Сучасний якісний одяг для активного відпочинку – це поєднання функціональності, технологій і зручності. Коли людина проводить багато часу на природі чи займається туризмом, головне завдання туристичного спорядження полягає у забезпеченні комфорту та захисту в будь-яких умовах. Варто пам’ятати, що від правильного вибору залежить не лише результат подорожі, а й здоров’я.
Якісний тактичний одяг виготовляють із дихаючих матеріалів, які вміють відводити вологу, утримуючи стабільну температуру тіла. Такі тканини не створюють парникового ефекту й допомагають уникнути переохолодження.
Базові елементи тактичного спорядження
Набір речей залежить від сезону, але існують універсальні категорії, які варто враховувати:
Куртка – має зовнішній шар із водовідштовхувальним покриттям, що забезпечує захист від вітру, дощу й снігу.
Штани – еластичні, зносостійкі, з посиленими колінами чи вставками, що не обмежують рухів.
Термобілизна – це базовий шар, який утримує тепло та відводить вологу від шкіри. Частіш за все одягається під основний шар одягу.
Рукавички, аксесуари, бафи, шапки, рюкзаки – важливі елементи для підтримки мікроклімату і комфорту в екстремальних умовах для туристів та військових.
Не менш важливе і взуття. Для гір чи лісу потрібна тверда підошва з протектором і мембрана, що не пропускає воду. Універсальне взуття для походів має поєднувати стабільність, амортизацію та довговічність.
Переваги якісних матеріалів
Вибір тканин має ключове значення. У костюми для туризму часто додають синтетичні волокна, які роблять речі легшими, але міцними. Комбінація поліестеру, нейлону та бавовни забезпечує переваги природної вентиляції та швидкого висихання.
Така технологія дозволяє зберігати комфорт під час активного відпочинку, навіть коли змінюється погода чи рівень навантаження.
Для зимових походів варто обирати товари з утепленням, що мають теплоізоляційні властивості, тоді як літні моделі роблять із сітчастих або дихаючих матеріалів. Одяг для військових та туризму має поєднувати легкість, зручність і стійкість до механічних пошкоджень.
Практичні поради щодо вибору та догляду
Орієнтуйтеся на вид активності: для гірських маршрутів – використання мембранних тканин, а для бігу – ультралегкі волокна.
Обирайте рюкзаки з анатомічною спинкою, регульованими лямками та надійною фурнітурою.
Під час догляду уникайте порошків із хлором, оскільки вони руйнують структуру тканин. Краще користуйтеся спеціальними засобами для одягу та взуття.
Перевіряйте асортимент і залежно від потреб, вибирайте чоловічі або жіночі моделі, не дивлячись на те, що багато речей є унісекс.
Висновок
Якісний одяг для активного проведення часу відhttps://camotec.ua/– це не просто модна річ, а інструмент, який допомагає насолоджуватися природою без дискомфорту. Правильно підібрані матеріали, зручне спорядження і практичний дизайн гарантують, що навіть у екстремальних умовах тіло залишиться в теплі, а рухи максимально вільними.
Пам’ятайте: надійний тактичний одяг – найкраща інвестиція у безпеку, здоров’я і справжнє задоволення від кожного дня.
Міністерство у справах ветеранів України розпочало службове розслідування щодо керівництва державної установи «Національне військове меморіальне кладовище» (НВМК). Перевірка, зокрема, стосується можливого неправомірного бронювання працівників.
«Службове розслідування у державній установі НВМК триває. За його результатами будуть ухвалені необхідні управлінські рішення», — заявила Калмикова.
Вона також повідомила, що Володимир Петров звільнений з посади провідного фахівця відділу з питань комунікацій та інформаційних технологій ДУ «НВМК». За її словами, Петров сам подав заяву на звільнення.
Як ми раніше повідомляли, у ЗМІ з’явилася інформація про те, що співведучий YouTube-каналу «Ісландія» Володимир Петров нібито є співробітником НВМК та має бронювання до 21 січня 2026 року. Після цього стало відомо, що Міністерство у справах ветеранів розпочало службове розслідування щодо можливих порушень бронювання у державній установі «Національне військове меморіальне кладовище». Верховна Рада також ухвалила рішення викликати міністерку у справах ветеранів Наталію Калмикову для доповіді щодо ймовірних фейкових бронювань.
