Федерація легкої атлетики України запроваджує ініціативу, спрямовану на підтримку ветеранів війни та їх інтеграцію у спортивне середовище. Початковим кроком стало підписання меморандуму між Федерацією та Спілкою поранених військових України «Міцні 300».

Документ, що відкриває нові можливості для співпраці, підписали президентка ФЛАУ Ольга Саладуха та очільник ГО «Міцні 300», ветеран Андрій Кучер.

Меморандум передбачає реалізацію низки важливих напрямків:

 • популяризація легкої атлетики серед ветеранів;

 • організація адаптивних спортивних заходів для воїнів;

 • участь у програмах патріотичного виховання;

 • створення умов для реабілітації та повернення до активного способу життя;

 • залучення партнерів і спонсорів для розвитку адаптивної легкої атлетики.

Ольга Саладуха, коментуючи підписання документу, висловила подяку захисникам і захисницям України: «Саме завдяки вам Україна живе і має можливість боротися за своє майбутнє. А український спорт, попри виклики, продовжує розвиватися та досягати нових висот».

Вона підкреслила важливість ролі спорту в поверненні воїнів до мирного життя: «Фізична активність стане частиною комплексної реабілітації, допомагаючи відновлювати як фізичне, так і ментальне здоров’я наших героїв».

Саладуха також зауважила, що Федерація легкої атлетики є однією з перших спортивних організацій, яка інтегрує ветеранський компонент у свою роботу на постійній основі. Вона висловила впевненість, що співпраця зі «Спілкою поранених військових» стане прикладом успішної інтеграції спорту в реабілітаційний процес.

Андрій Кучер, зі свого боку, наголосив на важливості спорту для ветеранів, особливо для тих, хто зазнав поранень: «Для багатьох воїнів фізична активність є одним із найефективніших шляхів реабілітації. Сьогодні як ніколи потрібна тісна взаємодія між ветеранськими та спортивними спільнотами, яка неодмінно принесе позитивні результати».

Ця ініціатива є прикладом того, як спорт може допомогти героям України знайти нові можливості для самореалізації, подолання викликів та повернення до активного життя.

У Києві відкрили Центр ветеранського розвитку, який є частиною загальнонаціонального проєкту зі створення мережі центрів у закладах фахової передвищої освіти України. У його межах члени сімей ветеранів і ветеранок можуть отримати освітні послуги, включаючи консультації щодо відкриття родинного бізнесу, отримання грантів тощо.

Про це повідомили в Департаменті освіти і науки КМДА.

Головна мета центру – підтримка ветеранів і ветеранок через надання можливостей для освіти, психологічної адаптації та професійного розвитку. Центр створено з використанням досвіду роботи Студентських Ветеранських Центрів коледжів Сполучених Штатів Америки. 

«Це більше, ніж просто ще одна освітня ініціатива. Ми беремо на себе відповідальність підтримати наших Захисників і Захисниць у їхньому новому житті. Досвід американських колег, із якими ми познайомилися в серпні під час робочої поїздки, доводить, що саме такі центри стають важливими точками опори для ветеранів і ветеранок, допомагаючи їм знайти свій шлях у цивільному житті через освіту, психологічну підтримку та професійний розвиток. Наш центр – це про повернення віри у свої сили та побудову майбутнього в Україні», – зазначила директорка Київського фахового коледжу прикладних наук Ганна Щуцька. 

Фахівці коледжу вже розробили програми короткострокових курсів Центру ветеранського розвитку. Серед них: графічний дизайн; вебдизайн; мікробізнес: власний бренд одягу; українська жестова мова; інтернет-комерція та інші актуальні напрями.

Центр ветеранського розвитку стане платформою для навчання, особистісного росту та успішної інтеграції ветеранів і ветеранок у суспільство, допомагаючи їм будувати нове життя в мирному середовищі. Крім того, він створює рівні умови та вільний доступ до освіти ветеранам і ветеранкам, забезпечуючи освітню безбар’єрність.

Діти, батьки яких боронять нашу країну від російської агресії, діти ветеранів, або діти тих, хто поклав своє життя на захист України, мають право на пільги. Зокрема, до реалізації цих пільг залучені й заклади освіти – садочки, школи, заклади професійної, фахової передвищої та вищої освіти.

У цьому матеріалі ми докладніше розповімо про перелік цих пільг, а також про те, що робити батькам/законним представникам дитини, якщо в закладі освіти відмовляють у наданні пільги.

ХАРЧУВАННЯ

Насамперед йдеться про безоплатне харчування. Таку можливість мають діти загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників та Захисниць України: “Сім’ям загиблих (померлих) ветеранів війни (стаття 10) та сім’ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України (стаття 10^-1) надаються такі пільги: … Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, у підпорядкуванні яких перебувають державні й комунальні заклади дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) чи фахової передвищої освіти, забезпечують безкоштовним харчуванням дітей, на яких поширюється чинність цього Закону” (абзац 8 пункту 23 статті 15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”).

Це означає, що діти загиблих захисників мають отримувати безплатне харчування – від садочка до закладу професійно-технічної чи фахової передвищої освіти (училища, коледжу тощо) включно.

Звернімо увагу, що інший нормативний акт уточнює, що ця пільга фактично доступна лише у випадку, якщо дитина відвідує заклад очно, а інакше вартість такого безплатного обіду не компенсується. “Компенсація не здійснюється:

• у разі відсутності здобувачів освіти у закладі освіти під час освітнього процесу за однією з інституційних форм здобуття освіти;
• для здобувачів освіти, що здобувають освіту за однією з індивідуальних форм здобуття освіти, а також за дистанційною формою здобуття освіти;
• під час організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання протягом дня незалежно від форми здобуття освіти, зокрема у разі виникнення надзвичайних ситуацій, встановлення карантинних обмежень” (пункт 6 Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку).

Важлива ремарка, що отримати послугу з харчування в закладі освіти можна лише у робочі дні. “Харчування у закладі освіти здійснюється тільки у робочі дні. У вихідні та святкові дні здійснюється харчування здобувачів освіти, що проживають у пансіоні закладу освіти (за заявою одного з батьків або інших законних представників)” (пункт 5 Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку).

Винятком є забезпечення дитячим харчуванням дітей від народження до 3-річного віку. Адже держава гарантує дитяче харчування пільговим категоріям незалежно від того, чи відвідують діти заклади дошкільної освіти. “Дітям грудного віку та дітям другого року життя, які входять до складу малозабезпечених сімей, дітям грудного віку та дітям раннього віку, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, або з числа внутрішньо переміщених осіб, дітям з числа осіб, визначених у статтях 10 та 10^-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за рахунок держави гарантується забезпечення дитячим харчуванням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України” (частина 3 статті 33 Закону України “Про дошкільну освіту”).

[Нагадаємо, що 19 листопада 2024 року Президент України Володимир Зеленський під час представлення депутатам Плану стійкості повідомив, що харчування в закладах середньої освіти з 2025 року стане безплатним для всіх школярів і школярок – ред.].

ПОЗАЧЕРГОВЕ ЗАРАХУВАННЯ

Це означає, що діти військовослужбовців мають бути зараховані до шкіл та садочків у першочерговому порядку. “Дітям військовослужбовців за місцем проживання їх сімей у першочерговому порядку надаються місця у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах і дитячих оздоровчих таборах незалежно від форм власності” (частина 4 статті 13 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”).

Інша стаття цього ж закону розширює коло осіб, яким доступні пільги із зарахування до дитячих закладів. Зокрема, місцеві ради “надають позачергово дітям військовослужбовців та дітям військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження служби, а також дітям резервістів під час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві місця у дитячих закладах за місцем проживання (перебування) дитини” (абзац 3 частини 5 статті 18 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”).

Втім, ці статті законодавства варто застосовувати, беручи до уваги численні інші нормативні акти, які були ухвалені у зв’язку зі змінами, що відбувалися в системі освіти. Наприклад, зарахування до садочка, початкової школи та гімназії має відбуватися з урахуванням пільг, вказаних у статтях закону вище (тобто позачергово).

А от зарахування до ліцеїв має відбуватися переважно на конкурсній основі й цей процес регулюють окремі нормативні акти, залежно від типу ліцею. Наукові, мистецькі, спортивні ліцеї не передбачають пільг для будь-яких категорій учнів. Право зарахування поза конкурсом для дітей захисників передбачили лише при вступі до військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв, ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою. Скористатися пільгою можна, втім, лише після успішного складання вступних випробувань. “Право на зарахування поза конкурсом, за умови успішного складання вступних випробувань, мають … діти учасників бойових дій, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі й стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; діти осіб, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі в Революції Гідності” (пункт 8 розділу 1 Порядку зарахування, відрахування та переведення осіб до військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв, ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою).

Право на першочергове зарахування до таких ліцеїв (знову ж таки, за умови успішного складання вступних випробувань) мають діти військовослужбовців та учасників бойових дій і інші пільгові категорії дітей (пункт 9 розділу 1 Порядку зарахування, відрахування та переведення осіб до військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв, ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою).

Щодо інших типів ліцеїв та профільних ліцеїв (переважно 10-12 класи), зарахування може відбуватися на загальних підставах: за результатами конкурсу, якщо претендентів більше, аніж місць, або ж без конкурсу, якщо претендентів менше.

“МІСЦЕВІ” ПІЛЬГИ

Місцева влада може встановлювати власні пільги чи розширювати категорії громадян для отримання пільг. Тож обовʼязково варто переглянути сайти місцевих органів управління, або ж безпосередньо звернутися до органів управління освітою (управлінь, департаментів) територіальної громади, аби дізнатися докладніше про всі можливості.

ЯК ОТРИМАТИ ПІЛЬГУ

Законодавство передбачає, що “забезпечення безоплатним гарячим харчуванням за рахунок бюджетних коштів здійснюється на підставі документів, що підтверджують таке право відповідно до законодавства” (абзац 12 пункту 4 Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку).

Тобто для того, щоб отримати пільгу чи то на харчування, чи при зарахуванні до закладу освіти, варто надати копії документів, які підтверджують право на отримання цієї пільги.

• Це можуть бути відповідні посвідчення батьків – про інвалідність, набуту під час війни, посвідчення учасника бойових дій, посвідчення сім’ї загиблого.
• Також потрібно буде підтвердити родинні зв’язки дитини з батьками. Для цього достатньо подати копію свідоцтва про народження дитини.

За законом рішення про пільги ухвалює керівник закладу освіти. Тож ці документи подаються разом із заявою (про зарахування, чи про отримання пільги на харчування) саме до керівника закладу освіти.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ОТРИМАЛИ ВІДМОВУ

Заклад освіти не може відмовити у гарантованих державою пільгах. Але якщо таке сталося, батькам/законним представникам варто звернутися зі скаргою до органу управління, якому підпорядковується заклад – це може бути управління чи департамент освіти місцевої влади.

Якщо після скарги ситуація не змінилася, варто повідомити про порушення Міністерство освіти і науки України та подати скаргу до освітнього омбудсмена. Також можна зателефонувати на урядову “гарячу лінію”.

Роман Бондаренко, юрист ГО “БАТЬКИ SOS”, спеціально для “Нової української школи”

За результатами загальнонаціонального опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» з ініціативи «Українського фонду ветеранів» Міністерства у справах ветеранів України 5-6 грудня 2024 року, 54% опитаних зазначили, що серед їхніх близьких та рідних є ті, хто брав участь у бойових діях на території України, з 2014 по 2021 роки. 71% мають серед близьких тих, хто воював чи воює на фронті, починаючи з 24 лютого 2022 року. Показник зростає у порівнянні з попередніми опитуваннями, починаючи з 2022 року.

40% опитаних допускають, що можуть стати ветераном у майбутньому, 56% – протилежної думки. деякі про можливість стати ветераном говорили мешканці центральних та західних регіонів, наймолодші респонденти, чоловіки, та ті, хто має родичів і близьких, які воювали з 2014 року і воюють зараз.

Військовослужбовцям ТЦК не довіряють 67%, довіряють – 29%. Щодо останнього найвищого рівня недовіри до них серед мешканців західних та прикордонних областей, наймолодшого покоління, чоловіків. 

Серед ризикових явищ, з якими можуть зіткнутися ветерани російсько-української війни після повернення зі служби, надалі на перших місцях – психоемоційна нестабільність, проблеми з фізичним здоров’ям та труднощі з отриманням медичної допомоги, наявність інклюзивного простору та адаптованого робочого місця для осіб з інвалідністю, також проблеми з оформленням соціальних пільг та конфлікти у сім’ї, родині. Також спроби вважають добрими ймовірними нерозуміння суспільства, викликають роботу, вживання алкоголю, чи наркотиків, невідповідність військового досвіду для цивільного життя. Близько половини опитаних зазначили про ризик самогубств серед ветеранів та про ризики порушення ними законів та участі у злочинності. У порівнянні з опитуванням у березні 2024 року зросла кількість тих, хто вбачає ризики у вживанні алкоголем та наркотиками, порушення законів та участі у злочинності. Відносно частіше наявність відомих проблем відчувають близьких ветеранів, які воювали з 2014 року та воюють зараз. 

64% опитаних зазначили, що образ ветеранів ветеранок в українських ЗМІ є переважно позитивним. 20% відповіли, що він є скоріше нейтральним. Лише 4% сказали про негативний образ ветеранів у ЗМІ. З іншого боку 36% зазначили, що образ ветеранів та ветеранок у реальному житті не відповідає тому, що зображується в ЗМІ. 58% – протилежної думки. Частіше про невідповідність ветеранів та ветеранок у реальному житті та ЗМІ відзначали ті, хто має батьків, які воювали в АТО/ООС з 2014 року. 

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов’язання перед ветеранами російсько-української війни: у серпні 2022 року таких було 69%, у січні 2023 – 53%, у вересні 2023 – 33%, у березні 2024 – 25%, у грудні 2024 року – 25%. Сьогодні тих, хто вважає по-іншому, – 68%. Деякі негативні думки про виконання зобов’язань держави перед ветеранами підтримуються мешканці західних та прикордонних регіонів, а також ті, хто має близьких, які воювали з 2014 року і воюють зараз.

Серед тих, які вважають, що держава не виконує своїх зобов’язань перед ветеранами громадян (59%) вважають, що серед інституцій у першу чергу не виконує своїх зобов’язань Верховна Рада (59%). 30% зазначили, що своє зобов’язання не виконує Кабінет Міністрів, 28% – Президент, 27% – місцеві ради та виконкоми, 19% – міністерства та відомства. 

78% опитаних вважають, що суспільство сьогодні поважає ветеранів. У порівнянні з опитуванням у березні 2024 року їх дещо зросло (у березні таких було 76%). Протилежну думку сьогодні мають 17%. Більше таких серед тих, хто має родичів, які воювали в АТО/ООС з 2014 року, мешканців західних та прикордонних регіонів.

53% вважають, що державні програми з створення інклюзивного (доступного) простору та інфраструктури для осіб з інвалідністю є неефективними. 37% – протилежної думки. Частіше про неефективність таких програм зазначили мешканці прифронтових та центральних регіонів, старше населення (51+) та родичі тих, які воювали в АТО, а також тих, які воюють сьогодні. 

Кількість тих, хто зазначив, що добре або швидше поінформованих про проблеми ветеранів у порівнянні з березнем 2024 року не змінилася (56%). 43% – зазначили, що не інформовані. Більше останніх серед мешканців пограничних областей, осіб старшого віку, тих, які не мають близьких, чи знайомих, які воюють. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів.

Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews – телефонне інтерв’ю з використанням комп’ютера).

Помилка дослідження репрезентативності з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%.

Терміни проведення: 5-6 грудня 2024 р.

У п’ятницю, 20 грудня, в Черкасах відкрився СпівДія Хаб – мультифункціональний простір, де постраждалі від збройної агресії росії люди можуть безоплатно отримати комплексну підтримку та допомогу.  

Про це пише “Про це”.

Виконавча директорка благодійного фонду “Співдія” Надія Савинська розповіла, що у СпівДія Хабі в Черкасах кожен зможе отримати дієві інструменти задля покращення психоемоційного стану та подолання життєвих викликів. 

“Ми хочемо, щоб жителі громади отримали комплексні послуги! Людина, яка потребує підтримки, у підсумку ставала незалежною від цієї допомоги та самозарадною. Саме з цією метою ми пропонуємо екосистему послуг: психоемоційну та правову допомогу, а також кар’єрні консультації, що допомагають знайти нові професійні можливості. СпівДія Хаб – це місце, де кожен може відчути підтримку”, – зазначила Надія Савинська.

Простір створений благодійним фондом “СпівДія” та ГО “Крила” за підтримки BLUE CHECK Ukraine. Тут можна отримати такі послуги: 

• психологічну підтримку, розвиток та захист дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, а також дітей ветеранів та військовослужбовців;
• базову благодійну допомогу (продукти харчування, одяг тощо);
• психологічну підтримку для людей, які пережили втрати, травматичний досвід, а також для родин військовослужбовців і ветеранів;
• допомогу в пошуку роботи, професійному навчанні та перекваліфікації.

СпівДія Хаб запрошує жителів Черкас та області, які потребують підтримки, завітати до простору та скористатися доступними послугами. Адреса хабу: місто Черкаси, вулиця Хоменка, 14/2.

20 грудня на засіданні сесії міської ради депутати підтримали рішення про зміни до положення департаменту соціальної політики міської ради. У складі департаменту створюється управління ветеранської політики, яке покликане забезпечувати надання соціального супроводу та допомоги сім’ям Захисників і Захисниць України, членам сімей загиблих (померлих), безвісти зниклих оборонців.

Про це пише газета Місто.

Вінницький міський голова Сергій Моргунов зазначив, що створення управління ветеранської політики – актуальне питання сьогодення.

«Напрямком щодо ветеранів має займатись структурний підрозділ. Переконаний, що це пришвидшить ефективність роботи безпосередньо з ветеранами», – зазначив Сергій Моргунов.

«Департамент соціальної політики надає системний супровід ветеранам війни, чинним військовослужбовцям, їхнім родинам, а також сім’ям полеглих, безвісти зниклих Захисників і Захисниць. Відтепер у структурі департаменту створюється окреме управління, у повноваження якого входитимуть всі ці питання. Це покращить ефективність та організацію роботи у межах чітко визначених повноважень», – зазначила директорка департаменту соціальної політики ВМР Валентина Войткова.

Серед завдань створеного управління також:

• взаємодія з громадськими об’єднаннями ветеранів та членів їх сімей;
• розвиток партнерських відносин між сторонами соціального діалогу та іншими зацікавленими особами для ветеранського розвитку та підприємницьких ініціатив з метою досягнення соціального та економічного результату;
• забезпечення і проведення організаційно-методичної допомоги в роботі фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб;
• планування та організація на території громади здійснення заходів щодо гідного вшанування пам’яті ветеранів;
• забезпечення взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки в частині переходу ветеранів від військової служби до цивільного життя;
• співпраця з правоохоронними органами утвореними відповідно до законів України;
• взаємодія з центрами ветеранського розвитку та ветеранськими просторами щодо визначення та формування потреби та надання ветеранам війни, членам сімей ветеранів комплексних послуг;
• моніторинг на території громади стану дотримання прав і свобод ветеранів та членів сімей ветеранів; дотримання вимог законодавства щодо соціального захисту ветеранів та членів сімей ветеранів, зокрема трудових гарантій ветеранів, які мобілізовані, зайнятості та підвищення конкурентоспроможності на ринку праці, забезпечення послугами у сфері охорони фізичного та психічного здоров’я, здобуття освіти, реалізації планів та заходів у сфері фізкультурно-спортивної реабілітації, забезпечення житлом; стану реалізації наявний регіональних (державних або міжнародних) програм розвитку підприємницької діяльності ветеранів, грантових програм, які орієнтовані на інвестування підприємництва для ветеранів. 

Також нове управління організовує санаторно-курортне лікування осіб з інвалідністю, зокрема тих людей, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, ветеранів війни, жертв нацистських переслідувань, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також виплату грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям населення відповідно до законодавства.

Управління, серед іншого, здійснює нагляд за наданням особам з інвалідністю, ветеранам війни та праці, сім’ям загиблих військовослужбовців, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалим учасникам Революції Гідності, членам сімей таких осіб, Захисникам і Захисницям України, членам сімей загиблих (померлих), безвісти зниклих за особливих обставин Захисників і Захисниць України та ветеранів війни, сім’ям з дітьми та іншим громадянам пільг та компенсацій, установлених законодавством.

95% опитаних українців зазначають, що довіряють та скоріше довіряють військовим ЗСУ, які служать на передовій, 96% — ветеранам АТО, які зараз знову воюють. Водночас серед тривожних тенденцій називають зниження рівня довіри до ветеранів, які повернуться з війни, яка зараз триває.

Такі результати онлайн-опитування «Образ ветеранів в українському суспільстві», що його презентували Український ветеранський фонд та Соціологічна група «Рейтинг».

«Для нас у Міністерстві у справах ветеранів дуже важливі такі дослідження. Вони дають змогу більш глибоко розуміти власне свою цільову аудиторію, її потреби та проблеми і надалі ухвалювати управлінські рішення та формувати політики таким чином, щоб вони не були декларативними, а спрямовувалися на те, щоб ветерани і ветеранки отримали максимум можливостей від держави, від бізнесу, від громадянського суспільства. Тобто наше завдання — створювати максимально ефективні інструменти. А максимально ефективні інструменти можна розробляти лише тоді, коли дослідив і знаєш глибину потреб своєї аудиторії», — зазначила Юлія Кіріллова, заступниця Міністра у справах ветеранів України.

Як повідомили під час презентації, від початку повномасштабного вторгнення в Україні постійно зростає кількість людей, чиї близькі зараз воюють. 71% респондентів, які взяли участь у опитуванні «Образ ветеранів в українському суспільстві», відповіли, що мають серед своїх близьких тих, хто воював чи воює на фронті, починаючи з 24 лютого 2022 року.

Та при цьому кількість людей, які допускають, що самі можуть стати ветеранами у майбутньому майже не змінилася від березня цього року.

Серед тривожних тенденцій називають зниження рівня довіри до ветеранів, які повернуться з війни, яка зараз триває. Тому важливо відстежувати подальші зміни в суспільних настроях, щоб запобігти можливій стигматизації захисників у майбутньому.

У трійці найбільш ймовірних викликів, які постануть перед ветеранами після повернення зі служби, респонденти називали психоемоційну нестабільність (84%), проблеми з фізичним здоров’ям та труднощі з отриманням медичної допомоги (78%), а також відсутність інклюзивного простору та адаптованого робочого місця для осіб з інвалідністю (74%).

Для цілісного розуміння ситуації результати опитування “Образ ветеранів в Українському суспільстві” варто порівняти з результатами онлайн-опитування ветеранів та ветеранок, яке у жовтні–листопаді цього року проводив Український ветеранський фонд. Через таке порівняння, до прикладу, можна побачити, що у той час, як 78 % опитаних цивільних говорять, що суспільство поважає ветеранів, серед ветеранів такої думки лише 33 %.

“Я б хотіла звернути увагу на ті явища, де різниця між сприйняттям цивільних і самих ветеранів виражена досить яскраво. Зокрема, це нерозуміння з боку суспільства. Так, цивільні помітно нижче оцінюють ступінь ризику виникнення цього явища, аніж самі захисники та захисниці — 66 % і 89 % відповідно. Такі відмінності можуть свідчити, з-поміж іншого, про недостатню обізнаність щодо викликів та перешкод, які виникають перед ветеранами”, — наголосила Анастасія Селянінова, начальниця відділу навчально-аналітичної роботи Українського ветеранського фонду.

Більше деталей щодо опитування можна переглянути на сайті Українського ветеранського фонду.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Уряд прогнозує збільшення кількості ветеранів до 5–6 мільйонів після кінця війни

У столичному ТРЦ Respublika Park почала працювати кав’ярня Tytanovi, створена ветеранами війни. Цей заклад — не лише місце для якісної кави, а й частина реабілітаційного проєкту, що допомагає захисникам України повернутися до активного життя.

Про це повідомляє Рада Торгових Центрів.

У кав’ярні працюють ветерани з важкими травмами. Для них це можливість адаптуватися, відчути підтримку та стати частиною суспільства.

“Відкриття TYTANOVI – це історія про сміливість, наполегливість і команду, яка здатна здолати навіть найскладніші виклики. Цей шлях був сповнений випробувань, але ми вистояли. TYTANOVI – це не лише про каву, це про спільноту, підтримку і мрії, які стають реальністю”, – коментує Юлія Щаслива, СЕО ТРЦ Respublika Park.

В обласному центрі відбулось відкриття нового реабілітаційного модуля, створеного для надання допомоги ветеранам, їх родинам та цивільним, які постраждали від війни. Модуль оснащений усім необхідним обладнанням для надання комплексних реабілітаційних послуг.

Про це повідомляють у Кіровоградській ОВА.

Модуль площею 72 кв. м. є повністю безбар’єрним і оснащеним сучасним обладнанням. Він дозволяє здійснювати фізичну реабілітацію, постанову ходи на протезах, супровід протезування, ерготерапію, відновлення мовлення тощо. Також у просторі ветеранам та членам їх родин надаватимуться послуги юридичного супроводу.

Окрім цього, модуль пропонує юридичний супровід, працевлаштування, навчання та перекваліфікацію. Цей простір наближає важливі послуги до місць проживання людей, які їх потребують.