Олеся Цибулько розповідає про всі етапи та кроки, які були здійснені для того, щоб скористатись програмою для учасників АТО/ООС та внутрішньо переміщених осіб “Іпотека під 3%”.

ЧАСТИНА 1.

1) з’ясувати умови програми та визначитись чи є кошти на перший внесок та на всі додаткові витрати (нотаріальні, податки та інші), чи достатньо офіційного доходу для отримання кредиту, чи гарна у вас кредитна історія.
Перший внесок 6%, кредит на 20 років або до досягнення заявником по кредиту пенсійного віку (наразі це 60 років).

Щоб з’ясувати чи вистачає у вас офіційного доходу потрібно розрахувати це наступним чином:

а) сума кредиту=вартість квартири–6% від вартості квартири розмір першого внеску (вартість квартири * 0,06);

б) щомісячний платі
ж=сума кредиту/20/12 + сума кредиту 0,03/12; в) необхідний мінімальний дохід=щомісячний платіж + прожитковий мінімум для працездатної особикількість осіб в родині (в 2019 році в грудні від складав 2102 грн, в 2020 році буде поступово підвищуватись до кінця року до 2270 грн).
Витрати на податки, нотаріуса, страхування, оплата послуг ріелтору приблизно складають 4% від вартості житла. Також буде залежати від того, чи продавець сплачує свої податки самостійно чи ні, з ріелтором чи без і яка комісія у ріелтора.

2) подати заявку про своє бажання отримати пільговий кредит. Подавати потрібно на сайті того регіонального підрозділу, де бажаєте придбати житло. Зауважте, що Київ та Київська область це різні речі, і потрібно точно знати, де ви хочете житло, бо змінити потім не вийде.
Адреси сайтів тут:

https://www.molod-kredit.gov.ua/pro-fond/rehionalni-upravlinnia?fbclid=IwAR0M6HP0paBd6eOW4cM1rpOkckgTdwaG_XBK0-Y4CjVssuEthf9LXWMXcXE

Заходите в розділ житлові програми, кредит для ВПО та АТО/ООС.

Там є покрокова інструкція, і після Нового Року з’явиться кнопочка подати заявку. Наразі заяви приймались тільки 3,4 та 5 грудня. Розпочнуть новий прийом вже в січні. Поки що можна подивитись скільки людей в черзі та їх прізвища, в новинах можна побачити кого викликали, кого схвалила комісія і т.д.

3) відслідковувати новини на сайті та очікувати на ваш виклик до Фонду. Цього року для тих, хто першим скористався програмою необхідно було знайти квартиру та зібрати всі документи за 5 днів. Сподіваюсь, що наступного року це буде не в такі скорочені терміни, але якщо гроші знов виділять у грудні, то буде такий саме квест (а це був дійсно найбільший квест у моєму житті).

Обрання квартири:

а) розрахувати площу на яку ви можете мати право на надання кредиту.
площа=21*кількість членів родини + 10,5
До членів родини відносяться дружина (чоловік), їх неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи; особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни I групи та доглядає за ним, за умови, що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка перебуває під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.
Якщо обране житло більшої площі, то ви зможете доплатити власні кошти, але житло не повинно бути більше аніж 52,5 м2 для однієї особи, та не більше 94,5 м2 для родини.

б) розрахувати граничну вартість одного метра квадратного для вашого міста. Квартири, де вартість більша, обирати НЕ МОЖНА та доплатити також НЕ МОЖНА.
Гранична вартість 1 кв. метра = опосередкована вартість спорудження житла для мм. Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова збільшена в 1,75 раза, для міст – обласних центрів, міст обласного значення з населенням понад 300 тис. осіб, а також населених пунктів, які розташовані на відстані до 15 кілометрів від меж м. Києва та обласних центрів, – 1,5 раза, для міст обласного значення з населенням від 100 тис. до 300 тис. – 1,25 раза, для інших населених пунктів – опосередковану вартість у відповідній області.

Опосередковану вартість на грудень 2019 року можна подивитись тут:
http://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/Nakaz-286.pdf?fbclid=IwAR3olFGzgjIgEmOVqCijp1VhOPrECPw8i4BDGbfA3qHc4aZzE9RobgSwQ-U

В 2020 році вона може змінитись.
в) знайти квартиру, будинок чи таунхауз, в будівлі, яку введено в експлуатацію не більше 25 років назад або реконструйовано не більше ніж 15 років назад. Будинок не може бути на 2 хазяїна, таунхаузи підходять, тому що по документах вони йдуть квартирами у будинку.

