Насамперед потрібно подати до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за місцем свого постійного проживання і реєстрації письмову заяву.
Далі орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування утворює комісію у складі спеціалістів житлово-експлуатаційних і ремонтно-будівельних організацій, представників органу, що фінансує виконання ремонтних робіт, та інших уповноважених осіб.
Після обстеження будинку, квартири комісія складає перелік, визначає види і обсяги робіт, які необхідно виконати, з урахуванням часу проведення останнього капітального ремонту та виходячи з переліку основних робіт, орієнтовної тривалості ефективної експлуатації елементів будинку, квартири.
Рішення про проведення безоплатного капітального ремонту приймається у місячний термін після подання заяви особою на підставі результатів обстеження комісією.
За результатами обстеження будинку, квартири складаються дефектний акт, кошторисний розрахунок і визначається загальна вартість капітального ремонту.
При цьому безоплатний капітальний ремонт проводиться у встановленому порядку підприємствами, які відповідно до законодавства мають право на виконання таких робіт, на замовлення органу, що є головним розпорядником коштів місцевого бюджету.
Пам’ятайте, що особи з інвалідністю внаслідок війни не мають права на грошову компенсацію у разі проведення капітального ремонту власними силами.
Періодичність проведення ремонту визначається органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, але не частіше одного разу на 10 років.
Де це написано?
Ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
Постанова КМУ «Про затвердження Порядку проведення безоплатного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир осіб, що мають право на таку пільгу, а також першочерговий ремонт житлових будинків і квартир осіб, які мають на це право» від 20 травня 2009 року №565.
Заява про проведення безоплатного ремонту:
___________________________________________
(орган виконавчої влади або орган місцевого
самоврядування, до якого подається заява)
___________________________________________
(прізвище, ім'я та по батькові особи,
що має право на пільгу)
___________________________________________
(адреса місця постійного проживання
і реєстрації)
___________________________________________
(документ, що підтверджує право на пільгу)
ЗАЯВА
Прошу провести безоплатний капітальний ремонт будинку,
квартири за місцем мого постійного проживання і реєстрації з _ року. Склад сім’ї – _______.
(кількість осіб)
Рік будівництва (прийняття в експлуатацію) будинку -
__ (для квартири не зазначається).
Документ, яким встановлено право приватної, зокрема спільної,
власності на будинок, квартиру, – ___________________,
(назва документа, номер
і дата видачі)
зареєстрований у _____________________________________
(найменування органу, що здійснює державну _____________________________________________________.
реєстрацію прав на нерухоме майно, дата та реєстраційний номер)
Особа, що має право на пільги, є власником (співвласником)
будинку, квартири (необхідне підкреслити).
Останній капітальний ремонт проводився у ______ році.
_______________________________________ ___ _______ 20_ р.
(підпис особи, що має право на пільгу)
Як кажуть класики, війна – продовження політики, а політика – продовження економіки. Для широких мас, режим Путіна створює маячні конструкції для виправдання своєї агресивної політики, а насправді йдеться про цілком реальні гроші. Причому, після недавнього просочування інформації про те, що США мають намір блокувати гроші Путіна на суму 40 млрд. дол. тільки в одній Швейцарії і тільки отримані з прибутків нафто-газових підприємств, то доречне питання: за чиї ж гроші розв’язана війна?
ТРОХИ ПРО ЦІНИ.
Так, що ж стало базою цієї війни. Як сказано вище, корені будь-якої війни лежать в економіці. Тут доречно згадати про те, що ціни газу і нафти, пов’язані між собою через їх енергетичну цінність в плані тепловиділення. Грубо кажучи, ціна газу, прив’язана до ціни нафти. Так само згадаємо про те, яка ціна на нафту була в 1999 році, коли Путін прийшов до влади. У лютому цього року нафта марки Brent була близько 10 дол. за бочку. Після цього, ціна на нафту безперервно росла, хоч і з коливаннями. Свого максимуму ціна нафти досягла перед кризою 2008 року. Тоді вона склала 135 дол. за бочку. Найбільш швидке і неухильне зростання ціни розпочалося з 2004 року.
Наступні 4 роки були бенефісом країн експортерів нафти і газу, газ дорожчав приблизно тими ж темпами. Таким чином, Росія, починаючи з 2004 року, отримала джерело фінансування власних амбіцій у вигляді надприбутків від продажу своїх природних ресурсів. Саме ціна на нафту створила Путіну вигляд мачо, а його попередникові – алкаша і невдахи.
Динаміка цін була така, що в певний момент, у керівництва країни виникла інтоксикація від передозування доходів. Виникло внутрішнє переконання того, що ціни на нафту, газ, золото і так далі будуть рости нескінченно. І тут потрібно розуміти ще один важливий момент. І якщо нафта, в основному, поставляється танкерами, то газ (зважаючи на його фізичні властивості) переважно поставляти трубопровідним транспортом. Тобто – мало мати газ, треба ще контролювати трубу! Запам’ятаємо це. Ми пам’ятаємо заяви керівників російської держави і держ. корпорацій, зроблені на піку цін, про те, що запаси газу кінцеві і у міру його здобичі, його вартість тільки ростиме. Називалися ціни 600, 800 і навіть 1000 доларів за тис. м куб газу, як найближча перспектива.
У ПОШУКАХ СВОГО ПОЧЕРКУ.