Неприбуткові неурядові організації можуть отримати фінансування на створення реабілітаційних таборів, кемпів і ретритів, зокрема й для ветеранів та їхніх родин. Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні проводить відкритий грантовий конкурс на реалізацію таких ініціатив у 2026 році.
Його мета — підтримати й допомогти відновитися, а також отримати психосоціальну підтримку трьом категоріями, серед яких діти та/або родини:
ветеранів, ветеранок та військовослужбовців;
загиблих Захисників і Захисниць України;
військовополонених або зниклих безвісти.
Які ініціативи можна подавати на конкурс
Проєктні заявки мають передбачати психосоціальну реабілітацію та неформальну освіту через:
ретрити;
відпочинково-реабілітаційні табори;
табори упродовж навчального року для шкільних класів і вчителів, які через війну навчаються онлайн;
сімейних кемпів для родин ветеранів і ветеранок, зі спільним відпочинком батьків і дітей.
Фінансування та дедлайни
Розмір грантів: від 1,5 млн до 7,5 млн грн. Термін подачі заявок: з 13 січня до 12:00 6 лютого 2026 року.
Подати заявку можна за посиланням: https://form.jotform.com/253382812506355
Питання стосовно участі можна надсилати на пошту camps2026_ua_grants@solidarityfund.pl (у темі листа вкажіть назву організації).
Як обиратимуть переможців?
Проєктні пропозиції розглядає Оцінювальна комісія, затверджена керівником Представництва. Рейтинг формується на основі індивідуальних оцінок членів комісії.
Детальні умови участі та перелік всіх необхідних документів: https://solidarityfund.org.ua/novyny/
Рух ЧЕСНО та Школа публічного управління УКУ оголосили про набір на третю хвилю сертифікованої Програми ветеранського лідерства. До участі запрошують ветеранів і ветеранок, які хочуть громадською або політичною діяльністю на місцевому, регіональному або національному рівнях.
Навчання для відібраних учасників є безкоштовним. Організатори забезпечують проживання, харчування та компенсують витрати на проїзд. Відбір передбачає заповнення онлайн-анкети та проходження онлайн-співбесіди.
Програма складається з чотирьох обов’язкових офлайн-модулів, які проходитимуть у навчальному кампусі Українського католицького університету у Львові. Присутність на кожному модулі є обов’язковою.
Під час навчання учасники та учасниці вивчатимуть лідерство, державотворення, законотворчість, права людини, місцеве самоврядування та політичні процеси. Окремий модуль присвячений політичним комунікаціям і публічним виступам, зокрема практиці у студії Суспільне Львів.
Модулі відбудуться у 2026 році:
12–14 березня;
16–18 квітня;
28–30 травня;
18–20 червня.
Кінцевий термін подання заявок — 10 лютого 2026 року, реєстрація за посиланням.
У разі запитань або для уточнення деталей програми та реєстраційної анкети: veteranslead@chesno.org
Програму ветеранського лідерства створили у 2024 році. Перша хвиля завершилася у березні 2025 року, друга триває до кінця січня 2026 року.
У соціальному центрі «Карітас Львів» запрацював новий Ветеранський простір. Його створили для ветеранів, військовослужбовців і членів їхніх родин, які потребують психологічної, соціальної та духовної підтримки, а також допомоги в адаптації до життя після війни.
Про це повідомили у Львівській обласній військовій адміністрації.
До роботи простору залучені фахівці — психолог, психіатр і спеціаліст із питань залежностей. Вони працюють з ветеранами та їхніми родинами, допомагаючи долати наслідки війни та пов’язані з нею виклики.
Новий Ветеранський простір працює за адресою: вул. Ярошинської, 2А. Щонеділі о 15:00 тут проводять групи взаємопідтримки для ветеранів, військових і членів їхніх родин.
Додаткову інформацію можна отримати за телефонами: +38 (073) 086 77 24, +38 (068) 508 69 38.
