Як з’явилися російські приватні військові кампанії (ТРЕТЯ ЧАСТИНА)

Як з’явилися російські приватні військові кампанії (ТРЕТЯ ЧАСТИНА)

Ми продовжуємо розказувати вам історію російських військових компаній. Зупинилися ми на неймовірній популярності радянських пілотів у військових конфліктах 90-х.

 

Першу її частину ви можете прочитати тут.

 

Другу її частину ви можете прочитати тут.

 

Згодом ці історії обросли легендами: стали згадувати, що в Росії дев’яностих мало не на федеральних каналах рекламували Легіон, а офіційні вербувальники працювали мало не на прохідних військових частин. Однак ймовірніше всього Іноземний легіон ніколи не проводив ніяких рекламних кампаній на території РФ і не посилав до Росії вербувальників.

 

Послуги щодо заповнення анкет і відправці рекрутів до Франції в 1990-2000-х надавалися приватними особами з метою отримання прибутку з самих рекрутів: “Ці підприємливі російські громадяни, користуючись тим, що інші громадяни ні про що не були поінформовані, говорили : ми запросто влаштуємо вас в Іноземний легіон. Вони давали оголошення в газетах – народ на це купувався”.

 

Вартість допомоги такого “вербувальника” в оформленні та відправку анкети в штаб легіону коливалася в районі $ 100. Якщо приходила попередня позитивна відповідь, імпресаріо за хорошу комісію робив рекруту візу і відправляв його на пункт вербування рекрутів до Франції. В наші дні самозванці, які “прилаштовують” когось в Легіон, вже давно залишилися в минулому.

 

Як з’явилися російські приватні військові кампанії (ТРЕТЯ ЧАСТИНА)

 

Місячна платня рядового контрактника – 1550 євро “брудними” або 1300 євро після всіх відрахувань – податків, в пенсійний фонд, на страхування життя, за обслуговування банківського рахунку. Ця сума еквівалентна місячній зарплаті звичайного рядового французької армії.

 

Читайте також:

 

Білоруська опозиціонерка вирішила назвати Путіна “національним героєм”

 

З усіма відрахуваннями за перший рік служби заробіток складатиме 15 тисяч 700 євро, відповідно до його французької податкової декларації. Якщо поїхати у відрядження в один із заморських департаментів Франції – Гвіану в Південній Америці, де дислокується Третій піхотний полк Іноземного легіону, то заробіток за рік контракту може скласти уже 25 500 євро: за відрядження поза межі континентальної Франції бійцям легіону сплачуються підвищені ставки.

 

Як з’явилися російські приватні військові кампанії (ТРЕТЯ ЧАСТИНА)

 

На час служби в Гвіані місячний оклад рядового легіонера становить 2400 євро “чистими”, на острові Майотта в Індійському океані – 3150 євро, в Кот-д’Івуарі – 2600, в Малі, Афганістані та Іраку – 3200 в місяць. Однак відправитися в заморську місію легіонер може, лише прослуживши рік на території Франції.

 

Крім того, під час тривалого патрулювання за межами місць дислокації підрозділів легіону в заморських “місіях” до основної ставки легіонерам виплачуються бонуси – близько 30 євро в день. Наприклад, у Французькій Гвіані легіонери часто зайняті затриманням незаконних золотошукачів в важкодоступних тропічних лісах. Часто такі рейди тривають до двох місяців – невеликі підрозділи бродять по джунглях, захоплюючи нелегальних золотошукачів.

 

Читайте також:

 

Китайці створили величезну таємничу інформаційну базу про всіх впливових людей світу. Кажуть – це потрібно для війни

 

Основна умова перебування в легіоні – покірність і дисципліна. Вимоги до фізпідготовки на першому етапі відносно невеликі. Також претенденти проходять інтелектуальний текст і перевірку службою безпеки, яку легіонери між собою називають “гестапо”. Мінімальний термін контракту, що укладається рекрутом при надходженні до легіону, – 5 років. Після закінчення цього терміну він може бути переукладеним на рік, два, три або п’ять років. Казарми комфортні, ставлення начальства людяне, хоча і є нічогенький моральний тиск – говорять легіонери.

 

Після закінчення п’ятирічного контракту легіонер має право отримати посвідку на проживання у Франції, а після семи років служби – громадянство.

 

Нагадаємо:

 

Після того, як в Україні стався «ленінопад», над похованням муміфікованого тіла «вождя світового пролетаріату» задумалися навіть в самій Москві

Поділитися: