Тема заходу – “Шана та повага Захисників і Захисниць України”. У засіданні взяли участь народні депутати – члени Комітету ВРУ з питань соцполітики та захисту прав ветеранів, міжнародні партнери, представники центральних органів виконавчої влади, громадських організації родин загиблих, зниклих безвісти, полонених захисників та місцевих органів влади.
На заході обговорили формування ветеранської політики на місцях, зокрема, меморіалізацію пам’яті полеглих героїв, захист прав і всебічну підтримку ветеранів війни та їхніх родин.
“Формування ветеранської політики – це системний підхід, який враховує потреби кожного ветерана і його родини з одного боку та інтереси держави з іншого. Саме так ми будуємо справедливе і вдячне суспільство. Кожна громада, кожен регіон повинні бути прикладом підтримки і турботи про наших захисників та захисниць. Наша мета – не лише дякувати їм за це, а й створити умови для їхнього відновлення, гідного життя і розвитку”, – зауважив Руслан Приходько.
Також представники місцевих громад Полтавщини поділилися досвідом успішної реалізації соціальних проєктів у регіоні. Серед них послуги з лікування, реабілітації, зубопротезування, безкоштовна можливість для занять спортом. Ветерани війни, родини загиблих Захисників та Захисниць України, родини Героїв Небесної Сотні та ветеранські громадські обʼєднання озвучили проблемні питання та пропозиції до законопроєктів Міністерства.
Захід пройшов під головуванням Голови підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Анатолія Остапенка, за підтримки Програми USAID “РАДА: наступне покоління”.
Київська область отримає з державного бюджету додатково 390,8 млн грн для забезпечення житлом 169 родин ветеранів.
Як передає Укрінформ, про це голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко повідомив у Фейсбуці.
За словами Кравченка, цього року коштом субвенції з державного бюджету Київщина вже отримала 700 млн грн на придбання житла для 300 ветеранів та членів сімей загиблих.
Кравченко нагадав, що на Київщині функціонують вже три ветеранські хаби у Броварах, Борисполі та Ірпені, які працюють за принципом «єдиного вікна». Незабаром заплановане відкриття просторів у Білій Церкві, також триває системна робота для того, щоб заклади комплексної підтримки захисників з’явилися в кожній територіальній громаді.
Окрім цього, в області на базі Білоцерківського національного аграрного університету та Університету Григорія Сковороди в Переяславі працюють два Центри ветеранського розвитку.
«Держава активно впроваджує інститут фахівців супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб. І Київщина – лідер за поданими заявами від кандидатів на участь у цьому проєкті. Такі спеціалісти будуть забезпечувати індивідуальний підхід та допомогу в адаптації захисників до цивільного життя», – додав очільник КОВА.
Також він зауважив, що важливу роль в інтеграції ветеранів відіграють державні програми сприяння зайнятості та підтримки ветеранського бізнесу.
«В рамках Київської обласної програми підтримки захисників та захисниць України та їхніх родин цьогоріч передбачили низку нових заходів – окрім стоматологічних послуг, заклали ресурс на щелепно-лицьові операції для військовослужбовців та ветеранів. І Київщина постійно працює над розширенням видів допомоги героям», – акцентував Кравченко.
На програму забезпечення житлом ветеранів серед ВПО, осіб з інвалідністю внаслідок війни I, II груп і родин загиблих воїнів до кінця року буде спрямовано 4,1 млрд грн для закриття потреби в забезпеченні житлом для 1836 родин.
Про це повідомив Віктор Микита, заступник керівника Офісу президента України за підсумками наради з керівниками областей за участю Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства у справах ветеранів України, передає Інтерфакс-Україна.
Військовослужбовці, які повертаються до цивільного життя, часто знаходять надзвичайний комфорт і підтримку в товаристві тварин. Хоча потреби та обставини кожного ветерана унікальні, є певні породи собак, які відрізняються непохитною вірністю, надають емоційну підтримку, яку багато ветеранів шукають після повернення з війни.
Як передає УНІАН, ресурс Study Finds вивчив думки експертів-кінологів та склав список з 5 кращих порід собак для ветеранів.
