Не просто спостерігати, а долучитися до боротьби з коронавірусом у своєму регіоні, вирішили учасники бойових дій у Черкасах
За їх ініціативою, працівники опорних лікарень міста, визначених для боротьби з Covid-19, можуть більше не турбуватися про те, як після зупинки руху громадського транспорту здолати шлях на роботу та з роботи. З початком дії карантинних обмежень медиків возять волонтери з числа активних учасників місцевого ветеранського руху.
Працюють активісти без вихідних, щодня виконуючи по декілька рейсів. Також виїжджають «по дзвінку», коли потрібно терміново доставити медичного працівника чи пацієнта до лікарні, або забрати додому. Грошей за свою роботу, природньо, не вимагають, витрати на заправку автомобілів та їхню дезінфекцію – турбота виключно власника та меценатів, які зголошуються допомагати.
Один з тих, хто бере активну участь у акції «Підвези медика до роботи» – голова громадської організації «Спілка ветеранів десантно-штурмових військ та військ спеціального призначення» та Ветеранського Братерства міста Черкаси Володимир Болсуновський.
– Медичі працівники зараз – найбільш вразлива категорія громадян. Адже вони мають максимальні ризики заразитися коронавірусом. І ветерани, напевно, як ніхто інший розуміють покладену на лікарів відповідальність, бо чудово знають, що таке боротьба та настільки у таких питаннях важлива підтримка. Саме тому активісти Будинку Ветеранів імені Є.Подолянчука спільно з волонтерами Національного Корпусу вирішили допомогти медикам, забезпечивши їх транспортом, – розповідає Володимир Болсуновський.
Варто зазначити, що ветеранська спільнота Черкас змогла самоорганізуватись не тільки для підвозу лікарів. Так, за час дії карантинних заходів команда Будинку Ветеранів та члени Ветеранського Братерства міста Черкаси за власний кошт закупили та абсолютно безкоштовно роздали черкащанам півтори тисячі захисних масок.
Володимир Болсуновський зазначає, що ветерани і надалі планують надавати посильну допомогу містянам. А коли закінчиться карантин, команда Будинку Ветеранів імені Є.Подолянчука продовжить активно працювати над благоустроєм свого приміщення та прилеглої території.
Будинок Ветеранів розташований у колишній будівлі дитячого садочка, яка довгий час була у занедбаному стані. Зараз, виключно зусиллями самих ветеранів та членів їх сімей, все набуває цивілізованого вигляду. У планах активістів – розміщення ветеранських спілок, кабінетів юридичної допомоги та творчої реабілітації, музею, різноманітних тематичних гуртків та навіть власної веб-студії. Вже зараз всі, хто цього потребує, мають змогу отримати допомогу досвідченого психолога, який зголосився працювати з ветеранами та їх рідними на базі Будинку Ветеранів.
Досвід ініціативних та активних учасників бойових дій з Черкас – гарний приклад для інших. Адже, на жаль, ми досить часто забуваємо, що наша сила – в єдності.
Представники груп цивільно-військового співробітництва зі складу Об’єднаних сил продовжують активно надавати необхідну підтримку цивільному населенню. Військовослужбовці постійно беруть участь у надані гуманітарної допомоги, відновленні інфраструктури та інженерних мереж, пошкоджених вогнем російських найманців.
Минулого тижня такі заходи проводилися у 80 населених пунктах Донецької та Луганської областей.
Представниками ЦВС було скоординовано ремонт об’єктів електро- та водопостачання в п’яти населених пунктах, організована доставка продуктів харчування, питної води, медичних засобів та матеріалів для опалення малозабезпеченим громадянам, які проживають поблизу лінії розмежування.
Офіцери ЗСУ регулярно проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу з місцевими мешканцями щодо запобігання поширення коронавірусної інфекції.
Об’єднані сили і надалі продовжуватимуть допомагати людям у скрутних обставинах.
Ситуація в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід”:
– з ручних протитанкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї російські найманці двічі обстріляли наші позиції біля Широкиного;
– по околицях Богданівки загарбники двічі відкривали вогонь з мінометів 82-го калібру, станкових протитанкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї;
– неподалік Авдіївки, Кам’янки та Піщєвика російські збройні формування застосовували гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю;
– біля Старогнатівки рашисти двічі застосовували стрілецьку зброю.
В районі відповідальності ОТУ “Північ”:
– по нашим захисникам Оріхового гібридні збройні формування Російської Федерації вели вогонь з мінометів 82-го калібру;
– з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї були обстріляні наші захисники біля Кримського.
Під час обстрілів четверо військовослужбовець ЗСУ отримали поранення різної степені важкості.
З метою припинення ворожих обстрілів і відновлення режиму «Тиша» наші бійці змушені були застосувати штатне озброєння.
За даними розвідки, 03 травня втрати російських окупантів – один «двохсотий» і один «трьохсотий».
Від початку цієї доби рашисти обстріляли наших захисників в р.в. ОТУ “Північ”. По оборонцях Кримського російські найманці відкривали вогонь зі 120 мм мінометів та станкових протитанкових гранатометів.
Про інтенсивність обстрілів пресцентр ООС сьогодні не повідомляв.
За поточну добу втрат серед українських захисників немає.
Успішна адаптація до мирного життя військовослужбовців, котрі повертаються до своїх домівок із зони бойових дій на Донбасі, навіть шість років від початку війни, все ще актуальна для нашого суспільства. Адже десятки тисяч фронтовиків та члени їхніх родин, щоразу стикаються з проблемами, розв’язувати які самотужки їм дуже непросто. Своє плече ветеранам, у таких випадках, підставляють активісти громадських організацій, котрі допомагають фронтовикам безболісно перейти на рейки мирного життя. В Україні активістами і волонтерами створено унікальну спільноту – «ветеранський простір», в якому комфортно тим, хто потребує поради або конкретної допомоги. Детальніше: ДІМ ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ
Як правило, і органи місцевого самоврядування у більшості випадків з розумінням ставляться до проблем фронтовиків й тих, хто їм допомагає на громадських засадах, створюючи для активістів належні умови для роботи. Прикладом може служити взаємодія між міською і обласною владою Миколаївщини і волонтерськими та громадськими організаціями, які надають допомогу учасникам антитерористичної операції та їхнім сім’ям. У місті корабелів ще 2015 року рішенням міськради створено Центр допомоги учасникам антитерористичної операції, в якому згуртувалися представники громадських і волонтерських об’єднань, де опікуються проблемами фронтовиків. Але на тому міська влада не зупинилася і 2018 року в обласному центрі створили окрему комунальну установу для реалізації проекту «Ветеранський простір». Для чого активістам виділили приміщення площею 220 кв.м. і переобладнали його для потреб ветеранів.
Ветеран 79 ОДШБ, голова правління обласної ГО «Асоціація учасників та інвалідів АТО», заступник директора Миколаївського центру підтримки внутрішньо переміщених осіб та ветеранів АТО Ілля Шполянський розповів інформаційно-аналітичному порталу «НОВА» новини ветеранів», що саме плідна співпраця активістів та міської влади сприяють успішному розвитку ветеранського простору в Миколаєві і області.
«Ветерани, повертаючись із зони бойових дій, як правило, не знають до кого звертатися по допомогу. Вони розгублені, іноді не відчувають достатньої поваги від суспільства, розуміння в сім’ях та серед друзів… Тому, ще 2015 року ветеранська спільнота Миколаєва вирішила, що нам потрібно місце – свій простір. Де ми будемо спілкуватися, організовувати та проводити заходи тощо…», – поясню мету створення ветеранського простору у Миколаєві фронтовик.
Якщо ви проаналізуєте торішній звіт активістів ветеранського простору Миколаївщини, то переконаєтеся, що кількість – окреме приміщення, співпраця з владою тощо, перейшла в якість – робота ветеранських організацій в місті і області значно активізувалася. Про її головні напрямки можна судити з обов’язків заступників І. Шполянського. Вони координують, зокрема, питання підтримки родин загиблих учасників АТО, військово-патріотичного виховання дітей та молоді, представництва ветеранів у дорадчих органах при місцевих органах влади, підтримки інтересів громади та ветеранів в судових засіданнях, екологічних та природоохоронних ініціатив, співпраці із козацькою громадою області та громадської безпеки тощо. Нині у Миколаєві проживає 3400 учасників бойових дій. Про те, що міський Центр підтримки ветеранів для них справді став територією комфорту, де вони можуть отримати підтримку у вирішенні багатьох питань, можна судити з того, що торік там надали практичну допомогу понад 1300 фронтовикам та членам їхніх родин.
«Щомісяця до нас звертаються від 500 до 700 жителів міста і області. Коли закінчимо ремонт нового приміщення, зможемо надавати допомогу ще більшій кількості миколаївців. Відповідно, розшириться і кількість послуг, які надаватимуть у центрі, – прогнозує І. Шполянський. У новому центрі створимо приміщення для тренувань команд з кіберспорту та занять з комп’ютерної освіти, спортивну залу, сенсорну кімнату, дитячий клуб, надаватиме психологічну і юридичну допомогу… – Ветеранам активно допомагає міська влада. Зокрема, виділяє необхідне фінансування і контролює хід ремонту…».
Активісти ветеранського простору не приховують того, що координація роботи такого масштабного проекту, робота не з легких. Торік їм вдалося охопити чималу аудиторію ветеранської спільноти. Причому, не тільки в самому Миколаєві, але і в районах області. Для комунікації з учасниками бойових дій поза межами обласного центру лише за півроку провели півтори десятки виїзних заходів у районах. А у вересні 2019 року в місті Очаків провели Всеукраїнський форум «Досвід ветерана – потенціал країни», участь у якому взяли близько 200 представників ветеранської та волонтерської спільнот з усієї України. Левова доля діяльності активістів ветеранського простору припадає на роботу з членами родин учасників бойових дій. У тому числі, загиблих воїнів. Приміром, при Центрі щосуботи збирається жіночий клуб для дружин, доньок учасників АТО, матерів та вдів загиблих військовослужбовців та жінок, які проходили службу в зоні бойових дій. Активісти ветеранського простору також організували церемонію передачі дітям загиблих військовослужбовців пам’ятного кулону «Батьківське серце». У сім’ях загиблих знають, що побратими їхніх чоловіків і батьків не дозволять порушити права дітей своїх загиблих однополчан…
Наряду з психологами Центру чимало роботи дістається і юристам. До них ледь не щодня звертаються по допомогу фронтовики та члени їхніх родин. Євген Федоров, юрист ветеранського простору, розповідає, що більшість звернень стосуються поновлення справедливості та захисту прав учасників бойових дій. Приміром, до Центру звернувся один з добровольців, котрий в 2014 році був учасником АТО у Луганській області, але не міг цього довести. Лише після того, як юристи Центру подали до суду заяву про встановлення факту його участі в бойових діях, чоловік отримав посвідчення учасника бойових дій. Рішенням суду позовні вимоги було задоволено в повному обсязі. Доброволець отримав посвідчення УБД. Іншій ветеран просив допомоги у справі визнання бездіяльності командування військової частини, яке не виплачувало йому грошову компенсацію за відпустки, які він не використав у 2016-2019 роках. Рішенням суду позовні вимоги було задоволено в повному обсязі.
Активісти Миколаївщини сповна використовують і досвід свої колег із інших областей України. Недавно вони, разом з керівництвом Миколаївської ОДА ділилися досвідом і планами з представниками обласних організацій учасників бойових дій Тернопільщини. Координаторам ветеранського простору було про що поговорити і чим поділитися. Результатом зустрічі стало обопільне бажання разом посилювати ветеранський рух, зміцнювати і розширяти ветеранський простір і всебічно підтримувати учасників бойових дій.
«Ветеранський рух учасників бойових дій Миколаївської області має відчутний вплив на громаду. Масова, активна участь ветеранів у громадському житті Миколаївщини надає право, зокрема, «Асоціації учасників та інвалідів АТО» представляти інтереси наших побратимів перед органами влади, – резюмує І. Шполянський. – І ми сповна використовуємо наші можливості для того, щоб жоден із фронтовиків або членів їхніх родин не відчували себе поза увагою ветеранського простору…»
Звісно, що плідна діяльність активістів і волонтерів Миколаївщини спирається на підтримку самих ветеранів, котрі по конкретних справах координаторів ветеранського простору оцінюють результативність роботи активістів. І певні, що в разі потреби ті зроблять все, аби захистити їхні права, допомогти вирішити проблеми, які дошкуляють у житті, або підставлять плече тоді, коли в цьому виникне потреба.
Микола Голубов, учасник бойових дій, дуже влучно охарактеризував подвижницьку діяльність цих невтомних людей, котрі завжди приходять на допомогу фронтовикам.
«У теперішній час, коли скрізь панують байдужість до проблем інших, а спроби, приміром, отримати консультацію юриста коштують занадто дорого, наші активісти дуже уважно ставляться до проблем ветеранів. І у більшості випадків їх розв’язують. Це надає нам впевненість в тому, що миколаївці, котрі захищали країну на передовій, а нині шукають своє місце у цивільному житті, не залишаться сам-на-сам з труднощами. Дякуємо за роботу!».
Кабмін відкликав з Верховної Ради подання на призначення Міхеіла Саакашвілі віцепрем’єр-міністром з реформ. Призначення Міхеіла Саакашвілі у фракції “Слуга народу” заблоковано.
Про це повідомив Юрій Бутусов на сайті “Цензор. НЕТ”.
Гучна історія з призначенням Саакашвілі завершилася тихим “зливом” – призначення заблоковано, і незрозуміло, чи відбудеться взагалі. У фракції “Слуга народу” після довгих переговорів вдалося зібрати з 248 депутатів близько 140-170 голосів за призначення Саакашвілі, при цьому в партійному чаті готовність голосувати публічно заявило трохи більше 100 парламентаріїв.
Голосів немає, тому що президент Володимир Зеленський вирішив не виступати зараз публічно на підтримку Саакашвілі. Для того, щоб Саакашвілі зібрав 226 голосів, “Слуги” повинні дати гарантовано 190-200 голосів своєї фракції з 248. Можливо, щось зміниться, адже президентом правлять емоції, але зараз ОП дав відбій. Замість голови ОП Андрія Єрмака завдання збору голосів перекладений на главу фракції Давида Арахамія – тобто навіть статус парламентера знижений.
Чи може Зеленський домогтися призначення Саакашвілі? Звісно так. Але для цього президенту треба взяти на себе відповідальність, і треба виконувати нові вимоги груп впливу у фракції, однак масштаби такого розміну до цього моменту президент не усвідомлював. А зараз, коли в обмін на підтримку всі незадоволені висунули свої вимоги, ОП замислився над ціною питання.
Офіс президента розуміє, що провал переговорів з Саакашвілі завершиться скандалом, тому обмірковує, що запропонувати Саакашвілі замість реформ в уряді.
В даний час розглядається варіант висунення Саакашвілі на виборах мера в Одесі, як кандидата “Слуги народу”, з максимальною підтримкою влади політичної та фінансової.
Також провалено ідею призначення Давида Сакварелідзе главою Державного бюро розслідувань. Ідею призначити Давида висунув сам президент Зеленський, озвучив її широкому колу своєї команди, і багато хто почав уже вітати Давида. Але з самим Сакварелідзе досі ніхто з ОП навіть не розмовляв. Так що слова залишаються словами.
Ця фарсова історія ще раз показує, що у президента Зеленського залишається в політиці інстаграмне мислення. Ініціативи вкидаються заради досягнення зовнішнього ефекту і резонансу.
Зеленський не озвучив, які саме реформи він хотів би реалізувати руками Саакашвілі, яких результатів він хоче домогтися в управлінні країною. Це говорить про те, що призначення Саакашвілі президент розглядав не як шлях реформ, а як суто медійну гру. Кадри треба підбирати під цілі, а не заради того, щоб хвалити владу на ток-шоу.
Такий підхід серйозно послабить довіру і до подальших ініціатив Банкової. Зеленський не бореться за вплив, і цей вплив поступово переходить в кабінети членів його команди, які все більше розходяться по різним конкуруючим таборам.
Ввечері, 1 травня, прикордонники Львівського загону отримали оперативне повідомлення про рух літального апарату типу «Дрон», який прямував у бік державного кордону.
Про це інформує Державна прикордонна служба України.
Наряди від відділу «Амбуків» виїхали для перевірки інформації.
Згодом біля одного з н.п. Іваничівського району прикордонники зустріли автомобіль «Шкода». На вимогу про зупинку автомобіля, водій відреагував спробою здійснення наїзду на прикордонника і вдався до втечі.
За кілька хвилин охоронці кордону знову зустріли даний автомобіль у лісовому масиві. Під час наступної спроби зупинки авто водій знову не виконав вимогу прикордонників про зупинку та вдруге здійснив спробу наїзду на прикордонників.
Враховуючи загрозу життю співробітникам Держприкордонслужби та з метою зупинки легковика наряд здійснив попереджувальні постріли та постріли в напрямку коліс транспортного засобу. Лише з пробитими колесами автомобіль вдалося зупинити.
До місця події було викликано наряд поліції та карету швидкої допомоги, бо водій отримав осколкове поранення. До приїзду швидкої, прикордонники надали правопорушнику першу медичну допомогу.
Під час опитування пасажира авта з’ясувалося, що ще до приїзду військовослужбовців, дві особи, які теж знаходилися в цій автівці, вийшли з неї в лісовому масиві.
За результатами пошукових заходів прикордонники виявили громадянина України з документами та встановили, що раніше цю особу вже затримували польські колеги за переміщення тютюнових виробів. Також на місті події було виявлено літальний апарат та два пакунки з товарами медичного призначення, а саме – захисні маски.
За цим фактом до поліції направлено повідомлення про виявлення кримінального правопорушення за ст.342 ККУ «Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, приватному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб».
Президент США Дональд Трамп вніс кандидатуру генерал-лейтенанта у відставці Кейта Дейтона на посаду посла в Україні, повідомляє The White House
Дейтон є директором Європейського центру з вивчення питань безпеки ім. Джорджа Маршалла. З 2018 року віна є стратегічним радником Міноборони Украіни. З 2010 року Дейтон обіймав посаду директора Центру Джорджа Маршалла у Гарміші (Німеччина). Дейтон був координатором з питань безпеки у палестинсько-ізраїльському конфлікті, директором з питань стратегії, планів і політики штабу США, директором операцій розвідки Пентагону й аташе з питань оборони у посольстві США в Росії.
Генерал Дейтон отримав ступінь бакалавра гуманітарних наук в Коледжі Вільяма і Мері, ступінь магістра історії — в Кембріджському університеті і ступінь магістра міжнародних відносин — в Університеті Південної Каліфорнії. Володіє російською мовою і трохи говорить по-німецьки.
Крім досвіду в військово-політичній сфері, за час своєї служби генерал Дейтон займав чотири командні посади в якості офіцера-артилериста, він також був офіцером з оперативних питань і начальником штабу. Він навчався в Гарвардському університеті по стипендіальній програмі Коледжу для вищого складу і був старшим науковим співробітником Сухопутних військ в Раді з міжнародних відносин в Нью-Йорку.
Крім того, генерал Дейтон працював директором з оперативних питань і директором з агентурної розвідки Розвідувального управління міністерства оборони у Вашингтоні, в тому числі був директором Групи з вивчення Іраку для операції «Іракська свобода» в Іраку; потім очолював Управління стратегії, планування та політики міністерства Сухопутних військ, перш ніж отримав призначення в Єрусалим в грудні 2005 р
Генерал Дейтон пройшов навчання на курсі офіцерів-країнознавців в Інституті з вивчення Радянського Союзу Сухопутних військ США в Гарміш-Партенкірхені. Серед його призначень в цій області: офіцер штабу з військово-політичних питань (Сухопутних військ США) у Вашингтоні; військовий аташе США в Росії; і заступник начальника з військово-політичних питань відділу Європи та Африки Управління стратегічного планування та політики ОКНШ у Вашингтоні.
Він вийшов у відставку з дійсної військової служби 1 грудня 2010 року у званні генерал-лейтенанта, прослуживши в збройних силах більше 40 років. Його останнім призначенням на дійсній службі була посада Координатора США з питань безпеки між Ізраїлем і владою Палестинської автономії в Єрусалимі.
Біля Парасельських островів Південно-Китайського моря відбувся інцидент за участю корабля КНР і суден В’єтнаму.
Про це повідомляє гонконгське видання The South China Morning Post.
В’єтнамське риболовецьке судно затонуло після зіткнення із китайським кораблем. На борту судна було 8 рибалок.
Команда риболовецького судна була захоплена. Інцидент стався в четвер зранку.
ще 2 риболовецьких судна В’єтнаму намагалися врятувати команду затонулого судна. Проте їх теж затримали китайці. Всі затримані разом із 2 суднами були звільнені в четвер ввечері.
КНР і В’єтнам претендують на Парасельські острови і води із ресурсами навколо них. В 1974 році ці острови були захоплені КНР. Проте В’єтнам не визнає їх приналежності до КНР.
Наступний інцидент стався в спірних водах Південно-Китайського моря, коли КНР задіяла авіацію і кораблі для супроводу есмінця США.
Про це повідомляє ресурс USNI News.
Командування ВМФ США підтвердило USNI News те, що есмінець USS Barry (DDG 52) проводив операцію підтримання свободи мореплавства біля спірних Парасельських островів, на які претендують КНР, Республіка Китай і В’єтнам.
Проте за словами американської сторони китайські сили не чинили своїми діями жодного тиску на есмінець, який би був змушений покинути спірні води раніше чим це планувалося.
Командування НВАК охарактеризувало дії есмінця USS Barry (DDG 52) як провокативні, які порушують інтереси і суверенітет КНР.
На думку КНР відповідні дії США ставлять під загрозу стабільність в даній частині світового океану. Пекін вважає такі дії неприйнятними в умовах коли увесь світ бореться із хворобою Covid-19.
Раніше в Південно-Китайському морі присутність ВМФ США підтримували десантний корабель USS America (LHA-6) і крейсер USS Bunker Hill (CG 52).
В той же час есмінець USS Barry (DDG 52) двічі здійснив прохід в Тайванській протоці. Даний крок також розглядається Пекіном в якості провокації, адже Тайванська протока розділяє КНР і Республіку Китай на острові Тайвань. Республіка Китай не визнається Пекіном і КНР вважає Тайвань своєю 23-юпровінцією.
За минулу добу збройні формування Російської Федерації 23 рази порушили режим припинення вогню.
В районі відповідальності ОТУ “Схід” противник тричі обстрілював наші позиції неподалік Авдіївки, застосовувавши міномети 120 мм та 82 мм, гранатомети різних систем та стрілецьку зброю.
Поруч з Богданівкою ворог вів вогонь по українських військовослужбовцях з мінометів 82-го калібру – 15 мін, а також гранатометів різних систем та стрілецької зброї.
З безпілотного літального апарату противник скинув постріл/гранату ВОГ-17 над позиціями Об’єднаних сил поблизу населеного пункту Гнутове.
Неподалік Старогнатівки, Пісків, Кам’янки та Мар’їнки загарбники застосовували гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю.
В р.в. ОТУ “Північ” російські найманці п’ять разів вели вогонь по позиціях Об’єднаних сил поблизу Хутора Вільний з мінометів та гранатометів різних систем. Для обстрілів окупанти використали 8 мін 120-го та ВІСІМДЕСЯТ ЧОТИРИ (!!!) міни 82-го калібру.
По околицях Оріхового ворог здійснив п’ять обстрілів, застосувавши СОРОК ВІСІМ (!!!) мін 120-го калібру та ДВАДЦЯТЬ ОДНУ міну 82-го калібру, а також гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю.
По населеному пункту Кримське збройні формування Російської Федерації вели вогонь зі 120 мм мінометів та гранатометів різних систем і великокаліберних кулеметів.
Захисників Новоолександрівки окупанти обстріляли з 82 мм мінометів, а оборонців Південного двічі з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
Внаслідок ворожих обстрілів двоє українських воїнів отримали поранення.
На злочинні дії противника наші воїни змушені були відповісти прицільним вогнем у відповідь. Лише після цього російські окупанти припиняли свою вогневу активність.
За даними розвідки, 2 травня українські військовослужбовці знищили одного російського окупанта та щонайменше двох поранили.
Від початку поточної доби в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” противник з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї обстріляв наші позиції біля Широкиного та Богданівки. У відповідь на порушення наші воїни застосували чергові вогневі засоби, внаслідок чого ворожі провокації припинилися.
За поточну добу втрат серед українських захисників немає.
Проблема військово-патріотичного виховання молоді є надзвичайно важливою для безпеки держави. Військова агресія Росії, особливо її інформаційна складова, показала, що відсутність уваги до патріотичного виховання молоді зі сторони української влади, починаючи з часів проголошення незалежності, призвела до перетворення української молоді на об’єкт ідеологічного впливу ворожих держав.
Екс заступник командувача ССО, та один з головних ідеологів створення потужної системи територіальної оборони, генерал-майор Сергій Кривонос у своїх інтерв’ю часто наголошує про необхідність збільшення уваги патріотичному вихованню української молоді.
Державним органом, що займався б військово-патріотичним вихованням молоді, могла би стати Всеукраїнська військово-спортивна організація (далі ВСО)
ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНА ВСО?
Військово-спортивна організація (ВСО) необхідна для вирішення таких основних задач:
– патріотичне виховання молоді
– залучення молоді до суспільно корисної діяльності (з метою зменшення ризиків залучення молоді до кримінальних структур, вживання наркотиків, зменшення ворожого ідеологічного впливу інших держав)
– професійна військова орієнтація молоді (зацікавлення молоді військовою професією)
– початкова військова підготовка молоді
– фізичний розвиток молоді
– формування кадрового резерву кандидатів для військової служби
Варто зазначити, що ВСО не повинна зосереджувати свою діяльність тільки на військовій підготовці молоді, як це відбувалось у ДОСААФ СССР»
«Головна задача ВСО це виховати у молодої людини патріотичну свідомість і зацікавити військовою службою, навчання військовій спеціальності – це вже другорядна задача організації»
ОСОБЛИВОСТІ ВСО
Воєнізована структура
Люди молодшого підліткового та юнацького віку мають певні особливості психіки. Саме на цьому віковому етапі розвитку люди відчувають потребу бути належним до певної групи (групові цінності мають для них важливе значення); надають великого значення атрибутам та символам належності до певної групи; тяготіть до образу сили, і проявляють агресивну поведінку; прагнуть до самоствердження у групі.
Ці особливості підліткової психіки можуть мати позитивні спрямування – участь у спортивних, військово-спортивних організаціях, позитивно направлених або нейтральних групах; або навпаки, мати негативне спрямування – участь у деструктивних групах: деяких «фанатських рухах», певних релігійних субкультурах, кримінальних організаціях (участь у субкультурі «АУЕ»), та таке інше.
Тобто у більшості підлітків та юнаків існує потреба у належності до певної групи яка пропагує ідеологію культу сили (військова справа у цьому тлумаченні теж є культом сили).
Саме тому ВСО на відміну від цивільних молодіжних організацій (Пласт, спортивні організації), можуть стати тим місцем, де молодь може задовольнити своє прагнення у належності до певної субкультури/групи, що сповідує культ сили.
ВСО повинна бути воєнізованою організацією (відповідно її функціонування повинно бути прописане в законі). Воєнізований статус необхідний оскільки організація матиме саме військове спрямування, і проводитиме для молоді військово-спортивну підготовку.
ВСО повинна мати свою форму одягу і спеціальні звання (не військові!).
Під воєнізованою структурою мається на увазі не військові звання, або ВСО як частина Збройних сил – а мається на увазі зовнішні ознаки: мілітаризована форма одягу, знаки розрізнення (не військові), елементи стройової підготовки, військова спрямованість навчальних програм.
Патріотичне виховання
Іншою особливістю ВСО має бути патріотичне виховання її членів, але це не має стати пропагандою певної партійної або політичної ідеології.
Для прикладу можна привести два протилежні підходи до патріотичного виховання членів військово-спортивних організацій:
Перший – патріотичне виховання членів військово-спортивної організації на основі партійної ідеології. До цього прикладу можна віднести німецьку молодіжну організацію «Гітлерюгенд», в якій домінувало ідеологічне виховання НСДП, та сучасну російську молодіжну організацію «Юнармія» – де домінує ідеологічне виховання на основі ідеології правлячої партії Единая Россия, та релігійна ідеологія РПЦ.
Другий – патріотичне виховання членів військово-спортивної організації на основі загальних ідей любові та поваги до своєї батьківщини, дослідження власної історії. Без певної партійної ідеології. До такого прикладу можна віднести латвійську молодіжну військово-спортивну організацію «Jaunsardze» . Саме латвійський варіант і був би оптимальним для України.
Відмінність від існуючих військово-спортивних організацій
В Україні існує багато молодіжних військово-спортивних організацій, але як і з добровольчими підрозділами територіальної оборони, головними проблемами у їх діяльності є – відсутність координації, відсутність єдиної програми підготовки/навчання, відсутність спільної стратегії розвитку.
Простіше кажучи, ми маємо безліч організацій які існують самі по собі, і розвиваються на свій розсуд. Цю проблему також згадує генерал-майор Сергій Кривонос.
До чого призводить така «роздробленість» молодіжних військово-спортивних організацій можна побачити на прикладі молодіжної військово-патріотичної організації «Джура».
Джура – це всеукраїнська організація, що регулярно проводить військово-патріотичні ігри для молоді.
На діяльність організації виділяються певні кошти з місцевих бюджетів (за програмою військово-патріотичне виховання молоді), але в реальності ці заходи мають гнітючий вигляд:
– групи складаються з дітей різного віку, в одній групі можуть бути діти 11-13 років і юнаки по 20 років. Це неправильно з педагогічної точки зору;
– навчання певним військово-обліковим спеціальностям не відбуваються. По суті це найчастіше звичайні екскурсії у військові частини;
– «форма номер вісім» – якась дика суміш радянської військової форми, будівельних роб у патерні «Дубок», та дитячих «козацьких костюмів» – це не робить ігри привабливими для дітей;
– заняття/ігри не відбуваються регулярно;
– військові ігри зазвичай проводяться з елементами радянських церемоніалів: урочисті шикування, урочисті марші, танці, і обов’язкове вручення сертифікатів. Це робить ігри нудними та нецікавими для дітей.