23 січня єдина спільнота жінок з бойовим досвідом рух VETERANKA проведуть наймасштабніший форум в Україні присвячений культурі пам’яті “Поліс пам’яті”. Місія заходу створити простір знайомства й чесної розмови про те, як сьогодні формується культура вшанування: про відповідальність держави й громад, взаємодію різних спільнот та інституцій, а також про те, як у публічному просторі співіснують різні досвіди війни, що триває та які побутують кейси нової культури вшанування.
“Поліс пам’яті” – це одноденна подія для експертів(ок), представників ініціатив, активістів, дослідниць та всіх, кому важливо, як формується сучасна культура пам’ятання війни. Назва заходу не випадкова, адже йдеться про спільнотворчість та спільне ухвалення рішень, яке вирізняло давньогрецькі міста-держави — поліси.
На форумі будуть обговорюватися виклики та завдання, які сьогодні стоять перед центральною та місцевою владою у питаннях збереження пам’яті, конфлікти пам’яті та не “здорові” практики меморалізації. Представники та представниці ініціатив обговорюватимуть свої бачення майбутнього та залученості спільнот, а експерти та експертки надаватимуть глибшого контексту, куди рухається культура вшанування в Україні.
“Ми хочемо створити місце для відкритих розмов і спільних рішень про те, як разом розвивати культуру пам’яті та зробити її інклюзивною для різних досвідів війни, що триває. Зокрема про те, як вшановувати військовослужбовиць, аби вони знову не потрапили під культурну амнезію”,– зауважує очільниця руху VETERANKA Катерина Приймак.
Подію організовує рух VETERANKA у партнерстві з Центром прав людини та меморіалізації війни; програмою Дослідження пам’яті та публічна історія, факультетом соціальних наук Київської школи економіки.
Серед спікерів:
Наталія Кривда – докторка філософських наук, професорка КНУ імені Тараса Шевченка, голова наглядової ради Українського культурного фонду (УКФ), академічна директорка Единбурзької бізнес-школи в Україні;
Юлія Гнатюк – перша заступниця Голови Українського інституту національної памʼяті;
Ірина Гой – 12 бригада спеціального призначення НГУ «Азов», керівник медичного напрямку Служби Супроводу;
Антон Дробович – філософ, правник, громадський та державний діяч, керівник Центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки;
Катерина Семенюк – культурна менеджерка, кураторка, співзасновниця платформи культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, голова ГО «Культурні практики»
Ганна Бондар – архітекторка, народна депутатка України.
Катя Даценко – співзасновниця ГО Вшануй;
Гандзя Морозова – виконавча директорка фонду Максима Кривцова, військовослужбовиця, посестра руху VETERANKA;
Форум реалізується за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження»
У Верховній Раді України триває робота над законопроєктом №10027, який має врегулювати питання забезпечення ветеранів війни земельними ділянками. Документ уже пройшов перше читання та наразі готується до розгляду у другому, що робить його одним із ключових соціально чутливих рішень парламенту в умовах повномасштабної війни.
Фактично законопроєкт №10027 покликаний дати відповідь на питання, яке роками залишалося без системного рішення, а після запровадження воєнного стану стало ще гострішим. Йдеться не лише про саме право ветеранів на землю, а про наявність зрозумілого механізму його реалізації. Документ зосереджується на трьох практичних речах: де саме держава може взяти земельний ресурс, як зарезервувати його виключно для ветеранів і родин загиблих захисників, а також як зробити інформацію про ці ділянки відкритою і публічною, щоб люди не змушені були роками ходити по колу з відповіддю «вільної землі немає».
Автор ініціативи, народний депутат та ветеран Сергій Рудик, наголошує, що це питання виходить далеко за межі соціальної підтримки. За його словами, йдеться про обмежений ресурс і обмежений час: поки приватизація землі для ветеранів фактично заблокована під час дії воєнного стану, залишки державних земель поступово зникають. Саме тому, вважає депутат, ухвалення закону не можна відкладати, а дискусія має завершитися конкретним рішенням.