Амбіції світової імперії прокидалися в чіткій прив’язці до зростання доходів. Але 2008 року сталася перша, тривожна катастрофа. Грянула криза і ціни пішли вниз. Причому ціни рухнули услід за попитом. В той момент Російське керівництво ще сподівалося на те, що це – тимчасове явище, але вирішило вжити рішучі заходи для того, щоб зберегти status quo в плані постачальника сировини в Європу. Насамперед, Росія позбавилася від законтрактованого в Туркменії газу для Європи. Дуже вчасно вибухнула газокомпресорна станція, разом з шматком газопроводу. Тоді ще хотілося вірити в заяви росіян про те, що плигнуло тиск або щось ще. Тепер зрозуміло – це була диверсія. Туркмени з Газпромом перестали грати в підкидного дурня, і пішли в Китай. Але пішли і з Європи! Одним конкурентом стало менше.
ГРУЗІЯ.
Агресія ж проти Грузії була першою, серйозною пробою пера. Тоді це було обумовлено необхідністю створення вогнища напруженості по трасі газопроводу НАБУККО. Нагадаю: НАБУККО – альтернативний проект постачання газу з Азербайджану, Казахстану і Туркменії в Європу.
З урахуванням того, що Іран був під санкціями, то єдиний коридор був якраз через територію Грузії. Мета була досягнута. Проект НАБУККО був зупинений.
Брутальність вторгнення, зажадала термінового інформаційного і політичного прикриття акції. Саме тоді був обкатаний механізм тотального промивання мізків тих, кому не повезло дивитися або читати російські ЗМІ. Населення було успішно заражене вірусом неоімперіалізму. Але не менші зусилля були зроблені і на іншому кінці труби! У Європі оптом і уроздріб скупались політичні діячі і цілі партії. Нафтодолари потекли в кишені лобістів і європейських ЗМІ. У результаті вийшла абсурдна ситуація – європейці стали вголос говорити про те, що Грузія напала на РФ і та вимушена була захищатися.
З тієї миті, керівництво РФ набуло прецеденту безхребетності європейських структур. Тобто, елемент безкарності був апробований і усвідомлений як реальність. Саме тоді військове вторгнення було зараховане до інструментарію зовнішньої політики РФ.
Загалом, Кремль вирішив, що ситуацію з європейським ринком збуту потрібно контролювати жорстко. Схеми взаєморозрахунків відводять в тінь велетенські суми, які плавно перетікають в кишені керівництва РФ і їх агентів впливу в Європі. Зменшення цього потоку прямо відіб’ється як на Кремлівських бонзах, так і на їх європейському авторитеті. Крім того, амбітні проекти усередині РФ, давали засоби для “прокорма” багатомільйонної армії чиновників та силовиків. Саме на їх лояльності тримається режим. Допустити зниження припливу доходів – самогубно. Все було добре, але високі ціни на енергоносії, примушують приходити в рух механізми компенсації. До них відносимо ефективні енергозбережні технології, на одному кінці труби, і нові методи здобичі сировини – на іншому.
США – КАТАР.
Біда прийшла звідти, звідки не чекали. Сланцевий газ в США виявився громом серед ясного неба. Я думаю, що реальність і ефективність цієї технології була оцінена правильно і відразу. Правда глава Газпрому Міллер, роки півтора знущався з потуг американців і стверджував, що це піар, мовляв – мильна бульбашка лопне не завтра – післязавтра. Повідомлення ЗМІ про те, що ціна газу в США впала нижче 100 дол., пояснювалася прихованим державним субсидуванням проекту. Проте 100 діл американського газу проти 450 діл росіянина, вже не проігноруєш.
Браві і лихі гумористичні ескапади громадянина Міллера закінчилися рівно у той момент, коли США відмовилися від імпорту скрапленого газу. І тут потрібно згадати економічну географію. На західному узбережжі США існують і планувалися до будови, нові термінали для прийому скрапленого газу, що доставляється газовозами. Якраз в цей час, в Південній Кореї почали спускати на воду кораблі газовозного флоту. А замовником цього флоту була маленька держава з величезними запасами газу – Катар. Щоб собі уявляти, на скільки багата ця крихітна держава, варто відмітити, що окрім флоту газовозів, Катар замовив флот новітніх і найшикарніших авіалайнерів для своєї авіакомпанії. Вже у строю 128 новітніх лайнерів, ще 50 в цехах виробників. Причому ні єдиного перекупленого, тільки нові.
Звичайно, це не Емірати з їх 229 у строю і 50 на заводі, але і не Трансаэро з його 103 антикварними колимагами. Цілком порівнянно з Аерофлотом, у якого 144 авіалайнери. І це у Катару, який на карті не видно! Чому приклад з літаками?
А тому, що туди черга виробників озброєнь коштує аж по коліно у воді, але військові контракти закриті і про них можна тільки припускати. Помітимо, усе це замовляється і будується – одночасно!
СИРІЯ.
Така увага до Катару не випадково. Коли США відмовилися від катарского скрапленого газу, говорять, сталися переговори з європейцями про те, щоб допустити катарский газ в Європу. Така згода була отримана і усі ми пам’ятаємо, що Європа вголос заговорила про диверсифікацію постачань газу. Але тут виникли дві перешкоди. Катар може приганяти газовозами стільки, скільки завгодно цього газу, але для його прийому потрібні термінали. На їх будівництво треба час і засоби, що обчислюються в мільярдах євро. Проте, будівництва йдуть в різних частинах Європи, але на сьогодні, масових постачань доки немає. Друга перешкода – відсутність трубопровідного повідомлення Європи з країнами Затоки.
