Сторінка 18 – Новини ветеранів зі всієї України

Київрада спростила отримання допомоги для ветеранів та їхніх родин: що змінилося

Опубліковано by Daria

Київрада внесла зміни до порядку надання додаткових пільг і гарантій ветеранам, ветеранкам та членам їхніх родин у межах міської програми «Підтримка киян – Захисників та Захисниць». Тепер для оформлення окремих видів допомоги потрібно подавати менше документів.

Про зміни повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

Які документи більше не вимагатимуть

Якщо необхідну інформацію можна отримати з державних реєстрів, людині не потрібно самостійно збирати відповідні довідки.

Зокрема, довідки за формами №5 та №6 не є обов’язковими. Їх можна подавати за наявності. Також замість документів із раніше визначеного переліку можна подати інший документ, який підтверджує відповідний факт. Наприклад, витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни.

Не потрібно щороку подавати той самий пакет документів

Скасовано вимогу щороку повторно подавати документи для отримання щорічної та щомісячної допомоги. Якщо право людини на виплату вже підтверджене, повторно збирати та подавати той самий пакет документів не потрібно.

Спрощено допомогу родинам зниклих безвісти

Для членів сімей Захисників і Захисниць, які зникли безвісти, також змінили перелік документів.

Із нього прибрали:

  • повідомлення або сповіщення про зникнення людини;
  • витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Тепер для підтвердження відповідного статусу достатньо витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Кияни з кількома статусами можуть обрати підставу для пільг

Якщо людина має кілька статусів, які дають право на додаткові пільги та гарантії, вона може самостійно обрати, за яким статусом користуватися підтримкою. Це, зокрема, стосується людей, які одночасно мають статус учасника бойових дій та члена сім’ї загиблого або померлого Захисника чи Захисниці.

Також це стосується членів сімей Захисників і Захисниць, які перебувають у полоні або зникли безвісти за особливих обставин.

Для підтвердження обраної категорії потрібне відповідне посвідчення або витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни.

Діти до 23 років зможуть отримувати окремі пільги

Розширили можливість отримання окремих пільг для повнолітніх дітей Захисників і Захисниць віком до 23 років. Йдеться про дітей загиблих, померлих, зниклих безвісти за особливих обставин або тих, хто перебуває в полоні. Умова — дитина продовжує навчання та здобуває середню або вищу освіту.

Змінили правила оздоровлення дітей

Дитина Захисника чи Захисниці тепер може їхати на оздоровлення у супроводі не лише свого батька або матері, а й іншого члена родини. При цьому дитина та Захисник або Захисниця, які мають право на відповідну послугу, повинні бути зареєстровані в Києві.

Таким чином, оновлений порядок має скоротити кількість формальних процедур і спростити ветеранам, ветеранкам та їхнім родинам доступ до міських виплат, пільг та інших видів підтримки.

«Почуйте людей»: колектив Іркліївського риборозплідника закликає владу повернути директора-ветерана

Опубліковано by Daria

Трудовий колектив ДП «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб» закликав Фонд державного майна України, Кабінет Міністрів та інші державні органи до відкритого діалогу щодо ситуації на підприємстві. Працівники заявили, що не хочуть протистояння з державою та наполягають на врахуванні їхньої позиції під час ухвалення рішень.

За словами колективу, ситуація на підприємстві вже стала предметом офіційного реагування Національної служби посередництва і примирення.

«Ми не по різні боки барикад. У нас одна країна, одна Держава і одна мета — працювати в інтересах українського народу», — йдеться у зверненні працівників.

Працівники виступили проти звільнення директора

Конфлікт навколо Іркліївського риборозплідника виник після дострокового припинення повноважень директора Олександра Тіхонова. Трудовий колектив та представники ветеранської спільноти виступили проти цього рішення Фонду держмайна та заявили, що вважають звільнення неправомірним.

Олександр Тіхонов очолив підприємство у 2022 році. На той момент риборозплідник перебував у складному фінансовому стані. За інформацією, яку наводять представники колективу, під час його керівництва підприємство перейшло від збиткової роботи до прибуткової. До звільнення, за словами представників колективу, директор не отримував від Фонду держмайна претензій щодо своєї роботи. Повідомлення про дострокове припинення повноважень стало для нього несподіваним.

Працівники також заявляли, що розпорядження про звільнення надійшло вже після завершення робочого дня. Через це передача документів та остаточний розрахунок відбувалися після завершення робочого процесу. Сам Тіхонов вважає, що його звільнили «заднім числом».

Після звільнення Олександра Тіхонова Фонд держмайна призначив виконувачем обов’язків директора Леоніда Варава. Водночас трудовий колектив не допустив його до робочого місця. Представники працівників поставили під сумнів його досвід та профільну компетентність.

Детальніше про це “Новини ветеранів” писали тут.

Колектив просить владу почути працівників

У новому зверненні працівники наголошують, що не виступають проти держави. Вони хочуть, щоб під час ухвалення рішень щодо підприємства враховували думку людей, які роками працюють на риборозпліднику. Колектив закликав до конструктивного діалогу з Фондом державного майна, урядом та іншими відповідальними органами.

Працівники також звернулися до президента України, Кабінету Міністрів, Верховної Ради, Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики та Фонду державного майна з проханням звернути увагу на ситуацію.

«Почуйте людей — і ми разом збережемо Підприємство для України», — заявили працівники Іркліївського риборозплідника.

Буданов закликав спростити супровід ветеранів: без повторного збору довідок

Опубліковано by Daria

Державні відомства мають створити єдиний маршрут супроводу ветеранів — від звільнення зі служби до повної адаптації. Зокрема, ветерани та звільнені з російського полону повинні отримувати медичну допомогу і протезування без повторного збору документів та тривалого очікування.

Про це заявив керівник Офісу Президента України Кирило Буданов за підсумками засідання Координаційної ради з питань захисту прав ветеранів.

За словами Буданова, для цього потрібно налагодити електронний обмін даними між Міністерством оборони, Міністерством у справах ветеранів, Міністерством охорони здоров’я та Міністерством соціальної політики. Йдеться про те, щоб необхідна інформація передавалася між державними установами в електронному вигляді. Ветеран у такому разі не має щоразу самостійно збирати довідки та проходити однакові бюрократичні процедури.

«Супровід ветерана має працювати за принципом єдиного маршруту від моменту звільнення зі служби до повної адаптації», — зазначив Буданов.

Під час засідання для Міністерства у справах ветеранів визначили чотири основні напрямки роботи:

  • медична допомога та протезування;
  • реформування системи супроводу ветеранів;
  • розвиток ветеранських просторів у громадах;
  • лікування та оздоровлення.

Окремо обговорили роботу ветеранських просторів. Буданов наголосив, що вони мають реально допомагати ветеранам на місцях, а не працювати лише формально та для звітності.

Також, за його словами, рішення у сфері ветеранської політики мають давати конкретний і вимірюваний результат. Ветерани та члени їхніх родин повинні знати про свої права й мати доступ до передбаченої державної підтримки.

Буданов зазначив, що всі відомства отримали конкретні завдання та терміни для подальшої роботи над змінами у ветеранській політиці.

Ветерани заявили про рейдерство та кримінальне минуле у президента Федерації дзюдо України

Опубліковано by Daria

Під час круглого столу «Ветеранський спорт без розривів», який відбувся у Києві, учасники порушили питання щодо діяльності та репутації президента Федерації дзюдо України Михайла Кошляка.

Кілька ветеранів під час заходу публічно заявили про нібито рейдерство, колабораціонізм та зв’язки Кошляка з кримінальним середовищем. Вони закликали Міністерство молоді та спорту відреагувати на ці заяви. Один із присутніх розповів, що вже 14 років судиться щодо свого бізнесу у Дніпрі. За його словами, підприємство було відібране за участі Михайла Кошляка.

