Упродовж минулої доби, 17 жовтня, окупаційні збройні формування Російської Федерації п’ять разів порушили домовленості, що були досягнуті в рамках Тристоронньої контактної групи 22 липня 2020 року.
“Повний і всеохоплюючий ежим припинення вогню” російські окупанти порушили поблизу населених пунктів Водяне, Авдіївка та Шуми де були зафіксовані “поодинокі ворожі постріли” із гранатометів різних систем.
Так як “неприцільні постріли не становили загрози життю і здоров’ю”, тому наші захсники не отримали дозволу відкривати вогонь у відповідь.
Бойових втрат і поранень серед особового складу Об’єднаних сил не було, повідомляє пресслужба Об’єднаних сил.
На Приазов’ї в районах населених пунктів Пищевик та Широкине зафіксовано прольоти двох ворожих безпілотників типу «Квадрокоптер», із перетинами лінії розмежування.
Від початку поточної доби, 18 жовтня 2020 року, порушень “повного та всеохоплюючого режиму припинення вогню” поки що не зафіксовано.
В окулярах є вбудована камера, яка передає інформацію кінологам в режимі реального часу і допомагає стежити за твариною, та дисплей, на якому відображаються команди.
Пристрій також забезпечили рацією, щоб собака могла не тільки бачити вказівки, а й чути їх.
Управління технологій швидкого реагування Міністерства оборони США профінансувало наступний етап розробки, тому тепер Command Sight буде працювати з американською армією і створювати окуляри для собак армії США. Кут огляду, а також місце розміщення камер і датчиків будуть підбирати індивідуально для кожної тварини.
«Військові кінологи захоплені потенціалом цієї технології», – розповів старший науковий співробітник армійської дослідної лабораторії Стівен Лі.
До цього часу фахівці змушені були перебувати в полі зору собаки, щоб давати їй команди за допомогою рухів, голосу або лазерної указки. Це обмежує свободу дій і піддає людей небезпеці. Нова технологія, за словами Лі, відкриває додаткові можливості і зробить роботу військових безпечнішою.
Розробники відзначили, що навіть без доповненої реальності пристрій буде корисним. Система стеження, вбудована просто в окуляри, дозволяє бачити те ж саме, що бачить і пес, що зробить роботу кінологів більш зручнішою.
Голова Служби Держспецзв’язку Юрій Щиголь та представник компанії «Хуавей Україна» директор Ма Ці підписали меморандум про державно-приватне партнерство та взаємодію в сфері кібербезпеки, кіберзахисту та телекомунікацій.
«Держспецзв’язку рада співпрацювати з компанією світового рівня над проектами в сфері безпеки інформації. Переконаний, що наша взаємодія зміцнить можливості для захисту від кіберзагроз», – повідомив Голова Держспецзв’язку.
Директор «Хуавей Україна» подякував за співпрацю та висловив сподівання на успішні майбутні проекти.
Цікаво одне: вони дійсно «не в темі», чи їх «змусили якісь інші непереборні обставини»? За данним ЦРУ Держспецзв’язок уклав договір із китайською (комуністичною) конторою, яка плідно працює на спецслужби КНР. Сама контора «хуйвей» знаходиться під санкціями США. Американці її блокують щоб не дати завезти свій 5G інет і закріпитись на телекомунікаціях для проведення (можливо) шпигунських заходів.
Попри холод і сильну зливу, більш як півтори сотні людей прийшли зранку в суботу, 17 жовтня, на Майдан Незалежності – попрощатися з загиблим ветераном АТО Миколою Микитенком.
У ніч на 11 жовтня він здійснив тут самоспалення на знак протесту проти політики президента Володимира Зеленського та ставлення чинної влади до запитів захисників України.
Як передає “Новинарня“, серед присутніх були учасники бойових дій, волонтери, громадські активісти, журналісти. На акцію принесли багато квітів, чимало синьо-жовтих прапорів, а також червоно-чорні знамена.
Дочка покійного, командир першого дівочого взводу в ліцеї ім. Богуна лейтенант ЗСУ Юлія Микитенко розповіла, що сподівалася на порятунок батька
Плакат авторства Нікіти Тітова, присвячений протесту Миколи Микитенка. Фото: Новинарня
Слідом за батьком Юлія висловила побажання, “щоб влада почула ветеранів”. Вона ще раз заявила, що президент Зеленський “не чує” ці звернення.
Поховають Миколу Микитенка в Житомирській області.
У Німеччині в умовах підвищених заходів безпеки проводяться навчання НАТО під час яких відпрацьовується взаємодія військ на випадок ядерної агресії Росії. У маневрах них беруть участь голландські, бельгійські та італійські винищувачі. Сценарій маневрів організатори воліють не розголошувати, повідомляє газета Bild.
За даними видання, на авіабазі Нервеніх в землі Північний Рейн Вестфалія військових тренують здійснювати безпечну доставку американської ядерної зброї з підземних бункерів і їх станвлення на літаки. У навчальних цілях літаки злітають без бомб.
Нервеніх може використовуватися в якості альтернативного місця для зберігання бомб, які знаходяться в Бюхель в Рейнланд-Пфальц. Одночасно в Бюхель проходять військові навчання «Стійка гвардія» (Resilient Guard), під час яких ВПС тренуються захищати авіабазу від нападу з допомогою систем ППО Patriot.
Блок НАТО приділяє особливу увагу щорічним маневрів в Німеччині. Загроза ядерної війни в даний час стала набагато вищою, ніж в минулі три десятки років, в основному через вихід США з Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (ДРСМД), а також на тлі сумнівів в майбутньому угоди про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3).
Багато військових експертів побоюються, що в світі може початися чергова гонка озброєнь через новий ядерний шантажу Росії. Так, США вже працюють над створенням нової мобільної наземної системи середньої дальності.
У Росії нарікають, що НАТО освоює нову керовану ядерну бомбу. Російський експерт Андрій Кошкін вважає, що це планова підготовка, в якій задіяли вдосконалення нових модифікацій ядерного зброї. Таким чином ФРН продемонструвала свій ядерний потенціал, при тому, що вона не входить в так званий ядерний клуб, додав експерт.
Російська агентура в Німеччині вже негайно «піднята по тривозі». Так. німецькі «зелені» виступили з нападками на навчання НАТО в Нервеніхе і в Бюхееле, стверджуючи, що нібито «проглядається явне протиріччя в тому, що з одного боку уряд Німеччини прихильне до ідеї без’ядерного світу і в той же час німецькі льотчики тренують транспортування ядерної зброї з Німеччини в зону скидання ». А «ліві» у Швеції взагалі вимагають «демілітаризувати шведську Арктику».
В останні роки жодна з локальних воєн не обходилася без застосування безпілотної авіації. Інтерес до БПЛА зростає в усьому світі. Очевидно, що за цим озброєнням майбутнє. При цьому палітра представлених на військовому ринку безпілотників дуже велика: від зовсім крихітних розвідувальних апаратів до великих ударних безпілотників, які можна порівняти з традиційними літаками. Військовий конфлікт в Нагірному Карабаху, чергове загострення якого почалося 27 вересн, вже став справжньою війною дронів.
Яскравим візуальним символом конфлікту стали записи ударів безпілотників, які регулярно публікує Міністерство оборони Азербайджану. БПЛА, які вражають найрізноманітніші наземні цілі, допомагають азербайджанській армії добиватися успіхів на полі бою а також в інформаційній війні. Азербайджан застосовує і розвідувальні апарати, і ударні, і дрони-камікадзе. Але найчастіше – турецький ударний БЛА «Байрактар».
Ударний безпілотник Bayraktar TB2 був розроблений турецькою компанією Baykar Makina, яка була заснована в 1984 році. У перші роки свого існування компанія спеціалізувалася на виробництві автомобільного устаткування і автомобільних компонентів, але з 2000 року подалася до галузі авіабудування. Сьогодні це провідний виробник безпілотних літальних апаратів в Туреччині, а також одна з провідних компаній в галузі створення систем штучного інтелекту в країні.
Розробка власного проекту ударного безпілотника почалася в кінці 2000-х років. Перші автономні льотні випробування ударного безпілотника, який отримав позначення Bayraktar TB2, пройшли в 2014 році. У тому ж році почалися поставки перших комплектів збройним силам Туреччини. Крім армії, безпілотники експлуатуються в тому числі і в турецькій поліції. Однією з цивільних сфер застосування безпілотників є моніторинг лісових пожеж та допомога рятувальникам. Модель є на озброєнні Туреччини, Катару, України і Азербайджану. Хоча збройні сили Азербайджану офіційно оголосили про готовність придбати ці безпілотники лише в червні цього року.
