Сторінка 1450 – Новини ветеранів зі всієї України

З Днем народження “Азов”!

Сьогодні славетна дата для військової історії України. 05.05.2014 року було офіційно засновано батальон “Азов”. Ця дата є важливою в житті кожного, хто боровся та бореться нині за Україну тепер вже у лавах полку.

Підрозділ пройшов через запеклі бої з 2014 року і гідно захищає Україну від російського окупанта впродовж 6-ти років!

«Азов» – це міцна бойова родина, сила якої гартувалася та продовжує гартуватися війною за незалежність нашої держави. Зі святом, «Азов»!

 

Слава Україні!

Варто прочитати: Микола Ніколаєв «Щоденник (не)професійного військового»

Ветеран АТО з Житомирщини Микола Ніколаєв – автор книги «Щоденник (не)професійного військового», що вийшла у світ торік і дуже швидко здобула популярність як яскравий приклад поєднання документальної та художньої прози. Сам автор, до слова, також непересічна особистість. Він – ветеран одразу двох воєн.

Микола Ніколаєв з 1984 по 1987 рік проходив строкову військову службу на території республіки Афганістан. У  2015 році був мобілізований під час четвертої хвилі й воював на Сході України у складі однієї з механізованих бригад ОК «Захід» по 2017 рік. Виконував завдання у Донецькій області в районі населених пунктів Сартана, Гнутове, Мар’їнка тощо. На початку служби прийняв механізований взвод, адже мав звання старшого лейтенанта запасу. Згодом командував механізованою ротою. У 2017 році переведений до оперативного резерву у званні капітана.

Його книга – хронологічно впорядковані щоденникові записи «для себе». Частина – спогади ще з тієї, «афганської», бувальщини. Частина – нещодавнє минуле охопленого вогнем війни українського Донбасу. «Мені ще 2011 року снилося, що ми воюємо з Росією…» – каже Микола Ніколаєв.

Сам автор оцінює свій твір: «Щоденник» – це не просто спогади або мемуари, це опис подій, які дійсно відбувались у конкретний час і в конкретному місці, а також думки та емоції тих обставин. Ці записи не здеформовані цензурою переосмислення. Вони не пошматовані доцільністю згідно з політичним моментом. Це ніби машина часу, такий собі документальний фільм, знятий самим собою для себе майбутнього».

 

У щоденнику небагато батальних сцен, яких є вдосталь у документальних хроніках, репортажах і художніх творах. До прикладу, роман «Карателі», написаний співслужбовцем Миколи Ніколаєва Владом Якушевим, набагато яскравіше передає динаміку боїв та атмосферу «заруб» української піхоти та ворога. Але будь-яка війна – не тільки бої, постріли, штурми. Це також усе те, що заповнює проміжки між кривавими сторінками – побут, розмови, думки – усе те, що перетворює нав’язаний образ шаблонного героя в живу людину зі своїми вадами та ваганнями, маленькими радощами та трагедіями. Колишній комроти піхоти більше приділяє уваги саме цьому.

Микола Ніколаєв – переконаний націоналіст, який розмовляти та писати українською почав уже після Майдану. Для себе автор вирішив, що він «трофейною» мовою спілкуватися більше не буде.

 

 «Щоденник»  ілюстрований самим автором. Це не лише авторська графіка, а й світлини, зроблені ним та його побратимами під час перебування на Донбасі. Загалом книга надзвичайно цілісна. Про такі твори говорять, що вони зберігають історію та долучають читачів до певного сегмента реальності.

Сьогодні вперше кількість людей що захворіли була меншою за попередні дні

В Україні за останню добу виявили 366 інфікованих. На 9 годину 05 травня зафіксовано 12 697 випадків захворювань на COVID-19, з них: летальні –  316 (13 – за останню добу); одужали – 1 875 людей (256 – за останню добу).

з 12 697 хворих на COVID-19 в Україні

Пік захворюваності коронавірусної інфекції COVID-19 в Україні очікують на середину травня. Про це заявив глава Офісу президента України Андрій Єрмак під час онлайн-дискусії “Пандемія, реформа, війна і мир: погляд з Українського Білого Дому”, організованої Atlantic Council, передає УНН.

Захворюваність на COVID-19 в Україні не знижується, але система охорони здоров’я справляється. Про це сказав заступник міністра охорони здоров’я та головний санітарний лікар України Віктор Ляшко в ефірі ток-шоу “Свобода слова”.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що 4 травня в Україні зафіксований рекордно низький відсоток людей, які захворіли на СOVID-19. Про це він сказав на традиційній нараді з питань запобігання поширенню коронавірусу, що відбулася під головуванням Президента Володимира Зеленського, передає пресслужба Офісу Президента.

За його словами, відносно загальної кількості активних хворих відсоток нових заражень становить 3,5%. Також зафіксоване рекордне співвідношення пацієнтів, які одужали, до нових хворих: за добу видужали 256 людей, а заражень виявили 366.

США виділять на підтримку України в боротьбі з коронавірусом COVID-19 загалом $14,5 млн. Про це повідомляє у Facebook посольство України в США.

«$12,1 млн США нададуть у вигляді медичної допомоги та гуманітарної допомоги через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) за програмою International Disaster Assistance», − зазначили у відомстві. Ці кошти спрямують на покращення можливостей місцевих установ охорони здоров’я у наданні допомоги хворим та протидії подальшому поширенню COVID-19.

Зазначене фінансування допоможе пом’якшити вторинні наслідки на кшталт втрати засобів для існування та нестачі громадських послуг для найбільш вразливих верств населення, включно з громадами, на які вплинув конфлікт на Донбасі.

Ще $2,4 млн гуманітарної допомоги виділять через Державний департамент США за програмою Migration and Refugee Assistance для підтримки найбільш уразливих верств населення під час пандемії.

Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією. Пізніше глава ВООЗ Тедрос Аданом Гебреісус заявив, що пандемія нового коронавірусу прискорюється з експоненційною швидкістю.

Кабмін ухвалив рішення про пом’якшення карантину з 12 травня, але продовжив його до 22 травня.

 

Про це повідомляє armyinform.

 

“Український обман”- фільму-сміттю місце на медійної смітнику

Президент США Дональд Трамп анонсував показ фільму “Український обман: імпічмент, гроші Байдена, масові вбивства”, який був знятий на тлі скандалу з імпічментом американського глави.

Відповідні пости в неділю, 3 травня, Трамп зробив у своїх акаунтах у соціальних мережах (https://twitter.com/realDonaldTrump/status/). Стрічка повторно транслюватиметься на телеканалі One America News.

 

Автором документального фільму є колишній радник глави США, політичний експерт Майкл Капуто. Нещодавно він був призначений головним спікером Міністерства охорони здоров’я та соціальних служб США на період пандемії.

У 50-хвилинному матеріалі більш як половина часу присвячена Україні. Зокрема, йдеться про роль президента Барака Обами та його адміністрації у відстороненні Віктора Януковича 2014 року, про розстріли на Майдані, корупційні зв’язки в Україні сім’ї ексвіцепрезидента Джо Байдена, втручання українських чиновників у президентські вибори в США 2016 року на боці кандидата від Демпартії США тощо.

У фільмі також фігурує невідомий чоловік у масці. Побажавши залишитися невідомим, він розповів про те, що особисто стріляв і в учасників протесту, і в правоохоронців, щоб посіяти хаос вранці 20 лютого 2014 року.

Як написав популярний військово-політичний оглядач Олександр КОВАЛЕНКО, відомий як “Злой одессит: “Трамп не погребував скористатися повним кремлівських фейків фільмом-покидьком про Майдан”.

“Днямии президент США Дональд Трамп у своєму Twitter оголосив, що на телеканалі One America News буде показаний фільм, що викриває містифікацію з імпічментом і, по суті, демонструє замовний характер гри проти нього. З урахуванням же того, що саме імпічмент довгий час був головною ставкою демократів на відсторонення Трампа від займаної посади, то можливо, анонсований ним фільм і справді продемонструє чистоту і непорочність президента? Але ні!

Справа в тому, що Трамп, президент США, публічно займається піаром кінокартини, знятої від початку і до кінця з використанням добірних і соковитих наративів та фейків кремлівської пропаганди про події на Майдані в 2014 році. Йдеться про фільм, який і фільмом складно назвати, а швидше політагіткою, авторства Майкла Капуто “Український обман: імпічмент, гроші Байдена, масові вбивства”.

Як не дивно, як тільки Дональд Трамп опублікував свій твітт з анонсом фільму, цій новині миттєво приділили увагу як російські ЗМІ, так і проросійські в Україні, наприклад, відома “Страна.ua”.

Але все ж, що ж це за фільм такий, “Український обман: імпічмент, гроші Байдена, масові вбивства”, і навіщо ось це все знадобилося Трампу?

Перш за все зазначу, що з самого початку вторгнення Росії в Україну російська пропагандистська машина займалася не тільки генерацією величезної кількості фейків про події в нашій країні, але і випускала десятки і навіть сотні псевдодокументальних фільмів, що ретранслюють брехню і маніпуляції. Це робилося виключно з метою повсюдного заповнення інформаційного простору російськими наративами. І нерідко авторами таких псевдодокументальних фільмів були іноземні режисери, псевдожурналісти і т. д.

Наприклад, той же Олівер Стоун, який знімає зараз фільми на кремлівські гроші і останнім “шедевром” якого стала робота “У боротьбі за Україну”, головним героєм якої був Віктор Медведчук. Варто згадати і псевдодокументальний фільм голландця Макса ван дер Верффа про збитий на Донбасі авіалайнер рейсу МН-17 і багато, багато інших іноземних агіток на гроші Кремля.

Але з фільмом “Український обман: імпічмент, гроші Байдена, масові вбивства” ситуація є дещо іншою.

Справа в тому, що автором фільму став зовсім не безробітний режисер, який не вийшов з кризи середнього віку або незатребуваний журналіст, неосвічений “експерт” та інші кар’єрні невдахи. Автором фільму став колишній радник американського президента і близький друг екс-адвоката Трампа Руді Джуліані – Майкл Капуто.

Капуто, який в 1990-х в Росії займався політичним консалтингом і брав участь у президентській кампанії Бориса Єльцина в 1996 році. А по поверненню в кінці 1990-х на батьківщину займався піаром Володимира Путіна в США за кошти російського “Газпром-Медіа”, а в 2006-му – консультаціями одіозної “Партії регіонів”.

