На Кубані (у Краснодарському краї РФ) близько 16.00 в районі станиці Дмитрівській Кавказького району, розбився навчально-тренувальний літак L-39. Один пілот загинув. Ним виявився студент 4 курсу Краснодарського вищого військового авіаційного училища льотчиків. Він застосував систему катапультування, але, як повідомляють російські ЗМІ, висоти не вистачило для її штатної роботи. Про долю другого пілота не повідомляється нічого.
За кілька годин ще один російський літак Су-27 упав у Чорне море під час проведення планових польотів. Про це повідомляє РІА Новини з посиланням на Міноборони РФ.
У відомстві повідомили, що винищувач пропав з екранів радарів у 50-ти кілометрах від Феодосії. Це сталося 25 березня близько 20:10. За хвилину був зафіксований сигнал аварійного радіомаяка. До місця, де було зафіксовано сигнал, спрямовані малий протичовновий корабель, літак Ан-26, вертоліт Мі-8 і цивільні судна. Але, як завжди, пошуки маяка, екіпажу, залишків літака росіянам ускладнили важкі метеоумови.
Озеро Донузлав стало військово-морською базою після 1961 року, коли був проритий 200-метровий канал до Чорного моря. Після поділу Чорноморського флоту база перейшла під контроль України і тут баз базувалися кораблі 5-ї бригади надводних кораблів ВМС України: корвет «Вінниця» (U206), два морських тральщика («Чернігів» (U310) та «Черкаси» (U311), рейдовий тральщик «Генічеськ» (U360), середній десантний корабель «Кіровоград» (U401) та великий десантний корабель «Костянтин Ольшанський» (U402) та декілька катерів.
Починаючи з 27 лютого 2014 року на території Автономної Республіки Крим починається захоплення влади проросійськими силами та групами російського спецназу у формі без розпізнавальних знаків.
Почалось блокування судів та кораблів українського флоту у Севастополі. 02 березня в селище Новоозерне прибуло чотири КамАЗи з «зеленими чоловічками». Одночасно вихід із затоки Донузлав блокував флагман Чорноморського флоту Росії ракетний крейсер «Москва» у супроводі кораблів забезпечення СФП-183, «Штиль» і «Блискавка». Тоді ж кораблі ВМС України отримали наказ знятися з причалу і розосередитися по Донузлаву.
З метою недопущення виходу українських кораблів до Одеси в ніч з 05 на 06 березня 2014 року на виході з Донузлава росіяни затопили два своїх списаних корабля: великий протичовновий корабель «Очаков» та рятувальне буксирне судно «Шахтар». 07 березня був затоплений ще й пожежний катер БМ-416.
Після 16 березня моряки вимагали від керівництва України чіткого плану подальших дій по евакуації з Донузлава військовослужбовців та членів їх сімей. Однак виконуючий обов’язки Президента України Олександр Турчинов заявив, що Міністерство оборони і Генеральний штаб віддає накази щодо захисту своїх кораблів та підкреслив необхідність вистояти і не допустити подальшого вторгнення Росії в Україну.
19 березня 2014 року ворота штабу Південної військово-морської бази України були знесені бульдозером і штаб перейшов під контроль РФ.
Після цього кораблі «Вінниця», «Костянтин Ольшанський», «Кіровоград», «Черкаси» та «Чернігів» з метою запобігання захоплення вийшли на середину озера Донузлав. 20 березня командир 5-ї бригади надводних кораблів ВМС України Віталій Звягінцев перебіг на бік Росії і віддав наказ усім кораблям причалити до берега. 21 березня «Кіровоград», «Феодосія» і «Чернігів» підійшли до причалу і здалися росіянам.
Пізніше капітани «Кіровограда» Володимир Хромченков, «Феодосії» О.Білий і «Чернігова» Борис Палій перейшли на бік Росії.
Тральщик «Черкаси» 21 березня зробив першу спробу прорватися з Донузлава. Швартовими тросами був зачеплений один із затоплених кораблів і його спробували відтягнути. Але через брак потужності «Черкаси» зробити це не змогли. Командир корабля Юрій Федаш запитував допомоги у тральщика «Чернігів», проте йому було відмовлено.
У цей день з «Черкас» зійшло два офіцери, один мічман і дев’ять чоловік особового складу, натомість на борт піднялися троє моряків з тральщика «Чернігів», які не зрадили присязі.
22 березня корвет «Вінниця» в результаті штурму підняв Андріївський прапор, а його капітан Сергій Заугольніков перейшов на бік Росії.
23 березня рейдовий тральщик «Генічеськ» здійснив спробу виходу з Донузлава, однак був заблокований буксиром Чорноморського флоту РФ.
Наступного дня був захоплений «Костянтин Ольшанський» на якому із штатних 120 осіб екіпажу на борту залишився тільки 21.
Тральщик «Черкаси» зробив теж спробував вискочити з Донузлава, пройшовши між двох затоплених кораблів. Але і йому перегородило шлях буксирне судно, з якого робилися спроби висадитися на «Черкаси».
Захоплення «Черкас» для росіян стало «дєлом чєсті».
Вони задіяли два бойових вертольота Мі-35 та три катера. І наш корабель був захоплений російським спецназом з використанням вогнепальної зброї та світло-шумових гранат. Під час штурму були пошкоджені механізми управління, судно підтягнули до причалу.
На наступний день екіпаж зійшов на берег і відправився на материкову Україну, останнім з корабля зійшов командир Юрій Федаш, після чого з тральщика була зідрана українська символіка. На цьому завершилась епоха українського флоту в Криму.
Більшість команди тральщика повернулись до України.
27 березня 2014 року капітану тральщика «Черкаси» Юрію Федашу було присвоєно звання почесного громадянина міста Черкас, а 24 серпня 2014 року вручений Орден Данила Галицького.
25 березня збройні формування Російської Федерації дев’ять разів порушили режим припинення вогню. Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 мм та 82 мм, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” було здійснено п’ять обстрілів, а саме: – двічі поруч з Авдіївкою – з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї; – поблизу Водяного – з мінометів калібру 82 мм – 5 мін та гранатометів різних систем; – у районі населеного пункту Красногорівка – з ручного протитанкового гранатомета; – поруч з Пісками – з 82-мм міномета та автоматичного станкового гранатомета. Чотири обстріли було зафіксовано у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ”, а саме: – двічі поблизу Новолуганського – з 82-мм міномета – 5 мін, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї; – неподалік Оріхового – з міномета калібру 120 мм – 3 міни; – поруч з Кримським – зі 120-мм мінометів – 20 мін. На зухвалу активність ворога військовослужбовці Об’єднаних сил відповідали прицільним вогнем із наявних вогневих засобів. Вчора, 25 березня, втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил внаслідок ворожих обстрілів не було. З початком цієї доби російські окупаційні війська обстріляли наші позиції із забороненого Мінськими домовленостями озброєння у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід”. Обстріл було зафіксовано поблизу Павлополя – з 82-мм міномета – 15 мін. Військовослужбовці Об’єднаних сил вжили необхідних заходів для припинення вогневої провокації противника. За поточну добу втрат немає. Випадків захворювання на коронавірусну інфекцію серед особового складу Об’єднаних сил не зафіксовано.
Державний спецекспортер «Укрспецекспорт» поставив до Туреччини радіолокаційні станції MARS-L та П-180У виробництва приватної компанії НВП «Аеротехніка-МЛТ».
Зокрема, наприкінці грудня 2019 року, турецькій компанії SSTEK Savunma Sanayi Teknolojileri AŞ (Defense Industry Technologies Inc) було поставлено дві РЛС L-діапазону MARS-L (на шасі «Урал» та «КрАЗ») з декларованою вартістю 7 544 000 дол та РЛС дальнього виявлення метрового діапазону хвиль П-180У на базі двох «КрАЗів» з декларованою вартістю 3,6 млн дол.
Мобільна суміщена радіолокаційна станція L-діапазону MARS-L являє собою наземну рухому РЛС, в якій реалізований принцип спільної роботи каналів первинної і вторинної локації. В основу побудови РЛС закладені технології побудови передавальних і прийомних радіолокаційних пристроїв з використанням сучасних способів формування і обробки складних радіолокаційних сигналів, а також захисту від перешкод.
Спільне використання первинної і вторинної локації дозволяє при порівняно малій потужності випромінювання значно збільшити дальність виявлення і точність визначення координат повітряних об’єктів. Крім того, наявність додаткової (польотної) інформації про повітряне судно (номер борту, поточна висота, залишок палива, стан бортових систем і так далі) разом з первинною радіолокаційною інформацією істотно підвищує безпеку польотів і зменшує ймовірність випадкового ураження цивільної авіації засобами протиповітряної оборони (ППО).
Наземна рухома радіолокаційна станція дальнього виявлення метрового діапазону хвиль П-180У забезпечує автоматичний супровід траєкторій руху повітряних об’єктів, прийом даних від інших РЛС і радіовисотоміру, обмін радіолокаційною інформацією відбувається за наданими каналами обміну даних в узгодженому протоколі обміну.
Санітарно-епідеміологічна служба в ЗСУ збережена. І, як виявилось, недаремно
Так уже повелося з давніх часів, що коли пропадає зв’язок, то згадують про зв’язківців, коли трапляються перебої з харчами, на порядку денному спливає діяльність керівників продовольчої служби, а коли насуваються інфекційні хвороби або епідемія, ми цікавимось, чи існує в нас до цієї пори епідеміологічна служба. І з великим подивом дізнаємося, що існує, хоча в «цивільному просторі» її рівно три роки тому «успішно» ліквідували.
Аби пересвідчитись в наявних людських ресурсах, силах і засобах структури, якій уготовано бути на передовій боротьби з вірусами та епідеміями, АрміяInform запросила в гості начальника санітарно-епідеміологічного управління Командування медичних сил ЗС України підполковника медичної служби Сергія Моргуна.
− Ми зуміли зберегти вертикаль санітарно-епідеміологічної служби в структурі Збройних Сил України завдяки керівництву колись ГВМУ, а нині − Медичних сил, − зазначив на початку розмови Сергій Олександрович. – Управління, яким мені доручено керувати, складається з трьох відділів: епідеміологічного, санітарно-гігієнічного і відділу санітарної токсикології, радіології і лабораторної діагностики. Останній підрозділ – новостворений, тому що хімічні загрози та іншого генезу превалюють у світі. Крім управління у складі Медичних сил, існує іще 9 структурних підрозділів: у Києві, Харкові, Львові, Вінниці, Одесі, Мукачево, Миколаєві, Житомирі й Дніпрі.
Підготовку фахівців епідеміологічного та гігієнічного профілю в державі не проводять. Водночас в Українській військово-медичні академії готують фахівців за спеціальністю епідеміологія. Крім того, ці слухачі в стінах академії отримують ще й додатковий фах – гігієністів. Це дає змогу за потреби без проблем реагувати на виклики, які нам підкидає життя.
Збройні Сили мають унікальні лабораторії
− В один із відділів входить лабораторна діагностика…
− Так, усі регіональні управління мають лабораторну базу. З утворенням Медичних сил напрямок контролю, дослідження і діагностики набув конкретніших обрисів. Завдання лабораторій – поточний нагляд і контроль над дотриманням санепідемстану у військових частинах та навчальних закладах і центрах. Лабораторні підрозділи в Києві, Харкові й Львові забезпечені мобільними пересувними лабораторіями на базі «Мерседес-Бенц». Їх оснащено сучасним обладнанням, за допомогою якого за 5-8 годин можна отримати результати досліджень, які звичайна лабораторія за стандартними методиками виконає лише за три доби. Ці унікальні лабораторії ми отримали за сприяння Офісу Агентства зі зменшення загроз у сфері оборони (DTRO), який є координаційним центром Міністерства оборони США для реалізації програм технічної допомоги і перевірок виконання угоди з контролю над озброєннями в Україні. Медико-технічні вимоги розробляли фахівці нашого управління спільно з представниками Науково-дослідного інституту проблем військової медицини та Української військово-медичної академії.
Лабораторії призначені для проведення досліджень у польових умовах методом полімеразної ланцюгової реакції. Вони здатні провести санітарно-епідеміологічну розвідку. Зокрема, дослідити біологічні матеріали й об’єкти зовнішнього середовища: зразків води, повітря, харчових продуктів. Є також змога лабораторної діагностики і обстеження контактних осіб у осередках інфекційних захворювань.
За наявності відповідних реагентів, ці лабораторії здатні в найкоротші терміни провести дослідження і зробити висновок, чи є в того чи іншого пацієнта коронавірусна інфекція.
Є сподівання, що через деякий час ми зможемо отримати до цих мобільних лабораторій ще й причепи з майном для розгортання надувних чотиризонних кабінетів, наявність яких у польових умовах лише пришвидшить виконання всіх лабораторних досліджень. Матимемо біобокси, спеціальні захисні костюми й інше додаткове устаткування.
− Який штат цих лабораторій?
− Екіпаж лабораторії складається з двох фахівців-військовослужбовців і водія-електрика, теж військового. Але штат непостійний, а формується відповідно до загроз і виконання задач. Головна вимога до персоналу – високий професіоналізм.
На завершення додам, що такі лабораторії мають на сьогодні лише Збройні Сили, чим ми й пишаємось.
Інформаційно-консалтингова компанія «Defense Express» повідомила, що новий БТР “Отаман 6×6”, який розроблений приватною компанією “Практика” пройшов черговий етап заводських випробувань ходових властивостей машини на бездоріжжі.
“Отаман 6×6” – повністю нова розробка, яка ввібрала в себе останні тенденції розвитку колісної бронетехніки: підвищений бронезахист, наявність мінозахисту, великий запас вантажопідйомності (для встановлення додаткової композитної броні та важкого обладнання, наприклад, бойового модулю), модульність, максимальна мобільність, та високий ступінь цифровізації.
Цей проект був розроблений компанією “Практика” для Збройних Сил України, зокрема для Морської піхоти України, у відповідності до спільного рішення з Мініоборони.
Важливою особливістю “Отаман 6×6”, яка відрізняє його від старих радянських БТР, є його компонування з переднім розміщенням двигуна. Це дозволяє підвищити захист бійців, які розміщуються у задній частині машини та десантуються з корми. Окрім того верхня лобова частина машини має гострий кут для забезпечення стійкості та максимізації рикошетів.
“Отаман 6х6” має повноцінний протимінний захист за стандартом НАТО STANAG 4569. Завдяки багатошаровій броні та протимінним сидінням машина забезпечує захист від вибуху 8 кг. вибухівки.
Крім цього він має протикульовий рівень захисту STANAG lvl 2 з усіх сторін та від 12,7 мм куль у лобовій проекції. А при встановленні додаткових керамічних елементів рівень захисту зростає до STANAG lvl 4, тобто від куль 14,5 мм на відстані 200 метрів у лобовій проекції.
Такий рівень захисту є стандартним для всіх бойових машин сьогодення та відповідає вимогам машин у класі колісних бронетранспортерів. Для виготовлення бронемашини передбачено використання сталей виробництва країн-членів НАТО та Євросоюзу.
Для бойової машини обрана колісна 6х6, яка якісно відобразилась на її габаритах. Таке ж рішення зараз обрано на іноземних БТРах Otokar Arma, Pars Iveco, BTP Guarani, Patria та інших.
При повній масі у 23 т, “Отаман 6×6” розганяється до 110 км/год завдяки дизельному двигуну Deutz TCD 2015 з потужністю у 558 к.с. та крутним моментом у 2080 Нм, а також автоматичній коробці передач Allison 4500 SP. Завдяки потужному двигуну новий БТР має одне з найкращих співвідношень маси до потужності двигуна – 24,3 к.с. на т. Для порівняння у танка “Оплот” цей показник – 23,5 к.с. на т.
Також “Отаман 6×6” має високий кліренс у 453 мм. та незалежну підвіску військового типу, розробки всесвітньо відомої компанії Meritor, що дозволяє йому легко долати перешкоди. Окрім того, бронетранспортер може форсувати водні перешкоди уплав та розвивати швидкість у 8 км/год.
У якості озброєння для “Отаман 6×6”, у версії бронетранспортера, розглядається відмінно себе зарекомендовавший у реальних умовах бойовий модуль БМ-3М “Штурм”, який також встановлюється на БТР-3.
Тобто у арсеналі “Отаман 6×6” знаходиться 30-мм автоматична гармата, що має скорострільність у 330 пострілів на хвилину, кулемет та автоматичним гранатомет. Також БМ-3М “Штурм” оснащений високоточним протитанковим комплексом “Бар‘єр” від ДККБ “Луч”, що здатний знищувати сучасну бронетехніку противника на відстані до 5 км. За точність наведення на ціль відповідає сучасний цифровий комплекс з лазерним далекоміром, а також стабілізатор гармати.
Таке поєднання озброєння забезпечує знищення основних цілей на сучасному полі бою, починаючи від живої сили противника, завершуючи танками, захищеними вогневими точками та вертольотами противника.
“Отаман 6×6” сконструйований як модульна платформа на базі якої, окрім версії бронетранспортера, можливо створити мобільну мінометну систему, командно-штабну машину, санітарну та навіть “колісний танк”.
Наприклад, на “Отаман 6×6” можливо встановити бельгійську башту з 90-мм гарматою Cockerill (LCTS 90 MP або CSE 90 LP). Ця система оснащена тепловізійною системою прицілювання, стабілізована у двох площинах та може використовувати високоточні керовані протитанкові ракети Falariсk 90 від ДККБ “Луч”.
У версії ж бронетранспортера “Отаман 6×6” забезпечує перевезення 7 бійців у десантному відділенні. Вони розміщуються на спеціальних протиміних сидіннях, які прикріплені до бокових стін, без прямого зв’язку з підлогою. Це дозволяє уникнути ураження бійців під час вибуху під днищем машини.
Новий бронетранспортер має риси, які зазвичай не відображаються у характеристиках, але мають величезне значення під час реальної експлуатації бойової машини та роблять її більш зручною для бійців.
Наприклад, “Отаман 6×6”, екіпаж якого складається з 3-4 осіб – командира, механіка-водія та одного чи двох операторів озброєння, має всередині єдиний броньований простір.
Відсутність перегородок та звужень гарантує вільне переміщення між відділеннями машини. Тобто механік водій може легко дістатися до свого місця з десантного відділу, а командир тримати під контролем не тільки роботу оператора озброєння, а і бійців у відділені десанту.
Для висадки та операцій з вантажами у новому БТРі обрано комбінований варіант типу “двері в рампі”, що дозволяє максимально спростити експлуатацію машини за різних умов.
Окремої уваги заслуговує місце механіка-водія у розпорядженні якого, окрім звичайних перескопічних приладів спостереження, є три широкоформатних екрани на які виводиться відеозображення з камер, що значно спрощує керування машиною у бойових умовах. А у положенні “на марші” механік-водій може підняти люк та спостерігати за дорогою через броньоване скло.
Бойова машина може бути оснащена системою додаткової реальності для командира Land Platform Modernization Kit від української компанії LimpidArmor. Ця система значно підвищує обізнаність командира щодо бойової обстановки навкруги машини і є одним з прикладів цифровізації, без якої не обходиться жодна сучасна бойова машина.
Також, можливе встановлення башти з 90-мм гарматою Cockerill (LCTS 90 MP або CSE 90 LP)
Таким чином “Отаман 6×6” поєднав у собі не тільки високий рівень захисту та мобільності з вогневою потужністю, а і якісні експлуатаційні характеристики, які не тільки зберігають життя бійців, але й значно спрощують виконання бойових завдань.
Нагадаємо, що саме “Отаман 6×6” є одним з основних претендентів для оснащення Морської піхоти України. А вперше ця бойова машина була представлена на міжнародній виставці “Зброя та Безпека-2019”.
Держпідприємство “Львівський бронетанковий завод”, що входить до складу державного концерну “Укроборонпром”, передав для потреб Міністерства оборони України чергову партію з шести танків Т-64. Про це повідомила прес-служба ДК “Укроборонпром”.
За словами директора ДП “Львівський БТЗ” Віктора Андрощука, під час карантину із 700 працівників підприємства більша частина відправлена на простій, частина співробітників працює вдома дистанційно, якщо це дозволяють їх посадові обов’язки. “Але для того, аби вчасно виконати держоборонзамовлення, майже третина працівників (в основному, робочих спеціальностей) виходить на роботу. У нас вдосталь приміщень, тому скупчень працівників немає. Медиками на прохідній проводиться температурний скринінг і лише якщо працівники відчувають себе повністю здоровими – вони перетинають контрольно-пропускний пункт підприємства”, – наголосив Андрощук. За його словами, також на підприємстві самостійно шиють маски для потреб працівників. Керівник підприємства також розповів, що ремонт та модернізація даної бронетехніки виконується в рамках державного контракту за 2019 рік, оскільки він є перехідним та повинен бути повністю виконаним у кінці другого кварталу 2020 року.
Зазначається, що відповідно до контракту, підприємство відправило вже більше півсотні одиниць відремонтованої та модернізованої бронетехніки – це танки Т-64 і Т-72, броньовані ремонтно-евакуаційні машини БРЕМ-1, а також броньовані гусеничні пожежні машини ГПМ-54.
25 березня 2020 року Кабінетом міністрів України по всій Україні на 30 днів оголошена «Надзвичайна ситуація»
Надзвичайна ситуація – це спеціальний тимчасовий режим, що виникає через порушення нормальних умов життя і діяльності людей через аварію, катастрофу, стихійне лихо чи епідемію. Існують 4 рівні надзвичайної ситуації:
– загальнодержавний,
– регіональний,
– місцевий,
– об’єктивний.
Надзвичайний стан запроваджує Верховна рада за поданням президента. У цей період держава напряму керує, як державними, так і приватними компаніями, а права і свободи українців можуть бути обмежені. При надзвичайній ситуації такі заходи не застосовуються.
Під час надзвичайної ситуації влада і служби цивільного захисту працюватимуть посилено та у спеціальному режимі. НС в Україні не передбачає втручання держави в управління приватними компаніями чи обмеження прав та свобод українців.
Таке рішення українська влада прийняла, що посилити координацію всіх служб, задіяних для протидії поширенню коронавірусу. Це посилення охорони громадянського порядку, інформування громадян, дезінфекція об’єктів та територій, санітарно-гігієнічні протиепідемічні заходи. Для координації дій центральної та місцевої влади.
Разом з тим, КМУ додатково постановив:
– належним чином облаштувати КПП в зонах надзвичайної ситуації з обов’язковим санітарним оглядом громадян та пропуском лише після медичного огляду осіб та дезінфекції транспортних засобів;
– залучити до роботи на цих пунктах працівників та технічні засоби МОЗ, Нацполіції, Нацгвардії, ДСНС, Держпроспоживслужби;
– усі приміщення, дороги та тротуари мають проходити ретельну дезінфекцію;
– надавати допомогу малозахищеним верствам населення із залученням працівників соціальних служб, громадських і волонтерських організацій до надання допомоги.
У зв’язку з введенням в дію Закону «Про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних» вся особиста інформація військовозобов’язаних та призовників, яка велася в особовій справі і зберігалась в архіві, відтепер буде занесена в Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних та призовників.
Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних (далі – Реєстр) – автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про військовозобов’язаних (призовників), створена для забезпечення військового обліку громадян України.
ОСНОВНИМИ ЗАВДАННЯМИ РЕЄСТРУ Є:
1) ведення військового обліку громадян України – військовозобов’язаних (призовників);
2) планування та виконання заходів з мобілізації, призову на строкову військову службу, прийняття на військову службу за контрактом;
3) інформаційне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо військового обліку.
Військові комісаріати, або відповідні органи виконавчої влади будуть здійснювати облік військовозобов’язаних у електронній формі з єдиною централізованою базою.
ОБОВ’ЯЗКИ ПРИЗОВНИКІВ ТА ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИХ:
Громадяни України, які підлягають внесенню до Реєстру, повинні подавати в районні (міські) військкомати достовірну інформацію про свої персональні і службові дані (за порушення — кримінальна відповідальність). Згідно ч. 2 ст. 6 Закону «Про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних», згода на використання і обробку відомостей — не потрібна.
Слід зазначити, що відповідно до діючого порядку перебування на військовому обліку, військовозобов’язані і призовники повинні повідомляти в військкомати про зміну місця проживання і роботи. Крім цього, громадяни зобов’язані повідомити військовий комісаріат про переїзд на нову адресу (навіть без зміни прописки) в термін 7 днів. Додатково: про погіршення або поліпшення стану здоров’я. Такі правила обліку регламентовані ч.10 ст.38 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу».
ЗАБОРОНА НА ВИЇЗД ЗА КОРДОН
Заборона на перетин кордону можлива, якщо військовозобов’язаний або призовник ухиляється від візиту у військкомат. Важливо відзначити, що обмеження зустрічається не тільки при виклику до військового комісаріату повісткою, врученою особисто під розпис, але також і у випадках, коли повістка була отримана родичами, або кинута в поштову скриньку або засунута в двері. Заборона на виїзд за кордон по лінії військкомату буває навіть при виклику призовника або військовозобов’язаного по телефону. З огляду на викладене, для обмеження виїзду з України не має значення розписувався громадянин в повістці чи ні.
Також, призовникам, які ухиляються від призову на строкову військову службу буде ВІДМОВЛЕНО У РЕЄСТРАЦІЇ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ та ОФОРМЛЕННІ КРЕДИТУ.
РОЗШУК ПРИЗОВНИКІВ / ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИХ
Якщо особа ухиляється від виконання військового обов’язку і призову, або порушує правила перебування на військовому обліку, військкомат має право оголосити ухильника в розшук. Найбільш часто зустрічаються порушення, які призводять до розшуку призовника і військовозобов’язаного — це неявка по повістці і ухилення від проходження медкомісії.
Кодекс України про адмінправопорушення передбачає адміністративну відповідальність за порушення військовозобов’язаними та призовниками правил військового обліку.
Розмір виплат залежить від прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року. Наразі їх обчислюють з розрахунку 2102,00 грн.
Допомога в разі поранення (контузії, травми або каліцтва)
У разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності військовослужбовцю виплачується одноразова грошова допомога залежно від ступеня втрати працездатності, який установлює медико-соціальна експертна комісія. Наразі розмір такої виплати становить від 5,25 тис. грн до 36,78 тис. грн (див. Інфографіку).
Визначається у відсотках від:
70-кратного прожиткового мінімуму: військовослужбовцю, який зазнав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов’язків військової служби, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;
50-кратного прожиткового мінімуму: військовослужбовцю строкової військової служби, а також особі, звільненій із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов’язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;
50-кратного прожиткового мінімуму: військовозобов’язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який зазнав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов’язків служби у військовому резерві.
Виплата в разі встановлення інвалідності
Якщо інвалідність настала під час виконання обов’язків військової служби, розмір допомоги становитиме від 525,5 тис. грн до 840,8 тис. грн − залежно від групи; під час проходження військової служби − від 147,14 тис. грн до 252,24 тис. грн.
Документи оформлюють звільненим військовослужбовцям у обласних військових комісаріатах, а діючим військовим – у військовій частині.
На іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах проходять військову службу в Збройних Силах України за контрактом, поширюються умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, передбачені для військовослужбовців − громадян України та членів їхніх сімей (стаття 214 Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»).
Допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця
У разі загибелі (смерті) під час виконання обов’язків військової служби допомога виплачується рідним військового в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму. Наразі ця сума становить 1576,5 тис. грн.
Якщо військовослужбовець загинув (помер) під час проходження служби, родина отримає допомогу в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, а це – 1051,0 тис. грн.
Кошти виплачують рівними частинами батькам, дружині, дітям (до 18 років та до 23 років, які навчаються). Документи оформлюють через обласні військові комісаріати.
За яких умов виплати не здійснюють
Якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов’язаного чи резервіста є наслідком:
– вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
– вчинення ним дій в стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння;
– навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
– подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