Ударний безпілотний апарат Bayraktar TB2 відноситься до класу тактичних середньовисотних БПЛА з великою тривалістю польоту. Авіаційні експерти відзначають, що дана розробка відрізняється більш сучасною системою управління і програмного забезпечення, ніж ізраїльський безпілотник Heron. Турецький апарат в змозі вирішувати завдання розвідки, спостереження, а також проводити атаки наземних цілей. Наявний на Bayraktar TB2 комплекс авіоніки забезпечує апарату повністю автономне керування, зліт/посадку і політ.
Зовні «Байрактар» – це літальний апарат з прямим крилом великого подовження, розмах крила становить 12 метрів. Хвостове оперення виконано у формі перевернутої букви V. Максимальна довжина апарату – 6,5 метра, висота – 2,2 метра. Планер безпілотника виконаний із сучасних композитних матеріалів (велика частина з вуглепластика). Бортове обладнання представлене електрооптичною і інфрачервоною камерами, лазерним далекоміром і цілевказівником.
Максимальна злітна вага ударно-розвідувального безпілотника становить 650 кг, маса корисного навантаження – до 150 кг. Запас палива на борту – 300 літрів бензину. Безпілотник має чотири точки підвіски, на яких можуть бути розташовані чотири керованих авіабомби з лазерною системою наведення.
Безпілотник комплектується поршневим авіаційним двигуном Rotax 912, максимальна потужність становить 100 к.с. Цього достатньо, щоб забезпечити максимальну швидкість польоту – 120 вузлів (220 км/год), заявлена розробниками «стеля» безпілотника становить 27 000 футів (8230 метрів), тривалість польоту апарату може сягати 27 годин.
Bayraktar TB2 може нести боєприпаси з лазерною системою наведення на ціль, які були створені великим турецьким виробником ракетної зброї – компанією Roketsan. Вони являють собою високоточні малогабаритні боєприпаси зі штучним інтелектом, які спеціально розроблялися для використання з БПЛА, легких штурмовиків, а також використання на різних повітряних платформах малої вантажопідйомності. Боєприпаси можуть ефективно вражати як стаціонарні, так і рухомі цілі. Вони оснащені лазерною системою наведення на ціль (напівактивний лазер).
Боєприпаси можуть оснащуватися трьома типами боєголовок: осколково-фугасною, термобаричною і тандемною (протитанковий варіант). Дальність дії може сягати 8 км.
Про те, що безпілотники типу Bayraktar можуть бути дуже корисними для ЗСУ, свідчить не лише вірмено-азербайджанський конфлікт, а й війна у сирійській провінці Ідліб, де задіяна безпосередньо турецька армія. Про те, наскільки вдало тоді проявили себе ці апарати, повідомляв український військовий експерт Юрій Бутусов.
“Турецька операція “Весняний щит” є найбільш вражаючим прикладом успішного розгрому противника в ході локальної війни, а умови війни багато в чому схожі з становищем на Донбасі…
Турецькі безпілотники влаштували безпрецедентний терор в повітрі. За кілька днів турки виклали десятки роликів про враження бойової техніки союзників Путіна. Видно, що удари завдавалися навіть по окремим бойовикам, по батареях артилерії РСЗВ “Град”, що втрати досягають багатьох сотень убитими і пораненими.
Найбільш вражає, як “Байрактар” знищує керованою бомбою новітній російський зенітний ракетний комплекс “Панцир-С1” вартістю в 75-80 мільйонів доларів на світовому ринку. Добре помітно, що локатор радіолокаційного огляду у “Панцира” працює, але тим не менш, безпілотник залишається непоміченим, і оператор без перешкод вражає ціль бомбою…
На жаль, маючи в руках “Байрактара”, маючи в руках вельми ефективну розвідувальну систему, українське командування не намагається відпрацювати сучасну тактику на Донбасі. Хоча воюючи з ворогом на своїй землі, армія повинна готуватися до бою і до нових методів ведення війни. Навіщо купувати зброю на війні, якщо ви боїтеся застосувати її в бою? Сумний факт – відсутність боєготовності “Байрактара” через рік після закупівлі, показує, що командування ЗСУ погано розуміє значення цього нового виду зброї і нової тактики, якої він потребує. А адже ніяких аналогів “Байрактара” на озброєнні ЗС РФ поки немає” – писав Бутусов.
Нагадаємо, ще у 2018 році Україна закупила комплект з кількох безпілотників “Байрактар” за 69 мільйонів доларів, а наші військові мали навчитися керуванню апаратами, пройшовши необхідний тренінг в Туреччині. Всього було придбано шість БПЛА з двома станціями управління та 400 керованих бомб і ракет. Крім того, мало бути налагоджено спільне з Туреччиною виробництво цих БПЛА на території України в Запоріжжі.
У вересні 2019 року у турецькому Кішані, на навчально-виробничій базі виробника комплексу – компанії Baykar Machine, почалося тримісячне навчання українських бійців за програмою підготовки операторів комплексу Bayraktar TB2. Навчання пройшли понад 30 військових: інструкторів, техніків, фахівців терміналу наземних даних та станції наземного контролю. За їх результатами вони отримали необхідні знання та сертифікати.
Попри це, “Байрактари” досі не використовувалися в бойових діях на Донбасі.
Андрій Артюх,”НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Передвиборчі перегони в Україні вийшли на свою фінішну пряму. Соціологи і аналітики цими днями корегують відповідно до електоральних вподобань свої прогнози, пророкуючи перемогу або поразку політичним партіям, котрі заявили про готовність заповнити своїми кандидатами сесійні зали органів самоврядування. Оглядачі, в свою чергу, кажуть, що ці вибори залишаться в пам’яті виборців не лише через брудну рекламну компанію і викривальні скандали навколо кандидатів, але й через склад самих майбутніх обранців. Зокрема, звертають увагу на те, що в партійних списках цього разу чимало кандидатів – учасників бойових дій.
Справді, учасники АТО/ООС, котрі повернулися з фронту, адаптувалися до мирного життя, знайшли своє місце в ньому і мають власне бачення процесів, котрі відбуваються в країні, цілісність якої вони відстоювали, часто ціною власної крові, або і навіть життям своїх побратимів, розуміють необхідність перемін. Саме докорінних перемін, які зможуть покласти край негативним процесам у суспільстві, а не просто зміни декорацій, до чого привчила народ нинішня політична верхівка. Подібна риторика дуже часто звучала з вуст фронтовиків, котрі вирішили згуртуватися, тепер вже у депутатську спільноту, і відкрити в органах місцевої влади своєрідний другий фронт, щоб дати рішучий бій корупції, від якої країна вже втомилася і яка загрожує самому її існуванню…
Приблизно так пояснив редакції «НОВА: новини ветеранів» причину, яка спонукала до прийняття дуже відповідального для себе рішення запропонувати полтавцям свою кандидатуру на виборах до райради Полтавського району колишній боєць добровольчого батальйону «Азов» 37-річний Володимир Соломін. Нині він фермер. Його господарство «Едем» розкинулося на понад 100 гектарах родючої землі неподалік Полтави. Цікаво, що землю, на якій «атовець» вирощує зернові, маслинні культури, кукурудзу тощо, йому в обробку передали його побратими-фронтовики. Як кажуть, скинулися по два гектари, які їм належать за законом, і передали їх в оренду тому, хто любить землю. І, головне, хоче і вміє на ній працювати.
Своє земельне питання В. Соломін вирішив після того, як повернувся додому після важкого поранення в руку в Іловайському котлі. Як відомо, бої за Іловайськ розпочалися у другій половині серпня 2014 року. Перший штурм міста відбувся 6-7 серпня, другий – 10 серпня, а вже 18 серпня українські військові зуміли взяти під свій контроль більшу частину міста. У сутичках за Іловайськ сепаратистам та їхнім найманцям протистояли батальйони «Дніпро», «Донбас», а також «Азов», в якому добровольцями воював і полтавець В. Соломін.