Власне, людина, яку вже точно складно назвати неупередженою і чистою. І зовсім не дивно, що його фільм увібрав в себе всі мислимі і немислимі фейки, які плодилися останні шість років російською пропагандою про події на Майдані.

Зокрема, у фільмі розповідається про деяких грузинських снайперів, яких наймав Михайло Саакашвілі разом з деякими американцями на гроші Джорджа Сороса і завозив їх на Майдан. Тобто, фактично, потрійний пропагандистський удар по ерогенних точках споживача інформаційного фастфуду: Саакашвілі, Сорос, американці! Які вам ще потрібні докази?

Зовсім не підтверджена нічим історія, що зародилася ще в 2017 році з подачі італійських “незалежних розслідувачів”, яку нам розповідають якісь неназвані “грузини” з прихованими обличчями. І все, більше жодного фактажу … Ні відео, ні фото, ні документів! Лише розмови про Саакашвілі, Сороса і американців. Але, далі – більше.

У фільмі Капуто нахабно завищують кількість убитих в ході трагічних подій на Майдані. Зокрема, у фільмі неодноразово говориться про те, що на Майдані, 20 лютого, було вбито 100 чоловік за 20 хвилин. Хоча відомо, що 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській загинуло 48 осіб, і відомі не тільки їхні імена, але і посекундно, за наявними фото- та відеодоказами, встановлено, за яких обставин і як вони загинули. Тобто, з перших же хвилин фільм Капуто починає ретранслювати кремлівський наратив про те, що на Майдані жертв було набагато більше і кількість убитих йшла на сотні, при цьому, не підтверджуючи свої слова нічим, крім … слів.

Але йдемо далі. Адже тема “снайперів” у міру просування сюжету фільму лише набирала обертів і глядача підвели до апогею – наративу про те, що снайперський вогонь вівся з готелю “Україна” провокаторами в обидві сторони. Тобто, “грузинські снайпери”, “найняті” Саакашвілі і американцями, на “гроші Сороса”, засіли в готелі “Україна” і обстрілювали як протестуючих, так і “Беркут”, сіючи хаос і паніку. І, знову ж таки, ніяких доказів, крім бла-бла-бла.

І за дивним збігом обставин, навіть в цьому доводі Капуто не зморочився приділити увагу офіційному розслідуванню подій, а саме факту вилучення з тіл убитих 17 куль з гільзотеки спецпідрозділу міліції “Беркут”. А також проігнорував масу фото і відео, які зафіксували як “Беркут” розстрілює протестуючих на Інститутській.

Зате показали гвинтівку охоронця екс-депутата Сергія Пашинського, нібито виявлену в багажнику його автомобіля на Інститутській 18 лютого 2014 року і нібито використовувалася вищезгаданими “снайперами”. Ось тільки автори фільму забули згадати, що згідно з експертизою з цієї гвинтівки – не стріляли.

Таким чином, фільм Капуто рясніє повним комплектом російських фейків про Майдан. Фільм, який рекламує у себе в Twitter президент США. Рекламує, в першу чергу, з метою завдати удару по своєму політичному супротивникові – Джо Байдену, звинувативши того в організації в Україні кривавого хаосу. У свою чергу, це нібито змусило Росію ввести в країну війська. Тобто фільм латентно виправдовує дії Кремля по вторгненню в нашу країну.

Потім Байден, за допомогою своїх “маріонеток” в Україні, “спробував втрутитися” в президентські вибори в США, а пізніше і “провести імпічмент” Трампа. Завіса – “змова” розкрита!

По суті, класичний набір російських пропагандистських фейків та казок дуже зручно ліг в загальну канву внутрішньополітичних баталій в США. Ось тільки автори вирішили не користуватися хоч якось перевіреним чи вагомим фактажем, для більшої переконливості, а використовували абсолютно голослівні фейки. Причому, зауважу, що настільки абсурдні, що даний фільм, “Український обман: імпічмент, гроші Байдена, масові вбивства”, буде показувати, наприклад, не FOX, що транслює політику республіканців, а давно себе дискредитований за показ брехливих сюжетів і теорій змов – One America News. Такий собі американський “РЕН-ТВ”.

Фільму-сміттю – місце на медійної смітнику. Але, як не сумно, навіть це сміття певна категорія споживачів поглине з неконтрольованим слиновиділення і зажадає добавки. На жаль.” – резюмує популярний військово-політичний оглядач Олександр КОВАЛЕНКО, відомий як “Злой одессит”.

 

Інформація публікується з відкритих джерел: Обозреватель

Мобільний додаток для військових «Джура» поповнився топографією та умовними тактичними знаками НАТО

Безпечна українська альтернатива російським шпигунським програмам – Довідник мобільної аплікації «Джура» отримав важливе оновлення. Як повідомляє офіційна інтернет-сторінка додатку, він поповнився топографією та умовними тактичними знаками НАТО APP-6.

 

«У ньому ми розширили довідники, додавши довідник APP-6 з стандартом НАТО по умовних позначках, та довідники по топографії»,  – зазначив розробник «Джури» Володимир Пасіка.

Свіже оновлення доступне для завантаження на Google Play.

 

Довідник з умовними тактичними знаками НАТО APP-6 дає роз’яснення Наказу Генерального Штабу ЗСУ № 274 від 02.07.2016. Метою цього документа є встановлення загальних стандартів умовних знаків для їх використання під час оформлення графічних оперативних (бойових) документів.

 

Довідник з військової топографії дозволяє легше зорієнтуватися на місцевості, навчитись вимірювати та орієнтуватись за топографічною картою – і це все завжди у твоєму мобільнику.

Як повідомляла АрміяInform, мобільна аплікація «Джура» поповнилась безкоштовними онлайн курсами з кібербезпеки, а  також  візуалізацією 606 Наказу «Про затвердження Правил носіння військової форми одягу та знаків розрізнення військовослужбовцями Збройних Сил України та ліцеїстами військових ліцеїв». Наступне доповнення — розділ Соціальний захист військових. Тут зібрані нормативні документи, що регламентують право на грошову допомогу, порядок отримання УБД, пільги військовим та інше.

 

Також серед важливих оновлень аплікації – довідник поповнився Бойовим статутом Сухопутних військ ЗС України, а саме Частиною ІІІ «Взвод, відділення, екіпаж танка».

А у січні 2020 року мобільна аплікація «Джура» також поповнилась медичним довідником, а також Статутами Збройних Сил України.

 

Позиції Об’єднаних с обстріляли некерованими авіаційними ракетами

04 травня в районі Павлополя, за кілька десятків метрів від житлових будинків українськими військовослужбовцями була виявлена некерована авіаційна ракета С-8, яка не розірвалась.

За попередньою інформацією ракета була випущена напередодні російсько окупаційними військами з напрямку н.п. Верхньошироківське. На щастя, ракета не розірвалася і ніхто з місцевих мешканців не постраждав.

Даний випадок був задокументований відповідними слідчими органами, після чого інженерно-саперні підрозділи Збройних сил України знешкодили ракету на місці шляхом підриву.

 

Ймовірно, що запуск С-8 був здійснений з саморобної наземної пускової установки.

Оскільки ракета є некерованою, очевидним є той факт, що окупанти цілили безпосередньо в напрямку населеного пункту. Такими діями загарбники вкотре продемонстрували своє цинічне ставлення до місцевого населення та свідомо наразили мирних громадян на небезпеку.

 

Пресцентр ООС

Бронетанковий щит України: Т-64

Існування будь-якої держави неможливе без гарантій її безпеки. Армія – це наріжний камінь суверенітету кожної держави. Впродовж усієї історії людства військові формування були, є і продовжують бути життєвою необхідністю для незалежної країни. В кровопролитному ХХ ст. зовнішній вигляд армій світових держав набув рис “машин смерті та механізмів знищення” – техніка стала основою війни, а танки були її перлиною. Без бронетанкових підрозділів не обходиться жодна армія.

Танкові війська разом із Механізованими складають основу Сухопутних військ України, вони спільно здійснюють операції із зайняття та утримання районів, рубежів і позицій. В організаційно-штатній структурі танкові війська складаються з танкових бригад, полків та окремих танкових батальйонів, або рот, в складі інших видів і родів військ. На сьогоднішній день в складі Збройних сил України діють:

– 6 танкових бригад:

– 1-ша окрема танкова Сіверська бригада;

– 3-тя окрема танкова бригада;

– 4-та окрема танкова бригада;

 – 5-та окрема танкова бригада;

– 14-та окрема танкова бригада;

– 17-та окрема танкова Криворізька бригада ім. К. Пестушка;

– 1 танковий полк:

 – 300-й навчальний танковий полк;

– 22 окремих танкових батальйони в механізованих бригадах та підрозділах морської піхоти;

– 6 окремих танкових рот в десантно-штурмових бригадах.

Також з 2014 р. танкові підрозділи входять до складу Національної гвардії України.

Більшість танкових підрозділів зазначених вище були сформовані в період з 2014 – по 2018 рр. на основі досвіду та потреби бойових дій на сході України. Додатково до Збройних Сил України було поставлено понад 500 танків.

Так на озброєнні Танкових військ та інших підрозділів ЗСУ прийнято чотири зразки основних бойових танків, а саме:

– Сімейство Т-64 (Т-64Б, Т-64Б1, Т-64БВ, Т-64Б1В, Т-64БМ “Булат”);

– Сімейство Т-72 (Т-72А, T-72АВ, Т-72Б1, Т-72АМТ);

– Сімейство Т-80 (T-80БВ, Т-80У);

– Сімейство Т-84 (Т-84У, Т-84У “Оплот”).

Основна більшість танків на озброєнні ЗСУ були розроблені ще в період СРСР, перебували на консервації та збереженні в підрозділах дислокованих на території України.

Лінійка танків Т-64 була розроблена в СРСР Харківським заводом транспортного машинобудування ім. В. Малишева (ХЗТМ, кодова назва “Завод № 75”)  ще на початку 60-х рр. ХХ ст.

Так роботи зі створення проекту концептуально нової машини були розпочаті ще в першій половині 50-х рр., так як тактико-технічні характеристики та бойові показники радянського середнього танка Т-54 не забезпечували достатнього поєднання бойової потужності, захисту і мобільності, яким повинен відповідати середній танк, здатний ефективно протистояти середнім і важким танкам НАТО. Постала необхідність проведення конструкторсько-дослідницьких робіт зі створення перспективного середнього танка другого післявоєнного покоління.

Розробка перспективного танка на заводі № 75 розпочалася в 1951 р. Першим дослідним зразком став танк “Об’єкт 430”. Даний зразок був укомплектований новими основними вузлами: двигун, трансмісія, ходова частина, а також нова 100 мм нарізна гармата Д-54ТС.  Проте було виявлено низку недопрацювань, тому роботи по його подальшому вдосконаленні продовжувалися. В результаті в 1961 р. був завершений технічний проект Об’єкт 432. Перший дослідний зразок танку Об’єкт 432 був виготовлений у вересні 1962 р. Новий танк Харківського конструкторського бюро, кардинально відрізнявся від важкого Т-62 і середнього Т-54 та справив хороше враження на Першого Секретаря ЦК КПРС М. Хрущова. Він схвалив нову машину, проти якої були налаштовані багато військових, особливо командувач Танкових військ генерал-полковник П. Полубояров. В результаті розпорядження М. Хрущова роботи по танку продовжилися.

Перші серійні Об’єкт 432  зійшли з конвеєра в жовтні 1963 р., після чого випуск танків постійно зростав. Нові танки надходили в дослідну експлуатацію на озброєння 41-ї гвардійської танкової дивізії, дислокованої в Чугуєві, неподалік від харківського заводу, який випускав ці машини. Так після успішних військових випробувань танк був прийнятий на озброєння Постановою Ради Міністрів СРСР від 30 грудня 1966 р. під назвою “середній танк Т-64”. Танк Т-64 випускався серійно до 1969 р.

Наприкінці 50-х рр., за даними розвідки стало відомо, що в державах НАТО велися дослідні роботи по створенню 120 мм гладкоствольної танкової гармати для перспективних основних бойових танків.

Уже в 1963 р. почалися роботи по установці на танк Т-64 нової 125 мм гладкоствольної танкової гармати Д-81Т (2А26). Технічний проект нового танка, якому було присвоєно індекс “Об’єкт 434”, був готовий в 1964 р. У травні 1968 р. новий танк був прийнятий на озброєння Радянської Армії під маркуванням “середній танк Т-64А”. Бойова маса нового танка зросла до 37 т. В ході серійного виробництва танк Т-64А постійно вдосконалювався, так в 1972 р. на танку було встановлено ​​зенітно-кулеметну установку закритого типу (що дозволяє командиру танка вести вогонь зсередини танка) з кулеметом НСВТ “Скеля” (6П17) калібру 12,7 мм.

В середині 70-х років в ХКБМ був проведений ряд робіт з глибокої модернізації серійного танка Т-64А. З метою підвищення рухливості танка передбачалася установка більш потужного двигуна 6ТД. Багато з цих конструктивних рішень знайшли своє втілення в конструкції Об’єкт 447А. У проекті нового танка були глибоко опрацьовані питання подальшого підвищення вогневої потужності, захищеності і мобільності в порівнянні з серійним танком Т-64А. В ході проектування було запропоновано ряд нових технічних рішень. Нова башта танка (зміненої форми) мала більший внутрішній об’єм. Між сталевими броньованими стінками башти розміщувався наповнювач, що складався з броньових пластин залитих поліуретаном. У башті танка була встановлена вдосконалена 125 мм гладкоствольна танкова гармата 2А46-2, що дозволяє вести вогонь як звичайними боєприпасами, так і керованими ракетами. Більш раціонально була розміщена боєукладка, в результаті чого боєкомплект гармати зріс до 42 пострілів, а ПКТ – до 1500 патронів.

Система керування вогнем (СКВ) нового танка повинна була включати новий лазерний приціл-далекомір 1Г21 з двоплощинною стабілізацією поля зору, більш досконалий стабілізатор 2Е26, танковий балістичний обчислювач і датчики відхилень умов стрільби від нормальних. На танку передбачалася установка спеціально розробленого комплексу керованого ракетного озброєння (ККРО) 9К112 “Кобра”.

На Об’єкт 447А встановлений новий механізм заряджання 6ЕЦ40, контейнери якого пристосовані для укладання керованої ракети 9М112. Внаслідок установки на Об’єкт 447А комплексу керованого озброєння, боєкомплект танка скоротився до 36 пострілів і 1250 набоїв до кулемета ПКТ.

У зв’язку зі збільшенням кількості джерел споживання електроенергії на танк Об’єкт 447А встановили більш потужний стартер-генератор СГ-18 і спеціальне обладнання. Танки Об’єкт 447А, оснащені ККРО 9К112 і системою керування вогнем 1А33, були прийняті на озброєння постановою Ради міністрів СРСР і ЦК КПРС №733-244 від 3 вересня 1976 р. під назвою “Основний бойовий танк Т-64Б” (кодова назва “Сосна”).

Також паралельно з танком Т-64Б випускався його спрощений варіант танк Т-64Б1 (Об’єкт 437А), що відрізнявся відсутністю комплексу керованого озброєння 9К112, але зберіг систему керування вогнем 1А33 і можливість установки ККРО. Боєкомплект танка Т-64Б1, на відміну від Т-64Б, становить 37 пострілів і 2000 набоїв до кулемета ПКТ.

В ході серійного виробництва танки Т-64Б і Т-64Б1 постійно вдосконалювалися. Посилювався захист броні корпусу і башти танка. Проводилася модернізація озброєння, комплексу керованих ракет, системи керування вогнем, силової установки, трансмісії і ходової частини. Танки оснащувалися новими вдосконаленими засобами зв’язку. У січні 1979 р. на танки Т-64Б і Т-64Б1 було встановлено систему запуску димової завіси 902Б “Хмара-2”.

 

На початку 80-х рр. було розроблено систему динамічного захисту для бойових броньованих машин. В її основу було покладено принцип дії вибухових зарядів встановлених зовні на корпусі машин, які при попаданні в них детонували і направленою вибуховою хвилею захищали основну броню від кумулятивної струї та осколків. В першій половині 80-х рр. розпочалося повномасштабне встановлення на танки Т-64 комплектів навісного динамічного захисту “Контакт”, який складався з 265 контейнерів з двома елементами, для захисту від кумулятивних снарядів і ПТУР. Елемент динамічного захисту складається з двох металевих пластин і пластичної вибухової речовини між ними. Модернізований варіант танків був прийнятий на озброєння наказом МО СРСР № 07 від 14 січня 1985 р. під назвою Т-64БВ і Т-64Б1В.

Всі нові танки Т-64БВ і Т-64Б1В оснащувалися новими 125 мм гладкоствольними танковими гарматно-пусковими установками 2А46М-1, новими стабілізаторами озброєння 2Е42, СКВ 1А33-1, ККРО 9К112 “Кобра” (окрім Т-64Б1В), модернізованими механізмами заряджання 6ЕЦ40-2С, нові напівпровідникові радіостанції Р-173 “Абзац-Р”, приймачі Р-173П “Абзац-П” і ТПУ Р-174. Бойова маса танка зросла до 42,4 т. У зв’язку з установкою динамічного захисту пускові установки системи 902Б “Хмара-2” були перенесені з лобової частини башти на її лівий борт.

З розпадом СРСР Україна отримала в спадок близько 6500 одиниць танків. Станом на кінець 1991 р. в складі ЗСУ було 2345 одиниць всіх модернізацій танків Т-64, на 2001 р. залишилося тільки 884 одиниці.

З початком збройної агресії Російської Федерації на сході України в 2014 р. танки Т-64БВ та Т-64Б1В, складали основу танкових підрозділів Збройних сил України, та відіграли роль головного броньованого щита українських захисників на Донбасі. Саме танкісти були одними з найзатребуваніших кадрів на той момент в Збройних силах. Так чимало військово службовців в перших хвилях мобілізації пройшли перекваліфікацію і здобули військово-облікові спеціальності пов’язані зі службою в танкових підрозділах. Здобуваючи цінний бойовий досвід, під кулями і “градами” противника, в крові, поті і моторному мастилі українські воїни майстерно вивчили танкову справу та стали відмінними спеціалістами і знавцями машин зразка Т-64.

Так за відгуками багатьох ветеранів танкістів, зокрема одного із офіцерів танкового батальйону 93 ОМБр, старшого лейтенанта Павла Вовка, танк Т-64БВ за бойовими показниками переважав танки сімейства Т-72, які складали основу бронетанкових підрозділів противника. На думку офіцера, Т-64 являються більш продуманішими і проробленими в конструкторському плані. Було зауважено що механізм заряджання танків Т-64 він дає перевагу у швидкострільності на деякі долі секунд.

Також вагомою перевагою машини, за словами ветеранів, являються її малі габарити, які дають перевагу в непомітності на полі бою та в маневреності. Також позитивні відгуки були в адресу силової установки, в порівнянні з танками Т-72, на Т-64 двигун являється потужнішим і розвиває більшу кількість обертів. Проте присутній момент недостатнього охолодження, чимало танкістів згадують про необхідність періодичного додаткового зовнішнього охолодження радіаторів системи охолодження водою. Взимку дана вада являється перевагою машини, так як машина прогрівається швидко, а холод не створює зайвих не зручностей для екіпажу, але літом жара дається взнаки.

Головною перевагою усі називають ремонтопридантість танків Т-64 та його живучість. Більшість неполадок машини екіпажі здатні самі усунути, навіть в умовах безпосереднього бою. Зокрема старший лейтенант Вовк відзначав про випадки, коли в розпалі бою вдавалося усувати незначні ушкодження і продовжувати діяти.

Динамічний захист “Контакт-1” повністю виправдав себе і не раз рятував життя нашим захисникам.

Найчастіше серед основних недоліків даної машини танкісти називають систему зв’язку танку, так як старі радянські радіостанції, або вийшли з ладу, або не можуть зв’язатися з сучасними радіостанціями типу Motorola, які використовували підрозділи піхоти, а відсутність зв’язку і координації навіть в найпродуманішому бою усе зведе на нівець. Тому танкісти часто брали радіостанції Motorola з гарнітурами в машину.

Загальне враження танкістів про машину позитивне і дуже схвальне.

В новому тисячолітті методи і засоби війни ставили нові вимоги перед зразками наступального озброєння. З метою доведення бойових та технічних характеристик  танку до сучасного рівня конструкторським бюро ХКБМ було розроблено проект модернізації, в  трьох основних напрямках:

– Покращення мобільності – модернізація силового відділення. Характеристики мобільності покращені за рахунок встановлення нового двигуна 5ТДФМ потужністю 850 к.с., встановлено новий повітроочищувач із збільшеними витратами повітря для живлення двигуна та доопрацювано випускну систему.

– Покращення захисту – було знижено уразливість від сучасних протитанкових засобів шляхом встановлення комплекту додаткового захисту, який складається з пасивного (накладного) броньового захисту і вмонтованого динамічного захисту (ВДЗ) “Ніж” вітчизняного виробництва. ВДЗ складається з носового модуля і бортових екранів, встановлених на корпусі танка, а також модульних секцій, розташованих по зовнішньому периметру лобових і бортових ділянок башти і контейнерів, встановлених на даху башти. Усередині кожної секції ВДЗ, а також в контейнерах на даху башти встановлено елементи динамічного захисту (ЕДЗ). Було встановлено систему захисту ППО з оптичними і термодатчиками.

– Покращення вогневої міці – було модернізовано комплекс курування вогнем за рахунок встановлення:

– денного прицільного комплексу 1А4ЗУ;

– нічного прицільного комплексу командира ПНК-4CR;

– прицілу навідника 1Г46М;

– нічного комплексу навідника ТО1-КО1ЭR (можливе встановлення замість нього тепловізійного комплексу ПТТ-2);

– танкового балістичного обичислювача 1В528-1;

– прицілу зенітної установки ПЗУ-7;

– комплексу керованого озброєння ТАКО-621;

– нового приводу механізму заряджання з двостороннім обертанням.

 

Т-64БМ “Булат” за сукупністю тактико-технічних характеристик перевершує найбільш поширені на теренах колишнього СРСР зразки основних бойових танків (Т-72 і Т-80) та може складати серйозну конкуренцію ворожим Т-90А. За словам учасників бойових дій на Донбасі, були випадки, коли у динамічний захист “Ніж” потрапляло до 8 реактивних гранат, викликаючи спрацьовування модулів, і броня вдало витримувала подібні обстріли.

Проте бойове застосування танків виявило деякі слабкі сторони машини. За словами офіцерів командування Танкових військ, у танка недостатньо потужний двигун для його ваги. Також є труднощі із заміною елементів ВДЗ “Ніж”, які приварюються до зовнішньої броні корпусу танка, таким чином заміна блоків динамічного захисту, які спрацювали від ураження, у польових умовах являється практично неможливою. Елементи ВЗД на танку замінюються тільки в заводських умовах.

Незважаючи на сильні та слабкі сторони станом на кінець 2011 р. Збройні Сили України отримали 76 танків Т-64БМ “Булат”. На кінець 2017 р. українська армія мала близько 100 одиниць танків даного типу.

Танки Т-64БМ “Булат” відмінно себе проявили в боях за Українську землю на сході України. Ветерани війни – танкісти, які мають досвід роботи на даній машині дуже гарно згадують про цю машину. Так командир роти 1 ОТБр капітан Олександр Мороз, який на танку “Булат” провів переможний бій в Донецькій обл. на початку 2015 р. біля села Логвиново, відгукувався про дану машину, як про уже надійну і маневрену. Так капітан згадував про надійний захист комплексу ВДЗ “Ніж”, який врятував життя екіпажу машини його бойових товаришів, навіть при прямому попаданні снаряду противника. Капітан додав, що Збройним силам України необхідна модернізація бронетехніки. Модифікація Т-64БМ “Булат” була виправданою і довела це в боях на Донбасі. Ефективність бойового застосування в порівнянні з Т-64БВ зросла на порядок вище. У танкових боях величезне значення має технічна перевага та рівень бойової підготовки екіпажу. Для досвідчених і злагоджених підрозділів новітня бойова техніка необхідна – танкісти отримують величезну якісну перевагу.

Загалом на озброєнні Збройних сил України близько 820 одиниць танків сімейства Т-64 (Т-64Б, Т-64Б1, Т-64БВ, Т-64Б1В, Т-64БМ “Булат”).

Нижче наведено порівняльний аналіз тактико-технічних характеристик танків сімейства Т-64:

 

Отже говорячи про бронетанкову міць Збройних сил України та про її кістяк – дітище харківських інженерів, танки сімейства Т-64, можна зробити висновок, що машини даного зразка, незважаючи на свій солідний вік експлуатації, являються потужною бойовою одиницею ЗСУ. Т-64 переважає за своїми бойовими показниками більшість закордонних зразків, а вітчизняна модернізація Т-64БМ “Булат” не дин раз доводила свою перевагу над танками противника в танкових дуелях в зоні ООС. Про переваги танку свідчать не тільки офіційні дані тактико-технічних характеристик з технічної документації машини, а і відгуки діючих танкістів та ветеранів бойових дій.

 

Любомир Максимів, НОВА- новини ветеранів

 

Солдата не треба жаліти, про нього треба дбати

Саме тоді, коли людина робить крок у доросле життя, наш бойовий побратим Василь Клос пішов до війська. У 21 рік він закінчив Національну академію Сухопутних військ імені Петра Сагайдачного у Львові. Отримавши офіцерські погони і документи, Василь того ж дня поїхав у бойову бригаду. То був 2014 рік.

– Можливість обирати частини у нас була і я вирішив їхати до Харкова, у 92-гу,адже вчився на піхотинця. Мабуть, тоді до кінця ще не усвідомлював, що насправді відбувається в країні, але у собі, своїх знаннях був упевнений, оскільки професію військового обирав свідомо. Спочатку ми стояли на російсько-українському кордоні. А коли почали формувати ротно-тактичну групу на підкріплення наших захисників в Іловайську, мене не взяли, сказали, що надто молодий. Однак на той момент я вже мав дві болючі втрати: одному з моїх одногрупників з Академії відірвало ногу, інший – загинув. І хоч вони служили в інших бригадах, усвідомити це було важко, адже чотири роки поспіль ми з ними пліч-о-пліч навчалися і стали, як рідні. Тому сидіти склавши руки я не міг. Звернувся до командування аби мене відправили в АТО. Керівництво бригади пішло назустріч і ми почали збирати людей в роту. То був суцільний хаос. Техніку діставали «законсервовану», реанімували її, людей набирали з числа мобілізованих і днями та ночами їх готували, адже фахових знань вони не мали. Я тоді не пожалкував, що вчив все підряд в Академії і не давав собі відпочивати, адже набуті знання дійсно стали у нагоді.

Перша ротація на Схід тривала півтора року. 92-га бригада виконувала бойові завдання на Луганщині. Рота Василя спочатку перебувала біля Щастя,а згодом – в Трьохізбенці.

– В перший же день нас «привітали» мінометами. То було бойове хрещення. Відбиватися не завжди вдавалось, адже техніки, м’яко кажучи, було мало. Через деякий час отримали ПТУРи та СПГ, проте ворог нахабнів і у відповідь накривав «Градами». Міни та снаряди розривалися поряд з нашими бліндажами. Згодом нас передислокували. Там вже і поранені , і вбиті були. Одного хлопця в полон взяли, добре, що згодом вдалося його повернути. Одним словом – було гаряче.

У жовтні 2016 року Василя тяжко поранило. Це було біля Мар’їнки.

– Пробило шию, попало в спинний мозок, паралізувало. Сім днів пролежав у комі. Лікарі робили операції. І, на диво, я прийшов до тями. Щоправда, не рухав руками- вони були паралізовані, а одна нога була повністю загіпсована, кістку розтрощило. Два місяці лікування, три – реабілітації і я знову у строю. Так і просив на ЛЛК: «Пишіть, що хочете, але я повинен туди повернутись». Не хотів лишати своїх хлопців. Адже більша частина з них вже були відібрані контрактники – зацікавлені і вмотивовані, з якими ми активно займалися бойовою підготовкою, спортом. При чому я намагався своїм прикладом їх зацікавити. Вони дійсно старалися, вміли і хотіли боронити країну. І досі певна частина цих бійців служить. Вони справжні воїни. Коли стояли у Верхньоторецькому , я дивувався наскільки швидко побратими вгризалися у землю. За два дні зводили бліндаж, адже розуміли, що їхні життя залежать від них, і ні на кого не сподівалися.

2018 року Василь дістав друге поранення, та вкотре не відступив. Вже 6 років поспіль армієць самовіддано боронить Батьківщину від непроханих гостей. Упевнений, що бути захисником означає бути патріотом і робити свою справу добре.

– Щодо піхоти, то тут найголовніше – любов. Не любиш – не піхотинець. Упевнений: “Солдата не треба жаліти, про нього треба дбати”. А для цього армія повинна бути простою та зрозумілою: щоб солдат щоденно навчався, а командир – навчав».

Як і будь-яка людина, Василь у свої 27 хоче створити родину. Коли і як – питання риторичне, адже служити Батьківщині справа нелегка і багато чим треба жертвувати.

Ми щиро вітаємо Василя, а також всіх піхотинців із святом – Днем піхоти. Дякуємо за самовіддану службу і бажаємо вам, дорогі побратими, сили, здоров’я і віри у себе та Перемогу, а також здійснення усіх ваших мрій! Слава Україні!!!

 

Офіційна сторінка 92-ОМБр ім. кошового отамана Івана Сірка

За минулий тиждень на Донбасі знешкодили 446 вибухонебезпечних предметів

Протягом минулого тижня підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій України зі складу Об’єднаних сил проводили роботи з очищення від вибухонебезпечних предметів місцевості, об’єктів життєзабезпечення та інфраструктури, а також залучалися до гасіння пожеж. Про це повідомили в штабі ООС.

 

Як зазначили в пресслужбі, окрім цього, рятувальники супроводжували аварійні бригади комунальних підприємств під час проведення ремонтних та профілактичних робіт на об’єктах електро- та водопостачання.

 

Так, за тиждень піротехнічні розрахунки ДСНС обстежили 63 гектари території, вилучили та знешкодили 446 вибухонебезпечних предметів.

 

Робота із розмінування Донбасу триває.

Шостого травня, відбудеться презентація пакету законопроектів, що захистять права ветеранів, їхніх сімей та родин загиблих захисників України

На сторінці “Рух Ветеранів України” у Facebook розміщено оголошення про те, що 06 травня об 11.00 відбудеться презентація пакету законопроектів, які мають захистити права ветеранів, їхніх сімей та родин загиблих захисників України.

Представники “Рух Ветеранів України” приймали участь у створенні пакету цих законопроектів.

Під час презентації планується розповісти:

– які норми містять законопроекти;

– які пільги вони зберігають, а які впроваджують;

– як буде вирішене питання статусу ветеранів та їхніх родин;

– які соціальні послуги та допомогу зможуть отримати захисники України.

 

До зустрічі 06 травня!