Запорізька ОДА оголошує конкурсний відбір на гранти для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни на відкриття та розвиток власної справи.
Програма фінансується коштами обласного бюджету, гранти надаватимуться на конкурсних засадах на безповоротній основі.
Обсяг коштів, передбачений на грант для одного суб’єкта господарювання, не може перевищувати 1 млн грн (у тому числі податок на додану вартість) та надається на умовах співфінансування у такому співвідношенні:
у розмірі до 500 тис. грн включно: до 90% вартості проєкту – за рахунок гранту, не менше 10% – за рахунок коштів отримувача (власних або кредитних);
у розмірі від 500 тис. грн і до 1 млн грн включно: до 70% вартості проєкту – за рахунок гранту, не менше 30% – за рахунок коштів отримувача (власних або кредитних).
Розмір гранту визначається відповідно до запиту та передбачених проєктом новостворених робочих місць:
одне робоче місце – до 250 тис. грн включно;
два робочих місця – понад 250 тис. і до 500 тис. грн включно;
чотири робочих місця – понад 500 тис. грн і до 1 млн грн включно.
Прийом заявок триватиме до 13 листопада 2024 року.
Детальніше про умови програми та подачу заявки – за посиланням.
Учасників бойових дій запрошують долучитися до реформування системи забезпечення Збройних сил України. Державний оператор тилу (ДОТ) відкриває двері для ветеранів та ветеранок російсько-української війни, які готові спрямувати свій досвід на зміни в українській армії.
Як інформують на сайті ДОТ, наразі діє дві програми працевлаштування: класичне подання на обрані вакансії або працевлаштування після проходження внутрішньої програми Базової Підготовки Працівників Тилу.
Під час двомісячної рекрутингової кампанії ветерани матимуть можливість взяти участь у відкритому конкурсі, обрати найближчий для себе напрямок діяльності та пройти базову підготовку працівників тилу.
“DOT будує цілісну систему забезпечення ЗСУ. І на цьому шляху ми не можемо обійтись без досвіду ветеранів! Бо хто як не ветерани і ветеранки знає про всі “нерівності” й прогалини цієї системи. Ми закликаємо професіоналів з ветеранської спільноти долучатися до нашої команди, щоби втілювати позитивні зміни для своїх побратимів і посестр. Щоби вони мали все необхідне і могли сфокусуватись на головній місії”, – йдеться на сайті ДОТ.
Юрій «Дюк» Даніленко — голова ГО «Спілка ветеранів АТО» Харкова, капітан медичної служби ЗСУ, для якого війна почалася ще в 2014 році, а саме — захоплення росіянами Кримського півострова. Саме тоді стало зрозумілим, що це початок великої проблеми для України, і саме тоді Юрій Даніленко вирішив змінити цивільну професію на військову й піти разом з побратимами боронити державу від агресора.
Як ви прийняли рішення вступити до лав Збройних сил України та що на це вплинуло?
Війна почалася для мене у 2014 році, це були події, пов’язані з захопленням Криму. Тоді стало зрозумілим, що те, що ми обговорювали в своєму патріотичному оточенні, що це початок великої проблеми для України там, де ми її зовсім не очікували. На той час я працював лікарем анестезіологом, це була моя улюблена професія, все життя я пов’язував з Харковом. У 2014 році, коли почалися події, пов’язані з діями росії, десь ближче до весни, зрозумів, що вдома вже не висидіти.
Спочатку Юрій Даніленко пішов до воєнкомату, щоб вияснити потребу лікарів на фронті, проте йому було відмовлено у зв’язку з віковими обмеженнями. Проте згодом, після виходу наказу Президента, який дозволяв підняти цю планку вище, Юрій був прийнятий до лав тоді ще 92 окремої механізованої бригади.
Всі лікарі, хто увійшов до складу медичної роти — всі були добровольцями. І для нас почалася підготовка до майбутньої війни. Вже було Зеленопілля, була вже агресія пряма, була велика кров вже на території Донбасу. 92-га бригада вступила у війну саме от в ці події, які потім назвали Іловайськими подіями, це було наше бойове хрещення для всіх тих, хто долучився в 2014 році. Після цього вже ні в кого не було ніяких сумнівів, що це велика війна, і вона, на жаль, не закінчиться найближчим часом.
Після поранення та повернення до бригади Юрій Даніленко виконував обов’язки лікаря, а згодом після демобілізації через деякий час долучився до Спілки ветеранів АТО Харківської області.
Долучився як звичайний член спілки, ми спілкувалися, у нас були ветеранські проєкти. Потім почалося наше сперечання з міською владою, яка тоді ще займала проросійську позицію. Нам було, чим зайнятися в Харкові.
Як би ви порівняли тенденцію вирішення питань, які виникають навколо процесу реінтеграції, до 2022 року і після?
За всі ці 10 років спілкування з дотичними до війни, я не побачив жодного воїна, якого би війна оздоровила, додала би сил, додала би здоров’я. Повертаючись, медичні питання не завжди на першому місці, але ніколи вони не були на останньому. Дуже багато питань саме по реінтеграції ветеранів. Людина, яка віддала своє здоров’я, повинна цією державою бути захищена в соціальному плані, плані матеріальному, плані поваги, але, на жаль, ветеранська політика в нас зараз відсутня.
«Або ти в ЗСУ, або ти для ЗСУ» — принцип, за яким живе і продовжує свою діяльність Юрій Даніленко, підтримуючи побратимів, розвиваючи ветеранські проєкти, спрямовані на підтримку захисників та захисниць, які повертаються з війни.
1. Ветеран для вас в першу чергу це …?
2. Що допомагає вам справлятися з важкими моментами?
3. Як би у вас була можливість, що б ви змінили в нашій державі?
4. Ваше коротке визначення війни.
5. Ваше ставлення до узаконення вільного обігу зброї в Україні?
Якими були відповіді на ці бліцзапитання, дивіться в нашому сюжеті:
Олег Ціздин – колишній військовослужбовець, сьогодні він працює у Славській територіальній громаді, допомагаючи з юридичними, психологічними та соціально-побутовими питаннями.
Його шлях як добровольця почався у 2014 році в батальйоні особливого призначення «Львів», а згодом – у 24-тій механізованій бригаді імені короля Данила, де він був старшим навідником міномета. Після повномасштабного вторгнення у 2022 році знову став до служби у складі 80-ї десантно-штурмової бригади, де командував штурмовою групою. За сім років служби був поранений сім разів, що згодом змусило його піти у відставку. Нагороджений численними медалями та нагрудними знаками. Сьогодні він продовжує свою місію, працюючи для своїх побратимів.
«Якщо не можу на передовій, буду в тилу воювати за своїх», – так він вирішив для себе після завершення служби та став на шлях соціальної роботи, що стала його способом допомагати й підтримувати.
Це фахівець, який не тільки здобув необхідні сертифікації, а й сам пройшов курси, щоб надавати якісну допомогу.
Його робота полегшує життя як ветеранам, так і їхнім сім’ям, забезпечуючи їх підтримкою та допомогою у складних ситуаціях. Зокрема, ветеран надає підтримку з оформленням документів, забезпеченням виплат, пенсій, організовує поховання загиблих героїв від початку процесу до завершення, особисто беручи на себе відповідальність за всі етапи. Для дітей загиблих військових та ветеранів він організовує екскурсії до Трускавця та Львова, а також на туристичні бази.
Його найпершою ініціативою на посаді стало створення Алеї пам’яті Героїв, які захищали Україну з 2014 року.
Спільно з громадою залучає до аукціонів та проєктів, нещодавно громада приєдналась до збору на «Пташки перемоги», неодноразово особисто організовував поїздки на Схід.
«Я хочу, щоб з нас брали приклад, як адаптувати ветеранів у мирному житті. Щоб вони знали про свої можливості, і як і їх сім’ї відчували підтримку», – така мета Олега Ціздина.
