Станом на 9:00 19 травня в Україні за минулу добу зафіксовано 260 нових випадків захворювання на COVID-19. Всього лабораторно підтверджених випадків COVID-19 – 18876, з них: 548 летальних, 5632 пацієнти одужало (з них – 356 за минулу добу), – повідомляє ЦГЗ.
Виходить, що сьогодні, 19 травня, в Україні кількість тих, що одужала (356) вперше перевищила кількість тих, хто захворів (260). Але чомусь «фанфар» ні від МОЗ, ні від Уряду з цього приводу не чути…
В Україні на COVID-19 захворіло вже 3 969 медиків, за останню добу – 46 осіб. Про це під час брифінгу повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.
Служба безпеки України встановила та затримала хакера, відомого під ніком «Sanix». На початку минулого року він привернув увагу світових фахівців з кібербезпеки, виклавши на одному з форумів оголошення про продаж бази з 773 мільйонами адрес електронної пошти та 21 мільйоном унікальних паролів.
Повідомлення про припинення протиправної діяльності хакера розміщено на сайті СБУ.
У січні 2019 року про нього писали The Guardian, Forbes та Newsweek, йому присвятив сюжет телеканал Italia 1, адже база даних, яку він виставив на продаж, була “найбільшим за всю історію масивом викрадених даних”.
Спеціалісти встановили, що виставлена хакером на продаж база обсягом 87 гігабайтів становить лише маленьку частину із загальної кількості даних, якими він заволодів. Подібних баз викрадених і зламаних паролів у хакера було щонайменше сім, загальний обсяг яких сягав майже терабайт. До них входили персональні, в тому числі фінансові, дані жителів Євросоюзу та Північної Америки.
Служба безпеки України отримала інформацію, що хакером на псевдонім «Sanix» є, ймовірно, українець, мешканець Івано-Франківської області.
Кіберфахівці СБУ зафіксували продаж ним баз даних з логінами і паролями до скриньок електронної пошти, пін-кодами до банківських карток, електронних гаманців криптовалют, рахунків PayPal, відомостями про комп’ютери, зламані для подальшого використання у бот-мережах та для організації DDoS-атак.
У межах кримінального провадження за ознаками правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 1 ст. 361-2 Кримінального кодексу України зловмисника затримано. У ході обшуків за місцем його проживання правоохоронці вилучили комп’ютерну техніку з двома терабайтами викраденої інформації, телефони з доказами протиправної діяльності та готівку від незаконних операцій в сумі майже 190 тисяч гривень та понад 5 тисяч доларів.
Хакеру готується повідомлення про підозру у несанкціонованому втручанні у роботу комп’ютерів та у несанкціонованому збуті або розповсюдженні інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в комп’ютерах.
Спецоперація проводилася спільно з кіберполіцією, слідчими Нацполіції під процесуальним керівництвом прокуратури.
В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід”:
– по захисникам Богданівки окупанти вели вогоньз мінометів 82-го калібру та великокаліберних кулеметів;
– неподалік Тарамчука, Красногорівки та Широкиного позиції ЗСУ обстрілювали з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
В районі відповідальності ОТУ “Північ”:
– неподалік Новотошківського російські терористи гатили з 82 мм мінометів та автоматичних станкових гранатометів;
– околиці Новолуганського та тричі неподалік Луганського рашисти обстріляли з гранатометів різних систем та стрілецької зброї;
– біля Південного російські окупанти вели вогонь з підствольних гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї;
– неподалік Новоолександрівки – з автоматичних станкових гранатометів.
Втрат серед наших захисників внаслідок ворожих обстрілів не було.
Не зважаючи на досягнуті домовленості у Мінську, гібридні окупаційні військові формування Російської Федерації і далі систематично продовжують вдаватися до збройних провокацій, в тому числі із активним застосуванням забороненого «мінськими домовленостями» озброєння. У відповідь на ворожі провокації наші захисники змушені були відкривати вогонь у відповідь, внаслідок чого один російський окупант отримав «квиток-200» на «концерт кобзона».
Сьогодні зранку рашистські окупанти прокинулись раненько і біля Оріхового (р.в. ОТУ “Північ”) розпочали гатити по нашим захисникам із 120 мм та 82 мм мінометів. Оборонці Новотошківського теж були обстріляні загарбниками з мінометів 120-го калібру.
