Сторінка 149 – Новини ветеранів зі всієї України

На Чернігівщині понад сто захисників скористалися послугами нового ветеранського простору

Опубліковано by nova_admin

У Ніжині триває комплексна програма підтримки ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин, яку реалізує ветеранський простір «Незламні». Мета ініціативи — створити умови для успішної соціальної, психологічної та професійної адаптації після повернення з війни.

Проєкт стартував 25 червня, і відтоді промова відвідали близько 100 людей, які взяли участь у різноманітних активностях. Серед них — індивідуальні та групові тренування з адаптивних видів спорту та стретчингу, які проводять тренери Роман Карабут і Наталія Калініченко. Крім того, тут ветерани отримали юридичні консультації від Ольги Пабат, поради щодо працевлаштування від кар’єрної консультантки Ірини Котлярової та психологічну підтримку на індивідуальних сесіях від Оксани Щотки, Інни Кошової, Ольги Чурикової та Ніни Кущенко. Для фізичного й емоційного розвантаження працюють сеанси ароматерапії з Оленою Передньою.

Групові заходи включають інтуїтивне малювання з арттерапевткою Людмилою Подзиваловською, зустрічі про збереження стосунків у родинах з психологинею Ольгою Чуриковою, а також заняття з біосугестивної терапії та психоедукації з Іриною Савченко.

Окрему увагу приділяють навчанню ведучих груп самодопомоги. Перше заняття для таких координаторів провели досвідчені психологині Оксана Щотка та Інна Кошова. Хоча формат «рівний-рівному» передбачає, що підтримку надають самі ветерани чи члени їхніх родин, важливо, щоб вони були підготовленими та працювали за структурованою методикою.

Відвідувачі заходів діляться враженнями, які підтверджують ефективність роботи простору. Учасник заняття з інтуїтивного малювання розповів: «Після заняття ніби став легшим. Не зникає все, але вже дихається інакше». Інший ветеран додав: «У мене увесь аркуш вийшов чорний. Я дивився на нього і думав – так, це воно. А потім додав трішки жовтого. Бо є заради чого жити…».

Організатори наголошують, що серпень обіцяє бути ще більш насиченим, інформативним та емоційно наповненим.

Ветеранський простір «Незламні» працює з понеділка по п’ятницю за адресою: м. Ніжин, вул. Козача, 22. Послуги надаються безкоштовно, як офлайн, так і онлайн. Попередній запис та додаткова інформація — за телефоном 093-474-24-23 або email: nezlamni244@gmail.com.

Реалізація активностей стала можливою завдяки Програмі реабілітації та реінтеграції ветеранів, яку реалізує IREX за підтримки Державного департаменту США. 

ОСТАННІ НОВИНИ

В НАІУ ветерани з інвалідністю об’єднуються  для захисту своїх прав

Опубліковано by nova_admin

Ветерани війни, які сьогодні повертаються до цивільного життя, потребують допомоги та захисту, зокрема, пільг на лікування, реабілітацію та зайнятість. Відтак в НАІУ вирішили створити структуру, яка координуватиме вивчення проблем ветеранів з інвалідністю, лобіюватиме захист їх інтересів в органах державної і місцевої влади, а також надаватиме необхідну допомогу самим ветеранам війни.

Про це повідомляє Національна асамблея людей з інвалідністю України.

Нашим захисникам необхідний доступ до медичних закладів. При цьому представники громадських організацій прагнуть конструктивного ставлення з боку місцевої влади, надаючи їй свої пропозиції щодо поліпшення інтеграції ветеранів з інвалідністю до суспільного життя. Особливого ж захисту потребують ветерани із числа внутрішньо переміщених осіб, які, проживаючи в інших регіонах, потребують особливої підтримки з боку своєї нової громади.

Ці та інші проблеми було зібрано та узагальнено під час зустрічі Національної Асамблеї людей з інвалідністю України з ветеранами з інвалідністю «Діалог заради майбутнього». На думку учасників заходу, багато ветеранів сьогодні не знають своїх прав і не вміють їх відстоювати. Тривожними для них є також спроби ухвалити нормативні документи на державному рівні, спрямовані на скорочення фінансування потреб людей з інвалідністю, у тому числі і з числа ветеранів.

– Ми не дозволимо порушувати права людей з інвалідністю, особливо із числа ветеранів війни, – сказав голова Національної Асамблеї людей з інвалідністю України Валерій Сушкевич. – Тому ініціюємо «горизонтальний» принцип об’єднання ветеранів, закликаючи долучатися до НАІУ, організації, яка має значний досвід правозахисної діяльності, спрямованої на захист людей з інвалідністю.

– “Сьогоднішня зустріч – це початок великої роботи, яку ми будемо виконувати спільно”, – сказав колишній військовий Руслан Топчан, який в НАІУ координуватиме роботу із ветеранами та ветеранськими організаціями.

Як зазначили в НАІУ, одним із головних напрямків діяльності організації є залучення людей з інвалідністю, у тому числі й з-поміж ветеранів війни, до відбудови та економічного відновлення України, а також до інтеграції цих людей до цивільного життя шляхом активізації їх участі до розробки та ухвалення рішень на центральному та місцевому рівнях.

Ресурсний центр НАІУ:

Адреса: м. Київ, вул. Рейтарська, 8/5А, офіс 109. Прийом за попереднім записом за тел.: +38(044)2796182, +38(095)9091413 або електронною поштою: hubnapd@gmail.com.

Більшість ветеранів втратили свій бізнес, доки були на фронті, — дослідження

Опубліковано by nova_admin

Для ветеранів ринок праці найчастіше пропонує посади охоронців та роботу з меншою кваліфікацією. Роботодавці знецінюють професійний досвід ветеранів. І хоча багато з них мають вищу освіту та гарні навички, реалізувати свій потенціал наразі їм складно.

Про це свідчать результати дослідження громадської мережі ОПОРА, яку презентували в Медіацентрі Україна. 

“Велика частина наших респондентів зізнавалась, що втратила бізнес, поки була на службі. І зараз не мають ресурсів, щоб його відновити. Для них є проблемою, що немає грантових програм чи програм підтримки”, – сказала Ольга Снопок, аналітикиня Громадянської мережі ОПОРА. 

У раніше проведених дослідженнях було встановлено, що після 2022 року більшість бійців українського війська раніше займалися підприємництвом, працювали в ІТ, сфері надання послуг, будівельній промисловості, були держслужбовцями та медиками.

“Велика частина наших респондентів зізналась, що втратила бізнес, поки була на службі. І зараз не мають ресурсів, щоб його відновити. Для них є проблемою, що немає грантових програм чи програм підтримки”, – розповіла під час презентації дослідження аналітикиня Громадянської мережі ОПОРА Ольга Снопок.

Проблеми ветеранів

За даними дослідження, проблеми, з якими стикаються ветерани, чинні військові та їхні родини, є системними. Так, респонденти найчастіше називали бюрократичні перешкоди.

Оформлення пільг, допомоги та документів займає багато часу й нервів. Опитувані зазначили, що ці процеси часто принижують їхню гідність. Наприклад, родини полеглих воїнів іноді змушені доводити, що військовий мав захисне спорядження в момент загибелі — інакше виплат не буде.

Ілюстраційне зображення українського військового, який грає на гітарі. Фото: Stringer / EPA / EFE

Ветерани і суспільство

Ветерани відчувають відчуження від суспільства, і з усіх досліджуваних груп саме вони та чинні військові мають найгострішу реакцію на стигматизацію й упередження. За результатами дослідження, особливо це помітно щодо ветеранів, які отримали психічні порушення внаслідок бойових дій, адже їх часто вважають небезпечними.

“Почасти це пов’язано з невідповідністю між очікуваною повагою та реальним ставленням до себе… Ветерани не потребують героїзації, але прагнуть до людяного ставлення без зверхності”, – кажуть дослідники. 

Загалом, як підсумовують дослідники, соціальна виключність ветеранів, військових та їхніх родин – явище багатовимірне і нелінійне. Найгостріше це проживають військові та ветерани, які не мають підтримки сім’ї та перебувають далеко від тих, з ким потоваришували на службі. 

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Академія Добробут» безоплатно навчатиме медиків-ветеранів у межах нового проєкту

Опубліковано by nova_admin

Медична мережа «Добробут» запускає проєкт «Медосвіта для героїв» — безоплатне фахове навчання для 20 медиків-ветеранів та ветеранок у приватному закладі вищої освіти. Учасники зможуть обрати одну з доступних спеціалізацій відповідно до своїх потреб та досвіду.

Про це повідомляє Міністерство ветеранів України.

Хто може долучитися?

Ветерани та ветеранки з медичною освітою — лікарі, медсестри й медбрати, які:
▪️ хочуть оновити знання після служби;
▪️ планують підтвердити або поновити кваліфікацію;
▪️ прагнуть здобути нову спеціалізацію.

Що передбачає навчання?

  • Тривалість — у середньому 3 місяці
  • Формат — офлайн у Києві або онлайн (залежно від напрямку)
  • Навчання відбуватиметься в ліцензованому закладі — «Академія Добробут», де викладають досвідчені лікарі-практики

Дедлайн подачі заявки — 15 серпня 2025 року.

За результатами конкурсного відбору буде обрано 20 учасників, результати буде оголошено 28 серпня.

Деталі про умови участі, критерії відбору та форму подачі заявки — за посиланням:
https://dobrobut.com/ua/promo/veterans

11 серпня у Києві стартує навчання в академії підприємництва для ветеранів

Опубліковано by nova_admin

Київський міський центр реабілітації «Аскольд» оголосив про початок прийому заявок до «Київської академії підприємництва ветеранів» — освітнього проєкту, що надає інформаційну підтримку у відкритті та розвитку власної справи. Програма базується на практичному досвіді провідних фахівців і підприємців.

Про це інформує Київський міський центр зайнятості.

Учасники та учасниці отримають доступ до 20 онлайн-лекцій і практичних матеріалів щодо державної реєстрації бізнесу, бухгалтерської звітності та грантової підтримки. Протягом курсу їх супроводжуватиме команда експертів — досвідчених спеціалістів з різних організацій і відомств, які не лише консультують, а й мають власний підприємницький досвід.

Формат навчання: онлайн
Початок курсу: 11 серпня 2025 року
Тривалість: 2 тижні

Реєстрація відкрита на Порталі Захисників і Захисниць за посиланням: https://portal.kyiv.digital/service/akademiya-pidpryyemnytstva-veteraniv-utsentri-reabilitatsiyi-askold

В Україні для ветеранів запустили безоплатні курси української мови

Опубліковано by nova_admin

Міністерство у справах ветеранів України у межах реалізації Державної цільової національно-культурної програми запрошує ветеранів війни та членів їхніх родин, а також родини загиблих Захисників і Захисниць України долучитися до безоплатних курсів з вивчення української мови. Навчання безоплатне та доступне як в очному, так і в дистанційному форматі.

Курси спрямовані на:

  • покращення володіння державною мовою;
  • зміцнення національної ідентичності;
  • формування здорового менталітету та мовної культури українського суспільства.

Курси доступні за посиланням: https://speakukraine.net

У Львові вимагають звільнити лікаря за зневагу до ветерана з інвалідністю

Опубліковано by nova_admin

4 серпня біля Львівської обласної клінічної лікарні відбулася акція протесту за участі ветеранів і небайдужих мешканців. Люди вимагали звільнення лікаря пологового відділення Ігоря Мальчевського, який ставив своє авто на паркомісце ветерана з інвалідністю Миколи Веремейчика.

Про це повідомляє Zaxid.net.

На акцію прийшли близько 25 учасників, які тримали в руках плакати та ви вимагали звільнити Ігоря Мальчевського за зневагу до захисника із ампутацією руки, і вигукували: «Мальчевського геть!».