“За рахунок спорту він хоче відбілити свою репутацію. Та в нас є питання: чи може людина з таким кримінальним та політичним шлейфом взагалі виходити в публічний простір, тиснути руки спортсменам, видавати їм нагороди, не кажучи вже про право обіймати високі посади”, — говорять представники ветеранської спільноти.

Представники Міністерства молоді та спорту на озвучені ветеранами звинувачення публічно не відповіли. Позиція Михайла Кошляка щодо заяв, озвучених під час круглого столу, наразі невідома.

Ветерани отримали майже 2 млрд грн на власний бізнес: куди найчастіше вкладають гроші

Опубліковано by Daria

Понад 3,5 тисячі ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин отримали грантову підтримку на створення або розвиток власного бізнесу в межах державної програми «Власна справа». Загальна сума грантів із квітня 2023 року становить майже 2 млрд грн.

За цей час завдяки ветеранському напряму програми створили понад 5 тисяч нових робочих місць. Про це повідомили в Міністерстві економіки та довкілля.

Лише за підсумками 15-ї хвилі грантову підтримку отримали 29 переможців. Загальна сума виділених їм коштів становить майже 13 млн грн. Очікується, що завдяки цим грантам буде створено 51 нове робоче місце.

Який бізнес відкривають ветерани

Найчастіше отримані кошти ветерани та члени їхніх родин вкладають у торгівлю, сферу послуг і громадське харчування.

За даними Мінекономіки:

  • 33% грантоотримувачів спрямували кошти на відкриття магазину або майстерні;
  • 15% — на кафе чи кав’ярні;
  • 12% — на виробництво товарів.

Таким чином, найбільша частка грантів припадає на бізнес, пов’язаний із роздрібною торгівлею та наданням послуг.

Хто отримує ветеранські гранти

Серед усіх отримувачів грантової підтримки:

  • 54% — учасники бойових дій;
  • 45% — члени сімей учасників бойових дій або людей з інвалідністю внаслідок війни;
  • 1% — люди з інвалідністю внаслідок війни.

За статтю розподіл майже рівний: 53% грантоотримувачів — чоловіки, 47% — жінки.

Найчастіше учасники програми обирали гранти до 500 тисяч гривень. Такий розмір гранту протягом усього періоду дії ветеранського напряму обирали 77% отримувачів.

Програма працює з 2022 року

Державна програма «Власна справа» стартувала у липні 2022 року. Вона передбачає фінансову підтримку для українців, які хочуть започаткувати або розвивати власний бізнес і створювати нові робочі місця.

Ветеранський напрям програми діє з квітня 2023 року.

За цей час держава спрямувала на підтримку ветеранського підприємництва майже 2 млрд грн, а отримувачі грантів створили понад 5 тисяч робочих місць.

Уряд планує закласти 18,5 млрд грн на підтримку ветеранів у бюджеті-2027: на що хочуть спрямувати кошти

Опубліковано by Daria

У проєкті державного бюджету України на 2027 рік планують передбачити близько 18,5 млрд грн на підтримку ветеранів. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Сергій Корецький за підсумками засідання Координаційної ради.

За словами прем’єра, нині в Україні проживає понад 1,5 млн ветеранів. Підтримка цієї категорії громадян, зазначив Корецький, залишається одним із ключових завдань держави.

Під час засідання Координаційної ради визначили першочергові кроки для посилення ветеранської політики. Участь у зустрічі взяли керівник Офісу Президента Кирило Буданов, представники Міністерства у справах ветеранів, урядовці та Уповноважений Верховної Ради з прав людини. Міністру у справах ветеранів Віталію Кіму доручили прискорити роботу з Верховною Радою щодо схвалення Кодексу про Захисників і Захисниць державності. Також уряд планує опрацювати питання житлової програми для ветеранів із числа внутрішньо переміщених осіб.

Окремо йдеться про розширення доступу ветеранів до медичної допомоги, реабілітації та протезування.

Тобто, у Міністерстві у справах ветеранів визначили чотири основні напрями роботи, а саме:

  • медична допомога, реабілітація та протезування;
  • реформування системи фахівців із супроводу ветеранів і демобілізованих;
  • оновлення мережі ветеранських просторів;
  • санаторно-курортне лікування та оздоровлення.

“Є чіткі завдання Президента і визначені конкретні напрямки роботи для посилення підтримки ветеранів та членів їхніх сімей”, – зазначив прем’єр.

У Кабміні наголосили, що конкретні напрями роботи мають посилити державну підтримку ветеранів та їхніх родин. Водночас 18,5 млрд грн — це запланований обсяг фінансування, а не вже остаточно затверджена сума видатків. Йдеться про підготовку державного бюджету на 2027 рік.

Ветерани на Житомирщині можуть безкоштовно лікувати зуби та зробити протезування: перелік закладів

Опубліковано by Daria

У 2026 році в Україні продовжили програму безоплатної стоматологічної допомоги та зубопротезування для Захисників і Захисниць України. У Житомирській області такі послуги можна отримати у медичних закладах Житомира, Бердичева, Звягеля, Коростеня, Любара, Чуднова та інших населених пунктів.

Програма передбачає два види послуг: зубопротезування та планову стоматологічну допомогу. Їх оплачує держава медичним закладам, які уклали відповідний договір із Національною службою здоров’я України.

Хто може отримати безкоштовні послуги

Скористатися програмою можуть:

  • учасники бойових дій;
  • особи з інвалідністю внаслідок війни;
  • військовослужбовці, які ще не отримали статус учасника бойових дій, але продовжують виконувати бойові завдання;
  • особи, щодо яких у встановленому законом порядку встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Отримати послугу можна незалежно від місця проживання, перебування чи прописки.

Як отримати безкоштовне зубопротезування

Для цього потрібно звернутися до медичного закладу, який має договір із НСЗУ на відповідну послугу.

У закладі необхідно:

  1. написати заяву;
  2. надати копії необхідних документів;
  3. пред’явити оригінали документів.

Де на Житомирщині можна безкоштовно зробити протезування

Послуги зубопротезування доступні у 10 медичних закладах області:

  • КП «Стоматологічна поліклініка №1» Житомирської міської ради;
  • КП «Стоматологічна поліклініка №2» Житомирської міської ради;
  • КНП «Житомирське обласне стоматологічне медичне об’єднання» Житомирської обласної ради;
  • КНП «Стоматологічна поліклініка Бердичівського району» Гришковецької селищної, Райгородоцької, Семенівської та Швайківської сільських рад;
  • КНП «Стоматологічна поліклініка» Звягельської міської ради;
  • КНП «Чуднівська лікарня» Чуднівської міської ради Житомирської області;
  • КНП «Бердичівська міська лікарня» Бердичівської міської ради;
  • КНП «Коростенська центральна міська лікарня Коростенської міської ради»;
  • КНП «Любарська лікарня» Любарської селищної ради Житомирської області;
  • ТОВ «Мінімал-мед».

Таким чином, для протезування не обов’язково їхати саме до Житомира — відповідні послуги доступні також у Бердичеві, Звягелі, Коростені, Любарі та Чуднові.

Де можна отримати безкоштовне лікування зубів

Мережа закладів, де доступна планова стоматологічна допомога, значно ширша. За відповідним пакетом послуг скористатися нею можна у 27 закладах Житомирської області:

  • КНП «Житомирське обласне стоматологічне медичне об’єднання» Житомирської обласної ради;
  • КНП «Обласний медичний центр спортивної медицини» Житомирської обласної ради;
  • КНП «Андрушівська міська лікарня» Андрушівської міської ради;
  • КНП «Баранівська лікарня» Баранівської міської ради;
  • КНП «Стоматологічна поліклініка Бердичівського району» Гришковецької селищної, Райгородоцької, Семенівської та Швайківської сільських рад;
  • КНП «Ємільчинська лікарня» Ємільчинської селищної ради;
  • КНП «Житомирська багатопрофільна опорна лікарня» Новогуйвинської селищної ради;
  • КНП «Коростенська центральна районна лікарня» Ушомирської сільської ради;
  • КНП «Любарська лікарня» Любарської селищної ради;
  • КНП «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради;
  • КНП «Народицька лікарня» Народицької селищної ради;
  • КНП «Стоматологічна поліклініка» Звягельської міської ради;
  • КНП «Овруцька міська лікарня» Овруцької міської ради;
  • КНП «Олевська центральна лікарня» Олевської міської ради;
  • КНП «Попільнянська лікарня» Попільнянської селищної ради;
  • КНП «Лікарня» Пулинської селищної ради;
  • КНП «Романівська лікарня» Романівської селищної ради;
  • КНП «Ружинська центральна лікарня» Ружинської селищної ради;
  • КНП «Чуднівська лікарня» Чуднівської міської ради;
  • КНП «Бердичівська міська лікарня» Бердичівської міської ради;
  • КП «Стоматологічна поліклініка №1» Житомирської міської ради;
  • КП «Стоматологічна поліклініка №2» Житомирської міської ради;
  • КНП «Коростенська центральна міська лікарня Коростенської міської ради»;
  • КНП «Словечанська районна лікарня» Словечанської сільської ради;
  • ДУ «Територіальне медичне об’єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області»;
  • військова частина А1065;
  • ТОВ «Мінімал-мед».

Отже, ветерани, учасники бойових дій та визначені програмою категорії військовослужбовців можуть отримати безкоштовну стоматологічну допомогу та зубопротезування не лише за місцем реєстрації, а в будь-якому закладі, який має відповідний договір з НСЗУ.

Ветерани долучилися до археологічної експедиції на Дніпропетровщині

Опубліковано by Daria

Ветерани війни взяли участь в археологічній експедиції біля села Чернеччина Самарівського району Дніпропетровської області. Учасники працювали на території Нехворощанського монастиря разом з археологами, студентами та працівниками музею.

Про це розповідає Суспільне Дніпро.

Експедиція стала частиною програми «Археологічний десант», яка поєднує археологічні дослідження та активності для ветеранів.

Що досліджують на місці експедиції

Експедиція Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького досліджує територію Нехворощанського монастиря вже п’ятий рік. Від самого монастиря нині збереглися вал та рів по його периметру. Пам’ятка має кілька культурних шарів, які охоплюють близько семи тисяч років історії.

За словами директора Дніпропетровського історичного музею Олександра Старіка, найдавніші знахідки належать до періоду неоліту — п’ятого тисячоліття до нашої ери. Про це свідчать фрагменти орнаментованої кераміки та крем’яні знаряддя праці.

Також археологи знаходять матеріали доби бронзи, раннього залізного віку та періоду кімерійців.

Окремий шар пов’язаний із козацькою історією XVII–XVIII століть. Нехворощанський монастир був одним із двох запорізьких козацьких монастирів.

Серед знахідок — фрагменти кухлів, глеків, горщиків та мисок, елементи зброї, кулі, книжкові застібки, щипці, шпора та наконечники стріл.

Під час останньої експедиції учасники, зокрема, досліджували неолітичне поселення. Розкоп був близько двох метрів завглибшки.

До розкопок долучилися ветерани

Одним з учасників став ветеран Віталій. Про програму він дізнався через спільноту ветеранів 25-ї бригади. Спочатку чоловік сумнівався, чи зможе взяти участь в експедиції. Після важкої травми він має ампутацію ноги вище коліна та обмежений у пересуванні.

«Спочатку я не мав бажання брати участь в цій програмі, тому що я від археології був доволі такий далекий, не дуже розуміюся на цьому. Тому я думав: “А що я там буду робити?”. В мене важка травма. В мене немає ноги вище коліна», — розповів ветеран.

Однак координатор програми Валерій Кас’яненко переконав його спробувати. Першою для Віталія стала експедиція на Тернопільщині, де учасники досліджували залишки замку Анни Гойської. За словами ветерана, це був його перший за кілька років досвід ночівлі на природі.