Більше про те, як завдяки Олегу, ветерани та їхні сім’ї отримують належну підтримку, а громади – приклад єдності та відданості, у відео:
До складу Ради входить 18 осіб, серед яких представники Бериславської РДА, ветерани війни та представники громадських об’єднань, які провадять діяльність у сфері забезпечення та захисту прав ветеранів війни. Розпорядження підписав начальник Бериславської РВА Володимир Літвінов.
За інформацією журналістів, Рада займатиметься поданням пропозицій щодо соціального захисту ветеранів війни, Захисників і Захисниць України, аналізуватиме проблеми, які виникають у ветеранів та членів їх родин і подаватиме пропозиції щодо розв’язання цих проблем.
Діяльність Ради ветеранів війни та родин загиблих провадиться на громадських засадах.
Вінницька команда ветеранів війни готується до сезону змагань 2025 року з волейболу сидячи. У команді вже є 12 учасників. Всі вони отримали поранення під час бойових дій.
Про це Суспільному розповіла тренерка команди Оксана Орлова.
“Команда – така сім’я, яка одне одного підтримує. Тому для них це дуже важливо, щоб вони відчували підтримку від команди, від своєї сім’ї. Тому, що сім’ї також приходять на їхні змагання, подивитися, повболівати. І для них це також дуже важливо, що про них не забули, що ми думаємо про них, що ми хочемо, щоб вони розвивалися надалі, щоб вони мали можливість знаходитися в соціумі”,– зазначила Оксана Орлова.
Ветерани тренуються у спорткомплексі “Здоров’я”. Збираються у спорткомплексі тричі на тиждень. Тривають тренування по дві години.
На тренування ходить ветеран російсько-української війниОлександр Говоруха. За його словами, до поранення він займався волейболом, проте знову вчиться грати з нуля. Поранення отримав на Харківському напрямку.
“Наклав турнікет, повідомив де я, що зі мною, де мене знайти. Колективно допомогли мені вибратися в більш безпечне місце. Також надали першочергову медичну допомогу. Залишився без кінцівки, тому що турнікет був накладений 16 годин. Там уже не було шансів врятувати кінцівку. Але я вибрав життя, а не кінцівку. Так що це мене врятувало”, – розповів військовий.
1 листопада на позачерговій сесії Житомирської міської ради ветеран війни Валентин Голуб висловив пропозицію встановити десять гучномовців в місті, аби оголошувати хвилину мовчання.
«По-перше, хочу подякувати тим, хто підтримує наших воїнів, та тим, хто підтримав нас сім місяців тому, коли ми розпочинали акцію «Житомир, зупинись на одну хвилину». До цього всім було «по барабану» і зараз «по барабану» 60%, а 40% ми вже переконали. Зустрічалися з перевізниками, вони нас зрозуміли, і це дало результат. З бізнесу до нас не вийшов жоден. До вас одне прохання, ми подали заявку на встановлення 10 гучномовців в Житомирі, інакше ми не привчимо громаду, щоб громада поважала тих, хто загинув, і не забувала тих, хто їх боронить. Наша акція не тільки про загиблих, а, в першу чергу, це підтримка тих, кого можна зберегти, щоб вони залишились живі», – сказав Валентин Голуб.
За словами секретаря Житомирської міської ради Галини Шиманської, гучномовці коштують досить дорого, нині такі витрати не на часі.
«Сума там не маленька, одна – 800 тис. грн, інша – 400 тис. грн. Куди краще спрямувати ці кошти? Ви самі розумієте. Буду дуже щира та відверта, 5-10 листів від частин, бригад щоденно реєструється у нашій канцелярії. На всіх рівнях відпрацьоване питання. В закладах освіти, комунальних закладах, міська рада, обласна військова адміністрація проводять вшанування наших героїв о 09:00. Зараз, поки обмежений бюджет, цих грошей немає, але можливо будуть надходження і буде можливість. Можливо, це буде у 2025 році, будемо дивитися та вивчати це питання», – прокоментувала Галина Шиманська.
Програму з працевлаштування людей з інвалідністю, серед яких ветерани війни, в Україні реалізує ООН. У межах цього проєкту перші четверо українців, які постраждали від вибухонебезпечних предметів, отримали роботу в міжнародній організації The HALO Trust.
Як зазначили у Міноборони, особи, що отримали пропозицію роботи, аналізуватимуть знімки з супутників та БПЛА для виявлення і картографування забруднених мінами територій. Пропозицію роботи українці отримали вже через місяць після завершення відповідного курсу із залученням осіб з інвалідністю до зайнятості в протимінній діяльності.
«Однією із головних цілей протимінної діяльності в системі Міністерства оборони є рівний доступ до роботи у цій сфері, зокрема збільшення залучення жінок, ветеранів, осіб, які постраждали від вибухонебезпечних предметів, та осіб з інвалідністю», — наголосили у відомстві.
На форумі «Інноваційні соціальні проєкти в Миколаївській області», який відбувся у Миколаєві 30 жовтня, начальник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім та секретар Миколаївської міської ради Дмитро Фалько презентували бета-версію інформаційної платформи для військовослужбовців, ветеранів і членів їх сімей, сімей військовополонених та загиблих бійців (https://veterans.digital-front.com.ua). Про це повідомили у пресслужбі Миколаївської обласної військової адміністрації. За словами Віталія Кіма, дана платформа допоможе максимально обʼєднати ресурси як збоку держави, так і збоку громадських організацій, приватного бізнесу, банківських установ, міжнародних партнерів тощо задля того, аби ветерани мали можливість оперативно отримати необхідну допомогу, за якістю якої буде здійснюватися повний контроль.
На цій платформі люди зможуть відшукати для себе різні види послуг, що надають зі сторони держави, громадських організацій, міжнародних партнерів. Механізм отримання такої допомоги був максимально простим, зрозумілим та доступним для кожного. Серед переліку послуг, що можна обрати: фізична реабілітація та спорт, юридичні та психологічні послуги, дозвілля, матеріальна допомога та компенсації, акції та знижки від бізнесу тощо. На платформі вже зареєструвались 100 надавачів, які пропонують понад 140 послуг, зазначив Кім. Також у планах — запровадити автоматичну реєстрацію “в один клік” за допомогою системи Monobank чи BankID.
Щоб стати партнером у добрій справі, потрібно заповнити заявку на сайті платформи: треба залишити дані про організацію, а також зазначити перелік послуг.
Для отримувачів послуг є кілька варіантів звернення по допомогу: – на сайті платформи, після реєстрації в особистому кабінеті; – за номером телефону: 0 800 301 512; – через електронну пошту: dopomogaveteranam4@gmail.com.
Дізнавшись, що Анатолій Підгорний має інвалідність, ветерани війни на позачерговій сесії Черкаської обласної ради подарували голові облради візок для людей з інвалідністю, інформує «Суспільне».
Повідомляється, що 31 жовтня 2024 року на сесії облради виступив ветеран війни, який отримав інвалідність під час захисту України. Він повідомив про наявність інвалідності у голови Черкаської обласної ради Анатолія Підгорного та подарував йому спеціальний колісний візок для людей з інвалідністю.
Мені, аби отримати інвалідність, потрібно пройти сім кругів пекла. А зараз у державі у нас кожен другий інвалід. Як почалась війна – всі стали інвалідами. У нас є подарунок для Анатолія Вікторовича. Візьміть це крісло колісне і проїдьтесь по Черкасах, – заявив втеран.
У пресслужбі обласної ради відреагували на подібний подарунок заявивши, що Анатолій Підгорний інвалідність отримав ще до війни – у 2012 році, коли, навіть, не був депутатом обласної ради.
Перед цим Анатолій Підгорний переніс дві складні операції й пройшов практично два роки реабілітації. Має всі відповідні документи та виписки з різних приватних та державних лікарень, де весь цей час лікувався, – йдеться у повідомленні облради.