Цю перешкоду Катар спробував дозволити самостійно. Завдання стояло проста – дотягнути трубу до Туреччини, а далі – буде відроджений проект НАБУККО в його турецькій і європейській частині. Як ми бачимо, до Туреччини труба може потрапити або через Ірак, або через Сирію. Як ми пам’ятаємо, в Іраку йде перманентна громадянська війна, а в Сирії ще кілька років тому було тихо. Вибір був очевидним. Катар влив понад 10 млрд. дол. в інфраструктуру Сирії під згоду Асада на трубу. І ось Асад, після спілкування з російськими братами, йде у відмову. Що було дальше – все в курсі. Почерк Газпромовско-КГБовской братії видно відразу. Війна в Сирії закрила цей коридор.
УКРАЇНА.
Ніби добре попрацювали, труби скрізь відсікли, скрізь йде війна або напруженість, яка не дозволить фінансувати альтернативні трубопроводи із-за високих ризиків. Але тут виявилось, що Україна мало того, що не наслідувала приклад Білорусі і не здала трубу, а ще і виявилася власницею найбільших покладів сланцевого газу в Європі!
Причому, найбільша частина цих покладів – на території Донецької і Харківської областей (ось звідки Новороссия взялася і бійня за Слов’янськ!). Тобто, виникла реальна перспектива, що по трубах української ГТС в Європу піде наш газ. З цієї миті варіант вторгнення став основним і єдиним. На кін була поставлена взагалі можливість виживання РФ як єдиного географічного простору. Перекриті труби нафти і газу в Європу – швидка і гарантована смерть енергетичної наддержави.
Саме таким чином, були запущені елементи вторгнення.
Європейські лобісти отримали команду топити реакцію здорових сил в демагогії, ЗМІ – самі знаєте, що творили, місцева креатура ФСБ, яка складалася з чіткої змички правоохоронців і бандитів, – ударила зсередини, і Крим впав в руки як стигле яблуко. Той же сценарій був задіяний і в Донбасі.
Думаю, що агресія РФ проти України планувалася на більше ранній термін. Мабуть, ми повинні сказати спасибі Катару за відстрочення.
ЕПІЛОГ.
Нам бачиться, що цю війну веде Газпром і та невелика групка осіб, які присмоктували до труби намертво і справедливо вважають, що володіння або втрата труби – питання їх особистого життя і смерті. Якщо розглядати ситуацію під цією точкою зору, то майже усі дії Москви знаходять своє просте пояснення. Інша справа, що можливо змусити Європу купувати газ і нафту тільки у них, а нас – любити старшого брата, вже неможливо.
Що ж лежить в основі усього цього потоку крові і руйнувань? Жадність! Тваринна, всепоглинаюча і безмежна! Будь Путін мудрим політиком, він би стримав власні апетити (награбував те далеко за 100 млрд.!), урізував би ряд абсурдних бюджетних програм і скинув би ціну рівно на стільки, щоб сланцевий газ став не рентабельним. Ніхто б цим не займався. А тепер – пізно. Технології здобичі нестримно удосконалюються. За газом пішла сланцева нафта. Собівартість неухильно падає, а економіка США споживає дешеві енергоносії.
Ми трохи не дотягли до краху і розвалу “енергетичної наддержави”, але ми зобов’язані вистояти і ми вистоїмо!
Представники ГО “Спілка ветеранів АТО” зустрілися з Заступником міського голови з питань інфраструктури міста Харкова Водовозовим Євгеном Наумовичем і запрошеними їм профільними фахівцями щодо вирішення проблеми з питань пільг на проїзд в міському транспорті.
Під час зустрічі було ще раз наголошено на обов’язковому виконанні Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ від 22.10.1993р.
При зустрічах робочої групи ветеранів та керівництва Харківської міської ради, які відбулися 28.12.2019р., 03.01.2020р., було з’ясовано, що обмеження кількості поїздок у міському транспорті відбувається на виконання постанов Кабінету Міністрів України № 196 та № 197 від 14.03.2018р.
Згідно Рішення Харківської міської ради від 26.10.16 № 419/16 та змін до нього, затвердженого Рішенням Харківської міської ради від 21.02.18 № 1009/18 з 01.03.2020 у місті Харкові запроваджується в дію електронний квиток для проїзду у міському електротранспорті, який обмежує кількість поїздок як ветеранам війни, так і іншим пільговим категоріям громадян.
У зв’язку з цим до Голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Третьяковій Г.М. та Міністрову у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Коляді О.В. були надіслані листи від ГО «Спілка ветеранів АТО» щодо надання офіційного роз’яснення статтей 12,13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ від 22.10.1993р. та в частині пільгового проїзду у транспорті загального користування, обсяг яких був зменшений постановами Кабінету Міністрів України № 196 та № 197 від 14.03.2018р. – у якому відношенні знаходяться між собою ці юридичні документи й яким правочином має користуватися місцева влада у таких випадках.
На підставі відповідей на листи будуть проведені зустрічі і прийняті рішення щодо виниклої проблеми з проїздом учасників АТО / ООС в громадському транспорті.
Ми стоїмо на своїх вимогах і будемо надалі всіляко вимагати про рішення існуючої проблеми, яку потрібно врегулювати і вирішити. Сподіваємося на зустріч з головою області для обговорення цих питань і виконання закону України в Харкові та Харківській області.
Будемо уважно слідкувати за діями влади. Консолідовані вимоги учасників АТО/ООС відстоюємо і будемо відстоювати.
Пільги на оплату газу, електроенергії, опалення, квартирної плати та інших комунальних послуг гарантуються:
учасникам бойових дій у розмірі 75%,
особам з інвалідністю внаслідок війни у розмірі 100%,
членам сімей загиблих у розмірі 50%.
При цьому пільги надаються незалежно від форми власності та виду житла.
Які норми споживання в межах яких надається пільга?
Пільга надається на 21 кв. м. площі на кожну особу, яка має право на знижку та постійно проживає у житловому приміщенні.
При наявності сім’ї знижка поширюється на додаткові 10,5 кв.м. Тобто загальна площа, на яку розповсюджується знижка – 31,5 кв.м.
Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб пільга надається на 42 кв.м. площі на кожну особу, яка має право на знижку та постійно проживає у житловому приміщенні. До цього додаються додаткові 21 кв.м. на членів сім’ї. Тобто загальна площа, на яку розповсюджується знижка 63 кв.м.
За рішеннями органів місцевого самоврядування учасникам АТО та членам їх сімей можуть надаватися додаткові знижки на оплату комунальних платежів. За додатковою інформацією звертайтеся до сільських, міських, районних, обласних рад за місцем проживання.
Які потрібні документи?
Заява про оформлення пільги (зразок надається в управлінні соцзахисту).
Оригінал та копія ветеранського посвідчення.
Деякі органи місцевого самоврядування надають пільгу на основі довідки та інших документів, які засвідчують участь в АТО/ООС (заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях).
Оригінал та копія паспорту (стор. 1, 2 та сторінка, де зазначена остання реєстрація або зняття з реєстрації).
Оригінал та копія ідентифікаційного номера.
Оригінал та копія довідки про склад сім’ї з ЖЕО.
Оригінал та копії свідоцтв про народження неповнолітніх дітей пільговика.
Квитанції про сплату рахунків за комунальні послуги (усі, що є).
Які документи потрібні для сімей, що складаються з непрацездатних осіб?
На кожного члена сім’ї, зазначеного у довідці про склад сім’ї, і зокрема є:
неодруженою повнолітньою дитиною пільговика, яка визнана особою з інвалідністю з дитинства І чи ІІ групи або особою з інвалідністю І групи;
особою, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни війни І групи (при оформленні пільги такою особою з інвалідністю внаслідок війни війни) та доглядає за ним за умови, що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі;
непрацездатним батьком або матір’ю пільговика;
особою, яка знаходяться під опікою або піклуванням пільговика (з наданням копій документів, що підтверджують встановлення опіки чи піклування)
додатково подаються копія та оригінал документу пільговика; копія та оригінал паспорту; копія та оригінал ідентифікаційного номера.
При оформленні пільги за фактичним місцем проживання потрібно надати документальне підтвердження того, що таку пільгу за місцем реєстрації особа не реалізувала. Відповідну довідку можна отримати в управлінні соціального захисту населення за місцем реєстрації, в тому числі надіславши їм письмове звернення рекомендованим листом з повідомленням.
Яким чином це відбувається?
Перший пакет документів подається до управління соціального захисту населення за місцем проживання. В разі оформлення пільги за фактичним місцем проживання, подається довідка про ненадання пільги за місцем реєстрації. Другий пакет документів подається до регіонального представника постачальника послуг (обленерго, облгаз, комунальні підприємства – надавачі послуг). Надавач комунальних послуг робить відмітку в договорі про надання послуг. Оплата комунальних послуг за пільговими тарифами здійснюється з моменту подачі споживачем заяви.
При цьому потрібно пам’ятати, що коли декілька членів сім’ї, які проживають разом, мають право на пільги на комунальні платежі, пільги надаються тільки одному з членів сім’ї. Споживач, який має декілька пільг, може обрати одну, більшу за розміром пільгу.
Як скористатися пільгою членам сім’ї?
Особа, яка має право на пільгу, може скласти довіреність на дружину чи іншого уповноваженого члена сім’ї. Майте на увазі, що для оформлення пільг нотаріально посвідчувати довіреність не вимагається. Проте, якщо маєте можливість оформити нотаріальну довіреність – це допоможе уникнути зайвих питань. Зверніть увагу, що довіреність вважається належним чином завіреною, якщо на ній стоїть підпис командира військової частини, де Ви служите. В разі, якщо Ви не можете оформити пільгу через те, що перебуваєте на лікуванні в госпіталі, довіреність має право посвідчити начальник лікувального закладу.
У випадку оформлення довіреності заяву та всі інші документи на оформлення пільги подає уповноважена особа, пред’явивши довіреність та оригінал паспорту.
Розповідаємо історію 18-річного Героя України Юрія Поправки – першого закатованого на Донбасі активіста, якого вбили за відмову говорити російською і відмову збрехати, що ходить до храму Московського патріархату.
18-річного Юрія Поправку закатували у Слов’янську весною 2014 року.
Передісторія. «Візитівка Яроша». Весною 2014 року події в Україні розвивалися більше ніж просто стрімко. У квітні у захопленому російськими гібридними силами Слов’янську з’явилася інформація про так званий пасхальний розстріл. Тоді бойовики угрупування «ДНР» під керівництвом російського полковника Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) заявили, що бійці «Правого сектору» розстріляли їхній блокпост прямо на Великдень, 20 квітня.