Далі буде….

Автор: Олеся Цибулько.

Пенсіонери, які проживають на непідконтрольних українському уряду територіях Криму і Донбасу, мають право отримувати і українську пенсію, і виплати з боку окупаційної влади, вважає голова парламентського комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова (фракція “Слуга народу”).

“Ми не визнаємо окупанта і його дій, ми не визнаємо тих “пенсій” і “документів”, ми не визнаємо того, що там відбувається. На технічному рівні ми не з’ясовуватимемо, що людині там платять, а забезпечуватимемо її пенсією, тому що це наш громадянин і у нас із ним, як у держави, є зв’язок”, – заявила Третьякова в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.

За її словами, отримання виплат від Пенсійного фонду РФ у Криму і “пенсійних фондів” угруповань “ЛНР” і “ДНР” не може стати підставою для невиплати пенсій Україною.

“Це пенсіонери 60-70-80 років, вони не можуть відкрити тут бізнес, вони не можуть платити за оренду житла, не можуть отримати тут підтримку – вони залишилися там. І нехай вони навіть отримують по дві пенсії – хіба це має розірвати зв’язок із нашою державою і зі мною як із політиком? Ні!” – сказала парламентарій.

Голова комітету з питань соцполітики переконана, що виплати українським пенсіонерам на окупованих територіях – це ще один вид санкцій проти РФ. “Я згодна з тим, що вони отримують пенсію від російського уряду, нехай вони економічно його розоряють і це буде своєрідним видом санкцій, який йде на користь наших громадян, які там проживають. Нехай отримують дві пенсії, і хоча б так Росія компенсує цим людям ті незручності, які вона їм доставила”, – вважає Третьякова.

Зовсім скоро українці можуть почати працювати по-новому. Принаймні, якщо новий проект закону Трудового кодексу від Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства (далі – МРЭТ) приймуть народні депутати.

Соціальні гарантії, мінімальна зарплата, оновлені права для працівника і працедавця, введення трудових договорів і багато що інше.

Кабмін ствердив і передав на розгляд Верховної Ради проект закону про працю.

У законопроекті зберігаються базові соціальні гарантії у сфері праці, а також гарантії для вагітних і жінок в декреті.

Вводиться 7 різних типів Трудового кодексу з урахуванням різних типів зайнятості.

Працедавцеві дається можливість звільнити працівника по своєму бажанню.

Вводиться захист від психологічного тиску.

Що презентував МРЭТ.

За впровадження нових правил взялося МРЭТ під керівництвом Тимофія Мілованова.

Головна причина зміни, діючого КЗоТ – втрата актуальності. Він був прийнятий за часів Радянського Союзу, ще в далекому 1971 року. Відтоді сам документ регулярно оновлювали. Від його первинної редакції залишилася хіба що назва. Також вже незалежна Україна ратифікувала ряд документів, зокрема і Конвенцію Міжнародної організації праці.

Там регулярно моніторят процеси, пов’язані з правилами і умовами роботи. Очевидно, що за 45 років багато що помінялося.

Навколо нового проекту закону ходило багато чуток, але нарешті МРЭТ презентував основні положення Трудового кодексу, які ми і розглянемо.

В першу чергу відомство відмічає, що діючий КЗоТ не захищає права близько 15,7 млн працівників, а саме працездатних пенсіонерів, трудових мігрантів, людей з інвалідністю, людей, які займаються домашнім господарством, нелегалів і безробітних.

Метою законопроекту є створення умови для легкого працевлаштування, комфортних умов праці і збільшення доходів працівників. Автори законопроекту переконані, що документ допоможе створити близько мільйона легальних робочих місць і дозволить скоротити рівень безробіття з 9,6 до 5% до 2024 року.

Основні положення.

Проект закону залишає базові соціальні гарантії у сфері праці, а саме:

Мінімальна заробітна плата і гарантія оплати в грошовій формі;

Оплачуваний лікарняний;

Щорічна оплачувана відпустка;

Збереження робочого місця на час відпустки у зв’язку з пологами і по догляду за дитиною;

Гарантії для покликаних і мобілізованих на військову службу;

Режим роботи;

Законопроект відміняє можливість отримувати оплату праці яким-небудь товаром, зарплату можна платити тільки грошима. Крім того, встановлюється підвищений розмір заробітної плати на роботах з важкими, шкідливими і небезпечними умовами. Оплата праці має бути мінімум на 4% вище за заробітну плату на аналогічній професії (посади) в нормальних умовах.

Що стосується найголовнішого обговорюваного пункту, так це гарантії для вагітних жінок і тих, хто знаходиться в декреті. Так, законопроектом залишається гарантована оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами від 126 до 140 днів.

Також залишається заборона розірвання трудового договору за ініціативою працедавця з вагітними жінками і жінками, які знаходяться у відпустці по вагітності і пологам, і з жінкою, чоловіком, іншим законним представником дитини, що знаходяться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення їм трирічного віку, окрім випадків ліквідації юридична особа – працедавця, припинення фізична особа виконання функція працедавець.

Крім того, в пункті про захист від дискримінації вводиться таке поняття, як заборона на який-небудь утиск вагітних.

У одній із статей відміняється таке поняття, як мінімальна тривалість робочого часу в “тиждень” 40 годин. Замість цього, згідно з європейськими нормами і конвенціями Міжнародної організації праці, тепер мінімальна тривалість робочого часу складає 40 годин впродовж кожного “семиденного періоду”.

Вводиться нова категорія захисту від психологічного насильства і моббінга. Також забороняється використання психологічного насильства для примусу працівника до розірвання трудового договору.

“Забороняється будь-яке упереджене відношення у сфері праці і моббінга працівників, зокрема психологічний і/або економічний тиск, цькування, висміювання, наклеп, ізоляція, приниження гідності, створення ворожої, образливої атмосфери, нестерпних умов праці, умисний, систематичний і необгрунтований нерівномірний розподіл навантаження і завдань між працівниками, що виконують аналогічний роботу, нерівний оплата праця за аналогічний робота або праця рівний цінність”, – сказано в презентація новий трудовий кодекс.

Законопроектом вводиться трудовий договір, умови якого створюватимуться як працедавцем, так і працівником. У три рази зменшується кількість документів, які потрібні при працевлаштуванні.

Трудовий договір може бути як в паперовому, так і електронному вигляді, але обов’язково письмовим, їх буде сім видів:

Безстроковий (промисловість, бюджетна сфера, держслужба, банківський сектор і так далі);

Терміновий (Будь-яка сфера – для виконання конкретних робіт або завдань);

Короткостроковий (на строк до 2 місяців – будівельна сфера, бізнес або замість цивільно-правових договорів по виконанню робіт або надання послуг);

Сезонний (сільське господарство, туризм і рекреація, сфера послуг);

З нефіксованим робітником часом (технології, послуги, креативна індустрія, по суті фриланс);

Учнівський (дає можливість об’єднувати роботу і навчання);

Домашнім працівником (домашня праця: прибирання, приготування їжі, відхід за дітьми і так далі).

Ще одним нововведенням є переклад паперової трудової книжки в електронний вигляд.

Також спрощується процедура страйку. Проект закону передбачає розширення переліку галузей, в яких страйки дозволені. Забороняється страйк тільки у випадках, коли припинення роботи створює загрозу національної безпеки, життю і здоров’ю людей, прав і свобод інших людей.

Крім того, за дотриманням трудового законодавства стежитиме ново створена Державна інспекція праці. У проекті закону чітко визначені права інспекторів Державної інспекції праці і прописані механізми захисту від зловживань з боку усіх суб’єктів трудових стосунків.

З самого неприємно в новому документі можна відмітити надання працедавцеві можливості звільняти співробітника за бажанням працедавця. Але він буде зобов’язаний завчасно попередити про це свого працівника, терміни залежать від сумарного часу роботи працівника у цього працедавця.

У разі дострокового розірвання трудового договору, працедавець зобов’язаний виплатити працівникові справедливу компенсацію: не менш подвійного середньоденного заробітку за кожен робочий день по зменшенню терміну попередження.

Своєю думкою поділився експерт у сфері працевлаштування Юлія Дрожжина, щоб пояснити усі плюси і мінуси нового Трудового кодексу.

За її словами, деякі пункти, які позиціонуються, як переваги нового законопроекту певною мірою є популістськими. Наприклад, пункт про заборону дискримінації.

“У нас і в попередньому кодексі заборонена дискримінація за віком, підлозі і багатьом іншим ознакам. Зараз туди додали ще заборону на дискримінацію вагітних, але в той же час в статті закону вони додали право для жінок з дітьми на додаткову перерву в робочий час, там по 30 хвилин кожні три години. По факту за ці півгодини жінка не встигне з’їздити додому або дитячу кімнату, погодувати дитину і провести з нею час. А для працедавця це ризик, тому що жінка приділятиме менше часу роботі”, – говорить експерт по працевлаштуванню.