Про те, як з’явилася ця ініціатива, чому законопроєкт проходив складний шлях до першого читання і що саме він передбачає на практиці, Сергій Рудик розповів у розмові з нашим виданням.
Сергій Рудик: “Поки є земля – її треба віддавати тим, хто її захищав”
— Пане Сергію, як і коли у вас виникла ідея цього законопроєкту?
Земля для учасників бойових дій – це питання, яке виникло в моїй голові ще в травні 2014 року. Після Революції гідності я був призначений на короткий період головою Державного агентства земельних ресурсів. Я розібрався, що відбувалося в цій сфері, яка завжди була складною і корумпованою, і поставив собі просте запитання: чому люди, які найбільше заслуговують на землю – учасники бойових дій, – нею не володіють?
На той момент ми оцінювали землі державної форми власності приблизно у дев’ять мільйонів гектарів. Починалася АТО, і для мене це було питання соціальної справедливості. Люди платили за цю землю кров’ю. І ніхто так добре не захищає свою землю, як той, хто захищав державу на війні.
— Як ця ініціатива працювала до 2022 року?
Тоді не було окремого закону. Уся ця історія працювала в межах старого механізму безоплатної приватизації, який формально був доступний кожному громадянину. Фактично ж ним користувалися одиниці.
Я як голова Держземагентства дав зрозуміти всім керівникам структурних підрозділів, що я буду за цим слідкувати особисто. Якщо я буду отримувати скарги від ветеранів, що ви їх пускаєте побоку, там можна багато різних епітетів знайти, то ви довго цій системі не затримаєтеся. Насправді не затримався в цій системі довго якраз я, тому що такі принципи були не зовсім прийнятні для будь-якої влади.
До початку повномасштабного вторгнення цією ініціативою скористалися понад триста тисяч учасників бойових дій. Вона працювала».
— Що змінилося після початку великої війни?
Після повномасштабного вторгнення хтось вирішив, що приватизацію землі під час війни треба зупинити. Для мене це досі виглядає абсурдно. Ніби війна 2014-2015 років була якоюсь іншою.
Сьогодні ми маємо парадоксальну ситуацію: іноземці через механізми громадянства можуть отримувати доступ до української землі, латифундисти – акумулювати тисячі гектарів, а учасникам бойових дій кажуть: “Землі немає, почекайте”».
— У чому ключова суть законопроєкту №10027?
Законопроєкт відповідає на три базові питання: де взяти землю, як її зарезервувати саме для ветеранів і як зробити інформацію про ці ділянки публічною.
Ми пропонуємо зарезервувати до двадцяти відсотків земель державних і комунальних підприємств, які перебувають у постійному користуванні та підлягають приватизації, виключно для учасників бойових дій і родин загиблих.
Вся інформація про ці землі має бути відкритою. Людина повинна бачити: ось масив, ось призначення, ось площа. Щоб не було цього вічного пінг-понгу: “покажіть, де хочете землю” – “там землі немає”».
— На якому етапі зараз законопроєкт?
Станом на момент запису інтерв’ю законопроєкт перебуває на етапі підготовки до другого читання. Подано 1213 правок. Комітет має сформувати таблицю, визначити, що підтримати, що відхилити, і знову переконувати більшість винести документ у зал. Якщо цей процес знову затягнеться, є ризик, що цього парламенту просто не вистачить часу.
Начальник юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Костянтин Рибалко звертає увагу на об’єктивні обмеження:
«Земельний ресурс обмежений. Частина територій окупована або забруднена. За останній рік значні масиви державних земель передані в оренду через Державний земельний банк для наповнення бюджетів. Тому резервування двадцяти відсотків – це компроміс між соціальною справедливістю і фінансовими потребами держави».
Водночас він наголошує на потребі доопрацювання норм щодо цільового призначення земель і не виключає монетизацію права як альтернативу для тих ветеранів, які не планують займатися землею.
Голова Сумської обласної спілки інвалідів війни Олександр Солоніков говорить:
«До 2022 року ми буквально відбирали законну землю для учасників бойових дій у держави. Після передачі повноважень ОТГ більшість проєктів просто блокувалися. Основну масу земель під час війни тихо передали агробаронам. Тому резерв потрібен, але має бути чітко прописано – за рахунок яких земель».