1. Лабрадор-ретривер
Лабрадори заслужили репутацію золотого стандарту службових собак, особливо серед ветеранів, які шукають чотирилапого товариша. Як зазначає американська Мережа розширення прав і можливостей ветеранів-інвалідів, ці сонячні собаки – природні підіймачі настрою. Вони поєднують у собі лагідний характер та ентузіазм до життя, що може допомогти їхнім господарям вийти з ізоляції та повернутися у світ.
Як пише We Are The Mighty, лабрадори володіють майже надприродною здатністю зчитувати емоційний стан свого господаря та реагувати на нього. Їхнє глибоко вкорінене бажання догоджати, риса, що походить від мисливських собак, перетворюється на непохитну відданість добробуту свого господаря. Це робить їх особливо цінними компаньйонами для ветеранів, які страждають від посттравматичного стресу, оскільки вони зберігають холоднокровність навіть у складних ситуаціях.
Що стосується практичної допомоги, то лабрадори відмінно справляються з роллю підтримки мобільності. Вони досягають ідеального балансу між силою і м’якістю, поєднуючи свою природну доброзичливість з вражаючими фізичними можливостями. Ця універсальність означає, що вони можуть легко переходити від забезпечення емоційного комфорту до виконання фізичних завдань, пов’язаних з обслуговуванням, що робить їх по-справжньому всебічно розвиненими партнерами для ветеранів.
2. Золотистий ретривер
Золотисті ретривери заслужили бездоганну репутацію у спільноті службових собак. Ресурс Dog Training Elite підкреслює поєднання інтелекту та готовності служити в цій породі. Золотисті ретривери чудово справляються з різними завданнями – від пошуку ліків до емоційного заземлення під час спогадів, що робить їх особливо цінними партнерами для ветеранів, які борються з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР). Їхній високий емоційний інтелект дозволяє їм передбачати і реагувати на потреби свого господаря з надзвичайною інтуїцією.
Американський кінологічний клуб стверджує, що ретривери – собаки з нестримним темпераментом і гострим інтелектом, який перетворює дресирування на легку прогулянку. Потреба в регулярних фізичних вправах робить їх ідеальними для ветеранів, які ведуть активний спосіб життя. Спокійний характер цих пухнастиків означає, що на них можна розраховувати, що вони залишатимуться врівноваженими, але пильно прислухатимуться до потреб свого господаря.
3. Пуделі
Пуделі стають чудовими партнерами для ветеранів, які борються з ПТСР. За даними Bustle та Anything Pawsable, ці неймовірно кмітливі собаки від природи наділені пильністю, що робить їх винятковими у виявленні тригерів стресу та реагуванні на них.
Однією з найпривабливіших якостей пуделів, як зазначає Wag Walking, є їхня природна здатність підіймати настрій. Ці інтуїтивні собаки, здається, точно знають, коли треба пограти в клоуна, а коли запропонувати тихий комфорт, адаптуючи свою підтримку до емоційних потреб свого господаря. Пуделі трьох розмірів – стандартний, мініатюрний та той-пудель – ідеально підходять для будь-якої життєвої ситуації.
Коли справа доходить до роботи в службі, Sierra Delta підкреслює, що стандартні пуделі є найкращим вибором. Ці розумні собаки процвітають завдяки розумовим викликам і тренуванням, підходячи до своїх обов’язків із завзяттям, але стриманою поведінкою. Поєднання фізичних можливостей і доброзичливого характеру робить їх чудовими партнерами для ветеранів, які потребують як емоційної, так і фізичної підтримки.
4. Німецька вівчарка
Німецькі вівчарки привносять унікальне поєднання захисного інстинкту та відданого служіння у партнерство з ветеранами. За даними U.S. Service Animals, хоча ці собаки можуть не одразу потеплішати до незнайомців, як їхні побратими ретривери, їхній захисний інстинкт може забезпечити додаткове відчуття безпеки для ветеранів, які борються з тривогою або надмірною пильністю, пов’язаною з ПТСР. Їх глибока відданість своїм господарям створює зв’язок непохитної довіри.
Американський кінологічний клуб зазначає, що ця порода має глибоку службову спадщину, яка сягає корінням у 1920-х роках, коли вони стали першими собаками-поводирями. Безстрашний характер у поєднанні з винятковим інтелектом і здатністю до навчання дозволяє їм опанувати вражаючий спектр завдань з надання допомоги. Ця універсальність робить їх пристосованими партнерами для ветеранів з різними потребами.
