документообігу;
• висновок військово-лікарської комісії (для військовослужбовців, які переміщуються на підставі висновку ВЛК).

Кому не потрібне погодження командира на переміщення?

Командир військової частини не зобов’язаний погоджувати переміщення для таких категорій військовослужбовців:

• рядовий, сержантський та старшинський склад (крім тих, хто займає офіцерські посади), які переміщуються з тилових, навчальних чи небойових частин до бойових;
• постійний склад навчальних центрів, які переводяться до інших навчальних центрів;
• військовослужбовці, які переміщуються за висновком ВЛК.

«Процедура розгляду рапорту — до п’яти днів. Усі документи перевіряє Кадровий центр ЗСУ протягом 72 годин, після чого приймає рішення. У разі, якщо підстав для відмови немає, готується наказ про переведення, який має бути підписаний протягом 24 годин після завершення перевірки. Згодом, після підписання наказу, військовослужбовець отримує повідомлення через портал «Армія+» впродовж 24 годин», — пояснює процедуру директор Юридичного Гончаренко центру Микола Брюховецький. 

Кому можуть відмовити у переведенні?

У переміщенні військовослужбовця відмовляється лише за наявності однієї з таких підстав:

• військовослужбовець не належить до жодної з чотирьох визначених категорій;
• військовослужбовець проходить військову службу у військовій частині менш як 6 місяців або менше одного року з моменту попереднього його переміщення за власною ініціативою (крім військовослужбовців, які переміщуються на підставі рішення ВЛК);
• до рапорту не додані необхідні документи.

Кадровий центр Збройних Сил перевіряє рапорт військовослужбовця на наявність підстав для відмови у переміщенні протягом 72 годин із моменту його отримання. За результатами перевірки військовослужбовець отримує через портал Армія+ повідомлення про погодження або відмову із зазначенням причин.

Інформацію про підписання наказу на переміщення військовослужбовець отримує через портал Армія+ протягом 24 годин після підписання наказу.

За потреби оскаржити відмову в наданні цих гарантій військовослужбовці та учасники бойових дій можуть звернутися на гарячу лінію Безоплатної правничої допомоги від держави за номером 0 800 213 103. Безоплатну юридичну допомогу надають також на гарячій лінії Юридичного Гончаренко центру за номерами: +380672042206, +380951168887 або +380937440036, а також у WhatsApp, Telegram, Viber, Signal з понеділка по п’ятницю, 9.00 до 18.00.