Скориставшись досвідом князя Олега, який в 907 році перекинув свої човни із Боспорської протоки в бухту Золотий Ріг «посуху акі по морю», наші військові до Бердянську доправили суходолом ще два броньовані катери, які посилять азовське угрупування Військово-Морських Сил України.
Автоколона тягачів, важкої техніки і спецавтомобілів прибула у бердянський порт 22 вересня 2020 року, повідомляє Український мілітарний портал з посиланням на місцеві ЗМІ.
Це вже не перша така передислокація. 10-11 вересня 2018 року за такою ж схемою на Азов були перекинуті малі броньовані артилерійські катери ВМС України P177 «Кременчук» та P178 «Лубни».
В квітні цього року Президенту Володимиру Зеленському презентували проєкт майбутньої бази ВМСУ в Бердянську, де розмістяться дивізіони малих броньованих артилерійських катерів і патрульних катерів Mark VI, придбаних у США.
27 вересня 2020 року окупаційні збройні формування Російської Федерації чотири рази порушили домовленості «повного і всеохоплюючого режиму припинення вогню», що вступили в дію 27 липня 2020 року.
Поблизу населеного пункту Опитне російські окупанти обстріляли позиції ЗСУ зі станкового автоматичного гранатомета, великокаліберного кулемета та підствольного гранатомета.
На «лінії зіткнення» неподалік Оріхового та Шумів рашисти порушували домовленості «повного і всеохоплюючого режиму припинення вогню» переважно зі стрілецької зброї.
Пресслужба Об’єднаних сил повідомляє, що бойових втрат і поранень унаслідок ворожих пострілів серед українських захисників немає.
У прифронтовій смузі військовослужбовці ЗСУ разом з вогнеборцями ДСНС локалізовують лісову пожежу на ділянці близько 10 гектарів неподалік населеного пункту Нижньотепле. Також, триває ліквідація пожежі поблизу Доломітного.
У районах уздовж «лінії розмежування» саперами ДСНС обстежено близько 10 гектарів території. Знайдено та знищено 15 вибухонебезпечних предметів.
З метою ліквідації наслідків обстрілів російської артилерії рятувальники Об’єднаних сил відремонтували 3 будинки, ще на 5 об’єктах тривають роботи.
В рамках робочої поїздки до району проведення ООС навідався президент України Володимир Зеленський.
Пресслужба ОС інформує, що він відвідав передові позиції Збройних Сил України та поспілкувався з військовими. Також Президент ознайомився з умовами проживання військовослужбовців у базовому таборі Головного управління розвідки та пообідав з армійцями. Під час поїздки Зеленський вручив державні нагороди воїнам.
В ході робочого візиту на Донбас Володимир Зеленський завітав на контрольний пункт в’їзду-виїзду «Майорське», де оглянув облаштування КПВВ та порядок пропуску на ньому. Після запровадження карантину з 22 березня 2020 року КПВВ тимчасово не працює, але у разі потреби готове до відновлення роботи.
На КПВВ «Майорське» Президент України провів і нараду з питань роботи Тристоронньої контактної групи. В якій взяли участь Міністр оборони, Головнокомандувач ЗСУ, Командувач ОС, начальник ГУР Міноборони, голова Державної прикордонної служби, перший заступник секретаря РНБО, керівник Офісу Президента та представники СММ ОБСЄ.
Присутні поговорили про стан «повного та всеосяжного режиму припинення вогню», факти його порушення зі сторони російських окупаційних військ, а також питання розмінування території Донбасу та дзеркального розведення сил і засобів на чотирьох погоджених ділянках.
У Запоріжжі у парку металургів відбулося церемонія прощання з бійцем 503-й окремого батальйону морської піхоти Костянтином Оверком, якого у червні поранив снайпер на Донбасі.
Про це повідомляє видання Радіо Свобода.
Константин Ігоревич Оверко народився 3 серпня 1982 року. З 30 жовтня 2017-го проходив службу за контрактом у морській піхоті. 20 червня цього року в районі Південного Донецької області снайпер найманців потрапив йому в живіт.
