Ветеран Роман Бабінський, який після поранення пересувається на кріслі колісному, заявив, що центральна частина Коломиї досі залишається недоступною для людей з порушеннями мобільності. За його словами, високі бордюри, сходинки та відсутність пандусів не дозволяють самостійно пересуватися містом, відвідувати заклади чи навіть дістатися до туристичних локацій.

Про проблему ветеран розповів 30 червня під час моніторингу фізичної доступності туристичної інфраструктури Коломиї. Перевірку проводили в межах третього етапу обласного дослідження безбар’єрності туристичних об’єктів. До моніторингової групи увійшли заступник начальника управління євроінтеграції громади і туризму департаменту міжнародного співробітництва та євроінтеграції громад Івано-Франківської ОДА Віталій Передерко та представник Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю в області Микола Макар.

Загалом вони обстежили 30 туристичних об’єктів та закладів гостинності. Під час зустрічі в Музеї історії міста Коломиї Роман Бабінський розповів, що вже неодноразово звертав увагу влади на проблему доступності, однак за останні роки суттєвих змін не відбулося.

«Я вже місяць знаходжуся тут. Було писано, читано, розказано, знято відеозйомки. Говорили все. Достукатися нереально ні до кого», — сказав ветеран.

За словами чоловіка, найбільше труднощів виникає на центральній пішохідній вулиці міста — стометрівці. Через бордюри та сходинки він не може самостійно заїхати до більшості кафе, магазинів чи навіть дістатися до фонтанів.

«Навіть проїхатися стометрівкою, заїхати кудись і просто випити кави — практично неможливо. Є лише один доступний заклад біля Ратуші — і все», — зазначив він.

Бордюри, сходинки та відсутність пандусів Роман Бабінський пояснив, що пересування містом залежить навіть від типу крісла колісного. Якщо електричне крісло ще дозволяє долати окремі підйоми, то на ручному це часто неможливо.

Окремою проблемою ветеран назвав входи до приватних закладів. Багато магазинів, кав’ярень та інших приміщень мають кілька сходинок без жодного пандуса. На його думку, власники могли б хоча б використовувати переносні пандуси, які коштують недорого і встановлюються лише за потреби.

«Можна ж хоча б купити накидний пандус. Працівник вийшов би, поставив його — і людина могла б заїхати. Але немає навіть цього», — сказав ветеран.

Представник Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю в області Микола Макар наголосив, що доступне середовище важливе не лише для ветеранів або людей з інвалідністю. Ним також користуються батьки з дитячими візками, літні люди та всі, хто тимчасово має труднощі з пересуванням. Він закликав ветеранів Коломиї активніше долучатися до роботи над створенням безбар’єрного міста та наголосив, що туристичне місто має бути комфортним для всіх відвідувачів.

За словами Романа Бабінського, труднощі виникають не лише у місцевих жителів. Його побратими, які пересуваються на кріслах колісних, також не можуть повноцінно відвідати Коломию. Однією з причин є недоступність залізничного вокзалу та відсутність безбар’єрних маршрутів уже після прибуття до міста.

«Коломия — столиця Гуцульщини, місто музеїв, церков і костелів. Сюди мають приїжджати туристи, витрачати гроші, залишати їх у місті та отримувати гарні емоції. Для цього ми все це й робимо. Але не тільки для туристів. Ми маємо зробити місто доступним і для людей, які віддали своє здоров’я, захищаючи країну, а тепер живуть у Коломиї. Я знаю, що таких людей тут дуже багато. Хочеться, щоб вони також долучалися, об’єднувалися і разом із нами створювали безбар’єрність для всіх», — зазначив Микола Макар.

Ветеран повідомив, що вперше порушував питання доступності під час розмови з міським головою ще у 2023 році. Однак, за його словами, за три роки ситуація в центрі міста практично не змінилася. Микола Макар порадив доповнювати публікації у соцмережах офіційними письмовими зверненнями, адже саме вони запускають адміністративні процедури реагування.

Ще 3 червня ветерани Роман Бабінський, Володимир Гасюк та Олександр Ковтуник зустрічалися з представниками соціального захисту та Ради безбар’єрності. Під час зустрічі вони наголосили, що багато проблем потребують вирішення вже зараз, а не після реалізації довгострокових планів до 2030 року. Серед найгостріших проблем ветерани назвали недоступні магазини та установи, відсутність зручних з’їздів на пішохідних переходах, брак доступних громадських вбиралень, а також численні бар’єри на залізничному й автовокзалі.

За підсумками зустрічі сторони домовилися провести засідання Ради безбар’єрності та спільно перевіряти громадські простори міста, щоб визначати проблемні місця та працювати над їх усуненням.