У рамках інтерв’ю австрійській урядовій газеті Wiener Zeitung, президент України Володимир Зеленський наголосив, що головним пріоритетом для нього є повернення українських територій.
“Коли я щось обіцяю, це — не просто порожні слова. Закінчення війни та повернення українських територій — це мій головний пріоритет. І це не якісь романтичні обіцянки”, — заявив Зеленський.
Це було його коментарем на питання щодо своїх передвиборчих обіцянок та їх реалізації після обрання. Також Зеленський відзначив, що вірить в реалізацію мирного плану, який і має повернути окуповані території назад Україні.
Німецький вірусолог Хендрік Штрек заявив, що потрібно змінювати стратегію боротьби з коронавірусом COVID-19, дозволивши людям заражатися і отримувати імунітет.
Науковець зазначив, що в Німеччині і Європі в цілому зростає кількість людей, яких тестують на вірус, і “при цьому практично не спостерігається збільшення числа летальних випадків”, – пише Обозрєватєль.
“Оцінюючи ситуацію, не можна обмежуватися виключно даними про кількість заражень”, – сказав він. Штрек підкреслив, що поширення хвороби треба зупинити. “Але чим більше людей заражаються і не розвивають симптомів, тим більше-принаймні тимчасово-набувають імунітет. І вони тим самим більше не сприяють пандемічним подіям”, – пояснив вірусолог.
Все було б добре з «теорією» пана Штрека, коли б не були зафіксовані випадки повторного інфікування на COVID-19 людей, які нещодавно вже перехворіли і, за «теорією Штрека», повинні б мати хоча б «тимчасовий імунітет» до цього захворювання. Але ті, хто захворів, відзначають, що хвороба протікає так само, як і перший раз, а у деяких хворих спостерігаються навіть більш важкі ускладнення, ніж після першого захворювання.
В Україні за минулу добу кількість інфікованих збільшилась майже на три тисячі, а загальна кількість інфікованих від початку епідемії становить майже 160 тисяч осіб.
За добу одужало 1267 пацієнтів, збільшивши загальну кількість до 70810 осіб.
Кількість хворих теж зросла на 1585 осіб і сьогодні в Україні становить 85628 осіб.
Найбільша кількість інфікованих COVID-19 зафіксовано в Києві та Львівській області.
Від 10 до 15 тисяч інфікованих спостерігається у Харківській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Рівненській та Одеській областях.
Схоже, що значна частина українців вирішила наслідувати «протокол боротьби з COVID-19», запропонований німецький вірусолог Хендріком Штреком. Тому кількість інфікованих протягом останнього місяця у нас триває на позначці в три тисячі осіб щодоби.
14 вересня 2020 року українські військовослужбовці продовжують сумлінно дотримуватися «умов повного і всеосяжного режиму припинення вогню» на основі домовленостей, які вступили в дію 27 липня 2020 року.
Окупаційні підрозділи збройних формувань Російської Федерації впродовж минулої доби тричі обстріляли позиції Об’єднаних сил.
Обстріли із ручного протитанкового гранатомета та стрілецької зброї були зафіксовані біля Авдіївки та Мар’їнки.
Пресслужба ООС стверджує, що неприцільні постріли не становили загрози життю і здоров’ю наших бійців і тому вони вогонь у відповідь не відкривали.
В районі населеного пункту Піщєвік над позиціями ЗСУ у небі трохи покружляв рашистський БПЛА, який перетнув лінію розмежування і був «подавлений» засобами радіоелектронної боротьби ЗСУ, – повідомляє пресслужба ООС.
Від початку поточної доби, 15 вересня, на усіх ділянках фронту спостерігається тиша, порушень домовленостей, які вступили в дію 27 липня 2020 року, не зафіксовано.
Бойових втрат і поранень серед особового складу Об’єднаних сил не зафіксовано.
Після багаторічних переговорів між Індією і Японією
сторони підписали знакову угоду, яка дозволить кораблям двох країн
використовувати морські бази та об’єкти один одного для ремонту і поповнення
запасів, а також буде сприяти розширенню співпраці в інших сферах.
Відзначається посилення Народно-Визвольної армії Китаю
(НВАК) і її активізація в районі островів Сенкаку, на які одночасно претендують
Японія і КНР, і в провінції Ладакх на індійсько-китайському кордоні. На цьому
тлі представник Міністерства оборони Індії Аджай Кумар і японський посол
Судзукі Сатоши підписали пакт, який передбачає тісну взаємодію двох країн.
Такими думками ділитися з читачами видання EurAsian
Times.
Після того, як Індія і Японія підписали
військово-логістичний пакт, подібні угоди знаходиться в стадії розробки між Індією
та Францією і Австралією.
Хоча ні в одному з договорів прямо не згадується
конкретна країна, проти якої вони спрямовані, та підписанти досить часто
згадують зростаючі виклики в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні іта зростаючі
непомірні амбіції Китаю.
