Сторінка 1401 – Новини ветеранів зі всієї України

БМД: техніка, що не реалізувала можливості

Роботи зі створення бойової машини десанту (БМД) для Повітряно-десантних військ почалися з ініціативи генерала радянської армії Василя Маргелова. У квітні 1964 року кільком організаціям, серед яких, зокрема, було і конструкторське бюро Кременчуцького автозаводу, одночасно була доручена розробка ескізних проектів нової бойової машини. З тактико-технічних вимог випливало, що БМД за своїми бойовими і технічними характеристиками повинна мати жорстко обмежені розміри і бойову масу. Розміри були задані з умов вільної витяжки машини парашутом через вантажний люк серійного транспортного літака Ан-12, а бойова маса – з умов збереження стійкості польоту літака в момент викиду машини разом з парашутною системою.

У результаті конкурсу для серійного виробництва було відібрано розробку Волгоградського тракторного заводу. Масовий випуск було налагоджено у 1968 році, коли БМД-1 почала надходити у війська – тобто, ще до офіційного прийняття на озброєння. Зауважу, що в організації виробництва цієї машини брав участь також Інститут електрозварювання імені Патона і ряд інших підприємств на території сучасної України. У перші роки виробництво БМД-1 велося малими партіями для забезпечення оперативного внесення змін в її конструкцію за результатами експлуатації.

БМД-1 отримала V-подібний шестициліндровий чотиритактний дизельний двигун 5Д-20 рідинного охолодження. Ходова частина включає механічну трансмісію, індивідуальна гідропневматична підвіска складається з 10 пневматичних ресор. Ведучі колеса розташовані ззаду, передні – направляючі. Рух машини по воді здійснюється за допомогою водометного рушія, який складається з двох водометів з заслінками. Відкачування води здійснюється за допомогою двох насосів з електродвигунами.

Головне озброєння у БМД-1 таке ж, як і у БМП-1, – 73-мм гладкоствольна гармата 2А28 в одномісній звареній вежі, що може обертатися. Боєкомплект складав лише 40 пострілів, з гарматою також спарений 7,62-мм кулемет ПКТ. Кулеметний боєкомплект становить 4000 патронів. На башті змонтований пусковий кронштейн для ПТУР, управління яким здійснюється зсередини машини. На основі БМД-1 розроблений плаваючий бронетранспортер БТР-Д, який також призначений для перевезення особового складу.

 

Процес озброєння повітряно-десантних військ цими бойовими машинами був завершений лише до початку 1980-х років. Одночасно йшов процес освоєння засобів її десантування. На першому етапі для десантування БМД-1 та її подальших модернізацій використовувалася парашутна платформа П-7 і багатокупольні парашутні системи МКС-5-128М і МКС-5-128Р.  Досвід скидання БМД на цих системах був накопичений чималий. Нові бойові машини десантники з успіхом застосовували на великих тактичних навчаннях. Системи мали досить високу, підтверджену великою кількістю десантувань, надійність.

Під час війни в Афганістані використання БМД-1 і БТР-Д було не дуже вдалим, а тому недовгим. Розробка призначалася для іншого типу війни і виявилася непристосованою до партизанської тактики талібів. Тонка броня дна і невелика маса БМД призводили до того, що при підривах на потужних фугасах вони практично розліталися на складові частини. Більш слабкі протитанкові міни або повністю руйнували ходову частину, або пробивали машину знизу наскрізь. Тоді ж було виявлено неможливість стрільби по схилах гір головним калібром і загалом низьку ефективність 73-мм снарядів. Тому більшість частин ВДВ в Афганістані пересіли на БМП-2, а потім і на варіант з посиленим бронюванням – БМП-2Д.

 

Усі недоліки, що були виявлені під час використання бойових машин десанту в Афганістані, були повторно досліджені і під час війни на Донбасі. Відомо, що це озброєння використовувала як українська армія, так і проросійські бойовики та регулярні війська РФ. Особливо активно це відбувалося на початковій стадії війни, коли цієї техніки було втрачено найбільше.

До початку війни у Збройних силах України бойові машини десанту були представлені в основному моделями БМД-1 і БМД-1К, а також кількома одиницями БМД-2. Фактично у перші ж місяці війни машини почали виходити з ладу. Однією з головних причин став низький ресурс техніки порівняно з тими ж БМП і БТР: найчастіше у БМД перегрівалися двигуни, вони ж «ловили клин», виходили з ладу фільтри, гідросистема, зчеплення.