«Наш батальйон брав участь у двох невдалих спробах штурму Іловайська. При третій спробі 19 серпня ми вже зайшли у місто. Протрималися там понад добу. А коли зрозуміли, що утворюється «кільце» і нам загрожує оточення, командир батальйону віддав наказ виходити з Іловайська…», – пригадує епізод із своєї фронтової біографії полтавець. – Тоді мене і поранило в руку…».
Цікаво, що нинішнього фермера знають не тільки, як учасника бойових дій, добровольця «Азову», але й як автора слів дуже популярної поміж фронтовиків пісні «А ти де був, коли я воював?». Історія народження віршів, які згодом переклали на музику, навіяна особистими враженнями автора від побаченого у перший рік війни на Сході. І, на жаль, неприємними спогадами про байдужість, які й нині ятрять душу В. Соломіна.
«Коли я узнав, що біля десяти хлопців з Полтави хочуть піти добровольцями на фронт, вирішив приєднатися, – пригадує автор віршів. – Спробував загітувати ще кількох друзів. Але був неприємно вражений, коли почув у відповідь, що їм це не потрібно. Мовляв, от коли б ворог спробував захопити Полтавщину, тоді пішли би. А воювати десь на Сході, вони не бачать сенсу…», – каже Володимир .
Ці слова так міцно закарбувалися в пам’яті добровольця, що він згадував їх навіть під час тривалого лікування в тодішньому Дніпропетровську, куди його пораненого вивезли з поля бою.
«Я бачив, як мужньо воюють хлопці з Донецької і Луганської областей. Причому не тільки військовослужбовці, але й добровольці. Вони воювали не за власні домівки, які в них вже відібрали сепаратисти, чи зруйнувала війна. Вони захищали Україну, не поділяючи її на регіони і не сповідуючи принципу «Моя хата крайня…», – каже Володимир Соломін.
Довгі дні і ночі у лікарнях Дніпропетровська, переосмислення пережитого, біль втрати друзів, тривога за долю країни тощо стали своєрідним каталізатором, який розкрив поетичний дар, що до часу дрімав у потаємних закапелках душі добровольця. Так народився вірш «А ти де був…?». Одного разу його почула дівчина із Запоріжжя Олександра, яка допомагала, як волонтер лікарні ім. Мечникова, де лікували В. Соломіна. Так народилася ідея покласти римовані строки-роздуми фронтовика про байдужість і героїзм на музику. Дівчина спочатку створила мелодію для гітари і вперше виконала пісню на слова добровольця в російськомовному варіанті. Коли пісня, як кажуть зазвучала і припала до душі пораненим, які лікувалися в Дніпрі, знайомий дівчини, в якого була власна музична студія, за допомогою друзів переклав вірші на українську і написав до них музику. Так з’явився новий варіант пісні, яка швидко стала популярною на фронті.
Володимир Соломін ніколи не намагався випробувати себе в ролі депутата, намагався триматися подалі від політики. Вважав, що його справа – робота на землі і чесне життя. Але, як нині він сам зізнається, віднедавна, під впливом процесів, які відбуваються в Україні і свідчать про те, що безправ’я простих людей і свавілля чиновників вже давно перейшло небезпечну межу, в ньому щось надломилося. Недавно йому довелося знову робити вибір: залишитися поза «процесом» і смиренно чекати, що воно буде далі, або знову стати до лав добровольців, які гуртуються в команду однодумців – кандидатів у депутати органів місцевого самоврядування.
“Не важливо, в якій раді – міській чи районній або ОТГ, ти спробуєш свої сили. Ситуація вимагає від нас, фронтовиків, рішучих дій, бо далі залишатися спостерігачами вже не можна”, – поясню причини свого рішення балотуватися кандидатом в депутати ради Полтавського району В. Соломін. – Ми домовилися, що будемо вирішувати проблеми своїх виборців – простих людей, незалежно від того, мандат якої ради виборемо. Якщо до мене прийде житель обласного центру, який вже втомився від ходіння по чиновниках, я займуся вирішенням його проблеми. Інакше не можна! Люди десятиліттями оббивають пороги службових кабінетів, і, врешті-решт, змушені давати хабара, щоб таки вирішити своє питання. Цьому необхідно покласти край! Ситуація з корупцією в органах влади вже зайшла так далеко, що це вже не корупція, а банальне розкрадання бюджетних коштів. Сьогодні вже дитину не влаштуєш в школу або дитячий садочок, без хабара. Красти необхідно менше, тоді все буде в країні гаразд…».
Доброволець очолює виборчий список до ради Полтавського району від політичної партії «Воля». Але незалежно від політичних вподобань він і його побратими, які теж балотуються і інші ради на Полтавщині, домовилися виступати єдиною силою, коли постане питання боротьби, зокрема, з корупцією. Так само фронтовики, які завоюють депутатські мандати, будуть відстоювати інтереси учасників бойових дій, котрі все частіше стикаються з чиновницькою байдужістю і відвертим ігноруванням їхніх законних прав.
«Корупція у владі вже давно перетворилася на відкрите розкрадання чиновниками бюджетних грошей. Єдиною силою, яка здатна це зупинити – депутати – «атовці», котрі не пов’язані з посадовцями…», – переконаний фронтовик з Полтавщини Володимир Соломін
Олександр Брусенський, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
17 жовтня 2020 року, станом на 9:00, в Україні проведено 2 765 787 тестувань методом ПЛР. Кількість лабораторно підтверджених випадків COVID-19 від початку епідемії зросла до 293 641. З цієї кількості маємо вже 5 517 летальних випадків, а 124 113 пацієнтів одужало.
В Україні за минулу добу виявлено 6 410 нових випадків інфікування коронавірусною хворобою COVID-19.
“За минулу добу було госпіталізовано 1 089 людей, це дуже багато. Це люди. Які мають важкий перебіг хвороби, або середньої важкості. Було зафіксовано 109 летальних випадків. При цьому одужали 2 194 пацієнти”, – про це на брифінгу розповів міністр охорони здоров’я Максим Степанов.
Найбільша кількість інфікованих виявлена в Києві. Харківський та Львівській областях.
“У нас відбуваються проблеми з ПЛР-тестуванням з точки зору черг, які відбуваються у деяких, особливо великих містах нашої країни. Ми продовжуємо збільшувати цю кількість, ми розуміємо у який спосіб ми будемо збільшувати”, – сказав Степанов.
За його словами, за попередню добу загалом було здійснено 63 734 тестування, з них 36 201 методом ПЛР, а також 26 533 методом ІФА.
“Ми цю проблему вирішимо і збільшимо кількість тестувань до тої кількості, яка необхідна для нашої країни”, – додав міністр.
Минулої доби окупаційні збройні формування Російської Федерації тричі обстріляли позиції ЗСУ, тим самим порушивши домовленості, що вступили в дію 27 липня 2020 року.
Позиції Об’єднаних сил двічі були обстріляні неподалік населеного пункту Водяне. Російські окупанти вели вогонь із підствольного гранатомета та стрілецької зброї, а у вечірній час здійснили дистанційне мінування позицій наших захисників мінами ПОМ-2, встановлення який відбувається за допомогою РПГ.
Біля Мар’їнки рашисти гатили по нашим захисникам із автоматичного станкового гранатомету та трохи «неприцільно» постріляли по нашим захисникам зі стрілецької зброї.
Сьогодні з ранку, 17 жовтня 2020 року, на фронті порушень режиму припинення вогню не зафіксовано: режим «тиша» поки що дотримується в повному обсязі.
Бойових втрат і поранень серед українських захисників не було, – повідомляє персслужба Об’єднаних сил.
На ворожі вогневі провокації українські військовослужбовці зброю у відповідь не застосовували, бо дотримуються домовленостей, досягнутих 22 липня 2020 року під час перемовин ТКГ, українську сторону на яких очолював екс-президент Кучма Л.Д.
Російські окупаційні війська на території Донбасу продовжують нарощувати боєздатність, триває переозброєння танкових підрозділів. Про це повідомляє речник Міністерства оборони України з посиланням на Головне управління розвідки.
“Триває переозброєння танкових підрозділів. Замість танків Т-64, які вичерпали ресурс експлуатації, з території РФ залізничним транспортом завозяться танки Т-72Б”, – йдеться у повідомленні.
Розвідка зазначає, Збройні сили РФ продовжують нарощування боєздатності першого та другого армійських корпусів на території Донбасу.
“Вилучені окупантами з танкових підрозділів танки Т-64 розміщуватимуться на спеціальних майданчиках для демонстрації у такий спосіб виконання Мінських домовленостей про відведення важкої техніки від лінії зіткнення”, – підкреслили у розвідці.
Директор комунальної установи «Центр учасників бойових дій» Сумської міської ради, ветеран АТО Олександр Мордванюк вважає, що селяни в Сумській області здебільшого покинуті напризволяще. І цю ситуацію потрібно терміново змінювати.
За словами захисника, він сам народився та виріс в селі на Вінниччині, де зараз проживають його батьки, тож проблеми таких населених пунктів близькі йому особисто.
«Часто стикаюся з тим, що люди в селах просто не розуміють, хто представляє їхні інтереси, не знають в обличчя своїх депутатів, відповідно, не вимагають від них виконання передвиборних обіцянок. Села майже відірвані від цивілізації. Відсутність нормального дорожнього сполучення між населеними пунктами, освітлення, подекуди навіть зв’язку – все це не фільм жахів, а наше сьогодення», – розповідає про проблеми регіону Олександр Мордванюк.
Ситуацію ускладнює той факт, що Сумська область на півночі та сході межує із Брянською, Курською та Білгородською областями Російської Федерації. Тобто, ворог тут зовсім поруч, отже актуальними є не лише питання розвитку, але і безпеки та патріотичного виховання.
Це стало додатковим стимулом для захисника йти до районної ради. Адже, на його думку, щоб Україна була успішною, кожен має робити те, що вміє найкраще: вчитель – вчити, медик – лікувати, а військовий – захищати.
«Я – підполковник, який присвятив своє життя захисту Батьківщини. З 2011 року був військовим пенсіонером, під час АТО командував 15-тим окремим мотопіхотним батальйоном «Суми». Тож, я добре розуміюся в питаннях безпеки та бачу наявні прогалини. Відстань від обласного центру до агресора складає близько 40 кілометрів. Тому тут особливо важливо подбати про захист населення та виховання свідомих українців, які в разі чого будуть готові боронити країну», – говорить директор Центру.
Чоловік звертає увагу на той прикрий факт, що зараз дуже мало молоді погоджується йти до війська. Причина цього – в недостатньому рівні патріотичного виховання. Після обрання ветеран планує приділити цьому питанню особливу увагу, адже зараз, за словами Олександра Мордванюка, левова частка роботи з національно-патріотичного виховання виконується громадськими активістами, а не представниками влади.
«Як офіцер я маю стратегічний склад розуму, тому зараз не просто даю порожні обіцянки, як це роблять деякі кандидати, а маю чіткий план дій. Мене вчили цьому, я можу це робити краще за інших, тому використовувати ці знання та вміння для розвитку України – мій обов’язок. Це стосується, перш за все, питань безпеки регіону. Впевнений, що потрібно об’єднувати ветеранів АТО/ООС, колишніх військових, патріотично налаштованих громадян», – ділиться кандидат в депутати.
Батальйон «Суми» на центральній площі міста після повернення із зони АТО. 2016 рік
На виборах 25 жовтня Олександр Мордванюк балотується до Сумської районної ради від партії ВО «Батьківщина». Політичну силу обрав через те, що у Сумській області вона представлена працьовитими, чесними та професійними людьми.
Ветеран наголошує, що, поки політики чубляться у Києві, людям на місцях потрібно працювати пліч і пліч над розбудовою своїх сіл і міст. І з ним важко не погодитися!
Міський голова Олександр Лисенко передає КУ «Центр учасників бойових дій» автомобіль, придбаний коштом Сумської міської територіальної громади
Довідково: В Сумській області вже близько чотирьох років функціонує один з найсучасніших Центрів для учасників бойових дій, який, власне, і очолює Олександр Мордванюк. Тут на постійній основі проводиться консультування з адміністративних, реабілітаційних, юридичних, психологічних, соціальних та інших питань.
Окрім цього, Центр має і кімнату для дітей, де вони мають можливість цікаво та з користю провести дозвілля.
Для зручності в установі створили територіальний підрозділ з надання адміністративних послуг, щоб кожен воїн без черги і дуже швидко мав можливість отримати будь-який необхідний документ.
Олена Шаріпова, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС
