“Гібридні правоохоронці” самозваної генеральної прокуратури російського терористичного утворення “ДНР” порушили “уголовноє дєло” стосовно п’ятого президента України Петра Порошенка за підозрою його в організації вбивства одного з ватажків бандформувань Арсєнія Павлова, більш відомого як “Моторола”. Це стало відомо з оголошення, яке з’явилося на сайті «гібридної генпрокуратури» – повідомлють “Новости Донбасса”.

За їхньою версією, Порошенко, будучи президентом України, затвердив приведений у виконання українськими спецслужбами план вбивства росіянина Павлова. Відзначається, що п’ятий президент оголошений в розшук і йому «ізбрана мєра прєсєчєнія» у вигляді утримання під вартою.

Уточнюється, що «уголовноє дєло» було порушено ще в лютому 2020 року за частиною 4 статті 230 «уголовнго кодекса ДНР» (організація тєррорістічєской дєятельності).

Санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 15 до 20 років або довічне позбавлення волі  в «ДНР».

Бойовик Арсєній Павлов родом з Росії. На Донбасі очолював незаконне збройне формування «Спарта». Загинув 16 жовтня 2016 року в результаті вибуху в ліфті будинку в центрі Донецька, де мешкав.

Спроби «генпрокуратури терористичної ДНР» якимось дивним чином перегукуються із бажанням розпочати кримінальне переслідування п’ятого Президента України в Україні.

Колишній генеральний прокурор України Руслан Рябошапка повідомив, що підозра, підготована слідчими Державного бюро розслідувань п’ятому президенту України Петру Порошенку, є необґрунтованою і незаконною.

«Те, що було запропоновано підписати, – це насправді юридичний «треш», який не витримує жодної критики. І очевидно, що мій підпис міг бути так само підставою для кримінального переслідування в мою сторону. Тому що, по-перше, документ був необґрунтованим. І, по-друге, він був незаконним. Тобто те, в чому звинувачували п’ятого президента, не мало під собою достатніх підстав – не було жодних доказів, які підтверджували ці дії», – зазначив Руслан Рябошапка в інтерв’ю журналістці Олесі Бацман.

5 березня Верховна Рада звільнила генпрокурора Руслана Рябошапку 263 голосами, у тому числі відставку підтримали 179 парламентаріїв з пропрезидентської фракції «Слуга народу». При цьому глава «СН» Давид Арахамія стверджував, що останнім аргументом на користь звільнення Рябошапки міг стати той факт, що останній не підписав підозру на п’ятого президента України Петра Порошенка.

Раніше, 10 грудня 2019 року,  в Державному бюро розслідувань відкрили кримінальне провадження за фактом можливого скоєння державної зради Петром Порошенком під час підписання Мінських угод про врегулювання ситуації на Донбасі у 2015 році. Цю інформацію підтвердили Радіо Свобода.

Раніше про відкриття такого провадження за своєю заявою повідомив Андрій Портнов  – колишній чиновник часів експрезидента Віктора Януковича.

У ДБР не змогли уточнити, яке це за рахунком провадження проти Петра Порошенка, відкрите ДБР. Станом на 20 листопада 2019 року таких проваджень було 13.

Колишній президент Петро Порошенко раніше заявляв, що справи, в яких він фігурує, інспіровані колишнім першим заступником голови адміністрації президента-втікача Януковича Андрієм Портновим і є «яскравим підтвердженням того реваншу, який сьогодні намагається поширюватися Україною».

Інформація публікується з відкритих джерел. За матеріалами Новости Донбаса.

Харківське науково-виробниче підприємство ТОВ «Інститут електромагнітних досліджень» вчергове поставило на експорт унікальні генератори електромагнітного випромінювання, що дозволить країні-замовнику суттєво просунутись в розробці та виробництві електромагнітної зброї.

Про це повідомляє Defense Express з посиланням на представника підприємства.