Цей пункт може стати ще одним приводом для потенційного працедавця не зв’язуватися з жінками дітородного віку, вважає вона.

“У чинному законі норма про заборону дискримінації має ту ж мету, що і в новому законопроекті, але вона не виконується зараз, і не буде виконаються після прийняття нового кодексу. Проблема не в тому, щоб написати в законі перелік категорій, а в тому, щоб прописати відповідні механізми дотримання цієї норми”, – відмітила Дрожжина.

Ще одна спірна норма законопроект – звільнення працівника за ініціативою працедавця без пояснення причин.

“Тут ситуація двояка, тому що люди кричать, що це стане основою для масових звільнень. Але, якщо ми дивимося на реальні економічні умови і позицію бізнесу в ситуаціях, коли працівник не справляється зі своїми обов’язками, то це може бути. В цілому ця стаття більше захищає бізнес, але якщо дійсно будуть дотримані умови із завчасним попередженням працівника або грошовою компенсацією, то нічого страшного я в цьому не бачу”, – пояснила трудовий експерт.

Втім, є тут і істотний мінус, який полягає в занадто малому відрізку часу, за який працедавець повинен попередити співробітника про звільнення.

“15 днів – це мало. За статистикою, для пошуку роботи треба два місяці, і було б гуманніше все ж розширити цей період на ті ж два місяці. У такому разі претензії до цього пункту можна було б мінімізувати”, – вважає вона.

З плюсів Дрожжина відмічає розширення видів трудових договорів, що досить актуально в наших реаліях.

“У нас дійсно багато зайнятих і на сезонних роботах, і на домашніх, і той же фріланс. Але тут питання в іншому, у нас не укладають договори не тому, що немає відповідного для того або іншого виду робіт, а тому, що його не хочуть укладати. Тому прогнози про те, що введення цих додаткових договорів збільшить кількість легальних робочих місць на 1 млн, мені здається, трохи завищені. Часто ці договори не укладаються із-за податкового навантаження і із-за дуже складної процедури звільнення працівників”, – говорить експерт по працевлаштуванню.

За її словами, спрощення процедури звільнення звичайно вплине на збільшення статистики укладення договорів, але це відбуватиметься поступово. Ще довгий час працедавці керуватимуться тим враженням, яке у них склалося.

Ще один момент – відсутність в новому кодексі пункту про профспілки. І хоча зараз вони мають обмежений вплив, але вони потрібні.

“Зараз профспілки мають досить обмежений круг впливу, проте вони є. І доки існують такі професії, як залізничники або шахтарі, вони мають бути, а їх діяльність має бути регламентована”, – сказала Дрожжина.

Дмитро Ярош: Так, ми, всi різні: Люди честі та негідники. Воїни та «тилові пацюки». Патріоти та прислужники Москви.

«Наш народ завжди прагне волі для себе і бажає її для інших народів. Він боровся і бореться за правду і справедливість. Ми хочемо жити у згоді і взаємному шануванні з усіма народами доброї волі. Такі самі права визнаємо за іншими народами, за які боремося для себе.»
Степан Бандера

Від себе.

Так, ми, справді, всі різні:

Люди честі та негідники.

Воїни та «тилові пацюки».

Чесні та злодії.

Патріоти та прислужники Москви.

Жертви імперського терору та імперські кати.

Ті, хто облагороджують суспільство і паяци, що перетворюють людей на бидло.

Хоробрі та боягузи.

Тощо, тощо, тощо…

Степан Бандера належав до Перших. Він був далеко не ангел, бо він – жива Людина. Але він був великий українець, Борець, що здобуває світ…

Він воює за Україну і після смерті. І перемагає! Я знаю це, бо пам’ятаю Україну 1989, 1991, 2004, 2014 і 2020-го років. Пам’ятаю і порівнюю. І порівняння це – на користь бандерівської ідеї Української Самостійної Соборної Держави.

Тому, Степан Бандера – переможець. А разом з Бандерою перемагають всі, такі різні, Українці.

Навіть, коли до влади обирають таких… як обирають…

Слава Україні!

