У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» ситуація склалася наступним чином:

– неподалік Новотошківського російські окупанти відкривали вогонь з артилерійських систем калібру 152 мм, яких взагалі не має бути на «лінії розмежування» у відповідності з «мінськими домовленостями»;

– оборонців Кримського двічі обстріляли з 120 мм мінометів;

– поблизу Оріхового теж було неспокійно: окрім 120-ти мм мінометів, рашисти обстрілювали позиції наших оборонців з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї;

– біля населеного пункту Хутір Вільний противник вів вогонь із гранатометів, кулеметів та стрілецької зброї;

– коли стемніло рашисти активізувалися неподалік Луганського. На цій ділянці фронту гібридні окупаційні збройні формування РФ задіяли 82 мм міномети, гранатомети, кулемети і стрілецьку зброю.

У районі відповідальності ОТУ «Схід»:

– поблизу Авдіївки російські окупанти неодноразово відкривали вогонь з артилерійських систем 122-го калібру, 120-ти мм мінометів, гранатометів та стрілецької зброї;

– поруч з н.п. Опитне російські агресори теж застосували 120-ти мм міномети та станкові протитанкові гранатомети;

– захисників Мар’їнки, Кам’янки, Водяного і Новоселівки Другої рашисти обстрілювали з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

Також, минулої доби збройні формування РФ зі сторони Спартака черговий раз були обстріляні житлові будинки в Авдіївці. Рашисти вели вогонь із 122 мм артилерійсьих систем та 120 мм мінометів. Під час обстрілу один боєприпас розірвався на городі домогосподарства і ударною хвилею пошкодив вікна приватного помешкання. Інший боєприпас влучив в дах будинку та, на превелике щастя, не розірвався. Але влучання призвело до часткового пошкодження даху будівлі. Жертв та поранених серед цивільного населення немає.

Сьогодні з ранку окупаційні збройні формування РФ один раз порушили режим припинення вогню. Неподалік Кам’янки окупанти трохи постріляли з автоматичних станкових гранатометів та стрілецької зброї (р.в. ОТУ «Схід»). Отримавши  адекватну відповідь від Об’єднаних сил окупанти швиденько заспокоїлися.

Рішучими діями та ефективним застосуванням чергових вогневих засобів наші воїни припинили ворожі обстріли.

Заходи українських військовослужбовців по придушенню нахабної провокаційної вогневої активності російських військових та їх найманців 12 липня дозволили відправити «на концерт Кобзона» трьох окупантів та щонайменше 8 відрядити «до лікарні».

За минулу добу під час ворожих обстрілів шість військовослужбовців ЗСУ отримали поранення різного ступеню важкості. Сьогодні за наявною інформацією втрат серед наших захисників немає.

Ситуація в районі проведення операції Об’єднаних сил залишається контрольованою.

 

ПРЕССЛУЖБА ООС

 

ВАТ “Меридіан” ім. С.П. Корольова, що входить до складу ДК “Укроборонпром”, достроково виконало плановий ремонт партії безпілотних авіаційних комплексів БпАК “Spectator-M”.

Про це інформує пресслужба “Укроборонпрому”.

Попри особливий режим роботи під час карантину, підприємство виконало свої контрактні зобов’язання на 4 місяці раніше запланованого. БпАКи вже передано для виконання бойових завдань Міністерству оборони України.

“Наше підприємство має сучасні виробничі потужності та висококваліфікований персонал, що дозволяє нам виготовляти 100 безпілотників на рік. Виробництво такого масштабу не можна зупиняти, тому ми працюємо за рахунок внутрішніх резервів заводу, навіть під час очікування погоджень бюджетів, ухвалення ДОЗ, та інших процедур, пов’язаних з виділенням коштів. Це дозволяє нам сформувати “стратегічний запас” деталей БпАК, завдяки якому ми маємо змогу виконувати замовлення навіть достроково. Трапляються ситуації, коли термін виготовлення БпАКів обмежується не потужностями заводу, а отриманням дозволу на експорт однієї маленької комплектуючої, наприклад, з США. Тому наше конструкторське бюро веде постійну роботу з імпортозаміщення, вдосконалення виробів та розробки нових моделей на основні вітчизняної елементної бази. Ми маємо власну акредитовану сучасну випробувальну лабораторію, де проводяться усі потрібні тести. Завод готовий до виконання нових замовлень для наших військових”, – повідомив голова правління ВАТ “Меридіан” ім. С.П. Корольова  В’ячеслав Проценко.