За оцінками фахівців, радіоелектронне протистояння ставатиме складовою частиною електронної війни, в якій бойові засоби, жива сила і об’єкти уражатимуться енергією електромагнітних випромінювань.

Зокрема, в грудні 2019 року «Інститут електромагнітних досліджень» спільно із ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» успішно реалізували контракт на поставку генераторів електромагнітного випромінювання до однієї з країн-партнерів. Серед поставлених виробів – генератори з магнітною ізоляцією та джерелом живлення – генератором Маркса, що працюють у режимі формування періодичних пакетів імпульсів високої напруги.

Надпотужні імпульсні генератори електромагнітного випромінювання різних типів, що розроблені та тривалий час виготовляються «Інститутом електромагнітних досліджень» призначені для боротьби з БПЛА та іншою радіоелектронною технікою, шляхом її опромінювання електромагнітним імпульсом та є сучасною нелетальною зброєю, дія якої заснована на нових фізичних принципах і може бути віднесена до зброї спрямованої енергії.

Генератор з магнітною ізоляцією (ГМІ, англ. Magnetic Insulated Line Oscillator, MILO) дозволяє багаторазово генерувати потужні пакети електромагнітних імпульсів, що суттєво розширює можливості використання у військових цілях. Зокрема ГМІ використовується у якості генератора пакетів імпульсів, які повторюються, і, разом з джерелом живлення та антено-фідерною системою, становить основу конкретного зразка електромагнітної зброї.

Генератор Маркса (англ. Marx generator) — генератор імпульсної високої напруги, принцип роботи якого ґрунтується на заряджанні електричним струмом з’єднаних паралельно конденсаторів, що сполучаються після зарядки послідовно з використанням різноманітних комутуючих пристроїв (наприклад, газових розрядників або напівпровідникових комутаторів). У комплексі з додатковими пристроями застосовується як джерело живлення генераторів випромінювання при створенні засобів радіоелектронної боротьби (електромагнітної зброї).

«Інститут електромагнітних досліджень» також займається розробкою і виготовленням автономних надпотужних імпульсних джерел мікрохвильового випромінювання, що призначені для установки на ракетних та автономних носіях та нарощує виробництво мікрохвильової зброї.

Для живлення компактних генераторів випромінювання, що призначені для розміщення на ракетних носіях та авіабомбах, використовуються розроблені в «Інституті електромагнітних досліджень» вибухомагнітні генератори (ВМГ) імпульсів високої напруги.

Микола ПЕТРЕНКО

Озеро Донузлав стало військово-морською базою після 1961 року, коли був проритий 200-метровий канал до Чорного моря. Після поділу Чорноморського флоту база перейшла під контроль України і тут баз базувалися кораблі 5-ї бригади надводних кораблів ВМС України: корвет «Вінниця» (U206), два морських тральщика («Чернігів» (U310) та «Черкаси» (U311), рейдовий тральщик «Генічеськ» (U360), середній десантний корабель «Кіровоград» (U401) та великий десантний корабель «Костянтин Ольшанський» (U402) та декілька катерів.

Починаючи з 27 лютого 2014 року на території Автономної Республіки Крим починається захоплення влади проросійськими силами та групами російського спецназу у формі без розпізнавальних знаків.

Почалось блокування судів та кораблів українського флоту у Севастополі. 02 березня в селище Новоозерне прибуло чотири КамАЗи з «зеленими чоловічками». Одночасно вихід із затоки Донузлав блокував флагман Чорноморського флоту Росії ракетний крейсер «Москва» у супроводі кораблів забезпечення СФП-183, «Штиль» і «Блискавка». Тоді ж кораблі ВМС України отримали наказ знятися з причалу і розосередитися по Донузлаву.

З метою недопущення виходу українських кораблів до Одеси в ніч з 05 на 06 березня 2014 року на виході з Донузлава росіяни затопили два своїх списаних корабля: великий протичовновий корабель «Очаков» та рятувальне буксирне судно «Шахтар». 07 березня був затоплений ще й пожежний катер БМ-416.

