Сторінка 1508 – Новини ветеранів зі всієї України

Новий склад уряду

Опубліковано by nova_admin

4 березня 2020 року о 16:00 на вимогу президент України Володимира Зеленського відбулося позачергове пленарне засідання Верховної  Ради України. Головним питання порядку денного було здійснення кадрових перестановок в уряді.

Верховна Рада відправила у відставку прем’єр-міністра Олексія Гончарука та очолюваний ним уряд. Новим очільником Кабміну був обраний Денис Шмигаль.

За це рішення проголосували 353 народних депутати.

Увечері того ж дня Верховна Рада за поданням нового прем’єр-міністра Дениса Шмигаля затвердила списком новий склад уряду.

За призначення нового уряду фракція “Слуги народу” віддала 228 голосів. Були відсутні на роботі 10 “слуг”, ще двоє не голосували, семеро утрималися, а один – натиснув кнопку “проти”. Ним виявився Дмитро Костюк.

Новий склад уряду виглядає наступним чином:

✅ Віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров;

✅ Віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков;

✅ Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Вадим Пристайко;

✅ Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов;

✅ Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков;

✅ Міністр інфраструктури Владислав Криклій;

✅ Міністр охорони здоров’я Ілля Ємець;

✅ Міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт;

✅ Міністр у справах ветеранів Сергій Бессараб;

✅ Міністр юстиції Денис Малюська;

✅ Міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов;

✅ Міністр соціальної політики Марина Лазебна;

✅ Міністр фінансів Ігор Уманський;

✅ Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба;

✅ Міністр оборони Андрій Таран.

Саме ці люди разом із новим прем’єр-міністром Денисом Шмигалем ефективніше втілюватимуть у життя політику, яка, можливо, принесе позитивні зміни для українців.

Декілька міністерських крісел лишились вакантними.

За минулу добу противник двічі здійснив провокаційний обстріл ділянки розведення №3

Опубліковано by nova_admin

04 березня збройні формування Російської Федерації 6 разів обстріляли наші позиції.

Усі обстріли було зафіксовано в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ”, а саме:

поруч з Кримським – з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів;
двічі неподалік Оріхового – з мінометів калібру 120 мм противник випустив 11 мін та 8 мін з мінометів калібру 82 мм, а також 3 постріли ворог здійснив зі станкового протитанкового гранатомету;

поблизу Миронівського – з 82-мм міномету – 4 міни;

в районі населеного пункту Шуми – зі станкового протитанкового гранатомету – 6 пострілів;

поруч з Травневим – з міномету калібру 82 мм – 3 міни, а також вівся вогонь з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї.

Окрім цього, упродовж минулої доби противник двічі здійснив провокаційний обстріл ділянки розведення №3, застосувавши стрілецьку зброю. Вогонь у відповідь українські захисники не відкривали – з нашого боку режим тиші було дотримано.

Вчора, 04 березня, внаслідок ворожих обстрілів чотири військовослужбовця Об’єднаних сил отримали поранення.

У Львові псевдоатовцю оголошено про підозру у використанні підробленого посвідчення учасника бойових дій

Опубліковано by nova_admin

Служба безпеки України викрила чоловіка, який протягом останніх років за підробленими документами учасника бойових дій намагався незаконно отримати пільги, які надаються її учасникам.

Зловмисник, який представлявся вигаданим прізвиськом «Воїн», зокрема, подавав свої документи у Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій. За підробленим бланком він планував отримати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань. За інформацією слідства, «Воїн» також збирав «пожертви» з місцевих мешканців.

Наразі зловмиснику повідомлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 358 (використання завідомо підробленого документа) Кримінального кодексу України.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні проводиться за матеріалами Управління СБ України у Львівській області слідчими поліції під процесуальним керівництвом Прокуратура Львівської області

В Мінветеранів урочисто вручили перші посвідчення учасника бойових дій представникам добровольчих підрозділів

Опубліковано by nova_admin

Напередодні за рішенням комісії Мінветеранів були розглянуті перші подані пакети документів та ухвалені рішення щодо надання статусу УБД членам добровольчих формувань, які не увійшли до складу офіційних силових підрозділів.

Ось перелік тих, хто сьогодні отримав статус УБД:

  1. Долинський Павло Анатолійович, ДУК
  2. Полонніков Віталій Васильович, ДУК
  3. Приймак Катерина Андріївна, ДУК
  4. Рибальченко Олег Ігорович, ОУН
  5. Фундурат Микита Андрійович, ДУК
  6. Андрушечко Володимир Ростиславович ДУК/УДА
  7. Личко Тарас Володимирович, ОУН/ УДА
  8. Мусяк Володимир Ігорович (Пірат) , УДА
  9. Снісар Олександр Вікторович, ДУК
  10. Збанатський Дмитро Сергійович, ОУН
  11. Гергерт Андрій Любомирович (Червень), УДА

«Цим Героям ми вручили перші УБД. В роботі комісії ще більше сотні пакетів документів. Цей процес вже не зупинити. Я починала свою роботу в Міністерстві з цього питання. Тішуся, що ми його завершили, хоч і в останній день мого перебування на посаді. Подяки. Перш за все самим хлопцям – Ви наші Герої», – заявила Міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Оксана Коляда.

Вона також розповіла про той шлях, який довелось пройти аби сьогоднішня подія стала можливою. Адже статус УБД сьогодні отримали за згідно нового закону, який було прийнято наприкінці минулого року.

«Перед нам був неподоланий мур, який протягом 4 років ніхто не міг подолати. Не вистачало політичної волі, наполегливості, знань лобістських інструментів і багато чого. Але коли ще Міністерство було лише на папері, ми вже спільно із громадськими організаціями, самими добровольцями активно працювали над цим питанням. Сьогодні 3 березня 2020 року. Закінчується 6 рік війни. Ми вшановуємо добровольців, вручаючи їм статус учасника бойових дій», – сказала Міністр.

Оголошено про підозру українському громадянину, звільненому з ОРДЛО, якого СБУ викрила на катуванні співвітчизників

Опубліковано by nova_admin

Слідчі Служби безпеки України під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора оголосили про підозру звільненому у грудні 2019 року українському громадянину, викритому на катуванні співвітчизників під час утримання у так званій «ДНР».

Про це йдеться у прес-релізі СБУ.

Цей громадянин під час перебування у тюрмі так званого «МДБ ДНР» на території колишнього заводу «Ізоляція», що у Донецьку, добровільно вступив до складу вказаного незаконного збройного підрозділу. Спільно з іншими учасниками НЗФ він застосовував фізичне насильство та катував своїх же співгромадян, як цивільних осіб, так і полонених військовослужбовців Збройних Сил України, які утримувались у цій катівні.

Доказову базу зібрано у результаті проведених допитів потерпілих, а також завдяки злагодженій роботі прокурорів, слідчих та оперативних співробітників контррозвідки СБ України отримано докази вчинення ним особливо тяжких злочинів.

Співробітники СБ України під час проведення обшуку за місцем проживання зловмисника виявили та вилучили речі, предмети і документи, що підтверджують його участь у терористичній організації «ДНР», і будуть долучені справи.

Наразі затриманому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених, ч. 1 ст. 438, ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України. Вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Триває досудове слідство.

Раніше звільнений з полону бойовиків «ДНР» автор Радіо Свобода Станіслав Асєєв заявив, що в рамках обмінів в Україну повернулися люди, які знущалися з інших полонених в «Ізоляції» та підтримували бойовиків.

«Про Євгена Бражникова і Олексія Кускова (обидва били мене особисто і ламали всю нашу камеру восени 17-го; Женею Ставцевим – він все ще в полоні – фактично вимили підлогу, протягнувши по всьому коридору) я також говорив президенту. Він одразу зв’язався з СБУ, де йому голосно відрапортували «Бражниковим займаємося» – і на цьому все.», – сказав тоді Асєєв.

За наявною у мережі інформацією Євген Бражніков брав участь у штурмах силових органів у Донецьку в 2014 році, в тому числі СБУ.

«Бойовий шлях» Бражнікова почався на донецькому антимайдані в березні 2014-го. В ті дні у Донецьку люди, які тоді ще не боялися виходити на вулиці за Україну, побачили перші виплески звірячої жорстокості. Саме в ті дні на донецькому Євромайдані забили до смерті Дмитра Чернявського.

Згодом він підтримував бойовиків, всіляко допомагав їм.

 

За матеріалами Український мілітарний портал

Андрія Тарана призначено на посаду міністра оборони

Опубліковано by nova_admin

Верховна Рада України підтримала подання Президента України Володимира Зеленського щодо призначення Андрія Тарана на посаду міністра оборони України, передає УНН.

За відповідне рішення проголосували 285 народних депутатів.

Кандидатуру Тарана у Раді представив Руслан Стефанчук.

Біографічна довідка

Народився 4 березня 1955 го року в Німеччині в родині військового. Одружений, двоє дітей.

Навчався в Київському вищому зенітному ракетному інженерному училищі за спеціальністю “військовий інженер-радіотехнік”. Потім – служба в армії.

Закінчив Військову академію ППО Сухопутних військ в Києві за спеціальністю “Управління бойовими діями”. Також пройшов перепідготовку в Інституті міжнародних відносин у Києві для дипломатичної служби. Національному університеті оборони США у Вашингтоні. Отримав ступінь магістра за спеціальністю “Стратегія національних ресурсів”. Вільно володіє англійською мовою.

У 1992-95 роках – служив в центральному апараті Міноборони України.

У 1994 році став співробітником Головного управління розвідки Міноборони.

Працював експертом центру стратегічного планування і аналізу в Раді національної безпеки і оборони України.

В 1998-99 роках – в центральному апараті Міноборони.

Пізніше був військовим аташе при посольстві України в США.

У 2005-08 роках – начальник управління у Міноборони.

У 2008-11 роках – Заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони.

Три роки був представником Міноборони при представництві України при ООН.

Андрій Таран був представником України у Спільній центрі контролю і координації на Донбасі, який був створений для мирного врегулювання за участю представників України та РФ.

У вересні 2015 го призначений в робочу підгрупу з питань безпеки в Тристоронньої контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі на переговорах в Мінську. Працював три місяці, до листопада.

У грудні 2015 го призначений на посаду першого заступника командувача Сухопутних військ ЗСУ, де значився до квітня 2016- го.

З 2016-му звільнений в запас по досягненню граничного віку генеральської служби.

Нагороджений орденом Богдана Хмельницького 2-й і 3-го ступенів.

Подвиг героя Новоросії: як Олексій Мозговий розстріляв сім’ю Олега Бурихіна з Антрацита

Опубліковано by nova_admin

9 травня 2014 року на трасі під Свердловськом Луганської області (тоді цю територію України вже толком не контролювала) розстріляли сім’ю бізнесмена Олега Бурихіна з Антрацита.
Бурихін з дружиною і дочкою їхав на двох позашляховиках “Тойота FJ” в бік російського кордону. Починалися бойові дії, і сім’я хотіла перечекати лиху годину в РФ. Але доїхати до Росії їм не судилося. Недалеко від кордону машини були розстріляні із засідки “ополченцями”. Олег і його дружина Ірина загинули на місці. 10-річна дочка отримала серйозні поранення, і дивом залишилася жива …
Тоді про цю подію написали всі ЗМІ. Але трагедія швидко забулася, так як починалася війна і її затьмарили інші, ще страшніші новини. Влада в Луганській області тоді вже не було, тому злочинців не шукали і не назвали.
Якщо коротко, то справа йшла так: Мозговому і Костіна стало відомо, що директор ТОВ «Борис Інвест» Олег Бурихін з сім’єю в ніч на 9 травня буде їхати з Антрацита в Росію і повезе з собою велику суму грошей готівкою. Дізнавшись про це, вони вирішили влаштувати на дорозі засідку, вбити й пограбувати Бурихіних. Для цього «герої Новоросії» відтіснили у підприємця зі Свердловська «Камаз», за допомогою якого перекрили трасу. А також підтягнули до місця засідки взвод «ополченців», яким розповіли, що на позашляховиках по трасі будуть їхати бойовики «Правого сектора» і їх потрібно вбити.
Бурихіни, які рухалися по трасі на двох автомобілях «Тойота FJ», побачили, що дорога перекрита «Камазом» і зупинилися. Після цього по них відкрили вогонь із засідки. Убивши батьків і кинувши на місці спливала кров’ю дівчинку, «захисники Донбасу» забрали з машини гроші і зникли.
Як знають всі, хто хоч трохи цікавиться історією війни на Донбасі, Олексій Мозговий – один з найбільш розпіарених “героїв Новоросії”. Скільки хвалебних статей і репортажів було написано про нього, просто не злічити. Здається, жоден інший польовий командир ЛДНР не заслужив такої честі. Після смерті Мозгового про нього були зняті документальні фільми і написані книги. Пропагандисти дуже старалися, щоб створити ореол слави його батальйону «Привид». В Алчевську Мозговому навіть встановили пам’ятник. І ось тепер навіть керівництво ЛНР (а отже – і Росія, яка там все контролює) визнало, що один з найвідоміших “захисників Донбасу” виявився банальним розбійником, мародером і вбивцею.
І через майже 6 років так званий “суд ЛНР” все ж назвав винних. Організаторами вбивства сім’ї Бурихіних були названі командири батальйону “Привид” – Олександр Костін ( “Август”) і Олексій Мозговий. Костіна дали 14 років в’язниці. Мозгового зі зрозумілих причин не судили – він був убитий ще в травні 2015 го. За іронією долі, загинув він так само, як і його жертви – розстріляний із засідки на трасі. Karma is a bitch.
Матеріали справи вже опубліковані у відкритому доступі і там можна почитати у всіх подробицях про те, як “герої Новоросії” розстрілювали сім’ю з дитиною.

