З 1 січня 2025 року набувають чинності зміни до ЗУ “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”. Деякі з них стосуються, зокрема, й ветеранів та ветеранок, скасовуючи діючу на сьогодні пільгу на автоцивілку.

Водночас до Верховної Ради України подано законопроєкт, яким пропонується звільнити учасників бойових дій від обов’язку оформлювати автоцивілку. Чи встигнуть його ухвалити до кінця року – велике питання. Про ймовірні варіанти розвитку подій пише портал veteran.com.ua.

Автоцивілка для УБД: якою є ситуація на сьогодні

Згідно з чинним законодавством, наразі від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України звільняються:

– громадяни зі статусом УБД (учасника бойових дій);

– особи з інвалідністю внаслідок війни;

– постраждалі учасники Революції Гідності;

– особи з інвалідністю I групи, які самостійно керують авто;

– особи, які керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності.

Щоб користуватися пільгою, ветеранам потрібно мати із собою посвідчення учасника бойових дій  та документи, що засвідчують право володіння чи користування авто. При цьому варто пам’ятати, що пільга є персоналізованою.

Тобто, без автоцивілки вказані категорії осіб можуть обійтися, лише якщо особисто керують авто. А якщо транспортним засобом, який належить ветерану, керуватиме особа без статусу учасника бойових дій (чи іншого з переліку), то вона має оформити страховку. В іншому разі можна отримати штраф від патрульної поліції, а у випадку ДТП водій, який не має автоцивілки, буде зобов’язаний оплатити збитки постраждалим.

Що зміниться для УБД з 1 січня 2025 року

Відповідно до нових змін в ЗУ “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”,  з нового року виключено перелік осіб, які звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Натомість пропонується 50% знижки на автоцивілку для:

– учасників бойових дій;

– постраждалих учасників Революції Гідності;

– учасників війни;

– осіб з інвалідністю І, II групи.

Пільга надається щодо транспортного засобу, який має робочий об’єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних або потужність електродвигуна до 100 кіловатів включно та належить ветерану чи ветеранці  на праві власності. При цьому скористатися нею можна лише раз: якщо у користуванні перебуває кілька авто, то на інші доведеться оформити автоцивілку за повною вартістю. Те ж саме стосується й випадків, коли за кермом автомобіля, зареєстрованого на УБД (постраждалого учасника Революції Гідності, учасника війни), перебуває інший водій — пільга не діятиме.

Однак наразі все ще залишається шанс, що і у 2025 році ветерани та ветеранки будуть звільнені від обов’язку оформлювати автоцивілку. Це станеться, якщо буде ухвалено відповідний законопроєкт. Тоді з 1 січня учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та постраждалим учасникам Революції Гідності  не доведеться:

– оформлювати страховку;

– сплачувати страхові платежі за внутрішніми договорами страхування протягом воєнного стану та одного року після його припинення або скасування.

На базі комунального підприємства «Рівненський обласний центр психічного здоров’я населення» активно впроваджується метод іпотерапії – реабілітації за допомогою спілкування та взаємодії з кіньми.

Щотижня участь у заняттях беруть від 10 до 20 ветеранів, які проходять курс відновлення. Загалом такою програмою вже скористалися понад півтори сотні захисників.

Фахівці-психологи зазначають, що взаємодія з кіньми сприяє розвитку важливих особистісних якостей: уважності, швидкості реакції, подолання страхів. Крім того, заняття допомагають позбутися агресії, знизити рівень збудливості нервової системи, подолати замкнутість і депресію.

«Іпотерапія формує впевненість у собі, своїх можливостях, допомагає навчитися контролювати емоції та долати внутрішні бар’єри», — наголошують психологи.

Учасники таких занять часто діляться своїми враженнями: «Якщо я можу керувати конем, то зможу керувати й своїм життям».

У зв’язку з впровадженням в Україні оцінювання повсякденного функціонування МОЗ надало роз’яснення щодо порядку дій та важливих аспектів отримання статусу інвалідності військовослужбовцем, який зазнав поранення, травми, контузії, каліцтва або погіршення стану здоров’я.

1. Стабілізація стану та документування обставин поранення

Перший етап після отримання військовослужбовцем поранення пов’язаний із його евакуацією, наданням медичної допомоги та документальним оформленням обставин травмування.

Евакуація з зони бойових дій

Перші хвилини після поранення — найкритичніші. У цей час евакуація військовослужбовця з поля бою здійснюється побратимами або медичними працівниками підрозділу. Процес зазвичай має кілька етапів:

• Надання домедичної допомоги. Це може бути зупинка кровотечі, накладання турнікета, стабілізація стану для уникнення подальшого травмування.
• Евакуація. Пораненого транспортують до найближчого стабілізаційного пункту, медичної роти чи іншого визначеного пункту надання допомоги, зазвичай розташованого поблизу бойових дій.
• Документальне супроводження. На цьому етапі починає формуватися перший медичний документ — форма 100 («Картка пораненого»). У ній фіксують обставини поранення, основні діагнози та заходи первинної допомоги.

Важливо зазначити, що медична допомога може бути надана як у державному чи військовому закладі, так і в приватній клініці, якщо вона є найближчим місцем, де можливо стабілізувати стан військовослужбовця. Тип закладу не впливає на якість або обов’язковість подальшого документування, але первинна медична документація (форма 100) обов’язково формується.

Що відбувається з особистими речами військового?

Під час надання допомоги у військового вилучають зброю, боєкомплект, бронежилет, каску та інші засоби захисту. Це не лише полегшує доступ до травмованих частин тіла, а й забезпечує облік матеріальних цінностей, за які відповідають служби забезпечення військової частини.

Як діє військовослужбовець, якщо поранення сталося не в зоні бойових дій?

У випадку травми або захворювання, отриманих під час виконання обов’язків у пункті постійної дислокації чи поза зоною бойових дій, алгоритм дій змінюється. У такій ситуації військовослужбовець:

1. Інформує командування. Усно повідомляє про подію безпосереднього командира та медика взводу або роти.
2. Отримує усне направлення. Командир дає згоду або усне направлення на звернення до медичного пункту військової частини.
3. Звертається до медпункту. У медпункті проводиться первинний огляд лікарем, фельдшером або начальником медичної служби (начмедом).

За результатами огляду може бути призначене лікування в медпункті, направлення на додаткові обстеження або стаціонарне лікування в закладі охорони здоров’я (цивільному чи військовому).

Роль документів на цьому етапі

Документальне оформлення на цьому етапі є критично важливим. Саме зібрані медичні та супровідні документи підтверджують зв’язок травми чи захворювання з виконанням службових обов’язків. Це впливає на можливість встановлення статусу інвалідності, отримання соціальних гарантій та уникнення бюрократичних затримок у подальшому.

Прозора система евакуації, якісна фіксація медичних даних і документування обставин травмування забезпечують військовослужбовцю своєчасну допомогу, підтримку та спрощують проходження наступних етапів.

2. Направлення на ВЛК: аналіз стану та подальші рішення

Коли стан військовослужбовця стабілізовано, за наявності відповідних медичних показів його направляють на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) або лікарсько-льотної комісії (ЛЛК), залежно від специфіки служби та отриманих травм. Основна мета цього етапу — оцінка стану здоров’я військовослужбовця, визначення впливу отриманих травм або захворювань на його здатність виконувати службові обов’язки та ухвалення рішення щодо подальших дій.

Ініціатором направлення на ВЛК або ЛЛК може бути прямий начальник військовослужбовця (від командира частини і вище), лікар медичного пункту військової частини або госпіталю, а також уповноважені органи, такі як військові адміністрації, прокуратура чи суд. Ці положення закріплені в пункті 6.1 статті 6 наказу Міноборони від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».

Військово-лікарська або лікарсько-льотна комісія аналізує зібрані медичні документи, результати обстежень і лікування, а також проводить огляд військовослужбовця. Оцінюються ступінь травмування або захворювання та їхній вплив на здатність виконувати службові обов’язки.

На основі цього аналізу ухвалюється рішення про направлення на оцінювання повсякденного функціонування, якщо травма або захворювання суттєво обмежують функціонування військовослужбовця. У таких випадках голова ВЛК, як і лікуючий лікар, має право сформувати електронне направлення до закладу з експертними командами. У разі важких травм або хронічного захворювання, що впливає на працездатність, комісія може рекомендувати оформлення статусу інвалідності. Також комісія може призначити реабілітаційні заходи, необхідні для відновлення стану здоров’я.

Після стабілізації стану здоров’я військовослужбовця для певних діагнозів та інтервенцій голова ВЛК має можливість одразу формувати електронне направлення на оцінювання повсякденного функціонування. Для цього не потрібно чекати 120 днів із моменту травмування. Якщо медична інформація достатня для початку процесу, це дозволяє оперативно перейти до наступного етапу, що є особливо важливим для військовослужбовців із важкими травмами чи значними порушеннями функціонування.

Необхідні документи для ВЛК

Для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) або лікарсько-льотної комісії (ЛЛК) у воєнний час військовослужбовцю необхідно підготувати повний пакет документів. До нього входять:

1. Направлення на медичний огляд ВЛК

Цей документ оформлюється органом, який ініціює направлення (наприклад, командиром частини або лікарем медичного пункту).

2. Медична документація, що підтверджує стан здоров’я

Це документи, які підтверджують початок розвитку, розвиток захворювання або отримання травми. До них належать:

• Медична книжка, медичні карти стаціонарного або амбулаторного хворого, витяги з них.
• Довідки із закладів охорони здоров’я.
• Свідоцтва про хворобу.
• Витяги з книги обліку хворих в амбулаторії під час первинного звернення по медичну допомогу.
• Лабораторні результати, рентгенівські знімки, результати МРТ чи КТ, консультативні висновки лікарів, які стосуються стану здоров’я військовослужбовця.

3. Документи, що посвідчують особу

• Військовий квиток або посвідчення офіцера.
• Паспорт громадянина України.

4. Додаткові характеристики (за потреби)

• Медична характеристика. Надається у разі направлення через психічні розлади або при повторному направленні на медичний огляд протягом 12 місяців після попереднього.
• Службова характеристика. Надається лише у випадках із психічними розладами або повторного направлення на огляд.

5. Довідка про обставини травми

Цей документ видається військовою частиною в разі отримання військовослужбовцем травми, поранення, контузії чи каліцтва під час виконання службових обов’язків. Довідка оформлюється за формою, згідно з додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, і підписується командиром військової частини. Після цього її направляють до закладу охорони здоров’я, де перебуває поранений.

У разі, якщо довідка про обставини травми не була видана, військовослужбовець має право скласти рапорт на ім’я командира військової частини з проханням провести розслідування та оформити цю довідку.

Оригінали або копії довідки про обставини травми, а також акти про нещасний випадок (за формою, передбаченою Інструкцією № 332), передаються військовою частиною до закладу охорони здоров’я в електронній або паперовій формі. Документ оформлюється не менше ніж у двох примірниках: один передається ВЛК, інший зберігається в особовій справі військовослужбовця.

6. Посвідчення учасника бойових дій (за наявності)

Цей документ допомагає врахувати специфіку отриманих травм або захворювань.

7. Витяги із особової справи та інші довідкові матеріали

Мають бути завірені відповідними посадовими особами військової частини та печаткою.

Усі подані документи повинні бути актуальними, відповідати стану на момент розгляду справи та забезпечувати комісії повну картину про стан здоров’я військовослужбовця. Це дозволить максимально точно визначити подальші кроки, включаючи направлення на оцінювання повсякденного функціонування чи призначення реабілітаційних заходів.

Як написати рапорт для направлення на ВЛК?

Військовослужбовець може самостійно ініціювати направлення на ВЛК, подавши рапорт на ім’я командира частини. У рапорті слід зазначити підстави для медичного огляду, зокрема наявність травм, наслідків поранення або захворювань, які впливають на здатність виконувати службові обов’язки.
Направлення військовослужбовців на ВЛК здійснюється прямими начальниками від командира окремої частини або рівними їм посадовими особами виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров’я. Це регламентується главою 6 наказу Міноборони від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».

3. Оцінювання повсякденного функціонування: рішення експертної команди

Після проходження ВЛК та оформлення електронного направлення головою ВЛК або лікуючим лікарем військовослужбовець переходить до етапу оцінювання повсякденного функціонування. Цей процес проводиться експертною командою лікарів, яка спеціалізується на визначенні ступеня обмежень функціонування людини через травми або захворювання.

Експертна команда працює на базі багатопрофільних закладів охорони здоровʼя. Лікар разом із військовослужбовцем можуть разом обрати медичний заклад із переліку, доступного в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування. Вибір залежить від місця перебування військовослужбовця, а також обраної форми оцінювання: очної, заочної, дистанційної чи виїзної. Якщо стан здоров’я ускладнює пересування, оцінювання може бути проведене за місцем фактичного перебування або лікування військовослужбовця.

Оцінювання повсякденного функціонування має бути проведене у строк до 30 днів із моменту подання електронного направлення головою ВЛК. Адміністратор закладу охорони здоров’я, де працює експертна команда, протягом 5 днів із моменту отримання направлення має розглянути подану справу, щоб або поставити справу в чергу і система визначить дату та час оцінювання, або повернути справу на доопрацювання через неточності. Якщо справу поставлять в чергу, військовослужбовець отримає сповіщення на електронну пошту (свою чи довіреної особи) про форму, час і місце оцінювання. Якщо електронної пошти немає, інформацію буде надіслано рекомендованим листом на адресу фактичного перебування військовослужбовця.

Перевірка документів адміністратором

Перед призначенням оцінювання адміністратор закладу перевіряє повноту та відповідність поданих документів вимогам нормативно-правових актів. У разі, якщо до направлення не додано необхідні документи або вони не відповідають встановленим критеріям, справа може бути повернута до лікаря, що створював направлення для доопрацювання. Такі випадки регулюються пунктами 21 і 22 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМУ від 15.11.2024 №1338.

Оцінювання проводиться в одній із форм:

• Очна форма. Військовослужбовець особисто прибуває до закладу охорони здоров’я для огляду та співбесіди.
• Заочна форма. Експертна команда розглядає документи без особистої присутності військовослужбовця, якщо подано достатній обсяг інформації.
• Дистанційна форма. Застосовується телемедицина для взаємодії з військовослужбовцем.
• Виїзна форма. Оцінювання здійснюється за місцем лікування або перебування, якщо військовослужбовець не може самостійно прибути до закладу.

Як проходить оцінювання?

Оцінювання проводиться експертною командою, яка аналізує подані документи, а в разі очного, дистанційного або виїзного огляду проводить додатковий огляд чи обстеження. У процесі оцінювання особливу увагу приділяють ступеню порушень функціонування, впливу травми чи захворювання на повсякденну діяльність, а також необхідності соціальної підтримки чи реабілітації.

На основі отриманих результатів експертна команда має ухвалити рішення щодо встановлення інвалідності, визначення термінів повторного оцінювання (за потреби) та має надати рекомендації щодо реабілітаційних заходів.

Прийняте рішення буде внесено до електронної системи, а військовослужбовець отримає його копію на електронну пошту або, за потреби, в роздрукованому вигляді. Документ також буде доступним у електронному кабінеті лікаря, який направляв на оцінювання. Усі дані будуть передаватися до органів соціального захисту, що відповідають за подальше надання допомоги.

4. Отримання результатів оцінювання та подальші дії

Після завершення оцінювання експертною командою військовослужбовець отримає рішення щодо результатів оцінювання. Це рішення формується в електронній системі, що забезпечує його доступність для всіх зацікавлених сторін. Військовослужбовець отримає його у вигляді електронного повідомлення, надісланого на зазначену адресу електронної пошти. У разі відсутності електронної пошти рішення направляється рекомендованим листом на адресу фактичного перебування. Документ також буде доступний у кабінеті лікаря, який ініціював направлення на оцінювання.

На основі ухваленого рішення військовослужбовець може:

1. Подати заяву на отримання одноразової грошової допомоги. Така можливість надається, якщо інвалідність була отримана внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи іншого травмування, пов’язаного з виконанням службових обов’язків.
2. Розпочати оформлення соціальних виплат або інших пільг, передбачених для осіб зі статусом інвалідності. Усі необхідні дані будуть передаватися до органів соціального захисту, які відповідають за надання цих послуг.
3. Організувати реабілітаційні заходи, якщо такі рекомендовані експертною командою. Це може включати як медичну, так і соціальну реабілітацію, спрямовану на відновлення функціонування або полегшення умов життя.

У разі незгоди з рішенням експертної команди військовослужбовець має право оскаржити його, подавши скаргу до Центру оцінювання функціонального стану особи відповідно до встановленої процедури. Цей етап завершує процес визначення інвалідності, відкриваючи військовослужбовцю доступ до необхідної соціальної підтримки, реабілітації та інших гарантій, передбачених законодавством.

Також інформуємо про Довідник військовослужбовця після поранення за посиланням https://turbota.mil.gov.ua

Трьом учасникам бойових дій, які навчаються у КрНУ імені Михайла Остроградського, відшкодують вартість навчання з міського бюджету. Відповідне рішення прийняли вчора 26 грудня, на засідання виконкому.

Про це повідомляє Kremenchuk.tv.

Щоб стати учасником місцевої програми треба:

• отримати повідомлення вищого навчального закладу Кременчука, яке підтверджує готовність надання освітніх послуг (за винятком навчання коштом державного бюджету);
• звернутися особисто або через законного представника до управління по роботі зі зверненнями громадян виконавчого комітету з відповідною заявою за адресою: площа Перемоги, 2.

Важливо знати:

• право на отримання відшкодування вартості навчання у вищих навчальних закладах Кременчука коштом міського бюджету учасникам бойових дій надається один раз та в одному вищому закладі міста;
• учасник здобуває вищу освіту вперше та має бути зареєстрованим у Кременчуцькій громаді;
• у разі отримання фінансової допомоги на вищу освіту з благодійних організацій, коштом міського бюджету відшкодовується різниця вартості навчання у вищих навчальних закладах Кременчука.

28-річний Михайло Дамаскін представлятиме офіційну позицію Міністерства у спілкуванні з представниками медіа та на публічних заходах. Про це інформує пресслужба відомства.

«Для мене це цікавий виклик зробити все можливе і неможливе для допомоги ветеранам, ветеранкам, їхнім сім’ям та членам родин загиблих Захисників і Захисниць України. Щоб вони, повертаючись з фронту, не думали, що ними ніхто не опікується. А насправді все робиться для полегшення і адаптації їхнього життя», – каже Михайло. 

Харків’янин пов’язав своє життя з українською армією у 2019 році, він долучився до десантно-штурмових військ. 

У перші місяці повномасштабної російської агресії проти України виконував завдання на Херсонщині, де отримав важке поранення. Тоді медики поставили невтішний діагноз – три кінцівки паралізовані. Далі на Михайла чекало довге лікування в Україні та за кордоном. Завдяки медикам та підтримці родини він навчився ходити на милицях і управляти м’язами ніг за допомогою нейростимуляторів. І навіть вже активно долучається до різних спортивних змагань серед ветеранів й ветеранок.

Зокрема, Захисник брав участь у відборі до національних збірних команд на міжнародні спортивні змагання серед поранених військовослужбовців та ветеранів війни United States Air Force Trials, Invictus Games. А нещодавно – у регіональних змаганнях «Ігри ветеранів», де зайняв перше місце з кіберспорту та друге – з кросфіту. 

«У спорті вперше я спробував себе через півтора року після поранення, – каже Михайло Дамаскін. – Брав участь у відборі до національної збірної України, яка мала їхати на змагання у США. Хоч тоді я не пройшов відбір, проте задоволений своїм результатом. Цьогоріч я теж брав участь у відборі на Invictus Games, проте також не пройшов. Та я беру участь у ветеранских змаганнях не для того, аби вигравати медалі. Там дуже крута атмосфера, адже коли ти потрапляєш у середовище побратимів і бачиш їхні складнощі та як вони з ними справляються – в тебе просто немає інших думок, як так само впоратися зі своїми».

Батько Михайла Дамаскіна також військовий, та, на жаль, помер внаслідок тяжкого поранення, яке отримав під Мар’їнкою. Зараз родина Захисника мешкає на Прикарпатті. 

Лілія Несчетна отримала від Мінветеранів сертифікат на 1,8 млн гривень. За ці гроші придбала квартиру з ремонтом та умеблюванням. Каже: тепер, наскільки це можливо, просто насолоджується життям.  

Про це інформує Мінветеранів.

«Життя чудове. Цьогоріч завела собаку, яку евакуювали з передової. У неї теж є вибухові травми. Добре, що з нової оселі близько до Хортиці. Разом із песиком ходимо туди на прогулянку», – розповіла ветеранка.

Ветеранка народилася і провела більшість життя в Кремінній Луганської області, але втратила дім через війну. Проживши там 36 років, вона була змушена переїхати у Запоріжжя.

Пані Лілія здобула медичну освіту у Запоріжжі й згодом вирушила на фронт як лікар-волонтер.

«Чотири роки я була парамедиком на Донецькому напрямку. Після цього долучилась до лав 128-ї гірської-штурмової бригади як санінструктор. У 2019-му отримала чергову контузію і майже два роки перебувала в госпіталі», – поділилась пані Лілія.  

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, ветеранка хотіла знову долучитись до Сил оборони. Однак не змогла продовжити службу за станом здоров’я.

«Я продовжила жити в Запоріжжі, допомагати хлопцям, як можу. Цього року мені видали сертифікат на придбання житла. Де купити квартиру, навіть не стояло питання – у Запоріжжі», – зауважила Лілія Несчетна. 

Цьогоріч, за підтримки Міністерства у справах ветеранів, 65 запорізьких ветеранів отримали сертифікати на придбання житла. 

Дійшов фіналу черговий етап програми підтримки ветеранського бізнесу, ініційованої банком ПУМБ у межах платформи інтеграції ветеранів і ветеранок «Жити назустріч» та в партнерстві з Future Development Agency і KSE Business School. 

Фінансування від 500 тисяч до 1 мільйона гривень для запуску чи розвитку власної справи отримали команди ветеранів і ветеранок, захисників і захисниць та їхніх близьких, які пліч-о-пліч створили й успішно презентували свої бізнес-плани, тим самим довівши, що поруч із надійними партнерами можна здолати будь-яку дистанцію.

А команди фіналістів подолали чималий шлях. Із 297 отриманих на участь заявок 30 команд було відібрано для курсу навчання з бізнес-експертами й менторами-підприємцями. По завершенню навчання у KSE Business School 24 команди представили на розгляд журі свої бізнес-плани. А за результатами захисту, який відбувся в Києві 20 грудня, було обрано переможців. 

Програма передбачала виділення грантів десятьом фіналістам. Але після розгляду всіх презентацій банк ПУМБ прийняв рішення надати 15 грантів, оскільки всі ці команди презентували бізнес-плани, варті того, аби бути втіленими в життя.

Кожна вимріяна та прорахована командами справа – від виробництва тактичного спорядження до дитячої школи, від видавництва до СТО – взірець не лише успішного бізнес-проєкту, а й креативності, відданості своїй справі й людяності.

Отже, гранти розміром в 1 мільйон гривень отримали:

1. Drive for Life, сервіс переобладнання авто для людей з інвалідністю та СТО 
2. «Сушена Радість», м’ясні снеки та джерки 
3. «Кузовний центр», комплексний ремонт авто з фарбуванням 
4. DTM PSDіnfo, розробка та виготовлення високотехнологічного одягу і спорядження
5. Pro.Talo, будівництво каркасних будинків під ключ
6. «Велма», виробництво одягу

 А гранти по 500 тисяч гривень було надано:

1. 100HiD, виробництво тактичного спорядження
2. LIZMARK, виготовлення підйомників для маломобільних груп людей
3. «Лавандача», рекреація та виробництво лаванди
4. «Фабрика паперових літачків», авіаційні паперові сувеніри
5. Компанія з виробництва інноваційних ППУ-вуликів
6. School of modern skills, дитяча ІТ-школа
7. «Корововк», самобутні кахлі
8. «Відеостудія 7/3», простір для створення відео, подкастів та фотозйомок
9. «Стилет і стилос», видавництво

Шлях фіналістів триває: тепер вони розвиватимуть свою справу за підтримки менторів та експертів програми, які ще три місяці допомагатимуть власникам організовувати запуск або реновацію бізнесу.

Триватиме далі й ініціатива. Адже програма наочно показала, який потенціал має ветеранський бізнес.
А надто – за підтримки надійних партнерів: рідних і близьких людей, а також менторів, експертів та інвесторів. Тож у 2025 році відбудеться новий набір команд із ветеранів/-ок або військовослужбовців/-виць та їх близьких і друзів, які готові разом працювати над власною справою!

Про старт набору наступного року, а також про цьогорічних фіналістів і те, як підтримати їхній бізнес, можна більше дізнатися в телеграм-каналі платформи ПУМБ «Жити назустріч». Долучайтеся та крокуйте назустріч одне одному разом з нами!

Спеціалізований Одеський санаторій «Салют» свідомо доводять до занепаду.

Як повідомив представник ГО «Ветеранс Хаб Одеса» Микола Сторожук, установа була підпорядкована Міністерству соціальної політики і станом на 23 грудня 2024 року має статус юридичної особи – «зареєстровано», але вже два роки не використовується за призначенням і поступово занепадає.

Протягом декількох місяців вікна відкриті настіж на останньому поверсі основної будівлі…, можливо це нові технології зберігання тепла чи просто чергова схема приведення до занепаду санаторію?, – запитується представник ветеранської громадської організації.

21 грудня 2022 року єдиний майновий комплекс Спеціалізованого Одеського санаторію «Салют» було передано зі сфери управління Міністерства соцполітики до Фонду державного майна з метою подальшої приватизації та погашення заборгованості санаторію зі сплати податків, заробітної плати, комунальних послуг.

Спеціалізацією «Салюту» є лікування паралітичних захворювань та опорно-рухового апарату для осіб з інвалідністю внаслідок війни. Саме такий медичний заклад потрібен місту у часи повномасштабного вторгнення, зауважує Микола Сторожук.

Санаторій розташовано у Приморському районі, на вулиці Академічній. Тож, додає громадський діяч, видається, що з часом там може «вирости елітний майновий комплекс».

Директор благодійного фонду “Повернись живим” Тарас Чмут відхилив пропозицію президента Володимира Зеленського очолити Міністерство у справах ветеранів.

Про це він заявив в інтерв’ю Українській правді, передає Новинарня.

Так, Тарас Чмут розповів, що цьогоріч мав приватну зустріч із Володимиром Зеленським. Однак про що на ній йшлося, окрім пропозиції очолити Мінветеранів, директор “ПЖ” розповідати відмовився.

Своє рішення відмовитися стати міністром Чмут пояснив так: “Це зовсім не моє. Я живу полем бою, війною і фондом. І я чесно сказав, що мені це не цікаво, це не моя тема”.

На питання журналіста, чи погодився б Чмут зараз очолити Міністерство оборони у разі надходження відповідної пропозиції, директор “ПЖ” відповів без роздумів: “Ні”.

“По-перше, мені було б сумно, що в країні немає когось сильнішого і держава прийшла до мене. Але наразі я не маю достатньо знань, навичок, досвіду, можливо, команди, щоб заходити в таке складне, чутливе міністерство”, – відповів він, наголосивши, що “не треба тягнути людей на посади через їхню медійність або їхню медійну професійність, або високі показники в їхній сфері роботи, які не корелюються на пряму з тими посадами, які їм пропонують”.

Тарас Чмут запевнив, що нині не планує змінювати місце роботи.

“Я директор фонду “Повернись живим”, мене це влаштовує. Я не прагну змін сьогодні і завтра”, – заявив він.