Заступник секретаря РНБО України генерал-майор Сергій Кривонос розповів кореспонденту АрміяInform про те, що територіальна оборона потрібна кожному з нас і нам усім!!!: «Територіальна оборона — це захист наших домівок, батьків, дружин, дітей. Захист Батьківщини — справа рук її громадян… Рівень підготовки воїна тероборони має бути не нижчим, ніж у солдата на передовій», стверджує Сергій Кривонос.
Після шести років неоголошеної, так званої гібридної, війни Росії проти України нарешті багато хто зрозумів, що від деяких споконвічних стереотипів прийшов час відмовлятися. Скажімо, від негативного сприйняття відомого прислів’я «Моя хата скраю». Адже насправді воно звучить так: «Моя хата скраю — першим ворога стрічаю!» І з’явилося це прислів’я ще за набігів на українські землі всіляких тодішніх «братів», для котрих своєрідними ВОПами ставали вже перші на їхньому шляху хати.
Минув час. Змінилися способи ведення війни. Нікого вже нині не дивують такі розхожі поняття, як «інформаційна війна», «кібервійна». Військові спеціалісти сперечаються щодо того, які методи ведення бойових дій на лінії фронту, які війська і зброя для цього потрібні. Безумовно, це дуже важливі питання. Водночас ми не маємо права забувати про питання територіальної оборони, протистояння ворогу в тилу.
— Ми маємо сильного і підступного північного сусіда, у якого великі імперські амбіції загарбника. Свої частини спецназу загарбник може застосувати для того, щоб взяти нас зненацька тут, у наших затишних домівках. Знаючи, що ворог підступний, що існує чимала кількість прибічників «рускава міра», ми маємо бути готовими в будь-який момент захистити наші домівки. Врятувати себе можемо лише ми самі і ніхто інший!!! Ось для чого нам потрібна територіальна оборона! — емоційно розповідає генерал-майор Сергій Кривонос.
До анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі в Україні діяло Положення про територіальну оборону, про яке можна сказати лише одне: ні розуму, ні серцю. Положення було, а оборони — ні.
Проблемою побудови надійної територіальної оборони за найкращими світовими зразками в Україні вже певний час активно переймається заступник секретаря РНБО України генерал-майор Сергій Кривонос — заслужено шанований військовик, бойовий генерал, котрий багато років присвятив службі в розвідці і частинах спеціального призначення.
— На початок війни ми мали велику кількість патріотично налаштованих, мотивованих людей, — згадує він, — але попередньою промосковською владою була фактично знищена українська армія. Не було ж нічого — ні сучасної зброї, навіть одягу. П’ята колона «відпрацювала» російські рублі на відмінно. І якби громадяни не самоорганізувалися, то невідомо, чий би прапор нині майорів над Верховною Радою. Яскравий приклад — Сватове. Коли там з’явилися «зелені чоловічки», мешканці турнули їх за допомогою звичайної мисливської зброї. За положеннями законопроєкту, воїну тероборони дозволено зброю тримати вдома.
За словами Сергія Кривоноса, новий законопроєкт про територіальну оборону внесено на розгляд парламенту, але в депутатів руки до нього все ніяк не дійдуть.
— Новий закон дасть чітке розуміння, у кого які завдання, функції, зобов’язання, починаючи від керівництва держави, органів центральної та місцевої влади, територіальних громад і закінчуючи останнім членом тер оборони, де б він не перебував. Ми вже провели величезну кількість нарад із профільним парламентським комітетом і маємо їхню підтримку. До роботи над створенням законопроєкту було залучено багато людей, серед яких і професійні військові, експерти, юристи. На фініш вийшли з командою людей, які мають сильну мотивацію, це — учасники війни на Донбасі. Наразі вони беруть участь у створенні тероборони на території нашої країни, — розповів Сергій Кривонос.
За словами співрозмовника, оновлена тероборона означає, що в областях відтепер може бути не одна бригада ТрО. Наприклад, у Києві можуть бути створені дві окремі бригади на лівому і правому березі. Також у тероборону можуть йти служити й жінки.
Підготовка таких бригад — окрема тема. Готуватися підрозділи мають постійно. Сергій Кривонос навів приклад Естонії. У них щочетверга проводять День захисника Естонії. У кожному повіті свій тир і хороша база для підготовки, де і займаються підрозділи. Для цього в країні були виділені і виділяються значні кошти. Такі тири можна побудувати, або відновити ті, що існували раніше, але нині занедбані. Тим більше, що за попередніми розрахунками, для цього не потрібно великих капіталовкладень. Але вміння стріляти — це лише п’ять відсотків у підготовці. Для якісного вишколу потрібно створювати міжтериторіальні центри підготовки.
В Естонію щорічно на навчання тероборони приїздять групи спецпризначенців з різних країн світу, котрим дають певні завдання. Так ось, за результатами цих навчань виконують завдання лише 20–25 відсотків цих груп.
Як мотивувати людей іти в підрозділи тероборони? Наші фахівці вивчали досвід США, Канади, Польщі, прибалтійських країн. У центрах підготовки воїнів тероборони у цих країнах передбачено, щоб люди здобували професії подвійного призначення. Як водії, техніки, кухарі, так і фахівці галузі ІТ, яких також планують залучати. Досвід передових країн показує, що фахівців з комунікацій та інформатизації не завжди можна зацікавити йти служити в армію, адже приватні компанії пропонують їм заробітну плату в рази більшу. Тому їхній потенціал використовують, залучаючи на службу в ТрО.
За словами Сергія Кривоноса, «…за положеннями законопроєкту, член територіальної оборони під час складання певних заліків може користуватися зброєю та тримати її вдома. Це не означає, що всі вже наступного дня після ухвалення закону почнуть отримувати зброю. Людину треба підготувати і фізично, і морально.
– Новий закон давно на часі. Він потрібен, щоб військові і цивільні адміністрації могли розмовляти однією мовою. Знали, хто за що відповідає, бо нині це якась Вавилонська вежа, – каже генерал.
Що ж таке територіальна оборона в її оптимальному вигляді? Це комплекс загальнодержавних, воєнних та спеціальних заходів, що застосовують під час загрози або відбиття агресії з метою охорони та захисту державного кордону від посягань ззовні, забезпечення умов для надійного функціонування державних органів, мобілізаційного та оперативного розгортання військ, охорони важливих об’єктів і комунікацій, боротьби з диверсійно-розвідувальними силами та іншими озброєними формуваннями агресора на території країни, антидержавними незаконно утвореними озброєними формуваннями, а також радіаційного, хімічного, біологічного захисту військ і населення від наслідків аварій на атомних електростанціях, об’єктах, небезпечних у хімічному сенсі, та підтримання режиму воєнного стану.
У мирні часи війська територіальної оборони можуть використовувати для допомоги населенню в умовах природних або техногенних катастроф, наприклад, вони можуть бути залучені до гасіння пожеж, які нещодавно хвилею пройшли по Україні. А також, коли йдеться про допомогу правоохоронним органам в умовах масових заворушень або терористичних актів, як це, наприклад, передбачено концепцією створення військ територіальної оборони в Польщі.
— Нам не треба по-новому конструювати велосипед. Досить перейняти європейський досвід, — переконаний Сергій Кривонос. — Наприклад, у Німеччині діють Регіональні сили охорони і підтримки, У Литві — Добровольчі сили національної оборони, у Данії — Сили захисту батьківщини. А у Таїланді взагалі — Студенти територіальної оборони!
До речі, в Естонії щорічно відбуваються навчання територіальної оборони. Туди спеціально приїздять групи спецпризначенців із різних країн світу, котрим дають певні завдання. Так ось, за результатами цих навчань, виконують завдання лише 20–25 відсотків цих груп. Інші «знешкоджує» територіальна оборона. Адже люди чудово знають свою місцевість, одне одного.
— Територіальна оборона потрібна нашим військам, якщо у важких боях доведеться відступати! Потрібно буде стримувати просування ворога, а для цього ми маємо бути умілими і злагодженими бойовими підрозділами, ми повинні зуміти прикрити всі фланги і тили… адже далі… а далі наші домівки, наші сім’ї, яких ми захищатимемо до останнього подиху, — переконаний генерал-майор Сергій Кривонос.
Коли ворог іде на нашу землю, ми не маємо кидатися на ворожі танкові колони з автоматом і сидіти під зосередженим вогнем артилерії в окопах, а повинні мінувати дороги, влаштовувати засідки, знищувати колони з постачанням, знищувати їхніх офіцерів. Для цього рівень підготовки бійця ТрО має бути не нижчим, ніж у воїна на передовій, а навички ще більш різнобічними. Для цього потрібно багато спільно тренуватися. Головне, цим питанням мають займатися справжні патріоти та військові професіонали.
За матеріалами АрміяInform