Аналогічні угоди були підписані раніше з Австралією і США, що фактично перетворює двосторонній пакт в чотиристоронній. Крім цього, до Антикитайського союзу може додатися і угоди між Францією, Австралією та Індією. Схоже, що «міжконтинентальні військові союзи» мають одну спільну мету – кинути виклик зростаючій загрозі з боку Китаю.
В навчаннях планується задіяти 250 танків, 450 БМП і БТР,
близько 200 артилерійських систем і РСЗВ. Крім цього, якусь кількість легкої
бронетехніки має представити Китай.
До навчань “Кавказ 2020” передбачається
залучити близько 80000 чоловік, в тому числі з’єднання і частини бойового,
тилового і технічного забезпечення, а також з’єднання ППО, ВМФ і спеціальних
військ – Росгвардіі та МНС. Кількість військовослужбовців, які потрапляють під
дію «Віденського документа» 2011 року, на навчанні, проведеному під єдиним
оперативним командуванням, складе 12 900 військовослужбовців, – повідомляють
російські ЗМІ.
Основна частина навчань пройде на полігонах Південного
військового округу – Прудбой, Ашулук, Капустін Яр
У сухопутної частини навчань, крім російських військових,
візьмуть участь військовослужбовці з Білорусії, Вірменії, Китаю, М’янми і
Пакистану. Іран буде представлений в морській частині, де разом з кораблями ВМФ
візьме участь в розіграші сценаріїв в акваторії Каспійського і Чорного морів.
В якості спостерігачів на навчаннях будуть знаходитися представники Азербайджану, Індонезії, Ірану, Казахстану, Таджикистану та Шрі-Ланки.
За даними сервісів моніторингу повітряного руху 14
вересня 2020 року літаки з позивними KAG011 (60-0005) та KAG013 (60-0007)
залетіли з Польщі в повітряний простір України над Львівською областю.
Це вже другий візит у цьому місці.
Нагадаємо, що 04 вересня 2020 року над територією України
вже летіли стратегічні бомбардувальники B-52. Тоді вони долетіли до Мелітополя
та трохи покружляли в небі Запорізької і
Херсонської областей, які межують з тимчасово окупованим рашистами Кримським
півостровом та окупованими територіями Донецької і Луганської областей.
Про це повідомляє Український мілітарний портал.
А вперше американські бомбардувальники B-52 прибули в
Україну в 1994 році на 50-ту річницю святкування операції “Frantic”.
Тоді на аеродром під Миргородом (Полтавська область) приземлилися три літаки
ВПС США — два стратегічних бомбардувальники B-1B і B-52 та літак-заправник
КС-10.
У росіян від таких візитів «підгорає»… Російські ЗМІ пишуть, що 04 вересня 2020 року три американські B-52 вилетіли з авіабази «Ферфорд» в Великобританії та попрямували в Україну. Південно-західною точкою патрулювання було місто Генічеськ, що знаходиться в 30 км від окупованого ними Криму, а північно-східною – місто Мелітополь, розташований в 180 км від захоплених рашистами територій Донбасу. У цей же самий час на південь і на захід від Криму проводили розвідку два американських літака Boeing RC-135. Російські ЗМІ оцінили «візит» американських стратегічних бомбардувальників у повітряний простір України на початку вересня, як демонстрацію сили.
На брифінгу щодо держбюджету на 2021 рік міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що він на безпеку та оборону передбачив збільшення видатків на рівні 5,93% від ВВП.
Він відзначив, що не дивлячись на скорочення видатків бюджету в цьому році, витрати на безпеку та оборону все ще не зменшилися. Наприклад, на грошове забезпечення військовослужбовців наступного року передбачається спрямувати 131 мільярд гривень. І, більше того, за словами Марченка, у наступному році вони збільшаться.
“Порівнюючи планові цифри 2018, 2019 та 2020 років ви бачите суттєве збільшення” – пояснив очільник Мінфіну.
Шестимісячний «Курс підготовки інструкторів з виживання, уникнення полону, супротиву та втечі», який вважають одним із найскладніших в Америці пройшов український офіцер.
Переможець – Віталій – проходив службу у десантній частині, а зараз виконує обов’язки у Центрі управління пошуково-рятувальним забезпеченням польотів авіації Збройних Сил України.
Про всі труднощі процесу Віталій розказав журналістам “АрміяInform”:
“Курс складався з 12 модулів, і вже під час першого етапу я зрозумів, що це буде справжнє виживання і до фіналу дійдуть не всі. Пам’ятаю перше випробування — 12 днів у горах. Із їжі з собою — шматок м’яса і кілька картоплин, тобто ми практично нічого не їли, тримались на ягодах. Я і так зайвої ваги ніколи не мав, а тут взагалі став як тріска. Вже тоді кілька хлопців зійшли з дистанції.
Та це були лише квіточки, бо на першому етапі нам хоч із погодою пощастило. Модуль із топографії також проходили у горах, та тоді на тиждень вперіщили сильні грози. Менше ніж за тиждень ми пройшли понад 80 кілометрів у горах під дощем, ковзались, падали, вставали, знов ішли…
Щодо виживання у пустелі, то це було справжнім тестом на зневоднення організму: видали по кілька пакетиків із водою на 24 години, і все. Із їжею в пустелі проблем не було — ловили змій. Та найважче було, мабуть, у відкритому океані. Ми на плотах «боролися» із кількаметровими хвилями, морською хворобою. Мали 3 реальні евакуації вертольотом, адже люди просто втрачали свідомість…
Справжня перевірка організму. Загалом на курсі було багато несподіванок. Пам’ятаю, як одного ранку не поснідав, та й нічого не планувалось, аж раптом нас вивезли із зав’язаними очима у невідому місцевість і залишили виживати сам на сам. Із собою дали лише одного кролика, спальник, карту, ніж, 5 сірників, блокнот та олівець.”
Ми продовжуємо розказувати вам історію російських військових компаній. Зупинилися ми на неймовірній популярності радянських пілотів у військових конфліктах 90-х.
Згодом ці історії обросли легендами: стали згадувати, що в Росії дев’яностих мало не на федеральних каналах рекламували Легіон, а офіційні вербувальники працювали мало не на прохідних військових частин. Однак ймовірніше всього Іноземний легіон ніколи не проводив ніяких рекламних кампаній на території РФ і не посилав до Росії вербувальників.
Послуги щодо заповнення анкет і відправці рекрутів до Франції в 1990-2000-х надавалися приватними особами з метою отримання прибутку з самих рекрутів: “Ці підприємливі російські громадяни, користуючись тим, що інші громадяни ні про що не були поінформовані, говорили : ми запросто влаштуємо вас в Іноземний легіон. Вони давали оголошення в газетах – народ на це купувався”.
Вартість допомоги такого “вербувальника” в оформленні та відправку анкети в штаб легіону коливалася в районі $ 100. Якщо приходила попередня позитивна відповідь, імпресаріо за хорошу комісію робив рекруту візу і відправляв його на пункт вербування рекрутів до Франції. В наші дні самозванці, які “прилаштовують” когось в Легіон, вже давно залишилися в минулому.
Місячна платня рядового контрактника – 1550 євро “брудними” або 1300 євро після всіх відрахувань – податків, в пенсійний фонд, на страхування життя, за обслуговування банківського рахунку. Ця сума еквівалентна місячній зарплаті звичайного рядового французької армії.
З усіма відрахуваннями за перший рік служби заробіток складатиме 15 тисяч 700 євро, відповідно до його французької податкової декларації. Якщо поїхати у відрядження в один із заморських департаментів Франції – Гвіану в Південній Америці, де дислокується Третій піхотний полк Іноземного легіону, то заробіток за рік контракту може скласти уже 25 500 євро: за відрядження поза межі континентальної Франції бійцям легіону сплачуються підвищені ставки.
На час служби в Гвіані місячний оклад рядового легіонера становить 2400 євро “чистими”, на острові Майотта в Індійському океані – 3150 євро, в Кот-д’Івуарі – 2600, в Малі, Афганістані та Іраку – 3200 в місяць. Однак відправитися в заморську місію легіонер може, лише прослуживши рік на території Франції.
Крім того, під час тривалого патрулювання за межами місць дислокації підрозділів легіону в заморських “місіях” до основної ставки легіонерам виплачуються бонуси – близько 30 євро в день. Наприклад, у Французькій Гвіані легіонери часто зайняті затриманням незаконних золотошукачів в важкодоступних тропічних лісах. Часто такі рейди тривають до двох місяців – невеликі підрозділи бродять по джунглях, захоплюючи нелегальних золотошукачів.
Основна умова перебування в легіоні – покірність і дисципліна. Вимоги до фізпідготовки на першому етапі відносно невеликі. Також претенденти проходять інтелектуальний текст і перевірку службою безпеки, яку легіонери між собою називають “гестапо”. Мінімальний термін контракту, що укладається рекрутом при надходженні до легіону, – 5 років. Після закінчення цього терміну він може бути переукладеним на рік, два, три або п’ять років. Казарми комфортні, ставлення начальства людяне, хоча і є нічогенький моральний тиск – говорять легіонери.
Після закінчення п’ятирічного контракту легіонер має право отримати посвідку на проживання у Франції, а після семи років служби – громадянство.
Як повідомляє 29 серпня прес-служба Міноборони, Генеральний штаб ЗСУ готує відповідні пропозиції до Кабінету міністрів. Наразі у штабі триває робота з укомплектування українського війська рядовим та сержантським складом, спрямована на збільшення військовослужбовців, які планують підписати контракт.
Це стане можливим завдяки 25 тисячам контрактників, які надійшли з початку року на службу, що дозволить зменшити кількість призовників восени (під час призову з 01.10 по 31.12).
Відповідні пропозиції про обмеження кількості призовників вже готуються для подання на розгляд до Кабміну.