Автор: Дмитро Ярош

Всім власникам Державних актів на право приватної власності на землю, в тому числі що видані до 2004 року та станом на 01.10.2019 р. не внесені до автоматизованої системи Державного земельного кадастру і не мають кадастрового номера, необхідно виконати комплекс робіт для внесення інформації про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, так як:

Кадастровий номер є обов’язковим при укладанні угод про перехід права власності на земельні ділянки (спадщина, купівля-продаж та інше), застави земельних ділянок або прав на них (стаття 132, 133 Земельного кодексу України).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки в межах населено пункту без кадастрового номера є вищою, ніж у земельних ділянок яким присвоєно кадастровий номер в три рази, що підвищує суму земельного податку (наказ Мінагрополітики 25.11.2016 №489 та стаття 201 Земельного кодексу України), а для земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів отримати Витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є взагалі неможливим (наказ Мінагрополітики 23.05.2017 № 262)

Для внесення відомостей про земельну ділянку до кадастру та присвоєння кадастрового номера, власнику необхідно зробити три кроки:

Замовити Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у розробника документації із землеустрою – будь-якої землевпорядної організації;
Надати розроблену документацію до Центру надання адміністративних послуг для Державної реєстрації земельної ділянки;
Безкоштовно отримати витяг з Державного земельного кадастру про присвоєння кадастрового номера на земельну ділянку та внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
Зареєструвати право на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав в Центрі надання адміністративних послуг
Внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру є запорукою вільного розпорядження земельною ділянкою та сплати відповідного земельного податку, а також дуже доречне в переддень відкриття ринку земель.

Для отримання більш детальної інформації про земельні ділянки рекомендуємо звернутатися до Органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки (до землевпорядника селищної ради)

29 грудня 2019 року Україна передасть Росії більше 80 терористів, “партизан”, вбивць, зрадників в обмін на українських громадян. Серед них майже два десятки – харків’яни. Вироки по деяких досі не озвучені.

Хочемо нагадати, кого і за що затримували, а тепер передають в Росію.

Списки на обмін, який пройде в КПВВ “Майорське” (Донецька область), досі узгоджуються, є інформація, що Україна передасть 87 бойовиків в обмін на 55 українських полонених.

Харківські терористи: Башликов, Дворніков і Тетюцький (33, 41 і 37 років відповідно).

22 лютого 2015 року, в річницю перемоги Революції Гідності, в Харкові проходив хід на підтримку єдності України. Марш почався біля Палацу спорту, активісти вишикувалися в колону і рушили у бік площі Свободи. Вони встигли пройти лише сто метрів, як прогримів вибух. Внаслідок вибуху закладеної на дорозі протипіхотної міни загинули 52-річний Ігор Толмачов, 15-річний Данило Дідік, 18-річний Микола Мельничук, 37-річний поліцейський Вадим Рибальченко. Більше 10 чоловік отримали поранення.

Терористов затримали в той же місяць. Після затримання в СБУ заявили: Дворніков, Башликов та Тетюцький виконали злочин на замовлення Росії. Суд над ними йшов майже п’ять років.

Районний суд Фрунзе Харкова ухвалив вирок трьом обвинуваченим в здійсненні теракту біля Палацу спорту 22 лютого 2015 року. Колишнього “беркутівця” Володимира Дворнікова, а також його подільників Віктора Тетюцького і Сергія Башликова визнали винними в здійсненні теракту, що спричинив загибель людей, і засудили до пожиттєвого тюремного ув’язнення з конфіскацією майна.  На думку судді, слідчі повністю довели їх вину. Обвинувачені провини не визнали.

Організатор першого теракту в Харкові: Марина Ковтун, (51 рік).

Ковтун – организаторка теракту в пабі “Стена”, в якому постраждали 14 чоловік. 09 листопада 2014 року в рок-паб принесли пластикову бомбу і залишили прямо на барной стойці. Ковтун була завербована російськими спецслужбами, від них же отримувала завдання і винагороду, пройшла курси військової підготовки в РФ, організувала і курирувала харківських “партизан”, брала участь в організації декількох вибухів на території Харківської області в 2014 році.

07 жовтня 2019 року Ковтун виправдали по трьох статтях, по двох (надання і зберігання зброї для здійснення теракту) – засудили до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Свою провину так і не визнала.

У 2014 році її хотіли включити в списки на обмін, але тоді Україна на це не пішла.

“Марина Ковтун була в списках, але її викреслили… Це була наша позиція. У неї реальна кров на руках на відміну від багатьох інших організаторів вибухів”, – говорив екс-начальник управління СБУ в Харківській області Олександр Пивовар.

А, цього разу її включили в списки на обмін.

Харківські “партизани”: Сергій Веселов і В’ячеслав Евтухов (39 і 38 років)

У період з жовтня 2014 року по березень 2015 року здійснювали диверсії на території Харківської області, у тому числі:

– обстріл Орджонікидзевського і Фрунзевського районних комісаріатів

– терористичні акти на залізничних станціях “Залютино”, “Шебелинка” і “Новожаново”

– обстріл офісу приватної юридичної фірми і ТОВ “Харьковрегионгаз”.

У березні 2018 року вироком Жовтневого райсуду Харкова отримали 11 років в’язниці з конфіскацією майна. Вони не визнали свою провину і відмовилися співпрацювати із слідством.

Зрадник і вербувальник : Мехти Логунов, -85років.

Логунов після провалу “ХНР”, за даними СБУ, зібрав терористичну організацію, до складу якої увійшли 18 чоловік. Сфера інтересів – військові розробки українських учених, зокрема, діяльність ХФТИ. Логунова цікавили місцезнаходження радіоактивних відходів. Також група Логунова збирала інформацію про військові об’єкти Харківської області, кількість озброєння, особисті дані військових і патріотів, яких він передавав російським кураторам. Також вербував людей для участі в незаконних озброєних формуваннях

У липні 2018 року Орджоникидзевским судом Харкова визнаний винним в держзраді і засуджений до 12 років позбавлення волі. У листопаді 2019 року Харківський апеляційний суд залишив вирок першої інстанції в силі.

Комендант від контррозвідки псевдоміністерства державної безпеки “ДНР” : Лариса Чубарова, вона ж – Тереза, -49 років.

На початку 2014 року стала активною учасницею харківського “Антимайдану” і брала участь в проросійських протестних акціях. У червні 2014 року жінка вирішила взяти участь в діяльності так званої “ДНР” і поїхала в Донецьку область, де працювала під керівництвом начальника управління контррозвідки псевдо міністерства державної безпеки “ДНР”, обіймала посаду так званого “коменданта” декількох населених пунктів Донецької області, захоплених терористами, брала участь в допитах полонених – як мирний місцевий житель, так і українських військових.

30 червня 2017 року Київським райсудом Харкова була визнана винною в участі в незаконних озброєних формуваннях, незаконному поводженні зі зброєю, посяганні на територіальну цілісність і недоторканість держави засуджена до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У 2018 році відмовлялася брати участь в обміні, хотіла виправдувального вироку.

Зрадник: капітан поліції Костянтин Чернишов, (37 років).

За даними СБУ, уродженець Красноградського району, інспектор сектора реагувань патрульної поліції Дергачівського ОП, був завербований в 2014 році спецслужбами РФ. Збирав інформацію про учасників АТО, передавав її кураторам через агента ГРУ ГШ РФ. Встиг передати на флешке дані по 100 ветеранам і кадровим військовим, 21 березня 2018 року був затриманий, визнав свою провину.

Організатор і лідер антиукраїнської організації “жіночий рух”: Ізабелла (Алла) Сиренко, (63 роки).

У червні 2014 року під час мітингу в Харкові за допомогою гучномовця призвала відокремити від України південно-східні області. У березні 2018-го її затримали, будинки знайшли три ручні гранати РГД- 5, вибухові речовини, детонуючий шнур і запальна трубка. Провину вона не визнала і відмовилася від дачі пояснень. Свідки у цій справі підтверджували оголошення Ізабеллою Сиренко сепаратистських гасел на мітингу, але суд не врахував свідчення, відмітивши, що перед допитом свідкам показали відеозаписи, що є порушенням процедури 08 серпня 2019 року суд ухвалив виправдувальний вирок.

Зрадник: підполковник Нацгвардії Валентин Масюков, (46 років).

Згідно з матеріалами справи, у вересні 2014 року, повертаючись з миротворчої місії ООН, відокремився від групи і прибув до аеропорту “Домодєдово” в Москві. З вересня 2014 по січень 2015 року відправляв в Росію зведення про керівництво Нацгвардії, місця дислокації військових частин та ін.

З березня по травень 2015 року, знаходячись в Краматорську, через Телеграм передавав розвіддані в РФ. Був затриманий в травні 2015 року. 01 травня 2018 року засуджений до 13 років позбавлення волі і звання.

Зрадник, бойовик терористичної організації “ЛНР”: Микола Шатков.