«Я вже більше чотирьох років без ноги, і в липні це був фактично перший раз, коли я ночував на природі в палатках. Для мене це було невеликим викликом перевірити, як воно буде для мене, чи зможу це витримати. Все було досить успішно, мені сподобалося», — сказав він.

На Дніпропетровщині умови були складнішими, однак учасники допомагали ветерану, а працювати він міг у зручному для себе темпі. Його завданням було перебирати землю та шукати артефакти. Під час роботи він знаходив фрагменти кераміки, кістки та інші предмети.

Окремо Віталій згадує частину люльки, яку археологи віднесли до козацької доби.

«Мені дуже сподобалося, коли ми знайшли частину люльки. Це, як мені казали, козацька доба — кілька сотень років», — розповів він.

Експедиція стала не лише розкопками

Окрім археологічної роботи, учасники експедиції каталися на каяках, слухали лекції з історії, спілкувалися біля польової кухні та проводили час разом.

До табору приїздили ветерани, їхні родини, родини загиблих та зниклих безвісти військовослужбовців. Разом із ними працювали студенти та музейники.

За словами координатора програми Валерія Кас’яненка, спільна робота стала можливістю для учасників познайомитися та знайти спільні теми для спілкування.

«Тобто, це для них прямо таке, знаєте, дуже було багато спілкування. І під кінець вони всі такими друзями стали», — сказав Кас’яненко.

Ідея поєднати археологію та ветеранські активності виникла ще минулого року. Спочатку провели тестову експедицію, а цього року програму продовжили у форматі повноцінних виїздів.

Координатор програми “Археологічний десант” у 25-й ОПДБр Валерій Кас’яненко

Чому для ветеранів використовують археологію

Психологиня та експертка з професійної реалізації ветеранів Катерина Маргітіч-Філіппова вважає археологію одним із можливих інструментів ерготерапії — реабілітаційного підходу, який використовує діяльність для відновлення навичок. За її словами, під час експедиції людина отримує конкретне завдання, працює руками, перебуває на природі, спілкується з іншими та бачить результат своєї роботи.

«Важливо, що ветеран тут є не пасивним отримувачем допомоги, а він стає, по суті, повноцінним учасником команди і такої справжньої роботи», — пояснила психологиня.

Водночас вона наголосила, що археологія не замінює медичне лікування, а може бути додатковим інструментом реабілітації. Фахівчиня також зазначає, що після завершення служби ветеран може втратити звичну структуру дня, команду та відчуття своєї ролі. Спільна робота в експедиції може частково повернути відчуття передбачуваності та контролю.

«Археологічна робота дає якраз досвід: я можу навчитись новому, виконати завдання, принести користь. І, по суті, це формує відчуття власної спроможності», — сказала Маргітіч-Філіппова.

Важливою є і взаємодія ветеранів із цивільними. Спільні завдання дають можливість бачити одне в одному не абстрактні соціальні ролі, а конкретних людей із власним досвідом, навичками та характерами.

Організатори планують продовжувати програму «Археологічний десант». На наступне літо вже запланували нову експедицію, яка, за задумом, триватиме кілька тижнів. Знахідки, виявлені під час експедиції на Дніпропетровщині, передали до Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького. За результатами досліджень музей планує створити невелику виставку.

«Жабколапки» зі Львова пропливли 107 км за 24 години на Crazy Challenge

Опубліковано by Daria

Дві команди плавального клубу «Жабколапки» зі Львова взяли участь у 24-годинному запливі Crazy Challenge на відкритій воді поблизу Києва. Разом учасники подолали 107 км — одна команда пропливла 56 км, інша — 51 км.

Про участь у змаганнях учасники клубу розповіли під час зустрічі з міським головою Львова Андрієм Садовим.

«Жабколапки» об’єднують ветеранів війни, чинних військовослужбовців та цивільних, які разом тренуються, готуються до спортивних стартів і беруть участь у змаганнях з плавання.