Щоб припинити ворожі провокації наші військовослужбовці змушені були у відповідь застосувати чергові вогневі засоби.
За поточну добу втрат серед українських захисників немає.
За останній тиждень кіберфахівці Служби безпеки України викрили майже 50 нових інтернет-агітаторів, які поширювали різноманітні фейки про епідемію COVID-19, – повідомляє пресслужба СБУ
З початку введення карантину було виявлено 370 таких інтернет-агітаторів і задокументовано, що 17 із них діяли за завданням російської сторони. Кількість заблокованих інтернет-спільнот становить майже 2,5 тисячі із мільйонною аудиторією.
Аналіз кіберфахівців Служби свідчить про зростання активності спецслужб країни-агресора та керованих ними агентурних мереж. Агітатори використовують будь-які інформаційні приводи для створення у громадян України відчуття неконтрольованого хаосу в країні, паніки та неспроможності державних органів виконувати свої функції за призначенням.
Зокрема, через соціальні мережі російські спецслужби та керовані ними агентурні мережі тролів закликали до порушення карантинних обмежень, проведення акцій протесту, силового захоплення влади та інформаційної підтримки деструктивних і антидержавних заходів.
СБУ розпочала кримінальні провадження щодо 17 агітаторів, які діяли за завданням російської сторони, за дії, спрямовані на посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу чи захоплення державної влади. Такі агітатори «працювали» в Києві, Одесі, Дніпрі, Львові, Херсоні, Полтаві, Кропивницькому, Конотопі, Івано-Франківську, Хмельницькому та Жашкові.
Мешканець Жашкова, що на Черкащині, учасник одного із нелегальних парамілітарних об’єднань, популяризував на власних сторінках у соцмережах антиукраїнські матеріали із закликами до силового захоплення влади в країні. Він також поширював дискримінаційні статті щодо українських військових підрозділів та правоохоронних органів.
Наразі зловмиснику повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
Інформацію стосовно виявлених 353 агітаторів СБУ спрямувала до Національної поліції. 145 з них уже притягнуто до адміністративної відповідальності за поширення неправдивих чуток, які можуть викликати паніку або порушення громадського порядку.
СБУ закликає інтернет-користувачів бути пильними і приділяти особливу увагу безпеці в інтернеті, довіряти лише інформації з офіційних джерел.
Вкотре нагадуємо, що за свідому дестабілізацію ситуації, у тому числі через інтернет, передбачена кримінальна та адміністративна відповідальність.
Також за пропозицією Голови СБУ Івана Баканова Президентом України введено в дію Рішення Ради національної безпеки та оборони України про продовження санкцій щодо російських соцмереж «Одноклассники» і «ВКонтакте» та інших веб-ресурсів і програмних продуктів РФ.
В Одесі вперше за всю історію Збройних Сил України пройшла підготовку та здобула водолазну кваліфікацію жінка-військовослужбовець. Вона пройшла випробування, які не витримують до 70 відсотків чоловіків.
Про це повідомляє АрміяInform.
Це Катерина Нікітенко, яка нині проходить службу в лавах Військово-Морських Сил ЗС України. У свої 19 років вона пройшла шлях від матроса до старшини першої статті та здобула перемогу на цьогорічних всеукраїнських змаганнях з акватлону (єдиноборства під водою).
РАЗОМ ІЗ ДИПЛОМОМ ПІДПИСАЛА КОНТРАКТ ІЗ ЗСУ
Як розповіла Катерина Нікітенко нашій кореспондентці, вона з дитинства любила море, адже багато часу проводила з бабусею в Одесі. Дівчина мріяла про військову службу, а тому з першого курсу навчання в Ізмаїльському медичному училищі розмірковувала над цим питанням. Ще не встигла отримати диплом про медичну освіту, як звернулась до Командування ВМС України з проханням призвати на військову службу.
Після вишколу в Навчальному центрі на Миколаївщині Катерина розпочала свою військову кар’єру фельдшером у Водолазній школі.
Її посада передбачає медичне забезпечення водолазних спусків та отримання допуску до спусків у барокамері для надання медичної допомоги аварійним водолазам, які проходять лікувальну рекомпресію.
– Я побачила, як інструкторсько-викладацький склад навчає курсантів. Мені захотілось поповнити ряди фахівців із водолазної справи. З першою групою працювала як фельдшер, а вже з другою групою, після отриманням схвального рішення Командування ВМС України, розпочалась моя водолазна підготовка. Моє навчання було перервано через відрядження на курси підвищення кваліфікації з спеціальної фізіології (м. Київ, на базі Військової медичної академії), де вдосконалювала свої знання про специфічні водолазні захворювання. Мій випуск відбувся із третьою групою курсантів, − розповіла Катерина Нікітенко.
ЯК НАВЧИТИСЯ ВИЖИВАТИ ПІД ВОДОЮ?
За словами дівчини, впродовж місяця курсанти проходять курс теоретичної підготовки та відпрацьовують практичні навички в басейні. Особливо курсантів-новачків вражали випробування з навчального блоку спеціальної фізичної підготовки, а саме на стресостійкість.
– Нам намагалися створити реальні умови загрози для життя, імітуючи напади противника, аварійні ситуації, зобов’язуючи боротися, долати свої страхи та паніку. Дуже сильно виснажували як психологічно, так і фізично. Ми плавали з зав’язаними руками та ногами. Нас вимотували тривалим перебуванням у воді. Опісля, залишаючись на поверхні виключно з допомогою роботи на ластах, утримували додатковий вантаж вагою від 10 до 20 кг та ще й передавали його по колу. Весь цей час нас поливали зверху водою, − поділилась Катерина Нікітенко.
Це було не єдиним випробуванням для майбутніх водолазів. Потрібно було зі своєю вагою та вантажним поясом втримуватися на плаву за допомогою роботи ногами з піднятими догори руками. Вага вантажного пояса, за словами співрозмовниці, коливалася від трьох до десяти кілограмів.
– Після теоретичної підготовки та спеціальної фізичної підготовки в басейні ми складали іспит на допуск до навчальних спусків. Мої перші навчальні спуски в Практичній гавані припали на січень місяць. Якщо в басейні була світла, тепла та прозора вода, то в морі ми стикнулись із суцільною темрявою та дискомфортом. До того ж ще й зимова погода. Перші спуски відбулися на важких «ботах», на ногах не було ласт, а тому ноги провалювались у мул на дні гавані, що також спершу було незвично відчувати. Сам гідрокостюм товщиною 10 мм є не важким, але коли в нього набирається холодна вода, це викликає тимчасовий дискомфорт, плюс вантаж на поясі, водолазне спорядження (балон, компенсатор плавучості, вантажі, інструмент або спеціальне обладнання), мінімум ще кілограмів 30-40 додаткових набирається. Одразу ж зрозуміла, для чого в нас виховували стресостійкість в басейні. У морі нас вчили організації проведення водолазних спусків і робіт, підводному орієнтуванню, пошуку та ідентифікації затонулих предметів, їх підйому на поверхню, огляду підводної частини корпусів кораблів та гідротехнічних споруд, технології виконання різного спектру водолазних завдань, − пригадала дівчина-водолаз.
Словом, в Практичній гавані курсанти не нудьгували. Вони шукали загублені предмети та затоплені об’єкти, практикувались зі своїм спорядженням, від зняття та надягання маски, до повного зняття та одягання амуніції під водою, виконували завдання за різними непередбачуваними сценаріями. Були й самостійні спуски, коли курсанти опинялися в полоні глибинної темряви сам на сам із конкретним завданням…
АМБІТНА МЕТА ДІВЧИНИ – ЗДОБУТИ ВИЩУ ВІЙСЬКОВУ ОСВІТУ
На водолазів-новачків на глибині чатували небезпеки.
– Із власного досвіду пораджу: завжди треба слідкувати за «чистотою» сигнального кінця. Під час одного з занурювань мій сигнальний кінець заплутався. Мені пощастило, що я була з напарником. На секунду забула, що із собою завжди є ніж, і почала трохи панікувати. Згадавши все, чому навчали, та зібравшись з думками, намагалась втамувати підвищене серцебиття, почати повільно дихати та зберігати спокій, адекватно оцінила ситуацію і зробила те, чому навчали, − розповіла Катерина Нікітенко.
Загалом дівчина-водолаз під час навчання провела понад 650 хвилин під водою, занурюючись на глибину до 30 метрів. Вона навчилась затримувати дихання до трьох хвилин, за які встигає пропливти близько 50 метрів під водою. Катерина каже, що був серед них курсант, який затримував дихання в статиці до 4 хвилин. Коли ж довелось випробувати це вміння в динаміці, то на затримці дихання він не зміг проплисти навіть 20 метрів. Катерина регулярно робить дихальні вправи, аби в подальшому збільшити час, який вона може провести без повітря під водою.
Їй подобається справа, якою вона займається. Перед зануреннями постійно проводить робочу перевірку свого водолазного спорядження та засобів водолазних спусків і робіт, ретельно перевіряє тиск повітря у балоні, герметичність компенсатора плавучості, утримує решту спорядження у справному стані. Після кожного занурення вона завзято обслуговує все спорядження, що було з нею в солоній воді, бо кристалізована сіль може нанести непоправної шкоди. Дівчина відкидає всі пропозиції про допомогу: як от піднести балон чи підготувати комплекти спорядження, адже прагне опанувати водолазною професією якнайкраще.
Катерина Нікітенко має амбітні плани на майбутнє. Вона готується пройти інструкторські курси та стати першою серед жінок інструктором-водолазом, аби у подальшому рухатись кар’єрною сходинками аж до «Водолазного спеціаліста». Під час служби дівчина планує здобути вищу військову освіту.
На запитання, що ж їй надавало сили пройти випробування, на яких відсіюється до 70 відсотків чоловіків (50% відсіюється на вступних іспитах, ще до 20% під час навчання), та отримати кваліфікацію водолаза, Катерина Нікітенко каже:
– Я бачила, як здаються деякі хлопці. Розуміла, що як єдина дівчина мала боротися та здобути омріяну професію.
У царині розробок легкого протитанкового озброєння Україна ніколи не пасла задніх. На сьогоднішній день ПТРК другого покоління – такі як «Корсар», «Стугна», «Бар’єр» – одні з найкращих серед собі подібних. Вони мають високу бронебійність та дальність враження, стійкі до завад, пристосовані до роботи за складних погодних умов. Та попри всі їхні переваги, військове і політичне керівництво країни довго працювали над отриманням американських «Джавелінів». Вони стали першими ПТРК третього покоління в українській армії.
Головна перевага FGM-148, або ж «Джавеліна» – принцип роботи «вистрілив-забув». Після запуску ракети стрілець може одразу змінити позицію, а усю роботу з наведення на ціль за нього виконає головка самонаведення ракети (ГСН). Така технологія на порядок підвищує безпеку оператора ПТРК. Комплекси українського виробництва працюють за іншим принципом: наші ракети не оснащені ГСН, відповідно, після пострілу оператор має “вручну” наводити ракету на ціль аж до моменту влучання. Серед інших переваг американського ПТРК – легкість (вага зарядженого комплексу – до 23кг), нанесення ракетного удару у верхню проекцію танка (найменш захищену частину).
Та попри ці козирі, “Джавелін” – вже далеко не нова розробка. В армії США ці комплекси з’явилися у 1996-му році, а проектування почалася у 1986му.
За цей час про недоліки цієї зброї стало відомо дуже багато. Зокрема, комплекс вразливий до погодних та радіоелектронних завад, а також сучасних систем активного захисту. Охолодження та “калібровка” інфрачервоної ГСН ракети перед пострілом складає близько 20 секунд – стільки ж стрілець має утримувати ціль. Ефективна дальність стрільби складає “лише” 2500 метрів. Для порівняння, у вітчизняної «Стугни» цей показник складає 5000 метрів. І це не єдина важлива перевага українського ПТРК. Серед інших – більший калібр (152мм проти 127мм) і пробивна здатність. І, звісна річ, вартість. Так, ціна пускового пристрою «Джавеліна» може сягати 250 тисяч доларів, а ціна однієї ракети – ще 100 тисяч. Вартість однієї ракети «Стугни» складає 20 тисяч доларів. Висновок із цього простий – задля безпеки персоналу і реалізації принципу «вистрілив-забув» американські конструктори пожертвували дальністю та бронебійністю. Але, як показує практика, об’єднати найкращі якості автоматичних та напівавтоматичних комплексів цілком реально – і саме про такий приклад піде мова далі.