Схожу позицію озвучує голова Бізнес асоціації захисників України Тарас Лелюх:
«Землі буде менше, ніж ветеранів. Частині ветеранів потрібна земля, частині – компенсація. І найгірше, що це може перетворитися на передвиборчий слоган без реального результату. Тому ветеранські організації мають бути залучені до підзаконних актів».
Рудик: “Спочатку зафіксувати землю – потім говорити про ідеали”
Реагуючи на критику і пропозиції збільшити резерв до 50%, Сергій Рудик пояснює:
«Можна говорити і про п’ятдесят, і про сто відсотків. Але якщо сьогодні ми не зафіксуємо хоча б ці двадцять, завтра не буде чого ділити взагалі. Наше завдання – зарезервувати землю, бо її реально не стане. Чим довше ми будемо говорити, тим менше залишиться ресурсу».
Що далі?
Якщо законопроєкт буде ухвалений у другому читанні, уряд матиме до шести місяців на розробку підзаконних актів. Саме на цьому етапі, за словами Рудика, вирішальну роль повинні відіграти ветеранські організації та профільні фахівці.
«Поки є земля – її треба віддавати тим, хто її захищав. Потім буде пізно», – резюмує автор ініціативи.
Державна установа «Національне військове меморіальне кладовище» самостійно ухвалює кадрові рішення та не зобов’язана окремо погоджувати їх із Міністерством у справах ветеранів України.
Про це йдеться у роз’ясненнні установи, оприлюдненому у Facebook.
У НВМК зазначили, що рішення щодо прийняття працівників до штату ухвалює керівник установи в межах наданих йому повноважень.
«Кадрові рішення щодо прийняття працівників до штату державної установи “Національне військове меморіальне кладовище” ухвалюються керівником установи та не потребують окремого погодження з Міністерством у справах ветеранів України», — йдеться в повідомленні.
Також у державній установі наголосили, що засоби масової інформації та інші зацікавлені сторони можуть звертатися безпосередньо до керівника НВМК або до відділу з питань комунікацій та інформаційних технологій, зокрема з офіційними запитами щодо реалізації кадрових повноважень — у порядку, визначеному законодавством.
У НВМК додали, що відкриті до фахового та конструктивного діалогу.
Раніше стало відомо, що Міністерство у справах ветеранів розпочало службове розслідування щодо можливих порушень бронювання у державній установі «Національне військове меморіальне кладовище». Верховна Рада також ухвалила рішення викликати міністерку у справах ветеранів Наталію Калмикову для доповіді щодо ймовірних фейкових бронювань.
А ще раніше в ЗМІ з’явилася інформація про те, що співведучий YouTube-каналу «Ісландія» Володимир Петров нібито є співробітником НВМК та має бронювання до 21 січня 2026 року.
Sense Bank запровадив спеціальну цілодобову лінію онлайн-підтримки для військовослужбовців і ветеранів. Сервіс створили, щоб клієнти могли оперативно отримувати консультації без черг і тривалого очікування.
Понад 50 тисяч ветеранів та ветеранок подали заявки на державну компенсацію обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ОСЦПВ) через застосунок «Дія». Загальна сума вже виплачених відшкодувань перевищила 80 мільйонів гривень.
Про це повідомляє Міністерство у справах ветеранів.
У відомстві зазначили, що від старту програми заявки на компенсацію подали ветерани по всій країні, а нарахування коштів за поданими зверненнями триває й надалі.
«Від початку дії програми 50 тисяч ветеранів і ветеранок подалися на державну компенсацію вартості ОСЦПВ та вже отримали відшкодування на понад 80 млн гривень», — йдеться в повідомленні міністерства.
Також у Мінветеранів нагадали, що подати заявку на компенсацію можна навіть після завершення строку дії страхового договору. Це стосується й полісів, укладених у січні–лютому 2025 року.
За такими договорами заяви можна буде подати протягом трьох місяців після запуску оновленої системи. Наразі сервіс доопрацьовують, однак найближчим часом подання заявок знову стане доступним у «Дії».