“Упродовж трьох місяців боролися лікарі – йому було проведено більш як 30 складних операцій. Внаслідок поранення у військовослужбовця розвинувся жовчний перитоніт. З липня він лікувався в Київському військовому госпіталі, переніс понад 30 операцій. У вересні його перевели в Національний інститут хірургії і трансплантології імені Шалімова, але боєць помер 24 вересня близько третьої години. Після чергової операції не витримало серце.
Попрощатися з ними прийшли рідні, друзі, запорізькі волонтери та ветерани війни на Донбасі, бійці батальйону, де служив загиблий”, – йдеться в повідомленні.
Постраждалий в авіакатастрофі літака Ан-26 курсант В’ячеслав Золочевський розповів, як зміг вилізти з палаючого літака.
Він сказав, що після падіння його накрило уламками фюзеляжу літака. Саме це не дало вогню дістатися до нього. Коли хлопець отямився, то зміг вилізти з палаючої машини.
“Добу постраждалий провів із позитивною динамікою. Його стан на зараз розцінюється як середнього ступеня важкості, але з тенденцією до покращення. Підвищеної температури немає, гемодинамічні показники в нормі, показники крові та інші – також хороші” – заявив начальник ВМКЦ ПнР полковник медичної служби Едуард Хорошун.
Голова Харківської обласної адміністрації Олексій Кучер заявив, що курсанта, який вижив у трощі АН-26, допитало ДБР.
Про це чиновник заявив після відвідування В’ячеслава Золочевського у шпиталі, передає Укрінформ.
“Слідчі ДБР вже ставили йому запитання, певні обставини він згадує, вони викладені в протоколі допиту. Пізніше, я думаю, це стане відомим” – заявив Кучер.
Також голова ОДА додав, що вже маючи інформацію про проблеми з двигуном, відповідальні особи завели на посадку справний літак, а от Ан-26 з несправністю чекав на дозвіл хвилину і розбився менш ніж за 2 кілометри від аеродрому.
Прикордонники КНДР розстріляли і спалили співробітника південнокорейського міністерства рибальства, який спробував через фінансові та особистих проблем (він був на межі банкрутства, а також деякий час назад його кинула дружина) бігти на Північ. Про це повідомляє BBC з посиланням на місцеві видання.
Він спробував стрибнути з судна рибнагляду в рятувальному жилеті, після чого попався північнокорейському прикордонному катеру. Його, недовго думаючи, розстріляли прямо в воді, облили тіло чимось пальним і підпалили – ймовірно, в силу найсуворіших інструкцій щодо недопуску в країну коронавируса.
Кім Чен Ин уже направив послання адміністрації південнокорейського президента Мун Чже Іна з вибаченнями за загибель чиновника.
Напруженість між Туреччиною і Росією в Сирії почала зростати після невдалих переговорів, проведених сторонами на минулому тижні. Туреччина готується до розвитку подій за найгіршим сценарієм, бо переговори в Анкарі показали, що Москва не хоче нової мирної угоди, майже одноголосно зазначають спостерігачі, які відстежують події в Сирії.
Після кількох років запеклих боїв і втрат утримувана повстанцями провінція Ідліб в Сирії, де останні шість місяців намагалися дотримуватися перемир’я, знову опинилася на межі повномасштабної війни. Ситуація змінилася після провалу дипломатичних переговорів на високому рівні в Анкарі між російськими і турецькими офіційними особами.
Турецьке джерело, знайоме з ситуацією, повідомило журналістам, що переговори між Анкарою і Москвою провалилися через те, що «російський ведмідь не погодився ні на що розумне». «Вони просто не хочуть слухати», – зазначило джерело.
У той же день, коли переговори невдало завершилися, російські військові літаки відразу завдали бомбових ударів по околицях Ідліб. Трохи згодом режим Асада організував провокацію з навантаженими людьми автобусами, які спробували прорватися через турецькі військові спостережні пункти і блокпости.
Росіяни під час переговорів і на численних зустрічах повторюють одне і те ж, звинувачуючи Туреччину в невиконанні своїх зобов’язань по «Сочинській угоді».
Хоча Анкара прямо і не говорять, але Туреччина постійно дає зрозуміти Росії, що саме Москва ініціювала військовий наступ в Ідлібі навесні, в наслідок якого загинуло більше 60 турецьких солдатів і Туреччина втратила контроль над значною територією біля стратегічної траси М5.
Як зазначають джерела в Анкарі, після цього президент Туреччини Ердоган втратив довіру до Путіна. З тих пір Туреччина намагається не повторювати помилку і вже кілька місяців нарощує свою військову присутність на півночі Сирії. Анкара направила значні військові сили в Ідлібі, включаючи спецназ, бронетехніку, танки і системи ППО. Туреччина також створила об’єднаний операційний штаб з опозиційними збройними групами в місті Хатай, щоб швидко відреагувати на будь-який напад з боку сил Асада і Росії.
Ідліб має першорядне значення для турецького керівництва, оскільки Анкара не може дозволити собі ще одну кризу сирійських біженців в умовах економічних проблем на тлі пандемії, коли в Туреччині наростають ксенофобські невдоволення сирійцями.
Один з принципових кроків турецьких військових – розміщення систем ППО. «Асад більше не може безкарно використовувати літаки», – заявив один сирійський експерт виданню Middle East Eye. Однак, що стосується російської авіації, то тут виникає проблема, яка напряму пов’язана з існуючими проблемами у взаєминах Туреччини і Російської Федерації.
Читайте також:
http:///pivnichna-afryka-liviiskyi-front/
Під час зустрічей в Анкарі турецькі офіційні особи заявили росіянам, що Туреччина тепер має більший контроль в Ідлібі і що ХТШ (Хайят Тахрір аш-Шам) більше не становить загрози, якою вона була раніше. «Зараз ми знаходимося на місці, і ХТШ більше не володіє свободою маневру як раніше», – сказав турецький чиновник журналістам.
« А росіяни хочуть, щоб ми повністю усунули ХТШ і інших з Ідліб. Але куди ми їх відправимо? Тим більше багато місцевих жителів також вважають їх героями, які захищають їх від режиму Асада », поскаржився турецька чиновник.
В останні місяці турецько-російські військові патрулі на стратегічній автомагістралі М4 піддалися обстрілу раніше невідомого угруповання «Катаїб Хаттаб аш-Шішанов». Про цю угруповання нічого не відомо. Багато хто вважає її інструментом російських спецслужб. Ці підозри раптом посилилися після того, як Москва зажадала від Анкари поступитися територію Ідліб за трасою M4, апелюючи це атаками угруповання «Катаїб Хаттаб аш-Шішанов».
Сама назва угруповання також наводить на думку про те, що воно обрано в стилі російских пропагандистів. У назві угруповання відразу два відразу впізнаваних і знайомих для більшості обивателів «бренду» – Хаттаб, і чеченці. А очільник МЗС РФ Сергій Лавров раніше заявив про припинення спільного з турками патрулювання «з міркувань безпеки», при цьому неоднозначно додавши, що у режиму Асада «немає необхідності проводити будь-які операції в Ідлібі».
«Можливо росіяни хочуть, щоб ми повірили, що війська не нападуть найближчим часом», – зазначив турецький чиновник в інтерв’ю журналістам. «Але ми їм не віримо», -додав він.
В цілому експерти схиляються до варіанту неминучого нападу з боку російських військ і військ «режиму Асада» з іранцями на Ідліб. Але і такі, які з цим не згоден. Деякі офіційні особи в Анкарі вважають, що Росія буде обережна в Ідлібі, тому що їй «потрібна Туреччина як партнер в Лівії». А деякі експерти вважають, що Туреччина все ще «може виправдати очікування Росії».
Сухайл аль-Газі, науковий співробітник Інституту «Тахрір», сказав виданню Middle East Eye, що, незважаючи на обурення Москви з приводу атак на спільні патрулі, Росія сама не виконала Сочинські домовленості і не припинила щоденні обстріли Ідліб.
«Згідно з джерелами в ХТШ і «Вільній сирійській армії», Туреччина розпочне операцію із забезпечення безпеки в районі шосе в Ідлібі, щоб нейтралізувати загрозу з боку« Катаїб Хатаб аль-Шішанов »та інших груп, які вже кілька разів атакували бази турецької армії. Ця операція, якщо вона буде успішною, має вирішити проблему з Росією, і Москва втратить привід для початку військового наступу на Ідліб », – говорить експерт.
Коментатори вказують, що Росія вже використовувала подібну риторику для наступу на Ідліб на початку цього року, стверджуючи, що у режиму Асада, «немає причин проводити операції в Ідлібі».
«Росія може здаватися неактивною, але з військової точки зору вона насправді готова до військової операції, яка може початися в будь-якої миті», – сказав військовий аналітик і ветеран журналістики Левент Кемаль.
«Напруга посилилося після переговорів в Анкарі. Бомбардування стали звичайною справою. Я не здивуюся, якщо в жовтні знову почнуться бойові дії в регіоні Джабаль-Завія, який має вирішальне значення для захисту Ідліб», – додав Левент Кемаль.
Турецькі офіційні особи вважають, що зростання числа випадків коронавируса і санкції проти режиму Асала і Росії можуть перешкодити будь-якій спробі Москви. Однак вони також говорять, що вимоги росіян до Арканов вивести свої війська з Сирії навряд чи припиняться найближчим часом.
Турки вважають, що Москва буде кожного наступного разу знаходити все нові і нові причини, щоб змусити Анкару «до неприйнятних для Туреччини рішень».
«Вони були дуже здивовані нашою військовою реакцією в березні на їх наступ», – сказав журналістам турецька чиновник. «Ми знаємо, чого хочуть росіяни. Вони хочуть, щоб ми вийшли з Сирії, а вони там лишилися».
Нам залишається сподіватися, що поки у РФії будуть проблеми у Сирії та Лівії, Україна має час на перепочинок і підготовку до відбиття продовження неминучої агресії Російської Федерації проти України на наступному етапі російсько-української війни.
ДСНС закінчила всі необхідні роботи навколо літака, що впав на Харківщині. Про це повідомлябть у прес-службі МВС.
До робіт залучили 70 рятувальників та 10 одиниць техніки. Вони проводили роботи з пошуку тіл загиблих, розрізали елементи фюзеляжу та надавали психологічну допомогу родичам загиблих.
“О 21:53 пожежу літака ліквідовано, повідомляє МВС.
Всього на борту перебувало 27 осіб (7 членів екіпажу та 20 курсантів). Внаслідок катастрофи 25 вересня загинуло 25 осіб, 1 особа 26 вересня померла у лікарні та 1 особа травмована (перебуває у лікарні)” – підрезюмували у відомстві.
Вірменські ЗМІ повідомляють, зранку, 27 вересня 2020 року, Азербайджанські ЗС піддали обстрілу населені пункти Нагорного Карабаху, застосували БПЛА, після чого армія Азербайджану перейшла у наступ «по всій лініх фронту». Вірменські ЗМІ повідомляють, що їхні ЗС збили два азербайджанські вертольоти, три БПЛА и підбили три танка, також є втрати особового складу.
https://www.youtube.com/watch?v=5Y92qbhcpWs
В мережі з’явилося відео, як горить військова техніка.
Але незрозуміло кому саме ця техніка належить: Вірменії чи Азербайджану.
Минула лише доба після офіційного завершення військових навчань РФ «Кавказ – 2020», які проходили в тому числі й на території Вірменії. І от сьогодні знову почалася війна за Нагорний Карабах.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян пише, що азербайджанська армія веде наступ в карабаському напрямку. При цьому в міністерстві оборони Азербайджану заявляють, що армія Вірменії обстрілює район з мінометів і великокаліберної зброї, і стверджують, що в результаті обстрілу є жертви серед мирного населення.
Туреччина тим часом швидко і рішуче підтримала Азербайджан.
Не виключено, що це “наступний етап” російських військових навчань «Кавказ – 2020», бо за за ескалацією азербайджано-вірменського конфлікту добре проглядають «вуха Росії».
Про те, що отримати гарантовані державою кожному учаснику бойових дій два гектари землі дедалі стає складнішім, вже не є секретом. Фронтовикам, котрі вирішили скористатися своїм правом і таки отримати жадані ділянки, доводиться у багатьох випадках долати чимало перешкод. Перш за все, з боку чиновників, котрі, схоже, першими зрозуміли справжню цінність родючих ґрунтів і намагаються якомога довше водити за носа учасників бойових дій в надії, що ті втомляться від боротьби і відмовляться від свого права на земельні наділи. Тому не випадково раз у раз із регіонів надходять звістки про протести учасників бойових дій, які вимагають справедливості при розподілі земельних ділянок і покарання тих, хто цьому заважає.
Не є секретом й те, що чимало фронтовиків, які після метушні і скандалів таки отримали «свою» землю, навіть не побачивши на власні очі омріяних гектарів, одразу продають ділянки, або здають їх в оренду. І зовсім небагато поміж новоспечених землевласників таких, хто вирішує всерйоз зайнятися обробкою землі. Ще менше тих, хто наважується за нинішніх умов створювати власні фермерські господарства. І не тільки тому, що доведеться принижено оббивати пороги службових кабінетів, але й тому, що хліборобську справу споконвічно вважають заняттям ризикованим. Спрогнозувати кінцевий результат тут дуже важко через забагато факторів, які можуть звести нанівець важку землеробську справу – від несприятливих погодних умов, до здорожчання палива, міндобрив чи рейдерства тощо.
А от на Полтавщині група ентузіастів з числа учасників АТО вирішила ризикнути і всерйоз зайнятися обробкою землі. Причому, єдиною дружною родиною учасників бойових дій. Мова в даному випадку не про родину в звичному розумінні, а про згуртування в єдину спільноту хліборобів, котрих вже до того спаяла дружба в окопах і на передовій. Ініціатором об’єднання виступив 35-річний полтавець Тарас Лелюх – учасник АТО, який навесні 2014 року добровольцем став до лав батальйону «Азов», а після поранення продовжив службу в батальйоні МВС «Полтава». Півтора року в окопах на передовій багато чому навчили чоловіка і змінили його погляди на життя.
«Я вирішив зайнятися хліборобською справою і почати обробляти землю після того, як одного дня під Маріуполем наш підрозділ потрапив під обстріл важкими 152-мм снарядами, – пояснює свій вибір Т. Лелюх. – Я лежав, втиснувшись в окоп, а земля здригалася від потужних вибухів, захищаючи мене і моїх побратимів. Саме тоді і поклав собі, що якщо залишуся в живих, теж захищатиму землю. Оброблятиму годувальницю, дбатиме про кожний її клаптик…».
Але, перш ніж заснувати разом із ще двома однодумцями власне сільгосппідприємство «Сім’я господарств учасників бойових дій ТОВ «Деметра Агро-Груп», йому довелося повоювати за землю. Яку чиновники не хотіли віддавати фронтовикам під різними приводами. Т. Лелюх розповів представникам місцевих ЗМІ, що учасники бойових дій, озброївшись кадастровою картою України 2017 року знайшли неподалік обласного центру вільні земельні ділянки площею 58 га – для 29 учасників АТО та членів сімей загиблих. Проте, виявилося, що чиновники відділу Держгеокадастру у Полтавському районі вважають цю землю зайнятою, адже нею начебто користується один з місцевих фермерів, який п’ять років тому… пішов з життя. І лише після протестів учасників бойових дій та їхніх скарг у різні інстанції земельні ділянки визнали вільними. Фронтовики почали виготовляти проекти, які замовили в одній з приватних землевпорядних фірм. Поки вони ходили по інстанціях, збираючи силу-силенну довідок, вияснилося, що земельні ділянки оформили на інших людей…
«Знайома людина повідомила мені, що кадастрові номери земельних ділянок чомусь змінилися. Справді, з’ясувалося, що 14 червня надійшли заявки на «нашу» землю від певних цивільних осіб, у кількості 29 штук, – переказує ходіння по муках, яке супроводжувало отримання документів на землю Т. Лелюх. – Але нас шокувало не тільки це, а скоріш той факт, що «конкурентами» виявилися співробітники… землевпорядної фірми, де ми замовили проекти. Працівники, члени їхніх сімей, знайомі тощо. Тобто, усі, кого там змогли знайти за день. А вже наступного дня було видано накази про виділення їм земельних ділянок. І це при тому, що за моєю інформацією 300 заяв від учасників АТО на той час лежали без руху. А тут просто фантастична швидкість…».
Цей приклад красномовно свідчить про те, в яку зону ризику потрапляють пересічні учасники бойових дій, котрі вирішили присвятити себе роботі на землі. Ще не отримавши земельних ділянок, вони вже стикаються з такими труднощами, подолати які можуть далеко не всі. Але згуртована родина «атовців» з Полтавщини виявила наполегливість і таки всі вони отримали землю. Ті, хто з певних причин вирішив, що самотужки не впорається із хліборобською справою, або з інших причин, передав свої ділянки в оренду сільгосппідприємству «Сім’я господарств учасників бойових дій ТОВ «Деметра Агро-Груп». Ті, хто вперто торував дорогу до землеробства, перейшли під крило родини побратимів, де їм надають всіляку підтримку і захист.
«Сьогодні наше сільгосппідприємство обробляє вже понад тисячу гектарів землі, яка належить учасникам АТО, сім’ям загиблих та їхнім родичам тощо, – говорить засновник агропідприємства Т. Лелюх. – Наше підприємство – соціально-економічний проект, спрямований не тільки на отримання прибутку від обробці землі, але й на підтримку родин учасників АТО і сімей загиблих тощо. Підприємство, яке об’єднало під своїм дахом десятки побратимів, стало для нас справжню родиною…».
Виходячи з власного повчального досвіду отримання землі, Т. Лелюх нині допомагає іншим побратимам отримати земельні ділянки, виготовити на них потрібну документацію. За сприяння фронтовика на Полтавщині землю отримали вже понад 3,5 тисячі учасників АТО. Сьогодні в господарстві, яке заснував герой цього матеріалу, працюють 24 робітники. Ще півтора десятки людей залучають під час сезонних робіт. Причому, всі, хто працює в ТОВ «Деметра Агро-Груп» виключно учасники АТО, або члени сімей полеглих воїнів. За словами Т. Лелюха, вони постійно допомагають розвивати агробізнес своїм побратимам. Навіть з інших областей, де учасники АТО так само заснували свої агропідприємства і обробляють 100-500 гектарів землі.
«У нас сім’я господарств, до якої входять агропідприємства, фермерські господарства тощо де працюють і є засновниками учасники бойових дій. Ми разом, приміром, купуємо насіння, щоб виходило дешевше, спільно використовуємо комбайни, у нас є вісім тракторів, оприскувач, купуємо іншу сільгосптехніку, маємо ангар для техніки. Звели склад сільгосппродукції…, – ділиться Т. Лелюх. – Хоча техніка належить моєму агропідприємству, але за її використання грошей з побратимів ми не беремо. Хіба що вони самі заправлять машини соляркою. Ми допоможемо їм, вони допоможуть нам…».
Без такої братньої допомоги фронтовики не витримали б конкуренції, визнає Т. Лелюх. За його словами, сьогодні в агробізнесі дуже велика і потужна конкуренція. Великі агрохолдинги або крупні сільгосппідприємства дуже легко обійдуть невеликі підприємства учасників АТО. Тому без взаємопідтримки, яку надає їхня дружня родина, нині ніяк. Підприємство, яке очолює фронтовик, вирощує кукурудзу, соняшник, сою, пшеницю, ячмінь. З наступного року в планах родини атовців закласти горіховий сад площею до 30 гектарів. У тому, що так і станеться, на підприємстві не мають сумніву. Хоча б тому, що вже закупили саджанці.
«Наше підприємство сьогодні, крім власної землі, обробляє і десятки гектарів земельних ділянок, які нам передають в оренду учасники АТО. Ми не працюємо в «тіні», а ведемо бізнес чесно, сплачуючи мільйонні податки щороку, – запевняє Т. Лелюх. – Ми допомагаємо всім учасникам бойових дій, котрі хочуть працювати на землі. А в тих, хто з якихось причин не хоче, чи не може обробляти свої ділянки, ми беремо їх в оренду. Таким чином поступово розширюючи свої площі…».
«Атовці»-хлібороби зазначають, що заняття землеробством дуже непроста і ризикована справа. За словами Т. Лелюха, це своєрідна лотерея, в якій ніколи напевне не знаєш, коли виграєш, а коли спіймаєш облизня. Приміром, як цього року, коли засушливе літо перекреслило чимало планів тих, хто чекав пристойних врожаїв.
«Погодні умови дуже змінилися за останні роки. Сільгоспкультури через посуху, заморозки тощо не вистигають, урожайність падає… Але ми постійно підвищуємо свою кваліфікацію, вчимося самі, і вчимо всіх членів нашої родини «атовців». В проведення науково-практичних семінарів і конференцій для аграріїв ми вкладаємо десятки тисяч гривень, не шкодуючи ані грошей, ані сил задля професійного розвитку наших працівників, щоб вони ставали сучасними спеціалістами, конкурентоспроможними, мали вміло реагувати на виклики, які пред’являє до аграріїв сьогодні ринок…».
Науковий підхід до ведення господарства та постійне навчання агрономії дає свої результати. Приміром, попри несприятливі погодні умови цього року врожай соняшника на полях «атовців» помітно більший за врожай на полях великих агрохолдингів, не приховує глава великої родини фронтовиків. Врожай пшениці теж не образив хліборобів: з одного гектару вони зібрали в середньому до 45 центнерів зерна. Звісно, через заморозки врожай дещо впав, але все одне результат задовольняє. А от кукурудза не витримала посухи і сподіватися на пристойний врожай качанистої вже не доводиться, кажуть аграрії з ТОВ «Деметра Агро-Груп». Це зайвого разу підтверджує наскільки ризикованим стало заняття землеробством, чому вирішили присвятити себе колишні воїни, постійно навчаючись новій для себе справі.
«Нашим побратимам подобається навчатися. Вони живуть на землі, вони люблять землю і досягають відчутних успіхів, які не лише їм приносять дохід, але дозволяють допомагати іншим…», – зазначає Т.Лелюх.
«Сім’я господарств учасників бойових дій ТОВ «Деметра Агро-Груп» крім розвитку бізнесу, надає постійну допомогу учасникам АТО, родинам загиблих воїнів, їхнім родичам і близьким. Ця соціальна складова в діяльності полтавських хліборобів для них дуже важлива, адже хлібороби відчувають постійну підтримку побратимів і знають, що їх завжди підтримують в родині, яку вони самі створили. Нині підприємство підтримує фінансово футбольну команду, яку створили з учасників АТО. До речі, Т. Лелюх сам активний гравець в команді. Побратими проводять регулярні турніри з тенісу, рукопашного бою, кікбоксингу тощо. Коштом ТОВ для спортсменів купують форму і обладнання, власним автобусом підприємства возять на змагання. Особлива увага родинам полеглих воїнів. Крім постійної матеріальної підтримки сімей загиблих, підприємство власним коштом встановлює на Полтавщині меморіальні дошки на честь полеглих побратимів, турбується про дітей, які залишилися сиротами тощо, допомагає грішми на лікування батькам і удовам загиблих…
Родина учасників АТО, корі згуртувалися навколо ТОВ «Деметра Агро-Груп», унікальний приклад того, як бойове братерство не лише не згасає з роками, а навпаки, зміцнюється і набуває нового значення для всіх учасників бойових дій, котрі всерйоз і надовго подружилися з землею-годувальницею.
Олександр Брусенський, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