Напад тоді намагалися «повісити» на групу активістів Майдану, серед яких були 18-річний Юрій Поправка, 25-річний Юрій Дяковський та 22-річний Віталій Ковальчук. Насправді ж вони не могли навіть теоретично розстріляти блокпост поблизу Слов’янська, адже 20 квітня двоє з трьох хлопців уже були вбиті.
Через два роки, весною 2016-го, тепер уже екслідер «Правого сектору» (ПС) Дмитро Ярош розповів, що напад на блокпост бойовиків угруповання «ДНР» й справді був. Тоді ж народилася «візитівка Яроша» – її й справді знайшли на місці бою. Поправка, Дяковський і Ковальчук не були причетні до тих подій – вони потрапили у полон орієнтовно 17 квітня.
За словами Яроша, у великодньому бою загинув 31-річний киянин Михайло Станіславенко. Його тіло перепоховали уже після звільнення Слов’янська. Також під час перестрілки був поранений 25-річний боєць ПС Ярослав Антонюк із позивним «Бурий». Хлопець отримав першу групу інвалідності.
Юрія Поправку, Юрія Дяковського, а також незнайомого з ними депутата міськради Горлівки Володимира Рибака, закатували ще до 20 квітня. Їх тіла кинули у річку Торець. 18-річного Поправку поховали під Києвом 28 квітня. А з 25-річним Дяковським попрощалися у рідному місті Стрий аж 8 травня.
Віталій Ковальчук – єдиний з групи активістів Майдану, хто вижив після полону. За його словами, йому пощастило, адже погодився перейти на російську мову і сказати, що ходить до храму Московського патріархату. Дяковський та Поправка під час допитів продовжували говорити українською. І обидва заявили, що не визнають ніякої іншої церкви, окрім (тоді ще) церкви Київського патріархату.
Майже через шість років після вбивства Юрія Поправки Радіо Донбас. Реалії зв’язалися з його мамою Ярославою Поправкою. Жінка виховує двох малюків, семи і двох років, але не перестає наголошувати, що має троє синів. Нижче – її монолог.
Кати з «Оплоту». «Ми в родині, – розповідає жінка, – ніколи не насаджували Юрі ненависть до російської мови. Та й правила говорити лише українською не було. Мова – його свідомий вибір. До смерті сина я могла перейти на російську у відповідь. Після трагедії – принципово не переходжу. Тепер це і мій свідомий вибір.
Юрій був активістом Майдану. Перед трагедією він запевнив близьких, що їде до друзів у Харків.
Весною 14-го разом з іще чотирма активістами Майдану Юра таємно поїхав партизанити під Слов’янськ. Хлопці не були підготовлені, але були вкрай патріотично налаштовані, і просто не могли змиритися з тим, що хтось захоплює їхню країну. Мені він сказав, що їде до друзів у Харків. Врешті, виявилося, що у Харкові вони просто пересідали до активістів Автомайдану, які погодилися підвезти хлопців до Ізюму. Далі всі п’ятеро йшли по навігатору. Ледь не одразу їх група попалася бойовикам: двоє дивом втекли, троє – Дяковський, Ковальчук і мій Юра, – потрапили в полон.
Тоді я ще цього не знала, і почала пошуки сина. Пам’ятаю, як дзвонила на його мобільний, а слухавку знімав якийсь дядько і відповідав російською, що Юру вбили.
Дуже важко було, коли мене покликали на впізнання у Києві. Слідчий показував жахливі фото після катувань і якогось часу у воді. Перед смертю над Юрою знущалися – йому, зокрема, розрізали живіт. Я досі не знаю, як таке взагалі могли зробити люди.
За даними слідства, убивством мого сина, Юри Дяковского та Володимира Рибака керував особисто Гіркін.
Палачі, виконавці катувань, також встановлені. Це – громадяни України, жителі Харкова й члени «Оплоту» – проросійської організації і бійцівського клубу одночасно. Є інформація, що їх уже немає в живих. Але я, певно, до кінця життя думатиму, як же люди, у яких є діти, змогли до смерті закатувати чужих дітей.
Коли тіла знайшли, столичні слідчі сказали, що у Слов’янськ ніхто з них не поїде. Мовляв, забирайте самі. Я вже почала збиратися і думати, на кого нам із чоловіком залишити меншого сина, аж тут подзвонив мій брат Андрій Тарасенко. Він був рятувальником, працював у ДСНС. Щоб геть не втратила глузд, мене посадили на сильнодіючі заспокійливі: і перевозку тіла, і організацію поховання, здебільшого, взяв на себе брат. Пізніше він і сам героїчно загинув. Влітку 2015-го Андрій ліквідовував пожежу на «БРСМ-Нафта» під Києвом. Як завжди, поїхав рятувати інших, але сам не повернувся.
За ці майже шість років без Юри я говорила з десятками людей. З випадковими свідками, з безпосередніми учасниками подій, з тими, хто також був у полоні. Всі вони єдині у тому, що у сина був шанс жити, якби він все-таки перейшов на російську мову і збрехав, як хотіли кати, що ходить у церкву Московського патріархату.
Андрій Тарасенко, дядько закатованого активіста, загинув в результаті трагедії на нафтобазі під Києвом.
