Стан бійця, що підірвався на розтяжці в зоні АТО, стабільний. Про це у відділенні нейрохірургії Дніпропетровської обласної клінічної лікарні розповіли журналістам новинного агентства Міноборони.
У заклад війського доставили з контузією, черепно-мозковою травмою, контузією очей та уламковими пораненнями верхніх та ніжних кінцівок. Наразі його оглянули спеціалісти, обробили рани та зробили дослідження на комп’ютерному томографі.
Наразі чоловік знаходиться у стані середньої важкості, і жодної загрози його життю немає. Лікарі запевняють, що роблять усе можливе, щоб якнайшвидше доправити його на подальше лікування до військового шпиталю.
Всі учасники конфлікту у Нагірному Карабасі приблизно визначилися, у скільки оцінюють втрати супротивників. Наразі ці дані демонструють значну перевагу Вірменії та Нагірного Карабаху.
Так, за даними Міноборони Нагірного Карабаху, азербайджанська армія втратила: 30 танків та бронемашин, 20 безпілотників, 3 вертольота та «велику кількість» солдатів. Власні втрати сепаратисти оцінили в 16 убитих і 100 поранених солдат, а також 2 убитих і 50 поранених місцевих жителів.
«Аналіз зібраних даних показує, що збройні сили Азербайджану націлені на мирне населення, що є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права » – заявили в офісі омбудсмена невизнаної республіки.
Вірменська сторона, у свою чергу, заявила, що збила два азербайджанських вертольота, 200 солдатів, 3 танки і 14 безпілотників. Власні втрати Вірмени оцінили у 16 загиблих.
У Азербайджані ж поки повідомили лише про 12 знищених вірменських ЗРК «Оса», але власні втрати вирішили не розголошувати
Приватне підприємство змусили заплатити 5 мільйонів за те, що воно не виконало договір підряду щодо будівництва казарми поліпшеного планування для військовослужбовців у Новоград-Волинському Житомирської області. Про це повідомляє інформаційне агентство Міноборони.
За словами видання, підприємці обіцяли побудувати казарму поліпшеного планування для місцевих військовослужбовців. Проте у встановлений строк роботи так і не завершили.
Тож Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Центрального регіону скерувала до суду позовну вимогу в інтересах Північного територіально-експлуатаційного управління Міністерства оборони України.
Відтак Господарський суд міста Києва за несвоєчасно виконані будівельні роботи щодо будівництва казарм, що позбавило можливості забезпечити житлом військовослужбовців, стягнуло з вказаного підприємства 5,4 мільйона гривень.
Аналітик чеського Інституту політики і суспільства Роман Маца пояснив українським журналістам, чому жителі Чехії, які брали участь у війні на стороні донбаських терористів так легко уникають покарання.
Експерт дав відповідний коментар для «Радіо Свобода». Видання якраз зацікавилося безпрецедентно м’якими вироками для мешканців Чехії, які воювали на стороні бойовиків у війні на Сході України.
Наприклад, Олексій Фадєєв, громадянин Білорусі, який вже тривалий час проживає в Чехії, за свої поїздки на Донбас отримав трохи більше 4 років за ґратами замість 15, які просила прокуратура. Його «побратим» – Ерік Ешту за участь у терористичному угрупованні взагалі відбувся умовним терміном.
«Сторона обвинувачення стверджує, що він (Фадєєв ред.) приєднався до угруповання «ДНР» та мав брати участь у бойових діях. Звісно, він це заперечує і каже, що не брав участі у боях, що він був лише на тренуваннях, а стріляв лише у тирі. Це класична історія усіх чехів та іноземців, які приїжджають на схід України. Тож виходить такий собі парадокс – вони їхали на війну, мають фотографії у формі та з автоматом у руках, але попри це вони «не воювали» – пояснює Роман Маца.
У соцмережах спливло відео з кандидатом в президенти США Джо Байденом з 2016 року, яке сколихнуло американську громадськість. На ньому політик жорстко ображає американських військових.
Тоді Байден відвідував американську базу в Південно-Східній Азії і виступив з промовою перед солдатами. Їх Байден назвав «тупими вилупками» і «повільними тупицями» – і все лише тому, що військові не стали йому аплодувати.
Віцепрем’єр-міністр Олег Уруський повідомив, що українські експерти почали розшифровувати бортові самописці літака АН-26, який впав на Харківщині.
«Бортові самописці знайдені, вони вціліли. Їх стан задовільний. Інформація на самописцях збережена. Вони вилучені та 27 вересня 2020 року авіаційними експертами під контролем ДБР розпочато процес їх дешифрування, який триватиме орієнтовно 3-5 днів» – заявив Уруський.
За даними чиновника, уламки літака зібрані та перевезені на територію військової частини у місто Чугуїв Харківської області. Наразі вони перебувають під цілодобовою охороною Державного бюро розслідувань.
Президент України Володимир Зеленський на селекторній нараді вимагає терміново спростити процес виплат родинам загиблих унаслідок катастрофи літака Ан-26 під Чугуєвом. Про це повідомляє прес-служба Офісу президента.
«Потрібно зробити все необхідне, щоб спростити бюрократичні процедури. Ці виплати мають бути терміновими. Є закон про соціальний і правовий захист військових та членів їхніх сімей, яким передбачено порядок таких виплат» – заявив гарант.
У свою чергу прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що у Міноборони прямо зараз є необхідні кошти. Кожна родина загиблих отримає приблизно 1,5 млн грн, і виплачувати їх почнуть впродовж наступних трьох тижнів, як тільки завершиться ДНК-експертиза тіл загиблих.
У Китаї опублікували відео з демонстрацією неймовірних можливостей китайського військового супутника «Jilin-1». Про це повідомляє видання «Сіньхуа».