У книзі Gulf Coast K9 Dog Training також згадується, наскільки універсальними можуть бути ці здібні собаки, які чудово справляються з різними завданнями – від допомоги при ПТСР до медичної допомоги. Великий розмір і сила німецьких вівчарок роблять їх особливо цінними для ветеранів, які потребують фізичної допомоги з мобільністю і рівновагою.
5. Бордер-коллі
Мережа розширення прав і можливостей ветеранів-інвалідів зазначає, що винятковий інтелект цієї породи поєднується з інтуїтивною здатністю читати тонкі емоційні сигнали, що робить їх надзвичайно чутливими до потреб психічного здоров’я їхніх господарів. Природне прагнення бордер-коллі забезпечити комфорт і безпеку створює потужну систему підтримки для ветеранів, які стикаються з емоційними проблемами.
Пастушаче походження цих пухнастиків обдарувало їх майже надприродною здатністю зчитувати сигнали людини. Ця риса виявляється безцінною в кризові моменти, оскільки бордер-коллі інстинктивно знають, як забезпечити фізичний комфорт та емоційну підтримку, коли їхні власники-ветерани потребують цього найбільше.
Однак потенційні господарі повинні враховувати, що ці енергійні спортсмени потребують багато розумової та фізичної активності. Бордер-коллі не задовольняються сидінням на дивані і найкраще почуваються з ветеранами, які можуть відповідати їхньому активному способу життя та прагненню до постійної активності.
Колишнього очільника Головного управління СБУ в Харківській області Романа Дудіна підозрюють у державній зраді та самовільному залишенні місця служби, вчиненому в умовах воєнного стану. Але суд ухвалив рішення продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, однак додав альтернативу – відпустити під заставу аж у 5 мільйонів 330 тисяч гривень.
Роман Дудін очолював Управління СБУ в Харківській області з березня 2020 року. 24 лютого 2024 року він “самочинно посприяв озброєнню бійців місцевого спротиву”, які в перші години повномасштабного рашистського вторгення запобігли захопленню Харкова.
29 травня 2022 року президент України Володимир Зеленський звільнив Р.Дудіна з посади і заявив, що аналізом його дій в перші дні війни займуться правоохоронці. Володимир Зеленський також заявив, що на початку повномасштабного вторгнення рфії Р.Дудін “захищав власні інтереси, а не працював на захист Харкова”. Напередодні вторгнення рашистів Р.Дудін був серед тих, хто запевняв, що Харківщина надійно захищена, а УСБУ пильно стежить за ситуацією на кордоні. Однак 24 лютого армія Росії захопила північ та схід Харківської області.
Сам Р.Дудін після звільнення з посади заявив, що зробив усе можливе для захисту Харкова і області від рашистських окупантів, а у провалі оборони “винні інші люди”.
У вересні 2022 року в Офісі генерального прокурора заявили, що Романа Дудіна затримано, бо його підозрюють “у державній зраді та самовільному залишенні місця служби, вчиненому в умовах воєнного стану”.
12 липня 2023 року справу екскерівника СБУ в Харківській області передали до суду. Слідство встановило, що він знав про запланований наступ рашистів та “вчиняв незаконні дії, спрямовані на проведенні підривної діяльності проти України”. Перелік “незаконних дій” Р.Дудіна знайти не вдалося. Останні два роки війни затриманий сбушник провів за гратами.
16 листопада 2024 року на сайті ГО “Спілка ветеранів АТО” з’явилося повідомлення в якому ветерани війни Харківщини вітають рішення апеляційного суду м. Києва щодо звільнення під заставу Романа Дудіна, колишнього керівника СБУ Харківської області.
“Для ветеранів російсько-української війни, для всіх тих, хто у Харкові взяв зброю в перші дні війни 2022 року, це рішення має важливе значення. Внесок Романа Володимировича у підготовку Харкова до вторгнення та його дії у перші, найважчі тижні війни важко переоцінити. Час розставить усе по місцях”, – йдеться у повідомленні ГО “Спілка ветеранів АТО”.