З дня прощання з сином я пам’ятаю, як намагалася якомога більше його торкатися. Щоб запам’ятати деталі. Щоб відчувати свою гарячу долоню на його холодній. Щоб тепер кожного разу, як тільки надумаю опустити руки, казати собі, що маю триматися, адже Юра віддав за всіх нас найцінніше – власне життя».
Чоловік, якого зняли камери відеоспостереження в ніч перед вбивством журналіста Павла Шеремета і який, по версію слідства, брав участь в закладці вибухового пристрою під машину, в якій той загинув, не більше 175 см Тоді як Андрій Антоненко, якого підозрюють у вбивстві, – 180 см Про це свідчать це експертиза, який опублікував видання “theБабель”.
Експертизу провели через місяць після вбивства Шеремета – 25 серпня 2016 року. Експерт аналізував відеозаписи з камер спостереження, розміщених в кварталах навколо місця вибуху і місця проживання Шеремета. На записах чоловік і жінка з пакетом в ніч з 19 на 20 липня 2016 року йшли до машини журналіста, жінка наближалася до машини і закладала туди вибухівку, за версією слідства. Після чого обоє віддалилися.
Згідно з результатами експертизи, зріст чоловіка на відео 170 см. Можливе відхилення, яке заклав експерт, +- 3%. Ця погрішність пов’язана з нечітким зображенням, постійним рухом підозрюваного, кепкою на голові, а також з тим, що експертові невідома висота підошви і каблуків на взутті. По висновку експерта, зріст людини на відео може коливатися від 164,9 см до 175,1 см Адвокати Антоненко повідомили, що його зріст 180 см.
Зріст жінки, яка закладала вибухівку і яку слідство ототожнює з лікарем Юлією Кузьменко, згідно з експертизою, 165 см Якщо врахувати ту ж саму погрішність в 3%, її зріст коливається від 160,05 см до 169,95 см Точне зріст Кузьменко на момент публікації уточнити не вдалося.
Джерела theБабель стверджують, що за станом на кінець 2019 року ніяких інших експертиз, які б визначали зріст людей з камер спостереження, не було.
Особи з інвалідністю внаслідок війни I та II групи, внутрішньо – переміщені особи, які є учасниками бойових дій, або особами з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, члени сім’ї загиблого.
Для оформлення грошової компенсації необхідно перебувати на квартирному обліку. Внутрішньо-переміщеним особам додатково потрібно перебувати протягом року на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Грошова компенсація надається у порядку черговості постановки на квартирний облік.
Членам сім’ї компенсація виплачується одній із категорій родичів – спочатку дружині (чоловікові) і неповнолітнім дітям, які проживають разом; якщо таких немає, то батькам; якщо батьків немає, то повнолітнім дітям і так далі.
Як це зробити?
Спочатку потрібно буде подати заяву про призначення грошової компенсації до органу соціального захисту населення за місцем перебування на квартирному обліку.
До заяви потрібно додати:
копія паспорту (сторінки 1, 2, 10, 11);
посвідчення інваліда війни або члена сім’ї загиблого;
довідку про безпосередню участь загиблого військовослужбовця або інваліда війни в АТО (заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях);
рішення про взяття заявника на квартирний облік із зазначенням складу сім’ї — осіб, які разом із заявником перебувають на такому обліку;
довідку про склад сім’ї та прописку (видає ЖЕК);
рішення про взяття члена сім’ї інваліда на квартирний облік – у разі окремого перебуванні на квартирному обліку особи з інвалідністю та членів її сім’ї;
письмову згоду (у довільній формі) членів сім’ї інваліда (крім малолітніх (до 14 років) та неповнолітніх (до 18 років) дітей), на яких нараховується грошова компенсація, щодо включення їх у розрахунок грошової компенсації;
документ, що посвідчує родинні стосунки між заявником і загиблим, між малолітніми чи неповнолітніми дітьми і загиблим, між особою з інвалідністю внаслідок війни і членами його сім’ї, на яких нараховується грошова компенсація, які разом з ним перебувають на квартирному обліку.
З дня прийняття заяви орган соцзахисту населення має 5 робочих днів, щоб обстежити матеріально-побутові умови заявника та скласти акт. Після складення акта обстеження матеріально-побутових умов заявника орган соцзахисту населення має 3 робочі дні для внесення подання на виплату грошової компенсації до спеціальної комісії при місцевій або районній/обласній раді.
Комісія має 5 робочих днів для прийняття рішення щодо призначення або відмови в призначенні грошової компенсації.
З рішенням про призначення грошової компенсації потрібно відкрити спеціальний рахунок в «Ощадбанку». Після цього подати копію договору про відкриття спеціального рахунку в «Ощадбанку» до органу соцзахисту. Орган соцзахисту перераховує на спецрахунок грошову компенсацію, про що повідомляє заявнику протягом трьох робочих днів з дня переказу коштів. Гроші на спеціальному рахунку можна витратити тільки на придбання житла. За використанням коштів з рахунку слідкує банк. Кошти не можна використати без дозволу органу соціального захисту населення.
Потім потрібно вибрати житло, яке Ви бажаєте придбати. Це потрібно зробити самостійно і укласти договір із продавцем. Житло може знаходитись у будь-якому населеному пункті України. Якщо житло коштує дорожче ніж надана грошова компенсація, Ви повинні докласти суму, якої не вистачає, на Ваш спеціальний рахунок.
