У сходженні взяли участь четверо ветеранів з ампутаціями — Олександр Міхов, Михайло Матвіїв, Владислав Шатіло й Роман Колесник. А також — їхня посестра Ольга Єгорова, яка теж зазнала важких поранень на війні. Учасники експедиції не хотіли встановлювати жодних рекордів, а лише показати побратимам, що, навіть втративши кінцівки, можна й далі повноцінно жити.

Про це пише газета “Експрес”.

Загалом експедиція на Кіліманджаро, а якщо точніше — на найвищу її точку — пік Ухуру (5895 метрів), зайняла шість днів: чотири дні українці піднімалися вгору й два — спускались. 

“Ми всі вперше були на такій висоті й не знали, як поведеться організм, — розповідає Михайло Матвіїв з позивним “Грізлі”. — На висоті три тисячі метрів у всіх розболілась голова. Спочатку на дві-три години допомагали таблетки, але що вище ми піднімалися, то менше було кисню і таблетки переставали діяти. Біль був шалений. А ще в мене підвищилася температура, плюс протез натер культю, стала кровоточити рана. Але ніхто з нас навіть і не думав зупинятись”. Частину ноги Михайло втратив у грудні 2023-го. Того дня у районі населеного пункту Велика Новосілка, що на Донеччині, під час зачистки ворожих позицій воїн наступив на протипіхотну міну. 

“Коли стартували біля підніжжя, була спека, йшли в одних футболках і не встигали витирати піт. Першу ніч ми заночували в наметах, а на“Грізлі”. — На висоті три тисячі метрів у всіх розболілась голова. Спочатку на дві-три години допомагали таблетки, але що вище ми піднімалися, то менше було кисню і таблетки переставали діяти. Біль був шалений. А ще в мене підвищилася температура, плюс протез натер культю, стала кровоточити рана. Але ніхто з нас навіть і не думав зупинятись”. Частину ноги Михайло втратив у грудні 2023-го. Того дня у районі населеного пункту Велика Новосілка, що на Донеччині, під час зачистки ворожих позицій воїн наступив на протипіхотну міну. 

“Коли стартували біля підніжжя, була спека, йшли в одних футболках і не встигали витирати піт. Першу ніч ми заночували в наметах, а наму кілометру над рівнем моря, це десь понад 12 кілометрів ходу. Перед фінальним “штурмом”, який розпочався опівночі, помічники з речами нас залишили. Був лише місцевий гід, який знав дорогу, та ліхтарики. І десь о сьомій ранку, перемагаючи втому, біль і сонливість, ми таки дісталися вершини”. Коли виснажена, але незламна група українців ступила на вершину, її зустріли оваціями альпіністи-іноземці. Вони й допомогли ветеранам розгорнути шестиметровий синьо-жовтий стяг. 

читайте також:Які наслідки удару РФ по Чорнобильській АЕС: звіт МАГАТЕ

“Фізичних сил дійти на вершину в нас не було взагалі. Все робилось лише “на характері”, — розповідає інший учасник експедиції Роман Колесник. — Я в цю мить пригадав, як поранений стікав кров’ю на полі бою. Був варіант: або боротись за своє життя до кінця, або… І я вирішив боротись. Так було й дорогою до Ухуру”. 

Цим сходженням наші ветерани не хотіли встановлювати жодних рекордів. А лише показати побратимам, що, навіть втративши кінцівки, можна й далі повноцінно жити. Головне — не здаватись. 

“Я все життя у спорті. Але ще ніколи не відчував такого фізичного навантаження і такого виснаження, — додає віцечемпіон світу з паралімпійського джиу-джитсу Олександр Міхов. — Навіть коли на фронті відірвало ногу, здається, було легше. (Усміхається). Але ми йшли на вершину, підтримуючи одне одного і словами, і руками…” 

До проєкту «Повернемо зір Захисникам і Захисницям» вже приєдналися клініки з Києва, Чернігова і Житомира. А тепер долучається і Дніпро – там прийматиме пацієнтів медичний центр «Гіппократ», який переїхав із Сєвєродонецька.

Про це інформує Мінветеранів.

За пів року реалізації проєкту понад 570 ветеранів і ветеранок отримали якісну допомогу. Серед проведених процедур:

• 69 операцій по заміні кришталика ока
• 70 лазерних корекцій зору 
• Інші види хірургічного втручання
• Діагностика та консультації

Записатися на безоплатне офтальмологічне обстеження можна за телефонами:

• Київ та Чернігів: +38 0462 90 90 90
• Житомир: +38 098 211 27 27
• Дніпро: +38 0976 72 51 43; +38 0664 93 65 13 

Детальна інформація про проєкт та повний перелік безоплатних послуг: https://mva.gov.ua/prescenter/category/86-novini/za-pidtrimki-minveteraniv-nashi-zahisniki-i-zahisnitsi-mozhut-bezoplatno-vidnoviti-zir

• В Україні з’явиться нова професія для ветеранів — Veteran Officer
• Несемось до змін: у Києві працює унікальне ветеранське СТО «NESEMOS»
• В Україні стартував промотур драми про ветеранів війни «Втомлені»
• Київ запускає новий формат підтримки ветеранів
• У Києві проведуть перший чемпіонат з адаптивного армрестлінгу для ветеранів

Миколаївська обласна рада затвердила Комплексну програму соціальної підтримки ветеранів війни та їхніх сімей на 2025–2027 роки. Її мета – створення умов для інтеграції ветеранів у цивільне життя та надання їм всебічної допомоги.

Документ охоплює низку напрямків, зокрема:

 • Фінансову підтримку ветеранів та родин загиблих військових.

 • Реабілітацію та медичне забезпечення.

 • Соціальну адаптацію, працевлаштування і перепідготовку.

 • Розвиток ветеранських просторів та центрів психологічної підтримки.

 • Заходи у сфері освіти, культури та патріотичного виховання.

Важливим нововведенням стане створення Ради ветеранів війни при обласній раді. Цей орган контролюватиме виконання програми та захищатиме права ветеранів.

Фінансування передбачене з державного, обласного та місцевих бюджетів. Втім, точну суму, закладену на 2025 рік, поки що не визначено.

«Програма йде загальна на декілька років. В ній зазначаються лише кошти, які ми можемо використати на цей рік, але ця цифра є динамічною. Тому що кожного місяця виділяються додатково кошти, в тому числі з обласного і місцевих бюджетів. Деякі програми, які фінансуються по ветеранам, фінансуються по заявках», – пояснила директорка департаменту соціального захисту населення Миколаївської ОВА Оксана Єльчієва.

Рішення підтримали 45 депутатів обласної ради.

Мережа «Елеос-Україна» 11 лютого презентувала демо-версію меморіальної онлайн-платформи «Книга пам’яті полеглих за Україну». Захід відбувся в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану.

Проєкт реалізовано за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», а над його оновленням працювала команда IT Brander.

«“Книгу пам’яті” ми започаткували ще в липні 2014 року. Тепер настав час її оновити. Унікальність цієї платформи в тому, що вона містить найбільш повну базу даних про полеглих військових до 2022 року», – каже Максим Попов, військовослужбовець, один із засновників платформи.

Оновлена версія отримала не лише сучасний дизайн, а й працюватиме на новітніх технологіях, що гарантують надійний захист даних. До неї буде перенесено 4490 профілів загиблих у період 2014–2022 років, а також додано інформацію про полеглих із 24 лютого 2022 року до сьогодні. Платформа буде доступна двома мовами – українською та англійською.

«Важливо, щоб пам’ять про загиблих вшановувалася гідно. Колись, коли загиблого воїна повертали додому, це був не лише траур, а й честь – він повертався на щиті. В оновленій версії ми відмовилися від темних кольорів, адже прагнемо, щоб пам’ять про полеглих викликала не скорботу, а давала силу жити далі. Захисник навіть після смерті залишається живим. Захищає нас і веде вперед своїм прикладом», – зазначив Сергій Дмитрієв, капелан, голова правління ГО «Елеос-Україна».

«Книга пам’яті полеглих за Україну» стане не просто архівом, а простором для вшанування подвигу воїнів. Вона міститиме фотографії, біографічні дані та історії полеглих. Через особистий кабінет користувачі зможуть доповнювати платформу – завантажувати інформацію про загиблих, додавати світлини та спогади.

«Ми втрачаємо свідчення і свідків. Ця ініціатива важлива, адже фіксація історій загиблих допомагає зберегти пам’ять та уникнути маніпуляцій у майбутньому. Це нагадування про високу ціну, яку платить Україна за свою незалежність», – зазначила Ксенія Шаповал, представниця МФ «Відродження».

Окрім вшанування пам’яті, платформа міститиме інформацію про сервіси для військових, ветеранів та їхніх родин, зокрема про соціальну, психологічну та юридичну підтримку.

Презентація демо-версії мала на меті зібрати зворотний зв’язок від суспільства – врахувати пропозиції та зауваження перед остаточним запуском.

Завершення роботи над платформою заплановано на кінець квітня, після чого вона стане доступною для всіх користувачів.

Нагадаємо, що «Книга пам’яті полеглих за Україну» була заснована у 2014 році. Її мета – збереження та вшанування пам’яті кожного героя, який віддав своє життя за свободу та незалежність України у російсько-українській війні. 

Громадські організації можуть отримати до 2 млн гривень на проєкти з навчання ветеранів у межах конкурсу Українського ветеранського фонду «Варто: Єднання 2.0». Сума грантів на ініціативи, які допоможуть ветеранам здобути нові професійні навички та стати більш конкурентними на ринку праці, становить від 500 тисяч до 1 мільйона гривень. Учасники також зможуть претендувати на додаткове фінансування від партнера програми ІСАР «Єднання» сумою від 100 тисяч до 1 млн гривень.

Старт прийому заявок – 11 лютого 2025 року

Останній день прийому заявок – 20 лютого 2025 року (до 23:59 за київським часом).

Хто може подаватися на конкурсний відбір «Варто:Єднання 2.0»?

Претендувати на отримання фінансової підтримки можуть громадські об’єднання із статусом юридичної особи (громадські організації або громадські спілки), які зареєстровані відповідно до вимог законодавства не пізніше ніж за один рік до подання заяви на участь у конкурсному відборі та мають статус неприбуткової організації, до статутної діяльності яких належать питання щодо захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів ветеранів та членів їх сімей.

Які проєкти можуть брати участь у конкурсному відборі “Варто: Єднання 2.0”?

В рамках даного конкурсного відбору проєктів на отримання грантової підтримки можуть претендувати проєкти, спрямовані на навчання ветеранів та членів їхніх родин з метою опанування нових професійних
можливостей, оволодіння новими або підвищення рівня існуючих професійних навичок (курси водіїв, швачок, перукарів, тренінги та навчальні програми з оволодіння іноземними мовами, навичками комп’ютерного програмування та ін.), що сприятимуть ветеранам у опануванні нових професійних знань та навичок та допоможуть підвищити їх конкурентоспроможність на ринку праці.
Проєкти, результатом яких не буде оволодіння конкретними професійними навичками чи професіями (наприклад, такі як підвищення фінансової грамотності, надання психологічної та правової допомоги, менторського супроводу та ін.) до участі у конкурсному відборі не допускаються.

Детально з умовами конкурсу можна ознайомитись за посиланням.

Ветерани, які мають статус особи з інвалідністю внаслідок війни, зможуть пройти навчання керування спеціалізованим транспортним засобом та отримати посвідчення водія. Вартість навчання відшкодовуватиме Мінветеранів.

Про це йдеться на сайті відомства.

Послуга доступна для:

• ветеранів війни з інвалідністю
• членів їхніх сімей
• родин загиблих Захисників і Захисниць України.

Навчання відбуватиметься в межах проєкту «Автошколи для осіб з інвалідністю». Такі школи нині працюють у шести регіонах України: у Дніпропетровській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській та Хмельницькій областях.

«Покращення мобільності та незалежності ветеранів війни – один із ключових напрямків роботи Мінветеранів. Ми ініціювали зміни до постанови КМУ №432, завдяки яким люди з інвалідністю з-поміж ветеранів війни, членів їхніх сімей та родин полеглих Захисників і Захисниць зможуть навчатися керувати авто та отримати водійське посвідчення у спеціальних автошколах за кошти Мінветеранів», – розповіла заступниця Міністра у справах ветеранів Юлія Кіріллова. 

Мета проєкту — не лише надати ветеранам практичні навички, а й забезпечити їхню мобільність, незалежність та інтеграцію в активне життя.

Деталі за посиланням: https://driveability.mvs.gov.ua/