БпАК Spectator різних модифікацій прийнятий на озброєння Міністерства оборони України та Прикордонної служби України та  призначений для моніторингу державного кордону, ведення пошуково-рятувальних операцій, моніторингу водних та лісових масивів, аерофотозйомки тощо.

ВАТ “Меридіан” ім.С.П.Корольова – єдине в Україні підприємство з державною часткою власності, де налагоджено серійне виробництво безпілотної техніки.

 

Наприкінці червня Транспортне командування США підготувало до відправки в Україну черговий вантаж військової допомоги. Зокрема, йдеться про рації, боєприпаси та протитанкові ракети Javelin.

До цього Конгрес США затвердив надання нового пакету військо-технічної допомоги за програмою «Ініціатива безпекової допомоги Україні». Йдеться про 250 мільйонів доларів, які будуть використані впродовж цього фіскального року. Згідно із повідомленням Пентагона, пакет передбачає надання Україні засобів контрбатарейної боротьби, транспортних засобів, медичного обладнання, здійснення підготовки підрозділів ЗСУ. Значна частина допомоги буде спрямована і на посилення українських ВМС. Допомога також міститиме мобільні радарні системи для виявлення ракетних та артилерійських обстрілів.

Про те, наскільки Збройні сили України та їхня обороноздатність залежать від допомоги Сполучених Штатів та які кроки наразі робить Україна для того, щоб забезпечити надійний захист суверенітету – в інтерв’ю Голосу Америки із заступником секретаря Ради національної безпеки та оборони Сергієм Кривоносом. Розмову вела Ірина Соломко.

 

– У червні Конгрес США погодив виділення Україні 250 мільйонів доларів військової допомоги. Наскільки ця допомога є критичною для обороноздатності країни?

 

– Через санкції, які має Україна як учасниця конфлікту, ми обмежені у закупівлі деяких зразків техніки та озброєння. Певні речі ми просто технологічно не можемо зробити, тому ті зразки озброєння та техніки, які ми отримуємо від американського уряду, дуже важливі.

Сама система запрацювала не одразу. На початках, люди, які відповідали за цей процес, просили будь-що, не вивчивши ретельно проблему. Але з часом вдалося налагодити роботу, і ми почали просити ті речі, які ми або не можемо купити, або виробити. Запити на отримання допомоги спочатку безпосередньо опрацьовуються в Міноборони, потім подаються через американське посольство та радників у Вашингтон. Там вони вивчаються. Не все, що ми просимо, ми отримуємо. Процес розтягується і в часі.

Зараз наш фокус – на посиленні морської компоненти. Нам потрібні засоби радіоелектронної та акустичної розвідки на морі. Цей морський напрямок потребує розвитку. І американці нам у цьому дуже допомагають.

Окрім того, нам досі потрібні, наприклад, прилади нічного бачення і радіостанції Harris. За них окрема подяка, бо вони допомагають нам протистояти російським радіо-електронним засобам, які ворог значно розвинув за останній час і тестує на сході.

Для Росії ми – це полігон. Усі нові розробки вона апробує на нас.

 

– Під час слухань у справі імпічменту президента США Дональда Трампа, республіканці неодноразово наголошували на тому, що Україна – дуже корумпована країна, і призупинення надання військово-технічної допомоги Києву було пов`язане саме з цим. Наскільки ці звинувачення реальні, і чи є підґрунтя для корупції і в контексті допомоги США?

 

– Контроль за використанням майна і техніки – дуже жорсткий. Чесно кажучи, я не впевнений, що тут можна знайти поле для корупції. Тому що наші американські колеги чітко та постійно контролюють ці питання. Я знаю, що були проблеми щодо використання допомоги, коли певні речі лежали на складах невикористані, але, щоб воно розпродавалося або продавалося в інші країни, не думаю.

Наприклад, прилади нічного бачення хлопцям дуже потрібні. Продати їх просто неможливо.

 

– Ви на своїй посаді перебуваєте вже понад рік і відповідаєте саме за посилення обороноздатності. Лунають голоси, що наразі цей напрямок не є пріоритетним для влади. Враховуючи це, що вам все ж таки вдалося зробити?

 

– Торік у травні, ще за попереднього керівництва державою, нам вдалося підготувати та схвалити рішення щодо впровадження програми «П’ять кроків». Я почав роботу над нею ще у 2017-18 роках, коли був заступником командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ.

Ця програма включає п’ять кроків, які ідуть паралельно та доповнюють один одного:

– перше – організація руху опору в разі відкритої агресії;

– друге – створення потужної та життєздатної системи територіальної оборони всередині країни;

– третє – військово-патріотичне виховання молоді;

– четверте – організація інформаційного спротиву;

– і п`яте – довійськова підготовка населення.

 

Чому виконання цієї програми є необхідним для країни?

 

Як військовий я розумію, що у разі відкритої агресії з боку Росії, у нас буде невелика кількість часу, щоб утримати територію. Я не сумніваюся у хоробрості українських вояків, але в контексті техніки та озброєння, наш потенціал значно меншій.

Так, українська армія може програти певні кампанії, але ніколи російська армія не зможе перемогти підготовлений український народ.

Що таке територіальна оборона?

Це надійний тил у будь-якій точці країни. Військові мають воювати на фронті, а тероборона – всередині країни.

Тероборона працює за принципом: я захищаю себе, свій дім, вулицю, місто, область. Тобто люди відповідальні за захист місцевості, яку вони знають.

Громадяни, які братимуть участь у теробороні, підписуватимуть контракти.

Після проходження курсу підготовки вони матимуть право на володіння нарізною зброєю. Я розумію, що для багатьох це питання викликає занепокоєння або паніку, але досвід інших держав показує: володіння підготовленого населення зброєю – гарантія існування держави.

 

Чому також важливо військово-патріотичне виховання молоді?

 

Бо за майже 30 років на рівні держави не вирішене питання національної ідеї та цінностей: що ми за нація, чого хочемо досягнути? В результаті, частина молоді виросла безідейними споживачами.

Працювати з дорослим населенням практично неможливо, у нього вже сформована точка зору та цінності. А от працюючи з молоддю, ми вирощуємо нове покоління з новими цінностями та підходами до життя. Таким шляхом рухається багато успішних країн. Ми вивчали їхній досвід та взяли найкращі практики.

Щодо кожного з цих кроків ми напрацювали концепції, які були представлені на профільних комітетах Верховної Ради.

Зараз відбувається активна робота з законопроєктом про територіальну оборону. Ми практично вийшли на фінішну пряму. Під час роботи ми відчули чималий спротив від «п`ятої» проросійської медійної колони», яка намагалася облити нас брудом.

Для нас наразі важливо, щоб законопроєкт був ухвалений до вересня, щоб в бюджеті на 2021 рік були закладені кошти для першого етапу створення системи.

 

– Яку чисельність тероборони ви закладаєте в законопроєкті?

 

– Структура будуватиметься поетапно. Нам потрібен час, щоб людей навчити, об’єднати та сформувати один дієвий організм.

Наразі йдеться про одну бригаду на область, плюс місто Київ. Тобто на першому етапі – 80 тисяч.

З часом, за три-чотири роки, ця цифра має збільшитися до 160 тисяч, а потім і до 250 тисяч.

Чому? Тому що у нас величезна кількість об’єктів всередині країни, які потребують контролю та захисту, а чисельність Нацгвардії – 54 тисячі, Нацполіції – 115 тисяч.

Ми розглядаємо тероборону не просто як військову компоненту. Йдеться і про її залучення у боротьбі з природними та техногенними надзвичайними ситуаціями.

Наші колеги – Збройні сили Польщі, які зараз також активно розбудовують цю систему і вже фактично вклали в неї мільярд доларів, розраховують, що до 2022 року кількість контрактників складе 54 тисячі з подальшим збільшенням.

До речі, вони вже апробували систему у боротьбі з коронавірусом.

 

– Скільки коштів має бути закладено в бюджет, щоб розпочався перший етап створення тероборони? І скільки отримуватимуть люди, які підпишуть контракти?

 

– Ми передбачаємо широку мотиваційну систему, але не грошову. Звісно, коли люди призиватимуться на збори, вони отримуватимуть грошове утримання. Але це все.

Що стосується коштів у бюджеті, цю цифру я зможу назвати тільки за два тижні, коли закінчиться планування. До цього не хочу нікого вводити в обману.

Ухвалення закону – це лише перший крок, адже справжня реалізація проєкту починається після схвалення відповідних підзаконних актів Кабміну. І тут затягування може бути навіть більшим, ніж у Верховній Раді.

 

Так, звісно, ми усвідомлюємо ці ризики. Але наразі є хороші новини з Кабміну.

12 червня уряд схвалив постанову, де одним з основних пунктів значиться прискорене та активне створення тероборони.

 

– Чи є підтримка президента?

 

– Глава держави неодноразово наголошував, що її необхідно створювати. Тому підтримка задекларована. Я сподіваюся, що вона буде і далі.

 

– Як вам взагалі працюється з командою президента Зеленського, адже в РНБО вас запросив президент Порошенко?

 

– Я вже 32 роки служу своїй країні, захищаю власний народ, і для мене найголовніше – щоб у моїй країні був порядок. Тому неправильно розцінювати мене в контексті, чия я людина.

Я служив при усіх президентах. Військові – люди поза політикою, головне для них – це професіоналізм.

 

– Після корупційного скандалу з Олегом Гладковським ви очолили комісію з військово-технічного співробітництва та експортного контролю. Державний концерн «Укроборонпром» завжди був закритою та корупційною структурою. Президент Зеленський привів туди команду реформаторів. Як ви оцінюєте її роботу?

 

– Це питання проблематичне. До вирішення ситуації не можна підходити виключно з точки зору продажу продукції.

В оборонній промисловості головне – це розробки, виробництво і тільки потім продаж. Є структури в рамках концерну, де керівництво це розуміє. Наприклад, Конструкторське бюро Луч, що займається розробками ракет Вільха та протикорабельного комплексу – Нептун.

Керівництво зібрало чудову команду, поєднавши досвід старих кадрів і завзяття молодих. У результаті, ми менше ніж за чотири роки з мінімальним капіталовкладенням розробили протикорабельну ракету.

Але проблема полягає в тому, що зараз питання оборонно-промислового комплексу зависло. Позиція, яку я бачу – це ступор.

Немає розвитку. Ті люди, які прийшли, вони не знають, куди йти.

Мустафа Найєм, заступник генерального директора ДК «Укроборонпром» повідомив у червні, що незабаром у структурі уряду може з’явитися новий віцепрем’єр і нове міністерство, які опікуватимуться оборонно-промисловим комплексом.

Найєм також написав на своїй сторінці у мережі Facebook, що 1 липня на засіданні парламентського комітету з питань безпеки і оборони був презентований законопроєкт про реформування «Укроборонпрому».

 

Голос Америки

Чимало часу пройшло з крайньої розповіді про головні зразки наших Бронетанкових військ, та неможливо говорити про українські танки, не згадавши про нашу гордість, машину яка тримає на високому рівні репутацію українського наступального озброєння та військової техніки – танк “Оплот”. Незважаючи на чисельні закиди критиків, особливо російських, в сторону нашого “оплота”, даний зразок військової техніки займає чільне місце серед техніки свого класу, та з обє’ктивної точки зору не має собі рівних. Ізраїльський “Merkava”, американський “Abrams”, російський Т-90, усі ці танки в чисельних теоретичних та практичних порівняннях програють українському Т-84 “Оплот”. І незважаючи на те, що отримують перемоги не зброя і техніка, а воїни та командири, все ж досконаліша та сучасніша техніка – це збережені життя та здоров’я тих же самих воїнів.

Після розпаду СРСР в спадок Україні залишилася не тільки чисельна армія, а також розвинений потужний військово-промисловий комплекс, який міг повністю забезпечувати потреби української армії та забезпечував ринок унікальними продуктами. Танкобудівна гілка ВПК в Україні була добре розвинена та налічувала близько 10 підприємств та заводів.

Так Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. А. Морозова продовжило вдосконалення наявних танків та розробку перспективних нових проектів. Першим якісним результатом роботи харківських інженерів був представлений 1995 р. на міжнародній виставці військової техніки в ОАЕ танк Т-84. Розробка проектів даної машини була розпочата ще 1993 р. під робочою назвою “Об’єкт 478DU2” на базі танка Т-80У. Перші дослідні зразки були створені через рік, офіційне маркування танку “основний бойовий танк Т-84”.

Уже в кінці 90-х рр. було проведено ряд нових модифікацій танку Т-84, які включали нову броньовану бічну спідницю, динамічний захист башти “Контакт-5”, допоміжну силову установку, тепловійний приціл, супутникову навігацію, лазерний далекомір для командира та інші допоміжні датчики. Робоча назва проекту була “Об’єкт 478BE”, а офіційно танк почали випускати під назвою Т-84У. 

 

З 1999 р. на танках Т-84У почали встановлювати комплектуючі деталі виключно українського виробництва. Даний зразок того ж року було прийнято на озброєння української армії під офіційною назвою “Т-84У “Оплот”.

 

Так танк Т-84У “Оплот” має наступні характерні основні нововведення, які виділяють його серед інших зразків танків на озброєнні ЗСУ:

– На Т-84У “Оплот” встановлена нова башта зі зварно-катаних бронелистів, також вдосконалена її конструкція, яка сприяє рикошету при попаданні. Сама броня машини має багатошарову конструкцію з керамічними наповнювачами;

– Вмонтовано динамічний захист нового покоління типу “Ніж”, що забезпечує підвищений захист в передньому секторі від кумулятивних і бронебійних снарядів;

– Додано комплекс оптико-електронної протидії КОЕП “Варта”. Даний комплекс ВДЗ завдяки оптико-електронним датчикам виявляє та попереджає про наведення високоточних боєприпасів з лазерною системою керування, й запускає димову завісу навколо танку. Система встановлення аерозольної завіси складається з 12 пускових установок та пульту керування з можливістю вибору режиму роботи системи: автоматичний/напівавтоматичний/ручний. Також є захист проти наведення ПТКР з інфрачервоною ДБН (головкою самонаведення) за рахунок встановлення інфрачервоних (світлових) перешкод.

– Встановлено новий багатопаливний двигун 6ТД-2 потужністю 1200 к.с., характерною особливістю двигуна є здатність справно працювати в будь-яких погодних умовах;

– Здійснено перехід на цифрову технологію в компонентах комплексу керування вогнем і суміжних з ним системах, також було встановлено стабілізований денний і нічний прилади спостереження командира ТКН-4С “Агат”, денний квантовий приціл-далекомір 1Г46 “Іртиш”, тепловізійний приціл. Додано систему розрахунку вигину каналу ствола та балістичний обчислювач з датчиками введення інформації;

– Також встановили допоміжний агрегат живлення, систему навігаційного забезпечення;

– Для покращення захисту додали ширші бортові екрани, що забезпечують додатковий захист бортів корпусу і компонентів ходової частини від протитанкових засобів малого радіусу дії та піхоти супротивника.

 

В систему озброєння танків Т-84У “Оплот” входить 125 мм гладкоствольна гарматно-пускова установкв КБА-3, 7,62 мм спареий кулемет КТ-7,62 і 12,7 мм зенітний кулемета КТ-12,7.

Танк Т-84У “Оплот”, був прийнятий на озброєння Збройних сил України 1999 р. і на сьогоднішній день на озброєнні ЗСУ за даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень нараховується 10 одиниць машин даного зразка.

Нижче наведено порівняльний аналіз основних тактико-технічних характеристик зразків танків провідних армій світу:

 

Зразки основних бойових танків Збройних сил України, не зважаючи на те, що були розроблені ще в ХХ ст., та вони складають серйозну конкуренцію для сучасних зразків танків іноземних армій, та навіть багато в чому їх перевершують.

Отже говорячи про зразки основних бойових танків Збройних сил України, можна зробити висновок, що в складному процесі поділу радянської армії, Україні дісталася потужна група військ, на озброєнні яких були передові танкові зразки того часу. Незважаючи на складні геополітичні та внутрішньополітичні обставини в перші роки незалежності, в Україні не тільки змогли зберегти танкобудування, як принципово важливу галузь ВПК, а й вдало розвивали її та створювали нові передові проекти. На сьогоднішній день концерн “Укроборонпром” налічує близько 15 підприємств які обслуговують виробництво, ремонт та модернізацію танків. Зразки танків ЗСУ неодноразово доводили свою першість в боях з танками армії РФ на сході України. Бойовий досвід успішно використовується в подальших конструкторських розробках українських конструкторських бюро. Таким чином, незважаючи на те, що в наші дні в бойових діях основну перевагу надають ракетам та авіації, проте танки продовжують залишатися невід’ємним компонентом бойових дій і неодноразово доводять свою необхідність та доцільність. Збройні Сили України, як потужна європейська армія, продовжує наповнювати та оновлювати танковий парк. 

 

Максимів Любомир, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС

Уряд таки не почув сигналу «SOS» від госпіталів для ветеранів війни, які просять їх врятувати від знищення через недофінансування.

Як повідомляла «НОВА», дедлайн на згортання повноцінної роботи, на думку самих керівників госпіталів, було встановлено 1 липня 2020 року. Саме цього дня, якщо Кабмін не виконає Постанову Верховної Ради щодо продовження субвенції госпіталям на 2020 рік, в них почнуться незворотні процеси руйнації. Час «Ч» минув. Чи змінилося щось в долі госпіталів для ветеранів?

 

ГОСПІТАЛІ ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ ПОДАЮТЬ СИГНАЛ «SOS». ЧИ ПОЧУЮТЬ В УРЯДІ СИГНАЛ БІДИ?…

 

 

З цим питанням редакція «НОВА» звернулася до директора комунального некомерційного підприємства «Госпіталь ветеранів війни» Житомирської обласної ради Павло Журбенко, який у своєму відео зверненні до Президента України поінформував гаранта про ситуацію з медичними закладами для ветеранів. Де, лікуються і проходять реабілітацію і учасники АТО/ООС.

«Ситуація, попри очікування змін на краще, не змінилася. Госпіталі для ветеранів ледь животіють і виживають тільки завдяки  запасам, які теж закінчуються. Питання їхньої подальшої долі уряд не розглянув, як ми очікували, – констатував П. Журбенко. –  Я знаю, що керівники кількох госпіталів, зокрема, з Вінниці, Хмельницького, Чернігова тощо, в тому числі і я, звернулися з листами до керівництва країни, поінформувавши про кричущу ситуацію в своїх медичних закладах. Чи щось це дасть? Не знаю…».

Директор госпіталю нагадав, що у Верховній Раді, де було створено спеціальну тимчасову комісію з цього питання, яку очолила Яна Зінкевич, і членом якої є і він, продовжується  обговорення цього питання. Члени комісії  намагаються заручитися підтримкою якомога більше народних депутатів, щоб питання фінансування госпіталів, про що вже було прийнято рішення у сесійній залі, уряд таки виконав.

«Як ми виходимо із ситуації, не маючи достатнього фінансування? В різний спосіб. Переважно за рахунок накопичених заздалегідь запасів. Приміром, продукти закупили, передбачаючи складнощі, ще у листопаді 2019 року і передали їх на відповідальне зберігання постачальникам. В міру потреби забираємо… Так само і з медикаментами. Дещо припасли на складі, дещо вдалося зекономити під час карантину, коли поменшало пацієнтів тощо. Але все це напівмири. Принципово питання не вирішено і госпіталі для ветеранів війни, схоже, доживають останні дні…», –  припустив П. Журбенко.

 

Прокоментувала  редакції «НОВА» ситуацію з госпіталями і народний депутат України, секретар комітету здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, голова підкомітету з питань військової медицини комітету здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування і голова Тимчасової спеціальної комісії з питань ветеранів Яна Зінкевич.  

«Тимчасова спеціальна комісія, яку я очолюю,  внесла ще десь два тижні тому до парламенту постанову, що продовжує субвенцію госпіталям на 2020 рік. І Верховна Рада ухвалила рішення про недопущення зупинки функціонування госпіталів ветеранів війни під час впровадження другого етапу медреформи. Постанова рекомендує Кабміну відтермінувати участь госпіталів ветеранів війни у переході на нову систему фінансування через Національну службу здоров’я України терміном на один рік,  та зберегти фінансування госпіталів для ветеранів війни шляхом передачі субвенції з державного бюджету через міністерство охорони здоров’я України, – розповіла народний депутат. – Але, як я бачу, цю постанову не поспішають виконувати. Тому вже на найближчому засіданні комітету ВР з питань здоров’я нації, я знову порушу це питання. Добре, що ваша агенція про проблему з госпіталями розповіла читачам. Наша комісія створена терміном на один рік і має повноваження до 1 жовтня 2020 року. Тому я намагатимуся пришвидшити вирішення питання госпіталів для ветеранів. Ми і надалі співпрацюватимемо з профільним міністерством, Кабінетом міністрів та комітетами ВРУ для захисту прав ветеранів, членів їх сімей та членів сімей загиблих…».

Отже, ситуація з госпіталями для ветеранів війни, як бачимо, зайшла в тупик. Верховна Рада ухвалила постанову, яка допоможе їм вижити, але в Кабміні її не поспішають виконувати. Тим часом персонал цих медичних закладів робить все можливе і неможливе, для того щоб їхні пацієнти – учасники бойових дій, не відчули на себе негативних наслідків медичної реформи, що може призвести  до скасування гарантованих їм  державою пільг на безплатне медичне обслуговування. Далі буде?

 

Олександр Брусенський, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС

У серпні 2020 року мине рівно 6 років від часу російського військового вторгнення на територію України. Лік загиблих у цій війні давно пішов на тисячі, і, на жаль, ми не можемо стверджувати, що Україна зробила усе від неї залежне, аби у ній перемогти. Тим паче не можемо сказати цього про наших країн-партнерів, які колись зобов’язалися бути гарантами безпеки для України, підписавши Будапештський меморандум. І зокрема про це яскраво свідчить вкрай квола військова допомога Україні – зразки західного озброєння в ЗСУ можна полічити на пальцях. А те озброєння, що таки було надане, отримане з деякими «обмовками».

Сьогодні мова піде саме про таке озброєння. Британські бронетранспортери АТ105 Saxon з посиленим протимінним захистом були закуплені Україною вже на цивільному ринку. Модель розроблена в середині 1970-х років на базі стандартної 4-тонної вантажівки Bedford MK, була зняти з озброєння королівських сил ще 2008 року на користь нових бойових машин піхоти Warrior. Відзначилися ці машини в ході війни в Перській Затоці 1991 року, в миротворчих місіях на Балканах, на війні в Афганістані. Машини масово експортувалися по всьому світу.

 

Транспортер оснащений сталевою протикульовою бронею, забезпечує надійний захист від пострілів впритул з калібру 5,56 та 7,62, протитанкових мін масою до 9 кг, а також стійкий до враження з повітря. Саксони комплектуються портами для автоматичної зброї, баштами для важких кулеметів, різних ракетних установок протитанкової і протиповітряної оборони, установками для стрільби газовими гранатами і мінами. Конструкція виконана таким чином, що водій має вільний доступ до двигуна, коробки передач і редуктора, і це дозволяє проводити оперативне техобслуговування.

Автопарк українських Саксонів за даними з відкритих джерел складає 95-120  одиниць. Перші з них були придбані концерном «Укроборонпром» у лютому 2015 року. Важливий момент – угода про купівлю-продаж цих машин була укладена в 2013 році – до початку бойових дій на сході України. Бронетранспортери надійшли в Україну від приватної британської фірми. Під час випробувань бронетранспортерів на одному з полігонів київщини тодішній президент України характеризував їх таким чином: «Критикам цього контракту я хочу сказати, що рівень броньованої захисту у цих машин вище , ніж у БТР радянського зразка».

 

З урахуванням всіх додаткових витрат одна така машина обійшлася Україні  всього в 51 тисячу доларів. Для порівняння, новий «Дозор-Б» українському бюджету обходиться у 250 тисяч, а “Козак-2” – у 200 тисяч.

Таким чином, за прийнятну ціну і у стислий термін ЗСУ отримали партію машин для перевезення особового складу до лінії фронту. При цьому варто відзначити, що британська фірма поставила також по одному комплекту ЗІП на кожну машину, а також допомогла розгорнути комплекс для ремонту апаратів на 45-му експериментальному механічному заводі у Вінниці.

Майже відразу «Саксони» отримали схвальні відгуки наших військових. Ось, наприклад, що говорить про них начальник Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки полковник Ігор Чепков:

“Броня корпусa з легкістю гасить енергію пострілу вже на зовнішньому рівні. Кількість зварних швів мінімальна, і всі вони дуже високої якості. При цьому у них є захист паливних баків, і навіть при прямому влученні паливо не здетонує. Для швидкого ремонту ходової частини всі елементи трансмісії знаходяться зовні. Є функція автопідкачуванням шин. І насправді вражає протимінна стійкість – корпус з V-подібним днищем на великій дистанцій витримує не лише заявлену детонацію 9 кг вибухівки, а й навіть 12,7 кг”.

 

Спроби обладнати броньовики деяким озброєнням були нечисленні і невдалі – варіант із установкою 12,7-мм кулемета ДШКМ і двох 7,62-мм КТ-7, були визнані невдалими, і у війська така модифікація не пішла. Більш раціональним було визнано використання цих моделей у якості медичних евакуаційних машин переднього краю, а також командно-штабних машин.

У результаті бронетранспортери були розподілені по частинах, перевагу при цьому віддавали високомобільним десантним військам. Таким чином, «Саксони» отримали підрозділи 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади, 25-ої окремої повітряно-десантної бригади, 95-ої, 79-ої і 81-ої аеромобільної бригади, 46-ий окремий батальйон спецпризначення «Донбас-Україна», 36-а окрема бригада морської піхоти. Деяку частину машин отримала Військова служба правопорядку для супроводу військових колон на прифронтових територіях.

 

Як наслідок, досвід експлуатації британських броньовиків у польових умовах було отримано дуже швидко. Далі наводимо зібрані відгуки українських десантників-водіїв щодо ефективності цих автомобілів:

“Як для бронетранспортера він дуже швидкий, там стоїть дизельний двигун Bedford 500 з коробкою-автоматом. На трасі вдавалося розігнати його до 100 км/год, а по пересіченому ландшафту можна спокійно йти 50-60 км/год”.                                       

“З приводу прохідності – були у нас 2 випадки, обидва на полігонах. Перший – влітку, ми ішли за батареєю “акацій”, по піску. Утворилася колія, плюс ще й після дощу, але цю ділянку машина спокійно пройшла туди і назад, і навіть коли до неї ми на тросі причепили волонтерського бусіка. Смішно було, коли на цій дорозі ми проїздили повз МАЗ, який наглухо загруз, а ми спокійно проповзли поруч… хлопці з того МАЗа дивилися на нас, мяко кажучи, з інтересом.

Другий раз був уже восени, під час дощу – ми рухалися за ротою на БТР-4. “Саксон” примудрився пройти навіть там, де наша четвірка сіла, і подолав метровий брід”.

“Є такий міф, що ця машина “перевертається”. Конкретно мій агрегат – зважаючи на свою специфіку перевантажений на лівий борт, а там, нагадаю, ще й двигун стоїть. Ганяв я його під різними кутами, але перевернутися він так і не захотів. Тому тут, я вважаю, як у нашій військовій приказці – “головне в машині це прокладка між кермом і сидінням”, а перевернути можна що завгодно.

Але варто відзначити і нюанси: фільтри стоять одноразові, і на деяких машинах вони вже дихають на ладан, а за умови “військового дизеля” термін їх роботи скорочується ще більше. Де їх брати – ми не в курсі поки.

А от з реальних проблем можу назвати хіба що бак, який всього лише на 105 літрів. При витраті 33-35 літрів на 100 кілометрів при далеких маршах доводиться возити з собою купу каністр”.

 

Насамкінець, нагадаємо: закупівля «Саксонів» у 2015 році критикувалася вкрай активно і деякими «експертами» була названа вкрай вимушеним придбанням.  Однак, АТ-105 виявився дуже корисною на фронті машиною. Як відзначають парамедики, евакуація з переднього краю поранених на ньому набагато комфортніша, ніж на «таблетці» або «богдані». Дуже задоволені машиною і оператори безпілотних апаратів, які нарешті отримали хоч якусь броню.

Головний же недолік цього рішення, як і раніше, очевидний – це вартісна закупівля запчастин з-за кордону. У випадку закінчення війни ці машини, в ідеальному варіанті, мали б бути зняті з озброєння армії на користь потреб Нацгвардії або ВСП, де вони чудово підійдуть на поліцейських броньовиків. Але події на фронті свідчать про те, що війна триватиме – а значить, британські «Саксони» будуть затребувані українським військом. 

 

Андрій Артюх, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС