У період з 17 до 21 лютого українські десантники спільно з литовськими та польськими військовими бригади імені гетьмана Костянтина Острозького беруть участь в командно-штабному тренуванні «Brave Band»
Про це повідомляє прес-центр Міністерства оборони України
Військові LITPOLUKRBRIG проводять тренування для відпрацювання спільних дій, а також підвищення взаємосумісності задля подальшого нарощення спроможностей виконувати завдання складом багатонаціональної військової частини.
Тренування зі штабами афілійованих підрозділів було видозмінено та набуло форми тактичного тренування без залучення основних Сил та засобів.
Навчально-тренувальні місця розмістили на польовій базі, що наближає умови тренувань до реальних.
Із представників українських Збройних Сил на командно-штабне навчання прибули військовослужбовці десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ.
Україна посіла 14 місце у рейтингу найбільш мілітаризованих країн у 2019 році, складеного Міжнародним інститутом конверсії в Бонні (Німеччина). Про це повідомляє Тиждень.ua.
Індекс глобальної мілітаризації (Global Militarisation Index) оцінює, скільки ресурсів країна витрачає на військову сферу, а не на інші потреби.
Так, перше місце у рейтингу посів Ізраїль, за ним – Сингапур та Вірменія.
Країна-окупант РФ посіла шосте місце, Білорусь – дев’яте.
Найнижче в рейтингу опинилися Панама, Гаїті, Коста-Ріка.
Відділення психогенної травми Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні більше відоме як центр «Фенікс», де проходять медико-психологічну реабілітацію учасники АТО/ООС, може закритися. А все тому, що цей вид допомоги не увійшов до пакету медичних послуг, гарантованих державою. Програма медичних гарантій має запрацювати з 1 квітня нинішнього року – це другий етап медичної реформи. Тим часом завідувач відділення і засновник центру Андрій Посікіра сьогодні шукає кошти, щоби врятувати «Фенікс», на забезпечення роботи якого потрібно мільйон 200 тисяч гривень на рік. Інакше з ситуації є два виходи – закриття або перехід на платну основу. Обидва варіанти не прийнятні, адже тільки нинішнього року на Львівщині зафіксовано два випадки суїцидів серед ветеранів війни на сході, не кажучи вже про спроби суїцидів та гоміциди. Про потребу у медико-психологічній допомозі ветеранам з ПТСР ІА Дивись.info поспілкувалася з Андрієм Посікірою.
Поки що на карті позначено близько 30 бізнес-проектів – піцерії, кафе, ферми. Пропонують АТОвці і послуги з виробництва меблів та виготовлення ножів, медичні, реабілітаційні та навіть IT-послуги.
Упродовж останніх років в Україні ветеранський бізнес перетворився на тренд. Чоловіки та жінки, отримавши бойовий досвід на Донбасі, часто не хочуть чи не мають можливості повернутися до старої роботи. Рішенням для них стає власна справа, яка допомагає і заробити на життя, і реабілітуватися. Ветерани відкривають кав’ярні, майстерні чи просто працюють удома, приймаючи замовлення через соціальні мережі. Зазвичай вони беруть на роботу побратимів, роблять знижки для інших ветеранів, бійців, волонтерів, формуючи таким чином солідарну спільноту.
Найбільша кількість підприємств зосереджена на Київщині.
На сході України на карті можна знайти лише декілька військовослужбовців-підприємців, які після повернення з АТО, зайнялися власним бізнесом.
Крім короткого опису проекту, на карті позначені й координати підприємців, до яких можна звернутися за порадою або ж консультацією з питань відкриття власної справи.
Створило карту видання Тиждень за сприяння Ветерано-сервіс.
Поки що ветеранська карта на етапі формування успішних прикладів повернення бійців до мирного життя та реалізації своїх бізнес-задумів.
15 лютого 2020 року на російському великому протичовновому кораблі (ВПК) «Керч» проєкту 1134Б був спущений військово-морський прапор, а корабель переведено в категорію військового майна. Про це повідомляє Военное обозрение.
ВПК «Керчь» (рос.) був третім у серії з семи кораблів проєкту 1134Б (шифр «Беркут-Б», по кодифікації НАТО – Kara class), побудованих на суднобудівному заводі імені 61 Комунара в Миколаєві. Основне призначення – дії в складі пошуково-ударних груп з пошуку і знищення атомних ракетних підводних човнів у віддалених районах океану.
Закладений 30 квітня 1971 року (заводський № С-2003), спущений на воду 21 липня 1972 року. Введений в експлуатацію 25 грудня 1974 року. Ніс службу в складі Чорноморського флоту ВМФ СРСР та Російської Федерації, з 1994 по 1997 рік був флагманом флоту.
У 2014 році корабель став на плановий відновлювальний ремонт, але в листопаді 2014 року на ВПК випадково спалахнула пожежа, яка завдала кораблю великої шкоди. Комісія ВМФ, що проводила обстеження корабля, прийняла рішення його не відновлювати, а утилізувати. У 2015 році ВПК «Керч» вивели з бойового складу флоту та розпочали знімати озброєння.
«Керч» був останнім ВПК у складі Чорноморського флоту РФ, тепер на ЧФ залишився один корабель 1 рангу – ракетний крейсер «Москва», термін служби якого продовжено до 2030 року.
Разом з цим російські засоби масової інформації розповіли про черговий хитрий трюк Росії: ніби найближчим часом на заводі «Залів» у Криму розпочнеться будівництво двох авіаносних крейсерів. Бо два корабля «Містраль», які на початку 2010-х РФ замовила у Франції , після окупації Криму і накладені на Москву санкції зробили передачу вертольотоносців неможливою. Але у РФ тішаться з того, що у них лишилася технічна документація на французькі кораблі, яку перед початком робіт над російськими авіаносцями, збираються уважно вивчити російські інженери.
От і виходить: «Керч» уже списали, а російські «Містралі» тільки в процесі підготовки до вивчення проектної документації інженерами. Дійсно, дуже хитрий трюк.
Міністерством оборони України визначений розмір грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил України за винаймання житлових приміщень на 2020 рік.
Розміри відповідних виплат встановлені наказом Міноборони від 18 лютого 2020 року № 45 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2020 рік». Так, з 1 січня 2020 року розмір виплати грошової компенсації військовослужбовцям ЗСУ за піднайом (найом) ними житлових приміщень встановлюється:
у місті Київ – 3800 грн. на місяць;
в обласних центрах – 2850 грн. на місяць;
в інших населених пунктах – 1900 грн. на місяць.
При цьому військовослужбовцям за наявності в них трьох і більше членів сім’ї розмір компенсації збільшуються в 1,5 рази.
В епоху легкодоступних і багаточисельних джерел інформації, саме її достовірність є проблемою номер один. Як бути впевненим у тім, що перед нами не фейкова новина, або як знати, ким насправді є наш співбесідник у соцмережах. Проблема стає гострішою, коли мова йде про військових. Інформація про них часом має секретний характер, а поводяться вони так само, як і інші користувачі соцмереж. Аби з’ясувати, які все-таки небезпеки криються в соцмережах для військових, і виявити рівень їх медіаграмотності, АрміяІнформ провела власне дослідження на цю тему.
За сприяння Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗС України, у грудні 2019-го опитано 6500 діючих військовослужбовців ЗСУ методом анкетування. Вік військових коливався від 19 до 57 років. Серед опитаних – бійці, які регулярно виконують бойові завдання на передовій: розвідники, гранатометники, радіотехніки, навідники бойових машин, оператори станцій, водії, санітарні інструктори й багато інших спеціалізацій. Cаме їхні відповіді нас цікавили найбільше, адже в сучасній війні, успішно відбиваючи атаки противника в полі, в інтернеті військові, не усвідомлюючи загрози, можуть бути абсолютно безпомічними перед ним. Отримані результати дали змогу побачити, як часто і як саме бійці використовують соцмережі, де найбільше черпають інформацію та чи мають певні знання щодо діяльності ворожих акаунтів у соціальних мережах.
Майже 70% опитаних військовослужбовців щодня відвідують соціальні мережі. Щонайменше близько 44% опитаних проводять там до 2 годин. Переважна більшість з них використовує соціальні мережі як спосіб отримання інформації про події у світі, Україні, Армії (65,9 %), а не як канал спілкування з друзями (34,1%).
Враховуючи сучасні тенденції розвитку соцмереж і маніпулятивних технологій, наведені цифри говорять, що військові ЗСУ як цільова аудиторія є легкодоступною саме в соціальних мережах. Це зі свого боку несе певні загрози, але й водночас може бути ефективним каналом для реалізації комунікації вищим військовим керівництвом ЗСУ з особовим складом.
Приблизно щотретя людина у мережі Facebook не існує взагалі. Інтернет-технології породили безліч дивних створінь: тролів, ботів, кракерів, фоловерів, серферів, ельфів та інших віртуальних істот, які існують у вигляді окремих акаунтів і «мешкають» у групах, пабліках, на мережевих сторінках та в коментарях. Їхнє основне призначення – здійснювати потужні вкидання інформації у вигляді чуток, дезінформації та інших шкідливих видів контенту.
Для розуміння небезпеки цих віртуальних «істот», варто пригадати хрестоматійний приклад роботи троля ‒ псевдоукраїнського патріота «Степана Мазури» 2015 року. Під цим ніком ховався російський інформаційний диверсант Сергій Жук. Цей персонаж створив потужну мережеву структуру з найпопулярніших в Україні соціальних мереж, форумів, блогів, прив’язався до провідних порталів та активно розкручував ідею третього Майдану. «Степана Мазуру» виявили легко, за ІР-адресою. Та він особливо й не ховався, діючи з Москви.
Приблизно 20-27% військових не вміють розрізняти фейкові сторінки в мережі. Ще 26,4% ‒ думають, що вміють, проте говорять невпевнено, отже на практиці може виявитись зовсім навпаки (тобто якусь частку варто додати до першої групи, які не вміють розрізняти бот-акаунти). Загалом можна зробити висновок, що приблизно від 30 до 50 % опитаних можуть несвідомо споживати інформацію з ворожих акаунтів та легко піддаватись інформаційно-психологічному впливові.
25 % опитаних не знають, як часто до них у друзі долучаються боти, бо не завжди вміють їх розрізняти. Такі цифри підтверджують висновок, зроблений за попередніми графіками. Водночас до щонайменше 10% регулярно долучаються в друзі фейкові профілі. Такий показник, на перший погляд, не є критичним. Проте сам факт наявності в друзях ворожого акаунту несе велику загрозу з точки зору збору інформації не тільки про окремого військовослужбовця та його родину, а й цілий армійський підрозділ.
Технологія розвідки на основі відкритих джерел ‒ OSINT (Open Source Intelligence) допомагає збирати дані про дії й розташування противника у відкритих джерелах (70–80% необхідної інформації можна спокійно знайти саме там). У соцмережах обсяг такої інформації зростає до 90%.
Ще одна технологія — HUMINT (HUMan INTelligence), орієнтована на формування мережі інформаторів, які на регулярній основі надають актуальну інформацію про події, що відбуваються в певних географічних або мережевих просторах. Це здійснюється як за згодою, так і шляхом відстеження активності певних акаунтів. У Російській Федерації, наприклад, таку роботу контролюють і систематично проводять спецслужби. В Україні це переважно волонтерські проєкти, наприклад InformNapalm, який за допомогою цих технологій збирає інформацію про розташування та дії російських окупаційних військ як на території України, так і за її межами.
6,3 % опитаних військовослужбовців відповіли, що під час користування соцмережами траплялися випадки, коли з невідомих акаунтів надходили повідомлення провокативного характеру, повідомлення-погрози і спроби вивідати певну інформацію. Тобто на кожну сотню опитаних ‒ 6-7 осіб cтавали об’єктами ворожого впливу.
Торік військова контррозвідка СБУ зафіксувала численні спроби вербування представниками російських спецслужб та підконтрольних їм так званих «МГБ Д/ЛНР» українських військових через встановлення особистих контактів у соціальних мережах під виглядом осіб жіночої статі.
Ще однією поширеною тенденцію напередодні президентських виборів стало масове створення фейкових сторінок з фотографіями діючих українських військових. Там відбувалась політична агітація на користь тих чи інших кандидатів, напрямів розвитку України, а також дискредитація вищого військового керівництва.
У коментарі АрміяInform політтехнолог, фахівець із соціальних комунікацій та інформаційних війн, Олександр Курбан розповів, що в контексті російсько-української інформаційної війни проти нас сьогодні працює близько 800 досвідчених тролів, здатних генерувати 10-12 млн контактів. Це потужна сила, яка дає можливість значно впливати на інформаційне поле України. Особливо успішно вони працюють із наративами, спрямованими на розігрівання суспільства.
Також однією з тенденцій 2020-го, за словами Олександра Курбана, є діяльність різних софтів зі штучної генерації контенту, управління нетботами, моніторингу в межах «власних» соцмереж, там, де зацікавлена сторона має повний контроль. Системи захисту глобальних соціальних мереж навчилися швидко розпізнавати чужеродні софти й блокувати їх. Тому сьогодні війна точиться, передусім, за те, щоб затягнути певні цільові групи до власних соцмереж та месенджерів. Раніше в цьому плані тотальну перевагу мали США (Twitter, Facebook, Instagram) та Росія (ВКонтакте, Одноклассники, Telegram). Сьогодні дедалі активніше з ними конкурує Китай (TIK TOK, WeChat, Weibo).
39 % опитаних військовослужбовців не знають, що таке верифікація сторінки в соціальній мережі. Це свідчить про ймовірне споживання інформації з несправжніх профілів, дубльованих сторінок, що можуть мати ворожі смисли і символи. Такий значний відсоток говорить про низький рівень медіаграмотності та інформаційної гігієни у військових підрозділах. Проведення регулярних занять з військовими, а саме пояснення алгоритмів соціальних мереж, принципів цифрової безпеки, могли б збільшити стійкість військових до інформаційно-психологічного впливу противника.
Найбільше (майже 50,9 % опитаних) черпають інформацію зі сторінок ЗМІ та відомих публічних осіб (блогерів, політиків, журналістів, військових). Ще 35% ‒ з офіційних сторінок МОУ, ГШ ЗСУ, військових частин, органів державної влади. 14,1% військових отримують інформацію зі сторінок патріотичних проукраїнських груп. З огляду на активний розвиток останніми роками такої технології інформаційної війни, як застосування мережевих лідерів думок, показник у 51 % підказує, що канал комунікації з військовими через авторитетних лідерів думок є ефективним шляхом впливу на свідомість і поведінку. Росіяни дуже активно використовують цю технологію, адже контент від окремих блогерів поширюється дуже швидко і масово. Зокрема, в Білорусі торік вони масово купували всіх, кого тільки можна, для впливу в питаннях зближення та створення єдиної держави з РФ.
Влітку 2018 року Рижський центр Страткому (NATO Strategic Communications Centre of Excellence) теж провів дослідження на тему безпеки військових у соцмережах. Над військовими НАТО під час навчань провели експеримент, мета якого проста – змусити піти туди, куди вони не повинні, а саме – на побачення з дівчиною.
Як виявилося, досягти цього досить легко і військові пішли на побачення з віртуальною «пані», якої на визначеному місці не виявилось. Співробітники натовського Центру створили фейкові акаунти не тільки на сайтах знайомств, а й у популярних соцмережах. І без надмірних зусиль втерлись у довіру до відвідувачів тематичних форумів і сайтів. Із подачі працівників страткомівського центру деякі військові навіть замовляли в інтернеті товари, вказуючи свої справжні домашні адреси. Цей експеримент показав, що фахівці й самі не підозрювали – соцмережі активно використовують для пропаганди, збору інформації, тролінгу, досягнення політичних і військових цілей. Саме тому в НАТО переглядають внутрішню політику в сфері безпеки і дійшли висновку: так як відбирати смартфони у військових не вдасться, то це означає, що варто постійно навчати їх основам поведінки в соцмережах.
Уперше про результати натівського дослідження написали торік у лютому. Відтоді інтерес до нього не втихає з боку російських медіа. Нині роспропаганда розповідає, які безпомічні сили НАТО і як добре підготовлені російські військові, адже їм заборонено використання смартфонів під час служби, а для спілкування з рідними існують спеціальні приміщення.
Спілкування російських військових у соцмережах стали дуже жорстко контролювати відтоді, як розкрили задуми начальників у Кремлівській верхівці. Це стосується участі російських військових у війні на Донбасі й в Сирії. Завдяки витокам інформації через військових у соцмережах суспільство дізналось і про існування російських найманців ПВК «Вагнер» у Сирії, Лівії та Центральній Африці. Адже офіційно будь-які дані про російські втрати й інші дані по складу військових за кордоном ‒ засекречені, що вже говорити про найманців.
У гібридній війні надзвичайна сила соціальних медіа може наділяти простих людей – часто тих, хто не воює ‒ силою змінювати хід бойових дій та дискурс навколо них. Традиційно під час війни інформаційні операції підтримують воєнні дії на полі бою, але сьогодні, як показує досвід війни на Сході, часом бойові дії на місцях мали на меті підкріплення інформаційних операцій на телебаченні й у кіберпросторі. Розуміння того, як працюють соціальні медіа, нині вкрай важливі й для військових, бо в сучасній війні, ким би ви не були – президентом, солдатом чи терористом, якщо не розумієте, як ефективно застосовувати силу нових медіа, можете виграти випадкову битву, але програєте війну 21 століття, або, принаймні, більшу її частину.
Повітряні Сили ЗСУ почали масштабні тактичні навчання в урбанізованій місцевості на Львівщині. Про це повідомляє пресцентр повітряного командування «Захід» у Facebook.
Загалом кілька діб зенітний ракетний дивізіон Теребовлянського полку працюватиме в режимі, максимально наближеному до бойового. Зокрема тут перевірять готовність підрозділу до виконання завдання в новому районі бойового призначення.
«Зенітні ракетні батареї «Буків» уже виконали марш до району виконання навчально-бойових завдань зі штатним озброєнням та військовою технікою. Зайняли позиції й почали роботу по повітряних цілях як імітованих, так і реальних, узявши їх на автоматичне супроводження й умовне ураження», — повідомили в пресслужбі ПК «Захід».
Подробицями масштабних тактичних навчань поділився командир дивізіону підполковник Сергій Нароженко:
— Особовий склад відпрацьовує маневр підрозділу на запасні позиції в межах позиційних районів. Відпрацьовуємо і протидію диверсійно-розвідувальним групам противника. Під час навчання як удень, так і вночі вперше відпрацьовуємо питання ведення бойових дій в урбанізованій місцевості, що набагато ускладнює вибір вогневих позицій та обмежує сектори стрільби.
В центрі столиці США, біля Меморіалу Лінкольна, українці Вашингтона вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні.
Захід відкрив Посол України в США Володимир Єльченко, звернувшись до усіх присутніх з закликом нагадувати всьому світові про той безцінний подвиг, який зробили Герої Небесної Сотні для України, втративши свої життя у боротьбі за шанс до незалежності, демократичності та процвітання нашої країни.
В ході церемонії до учасників з промовами звернулися керівники та українських організацій міста Вашингтон: Ukrainian National Information Service (UNIS), U.S.-Ukraine Foundation, United Help Ukraine, US Ukrainian Activists
Церемонія завершилася виконанням Гімнів України і США, запаленням поминальних свічок та панахидою, яку відправили священнослужителі Української Православної та Греко-католицької церков.
Упродовж 20.02.2020 збройні формування Російської Федерації 8 разів порушили режим припинення вогню.
Сім обстрілів були зафіксовані в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід”, а саме:
поруч з Новомихайлівкою – з міномету калібру 120 мм противник випустив 10 мін, а також вів вогонь з озброєння БМП, гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів;
поблизу Піщєвіка – з 82-мм міномету – 2 міни, а також ворог застосував автоматичні станкові гранатомети, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю;
два рази неподалік Павлополя – з міномету калібру 82 мм – 10 мін, а також вівся вогонь з великокаліберного кулемету;
в районі населеного пункту Мар’їнка – з великокаліберного кулемету та стрілецької зброї;
двічі поруч з Лебединським – з 82-мм міномету – 10 мін, а також вівся вогонь з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів.
У районі відповідальності ОТУ “Північ” противник здійснив один обстріл наших позицій неподалік Новозванівки, де з міномету калібру 120 мм випустив 4 міни, з СПГ здійснив 8 пострілів.
Втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил не має.
20.02.2020 відбулося повернення з тимчасово окупованої території тіла військовослужбовця Збройних Сил України, який загинув у бою 18 лютого. Наразі триває підготовка до транспортування тіла воїна до місця поховання та проведення ритуалу вшанування полеглого українського Героя.
На всіх трьох ділянках розведення сил та засобів ситуація залишалася спокійною.
