Сторінка 1546 – Новини ветеранів зі всієї України

Прокурора, який підтримував обвинувачення у справі Кернеса, звільнили з органів, – ЗМІ.

Прокурор у справі мера Харкова Геннадія Кернеса і двох його охоронців, яких звинувачували у викраденні євромайданівців, не пройшов переатестацію.

Про це адвокат потерпілих Тетяна Зелькіна написала в Facebook.

“Закінчилася атестація прокурорів. Закінчилася звільненням прокурорів у справі Кернеса. Всі радісно потиснули один одному руки і, одночасно, завалили справу. Адже Олександр Ганілов був кісткою в горлі Геннадія Адольфовича”, – написала Зелькіна. Вона додала, що вважає таке рішення величезною помилкою.

Адвокат вважає Ганілова фахівцем, “який горить роботою” і працює на результат. Зелькіна побоюється, що вихід зі справи Ганілова вплине на результат судового процесу в апеляції.

“Людина дивовижно добропорядна. Кернес регулярно тролив його за недорогі костюми і костюми не по сезону. Він ходив у тому, що міг дозволити собі на прокурорську зарплату, на відміну від Геннадія Адольфовича. На мій превеликий жаль, це рішення може завалити справу Кернеса”, – вважає Зелькіна.

Як повідомляв Укрінформ, 20 грудня 2019 року суд у Полтаві почав розглядати апеляційну скаргу Генпрокуратури на закриття справи за обвинуваченням мера Харкова Геннадія Кернеса і двох його охоронців у викраденні, тортурах і погрозах вбивством двох активістів Харківського Євромайдану, але засідання знову перенесли через самопочуття Кернеса, який брав участь у засіданні в режимі відеоконференції з Харкова.

Розгляд скарги відкладено до 11:00 31 січня 2020 року.

10 серпня 2018 року Київський райсуд Полтави закрив кримінальне провадження проти Кернеса. Мера Харкова і двох його охоронців звинувачували у викраденні і катуванні двох активістів Євромайдану.

16 серпня Генпрокуратура подала апеляційну скаргу до Київського районного суду м. Полтава на рішення про закриття справи щодо Кернеса.

Кернес і його охоронці не вважають себе винними. Їм загрожує до 15 років тюремного ув’язнення.

Підозрюваний у справі Шеремета Андрій Антоненко подав до суду на Зеленського і керівників силових органів.

Один із підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрій Антоненко подав позов до суду про захист честі, гідності й ділової репутації до президента України Володимира Зеленського, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, генерального прокурора Руслана Рябошапку і першого заступника голови Національної поліції – начальника кримінальної поліції Євгена Коваля про захист честі та гідності. Про це 20 грудня у фейсбуці повідомив його адвокат Святослав Жерновніков.

Захисник також оприлюднив копію позовної заяви.

У заяві вказано, що під час брифінгу 12 грудня, на якому виступали всі перелічені в позові відповідачі, «було проявлено повну зневагу до принципу презумпції невинуватості, закріпленої в статті 62 Конституції України, п.10 ст.7 КПК України, та вщент розтрощений принцип недоторканості честі й гідності громадянина і людини, передбачений ст.3, 21, 24, 28, 34, 68 Конституції України».

Третьою особою в позові значиться телеканал «Україна».

12 грудня голова МВС написав у соцмережах, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Убийство Павла Шеремета: мнения депутатов по расследованию дела.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль на брифінгу за участю Зеленського, Авакова, Рябошапки назвав серед підозрюваних, зокрема, сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко, а також ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.

Антоненко, Кузьменко і Дугарь відкидають звинувачення і заявляють про невинуватість.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

У Москві біля будівлі ФСБ невідомий розстріляв правоохоронців із автомата.

У четвер, 19 грудня 2019 року, невідомий скоїв напад на приймальню ФСБ в центрі Москви. За інформацією ЗМІ, стрілець відкрили вогонь по співробітниках спецслужби, зайшовши до приміщення.

Перше повідомлення про стрілянину в центрі Москви в російських ЗМІ з’явилися близько 17:00 (київський час). Видання з посиланням на очевидців повідомляли про те, що на площі Воровського невідомий відкрив вогонь з автомата. Також ЗМІ повідомляли про загиблих і поранених під час перестрілки.

Пізніше стали з’являтися відео, на яких чутна стрілянина, а правоохоронці просять перехожих терміново покинути площу. Близько 18:00 на Луб’янці було перекрито рух всього транспорту, а у пресі почали з’являтися нові подробиці нападу, яке було скоєно напередодні Дня працівників органів держбезпеки 20 грудня.

Видання “Відкриті медіа”, а також Baza повідомили, що невідомий увійшов до будівлі приймальні ФСБ на Луб’янці і відкрив вогонь. В результаті загинули, за різними даними, від одного до трьох співробітників спецслужби. Ще троє нібито отримали поранення. Злочинець, нібито забарикадувався і деякий час відстрілювався.

Видання “Медиазона” опублікувало відео підготовки спецназу до штурму.

На фото стрелок – Евгений Манюров. По информации “Baza”, уезжая сегодня из дома, Евгений заявил матери, что отправляется на соревнования по стрельбе. Сообщается, что мужчина увлекался практической стрельбой, участвовал в соревнованиях МГСКК ДОСААФ. В дисциплине «карабин в пистолетном калибре» он занял третье место.

Близько 18:15 центр громадських зв’язків ФСБ дав перший офіційний коментар у зв’язку з подією. У ньому сказано, що ФСБ нейтралізувала стрільця в центрі Москви нападник був один і він ліквідований. “Невідомий відкрив стрілянину біля будинку №12 на вулиці Велика Луб’янка. Є постраждалі. Особистість злочинця встановлюється. Злочинець нейтралізований”, – сказано в повідомленні ЦГЗ ФСБ.

Однак вже після цього ЗМІ з посиланням на своїх кореспондентів на місці подій повідомили, що на Луб’янці знову чутна стрілянина.

Своєю чергою державний телеканал RT дає трохи іншу хронологію подій, посилаючись на свої джерела. За його даними, стрілянина в приймальні ФСБ в Москві на вулиці Кузнецький Міст, 23, сталася о 17:10.

Троє невідомих увірвалися до будівлі приймальні ФСБ і в приміщенні відкрили стрілянину. У перестрілці з охороною приймальні двоє нападників були вбиті. Один з нападників вибіг на вулицю, де продовжив стріляти. В результаті був убитий співробітник ДІБДР, який чергував напроти будівлі приймальні.

Нападнику вдалося пробігти близько 300 метрів: він добіг до кінця вулиці Кузнецький Міст, завернув на площу Воровського, періодично відстрілюючись. Далі побіг вулицею Велика Луб’янка, де забарикадувався в одному з приміщень будинку №2. Звідти він періодично вів вогонь по бійцях ЦСН ФСБ і ОМОНу. Під час перестрілки о 18:15 злочинець був убитий.

Видання Baza повідомляє, що під час нападу на будівлю ФСБ в Москві постраждав один перехожий. Це Павло Анісімов, у нього дотичне поранення ноги, його життю ніщо не загрожує.

Якщо Ялинка торішня, то чому 2019 році для новорічної красуні Харкова знадобилися десятки мільйонів?

У Харкові на площі Свободи вже встановили головну прикрасу свята – новорічну ялинку висотою близько 40,5 метрів.

Головну ялинку Харкова можна побачити на майдані Свободи. До її монтажу взялися ще 18 листопада, відтоді площа частково була перекрита для транспорту. Офіційне відкриття ялинки відбулось 19 грудня 2019 року.

Це штучна ялинка, обійшлася Харкову в 2.000.000грн.

900.000 грн. витрачено на закупівлю хвої, для прикрашання площі.

2.000.000 грн. – пішло на металевий навіс.

4.200.000 грн. – на закупівлю модуля світлодіодної піксельної сітки для ялинки.

3.700.000 грн. – пішло на 20 світлових ілюмінаційних конструкцій.

920.000 грн. – на монтаж ялинки і декоративне оформлення площі.

6.200.000 грн. – пішло на будиночок Діда Мороза.

4.200.000 грн – витратили на новорічне оформлення майдану Свободи.

360.000 грн. – на придбання іще шістьох декоративних ялинок з підсвічуванням, адже однієї ялинки на площі місту, вочевидь, недостатньо. Кожна з них коштує 60.000 грн.

703.000 грн. – пішло на монтаж та підключення ілюмінації, стробоскопів, світлових фігур, піксельної світлодіодної сітки, її модулів, світлових форм, акустичних систем, навісних елементів для самої ялинки та розбірного навісу.