24-годинний заплив Crazy Challenge проходив у форматі безперервної естафети. Учасники команд по черзі змінювали одне одного у воді протягом 24 годин. Для «Жабколапок» це вже друга участь у Crazy Challenge. Вперше клуб долучився до такого запливу в Києві. Тоді шестеро учасників почергово долали дистанцію в басейні та загалом пропливли 62 км.

Цього року команди виступали вже на відкритій воді. Перша подолала 56 км, друга — 51 км. Плавці «Жабколапок» також взяли участь у змаганнях Oceanman Kyiv’26 на відкритій воді. До старту долучилися 11 учасників та учасниць клубу. Вони долали дистанції від 2 до 12 км.

Під час зустрічі з Андрієм Садовим спортсмени розповіли про свої тренування, підготовку до стартів та участь у змаганнях.

Діяльність плавального клубу «Жабколапки» підтримує Офіс спорту Львівської міської ради в межах Комплексної програми розвитку спорту військовослужбовців, ветеранів війни та адаптивного спорту. За словами директора Офісу спорту Львівської міської ради Антона Нікуліна, клуб є одним із прикладів ветеранського спортивного об’єднання. Учасники клубу тренуються у реконструйованому басейні СКА, який є доступним для занять.

Ветеран закликав до «відродження республіки» в Україні та опублікував «Республіканський маніфест»

Опубліковано by Daria

Військовослужбовець, ветеран та керівник Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова Геннадій Друзенко опублікував у соцмережах «Республіканський маніфест», у якому закликав до зміни державної моделі України та переосмислення громадянства.

На думку Друзенка, повномасштабна війна не змінила проблем української державності. Він вважає, що країна рухається до серйозної кризи через корупцію, некомпетентність влади та пасивність суспільства.

«Оскільки навіть велика війна не змінила порочну сутність української державності (…) я думаю, що Україна прямує до катастрофи», — написав Друзенко.

У своєму дописі Геннадій Друзенко заявив, що нинішня модель української держави, на його думку, потребує радикальних змін.

«З попелу електоральної монархії пострадянського зразка має народитися справжня RES PUBLICA Україна», — йдеться у дописі.

При цьому Друзенко наголошує, що республіка, на його думку, має будуватися не навколо конкретних політиків чи урядовців, а навколо відповідальних громадян.

«Але республіка – це не про правителів та урядовців. Її сила – це відповідальні громадяни. Тому у майбутній Україні має бути насамперед переосмислений сам інститут громадянства. Ми маємо згадати засади республіканства: аби бути співвласником країни, треба відчувати відповідальність за її долю та бути готовим захищати її. Прав без обовʼязків не буває», — написав він.

У маніфесті Друзенко зазначає, що демократію часто сприймають передусім як систему прав — зокрема права голосувати, обирати та бути обраним. Водночас, на його думку, демократія потребує громадян, готових захищати державу та її свободу. Ветераг посилається на історичний досвід Гельветичної республіки, американську республіканську традицію та сучасний Ізраїль.

Зокрема, він наводить положення Конституції Гельветичної республіки 1798 року про те, що громадянин є «природженим солдатом Вітчизни».

Також у тексті згадується позиція ізраїльського політика Яїра Лапіда: «В демократії всі повинні мати однакові обов’язки — інакше вони не матимуть однакових прав».

Друзенко окремо наголошує, що його пропозиція не означає надання військовослужбовцям чи ветеранам більших прав, ніж іншим громадянам.

«Це не означає, що військовослужбовець чи ветеран повинен мати більше прав, ніж цивільний. Це означає інше. Ми повинні повернути в українське громадянство поняття взаємності. Ти маєш право визначати долю держави — і держава має право очікувати від тебе готовності взяти участь у її захисті. Форма цієї участі може бути різною: військова служба, служба в Силах оборони, інша передбачена законом форма суспільно необхідної служби.

Але принцип має бути один: права і обов’язки громадянина повинні бути взаємними», — йдеться у маніфесті.

Адже демократія — це не право інших захищати тебе. Демократія — це спільна відповідальність за свободу, резюмує автор.