Дуже важливо щоб ця інформація дійшла до всіх любителів “русского мира” і ЛДНР. Якщо у вас є родичі і знайомі, які вірять в безкорисливі мотиви «борців з бандерівцями», просто надішліть їм посилання на відео або текст.

 

За матеріалами Блог Дениса Козанського

В Міноборони запрацювала телефонна «гаряча» лінія з питань призову на строкову військову службу «Весна — 2020»

Опубліковано by nova_admin

2 березня, з метою донесення актуальної інформації та надання фахових роз’яснень громадянам України з питань організації та проведення призовної кампанії «Весна — 2020» в режимі «онлайн», на базі Саll-центру Міноборони відкрито спеціальну телефонну «гарячу» лінію.

На запитання громадян та призовників упродовж березня — червня 2020 року відповідатимуть фахівці Збройних Сил України.

«Гаряча» лінія працюватиме з понеділка по п’ятницю, з 09.00 до 18.00, а також щосуботи з 09.00 до 15.00, за номером: 0-800-50-04-42.

Окрему спеціалізовану телефонну лінію стосовно призовної кампанії в Україні створено вперше. Її метою є організація роз’яснювальної роботи та інформування громадян про актуальні питання весняної призовної кампанії, яка триватиме в Україні у період з 01 квітня по 30 червня 2020 року.

Усі питання, що надходитимуть від громадян будуть опрацьовуватися фахівцями ЗС України, а також Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (військовими комісаріатами).

Варто зазначити, призов громадян України на строкову військову службу проводитиметься на виконання Указу Президента України від 16 січня 2020 року № 13/2020 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2020 році».

Зазначеним Указом врегульовано норму статті 15 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», якою визначено призовний вік громадян України від 18 до 27 років.

Водночас, враховуючи, що відповідно до статті 16 Закону прийняття рішення про призов громадян на строкову військову службу, звільнення або надання відстрочки від призову на строкову військову службу покладається виключно на відповідні призовні комісії, Міністерство оборони України направило листа Головам обласних та Київської міської призовних комісій стосовно рекомендацій розглядати питання надання відстрочки від призову на строкову військову службу придатним за станом здоров’я громадянам України віком 18-19 років, відповідно до частини п’ятнадцятої статті 17 Закону. У разі бажання громадян зазначеної категорії проходити строкову військову службу, здійснювати призов у встановленому порядку за їх письмовою згодою.

Крім цього, як і раніше, військовослужбовці строкової військової служби не залучатимуться до виконання завдань в районні проведенні операції Об’єднаних сил.

 

За матеріалами Український мілітарний портал

Єрмак зустрівся з послами країн G7 і ЄС

Опубліковано by nova_admin

3 березня, глава Офісу президента Андрій Єрмак зустрівся з послами країн G7 і главою представництва Євросоюзу в Україні. Про це повідомляє прес-служба ОП.

Відзначається, що Єрмак поінформував дипломатів про останні кроки для досягнення миру на Донбасі, а також подякував їм за підтримку та практичну допомогу Україні, зокрема в питаннях подальшої трансформації країни.

Повідомляється, що співрозмовники обговорили можливості посилення такої підтримки, перш за все в контексті подальшої реалізації структурних реформ, посилення інституційної спроможності уряду, а також детально зупинилися на співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

Нагадуємо, що 13 лютого Єрмак вже зустрічався з послами G7. Тоді говорили про ситуацію на Донбасі, майбутні кроки в рамках мінського процесу, нових списках для обміну утримуваними особами та погодження однієї з трьох точок для нового розведення.

 

За матеріалами Ліга новости

Як живе єдиний в Україні дисциплінарний батальйон

Опубліковано by nova_admin

Відбуваючи покарання в єдиному у ЗСУ дисциплінарному батальйоні, засуджені за кримінальні злочини військові, незалежно від колишніх звань та посад, належать до рядового складу. Вони не мають права носити статутні знаки розрізнення. Їх стереже озброєна варта зі злющими вишколеними псами. Втім, до них і за «колючкою» посадовці батальйону продовжують звертатися… «Пане солдате»…

«Полуничка» радянських дисбатів.

У середині 1980-их, після другого курсу військового вишу я стажувався у мотострілецькій дивізії на посаді заступника командира роти. Тоді вперше й зіткнувся із «вихованцями» радянських дисциплінарних батальйонів, яких у підрозділі виявилось… аж троє.

Така концентрація учорашніх військових «зеків» у одному місці здивувала. Утім, немолодий комбат-афганець пояснив: «Тобі, сержанте, пощастило. Вчитимешся у вкрай потужного ротного. Йому «під крило» можна й дідька підкласти, а капітан із нього легко зліпить взірцевого солдата».

Незабаром дивував уже ротний. Дисбатівці і так несли службу навіть не зразково, а просто ідеально. А «потужний» капітан, не звертаючи особливої уваги на огріхи інших підлеглих, демонстративно гнобив хлопців перед усім колективом.

Між тим, знаєте, на кого вони були схожі і без того? На зацькованих, без найменшого почуття власної гідності тварин! Вони «стелилися» перед старшими, ловили кожне слово командирів, а завдання виконували запопадливо. Капітан же ставив їхню рабську поведінку всім у приклад.

Кілька вечорів витратив на те, щоб по черзі витягти цю трійцю на відверте спілкування. Й наслухався речей, які просто вивертали душу. Підкреслю: юнаки побували у різних дисбатах. Утім, їх історії про усталене там знущання над засудженими були наче кальковані.

Приміром. Уранці їх шикували, і перед десятьма в`язнями охоронці кидали дев`ять лопат. Ті ж, по команді, з бійкою кидалися їх розбирати. Невдаху, якому не дістався заступ, тичками гнали у карцер – за «небажання працювати». «Щасливчики» ж копали яму на два метри вглиб, у ширину і довжину. А потім її закопували, й починали рити наступну.

Отримати при цьому ляпас по голові чи кулаком у живіт від охоронця було ділом звичним. Хлопці казали, що вечорами мріяли… про лопату ранком у власних руках.

Мрія мрій українських «штрафників».

Все це яскраво пригадалося, коли їхав у 307-й дисциплінарний батальйон. Що побачу? Військо тільки-но стало на ноги. Війна іде. А де вона – там і злочини, за які у всьому світі карають безжально.

…Ззовні батальйон – типова «зона». Високий мур із колючими дротами, озброєний чатовий на вежі, гавкіт собак десь усередині. Після перевірки документів вже за межами КПП зустрічаюсь із офіцерами батальйону – його командиром Юрієм Лук`яновим і заступником Віталієм Собковським, узгоджуємо порядок роботи.

Дослідивши з Віталієм Собковським батальйон зсередини і поспілкувавшись, почуваюсь знічено. Бо є від чого. Територія батальйону поділена на дві частини внутрішнім парканом із «колючкою» й усілякими технічними засобами. Одна з них – для роти охорони, штабу й управління частини, в іншій базується дисциплінарна рота. Втім, умови навчання та побуту і там, і там не просто гарні, а й дуже схожі. Не помітно різниці й у поведінці між тими, хто охороняє та кого охороняють.

-Віталію, не розумію, у чому «сіль» покарання для цих засуджених? – Звертаюся до офіцера. – Вони щодня можуть поговорити з рідними телефоном. Мають право на короткострокові й раз у квартал тривалі, на кілька діб, побачення із рідними. Грошове забезпечення отримують, замовляють у крамницях товари, роботою не надто обтяжені. Тримаються гідно…

-А спробуйте уявити себе законсервованим у банці. Ви ж не можете нічого зробити самостійно, без сторонньої допомоги і дозволу. Так і тут. Скажімо, дзвінки телефоном засуджені роблять тільки під наглядом та із реєстрацією у спеціальному журналі. Короткострокові побачення отримують тільки при зразковій поведінці й під конвоєм. Гроші колишні «заможні» контрактники мають за невеликими посадовими окладами строковиків. Товари у крамницях не самі купують, а замовляють через нас. Переглядають і читають тільки те, що дозволено. Наживо, окрім побачень з рідними, спілкуються виключно зі штатними посадовцями дисциплінарної роти, навіть сплять під їхнім наглядом. Тому «сіль» покарання – саме в обмеженні волі.