У Львові відбувся анонсований Veterans Business Forum 2024 – перший міський форум на підтримку місцевого ветеранського бізнесу. На Veterans Business Forum 2024 завітали не лише ветерани та ветеранки, члени їхніх сімей, а також підприємці та усі, хто цікавиться розвитком підприємницької діяльності, – інформує “Гал-інфо”.
Форум розпочався із хвилини мовчання у пам’ять про загиблих Захисників та Захисниць. Також у конференцзалі організатори зарезервували порожні місця на честь тих військових, хто зник безвісти, потрапив у полон до рашистів або ж загинув.
“Головна проблема зараз в тому, що немає комунікації, порозуміння між тими, хто хоче надавати роботу, і тими, хто є ветеранами і хто сумнівається, що йому робити, до кого звертатись, чи взагалі починати власний бізнес”, – зазначив у своїй промові ветеран, керівник Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій Андрій Жолоб.
До учасниів форуму, ветеранів та членів їхніх сімей звернувся також перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко, який зазначив, що приклади ветеранів, які розпочали свій бізнес, мають бути відомими і знаними.
Під час першої дискусійної панелі присутні мали можливість вислухати та поспілкуватись із представниками міської ради, які детальніше розповіли про ініціативи міськради, які пропонуються ветеранам для створення та розвитку власного бізнесу.
Директорка департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Валентина Бартошик розповіла, що Програма фінансової підтримки ветеранів та членів їх родин існувала у Львові ще до початку повномасштабної війни. Проте з 2022 року зросла важливість підтримки також розвитку ветеранського бізнесу, а тому команда міської ради розпочала роботу з організації відповідної програми підтримки.
Заступниця начальника відділу інновацій та підтримки бізнесу управління економіки Львівської міської ради Юлію Трохимчук також зазначила, що сьогодні активно функціонує ваучерна та грантова підтримка ветеранів для створення та розвитку власного малого та середнього бізнесу. І хоч спершу програма фінансової підтримки була розрахована лише на ветеранів/ветеранок та їхніх чоловіків та дружин, то сьогодні перелік тих, хто може отримати допомогу, збільшився.
До Veterans Business Forum 2024 також долучились ветерани з Хорватії та представники хорватського ветеранського бізнесу. Вони розповіли про міжнародний досвід впровадження відповідної соціально-економічної політики.
Андрій Жолоб відзначив, що сьогодні інші держави долучаються до фінансової підтримки соціальних проєктів. Тому для ветеранів є широкі можливості для отримання грантів, аби мати надійний ґрунт для старту власної справи. І їх потрібно активно підтримувати, адже робота над унікальною бізнес-ідеєю може стати для військових також важливою частиною процесу реінтеграції та реабілітації.
“Ветерани – це не є окрема група, окрема спільнота. Ветерани – це ті, хто є посеред нас”, – наголосив Андрій Жолоб.
Юрій Вєткін – ветеран російсько-української війни. До 2015 року брав участь в АТО. З перших днів повномасштабного вторгнення знову став на захист України. У березні 2022 року Юрій Вєткін під час захисту Чернігова втратив ногу. Далі була реабілітація.
«Я повинен був їхати в 95-ту бригаду, та коли почалося вторгнення, дорога вже була перекрита. Так як я опинився поруч із хлопцями з 1-ої танкової, ми об’єднали зусилля. Нас озброїли і ми допомагали цим хлопцям»,- згадує Юрій Вєткін, ветеран, драматург, письменник.
Після отриманого поранення найбільшою його підтримкою стала дружина. «Вона мужня жінка. Коли ми евакуювалися на протезування до Мюнхена, вона майже рік возила мене на кріслі колісному по цій Європі. Було дуже багато труднощів, але ми їх подолали», -розповідає ветеран. В цей час Юрій Вєткін починає писати п’єси, випробовує себе у якості актора. А нещодавно світ побачила його перша книжка – «Час Че». Це автобіографічна повість, в якій автор розповідає про події лютого–березня 2022 року в Чернігові.
Книжка складається з двох частин: одна з них – про оборону Чернігова, інша – про події після поранення. «Мета цієї книги – подякувати людям, які зі мною були та захищали місто Чернігів на Бобровиці. Ми там створили такий підрозділ під назвою «БУР» – «Бобровицький укріпрайон». Щоб якось віддячити хлопцям, навіть тим, хто загинув, – пам’яттю, я написав для них книжку. Це мій подарунок їм і їхнім нащадкам, що їхні батьки або діди захищали наше рідне місто»,- розповідає автор.
«Перша частина – це те, як саме ми захищали, допомагали нашим хлопцям з 1-ї танкової бригади. А друга частина – це вже після 5 березня. 5 березня мене там було поранено. Мені відірвало ногу. І я опинився в чернігівському госпіталі. І друга частина описує саме перебування в чернігівському госпіталі», – Юрій Вєткін, ветеран, драматург, письменник.
Цікавим є те, що на основі книжки Юрій Вєткін створив дві п’єси, прем’єра яких уже відбулася в Києві в межах проєкту «Театр Ветеранів». «Одна називається «Вибух» – це моноп’єса. Там розповідається про те, як мене було поранено і що я відчував після цього поранення.
«Коли я перебував у госпіталі, то на основі книжки я створив ще одну п’єсу – «Госпітальна рапсодія». Її теж було поставлено в Києві. І зараз вона увійшла до шорт-лист міжнародного фестивалю»,– Юрій Вєткін, ветеран, драматург, письменник.
Тепер Юрій Вєткін працює над тим, аби і в Чернігові з’явився власний Театр Ветеранів – як своєрідна психологічна реабілітація для захисників. А також зараз активно відбувається підготовка прем’єри п’єси «Госпітальна рапсодія» саме в Чернігові, де всі ролі гратимуть ветерани Чернігівщини та члени їхніх родин. Режисеркою п’єси також є дружина одного з ветеранів.
«Я хочу запровадити в Чернігові теж Театр Ветеранів, щоб вони брали участь у виставах. Це, по-перше, і психотерапевтичний ефект для них, і, по-друге, допоможе адаптуватися через театр. Тому що я сам пройшов цей шлях»,– Юрій Вєткін, ветеран, драматург, письменник.
Чернігівці зможуть побачити прем’єру п’єси «Госпітальна рапсодія» вже в січні 2025 року.
Під схвальні оплески та вигуки “ганьба” 34 депутати Івано-Франківської міської ради проголосували “за” скасування інвестиційного конкурсу на будівництво реабілітаційного центру для ветеранів війни біля міського озера.
На сесії слово було надано представникам від кожної зі сторін – тим, хто виступають “за” будівництво реабілітаціного центру для ветеранів війни біля озера, а також тим, хто виступає з позиції “збереження зеленої зони”.
Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків заявив, що він “за” скасування інвестиційного конкурсу, і що Микола Вітенко, який очолив комісію з цього питання, має знайти нову ділянку для Центру рабілітації ветеранів війни.
Громадська активістка Ірина Чолій заявила: “Чи бачите ви перспективи для своїх дітей у цьому місті? Чи вважаєте ви наше місто комфортним та екологічним? Я думаю, що відповідь – ні. Фахівці та екологи кажуть, що озеро не можна забудовувати, законом цьому рішенню є генплан, про який багато хто забуває”. Вона додала, що всім разом потрібно знайти спільне рішення щодо реабілітаційного центру.
Представниця ГО “Парк Ветеранів України” Катерина Лозовенко у своєму виступі зазначила, що відповідно до генерального плану – ділянка біля озера призначена для зелених засаджень.
Представниця ГО “Варто” зазначила, що парк і реабілітаційний центр мають бути в одному місці, і що інвестиційний конкурс не потрібно скасовувати. За її словами, поранених воїнів, які потребують реабілітації, буде ще більше.
Прихильник будівництва реабілітаційного центру, представник громадської організації “Варто” Микола Бітюк сказав: “Ви відправляєте нас по закинутих забудовах… Ми хочемо бути частиною реабілітаційного центру біля озера, щоб ми йшли після реабілітації гуляти на озеро. Ми не хочемо бути на Софіївці, де ви ніяк не можете закінчити вже скільки років будівництво, чи на інших недобудовах”.
Його підтримав ветеран Сергій Песчальніков який додав, що питання реабілітації ветеранів стоїть дуже гостро, і що ділянка біля озера повністю відповідає умовам для реабілітації ветеранів.
Мера Івано-Франківська просили надати слово ще представникам громадської організації “Парк Ветеранів України”, але він цього не зробив і одразу поставив питання на голосувння. 34 депутати проголосували “за” скасування інвестиційного конкурсу на будівництво біля міського озера.
“Новини ветранів” раніше інформували читачів про “непорозуміння”, які винакають у очільників Івано-Франківська, коли мова заходить про права ветеранів війни. Проблема з’явилася на початку серпня, коли ветерани Івано-Франківська виступили проти будівництва реабілітаційного центру через можливі корупційні схеми.
В проєкті Закону «Про державний бюджет України на 2025 рік», який Кабінет Міністрів України схвалив до другого читання, видатки на ветеранську політику в 2025 році пропонується встановити на рівні 10,7 млрд гривень, інформує Мінветеранів.
Загалом в проєкті Закону «Про державний бюджет України на 2025 рік» закладено 7 видів видатків на реалізацію ветеранських політик згідно із відомчою і програмною класифікаціями.
У розмірі 2,19 млрд. гривень передбачено кошти на заходи з підтримки та допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та членам родин загиблих. Водночас на забезпечення діяльності підприємств, установ та організацій Міністерства у справах ветеранів, в тому числі діяльності Українського ветеранського фонду, планують виділити 463,93 млн. гривень.
У державному бюджеті передбачені субвенції місцевим бюджетам:
на забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів на рівні 2,93 млрд. гривень;
на реалізацію публічного інвестиційного проєкту із виплати грошової компенсації за отримання жилих приміщень для осіб з інвалідністю внаслідок війни І-ІІ групи, які потребують поліпшення житлових умов – на 3,97 млрд. гривень;
на реалізацію публічного інвестиційного проєкту із розвитку ветеранських просторів – 450 млн гривень.
Окрім того, Міністерство у справах ветеранів в координації з іншими державними органами має реалізувати ряд спільних програм, спрямованих на задоволення потреб ветеранів та ветеранок.
Також планують активно залучати міжнародну технічну допомогу, як додаткове джерело для реалізації позабюджетних проєктів в рамках ветеранської політики.
Вчора, 15 листопада 2024 року, в Чернігові відкрився “Центр ветеранського розвитку” (ЦВР) — заклад, має сприяти соціальній та професійній адаптації ветеранів й ветеранок війни та членів їхніх сімей. Це вже 23-ій ЦВР у всеукраїнській мережі “Центрів ветеранського розвитку”, інформує Чернігівська ОВА.
Базою для Центру став Національний університет “Чернігівський колегіум” імені Т.Г. Шевченка. Створенню ЦВР посприяли Мінветеранів та Університет, який і ініціював відкриття цього важливого простору для підтримки тих, хто захищав Україну.
Чернігівський “Центр ветеранського розвитку” надаватиме освітню підтримку, організовуватиме курси підвищення кваліфікації та спеціалізовані тренінги для ветеранів, аби допомогти їм успішно інтегруватися в цивільне життя, здобути конкурентні навички на ринку праці.
Центри ветеранського розвитку створюються на виконання Плану заходів на 2023-2024 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, що реалізується за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.
Вінницькій області (Вінницький національний технічний університет);
Волинській області (Луцький національний технічний університет);
Дніпропетровській області (Університет митної справи та фінансів);
Житомирській області (Державний університет “Житомирська політехніка”);
Закарпатській області (Державний вищий навчальний заклад “Ужгородський національний університет”);
Запорізькій області (Комунальний заклад вищої освіти “Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія” Запорізької обласної ради);
м. Київ (Національний авіаційний університет, Національний університет фізичного виховання і спорту України, Заклад вищої освіти “Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”);
Київській області (Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Білоцерківський національний аграрний університет);
Львівській області (Національний університет “Львівська політехніка”);
Миколаївській області (Чорноморський національний університет ім. Петра Могили);
Полтавській області (Полтавський державний медичний університет, Національний університет “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”, Державний заклад “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”);
Рівненській області (Національний університет водного господарства та природокористування);
Сумській області (Сумський державний університет);
Тернопільській області (Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка);
Харківській області (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна);
Черкаській області (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини);
Івано-Франківській області (Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу).