Комплекс MMP (Missile Moyenne Portée) європейське об’єднання MBDA Missile Systems почало розробляти у 2009 році на замовлення французької армії. Їй на той час були необхідні нові ПТРК на заміну і «Джевелінам», і зовсім застарілим комплексам Milan. Під час проектування враховувалися вимоги, поставлені після ретельного аналізу бойового досвіду в сучасних військових конфліктах. У результаті, в MMP реалізовано одразу 3 режими функціонування. Перший – «вистрілив-забув. Другий – напівавтоматичний, коли оператор утримує ціль вручну. У цьому режимі ракета здатна вражати не лише техніку противника, а і укріплені об’єкти. Третій режим роботи став унікальним. Він має назву LOAL (Lock on after launch): оператор здійснює постріл без візуального контакту з противником, за даними від зовнішнього цілевказання. Ракета сама досягає зони враження, а далі оператор наводить її на ціль через камеру або тепловізор ГСН. Також є можливість відключення підривача ракети у польоті та враження лише за допомогою кінетично енергії. Таким чином, комплекс отримав комбіновану систему наведення, а ефективна дальність використання склала понад 4 кілометри.
Окрім версії MMP для сухопутних частин планується також розробка більш “важких” комплексів аналогічної конструкції. Очікується, що дальність ураження цих апаратів складатиме 8-10 кілометрів, а ракети до них отримають модифікацію «повітря-земля». Таким чином, французи змогли реалізувати оригінальну концепцію ПТРК, об’єднавши технології комплексів другого та третього покоління. За фактом вони отримали перспективний багатоцільовий ракетний комплекс малої та середньої дальності.
Французький MMP класифікують по-різному: як комплекс четвертого, і навіть п’ятого покоління. Але деякі країни пішли іншим, простішим шляхом – налагодили виробництво власних комплексів третього покоління. До таких, зокрема, слід віднести ПТРК «Спайк». Ізраїльська розробка дозволила значно розширити можливості звичайного ПТРК – «Спайк» це сімейство комплексів, “найважчі” з яких здатні вражати цілі на дистанції до 25 кілометрів.
Наскільки відомо з відкритих джерел, українські зброярі уже почали розробку ГСН ракет для ПТРК третього покоління. У 2018му році замовлення на її проектування отримав КП «Арсенал». Та все ж, обійтися без імпортних складових нашим конструкторам буде дуже важко. Адже, за оголошеними вимогами, ГСН повинна мати велику дальність наведення – до 5 кілометрів.
Очікується, що роботи будуть завершені протягом 2-3 років. За цей час технологія «вистрілив-забув» буде усе ще актуальною. Адже, аналогічні комплекси зараз продовжують розробляти і закупати для армій країн усього світу. А вартість проектування комплексів наступного покоління вкрай висока, і сягає мільярдів євро. Так, у випадку з MMP, за орієнтовними даними, лише ціна одного пускового пристрою з комплектом у 7 ракет склала близько 1 млн євро.
Поки що ж українські військові вдало користуються наявним протитанковим озброєнням. Яскравим свідченням стала зима 2019 року, коли з 30 січня до 4 лютого на Донбасі було знищено 4 одиниці ворожої техніки. Ось що розповідає про це ветеран АТО Гліб Бабич (до 2019 року – прапорщик 10 огшбр ЗСУ):
– “Тоді відбулася дійсно важлива подія… 10 гірсько-штурмова бригада за 5 днів знищила 4 одиниці техніки російсько-окупаційних військ. На нашому слензі це називається «заПТУРили». З чотирьох пострілів, чотирьох пущених ракет, було чотири влучання: 30 січня спалили КАМАЗ з бойовиками, 31го січня і 3го лютого – по одному МТ-ЛБ з ЗУ-23-2 з розрахунками, і 4 лютого – ще один КАМАЗ. Усі випадки відбулися під час намагання зблизитися з нашими позиціями і атакувати”.
Солдати, які безпосередньо здійснювали запуски ракет по ворожій техніці, також високо оцінюють «Стугну». Приводимо відгук ще одного бійця 10 бригади, позивний «Внучок»:
– “По МТ-ЛБ я стріляв вперше, думав, можливо виникнуть проблеми. Але все пройшло добре: виїхала МТ-ЛБ, вони вже готувалися відкрити по нас вогонь із ЗУшки, але навіть не встигли розвернутися, як ми по них влучили. Подобається, що на відміну від старих комплексів, ці нові – безпечніші. Стріляти можна дистанційно, на відстані до 100 метрів від установки, і навіть якщо її знищать, солдату нічого не загрожує”.
Відгуки наших армійців підтверджує і статистика: згідно з нею, вдалими є 71% запусків ракет «Стугни». Тому з точки зору економічної доцільності Україна на даний час має продовжувати вдосконалення комплексів покоління 2+ одночасно з розробкою власних ГСН. У подальшому це дозволить налагодити виробництво ракетних комплексів нового рівня.
Андрій Артюх, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС
Після того, як урядові війська, за допомогою турецьких БПЛА, завдали ряд серйозних ударів по військам генерала Хафтра, в рядах армії генерала почалося розшарування. Деякі племена вирішили пербігти на бік «урядових військ». Генерал вдався до давно вже відпрацьованої російської тактики «вести переговори», а в цей час готувати наступ. Так вийшло і цього разу. Але результати вийшли зовсім не ті, на які очікував Хафтар. Гнів генерала впав на голову російських найманців з ПВК «Вагнера», яких вирішили покарати «затримкою зарплати» (йдеться про $150 млн.).
Росіяни вирішили підкинути «вагнерівцям», які засіли у залишках бетонних споруд військової бази аль-Ваттійя, підкріплення.
Після того, як урядові війська, вирішивши, що найманці Хафтара покинули базу, здійснили спробу в’їхати на територію бази, «вагнерівці» зустріли їх щільним вогнем. Тоді «урядові війська», підтягнули артилерію, яку у вигляді «гуманітарки» надіслала їм Туреччина, та розпочали щоденно і цілеспрямовано кришити на щебінь бетонні укріплення, які ще лишилися на базі. Для військ Хафтара на оточеній базі аль-Ваттійя настали чорні дні. Довгоочікуване підкріплення разом з новими російськими «Панцирами» мало б врятувати оточених.
Сам процес перекидання підкріплень був широко висвітлений в мережі, оскільки мав не лише військовий, а ще й пропагандистський зміст. Як можна побачити на фото та відео, серед підкріплень, які були відправлені на базу аль-Ваттійя, були і два ЗРПК «Панцир –С1»/SA-22 по $70 млн. за штуку, невразливість яких не так давно полюбляв розхвалювати Путін та російські медіапропагандисти.
Прибувши в суботу на базу аль-Ваттійя виявилося, що їх там вже чекали. Перший «Панцир» був підбитий БПЛА майже відразу після урочистого прибуття, а разом з ним згоріли ще 7 автівок та одна вантажівка з боєприпасами.
Другий «Панцир» хафтарівці намагалися сховати в бетонних ангарах бази. Та й він був знищений через кілька годин. Мабуть, росіянам знову не вистачило часу на його розгортання.
Крім кепських справ з підкріпленням, оточені втратили ще й два озброєнні пікапи на самій базі, а також багато поранених і вбитих.
А під Бані Валід був знищений автобус з підкріпленням для найманців.
Спостерігається розширення радіусу дії «урядових» ударних БПЛА. Як відомо, радіус дії у Bayraktar складає 150 км, що зумовлено відстанню прямого бачення безпілотника з наземного пункту управління. Але, вчора турецькі БПЛА здійснили перші удари в Гардабії (на південь від міста Сірт) та по авіабазі Юфра.
Під час бойових дій хафтарівці теж використовують китайські БПЛА Wing Loong II, які закуплені Еміратами. На фото одна з реактивних систем, знищеним цим БПЛА серед атакуючих сил УНЄ під базою аль-Ваттійя.
Цікавий той факт, що один Wing Loong II був збитий над самою базою аль-Ваттійя. От тільки незрозуміло: чи він був збитий лівійською армією, чи в результаті «дружного вогню» з боку ЛНА. Але відео з палаючими залишками БПЛА на землі виклали саме хафтарівці, радіючи з того, що то був «тіпа» Bayraktar.
Розширення зони дії турецьких БПЛА, зменшує зону впливу Хафтара. Через це місце базування Wing Loong II взагалі було перенесено на територію сусіднього з Лівією Єгипту. На фото від 7 травня 2020 р. такі БПЛА помічені на злітно-посадковій смузі 29L західної єгипетської авіабази Uthman (HE27).
На півдні Тріполі бійці лівійської урядової армії взяли у полон трьох підлітків, з яких один 2005 року народження. Підлітки були примусово взяті з дитячого будинку для поповнення хафтарівських військ.
Ці хлопці є сиротами, загибель яких ніхто оплакувати не буде. Ось таким чином, Хафтар вирішує чисельний дефіцит особового складу своєї армії.
Летючий шпиталь на базі Іл-76 «Скальпель» ПВС РФ, разом з черговою ротацію повітряного угруповання росіян, прибув на базу Хмеймім в Латакії. А вже звідти, перелетів до лівійського Єль-Мардж. Схоже, що росіяни збираються рятувати вагнерівців, які згідно офіційних повідомлень російської сторони, безсмертні як «чахлики невмерущі».
Слідом за «Скальпелем» до Лівії полетів Airbus A320 сирійської «Cham Wings». На ньому скоріш за все свіже «гарматне м’ясо» для Хафтара.
Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу в ефірі одного з місцевих телеканалів звернув увагу на зростання числа ракетних обстрілів населених пунктів Лівії прихильниками Халіфи Хафтара. Він вважає, що це пов’язано із втратою ними ініціативи на фронтах.
Також міністр зазначив, що заява генсека НАТО Йенса Столтенберга про підтримку визнаного ООН Уряду Національної Єдності (Згоди) Лівії є дуже важлива. «Хтось уже повинен сказати «стоп» Халіфі Хафтару і його поплічникам, і НАТО може зіграти важливу роль в цьому питанні», – вважає глава турецької дипломатії.
Турецький міністр нагадав, що відкриту підтримку Хафтару поряд з Єгиптом і ОАЕ надає Франція. Антитурецька позиція Парижу по Лівії сформувалася багато в чому після початку операції ЗС Туреччини «Джерело Миру» на північному сході Сирії, де зазнав краху план створення псевдо-державного утворення для терористів, підкреслив Чавушоглу.
Рашисти продовжують насищати Сирію Та Лівію новою технікою, замість спаленої турками.
За останні дні два десантних кораблі «Саратов-150» та «Новочеркасск», завантажені так, що з води ледь проглядає ватерлінія, пройшли Босфор у напрямку до Тартусу.
Росіяни продовжують вербувати сирійців для війни в Лівії. І хоча справи йдуть не дуже, деяких «добровольців» все ж вдалося знайти. Цього разу повідомили, про нових 35 найманців з міста Маядін, які вже доставлені на одну з російських баз з метою їх подальшого транспортування до Лівії.
Ну, й самі «іхтамнєти» продовжують інколи «світитись» на фотографіях «місцевих».
І наостанок. Посол Китаю в Ізраїлі Ду Вей був знайдений мертвим у своїй резиденції в Герцлії, повідомляє МЗС Ізраїлю. Подробиці смерті посла не оприлюднені. Поліція почала розслідування. Ду Вей був призначений послом Китаю в Ізраїлі в січні 2020 року, а до цього представляв Китай в Україні. Китай вимагає від Ізраїлю допустити до розслідування своїх слідчих.
Це вбивство може мати надзвичайно непередбачувані наслідки як для Ізраїлю, так і для всього Близького Сходу в самій найближчій перспективі.
За даними ЦГЗ, станом на 9:00 18 травня в Україні 18616 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 535 летальних, 5276 пацієнтів одужало. За добу зафіксовано 325 нових випадків. Сьогоднішній показник найменший за всі попередні дні травня. Та, не зважаючи на зменшення кількості захворілих протягом доби, всім громадянам потрібно продовжувати дотримуватися соціальної дистанції і обов’язково носити маски.
Пам’ятайте, що поки є люди, які лікуються від COVID-19, загроза захворіти нікуди не зникла.
БІЛОРУСЬ. 09 травня у столиці Білорусі Мінську, попри епідемію коронавірусу та заклики ВООЗ до Лукашенко «не ризикувати людськими життями» і святкування Дня перемоги у Білорусі повести у «альтернативний спосіб», все ж таки відбувся масштабний військовий парад.
За даними влади Білорусі, станом на 12 травня кількість інфікованих COVID-19 склала майже 25 тисяч, 142 людини померли.
Станом на 17 травня Міністерство охорони здоров’я Білорусі повідомило, що в країні зареєстровано 29 650 випадків COVID-19, із яких 969 – за минулу добу. За 10 днів приріст хворих склав майже 4,5 тисячі.
Ситуація із захворюваністю в Білорусі дуже нагаду ситуацію, що склалася в Італії та Іспанії на початок- середину березня. Там кількість захворювань почала різко зростати за півтора тижні після того, які місцеві фанати не змогли пропустити футбольні матчі улюблених команд.
Сьогодні 18 травня. День перемоги був 10 днів тому…
БЕЛЬГІЯ. Лікарі бельгійської лікарні влаштували «коридор ганьби» прем’єр-міністерці своєї країни
У Брюсселі лікарі та медичні працівники під час зустрічі кортежу прем’єр-міністерки Бельгії Софі Вільмес повернулись спинами. Таким чином медичні працівники лікарні Сен-П’єр висловили протест проти дій влади у боротьбі з COVID-19.
Як це відбувалося можна побачити переглянувши відео:
Враховуючи важливу роль резервістів у справі захисту Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності, їх готовність у будь-який час стати до лав Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, з метою дальшого розвитку сучасних військових традицій, зміцнення патріотичного духу у суспільстві і було запроваджено 19 квітня 2019 року Президентом України Петром Порошенком День резервіста.
ВІТАННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ГРОМАДЯНАМ, ЯКІ ПРОХОДЯТЬ СЛУЖБУ У ВІЙСЬКОВОМУ РЕЗЕРВІ
Шановні воїни-резервісти!
Вітаю вас із Днем резервіста України.
Сьогодні ми вшановуємо справжніх патріотів нашої держави — високопрофесійних воїнів, які, перебуваючи в оперативному резерві, готові у будь-який момент поповнити лави Збройних Сил України. та інших військових формувань.
Українське військо завжди розраховує на вашу підтримку, потребує ваших умінь, військової майстерності та досвіду, набутих у боях із російським агресором і під час навчальних зборів.
Висловлюю вдячність усім громадянам України, які проходять службу у військовому резерві, за готовність до негайного виконання завдань щодо захисту Батьківщини.
Упевнений, що ваш патріотизм та відданість справі й надалі залишатимуться надійним підґрунтям обороноздатності нашої держави.
Бажаю вам і вашим родинам міцного здоров’я, добробуту та незламної віри у нашу перемогу.
ПРИВІТАННЯ ГОЛОВНОКОМАНДУВАЧА ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ З ДНЕМ РЕЗЕРВІСТА
Дорогі бойові друзі!
Щиро вітаю вас з Днем резервіста — святом, яке є символом поваги громадян України до своїх захисників!
Ваш авторитет, мужність і відвага високо оцінені в українському суспільстві. Для співвітчизників ви є справжніми героями, які у найскладніших умовах війни отримали бойовий вишкіл та з честю виконали свій військовий обов’язок.
Загартовані в боях з російським агресором, ви неодноразово підтверджували свою готовність захищати Батьківщину, навіть під час дії правового режиму воєнного стану у грудні 2018 року, коли кількість добровольців значно перевищила потребу у доукомплектуванні визначених бригад Сухопутних військ Збройних Сил України.
Висловлюю кожному з вас сердечну подяку за взірцеву службу Українському народові, вірність Військовій присязі та постійну готовність до захисту Вітчизни.
Бажаю вам і вашим родинам міцного здоров’я, щастя, добробуту, перемог і нових значних звершень в ім’я зміцнення обороноздатності Української держави!
Слава Україні!
Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Руслан ХОМЧАК
ПРИВІТАННЯ МІНІСТРА ОБОРОНИ УКРАЇНИ З ДНЕМ РЕЗЕРВІСТА
Шановні воїни — резервісти та ветерани Українського війська!
Щиро вітаю вас із професійним святом — Днем резервіста України!
Саме цього дня п’ять років тому було розпочато формування оперативного резерву, що нині є потужною складовою Збройних Сил України. Це понад двісті двадцять тисяч професійних та вмотивованих воїнів, які у різні роки військової агресії проти України виконували конституційний обов’язок із захисту держави і наразі перебувають в резерві.
Особовий склад Збройних Сил України, а також увесь Український народ пишаються резервістами. Тими, хто у разі потреби готовий знову стати пліч-о-пліч зі своїми бойовими побратимами — діючими військовослужбовцями — до збройного захисту країни та разом наблизити довгоочікувану перемогу. А з нею принести мир і спокій на нашу землю, в кожну українську родину та у кожен український дім.
Бажаю усім вам міцного здоров’я, родинного тепла і затишку, успіхів в ім’я зміцнення обороноздатності нашої держави!
18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. Під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб.
Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар, повідомили в Українському інституті національної пам’яті.
Після депортації радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки було замінено на стандартні радянські назви.
У 1989 році депортація була визнана Верховною Радою СРСР незаконною і злочинною.
12 листопада 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію з Криму у 1944 році геноцидом кримських татар і проголосила 18 травня Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У цей день вшановують пам’ять жертв цього злочину, а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу.