При цьому машина досить невибаглива і до певного часу все ж переносить некоректну експлуатацію. Так само вона має і високу ремонтопридатність. Так, заміну двигуна та деяких інших вузлів можна проводити в польових умовах. Однак є деякі складності при ремонті і заміні комплектуючих – до деяких агрегатів дістатися вкрай важко.

Одним з головних недоліків БМД-1 і БМД-2 є дуже недостатній внутрішній простір. Людині з міцною статурою і зростом від 180см всередині машини дуже тісно. І це за умови, що вона має лише підсумок і автомат. Якщо ж боєць екіпірований як слід, тобто має бронежилет, каску, не обмежений чотирма магазинами і двома гранатами – йому стає куди гірше. Понад те, при покиданні машини йому доведеться пролізти крізь вузький люк, у який деякі ледь пролазять навіть без екіпірування. Часто буває неможливо розмістити всередині «салону» снайпера, кулеметника (навіть з РПКС) та гранатометника одночасно. Це одна з причин того, що в умовах бойових дій у різних кліматичних умовах (на Донбасі та в Афганістані) десант воліє перебувати на броні БМД, попри порушення техніки безпеки. У результаті наявна броня і бійниці не використовуються взагалі, а функція «захисту особового складу від куль і осколків» залишається лише припискою в характеристиках машини.

 

Перейдемо до інших нюансів. Через все ту ж обмеженість у розмірах всередині кузова БМД дуже жарко, особливо, коли нагрівається двигун. Тому екіпаж, навіть якщо знаходиться всередині машини, пересувається з відкритими люками. Бронювання БМД вкрай слабке; його вистачить для захисту від стрілецької зброї і осколків; в лоб вона витримує калібр 12,7, а ось 14,5 – вже ні. Виконаний з алюмінієвого сплаву корпус при загорянні плавиться. Система пожежогасіння, навіть якщо вона справна, зазвичай з пожежею не справляється, що призводить до безповоротних втрат.

Звідси – регулярні спроби екіпажів посилити бронювання підручними засобами. Українські військові для цього використовували в основному металеві решітки, які повинні були захистити БМД від РПГ, а десант від ВОГ. Здебільшого це «вдосконалення» мало більше психологічне підґрунтя, ніж технічне – екіпаж отримував ілюзію захищеності, хоча факти того, що такий захист спрацьовував, також є.

 

Далі наводимо спогади про користування БМД від ветерана російсько-української війни, колишнього службовця-водія 25 ОПДБр Валерія Ананьєва:

“За часів Союзу ці машини створювалися для так званих «легких бригад». І їх головною перевагою була саме швидкість, а не захищеність. Згорає БМД жах як швидко – залишаються лише борта і корма, і все це стає схожим на такий катер, чи що… А воювати на них без решіток зараз – це просто самогубство. І, як я вже зрозумів на своїй шкурі, між решітками і бортом має бути ще щось. Було, що під час обстрілу нас врятували особисті речі наших десантників, які ми туди запхали”.

“Відремонтувати БМД можна в будь-яких умовах, треба лише кувалда і лом… ну і викрутка. Ми навіть у полі могли підйомником зняти двигун і поставити новий. З цієї точки зору вони дуже зручні і практичні, хоча машинам було по 30 років”.

“Був якось випадок, нам у гармату БМДшки влучив танк. Тоді ми знайшли підбитий нами БМП сєпарів, і гармата з нього підійшла до нашої машини. Думаю, нова бойова техніка має бути саме такою – простою та уніфікованою”.

 

Незаперечним плюсом БМД залишається можливість її швидкого перекидання повітрям, як це було при обороні Луганського аеропорту. Однак при наявності у противника засобів ППО ця перевага швидко зводиться нанівець. Так само, БМД легко перевозяться за допомогою армійських вантажівок (Урал, Камаз); апарат непогано тримається на воді і плаває. Однак, як показав досвід, використання БМД у якості мобільної вогневої точки часто більш слушне, ніж “традиційне” і дозволяє реалізувати сильні якості машини.

Таким чином, в умовах сучасних військових конфліктів БМД є специфічним типом техніки, який за час війни на Донбасі не зміг зайняти свою нішу. Відсутність можливості використовувати їх за прямим призначенням і застосування у невластивих для машини умовах веде до втрат як техніки, так і особового складу. За багатьма своїми характеристиками БМД застаріли і не відповідають викликам сучасності. Застосування даних машин, як і повітряно-десантних військ в цілому, в сучасних війнах ставлять під сумнів концепцію розвитку десантованої техніки, а також її застосування у бойових умовах.

 

Андрій Артюх, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС

Місія нездійсненна: за підрахунками, на забезпечення житлом українських військових, які перебувають у гарнізонній черзі, знадобиться близько 600 років

7  травня Уряд надав Мінветеранів повноваження з виплати грошової компенсації за житло учасникам АТО/ООС та членам сімей загиблих. Раніше цим питанням опікувалося Міністерство соціальної політики.

Як зазначив Міністр у справах ветеранів Сергій Бессараб, у держбюджеті на 2020 рік передбачено 305 145. 30 тисяч гривень для виплати грошової компенсації за житло. Вказана сума дасть можливість цього року забезпечити житлом більше 260 осіб.

А у державному бюджеті України на 2020 рік видатки на будівництво та придбання житла для військовослужбовців та поліцейських збільшено на 316.8 мільйонів гривень або на 16.3% проти минулого року, загалом сума складе 2.4 мільярда гривень.

У той же час, згідно з даними офіційного сайту Міністерства оборони України, наразі у гарнізонах Збройних Сил України на квартирному обліку перебувають понад 49 тисяч сімей. Близько 7 тисяч чекають на новосілля двадцять і більше років. Тобто, щоб всі вони отримали житло, знадобиться не одне століття.

Що пропонує держава, щоб пришвидшити цей процес, адже, за підрахунками, щороку до існуючої чималої квартирної черги додається ще близько 1200 осіб?

А пропозиції, на жаль, обмежені. Наприклад, минулого року в Україні діяла програма пільгового кредитування для учасників АТО/ООС. За її умовами чинні військовослужбовці, подавши заявку до Держмолодьжитла, могли отримати кредит під 0%. У 2019 році на ці цілі було передбачено 100 мільйонів гривень.

Цього року, враховуючи відсутність у Державному бюджеті України на 2020 рік коштів на вказану бюджетну програму, прийняття та реєстрація заяв на участь у ній тимчасово призупинено.

 

Варто відзначити, що Держмолодьжитло також пропонує під 0% кредит зі статутного капіталу. Але ця програма має досить багато обмежень. Наприклад, військовослужбовець буде звільнений від сплати відсотків лише до закінчення в Україні особливого періоду, також обов’язково потрібно сплатити перший внесок у розмірі не менше ніж 10% вартості житла.

Важливо, що скориставшись будь-якою кредитною програмою з придбання житла, ви автоматично втрачаєте своє місце у гарнізонній черзі, а також – можливість отримати компенсацію за неотримане житло.

В умовах мінімальної кількості житлової площі, передбаченої для передачі військовим, непоганою альтернативою є грошова компенсація за неотримане житло. Але і тут є свої «мінуси».

Загалом сума компенсації вираховується за формулою К = (13,65 х N + 17 + Дпл) х Во, де 13,65  – визначена законодавством норма житлової площі на одну особу, кв.м; N – кількість осіб, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов; 17  – загальна нежитлова площа помешкання на сім’ю з урахуванням вимог державних будівельних норм, кв. м; Дпл  –  додаткова житлова площа, яка надається окремим категоріям військовослужбовців та членам їхніх сімей, що визначена законодавством у розмірі 10 кв. м, наприклад, кандидатам наук; Во – гранична вартість 1 кв. м загальної площі житла для населених пунктів.

 

Наприклад, у Львові родина військовослужбовця з трьох осіб, що не має права на додаткові 10 квадратних метрів, отримає близько 544 тисяч грн. Чи вистачить цього на придбання житла у обласному центрі – велике питання.

Але є і історії, які все ж можна назвати щасливими, шкода, що лише умовно.

Одні з тих, хто все ж отримав житло від держави, – родина покійного вертолітника, майора Миколи Топчія. Його гелікоптер був збитий росіянами 2 травня 2014 року поблизу Карпівки Слов’янсього району Донецької області.

