Сторінка 152 – Новини ветеранів зі всієї України

В Ужгороді обмежили пільговий проїзд для ветеранів без місцевої реєстрації

З 1 липня в Ужгороді набуває чинності рішення виконкому міської ради, що суттєво змінює правила отримання пільгового проїзду в міському транспорті. Це означає, що безкоштовний проїзд надаватимуть лише власникам «Муніципальної картки ужгородця», а її видаватимуть лише особам, зареєстрованим в Ужгороді.  

Про це пише медіа «Високий Замок».

Таке рішення фактично позбавляє права на пільговий проїзд ветеранів війни, учасників бойових дій, членів сімей загиблих воїнів, а також пенсіонерів, осіб з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб, які не мають ужгородської реєстрації.

Ветерани, які наразі мешкають у місті, але не мають місцевої прописки, висловили обурення новими правилами. Серед них — учасники бойових дій, які отримали поранення на фронті й тепер мають групу інвалідності.

У пресслужбі Ужгородської міської ради підтвердили, що є таке нововведення. Воно мало запрацювати з квітня, однак, депутати перенесли його старт на 1 липня.

Журналісти видання поспілкувалися із тутешніми ВПО та ветеранами, щоб дізнатися, як вони ставляться до нововведення.

Юрій Бідюк, ветеран 128-ї гірсько-штурмової бригади, родом із Запоріжжя, втратив ногу на фронті під час мінометного обстрілу. Тепер живе в Ужгороді як переселенець.

«Мені доводиться їздити принаймні кілька разів на тиждень Ужгородом. Тому новина про те, що я з 1 числа для проїзду у транспорті буду змушений мати картку ужгородця, мене приголомшила. Я й не зможу її отримати, бо я ВПО і не маю прописки. А таким картку не дадуть, якщо читати те рішення, яке прийняли місцеві депутати. Втративши ногу, я потребую пересування громадським транспортом, і, гадаю, не лише я один: таких у місті, гадаю, чимало. Місцеві депутати мають переглянути це рішення…», — розповідає ветеран.

Віктор Радниченко, родом із Луганщини, також втратив ногу під час боїв у Кремінній. Каже, що тримає фізичну форму, відвідуючи спортзал кілька разів на тиждень, і для цього регулярно користується транспортом.

«Рішенням запровадити проїзд лише по картці ужгородця, нас, фактично, позбавляють прав на пільги, гарантовані нам державою у будь-якій точці України. Ми не відмовлялися йти захищати батьківщину, тому, вважаю, що нам теж не мають право відмовляти у тому, що належить нам за законом. Вважаю, що у державі, як дбає про ветеранів, рішення місцевих органів мали б бути спрямовані на зустріч таким людям, а не проти них…», — каже Віктор Радниченко.

«Ми втратили кінцівки, захищаючи Україну — не Ужгород, не Київ, не Львів. А всю країну. І тепер нам кажуть, що ми маємо права на пільговий проїзд у місті, бо не маємо тут прописки», — цитує медіа ветеранів.

За словами адвоката Олександра Пересоляка, це рішення суперечить чинному законодавству, зокрема Закону України «Про статус ветеранів війни», а також постанові Кабміну №354, яка гарантує пільговий проїзд незалежно від місця реєстрації. Правник наголосив, що незгодні з цим документом громадяни, оскаржуючи його в суді, матимуть достатньо аргументів для отримання рішення суду про його скасування.

У Дніпрі проходить унікальний творчий захід «Фестиваль перших п’єс»

6 ветеранів війни та 6 п’єс про біль, війну, життя та жагу до перемоги. У Дніпрі проходить унікальний творчий захід «Фестиваль перших п’єс». Його організували для ветеранів, які на власні очі бачили жахи війни, і які готові розказати власні історії життя. П’єси ветеранів вже представили у Києві, Полтаві та Сумах. У Дніпрі фестиваль триватиме три дні, до 15 червня.

Про це повідомляє Дніпровська міськрада.

«Тематику для написання п’єс наші ветерани обирали самостійно. Ми нічого не нав’язували, пояснювали, що у нас немає жодної цензури, і вони можуть писати про все, що хочуть. Проте, оскільки авторами п’єс є ветерани, то у кожній все одно є тема війни. Нам важливо, аби людина була собою та ділилася власним унікальним досвідом. Ветерани війни — це люди, які мають, що розказати. І їхні історії неймовірні. Перед написанням п’єси режисери пройшли навчання у «Театрі ветеранів». Це освітня ініціатива задля реабілітації військових після повернення до цивільного життя чи поранень. Загалом написання п’єси є досить потужним засобом реабілітації, трансформації та повернення сенсів життя. Деякі п’єси вже показували у професійних театрах і впевнені, що їх буде ще більше. Ми отримуємо запити від театрів, яких зацікавили драматичні твори наших ветеранів», – каже драматург, співзасновник «Театру ветеранів» Максим Курочкін.