Супутник здатний захоплювати зображення високої чіткості, що дуже корисно під час моніторингу ситуацій у сфері екології, лісового господарства та енергетики. Також він може знадобитися для видобутку корисних копалин, землекористування, або відстеження в реальному часі певних живих цілей і багато іншого.
Проте, на думку експертів, важливим є потенційні військові можливості супутника. Зокрема, він здатен відстежувати і виявляти винищувачі, а також проводити детальну розвідку військових об’єктів і живої сили супротивника.
Викладені в Інтернеті матеріли, що демонструють можливості «Jilin-1» вразили користувачів, тим більше, що якість зображення, яке потрапило до мережі у рази гірша за ту, на яку насправді здатний супутник.
Станом на дев’яту годину ранку 28 вересня 2020 року в Україні від початку епідемії зафіксовано 201 305 випадків інфікування коронавірусною хворобою COVID-19. За минулу добу кількість інфікованих зросла на2 671 осіб.
Про це повідомляє ресурс, створеній Головним ситуаційним центром України в Апараті Ради національної безпеки і оборони України.
За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків COVID-19зареєстрована у Харківській області (339 випадків), місті Києві (328), Одеській (203), Тернопільській (153), Волинській областях (143 випадки)”, — повідомив під час брифінгу повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.
У Збройних силах України хворіє – 629 осіб. За минулу добу зареєстровано 30 нових випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19. На ізоляції (у тому числі на самоізоляції) перебуває 557 осіб. Кількість військовослужбовців, у яких закінчується ізоляція в найближчі три доби – 64 особи. В закладах охорони здоров’я перебуває 5 осіб, а на лікуванні вдома (під наглядом медичної служби) – 25 осіб. Стан здоров’я пацієнтів задовільний, спостерігається легкий перебіг захворювання. Всього за час пандемії одужало – 2153 особи, летальних випадків – 10″, – йдеться у повідомленні.
Про це повідомляє пресслужба командування Медичних Сил ЗСУ.
Російській окупації Криму та частини Донбасу передувала жорстка інформаційна агресія.
Двадцять дев’ять років, і особливо посилено та агресивно останні сім років, триває медійний напад на Україну, мета якого-дискредитація української державності та сіяння серед наших громадян сумнівів про Україну, як про державу, «яка не відбулася».
Російський інформаційний наступ відбувається по всіх фронтах – в друкованих та електронних ЗМІ, соціальних мережах, причому на нашій, українській території. Тому дуже важливою є злагоджена контрпропаганда, перш за все, на державному рівні, для відбиття всіх інформаційних атак.
На превеликий жаль, інформаційне поле України не стало місцем формування консолідованої загальноукраїнської позиції для боротьби з наративами, сформованими російськими спецслужбами задля роз’єднання українського народу та громадянського суспільства.
Наше на ціональне медіаполе перетворилося на арену запеклої боротьби: тисячі кіловат негативної енергії, тисячі струсів повітря про “зраду”, тони неперевіреної інформації щодня обрушуються на голови українського громадянина.
Створення медіахаоса та плутанини значно знижує стійкість українського суспільства, підриваючи національний імунітет від різних медіавірусів, що створюються в аналітичних лабораторіях спецслужб північного сусіда. Це дозволяє Кремлю, незважаючи на широке міжнародне засудження агресивної політики РФ, триматися на плаву та продовжувати запускати в міжнародний інформаційний простір фейкові матеріали для провокування протистояння та ворожнечі в самій Україні. Діапазон їх дії – від нахабних наклепів про героїчних захисників Батьківщини, до сіяння міжрелігійної та міжнаціональної ворожнечі, плекання регіонального сепаратизму, підтримки різних радикальних рухів, готових дестабілізувати обстановку в українському суспільстві з будь-якого приводу.
Інформаційну експансію Москви пора вже приборкати системною, продуманою державною політикою.
Не можна сказати, що взагалі нічого не робиться в цьому напрямі. У свій час у нас навіть функціонувало Міністерство інформації, але з чисельністю менше трьох десятків людей, з яких половина – це були керівні кадри.
Воно так і не змогло забезпечити інформаційну протидію кремлівській пропаганді, не кажучи вже про організацію українського інформаційного контрнаступу.
Міжнародний досвід деокупації переконливо доводить: щоб повернути тимчасово окуповані території, потрібно спочатку перемогти в інформаційній війні.
А тут Україна програє навіть на своєму власному медіаполі, не кажучи вже про світовий інформаційний простір.
У нас можуть розмістити сотні коментарів хвацьких блогерів та політиків про те, які погані «Мінські угоди», але при цьому забудуть сказати, що наші західні партнери та міжнародне співтовариство зараз взагалі не бачить їм альтернативи. І чи можемо ми зараз позбутися підтримки міжнародних партнерів, щоб залишитися сам на сам в боротьбі з потужним військовим агресором, який може завдати Україні смертельні рани.
А наш інформаційний противник постійно загострює протистояння в суспільстві, щоб воно було глибоко розколотим, бо тоді точно легше буде медійно побороти Україну, щоб потім перемогти її у військовому сенсі.
Боротьба на внутрішньому інформаційному полі України має доповнитись активною наступальною українською політикою в світовому інформаційному просторі, а також формуванням нашого впливу на російське медіаполе. Координацію таких дій повинні здійснювати РНБО або Офіс президента, які мають відповідні повноваження. На широкий інформаційний фронт повинні бути мобілізовані кращі національні кадри. Ми просто не маємо права залишити інформаційну агресію, яка триває двадцять дев’ять років і особливо посилено останні сім років, без потужного медійного контрудару.
Олександр Левченко – посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині в 2010-2017 роках.