Микола від початку своєї служби у 1990-х роках став на квартирну чергу. На жаль, за життя отримати омріяне житло він так і не встиг. Весь час він та його родина прожили у гуртожитках. Після загибелі Миколи держава нарешті звернула увагу на цю проблему. У 2014 році сім’я мого сина та родини інших загиблих того дня членів бродівсьої авіабригади, отримали житло у Вінниці», – розповідає мати Миколи Топчія Катерина Іванівна.

 

Відкриття меморіальної дошки Миколі Топчію на будівлі школи, в якій він навчався. Селище Близнюки Харківської області

Сподіваємося, що ця історія не є показовою, і більшість військових, а особливо тих, хто чекає на власне житло десятиліттями, все ж отримають належні їм квадратні метри ще за життя.

 

Олена Шаріпова, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС

 

28 обстрілів за минулу добу: рашисти гатять з усього, що у них є…

20 червня 2020 року окупаційні гібридні збройні формування Російської Федерації 28 разів порушили режим припинення вогню.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ”:

– неподалік Хутора Вільного ворог застосував 152-ох та 122 мм артилерійські системи, а також міномети калібру 120 мм і 82 мм. У вечірній час поблизу цього населеного пункту противник задіяв гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети і стрілецьку зброю.

– Під артилерійський вогонь 122-го калібру потрапили українські оборонці біля Новоолександрівки, Шумів, Троїцького, Золотого-4, Оріхового та Попасної.

– Наших захисників біля Новозванівки, Луганського, Новотошківського і Кримського Крім цього, агресор активно обстрілював зі 120 мм та 82 мм мінометів, гранатометів, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї.

– Зі стрілецької зброї загарбники провокували захисників Залізного.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід”:

– з 82 мм мінометів були обстріляні позиції ЗСУ на підступах до Авдіївки і Широкиного.

– Декілька разів із цілого спектру піхотного озброєння противник обстрілював наші опорні пункти неподалік Павлополя. Також біля цього населеного пункту загарбники застосували некеровані авіаційні ракети С-8.

 

Внаслідок ворожих обстрілів троє військовослужбовців Об’єднаних сил отримали поранення.

Таке нахабне порушення «мінських домовленостей» не залишилося без відповіді. Наші захисники змушені були застосувати чергові вогневі засоби, після чого окупанти відразу припиняли свою злочинну активність. За даними розвідки, 20 червня українські захисники поранили одного загарбника.

Від початку поточної доби зафіксовано вже чотири випадки порушення режиму припинення вогню. Російські гібридні збройні формування поблизу Шумів двічі відкривали вогонь з мінометів калібру 120 мм та 82 мм. Наших захисників неподалік Залізного ворог обстріляв із 120-мм мінометів, а захисників Кримського – із мінометів калібру 120 мм і 82 мм та станкових протитанкових гранатометів (р.в.ОТУ “Північ”)

Сьогодні один український захисник отримав поранення.

Відмовилися від землі – отримуйте гроші: органи місцевого самоврядування виплачують компенсацію за добровільну відмову від права на землю

Гарантії на першочергове отримання землі учасниками бойових дій прописані в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Але як бути, коли ветерани війни є, а от земельних ділянок, які їм можна передати у власність, немає?

Вийти з цієї ситуації вирішили територіальні громади деяких українських міст, зокрема, міста Тернопіль. Тут станом на сьогодні 62 учасники бойових дій вже отримали компенсацію за земельні ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку. 10 червня виконавчий комітет прийняв рішення про надання компенсації ще 19 особам. Загалом, до кінця року заплановано надати виплати за добровільну відмову від землі 140 учасникам АТО/ООС – саме на стільки осіб розраховані кошти в цьогорічному бюджеті. Сума однієї компенсації складає 75 тисяч гривень і розраховується з врахуванням базової вартості 1 кв.м. нормативної грошової оцінки земель м. Тернополя та виплачується в розмірі грошової оцінки земельної ділянки площею 0.06 га.

 

У своїх діях місцева влада Тернополя керується рішенням сесії, яке прийняла у березні 2018 року.

Представник Тернопільської області у Раді ветеранів при Мінветеранів,  голова громадської спілки “Об’єднання учасників АТО Тернопілля” Дмитро Харчук зазначає, що, відповідно до Порядку компенсації за земельні ділянки учасникам АТО, затвердженого на засіданні виконкому Тернопільської міської ради 25 квітня 2018 року, в першу чергу компенсації отримують учасники АТО, які мають статус дитини-сироти або отримали поранення, контузії, або ті, які мають на утриманні дітей.

– Виплати проводяться на підставі затвердженого Порядку та на основі Реєстру, сформованого за результатами розгляду затверджених списків на засіданні Ради підтримки учасників антитерористичної операції, – зазначає Дмитро Харчук.

 

  1. Харчук Дмитро

Відзначимо, що подібні програми також діють у Львові та Черкасах. Там ветеранам виплачують по 100 тисяч гривень у якості компенсації за відмову від реалізації права на землю.

Настільки подібні компенсації правомірні та чи позбавляють вони ветерана права отримати у власність земельну ділянку на території іншого населеного пункту – питання, на яке немає чіткої відповіді.

Адвокат та керуючий партнер юридичної компанії «Авокор» Віталій Саламаха переконує, що тут все залежить від моральних якостей ветерана, адже, наприклад, отримати 75 тисяч у Тернополі і реалізувати своє право на земельну ділянку з тим же цільовим призначенням, наприклад, у Харківській області, теоретично можливо.

Відмовитися від права на безоплатну приватизацію землі можна відповідно до закону, адже воно не є невід’ємним правом, як, наприклад, право на життя. Цілком законно і те, що людям пропонують альтернативу – або земельну ділянку, яких обмежена кількість, і невідомо скільки часу займе її очікування, або гроші. Тут органи місцевого самоврядування діють в межах своєї компетенції. Але, на мою думку, подібне прагнення місцевої влади піти назустріч ветеранам і забезпечити їхнє право на першочергове отримання земельних ділянок може стати причиною зловживань. Адже в законодавстві України не прописано те, що грошова компенсація може бути підставою для добровільної відмови від реалізації права на землю. Тому ніхто не гарантує, що ті учасники бойових дій, які отримали компенсацію в одному з регіонів України, будуть намагатися реалізувати своє право в іншому, – говорить юрист.

 

3 адвокат Віталій Саламаха

Окрім цього, Віталій Саламаха нагадує, що відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України перелік підстав для відмови у наданні дозволу щодо передачі земельної ділянки у власність є вичерпним, але про отримання компенсації чи добровільну відмову від права в Законі не йдеться.

Нагадаємо, відповідно до Земельного кодексу України, кожен громадянин України має право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності за наступними цільовими призначеннями:

– для ведення особистого селянського господарства;

– для садівництва;

– для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;

– для індивідуального дачного будівництва;

– для будівництва індивідуальних гаражів.

Важливо, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах вищезазначених норм провадиться один раз по кожному виду використання.

 

Олена Шаріпова, НОВАновини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС

Добре відомі «невідомі» намагалися вбити колишню полонену “ДНР”

У Костянтинівці на Донеччині стався вибух невідомого предмету на подвір’ї жінки, внаслідок якого вона отримала травми. Поліція попередньо кваліфікувала подію як умисне вбивство. Про це повідомляє пресслужба поліції Донецької області (Костянтинівське відділення поліції Донецької області).

“Поліція Костянтинівки встановлює обставини травмування жінки внаслідок вибуху. У результаті вибуху невідомого предмета на приватному подвір’ї жінка отримала травми. Потерпілу госпіталізовано. На місці події працюють кінологи та вибухотехніки”, — повідомили в поліції.

Зазначається, що сьогодні близько 08:00 до поліції надійшло повідомлення про те, що у селі Іванопілля Костянтинівського району на території домоволодіння місцевої мешканки стався вибух, внаслідок якого вона отримала тілесні ушкодження.

“Наразі правоохоронці встановлюють обставини події. Попередня правова кваліфікація події — ст.15,ст.115 (замах на умисне вбивство) Кримінального кодексу України”, — йдеться у повідомленні.

У свою чергу у «Східноукраїнському центрі громадських ініціатив» зазначили, що вибух стався на подвір’ї, де проживала колишня полонена “ДНР” Валентина Бучок, яка перебувала у в’язниці “МГБ “ДНР” “Ізоляція”. Повідомляється, що жінка свідчила про злочини “ДНР”. Це не перший замах на її життя.

“Валентина, колишня полонена “ДНР”, в’язниці “МГБ “ДНР” “Ізоляція” сьогодні зранку підірвалася на розтяжці у себе на подвір’ї вдома в селі, поруч міста Костянтинівка на Донеччині. Зараз жінка в лікарні, їй надають медичну допомогу”, – йдеться у повідомленні.

 

Поліцейські Донеччини шукають громадян, що стали заручниками бойовиків, їх родичів, друзів, знайомих та свідків насильницьких дій терористів, – повідомляє УНН

 

Ветеранам АТО видають пластмасові медалі

Ветеранам АТО разом з посвідченням учасника бойових дій почали видавати медалі з пластмаси.

Пластмасові медалі фарбують в золотистий колір, щоб вона була схожою на метал. Про це ветеран АТО Мартін Брест повідомив на своїй сторінці в Facebook.

“Це нагрудний знак (медаль) учасника ООС. Видається в комплекті з УБД. Ця медаль тепер – пластмасова. Так, звичайний формований пластик, пофарбований в золотистий колір, а не метал”, – зазначив ветеран АТО.

 

Брест повідомив, що такі медалі отримали бійці ЗСУ в цьому місяці.

“Відмінний крок. Більше принизити Армію, ніж це зробило Міністерство оборони України, було, напевно, неможливо. Виродки. Тупо виродки”, – заявив він.

Один з користувачів зазначив у коментарях, що за свою службу не отримав навіть пластикової медалі і відмінно без неї обходиться.

Інший ветеран написав, що країна перетворює армію “зі сталевої в пластмасову”.

В Україні за добу виявили 841 нових випадків захворювання на COVID-19

Подолали хворобу 16406, за минулу добу – 373 осіб. Померло за минулу добу 9.

 

З понеділка 22 червня 2020 року  Нацполіція і Держпродспоживслужба повинні нарешті достатньо жорстко почати реагувати на порушення карантинних обмежень в Україні. Про це за підсумками засідання уряду заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов, передає кореспондент УНН.

“Протягом майже тижня ми спостерігаємо різке збільшення захворюваності на коронавірусну хворобу. Практично кожного дня ми встановлюємо антирекорди по захворюваності. Якщо порівняти ці цифри з тим що було у нас місяць тому, то рівень захворюваності і кількість захворюваних кожного дня збільшувалась більш ніж в 2 рази… Я ще раз хочу наголосити, що чомусь ми переплутали пом’якшення карантину з повним скасуванням карантину”, – сказав Степанов.

Степанов підкреслив, що люди перестали дотримуватись масочного режиму, соціальної дистанції, користуватись антисептиками. Всі ці речі призводять до збільшення кількості захворюваних.

“Ми вважаємо що треба переходити до більш жорсткого комплексу заходів щодо, в тому числі, накладання штрафів, більш жорстко відноситись до цього. Саме на цьому сьогодні наголосив Президент країни під час нашої селекторної наради. В нас є відповідні органи – Держпродспоживслужба, Національна поліція, у нас в законодавстві врегульоване питання накладання штрафів за порушення карантину. І ми вважаємо що з понеділка ці два наші органі – Нацполіція і Держпродспоживслужба – повинні достатньо жорстко почати реагувати”, – заявив міністр

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль вважає, що в Україні відбувається або початок другої, або почток чергової хвилі захворюваності на COVID-19.

За добу у світі підтвердили рекордні 180 тисяч нових випадків COVID-19

Найбільше заражень виявили у Бразилії – 55 тисяч. У США за добу зафіксували 33,5 тисяч нових хворих, в Індії – 14,7 тисяч, у Росії – майже 8 тисяч, у Чилі – 6,3 тисяч, у Мексиці – 5,6 тисяч, у Пакистані – майже 5 тисяч, у Саудівській Аравії – 4,3 тисяч та 3,8 тисяч нових хворих у Південній Африці.

У Бразилії кількість заражених коронавірусом зросла до 1 032 913. Кількість померлих досягла 48 954 людей, також повідомляється про 507 200 осіб, які подолали недугу, повідомляє МОЗ країни.  За останню добу там зареєстрували 54 771 новий випадок інфікування, що є рекордною цифрою для Бразилії за час пандемії.

Всесвітня організація охорони здоров’я критично поставилася до наміру Росії провести військовий парад у Москві з нагоди 75-річчя перемоги над нацистською Німеччиною

Про ризик “посиленого поширення” COVID-19 через військовий парад у Москві через масове зібрання людей, вказала експерт ВООЗ Кетрін Смолвуд під час онлайн-конференції в четвер, 18 червня. Про це повідомляє Німецька хвиля.

 

Нагадаємо, що єдиним, чим ви можете спробувати врятувати себе, своїх близьких, оточуючих від поширення COVID-19 це:

1.) дотримуватися «масочного режиму» в громадських місцях і місцях скупчення людей;

2.) дотримуватися «соціальної дистанції» в 1,5-2 метра;

3.) мити та дезінфікувати руки.

 

Бережіть себе. Не хворійте.

Майора ЗСУ, який критикував Зеленського, звільнили зі служби

Майора Збройних сил України Романа Анатолійовича Ковальова, який потрапив у скандал через критику на адресу президента Володимира Олександровича Зеленського, 18 червня 2020 року таки звільнили зі служби.

Про це військовослужбовець розповів у ексклюзивному коментарі OBOZREVATEL. Ковальов показав фото наказу про звільнення у зв’язку зі службовою невідповідністю .

 

За словами майора ЗСУ Ковальова, він не шкодує про свої дії й написав би пост із критикою на адресу президента й командувача Сухопутних військ генерал-лейтенанта Сирського, якби міг повернути все назад.

“Я зробив те, що повинен був зробити, і ні про що не шкодую. Моя історія досить типова для армійських буднів останнього року, і тому, сподіваюся,”справа Ковальова” стане тією останньою краплею, яка переповнить чашу терпіння свідомого українського суспільства і воно нарешті почне контролювати армію не тільки у сфері техніки й озброєння, але й у питаннях прав військовослужбовців та комунікації всередині Збройних сил”, – сказав військовослужбовець.

Ковальов поділився, що далі збирається через суди довести свою невинуватість, притягнути до відповідальності винних у порушенні його прав і свобод і дати поштовх до змін всередині української армії.

“Чи соромно мені за таке формулювання й чи хвилююся я за те, що ця фраза “за службовою невідповідністю” буде відтепер у моїй особистій справі офіцера? Мені за себе не соромно. Тому що повісили клеймо на невинну людину. Мені боляче. Боляче за тотальну несправедливість… Я служив сумлінно й чесно. І відстоюватиму цю правду в суді”, – розповів Ковальов.

Він додав, що хотів би стати омбудсменом із військових питань, щоб “відновити справедливість” у ЗСУ.

“Я хотів би використовувати досвід, набутий у цій боротьбі з бездушною системою, на благо суспільства й країни. На сьогодні я хотів би стати омбудсменом з військових питань. Саме ця посада така, що допоможе мені почати зміни в армії, особливо в питаннях відновлення справедливості в ЗСУ, якій, на жаль, зараз немає місця в армії. Також ця посада дасть мені змогу ініціювати зміни наявних пострадянських правил і положень, за якими існують Збройні сили. Тому що військовий – не раб!” – зазначив Ковальов.

Нагадаємо, що офіцеру ЗСУ, майору Роману Ковальову оголосили сувору догану за пост із критикою на адресу президента Володимира Зеленського.

Виявилося, що конфлікт між ними спалахнув ще в серпні 2019 року. Тоді глава держави навіть обізвав військовослужбовця “тріплом”.

Після цього Ковальов вирішив звернутися до суду, заявивши, що його обмежують у правах і свободах як громадянина.

Позов стосується порушення права на свободу слова командувачем Сухопутних військ ЗСУ генерал-лейтенантом Олександром Сирським.

Незабаром офіцер розповів, що після скандалу, що спалахнув, командування Сухопутних військ ЗСУ посилило на нього тиск.

Крім того, він опублікував документ, згідно з яким військовослужбовцям в Україні хочуть обмежити доступ до соціальних мереж.

Офіцер подякував українцям за підтримку, однак зізнався, що, незважаючи на це, “скандал” тільки набирає обертів, адже командування вдається до тиску не тільки на нього, а й на його товаришів по службі.

Також Ковальов розповів, що після скандалу з доганою він потрапив у госпіталь, де медики спробували підробити дані про його самопочуття й виписали завчасно.

28 лютого він прийшов поговорити з начальницею кардіоревматології Галиною Спаською та хотів записати їхню розмову на телефон. Однак начальник юридичної служби госпіталю підполковник Андрій Кузьминець забрав у Ковальова телефон і перейшов на погрози з рукоприкладством.

Також стало відомо, що Ковальова хочуть перевести на нижчу посаду, яка не відповідає рівню його підготовки.

18 червня 2020 року майора таки звільнили зі служби.

 

За матеріалами  OBOZREVATEL.