Далі укладається договір купівлі-продажу житла і подається до органу соцзахисту примірник договору купівлі-продажу житла. В договорі повинно бути зазначено, що житло набувається у власність заявника. Строк виконання договору купівлі-продажу житла не повинен перевищувати двох місяців.
Орган соціального захисту населення має 5 робочих днів, щоб надати заявникові письмову згоду на перерахування коштів із спеціального рахунка продавцю. Ви подаєте до «Ощадбанку» заяву про переказ коштів на придбання житла. Банк перераховує кошти на рахунок будівельника/продавця житла.
Протягом 30 днів оформляється право власності на житло і подається витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстроване житло до органу соціального захисту. Якщо Ви не подаєте витяг, то орган соціального захисту населення вправі вимагати від Вас повернення коштів грошової компенсації. Гроші потрібно витратити протягом року, інакше гроші будуть повернуті державі. Якщо житло коштувало менше ніж надана Вам компенсація, то решта грошей повертається державі.
Придбати житло можна як в прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному або на вторинному ринку, так і шляхом інвестування в об’єкти житлового будівництва.
Як розраховується розмір компенсації?
Розмір грошової компенсації визначається за формулою: ГК = (13,65 х Nс + 35,22 + (10 х Nп)) х Bг х Км + ПЗ
де Nс — кількість членів сім’ї загиблого військовослужбовця за однією категорією або кількість членів сім’ї особи з інвалідністю, на яких розраховується грошова компенсація;
Nп — кількість членів сім’ї заявника, які є особами з інвалідністю I чи II групи або дитиною-особою з інвалідністю внаслідок війни і на яких розраховується грошова компенсація з урахуванням додаткових 10 м2 жилої площі на кожного (у тому числі на заявника);
Вг — гранична вартість (гривень) 1 кв. метра загальної площі житла для населеного пункту, в якому заявник перебуває на обліку як особа, що потребує поліпшення житлових умов на день звернення за грошовою компенсацією – встановлюється наказом Мінрегіонбуд;
Км — коефіцієнт збільшення граничної вартості 1 кв. метра загальної площі житла:
для м. Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова коефіцієнт становить 1,75;
для міст обласних центрів, а також міст обласного значення з населенням понад 300 тис. чоловік —1,5;
для міст обласного значення з населенням від 100 тис. до 300 тис. — 1,25;
для інших міст –1;
ПЗ — витрати на реєстрацію права власності і сплату потрібних податків.
Точний показник граничної вартості дізнавайтесь за телефоном Мінрегіонбуду – (044) 284-05-54, (044) 284-05-51
Зразок заяви про отримання грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення:
Начальнику управління праці
та соціального захисту населення
(ваше прізвище, ім’я, по-батькові)
проживаю (зареєстрований) за адресою:
(поштовий індекс,
найменування населеного пункту, вул., буд.)
контактний телефон
паспорт: серія №
виданий
ідентифікаційній номер
ЗАЯВА
Я (ПІБ) є особою з інвалідністю
внаслідок війни 1/2 групи/членом сім’ї загиблого /внутрішньо переміщеною особою
– учасником бойових дій / внутрішньо переміщеною особою з інвалідністю
внаслідок війни III групи, що підтверджується посвідченням серія номер видане від 201___року.
На квартирному обліку перебуваю з
(дата).
Відповідно до постанови КМУ
«Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність,
суверенітет та територіальну цілісність Україні, а також членів їх сімей» від
19 жовтня 2016 року №719 / постанови КМУ від 18 квітня 2018 р. №280 «Питання
забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність,
суверенітет та територіальну цілісність України» прошу виділити мені грошову
компенсацію за належні для отримання жилі приміщення.
У ранні часи християнської
церкви було встановлено свято – Собор Пресвятої Богородиці. Відмічають його 8
січня, наступного дня після Різдва Христова, про що є згадка в 79 правилі VI
Вселенського Собору, що пройшов в 680-681 роках.
Як можна зрозуміти з назви
свята, в це день християни прославляють Мати Божу, таку, що народила Ісуса
Христа. Здійснюється загальне соборне шанування. 08 січня віряни згадують не
лише про Діву Марие, але і про усі ті святі, які були близькі до Сина Божого :
святому Йосипі Обручнике, святому Іакові, царя Давида. Які прикмети і заборони
свята.
Традиції свята.
З давніх пір 8 січня жінки
відвідували повитух, які приймали у них пологи, і пригощали їх вечерею. Попри
те, що Собор Пресвятої Богородиці – це свято, а не поминальний день, наші
предки замовляли в храмах панахиди по родичах, що померли, і ставили свічки за
упокой їх душ.
У церквах проходять урочисті
богослужіння, в ході яких прийнято звертатися до Пресвятої Діви Марії з хвалебними
піснями. Прихожани возносять молитви, в яких дякують Богородиці за її захист і
просять про послання усіляких благ своїм сім’ям і захисту від зла.
Прийнято також молитися
пророкові Давиду, який вважається покровителем усіх музикантів. Цей святий
допомагає людям утихомирити в собі гнів, злість і інші негативні почуття. Наші
предки вірили в те, що саме Давид своєю грою на гуслях рятує людей від нападу
розбійників і диких звірів, які часто зустрічалися на шляху людини. Та і в наші
дні ці молитви не втратили актуальності. Попросіть святого Давида захистити вас
від недоброзичливців.
