6 ветеранів війни та 6 п’єс про біль, війну, життя та жагу до перемоги. У Дніпрі проходить унікальний творчий захід «Фестиваль перших п’єс». Його організували для ветеранів, які на власні очі бачили жахи війни, і які готові розказати власні історії життя. П’єси ветеранів вже представили у Києві, Полтаві та Сумах. У Дніпрі фестиваль триватиме три дні, до 15 червня.

Про це повідомляє Дніпровська міськрада.

«Тематику для написання п’єс наші ветерани обирали самостійно. Ми нічого не нав’язували, пояснювали, що у нас немає жодної цензури, і вони можуть писати про все, що хочуть. Проте, оскільки авторами п’єс є ветерани, то у кожній все одно є тема війни. Нам важливо, аби людина була собою та ділилася власним унікальним досвідом. Ветерани війни — це люди, які мають, що розказати. І їхні історії неймовірні. Перед написанням п’єси режисери пройшли навчання у «Театрі ветеранів». Це освітня ініціатива задля реабілітації військових після повернення до цивільного життя чи поранень. Загалом написання п’єси є досить потужним засобом реабілітації, трансформації та повернення сенсів життя. Деякі п’єси вже показували у професійних театрах і впевнені, що їх буде ще більше. Ми отримуємо запити від театрів, яких зацікавили драматичні твори наших ветеранів», – каже драматург, співзасновник «Театру ветеранів» Максим Курочкін.

Свою п’єсу «Удар дракона» на фестивалі представив і військовослужбовець Геннадій. Працював над нею 3 місяці. Зізнається, що спочатку взагалі не знав і не розумів, що треба писати, а потім душа відкрилася і з’явилася п’єса.

«Я написав її майже рік тому, і завжди складно казати, про що моя п’єса. Частіше за все відповідаю: «Вона про те, що в мене немає ноги». З самого початку повномасштабної я пішов воювати, а у 2023 році отримав тяжке поранення. Через це мені ампутували ногу. Ось про це п’єса. А якщо брати глибокий сенс, то вона про родину, біль, а найголовніше – про мрії. Про ті мрії, які були та зникли через поранення, і про ті, які народжуються вже в нових реаліях. Адже життя «до» та життя «після» абсолютно різні. В мене багато історій, які можна написати. Тому у перервах між бойовими завданнями роблю собі записи, аби потім зібрати у повноцінний твір», – розповідає драматург, військовослужбовець Геннадій Удовенко.

Під час фестивалю учасники вшанували пам’ять акторів, які змінили театральні зали на окопи, війну та віддали своє життя за Україну.

Також на заході представникам «Театру ветеранів» вручили подяку міського голови Дніпра за сумлінну творчу діяльність, популяризацію театрального мистецтва та підтримку ветеранів.

У Вінницькій області завершився перший етап соціального проєкту «Гончарство в темряві», спрямованого на реабілітацію та соціальну адаптацію ветеранів, які втратили зір. П’ятеро учасників пройшли інтенсивне навчання гончарній справі та вже планують перетворити нову професію на власну справу.

За словами автора проєкту та директора Центру Романа Штогрина, кожен випускник отримав набір для старту власної майстерні: гончарний круг, 100 кг глини, поливи, глазурі та професійні інструменти. У планах — облаштувати робочі місця для кожного та сформувати кластер майстрів серед ветеранів.

«Навчання гончарству – це тільки частина запланованого. Наші фахівці допоможуть хлопцям вдома облаштувати гончарні майстерні, і цей промисел допоможе їм заробляти кошти, а відтак бути фінансово незалежними. Невдовзі почне навчання друга група наших  захисників. А надалі ми плануємо об’єднати всіх у кластер, щоб вони могли впевнено розвивати свою справу», — наголосив Роман Штогрин.

У межах програми ветерани також отримують базові навички просторової орієнтації, користування технікою, побутової адаптації. Наступна група розпочне навчання вже 23 червня.

Ініціатором проєкту виступила ГО «Центр соціального та інклюзивного партнерства» у партнерстві з Центром комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Поділля», на базі артпростору «ЕтноЧари».

15 червня на території ВДНГ у межах фестивалю Made in Ukraine відбулося особливе модне дефіле «Свобода у стилі». Його героями стали українські ветерани, волонтери, фізичні терапевти, молодь і цивільні, які долучилися до показу, аби підтримати ідею краси без стандартів та моди без обмежень.

Показ створено у співпраці українського бренду JULIYA KROS і Спортивно-реабілітаційного центру для ветеранів TYTANOVI. Учасники представили адаптивний та концептуальний одяг, який не приховує особливостей тіла, а, навпаки, підкреслює силу, стиль і гідність.

«Під живий музичний супровід від нашого гурту TYTANOVI, під звуки Стефанії, цей показ став маніфестом — про незалежність, красу без стандартів і модність без обмежень», — зазначили в TYTANOVI.

Проєкт об’єднав моду, реабілітацію і суспільну трансформацію, нагадуючи: свобода починається з прийняття себе й інших.

1 червня стартував масштабний піший марафон із Гааги до Києва, учасниками якого стали четверо нідерландських військових і четверо українських ветеранів. Після повернення з фронту вони продовжують боротьбу — цього разу за гідне життя побратимів у мирному житті.

Мета проєкту — зібрати 100 000 євро на медичну, психологічну та реабілітаційну допомогу українським ветеранам і їхнім родинам.

Марш організовано за ініціативи нідерландської громадської організації Netherlands for Ukraine Foundation у партнерстві з українською ГО «Доладу» та за підтримки Міністерства оборони Нідерландів.

Учасники вже подолали значну частину маршруту й продовжують рух у напрямку Києва. Під час подорожі вони зупиняються в містах та громадах, де спілкуються з місцевими жителями та діляться історіями служби. Слідкувати за учасниками можна на сторінці у Facebook.

Завершення маршу заплановане в столиці України. Організатори сподіваються, що ініціатива посилить увагу до потреб ветеранів і сприятиме їхній підтримці на державному та міжнародному рівнях.

В Україні цей шлях продовжать із 14 червня троє українських ветеранів:

• Юрій Цинтилевич — оборонець Луганського аеропорту, ветеран, професійний бігун, розвиває біговий клуб в Спілці поранених військових України «Міцні 300»;
• Олександр Мірошниченко — ветеран, марафонець, тренер з бігу, засновник бігового клубу в «Міцні 300»;
• Ігор Романюк — ветеран, координатор ветеранських програм громадської організації «Доладу».

Вони мають пройти ще 600 кілометрів за маршрутом Ягодин – Ковель – Луцьк – Рівне – Звягель – Житомир – Макарів – Київ.

Понад половина ветеранів і ветеранoк після звільнення з військової служби стикаються з труднощами при пошуку роботи. 57% опитаних зазначили наявність бар’єрів у цьому процесі. Такі результати показало дослідження, проведене Українським ветеранським фондом спільно з платформою robota.ua.

За словами міністерки у справах ветеранів Наталії Калмикової, ветерани мають не лише потужні «м’які» навички — командну роботу, лідерство, стійкість — а й «тверді»: управління людьми, ресурсами, логістикою, вміння приймати рішення в критичних ситуаціях. Крім того, багато хто має цивільну освіту та досвід роботи до служби. Тому бар’єри найчастіше виникають не через брак компетенцій, а через нерозуміння, як ці навички оцінювати та застосовувати.

Найчастіше ветерани стикаються з проблемами через невідповідність заробітної плати (37,3%), проблеми зі здоров’ям (36,3%), складний психоемоційний стан (25,5%) і дискримінацію (23,3%). Ці ж фактори стали причинами звільнення з першого місця роботи після повернення до цивільного життя.

Серед навичок, набутих під час служби, респонденти найчастіше називали швидку адаптацію (73%), надання першої медичної допомоги (67,4%), командну роботу (66,5%) та управління людьми (64,6%). Загалом переважають саме «м’які» навички, які, за даними опитування роботодавців, вважаються важливими для бізнесу. Серед них — здатність працювати в команді (54,2%), адаптивність (49%), критичне мислення, комунікаційні здібності.

Серед видів підтримки, яких найбільше потребують ветерани, опитані найчастіше вказували на перекваліфікацію (50%), квотування робочих місць (49,7%), зарахування військового досвіду як трудового (47,2%), додаткову освіту, психологічну підтримку та супровід у працевлаштуванні (кожен варіант близько 45%).

Роботодавці зазначають, що в їхніх компаніях уже діють програми перекваліфікації (32,9%), можливість працювати за гнучким графіком (22,6%) та програми психологічної підтримки (21,9%). Водночас 34,2% компаній не мають жодних програм для ветеранів або вважають їх неефективними.

Попри це, понад 40% опитаних роботодавців заявили, що надали б перевагу ветерану в разі однакового рівня кваліфікації з іншим кандидатом. Якщо ж кваліфікація нижча — вибір найчастіше схиляється на користь цивільного претендента.

Раніше повідомлялося, що завдяки державним програмам у 2024 році понад 100 тисяч українців змогли здобути нові професійні навички та підвищити свою конкурентоспроможність на ринку праці.

*Опитування охопило 322 ветеранів і ветеранoк та 155 роботодавців. Дані зібрані в березні–травні 2025 року методом онлайн-анкетування та напівструктурованих інтерв’ю.

Попри поширену думку, поняття “ветеран війни” та “учасник бойових дій” – це не одне й те саме. Ці статуси мають різний юридичний зміст і впливають на пільги, які людина може отримувати від держави.

РБК-Україна розпитало юриста Євгена Буліменка, яка відмінність між цими статусами.

Поняття “учасник бойових дій” та “ветеран війни” не є тотожними. Так, ст. 4 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” відносить до ветеранів війни осіб, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав, а також встановлює, що до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

“Поняття “ветеран війни” є ширшим за поняття “учасник бойових дій”, оскільки охоплює як учасників бойових дій, так і учасників війни”, – каже юрист.

Ст. 5 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з’єднань, об’єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

До учасників бойових дій належать:

• військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань;
• добровольці Сил територіальної оборони;
• військовослужбовці військових прокуратур;
• поліцейські;
• особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, учасниками війни вважаються не лише військові, а й інші категорії громадян, які зробили свій внесок у боротьбу під час воєнних дій.

До цієї категорії належать:

• військовослужбовці, які під час війни служили в армії колишнього СРСР, у структурах МВС та КДБ, а також у збройних силах країн-союзниць Радянського Союзу. Сюди входять і ті, хто навчався у військових училищах у роки Другої світової війни;
• трудівники тилу – люди, які працювали на заводах, у колгоспах, на будівництві оборонних споруд, заготівлі ресурсів чи вели сільське господарство в роки війни. Також – ті, хто навчався в ремісничих училищах, технікумах чи школах і водночас працював на відбудові країни;
• неповнолітні учасники бойових дій – юнги, вихованці військових частин і полків, які служили у флоті чи армії до досягнення повноліття;
• реабілітовані особи, які під час війни були ув’язнені або вислані, а згодом офіційно реабілітовані відповідно до українського чи радянського законодавства;
• громадяни, які працювали за кордоном у зонах бойових дій, зокрема в Афганістані, за направленням на контрактній основі.

“Основною відмінністю між статусами “учасник бойових дій” та “учасник війни” є те, що до учасників війни можуть належати особи, які не є військовослужбовцями, не брали безпосередньої участі у бойових діях та не виконували бойових задач.

Кому які пільги належать

Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” встановлює різний обсяг пільг для учасників бойових дій та учасників війни.

Учасники бойових дій мають право на:

• безкоштовні ліки – право на отримання лікарських засобів, імунопрепаратів та медичних виробів за рецептом лікаря;
• знижка 75% на квартплату – діє в межах установлених норм: 21 кв. м житлової площі на кожного мешканця, який має право на пільгу, плюс ще 10,5 кв. м на сім’ю;
• знижка 75% на оплату комунальних послуг – зокрема на газ, електроенергію, інші послуги, а також скраплений газ для побутових потреб (у межах середніх норм споживання);
• знижка 75% на паливо – для тих, хто мешкає у будинках без центрального опалення, передбачена знижка на тверде та рідке паливо в межах норм для населення;
• безкоштовний проїзд – у міському транспорті, сільських автобусах, на приміських електричках, водному транспорті, а також на приміських і міжміських автобусних маршрутах.

Учасники війни мають право на:

• безкоштовні ліки та медичні засоби – це стосується лікарських препаратів, імунобіологічних засобів, медичних виробів і реабілітаційного обладнання, якщо є відповідний рецепт;
• 50% знижки на квартплату – у межах установлених норм: 21 кв. м на кожного постійного мешканця, який має право на пільгу, плюс ще 10,5 кв. м на всю сім’ю;
• 50% знижки на комунальні послуги – зокрема оплату за газ, електроенергію, інші комунальні послуги та скраплений газ для побутових потреб (у межах середніх норм споживання);
• 50% знижки на паливо – для тих, хто мешкає в будинках без центрального опалення. Пільга поширюється на тверде та рідке паливо в межах норм, визначених для населення.

Загалом, обсяг пільг для учасників бойових дій є ширшим, ніж для учасників війни, згідно з чинним законодавством.