«Ця людина не має жодного розуміння, що таке війна, що переживають родичі ветерана та сам ветеран, повертаючись з війни. Ветеран, який захищав Україну у 2014 та 2022 році. Саме ветерани є запорукою державності. Коли вони стикаються з нерозумінням, неповагою до себе, то про яке громадянське цивілізоване суспільство може йтися?» – зазначили організатори акції.

Як повідомляє ZAXID.NET, керівник Львівської обласної лікарні Михайло Гичка мав зустріч з представниками протестувальників.

«Я за те, щоб звільнити. Але має бути юридичне підґрунтя. Будемо переконувати його, може, він сам напише заяву. Сам Мальчевський попередньо сказав, що “все має відбуватися в правовому порядку”», – заявив Михайло Гичка.

Інцидент набув розголосу ще 31 липня, однак Ігор Мальчевський досі ніяк не відреагував та не вибачився перед ветераном.

Читайте також:

У Львові лікар відмовився звільнити паркомісце, виділене для ветерана з інвалідністю

В Україні запустили 10 місцевих програм підтримки військових та ветеранів в межах єОселі

Опубліковано by nova_admin

Полтавська область стала десятим регіоном, в якому місцева влада запровадила часткову компенсацію в рамках державної програми єОселя. Для Полтавщини компенсація складатиме 3% річних за іпотекою для військовослужбовців Збройних сил України за контрактом, ветеранів війни, учасників бойових дій, а також осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Про це повідомляє пресслужба Укрфінжитла.

У релізі уточнюється, що для отримання компенсації під час подання заявки на єОселю в Дії необхідно обрати Укргазбанк, Ощадбанк чи ПриватБанк.

Місцеві програми компенсації також діють на Сумщині, Харківщині, Закарпатті, Одещині, Львівщині, Буковині, Миколаївщині, у містах Кривий Ріг та Тернопіль.

Загалом сьогодні програмами компенсації вже скористалися понад тисяча позичальників.

На Київщині для ветеранів та їхніх родин організують пікнік

Опубліковано by nova_admin

Ветеранський центр «Серед своїх» запрошує ветеранів з Ірпеня та їх родини на пікнік. У програмі: смачний обід, дитяча програма, відпочинок на природі, спорт та майстер-класи, слово від капелана.

Пікнік відбудеться 9 серпня (субота), об 11:00 в Ірпінській Біблійній Церкві (вул. Соборна, 1).

Щоб зареєструватися, телефонуйте за номерами: 097 222 03 16, 068 453 34 04.

Вдова полеглого воїна ЗСУ здійснила мрію коханого про національний рецепт кави

Опубліковано by nova_admin

2 серпня 2025 року неподалік Києва, у селі Нові Безрадичі, у музеї «Код нації» відбувся перший Фестиваль героїчної кави «Філіжанка», який поєднав вшанування пам’яті загиблих воїнів, допомогу пораненим захисникам та відкриття нового українського кавового смаку. Фестиваль присвячений Артему Тєлєбєнєву, позивний «Таліб» — воїнові ЗСУ, волонтеру, баристі та засновнику маленької кав’ярні з великою мрією: створити справжню українську каву з характером. Його дружина, Яна Беркут, продовжила втілювати в життя його мрію, і разом з командою однодумців за підтримки родини Ющенків, ГО «Київщина — це ми» та голови Гатненської ТГ Олександра Паламарчука організувала фестиваль.

«Вшанування пам’яті загиблих воїнів – це найголовніше. Військових багато, і, як на мене, кожна родина має докладати зусиль: підніматися, знімати фільми, навіть короткі, п’ятихвилинні, про наших героїв. Хочеться, щоб якомога більше розповідали, показували, що були такі люди, що вони робили, де воювали. І цей фестиваль – це музика, це атмосфера, це спосіб нагадати про них», — розповідає Яна Беркут.

На фестивалі були присутні побратими Артема, які разом із ним служили на фронті. Один із них – Михайло Денисенко:

«Артем був дуже світлою людиною. Він завжди намагався зігріти своє оточення, підтримати тих, хто поруч. Навіть на позиціях він постійно прагнув пригостити всіх кавою — це була його маленька традиція. І нині ця пам’ять про нього живе далі: ми знову збираємось, щоб разом випити кави. Це об’єднує нас», — коментує військовий.

Інший побратим Дєпелян Галуст згадує, що Артем завжди піднімав бойовий дух, вчив любити Україну, надихав своїх друзів і навіть допомагав йому самому переходити на українську мову:

«Я з перших днів війни, ще з 2014 року, бачив багато людей, воював із різними побратимами, але чесно скажу – не зустрічав такої людини, як він. По толерантності, по знаннях, по відношенню до людей – Артем завжди притягував до себе, міг допомогти будь-кому. А його сміх… усі знали той «талібівський сміх», як ми його називали», — ділиться Дєпелян Галуст.

Військовий Олексій Балко, який приїздив на один день заради цього заходу і вже увечері знову мав вирушати на службу, підкреслив, що такі події нагадують захисникам, що у тилу про них пам’ятають, готові підтримати, допомогти у разі поранень чи втрат.

«Важливо знати, що люди в тилу не забувають про нас, що якщо станеться біда, якщо хтось втратить кінцівку, – знайдуться ті, хто допоможе, підтримає. Це дуже цінно усвідомлювати. Так само важливо знати, що після смерті тебе згадають добрим словом. Артем був саме такою людиною – доброю, завжди готовою підтримати, допомогти. Дуже добре, що є такий фестиваль, на якому можна згадати його. Звісно, ті, хто дружив із ним, пам’ятають про нього щодня, але важливо, що й інші люди, які ніколи не знали Артема, можуть тут побачити, ким він був, чим займався, познайомитися з його родиною», — розповідає Олексій Балко.

Побратим Богдан Бондарчук, поділився історією, яка для нього стала символом справжньої дружби та людяності. Він розповів, як після поранення Артем спеціально приїхав до нього у Дніпро, подолавши 250 кілометрів лише для того, щоб підтримати й нагадати, що він важливий:

«Часто ми чуємо про війну лише цифри – мільйон загиблих, два мільйони. Але коли ти думаєш не про статистику, а про конкретну людину, про Таліба, про його характер, про те, що він зробив – ти починаєш по-справжньому розуміти ціну цих втрат і чому так важливо пам’ятати кожного поіменно», — зауважує Богдан Бондарчук.

За словами Генерального продюсера фестивалю Олексія Кулікова, фестиваль – це не лише можливість зібрати кошти на реабілітацію та підтримку військових у співпраці з фондом з фондом Revived Soldiers Ukraine, а й перший крок до реалізації мрії Артема – створення власного національного рецепту української кави з характером:

«Артем колись мріяв створити українську каву з характером. У світі є кава по-міланськи, по-віденськи, навіть по-львівськи, але українського рецепту героїчної кави досі не було. Цей фестиваль – перший крок до створення національного кавового рецепту, який міг би з’явитися в наших кав’ярнях. Ми запросили малий бізнес, щоб вони спробували створити власні рецепти. Зібрані ідеї залишимо в музеї, щоб зберегти їх на пам’ять, і ці рецепти будуть у відкритому доступі. У цьому допоміг і фонд, який підтримав ініціативу та долучився до розробки кавових рецептів. Ми залучили різних людей: ветеранів, військових, цивільних, навіть команду переселенців із Бердянська. Разом вони створювали свій рецепт героїчної кави. Це і є головна ідея фестивалю – пам’ять, допомога сьогодні і спільне майбутнє, яке нас об’єднує», — пояснює Олексій Куліков.

Такі заходи стають простором, де особисті історії стають суспільною відповідальністю, а громади, бізнес і волонтери вибудовують горизонтальні зв’язки та культуру вдячності.