528.000 грн. – на оренду піксельної світлодіодної сітки.

771.000грн. – було витрачено на монтаж самої ялинки.

64.500 грн. – на підключення до мереж електроживлення та заземлення металічного каркасу, стели та розбірного навісу ялинки.

А якщо говорити про витрати в цілому, то в рамках підготовки свят різні підрозділи Харківської міськради вже витратили 74.400.000 грн.

За даними системи публічних закупівель “ProZorro”, у тендері брали участь дві компанії. Перемога дісталася ТОВ “СК СТС”. За даними “Харківського антикорупційного центру”, підприємство стало фігурантом кримінальної справи. Провадження відкрили за фактом заволодіння бюджетними коштами під час виконання реконструкції трамвайних колій в Харкові. Йшлося про суму понад 100.000.000 грн. Засновниками ТОВ СК “СТС” є Андрій Сукесов і Сергій Кудрявцев.

Мер Харкова Генадій Кернес інвестував з бюджету міста у свій піар ще майже 14 млн грн.

У Харкові з міського бюджету на піар дій місцевої влади у 2020 році виділили майже 14 млн грн

Відповідне рішення 18 грудня 2019 року, під час сесії ухвалили депутати Харківської міської ради.

Депутати мерії проголосували за підтримку “засобу масової інформації місцевого значення” – комунального підприємства “Харьковские известия”. Згідно рішення, з міського бюджету на видання у 2020 році будуть виділені 13,8 млн грн. Ці гроші як фінансова підтримки підуть “на поточні видатки” комунального підприємства “Харьковские известия”.

У пояснювальній записці від директора Департаменту інформації Юрія Сідоренка вказано, що “Харьковские известия” за ці гроші у 2020 році будуть висвітлювати діяльність мерії, поширювати інформацію про діяльність депутатів міської ради, виконавчий комітет, надавати мешканцям міста інформацію про соціальне, культурне та політичне життя Харкова, регіону, України.

Як у Харківський області діти учасників АТО Відсвяткували День Святого Миколая!

Щира подяка Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, що дали змогу на День Святого Миколая дітям учасників АТО з різних районів Харківської області зануритись у Святкову казку присвячену Дню Святого Миколая, отримати безліч позитивних емоцій і смачних подарунків.

Проте діти не усіх районів Харківської області змогли потрапити на дитяче свято. Замість радісних і щасливих посмішок, на дитячих лицях були сльози образи. Винуватцями в цих сліз став голова Об’їденої Територіальної громади Коломацького району Гуртовий Володимир Григорович та керівник відділу освіти, молоді і спорту Коломацької Об’єднаної Територіальної громади Нефідов В’ячеслав Миколайович.

Ці два чиновники пообіцяли надати дітям Коломацького району автобус для того, щоб вони змогли потрапити на свято в місто Харків. Коли дітлахи зібралися їхати на виставу, автобус не приїхав, а ці, не можемо підібрати слів, два покидьки не відповідали на дзвінки і потім просто відключили їх. Навіть страшно подумати яку душевну травму отримали діти. Які не один день мріяли про зустріч зі Святим Миколаєм.

Хочемо щоб усі знали цих “ЧИНУШ”, які довели дітей до сліз своїм жахливим вчинком:

Голова Об’єднаної Територіальної Громади Коломацького районна
Гуртовий Володимир Григорович.

Це ГУРТОВИЙ ВОЛОДИМИР ГРИГОРОВИЧ – Голова Об’єднаної Територіальної Громади Коломацького районна.

керівник відділу освіти, молоді і спорту Коломацької Об’єднаної Територіальної громади Нефідов В’ячеслав Миколайович

Та НЕФІДОВ В’ ЯЧЕСЛАВ МИКОЛАЙОВИЧ – керівник відділу освіти, молоді і спорту Коломацької Об’єднаної Територіальної Громади.

Ось вона турбота за дітей своєї громади!

ГАНЬБА ТАКИМ людям!

Дуже шкода діточок Коломацького району! Сльози цих дітей на вашій совісті!!!

Якщо ви – чиновники, не можете зробити дітям свято, не заважайте громадськості!!!!!!

Окремо хочемо ПОДЯКУВАТИ керівникам ВеликоБурлуцької громади за те що знайшли змогу доставити дітей в Харків на свята! Та Вовчанської громади, що теж долучились.

У Харкові міськрада віддала в приватну власність 3 га міського парку. Вартість незаконно відчужених ділянок складає понад 8 млн грн.

Прокуратура області розпочала кримінальне провадження стосовно службовців, які незаконно передали у приватну власність земельні ділянки парку “Зелений гай” вартістю понад 8 млн грн

Про це повідомили у прес-службі прокуратури Харківської області.

За даними відомства, прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом незаконного надання у приватну власність службовими особами Харківської міської ради та управління Держземагентства у місті земельних ділянок загального користування (ч. 2 ст. 364 КК України).

Встановлено, що протягом 2009-2014 років рішеннями сесій міської ради затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у приватну власність 18 громадянам за рахунок земель житлової та громадської забудови 22 земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та ведення садівництва. Загальна площа цих ділянок складає понад 3 га. На підставі вказаних рішень сесій громадяни протягом 2009-2016 років виготовили державні акти на право власності на ці земельні ділянки та зареєстрували його.

Відповідно до документації, земельні ділянки були передані у власність громадян за рахунок земель житлової та громадської забудови. Разом з цим встановлено, що вони належать до земель загального користування (зелені зони та насадження) та раніше перебували в межах парку культури та відпочинку “Зелений гай”, який знаходиться на балансі та управлінні КП “Парк культури і відпочинку “Зелений гай”.

Вартість незаконно відчужених ділянок складає понад 8 млн грн.

За вказаними фактами розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 364 КК України.

Крім того, вирішується питання щодо вжиття заходів щодо повернення ділянок громаді Харкова.

“Віримо в невинуватість нашого військовослужбовця”, – Командування ССО просить суд пом’якшити сержанту Антоненку запобіжний захід на домашній арешт.

Командування Сил спеціальних операцій ЗС України клопоче перед судом про зміну сержанту ССО Андрію Антоненку, підозрюваному у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, запобіжного заходу з утримання під вартою на домашній арешт.


Про це заявив начальник пресслужби ССО Олексій Никифоров.

“Стосовно сержанта ССО Андрія Антоненка (Riffmaster), який є одним із фігурантів справи про вбивство журналіста Павла Шеремета, Командування Сил спеціальних операцій ЗС України має офіційно повідомити:

• У штаті ССО сержант Андрій Антоненко перебуває від 2017 року і дотепер.

• На загальних зборах керівного складу Сил спеціальних операцій за участю командирів усіх військових частин було ухвалено рішення клопотати перед Печерським райсудом про пом’якшення запобіжного заходу Антоненку, а саме про домашній арешт для нього. Відповідний документ передано судді через адвокатів і долучено до справи.

• Суду надано службову характеристику сержанта Антоненка за підписом командира військової частини, де він проходить службу.

• За дні, що минули з моменту взяття Антоненка під варту, жодного запиту від органів слідства до Командування не надходило.

• У складі ССО Андрій Антоненко не обіймав посади, які передбачають виконання бойових завдань в зоні проведення АТО/ООС. Перебування сержанта Антоненка в зоні проведення АТО/ООС пов’язано із його діяльністю як музиканта, в складі групи внутрішньої комунікації ЗСУ тощо.

• В Командуванні ССО розраховують на об’єктивні, неупереджені дії слідства, готові усіляко сприяти розслідуванню. Однак суто з людської точки зору, а не з позиції посадовців, віримо в невинуватість нашого військовослужбовця. Сподіваємось, найближчим часом її доведе суд”, – йдеться в оприлюдненій заяві командування

“”Нас не видно, але ми є. Нас не чути, але ми тут”. Цими словами пісні Ріффмастера я відповім усім, хто розганяє плітки, що Сили спецоперацій відмовилися від свого сержанта Андрія Антоненка, який перебуває під вартою. Наші офіцери, разом зі мною, були присутні на судовому засіданні, яке тривало вночі 13-14 грудня. І будемо за необхідності приходити на всі інші засідання у цій справі. Розраховуємо на неупередженість слідства, висловлюємо готовність співпрацювати. І нагадуємо всім, хто поширює плітки: ССО своїх не кидає”, – додав в коментарі Никифоров.

Нагадаємо, 12 грудня поліція затримала трьох підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета. Це військова медсестра Яна Дугарь, волонтерка Юлія Кузьменко, ветеран АТО Андрій Антоненко. Крім них, за версією слідства, до вбивства причетне подружжя ветеранів – Владислав та Інна Грищенки. Мотивом підозрюваних слідчі вважають спробу дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в Україні.

13 грудня 2019 року суд відправив під цілодобовий домашній арешт Дугарь, підозрювану у справі про вбивство Шеремета.

Нагадаємо, Павло Шеремет загинув вранці 20 липня 2016 року внаслідок вибуху машини.

Павло Шеремет – уродженець Білорусі. Він працював на телебаченні в Білорусі і Росії, в 1990-2000-х роках – завідувач білоруським бюро, а також керівник відділу спеціальних інформаційних проектів ОРТ, потім – “Першого каналу”. Протягом останніх п’яти років жив у Києві, працював в інтернет-виданні “Українська правда”, був ведучим на радіо “Вести”. Також Шеремет був одним із засновників “Білоруського партизана”.

На Алеї Слави попрощалися з 21-річним молодшим сержантом Нацгвардії Сергієм Михальчуком.

18 грудня 2019 року у Харкові на Алеї Слави харківського цвинтаря №18 попрощалися з 21-річним молодшим сержантом Нацгвардії Сергієм Михальчуком.

Військовослужбовець, родом з Дергачівського району Харківської області, загинув 14 грудня 2019 року внаслідок артилерійського обстрілу позицій української армії в районі Світлодарської дуги на Донеччині, розповів речник Східного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України Дмитро Образцов.

«Під час вибуху 21-річний нацгвардієць бригади швидкого реагування НГУ молодший сержант Сергій Михальчук, який виконував бойові завдання по захисту суверенітету та територіальної цілісності України в районі ООС, взяв на себе основну кількість уламків, прикривши своїм тілом побратима. Незважаючи на юний вік, Сергій Михальчук гідно бився з окупантом і загинув у бою, як справжній воїн», — повідомили у Нацгвардії.

Керівництво Нацгвардії ініціювало представлення Михальчука до державної нагороди.

У вівторок 17 грудня 2019 року активісти Харківський Обласний ГО «Спілка ветеранів АТО» прийняли участь у акції “Шито білими нитками”.

У вівторок 17 грудня 2019 року активісти Харківський Обласний ГО «Спілка ветеранів АТО» прийняли участь у акції “Шито білими нитками” на підтримку заарештованих по вигаданим звинуваченнями в убивстві Павла Шеремета учасникам АТО и волонтерам.

У Харкові увечері 17 грудня відбувся мітинг та концерт на підтримку музиканта і ветерана війни на Донбасі Андрія Антоненка, який підозрюється у вбивстві журналіста Павла Шеремета. Всього в центрі міста зібралося понад двох тисячу осіб, повідомляє Укрінформ .

Учасники акції розклали на асфальті перед будівлею поліцейського главку з десяток котушок з білими нитками і папку “Справа” з написом “Шито білими нитками”. Поліцейські не втручалися. З будівлі до присутніх ніхто не вийшов.

Акція відбулася за ініціативи письменника і музиканта Сергія Жадана. Крім того, на підтримку Антоненка в місті відбувся концерт. У концерті, окрім Жадана, взяли участь гурти “Лінія Маннергейма”, “Папа Карло” та інші виконавці.

“У ситуації з Андрієм Антоненком закони України порушені. Наша акція – нагадування владі і правоохоронцям, що Україна – не поліцейська держава, і якщо правоохоронці порушують закони, значить, щось не так у самій системі. У справі Антоненка до поліції є дві основні вимоги: або надайте докази, або подавайте у відставку”, – зазначив Жадан.

Нагадаємо, у справі про вбивство Павла Шеремета 2016 року проходять п’ять підозрюваних. Слідчі підозрюють у причетності до підриву автомобіля з журналістом в центрі Києва Яну Дугарь, Юлію Кузьменко, Андрія Антоненка, а також Інну і Владислава Грищенків.

Раніше суд на два місяці заарештував Юлію Кузьменко, яка, за версією слідства, вбила журналіста Павла Шеремета, підклавши бомбу під автомобіль.

Крім того, Печерський суд обрав запобіжний захід Яні Дугарь, яка, за версією слідчих, здійснювала розвідку на місці вбивства Шеремета.

Захист фігурантів справи про вбивство журналіста Павла Шеремета отримав доступ до матеріалів досудового розслідування.