Іншою військово-спортивною організацією яку варто згадати є ТСОУ.
Товариство сприяння обороні України лише змінивши назву з радянської ДТСАФ (ДОСААФ), замість того щоб стати військово-спортивною організацією для молоді, зберегло лише функцію допризивної підготовки. При чому за роки незалежності підготовка саме по військовим обліковим спеціальностям майже перестала проводитись, а зберіглась в основному підготовка водіїв.
Можливості ТСОУ дозволяли готувати водіїв, зв’язківців, парашутистів, і навіть водолазів. Наприклад з 1984 року в морських школах ДТСАФ СРСР, юнаки проходили навчальну 270-ти годинну програму за спеціальністю «позаштатний водолаз ВМФ»
Зараз, нажаль, робота з молоддю звелась до екскурсій у військові частини, та спортивних змагань – ніяк не пов’язаних з військовою справою
МОДЕЛІ ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ
Україна повинна створити власну модель військово-спортивної організації враховуючи власні фінансові ресурси, власний досвід діяльності різноманітних молодіжних об’єднань, та інші особливості нашої держави.
Але при створенні ВСО обов’язково вивчити моделі аналогічних організацій інших держав. Особливо держав колишнього «соцтабору», які мають багато спільного з нами.
Дуже вдалою є латвійська військово-спортивна молодіжна організація «Jaunsardze» – назву якої можна приблизно перекласти як «Молоді захисники». Саме латвійська модель могла б стати зразком, на основі якого можна створити українську ВСО (не скопіювати а взяти найкраще з цієї структури). В цілому у балтійських країн є багато чому повчитись у цьому напрямку.
Jaunsardze – створена у складі міністерства оборони Латвії. Її діяльність фінансується з бюджету міністерства оборони. Участь в організації можуть приймати люди починаючи з молодшого шкільного віку і до 18 років. Участь в організації для молоді безкоштовна, форму також закуповує держава.
ВИКОРИСТАННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ ТСОУ
ТСОУ у 1991 році отримало у спадок величезну інфраструктуру: аеродроми, літаки, велику кількість автомобілів, спеціальне спорядження (в тому числі і водолазне).
На даний момент більшість інфраструктури ТСОУ перебуває в оренді, або була продана приватним особам.
Згідно даних вказаних в статті – станом на 2014 рік, у власності ТСОУ перебувало:
– 7,5 тисяч штатних працівників;
– 5078 приміщень і споруд;
– 874 гаражів та пунктів технічного обслуговування автотранспорту;
– 56 складів паливно-мастильних матеріалів;
– 53 пунктів заправки;
– 168 складов;
– 391 автодром;
– 9 аеродромів;
– 8 казарм;
– 12 полігонів;
– 98 мото- і автотрас;
– 99 колективних радіостанцій;
– 3 водні станції;
– Палац водного спорту;
– Спортивно-технічний комплекс «Чайка»
– 524 оборонно-спортивних клуба;
– 146 шкіл ТСОУ;
– 56 центрів оборонно-технічної роботи;
– 29 авіаційно-технічних спортклуби;
– 144 стрілецьких та 361 пневматичних тири;
– 367 кімнат зберігання зброї;
– Стрілецький комплекс «Снайпер».
Для створення всеукраїнської ВСО було б доцільно провести інвентаризацію майна, що залишилось у власності ТСОУ, і якщо це можливо законодавчо – передати його ВСО.
Ця інфраструктура, включаючи адміністративні будинки, аеродроми, автошколи, тири – могла б стати основою для нової молодіжної організації.
Якщо є можливість передачі інфраструктури громадської організації ТСОУ до ВСО, то після інвентаризації необхідно визначитись, яке майно та споруди можуть бути використані для підготовки молоді, а які не представляють інтерес для ВСО. Інфраструктура, в якій не має потреби для ВСО може бути продана на аукціоні, а отримані кошти спрямовані на розвиток організації.
СТРУКТУРА
ВСО доцільно утворити як молодіжну організацію у складі цивільного міністерства оборони (за новим законодавством МО України стане цивільним органом, його повноваження будуть чітко розділені з Генеральним штабом). Модель створення молодіжної організації у складі МО діє у деяких країнах Європи, зокрема і у Латвії.
Роль держави як засновника ВСО необхідна для полегшення фінансування організації з державного бюджету, та централізації управління – що повинно вирішити проблему безлічі військово-спортивних організацій, які готують молодь безсистемно, кожна за своєю програмою.
Територіально структура ВСО повинна формуватись на основі військово-адміністративного поділу країни. На сьогодні територія України поділена на чотири зони, які закріплені за чотирма оперативними командуваннями (ОК). Оперативні командування крім забезпечення функціонування підрозділів сухопутних військ , що входять у їх склад, також керують бригадами територіальної оборони та військоматами (територіальними центрами комплектування та соціального захисту), які знаходяться на їх території.
Поділ ВСО на чотири територіальні округи, що будуть відповідати межам ОК, дозволить налагодити взаємодію з військоматами, бригадами територіальної оборони, та військовими частинами цих ОК.
Також така взаємодія буде необхідна для надання матеріально технічної допомоги ВСО від військових частин, використання їх інфраструктури, надання боєприпасів для проведення стрільб членами ВСО.
ПРОГРАМА ПІДГОТОВКИ МОЛОДІ
Ідеологією ВСО повинен стати принцип «виховати і зацікавити». Це означає, що найголовнішим в роботі ВСО повинна стати задача виховати патріотичний світогляд, і зацікавити молоду людину військовою службою. Навчити військово-обліковій спеціальності це вже другорядна задача.
Відмінністю від існуючої системи підготовки ТСОУ, чи різноманітних військово-спортивних клубів, та підготовки в ВСО – повинна бути виключно військово-орієнтована.
Підготовка великої кількості водіїв у ТСОУ це ніби й не погано, в в ЗСУ спеціальність «водій» зараз найдефіцитніша. Але для чого готувати величезну кількість водіїв, якщо в армію не піде й половина з них. А ті хто підпишуть контракт, не обов’язково оберуть посаду водія.
Це економічно невигідно для держави. Для армії більш доцільно буде створити окремий навчальний центр водіїв, і готувати вже саме тих контрактників, які прийшли на посаду водія.
Інший приклад – це підготовка військово-спортивними гуртками молоді за суто спортивними напрямками: спорт це завжди добре, але заняття наприклад волейболом не є військовою спеціальністю, і якщо людині подобається «цивільний» вид спорту – то займатись ним можна у спортивних секціях, а ВСО повинна проводити саме військово-спортивну підготовку молоді.
ВСО повинна проводити підготовку у гуртках за різноманітними військово-прикладними видами спорту. При цьому необхідно враховувати схильності молодих людей, комусь подобається активні види занять, спеціальності де можна проявити лідерські якості. А хтось має схильність до технічних видів занять, для таких людей також можна запропонувати військові гуртки за їх вподобаннями. Молода людина яка стане членом ВСО зможе займатись одразу за декількома спеціальностями, наприклад вивчати стрілецьку справу, і займатись парашутною підготовкою.
Нижче описані основні напрямки військових спеціальностей, за якими молодь може займатись у гуртках ВСО:
Стрілецький гурток. В такому гуртку молодь отримуватиме навички поводження зі зброєю, навчатиметься основам стрілецької підготовки. В залежності від вікової групи, навчання в таких гуртках повинно відбуватись гвинтівками які використовують для стрільби стиснуте повітря, з дрібнокаліберними гвинтівками. А з 16 років, під керівництвом інструкторів, можна проводити стрільби з вогнепальної зброї (гвинтівок Мосіна, СКС і т.п). *До речі, ці зразки зброї ще є базах зберігання у значній кількості, що дозволить забезпечити такі гуртки зброєю. Програма підготовки може бути різною, як звичайного стрільця так і снайпера. Ці гуртки повинні стати наймасовішими в ВСО.
Гурток парашутного спорту. Як зрозуміло з назви, в таких гуртках члени ВСО будуть проходити підготовку парашутиста. Але програму підготовки необхідно відновлювати, і залучати професійних інструкторів.
Гурток спортивного орієнтування. Спортивне орієнтування, дуже важливий вид військово-прикладного спорту. Людина, яка має гарні навички спортивного орієнтування – хороший кандидат для служби у розвідувальних підрозділах.
Гурток тактичної медицини. Підготовку з тактичної медицини повинні проходити у всіх гуртках, але для молоді яка цікавиться саме таким напрямком необхідно створити окремі гуртки. Особливо такий напрямок підготовки буде цікавий для дівчат.
Гурток водолазної підготовки. Напрямок який потребує високо підготовлених інструкторів, та дорогого обладнання. Але члени ВСО які пройдуть таку підготовку будуть ідеальними кандидатами для служби у підрозділах бойових плавців. Ще в радянські часи, молодь могла пройти підготовку за відповідним напрямком в школах ДТСАФ СРСР. Пройшовши 270-ти годинний курс. У тому числі з індивідуальними дихальними апаратами замкнутого типу.
Гурток гірської підготовки. Також потребує кваліфікованих інструкторських кадрів, але діяльність таких гуртків це дасть потужний кадровий резерв підготовлених кандидатів для служби в гірсько-піхотних частинах ЗСУ.
Туристичний гурток. Молодь, що проходитиме підготовку в таких гуртках отримає навички виживання в при роді, спільних дій у лісистій та гірській місцевості. Такі молоді люди стануть бажаними кандидатами у війську.
Зараз наша держава увійшла в черговий етап фінансової кризи, бюджетні видатки будуть зменшені, в тому числі і на оборонні програми. Але в перспективі, якщо фінансова ситуація стабілізується, можна створювати військово-спортивні гуртки, що потребують великих витрат на технічне забезпечення. Наприклад:
Авіаційний гурток. В таких гуртках члени ВСО могли б проходити підготовку пілотів малої авіації. Такі програми існували і в радянській ДТСАФ. Підготовка могла б здійснюватись на малих навчальних літаках. В тому числі і українського виробництва, або навіть на легких транспортних літаках типу Ан-28, Ан-38. Створення таких клубів могло б стати поштовхом для відновлення виробництва цих літаків КБ Антонова.
Український літак Y-1 «Дельфін» одеського АРЗ
Морський гурток. Цікавий напрямок для молоді яку цікавить море. В таких гуртках члени ВСО могли б опановувати навички членів екіпажу морських суден. Навички навігації, управління морськими судами. Але для цього також необхідна закупівля катерів малої тоннажності.
За ініціативи активних громадян, в Черкасах діє Клуб юних моряків , де у досить цікавій молодь навчиться морській справі. Ініціатива дуже правильна, але сам клуб не інтегрований до якоїсь молодіжної організації, та не отримує фінансову допомогу з бюджету.
Варто згадати, що подібні клуби також існували у радянські часи. А в сучасній Україні навіть залишилась певна кількість катерів типу «Ярославець» (на фото: ), що перебувають у державній чи комунальній власності, і могли б бути передані ВСО. При потребі можна було б передати з різних відомств у власність ВСО близько 5-10 таких катерів. Наприклад управління освіти Світловодської міської ради має у власності такий катер.
Для молоді яка більш схильна до технічних і творчих видів діяльності, теж існують напрямки військово-прикладних видів спорту:
Гурток авіамоделізму (ракето моделювання). В таких гуртках підлітки можуть займатись створенням моделей літаків. Створювати і випробовувати моделі ракет. Це спосіб зацікавити молодь авіаційної інженерією, заохотити до вступу на інженерні факультети відповідних навчальних закладів. До речі відомий український конструктор, який створив проти корабельний ракетний комплекс «Нептун» – Олег Коростельов, свого часу зацікавився ракетною технікою саме в ракетомодельному гуртку.
Гурток робототехніки. Тут молодь може займатись створенням та вивченням робото технічних систем. Цей напрямок є дуже перспективним у наш час.
Гурток БПЛА. У цьому гуртку підлітки можуть вивчати будову і створювати власні безпілотні літальні апарати, а також готувати операторів БПЛА. Така спеціальність є дуже необхідною в сучасній армії.
Гурток радіоспорту (кібер спорту). Забута з радянських часів спеціалізація для молодіжних гуртків, яка навіть в наш час могла б бути відновленою – за умови створення цікавої програми для підлітків. Як матеріальна база для подібних гуртків можна використати застарілі аналогові радіостанції, що знімаються з озброєння ЗСУ. Також як сучасний елемент можна впровадити напрямок підготовки у сфері комп’ютерних технологій (кібер спорту): кібер безпека, кібернетичні операції, програмування.
Гурток журналістів. Новий напрямок, що міг би зацікавити підлітків з подібними вподобаннями. Юнацькі гуртки військової журналістики могли б висвітлювати діяльність ВСО, та Збройних сил України. Набутий досвід став би у пригоді при вступі у військові навчальні заклади на відповідні спеціальності, або для служби у частинах ІПсО.
ВЗАЄМОДІЯ З ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ОБОРОНОЮ
Якщо вдасться побудувати ефективну військово-спортивну організацію, і залучити у її лави значну частину молоді, то логічною буде інтеграція цієї організації з системою територіальної оборони. Тісна співпраця цих двох структур і стане тією формою, в якій громадянське суспільство буде приймати участь у обороні держави.
їЩо може дати ВСО територіальній обороні і армії?
Патріотичне виховання молоді. Найкращим кандидатом для служби у будь якій силовій структурі є ідейно мотивована людина, яка свідомо захищатиме свою Батьківщину.
Використання спільної інфраструктури. Наприклад створивши стрілецький тир у більшості районів кожної області, їх можна буде спільно використовувати і клубами ВСО і батальйонами ТрО. При цьому частково фінансування на утримання цих тирів буде надходити від приватних осіб (що не є членами ВСО), які зможуть користуватись тиром, і проходити навчання у інструкторів ВСО – сплачуючи за це власні кошти.
Інструктори ВСО можуть залучатись для проведення підготовки батальйонів /бригад ТрО під час зборів, коли кількість інструкторського складу повинна бути більшою.
Інструктори ВСО можуть одночасно проходити службу в частинах ТрО. А виконання їх основних обов’язків інструкторів дозволить підтримувати високий рівень професійної готовності.
Техніка та інфраструктура ВСО буде мобілізаційним ресурсом ТрО та армії.
При умові достатнього фінансування, морські клуби ВСО які будуть мати у розпорядженні легкі катери, у військовий час можуть передавати їх у ВМС, чи формувати на їх основі річкові патрульні підрозділи, катерні групи для охорони важливих об’єктів, чи проти диверсійної боротьби.
Якщо вистачить ресурсів для створення авіаційних гуртків, то у військовий час вони також можуть посилити ЗСУ: легкі літаки після дообладнання відповідним обладнанням зможуть використовуватись у якості розвідувальних. А при відновленні виробництва літаків типу Ан-28/38 іх можна використовувати у якості легких військо-транспортних літаків, санітарних літаків. Легкі гелікоптери можна переобладнати під санітарні.
Також при створенні авіаційних клубів ВСО доцільно розглянути передачу деяких аеродромів ПС ЗСУ у тимчасове використання молодіжній організації. У ПС є декілька резервних аеродромів, на них не дислокується авіатехніка а утримується лише штат авіаційних комендатур. Ці аеродроми використовуються як запасні.
Якщо ВСО отримає у тимчасове використання ці аеродроми, вона зможе розмістити на них декілька авіаційних клубів. Ці авіаклуби переберуть на себе функції охорони, технічного обслуговування, метеорологічного забезпечення і т.п. аеродром і на далі зможуть використовуватись як запасні, у випадку необхідності. ПС ЗСУ зможуть суттєво скоротити персонал авіаційних комендатур (залишивши тільки найнеобхідніші посади), і значно зменшити їх фінансування. Основні фінансові витрати будуть нести авіа клуби ВСО, які будуть в тому числі заробляти кошти, надаючи послуги цивільним особам стрибків з парашутом.
Однією з позитивних сторін при створенні ВСО стане можливість працевлаштування ветеранів війни з Росією. Багато учасників війни на Сході мають великий бойовий досвід, чи досвід служби, але не можуть знайти своє місце в цивільному житті. В ВСО такі люди могли б працювати інструкторами або адміністративним персоналом організації. Це дозволить зберегти досвід та соціалізувати певну кількість ветеранів.
ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ
Важливим питанням є фінансування ВСО. Для регулярного проведення занять, розвитку навчальної матеріальної бази, та утримання постійного штату адміністративних працівників та інструкторів, ВСО потребує значного фінансування.
Пропонується формувати бюджет ВСО з декількох джерел:
– кошти членів організації (вартість повинна бути мінімальною, в основному для оплати форми одягу. Для деяких категорій членство в організації буде безкоштовним);
– кошти місцевих бюджетів (найбільша частина у фінансових надходжень. На функціонування ВСО кошти місцевих бюджетів будуть виділятись за існуючою зараз статтею: військово-патріотичне виховання молоді).
– кошти державного бюджету (кошти виділятимуться по статті оборона)
– кошти приватних осіб (кошти які приватні особи будуть сплачувати за навчання у інструкторів)
Про фінансування приватними особами варто розповісти детальніше. В законі про ВСО необхідно прописати право організації займатись комерційною діяльністю у сфері навчання.
На практиці це виглядатиме так: 4-5 днів на тиждень, у територіальних військово-спортивних клубах буде займатись молодь – члени організації, решта 2-3 дні буде використовуватись для надання платних послуг цивільним особам: оренда тиру, послуги інструкторів, платні курси першої медичної допомоги, платні стрибки з парашутом, курси дайвінгу, курси кінологів та багато іншого.
ВИСНОВКИ
Створення сильної держави, і сильної армії не можливе без залучення молоді. Патріотичне виховання молоді є необхідною складовою формування громадянського суспільства. Однією з форм виховання молоді, і залучення її до суспільного життя, є участь у військово-спортивних організаціях. Членство в такій організації буде цікавим молодим людям, які цікавляться військовою справою, чи активними видами дозвілля.
Створення потужної всеукраїнської молодіжної військово-спортивної організації, вирішить дві найголовніші проблеми існуючих молодіжних організацій: розрізненість та єдина система патріотичного виховання. Також дозволить зосередити фінансові ресурси на її розвиток.