У зв’язку з тим, що пророк
Давид протегує музикантам, цього дня прийнято грати на музичних інструментах і
веселитися. Розваги мають бути помірними, без узливань, лайки і бійки.
За старих часів 08 січня дістав
назву “Бабині каші”, оскільки у свято Собору Пресвятої Богородиці жінки брали з будинку
ложки і вирушали з ними у гості. Хазяї будинків пригощали їх кашами, які
спеціально готувалися для цього свята.
Що не можна робити в Собор Пресвяту Богородиці.
Категорично забороняється
працювати, особливо вагітним жінкам. Якщо заборона буде порушена, немовля з’явиться на
світ з фізичними недоліками і хворобами. Забороняється не лише важка домашня
праця, але і шитво, вишивка, в’язання і зайняття будь-якими іншими ремеслами.
Правда, в деяких регіонах вважалося традицією займатися столярними роботами.
Прикмети 08 січня.
Якщо цього дня ударить мороз і
подує завірюха, то теплого літа чекати не доведеться. Якщо сніг прилипатиме до
долонь, то незабаром настане потепління. Вітер, який дме з Півночі, несе з
собою студжу і тривалі холоди.
Існує ще багато прикмет,
пов’язаних з цим святом.
Так, якщо підняти вище за голову маленької дитини, він обов’язково виросте
високим, сильним і міцним. Якщо цього дня до вас прийшли колядники, їх обов’язково
треба нагодувати смачною їжею: це принесе хазяям будинку достаток і
благополуччя.
Вважається також, що ворожіння на урожай і любов в це день
найправдивіші, але слід пам’ятати про те, що церква їх не вітає.
Один з литовських істориків упевнений, що якщо відродити сильну державу “Речі посполитої” або “Великого князівства Литовського”, до якого увійдуть Литва, Польща, Україна і Білорусь, то можна успішно протистояти Кремлю.
Історик Альвидас Нікжентайтис в інтерв’ю заявив, що для боротьби з Росією потрібний геополітичний союз, який він назвав Intermarium, – “Межморье”, до якого повинні будуть увійти Литва, Польща, Україна і Білорусь.
За словами Нікжентайтиса, на сьогодні існує декілька типів такого геополітичного союзу : Intermarium – від Балтійського до Чорного моря; польська концепція АБЧ – Адріатичне, Балтійське і Чорне моря; концепція поляка Єжі Гедройца – Україна, Литва, Білорусь.
https://youtu.be/_9ZDlaSHCLg
“Для мене ж Intermarium найбільш близький за змістом до концепції Гедройца. Він навіть міркував про те, яким в цьому регіоні має бути порядок після падіння комунізму і СРСР. Його ідея полягала в тому, що без демократичних держав в Україні, Білорусі і Литві не може існувати і незалежна Польща. Тому, що стосується мене, то з точки зору Литви я можу сказати те ж саме : без демократичної Польщі, України і Білорусі не може бути і вільної, демократичної Литви”, – підкреслив історик.
Нікжентайтис виразив надію, що з часом до Intermarium окрім українців і поляків приєднається і Білорусь.
“І, якщо говорити про ситуацію, що змінилася, ми не можемо забувати про чинник Росії. Все ж Росія з анексією Криму зробила те, що ніхто в XX і XXI столітті не чекав. Ніхто не чекав, що можна силою міняти міждержавні межі, і в цьому випадку сумне минуле першої половини двадцятого століття нас наздоганяє, примушує думати і шукати можливі альтернативи про чорний день”, – відмітив він.
Україна на цьому шляху отримує свою сильну роль – роль одного з локомотивів конфедерації, своєрідних “Сполучених Штатів Європи”. Домовляючись і вступаючи в союз з рівними, Україна можливо забезпечить майбутній і стійкий розвиток для свого народу, а також втілення мрії кожного українця – участь в європейських процесах з урахуванням інтересів нації.
Міжнародна конфедерація профспілок (ITUC) вважає, що проект нового трудового кодексу України позбавить працівників правового захисту, а профспілки не зможуть їх захистити.
Про це заявляє прес-служба конфедерації.
На думку організації, результатом прийняття проекту закону стане:
Спрощене звільнення працівників у будь-який момент за бажанням працедавця.
Короткострокові індивідуальні трудові договори; договори з нефіксованим робітником часом.
Наднормова робота стане нормою і оплачуватиметься в 5 разів менше, чим раніше.
Відміна деяких соціальних гарантій працівникам і зниження захисту матерів з маленькими дітьми, ще більше полегшує їх звільнення;
Переклад працівника на інше робоче місце без його згоди.
Фактична ліквідація профспілок.
Відзначається, що законопроект був ухвалений без консультацій з профспілками, і складається з 99 статей, щоб він міг мати в парламенті обмежений розгляд.
Додатково вказано, що український уряд відмовився звертатися за допомогою до Міжнародної організації праці (МОТ), оскільки проект закону порушує декілька конвенцій МОТ.
“Уряд України стоїть на стороні олігархів і багатонаціональних корпорацій і виступає проти працівників, громадськості і профспілок. …Ми засуджуємо український уряд за безрозсудні порушення своїх міжнародних зобов’язань, по яких країна ризикує втратити важливу підтримку в Європі і світовій спільноті”, – заявила генеральний секретар Міжнародної конфедерації профспілок Шаран Барроу.
генеральний секретар Міжнародної конфедерації профспілок Шаран Барроу.