Свою п’єсу «Удар дракона» на фестивалі представив і військовослужбовець Геннадій. Працював над нею 3 місяці. Зізнається, що спочатку взагалі не знав і не розумів, що треба писати, а потім душа відкрилася і з’явилася п’єса.

«Я написав її майже рік тому, і завжди складно казати, про що моя п’єса. Частіше за все відповідаю: «Вона про те, що в мене немає ноги». З самого початку повномасштабної я пішов воювати, а у 2023 році отримав тяжке поранення. Через це мені ампутували ногу. Ось про це п’єса. А якщо брати глибокий сенс, то вона про родину, біль, а найголовніше – про мрії. Про ті мрії, які були та зникли через поранення, і про ті, які народжуються вже в нових реаліях. Адже життя «до» та життя «після» абсолютно різні. В мене багато історій, які можна написати. Тому у перервах між бойовими завданнями роблю собі записи, аби потім зібрати у повноцінний твір», – розповідає драматург, військовослужбовець Геннадій Удовенко.

Під час фестивалю учасники вшанували пам’ять акторів, які змінили театральні зали на окопи, війну та віддали своє життя за Україну.

Також на заході представникам «Театру ветеранів» вручили подяку міського голови Дніпра за сумлінну творчу діяльність, популяризацію театрального мистецтва та підтримку ветеранів.

На Вінниччині ветерани, які втратили зір, опановують гончарство та планують власний бізнес

У Вінницькій області завершився перший етап соціального проєкту «Гончарство в темряві», спрямованого на реабілітацію та соціальну адаптацію ветеранів, які втратили зір. П’ятеро учасників пройшли інтенсивне навчання гончарній справі та вже планують перетворити нову професію на власну справу.

За словами автора проєкту та директора Центру Романа Штогрина, кожен випускник отримав набір для старту власної майстерні: гончарний круг, 100 кг глини, поливи, глазурі та професійні інструменти. У планах — облаштувати робочі місця для кожного та сформувати кластер майстрів серед ветеранів.

«Навчання гончарству – це тільки частина запланованого. Наші фахівці допоможуть хлопцям вдома облаштувати гончарні майстерні, і цей промисел допоможе їм заробляти кошти, а відтак бути фінансово незалежними. Невдовзі почне навчання друга група наших  захисників. А надалі ми плануємо об’єднати всіх у кластер, щоб вони могли впевнено розвивати свою справу», — наголосив Роман Штогрин.

У межах програми ветерани також отримують базові навички просторової орієнтації, користування технікою, побутової адаптації. Наступна група розпочне навчання вже 23 червня.

Ініціатором проєкту виступила ГО «Центр соціального та інклюзивного партнерства» у партнерстві з Центром комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Поділля», на базі артпростору «ЕтноЧари».

Українські ветерани стали моделями адаптивного дефіле на фестивалі Made in Ukraine

15 червня на території ВДНГ у межах фестивалю Made in Ukraine відбулося особливе модне дефіле «Свобода у стилі». Його героями стали українські ветерани, волонтери, фізичні терапевти, молодь і цивільні, які долучилися до показу, аби підтримати ідею краси без стандартів та моди без обмежень.

Показ створено у співпраці українського бренду JULIYA KROS і Спортивно-реабілітаційного центру для ветеранів TYTANOVI. Учасники представили адаптивний та концептуальний одяг, який не приховує особливостей тіла, а, навпаки, підкреслює силу, стиль і гідність.

«Під живий музичний супровід від нашого гурту TYTANOVI, під звуки Стефанії, цей показ став маніфестом — про незалежність, красу без стандартів і модність без обмежень», — зазначили в TYTANOVI.

Проєкт об’єднав моду, реабілітацію і суспільну трансформацію, нагадуючи: свобода починається з прийняття себе й інших.

Ветерани України та Нідерландів вирушили у піший марафон з Гааги до Києва заради благодійного збору

1 червня стартував масштабний піший марафон із Гааги до Києва, учасниками якого стали четверо нідерландських військових і четверо українських ветеранів. Після повернення з фронту вони продовжують боротьбу — цього разу за гідне життя побратимів у мирному житті.

Мета проєкту — зібрати 100 000 євро на медичну, психологічну та реабілітаційну допомогу українським ветеранам і їхнім родинам.

Марш організовано за ініціативи нідерландської громадської організації Netherlands for Ukraine Foundation у партнерстві з українською ГО «Доладу» та за підтримки Міністерства оборони Нідерландів.

Учасники вже подолали значну частину маршруту й продовжують рух у напрямку Києва. Під час подорожі вони зупиняються в містах та громадах, де спілкуються з місцевими жителями та діляться історіями служби. Слідкувати за учасниками можна на сторінці у Facebook.

Завершення маршу заплановане в столиці України. Організатори сподіваються, що ініціатива посилить увагу до потреб ветеранів і сприятиме їхній підтримці на державному та міжнародному рівнях.

В Україні цей шлях продовжать із 14 червня троє українських ветеранів:

  • Юрій Цинтилевич — оборонець Луганського аеропорту, ветеран, професійний бігун, розвиває біговий клуб в Спілці поранених військових України «Міцні 300»;
  • Олександр Мірошниченко — ветеран, марафонець, тренер з бігу, засновник бігового клубу в «Міцні 300»;
  • Ігор Романюк — ветеран, координатор ветеранських програм громадської організації «Доладу».

Вони мають пройти ще 600 кілометрів за маршрутом Ягодин – Ковель – Луцьк – Рівне – Звягель – Житомир – Макарів – Київ.

На Київщині відбулися змагання ветеранів «Сильні України»‎

Цими вихідними в Ірпені на Київщині відбувся четвертий етап Всеукраїнського турніру для ветеранів війни «Сильні України». Участь у них взяли понад 230 ветеранів, ветеранок та поранених військовослужбовців з 20 регіонів України.

Про це повідомляє Мінветеранів.

Учасники змагались у низці силових дисциплін:

  • жимі лежачи (60 і 100 кг для чоловіків, 30 і 50 кг для жінок),
  • веслуванні на тренажері Concept-2 (100 метрів),
  • вправах на ейрбайку,
  • ривку гирі,
  • та інвастронгу.

“Турнір став виявом незламного духу, сили волі наших Героїв, адже участь у змаганнях — це не лише фізична активність, а насамперед — випробування сили характеру, командного духу і взаємопідтримки”, — наголошують у відомстві.

Окрім спортивних змагань, у межах заходу пройшов благодійний ярмарок за підтримки Ірпінської міської ради.

Працевлаштування після служби: з чим стикаються ветерани

Понад половина ветеранів і ветеранoк після звільнення з військової служби стикаються з труднощами при пошуку роботи. 57% опитаних зазначили наявність бар’єрів у цьому процесі. Такі результати показало дослідження, проведене Українським ветеранським фондом спільно з платформою robota.ua.

За словами міністерки у справах ветеранів Наталії Калмикової, ветерани мають не лише потужні «м’які» навички — командну роботу, лідерство, стійкість — а й «тверді»: управління людьми, ресурсами, логістикою, вміння приймати рішення в критичних ситуаціях. Крім того, багато хто має цивільну освіту та досвід роботи до служби. Тому бар’єри найчастіше виникають не через брак компетенцій, а через нерозуміння, як ці навички оцінювати та застосовувати.

Найчастіше ветерани стикаються з проблемами через невідповідність заробітної плати (37,3%), проблеми зі здоров’ям (36,3%), складний психоемоційний стан (25,5%) і дискримінацію (23,3%). Ці ж фактори стали причинами звільнення з першого місця роботи після повернення до цивільного життя.

Серед навичок, набутих під час служби, респонденти найчастіше називали швидку адаптацію (73%), надання першої медичної допомоги (67,4%), командну роботу (66,5%) та управління людьми (64,6%). Загалом переважають саме «м’які» навички, які, за даними опитування роботодавців, вважаються важливими для бізнесу. Серед них — здатність працювати в команді (54,2%), адаптивність (49%), критичне мислення, комунікаційні здібності.

Серед видів підтримки, яких найбільше потребують ветерани, опитані найчастіше вказували на перекваліфікацію (50%), квотування робочих місць (49,7%), зарахування військового досвіду як трудового (47,2%), додаткову освіту, психологічну підтримку та супровід у працевлаштуванні (кожен варіант близько 45%).

Роботодавці зазначають, що в їхніх компаніях уже діють програми перекваліфікації (32,9%), можливість працювати за гнучким графіком (22,6%) та програми психологічної підтримки (21,9%). Водночас 34,2% компаній не мають жодних програм для ветеранів або вважають їх неефективними.

Попри це, понад 40% опитаних роботодавців заявили, що надали б перевагу ветерану в разі однакового рівня кваліфікації з іншим кандидатом. Якщо ж кваліфікація нижча — вибір найчастіше схиляється на користь цивільного претендента.

Раніше повідомлялося, що завдяки державним програмам у 2024 році понад 100 тисяч українців змогли здобути нові професійні навички та підвищити свою конкурентоспроможність на ринку праці.

*Опитування охопило 322 ветеранів і ветеранoк та 155 роботодавців. Дані зібрані в березні–травні 2025 року методом онлайн-анкетування та напівструктурованих інтерв’ю.

Go to the Future: Благодійний забіг на підтримку військових на протезах

У Києві в неділю, 8 червня, відбувся благодійний забіг “Go to the Future”, який обʼєднав близько півтори тисячі учасників. Захід проводиться другий рік поспіль, його організували для підтримки українських ветеранів, яким необхідне протезування.

«Ми об’єднуємо суспільство навколо великої мети, щоб обʼєднавшись, показати в дії підтримку нашим ветеранам, які втратили кінцівки. Це вкрай важливо, тому що це їхній шлях в життя. Вони своїм здоров’ям заплатили за наш спокій, за нашу незалежність», — підкреслює очільниця БФ “Future for Ukraine” Олена Ніколаєнко.

Завдяки “Go to the Future” сучасні високотехнологічні протези вже отримали 32 військовослужбовці зі складними ампутаціями. Зокрема, Гліб «Холден» Кравченко — військовий Третьої окремої штурмової бригади, якому фонд “Future for Ukraine” допоміг запротезуватися:

«Дуже радий брати участь у такому заході для підтримки ветеранів, комунікації з цивільними, показати те, на що ми спроможні, що ми можемо більше, аніж від нас очікують».

Головна мета події – зробити біг доступним для всіх, зібрати кошти для потреб військових після ампутацій.

Доєднатися до забігу міг кожен охочий за благодійний внесок, частина якого буде спрямована як допомога на підтримку українських військових, які були поранені та потребують протезування кінцівок.

Щодня тисячі поранених військових проходять складний шлях реабілітації. За даними Міністерства охорони здоров’я України, станом на квітень 2024 року близько 20 000 осіб потребують протезування через наслідки війни, і на жаль очікується подальше збільшення цієї цифри .

Враховуючи ці обставини, організація благодійних ініціатив, таких як забіг “Go to the Future” — це не лише про спорт. Суспільство має знайти способи підтримки наших захисників, а також адаптуватися до змін, які викликає війна. Це включає в себе розбудову інфраструктури для реабілітації, надання психологічної підтримки, а також інтеграцію ветеранів у цивільне життя.

УБД і ветеран війни: у чому відмінність статусів

Попри поширену думку, поняття “ветеран війни” та “учасник бойових дій” – це не одне й те саме. Ці статуси мають різний юридичний зміст і впливають на пільги, які людина може отримувати від держави.

РБК-Україна розпитало юриста Євгена Буліменка, яка відмінність між цими статусами.

Поняття “учасник бойових дій” та “ветеран війни” не є тотожними. Так, ст. 4 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” відносить до ветеранів війни осіб, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав, а також встановлює, що до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

“Поняття “ветеран війни” є ширшим за поняття “учасник бойових дій”, оскільки охоплює як учасників бойових дій, так і учасників війни”, – каже юрист.

Ст. 5 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з’єднань, об’єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

До учасників бойових дій належать:

  • військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань;
  • добровольці Сил територіальної оборони;
  • військовослужбовці військових прокуратур;
  • поліцейські;
  • особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, учасниками війни вважаються не лише військові, а й інші категорії громадян, які зробили свій внесок у боротьбу під час воєнних дій.

До цієї категорії належать:

  • військовослужбовці, які під час війни служили в армії колишнього СРСР, у структурах МВС та КДБ, а також у збройних силах країн-союзниць Радянського Союзу. Сюди входять і ті, хто навчався у військових училищах у роки Другої світової війни;
  • трудівники тилу – люди, які працювали на заводах, у колгоспах, на будівництві оборонних споруд, заготівлі ресурсів чи вели сільське господарство в роки війни. Також – ті, хто навчався в ремісничих училищах, технікумах чи школах і водночас працював на відбудові країни;
  • неповнолітні учасники бойових дій – юнги, вихованці військових частин і полків, які служили у флоті чи армії до досягнення повноліття;
  • реабілітовані особи, які під час війни були ув’язнені або вислані, а згодом офіційно реабілітовані відповідно до українського чи радянського законодавства;
  • громадяни, які працювали за кордоном у зонах бойових дій, зокрема в Афганістані, за направленням на контрактній основі.

“Основною відмінністю між статусами “учасник бойових дій” та “учасник війни” є те, що до учасників війни можуть належати особи, які не є військовослужбовцями, не брали безпосередньої участі у бойових діях та не виконували бойових задач.

Кому які пільги належать

Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” встановлює різний обсяг пільг для учасників бойових дій та учасників війни.

Учасники бойових дій мають право на:

  • безкоштовні ліки – право на отримання лікарських засобів, імунопрепаратів та медичних виробів за рецептом лікаря;
  • знижка 75% на квартплату – діє в межах установлених норм: 21 кв. м житлової площі на кожного мешканця, який має право на пільгу, плюс ще 10,5 кв. м на сім’ю;
  • знижка 75% на оплату комунальних послуг – зокрема на газ, електроенергію, інші послуги, а також скраплений газ для побутових потреб (у межах середніх норм споживання);
  • знижка 75% на паливо – для тих, хто мешкає у будинках без центрального опалення, передбачена знижка на тверде та рідке паливо в межах норм для населення;
  • безкоштовний проїзд – у міському транспорті, сільських автобусах, на приміських електричках, водному транспорті, а також на приміських і міжміських автобусних маршрутах.

Учасники війни мають право на:

  • безкоштовні ліки та медичні засоби – це стосується лікарських препаратів, імунобіологічних засобів, медичних виробів і реабілітаційного обладнання, якщо є відповідний рецепт;
  • 50% знижки на квартплату – у межах установлених норм: 21 кв. м на кожного постійного мешканця, який має право на пільгу, плюс ще 10,5 кв. м на всю сім’ю;
  • 50% знижки на комунальні послуги – зокрема оплату за газ, електроенергію, інші комунальні послуги та скраплений газ для побутових потреб (у межах середніх норм споживання);
  • 50% знижки на паливо – для тих, хто мешкає в будинках без центрального опалення. Пільга поширюється на тверде та рідке паливо в межах норм, визначених для населення.

Загалом, обсяг пільг для учасників бойових дій є ширшим, ніж для учасників війни, згідно з чинним законодавством.

Програма підтримки бізнесу щодо облаштування робочого простору для працевлаштування ветеранів

Стартує нова програма підтримки мікро-, малого та середнього бізнесу, спрямована на створення та облаштування інклюзивних робочих місць для звільнених з військової служби ветеранів російсько-української війни, зокрема ветеранів з інвалідністю. Ініціатива впроваджується в межах проєкту «Соціальне згуртування та реінтеграція ветеранів в Україні», який реалізовує Міжнародна організація з міграції (МОМ) у співпраці з Міністерством у справах ветеранів України та Міністерством економіки України за фінансування Європейського Союзу.

Ціль програми:

Програма спрямована на зміцнення економічних можливостей ветеранів та розвиток соціально відповідального підприємництва в Україні.

Програма реалізується у трьох областях України: Дніпропетровській, Львівській та Івано-Франківській, включно з обласними центрами.

Хто може взяти участь?

Мікро-, малі та середні підприємства, які відповідають таким критеріям:

  • офіційно працевлаштували ветеранів або мають намір це зробити протягом 2025 року;
  • зареєстровані в одній із трьох значених вище областей та належать громадянам України;
  • функціонують не менше одного року станом на дату подання заявки.

Що передбачає програма?

Грант на суму до 2 000 євро для:

  • облаштування доступного робочого простору (зокрема: адаптовані меблі, пандуси, спеціалізоване програмне забезпечення тощо);
  • придбання обладнання для створення інклюзивного робочого місця; консультаційну підтримку з адаптування робочого середовища до потреб людей з інвалідністю;
  • сприяння інтеграції (психологічна підтримка команди компанії для кращого включення) ветеранів у команду.

Реєстрація триває з 1 червня 2025 року до 30 червня 2025 року (включно).

ПОДАТИ ЗАЯВКУ: Грант для облаштування робочого простору ветерана