Суддя не дозволила затримати російських силовиків за захоплення українських моряків неподалік Керченської протоки

Суддя Шевченківського районного суду м.Києва відхилила клопотання прокуратури і відмовила у видачі дозволу на затримання російських силовиків, які 25 листопада 2018 року захопили в полон 24 українських моряків у нейтральних водах неподалік Керченської протоки.

Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на матеріали суду.

Ще наприкінці травня суддя Тетяна Левицька розглянула низку клопотань Офісу Генерального прокурора про надання дозволу на затримання росіян для доставки їх до суду та обрання запобіжного заходу у вигляді арешту.

Зокрема, прокуратура зазначала, що підозрювані командири російських кораблів “Дон” і “Суздалец” (Олексій Саляев і Сергій Щербаков), а також співробітники Прикордонного управління ФСБ у Криму (Андрій Шеїн і Олексій Шатохін) здійснили акт агресії й здійснили напад на українські кораблі. Їхні дії призвели до травмування 2 і взяття в полон 24 українців, а також завдання шкоди на 260 млн гривень.

За даними слідства, всі підозрювані росіяни приховують від кримінальної відповідальності у Криму, вони оголошені в розшук.

Однак суддя Тетяна Левицька відмовилася надати дозвіл на затримання росіян.

На її думку, прокуратура не надала доказів того, що вони справді переховуються від слідства і можуть йому перешкоджати.

В свою чергу українська прокуратура не оскаржила ці рішення в апеляції.

Нагадаємо, 25 листопада 2018 року ВМС України повідомили, що прикордонні кораблі Російської Федерації вчинили агресивні дії проти українських кораблів, які здійснювали плановий перехід із порту Одеси в порт Маріуполь Азовського моря.Зокрема, російський прикордонний корабель “Дон” здійснив таран українського рейдового буксира, внаслідок чого було пошкоджено головний двигун корабля, обшивку і леєрне огородження, а також втрачено рятувальний пліт. ВМС ЗСУ підкреслюють, що про намір здійснити перехід попереджали заздалегідь і діяли в рамках міжнародного права.

Водночас у ФСБ Росії заявляють, що три українські військові кораблі в Азовському морі “незаконно увійшли в територіальні води РФ і попрямували до Керченської протоки”.

Внаслідок незаконних дій російських силовиків було захоплено три кораблі ВМС України і взято в полон 24 українських військовослужбовців. Підконтрольний РФ суд окупованого Сімферополя обрав запобіжним заходом для 24 моряків утримання під вартою до 25 січня 2019 року.

7 вересня відбувся взаємний обмін українських політв’язнів і військовополонених, утримуваних Кремлем в заручниках, на осіб, підозрюваних або засуджених за злочини проти України. Цього ж дня звільнені українці прилетіли до Києва.

У січні 2020 року Росія призупинила розслідування у справі захоплених у полон у Керченській протоці українських моряків.

 

Рух Ветеранів України оголошує про початок підготовки «Маршу Захисників України 2020»

Минулого року, на День Незалежності, ветерансько-військова спільнота вийшла на Марш Захисників України, чим впевнено увійшла до історії. Відбулось не тільки щось невимовно прекрасне. Відбулось народження традиції.

За рік, що минув, у нас забрали майже все. Проросійські партії відкрито марширують містами, з усіх каналів верещать ватні пропагандисти, а карні справи на ветеранів відкриваються кожного тижня.

 

Рух Ветеранів України оголошує про початок підготовки Маршу Захисників України 2020! Принципи залишаються незмінними:

– без партійної символіки та лозунгів

– відкритість

– прозорість

– повага

 

Для виконання цієї стратегічної цілі відбудуться наступні тактичні кроки.

  1. Створюється Оргкомітет Маршу, в який запрошуються військові, ветеранські та волонтерські конструктивні організації.
  2. Оргкомітетом розробляється План Маршу
  3. В кожному регіоні призначається координатор, відповідальний за питання логістики, інформування та супроводження

Якщо ви бажаєте запропонувати себе в якості представника Оргкомітету, будь ласка заповніть гугл форму, що додається.

Оргкомітет Маршу Захисників України 2020

Якщо ж ви просто бажаєте прийняти участь в Марші, слідкуйте за інформацією на сторінці офіційного івенту  та за хештегом.

Офіційна сторінка. Парад 2020: Марш Захисників України

#Марш_Захисників_України_2020.