А щодо створених для засуджених умов… Знаєте, нас дуже змінила війна. На військового ми вже дивимося іншими очима. Тому, вибудовуючи власними силами кілька років це «містечко», ми так турбувалися про побутові й інші умови.

До того ж, сто відсотків утримуваного контингенту – це люди, які не скоїли важких кримінальних злочинів, і яких суди самим видом їх покарання визнали невтраченими для суспільства. В основному це військові, які порушили статтю 407-му Кримінального кодексу України, самовільно залишивши військові частини.

Наші засуджені виконують обов’язки й користуються усіма правами, встановленими законодавством для військовослужбовців строкової служби. Вони залишаються військовими, хоча строк утримання у батальйоні до вислуги їм не зараховують. І живуть за військовими статутами, хоча і з обмеженнями, встановленими для таких випадків кримінальним законодавством.

До речі, кожен засуджений у нас, не приховуючи цього, мріє про умовно-дострокове звільнення. І кожен викладається по повній, щоби таке сталося якнайскоріше.

Про «злодійські закони і поняття»

Люди за гратами неминуче починають жити за особливими внутрішніми правилами. У звичних закладах позбавлення волі це так звані злодійські закони і поняття, за якими ув`язнені побутують й діляться на касти, або «масті». Цікавлюся, чи існує в батальйоні щось аналогічне.

-А давайте розчаруємо любителів «смажених фактів». – Єхидствує Віталій. – Ніхто ж з них не повірить, приміром, що за останні три роки у нас у дисциплінарній роті серед засуджених не сталося жодного грубого порушення військової дисципліни? І що за цей строк до засуджених ні разу не застосовували силу? Гадаю, не повірить.

Утім, це не тільки офіційний факт, а й результат усталеної в батальйоні системи роботи із засудженими. Бо ми – не «зона», а військова частина.

Завдяки роботі командування «змінний склад» дисциплінарної роти, тобто, засуджені, вже самі генерують «військовий позитив». Наприклад, є у нас за 215-им наказом Міноборони громадська рада засуджених. Вона збирається щотижня, й окрім, скажімо, спільної закупівлі тенісного стола чи книг у бібліотеку, вирішує серйозні питання.

Скажімо, такий вид заохочення, як «зарахування до числа осіб, які стали на шлях виправлення», проходить через неї. А це – право заступати у внутрішній наряд по роті й перший крок до гарної службової характеристики та дострокового звільнення.

Само собою, якщо ти – «паршива вівця в отарі», рада тебе не підтримає. Тому нема у нас ні бійок, ні гучних сварок. «Авторитетами» ж у колективі, якщо вони гідні люди, є реальні учасники бойових дій. Крім того, тут неможна утримувати тих, хто відбував покарання за кримінальними статтями раніше. Тобто, ми і так захищені від вірусу «кодексу» кримінального буття.

І головне. Нікому з підопічних не кортить після будь-якого нового правопорушення опинитися у цивільному закладі неволі. Бо якраз там вони і зіштовхнуться із тими «поняттями», при яких звичайні людські стосунки неможливі. «Панами» їх там не називатимуть точно!

Три стимули дисбатівця, щоб «залишитись людиною».

Першим, і головним для себе засуджені учасники бойових дій вважають змогу звільнитися із закладу умовно-достроково і дослужити контракт. Тому що колись, приміром, запитає у тебе син чи дочка: «Татку, а де ти воював?». Що відповіси – у дисбаті?

Інший домінуючий мотив «штрафників» – якнайскоріше вибратися на свободу. Щоб із батьками чи коханою спілкуватися, коли хочеш і без наглядача, друзям подзвонити будь-коли, махнути на природу… Бо якими б чудовими не були умови утримання у батальйоні, неволя зостається неволею.

Третє могутнє спонукання – віднайти свою, принижену власною долею людську гідність. Тут коментарі зайві.

Замість епілогу.

Офіцерів і сержантів 307-го давно не дивують вдячні дзвінки до них колишніх підопічних, які, звільнившись достроково, з гарними характеристиками, продовжують служити й воювати. Багато хто з них пам`ятає 48-річного солдата Андрія. Той, звільняючись, обіймав усіх зі сльозами, говорив: «Хлопці, дякую, що ви існуєте. Бо я до зустрічі із вами вже не міг жити без горілки, колобродив «під мухою» як дурник, фізично дідом почувався. Віднині все в мене буде інакше…»

 

За матеріалами Український мітіларний портал