Був затриманий в Харкові 17 липня 2017 року за участь в терористичній організації, незаконне зберігання зброї і вибухових речовин. За даними слідства, Шатков два місяці воював на стороні “ЛНР” – з липня по серпень 2014 року, де “керував діями артилерійського відділення підрозділу “КДБ” терористичної організації “ЛНР”, добував розвідувальну інформацію для бойовиків в Києві і Харкові з 2016 по 2017 рік.

12 грудня Сватовский районний суд засудив Шаткова до 9 років позбавлення волі.

Диверсант: В’ячеслав Чумак, (44 роки).

Звинувачувався в підриванні залізничних колій і ще по 2 епізодам диверсій. Був затриманий в 2015 році.

Організатор масових безладів : Єгор Притчин, (29 років).

Був затриманий по статті 294 – “масові безлади”.

Вбивця: Максим Мисяк, (32 роки).

Звинувачується у вбивстві підприємців Ярослава Бисаги, Євгенія Слоневского і його знайомого Олега Литвинова в 2013 році. Справа в суді, вироку немає.

Організатор і керівник терористичної організації: Ігор Джадан.

Звинувачується в створенні і керівництві терористичною організацією.

До літа 2019 року містився в Одеському СІЗО, але потім був відпущений. Вироку по ньому досі немає.

Сьогодні 28 грудня 2019 року, біля Виконавчого Комітету Харківської міської ради ХО ГО “Спілка ветеранів АТО” провела попереджувальну акцію проти утиску прав пільговиків на проїзд в міському транспорті.

На попереджувальну акцію вийшло все близько 500 членів Харківської Обласної Громадської Організації “Спілка ветеранів АТО” хоча кількість тільки офіційно зареєстрованих в спилку учасників АТО складає більше 9 тис. чоловік.

Організації акції заявили, що це поки мирна попереджувальна акція.

Проведена для того, щоб показати керівництву міста на незгоду ветеранів АТО/ООС із спробою Міськради позбавити в місті Харкові “Учасників Бойових Дій” права на безкоштовний проїзд в міському транспорті.

Перед організаторами акції не стояло завдання створювати протиборство між ветеранами АТО і Харківською Міською радою. Завдання стояло в тому, щоб просто звернути увагу міського голови Геннадія Кернеса і депутатів Міської ради на незгоду з даним рішення керівництва міста.

На тлі того, як сотні мільйонів бюджетних грошей міста витрачаються на “повітря”. На плату за ілюмінацію, за торішню ялинку, за черговий новий будиночок Діда Мороза і так далі

Слабка спроба Міської ради мотивувати свої дії не хваткою грошей у бюджеті міста і не можливістю компенсувати витрати по перевезенню пільговиків в міському транспорті виглядають просто смішно.

Учасники акції передали своє звернення до голови міста Геннадія Кернеса і депутатів Харківської міської ради у письмовій формі.

Так само активісти підготували підписний лист з вимогою припинити ущемляти права на проїзд усіма видами міського транспорту. Після збору підписів його віднесуть в міськраду.

22 лютого 2015 року, в річницю перемоги Революції Гідності, в Харкові проходив хід на підтримку єдності України. Марш почався біля Палацу спорту, активісти вишикувалися в колону і рушили у бік площі Свободи. Вони встигли пройти лише сто метрів, як прогримів вибух. Внаслідок вибуху закладеної на дорозі протипіхотної міни загинули 52-річний Ігор Толмачов, 15-річний Данило Дідік, 18-річний Микола Мельничук, 37-річний поліцейський Вадим Рибальченко. Більше 10 чоловік отримали поранення.

Терористов затримали в той же місяць. Після затримання в СБУ заявили: Дворніков, Башликов та Тетюцький виконали злочин на замовлення Росії. У суді обвинувачені провину не визнають і просять їх виправдати. Суд над ними йшов майже п’ять років.

Під час дебатів, 26 грудня 2019 року, прокурор у справі Володимир Лимар просив для обвинувачених довічного ув’язнення, а також заявив, що Росія вимагає обміну обвинувачених:

“Російською стороною серед інших до списку обмінюваних осіб принципово заявлені Башликов, Дворніков та Тетюцький, обвинувачені у цих злочинах, що ще раз підтверджує факт дій обвинувачених на розхитування ситуації в Україні”.

Тоді ж прокурор вніс клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченим з тримання під вартою на особисте зобов’язання.

Сьогодні 28 грудня 2019 року Колегія Фрунзенського райсуду зачитала вирок у справі про теракт біля Палацу спорту.

У залі суду були присутні прокурор у справі, родичі загиблих, їхній адвокат.

Обвинувачуваних у залі суду не було. Віктор Тетюцький, Сергій Башликов та Володимир Дворніков брали участь у засіданні в режимі відеоконференції.

Біля будівлі суду кілька сотень людей розгорнули транспарант: “Обмін терористів — ганьба Зеленського”.

Районний суд Фрунзе Харкова ухвалив вирок трьом обвинуваченим в здійсненні теракту біля Палацу спорту 22 лютого 2015 року. Колишнього “беркутівця” Володимира Дворнікова, а також його подільників Віктора Тетюцького і Сергія Башликова визнали винними в здійсненні теракту, що спричинив загибель людей, і засудили до пожиттєвого тюремного ув’язнення з конфіскацією майна. На думку судді, слідчі повністю довели їх вину.

Обвинувачені провини не визнали.

Разом з тим суд звільнив їх з-під варти під особисте зобов’язання, як того просив прокурор Володимир Лимар в рамках домовленостей України у Нормандському форматі в Парижі 09 грудня 2019 року.
Взаємне звільнення осіб між Україною і представниками окупованих територій має відбутися до кінця року.

https://youtu.be/n8Jxf4K-SBA

Під час засідання у залі вигукували “Ганьба!”.

Під Офісом президента України пройшла акція проти включення до списку обміну полоненими підозрюваних у вчиненні теракту в Харкові, що відбувся 22 лютого 2015 року. Тоді, внаслідок вибуху радіокерованого пристрою, загинуло четверо людей, двоє з яких діти.
Учасники акції вважають «аморальним» відпускати «убивць дітей».
Ініціатором мітингу став український письменник Руслан Горовий.
Паралельно така ж акція відбулася і у Харкові.

22 лютого 2015 року – в річницю перемоги Революції гідності – у Харкові відбувалася хода на підтримку єдності України. Під час руху колони терористи задіяли радіокерований вибуховий пристрій, внаслідок чого загинули четверо людей – Данило Дідик, Микола Мельничук, Вадим Рибальченко й Ігор Толмачов

Данилові Дідику було лише 15 років

26 лютого 2015 року співробітники СБУ за підозрою у вчиненні теракту затримали трьох жителів Харківщини – Володимира Дворникова, Віктора Тетюцького і Сергія Башликова. Усім трьом оголосили підозру за ч. 3 ст. 258 (терористичний акт) і ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю)

Загалом, за даними адвоката потерпілих – Олега Головкова, за 4,5 роки слухання справи – 170 разів засідання або зривалися, або не відбувалися.

За даними Радіо Свобода – з власних джерел – усі троє обвинувачених є у списках для обміну, який, згідно з домовленостями Тристоронньої контактної групи в Мінську, має відбутися ще до Нового року

Напередодні, під час судового засідання у справі, адвокати обвинувачених заявили Радіо Свобода, що про внесення їхніх підзахисних у списки обміну з російською стороною їм достеменно не відомо, втім, вони не здивовані таким розвитоком подій

Учасники акції протесту вважають, що до винесення вироку і навіть після нього обмінювати обвинувачених не можна.

Крім Києва, акції проти включення «харківських терористів» пройшли у Харкові, Івано-Франківську, Конотопі

У Київській акції, анонсованій лише напередодні пізно ввечері у соцмережах, взяли участь близько п’ятидесяти активістів та просто небайдужих громадян

Акція під ОП пройшла мирно

«Дуже сподіваюся, що знайдеться людина, яка не зможе наступити на горло власному сумлінню. І що ця людина опиниться у місці, де ухвалюються рішення», – сказав Руслан Горовий

На Донбасі активізувалися російські снайпери. За даними розвідки, на окуповану частину Донецької області з Росії завезено випускників снайперської школи для здачі «екзаменів» — стрільби по українських бійцях і цивільних.

Росіяни відпрацьовують снайперські навички поблизу Мар’їнки, повідомляє прес-центр штабу операції Об’єднаних сил.

Саме тому впродовж останніх кількох днів на фронті біля Мар’їнки неспокійно — окупаційні сили активно обстрілюють українські позиції. При цьому застосовується як стрілецька зброя, так і гранатомети.

У ворога одна мета — завдати якомога більше втрат Україні. Вказану ділянку фронту ворожі снайпери використовують як полігон, — наголосили в штабі ООС.