Після 16 березня моряки вимагали від керівництва України чіткого плану подальших дій по евакуації з Донузлава військовослужбовців та членів їх сімей. Однак виконуючий обов’язки Президента України Олександр Турчинов заявив, що Міністерство оборони і Генеральний штаб віддає накази щодо захисту своїх кораблів та підкреслив необхідність вистояти і не допустити подальшого вторгнення Росії в Україну.

19 березня 2014 року ворота штабу Південної військово-морської бази України були знесені бульдозером і штаб перейшов під контроль РФ.

Після цього кораблі «Вінниця», «Костянтин Ольшанський», «Кіровоград», «Черкаси» та «Чернігів» з метою запобігання захоплення вийшли на середину озера Донузлав. 20 березня командир 5-ї бригади надводних кораблів ВМС України Віталій Звягінцев перебіг на бік Росії і віддав наказ усім кораблям причалити до берега. 21 березня «Кіровоград», «Феодосія» і «Чернігів» підійшли до причалу і здалися росіянам.

Пізніше капітани «Кіровограда» Володимир Хромченков, «Феодосії» О.Білий і «Чернігова» Борис Палій перейшли на бік Росії.

Тральщик «Черкаси» 21 березня зробив першу спробу прорватися з Донузлава. Швартовими тросами був зачеплений один із затоплених кораблів і його спробували відтягнути. Але через брак потужності «Черкаси» зробити це не змогли. Командир корабля Юрій Федаш запитував допомоги у тральщика «Чернігів», проте йому було відмовлено.

У цей день з «Черкас» зійшло два офіцери, один мічман і дев’ять чоловік особового складу, натомість на борт піднялися троє моряків з тральщика «Чернігів», які не зрадили присязі.

22 березня корвет «Вінниця» в результаті штурму підняв Андріївський прапор, а його капітан Сергій Заугольніков перейшов на бік Росії.

23 березня рейдовий тральщик «Генічеськ» здійснив спробу виходу з Донузлава, однак був заблокований буксиром Чорноморського флоту РФ.

Наступного дня був захоплений «Костянтин Ольшанський»  на якому із штатних 120 осіб екіпажу на борту залишився тільки 21.

Тральщик «Черкаси» зробив теж спробував вискочити з Донузлава, пройшовши між двох затоплених кораблів. Але і йому перегородило шлях буксирне судно, з якого робилися спроби висадитися на «Черкаси».

Захоплення «Черкас» для росіян стало «дєлом чєсті».

Вони задіяли два бойових вертольота Мі-35 та три катера. І наш корабель був захоплений російським спецназом з використанням вогнепальної зброї та світло-шумових гранат. Під час штурму були пошкоджені механізми управління, судно підтягнули до причалу.

На наступний день екіпаж зійшов на берег і відправився на материкову Україну, останнім з корабля зійшов командир Юрій Федаш, після чого з тральщика була зідрана українська символіка. На цьому завершилась епоха українського флоту в Криму.

Більшість команди тральщика повернулись до України.

27 березня 2014 року капітану тральщика «Черкаси» Юрію Федашу було присвоєно звання почесного громадянина міста Черкас, а 24 серпня 2014 року вручений Орден Данила Галицького.

«Останній оплот спротиву: хроніка захоплення росіянами українського тральщика «Черкаси» повний текст статті Михайла Жирохова

Санітарно-епідеміологічна служба в ЗСУ збережена. І, як виявилось, недаремно

Так уже повелося з давніх часів, що коли пропадає зв’язок, то згадують про зв’язківців, коли трапляються перебої з харчами, на порядку денному спливає діяльність керівників продовольчої служби, а коли насуваються інфекційні хвороби або епідемія, ми цікавимось, чи існує в нас до цієї пори епідеміологічна служба. І з великим подивом дізнаємося, що існує, хоча в «цивільному просторі» її рівно три роки тому «успішно» ліквідували.

Аби пересвідчитись в наявних людських ресурсах, силах і засобах структури, якій уготовано бути на передовій боротьби з вірусами та епідеміями, АрміяInform запросила в гості начальника санітарно-епідеміологічного управління Командування медичних сил ЗС України підполковника медичної служби Сергія Моргуна.

− Ми зуміли зберегти вертикаль санітарно-епідеміологічної служби в структурі Збройних Сил України завдяки керівництву колись ГВМУ, а нині − Медичних сил, − зазначив на початку розмови Сергій Олександрович. – Управління, яким мені доручено керувати, складається з трьох відділів: епідеміологічного, санітарно-гігієнічного і відділу санітарної токсикології, радіології і лабораторної діагностики. Останній підрозділ – новостворений, тому що хімічні загрози та іншого генезу превалюють у світі. Крім управління у складі Медичних сил, існує іще 9 структурних підрозділів: у Києві, Харкові, Львові, Вінниці, Одесі, Мукачево, Миколаєві, Житомирі й Дніпрі.

Підготовку фахівців епідеміологічного та гігієнічного профілю в державі не проводять. Водночас в Українській військово-медичні академії готують фахівців за спеціальністю епідеміологія. Крім того, ці слухачі в стінах академії отримують ще й додатковий фах – гігієністів. Це дає змогу за потреби без проблем реагувати на виклики, які нам підкидає життя.

Збройні Сили мають унікальні лабораторії

− В один із відділів входить лабораторна діагностика…

−  Так, усі регіональні управління мають лабораторну базу. З утворенням Медичних сил напрямок контролю, дослідження і діагностики набув конкретніших обрисів. Завдання лабораторій – поточний нагляд і контроль над дотриманням санепідемстану у військових частинах та навчальних закладах і центрах. Лабораторні підрозділи в Києві, Харкові й Львові забезпечені мобільними пересувними лабораторіями на базі «Мерседес-Бенц». Їх оснащено сучасним обладнанням, за допомогою якого за 5-8 годин можна отримати результати досліджень, які звичайна лабораторія за стандартними методиками виконає лише за три доби. Ці унікальні лабораторії ми отримали за сприяння Офісу Агентства зі зменшення загроз у сфері оборони (DTRO), який є координаційним центром Міністерства оборони США для реалізації програм технічної допомоги і перевірок виконання угоди з контролю над озброєннями в Україні. Медико-технічні вимоги розробляли фахівці нашого управління спільно з представниками Науково-дослідного інституту проблем військової медицини та Української військово-медичної академії.

Лабораторії призначені для проведення досліджень у польових умовах методом полімеразної ланцюгової реакції. Вони здатні провести санітарно-епідеміологічну розвідку. Зокрема, дослідити біологічні матеріали й об’єкти зовнішнього середовища: зразків води, повітря, харчових продуктів. Є також змога лабораторної діагностики і обстеження контактних осіб у осередках інфекційних захворювань.

За наявності відповідних реагентів, ці лабораторії здатні в найкоротші терміни провести дослідження і зробити висновок, чи є в того чи іншого пацієнта коронавірусна інфекція.

Є сподівання, що через деякий час ми зможемо отримати до цих мобільних лабораторій ще й причепи з майном для розгортання надувних чотиризонних кабінетів, наявність яких у польових умовах лише пришвидшить виконання всіх лабораторних досліджень. Матимемо біобокси, спеціальні захисні костюми й інше додаткове устаткування.

− Який штат цих лабораторій?

− Екіпаж лабораторії складається з двох фахівців-військовослужбовців і водія-електрика, теж військового. Але штат непостійний, а формується відповідно до загроз і виконання задач. Головна вимога до персоналу – високий професіоналізм.

На завершення додам, що такі лабораторії мають на сьогодні лише Збройні Сили, чим ми й пишаємось.

За матеріалами АрміяInform