В Литві розпочався перший етап національних військових навчань “Залізний вовк – 2020”. Про це повідомляє Міноборони країни.
У район проведення заходу (Швенченський район) висунулася техніка підрозділів однойменної литовської бригади “Залізний вовк” і місцевої батальйонної тактичної групи НАТО. Основна фаза навчань розпочнеться 8 листопада.
У них візьмуть участь 3000 військовослужбовців та 1000 од. техніки. Крім натовської БТГр і литовської бригади “Залізний вовк” в заході візьме участь Оперативна група підвищеної готовності НАТО, яка перебуває зараз в республіці в рамках навчань Brilliant Jump 2020.
03 листопада 2020 року в Збройних Силах України святкували День ракетних військ і артилерії. «Боги війни» відіграли не тільки дуже важливу роль під час звільнення України від нацистів у Другій світовій війні, але і у кривавих боях з сепаратистами 2014 року на Донбасі, де знову вирішувалася доля нашої країни. І це випробування вони – чорнороби війни, пройшли з честю, вписавши свій рядок у хроніку нав’язаної Україні війни. Часто навіть ціною своїх життів. З нагоди свята згадують, зокрема, і 93-ю механізовану бригаду «Холодний Яр», яка віднедавна дислокується в селищі Черкаське Дніпропетровської області.
Про роль артилеристів на урочистому шикуванні з нагоди свята дуже влучно висловився командир бригади полковник Дмитро Брижинський (на фото): «Завдяки вогню артилерії у 14-му році було зупинене вторгнення збройних сил Російської Федерації. Завдяки артилерії підрозділи, які обороняли Донецький і Луганський аеропорт, Маріуполь, могли втримувати свої позиції. Завдяки артилерії ми продовжуємо відвойовувати нашу землю і зараз, – зазначив комбриг. – Я впевнений, що з кожним роком підрозділи артилерії будуть лише нарощувати свою ефективність та спроможність виконувати бойові завдання. Хочу побажати злагоди вашим родинам. Щоб на службу ви завжди йшли з посмішкою, і поверталися додому в родину також із посмішкою. Я вдячний вам за службу! Тільки завдяки вашим діям територія України, яку не торкнулася російська окупація, живе мирним життям!».
У гості до артилеристів приїхали їхні однополчани, більшість з яких ще пам’ятного 2014 року проходили службу в бригаді. Сьогодні вони стали учасниками зворушливої зустрічі артилеристів різних поколінь. Правда, карантин вніс свої корективи, і відвідати з’єднання змогли далеко не всі з тих, хто хотів. Один з гостей, 46-річний сержант запасу Андрій Хижняк, приїхав до «холодноярців» із Полтави. Ветеран розповів редакції «НОВА», що в складі легендарної бригади воював з квітня 2014 року по квітень 2015 року. І сьогоднішня зустріч з побратимами наче знову повернула його в той час, коли він, командир САУ 2С3 «акація» з бортовим номером «812» у складі батареї відбивав у сепаратистів захоплені ними території.
«Тоді бої точилися за населені пункти Добропілля, Карлівка, Піски, Авдіївка, Донецький аеропорт тощо. Наша «акація» без упину вела вогонь по ворожих позиціях. Було холодно, розводити вогонь не могли, бо противник дуже швидко нас засікав і відкривав вогонь, – пригадує першу воєнну зиму 2014 року артилерист. – Служба а екіпажі САУ дуже важка. Як правило, людей бракувало і доводилося кожному з нас виконувати обов’язки за двох. А це нелегко. Зважте лише на те, що один снаряд САУ важив 43 кг., та ще майже 12 кг., пороховий заряд до нього. А боєкомплект нашої «акації» складався із 46 снарядів. Під час стрільби руки «відвалювалися», але припиняти вогонь, попри втому ми не могли. За рік війни наш екіпаж відстріляв по ворожих позиціях понад шість тисяч снарядів. Коли САУ вела вогонь, то всередині установки все нагадувало пекло: нестерпний грохот, дим тощо. І ми, наче, чорти в тому пеклі…», – згадує Хижняк.
Найбільше А. Хижняку запам’яталися бої за Піски і так звану «дорогу життя», якою до оточеного ворогом Донецького аеропорту нашим кіборгам підвозили все необхідне і вивозили звідти поранених і вбитих.
«Карлівку ми звільняли понад три тижні. Бої точилися дуже запеклі і ми, артилерісти, не знали передиху. Так само дуже напруженою була битва і за контроль над «дорогою життя». Наша батарея вела вогонь, подавляючи ворожу артилерію, яка обстрілювала цей єдиний шлях до аеропорту, – розповідає А. Хижняк. – Вже після звільнення я зустрів одного з кіборгів, який боронив аеропорт, і той дуже схвально відгукнувся про нас, артилеристів, котрі допомагали тримати під контролем дорогу…», – згадує ветеран.
Наш герой, скромний чорнороб війни, став широко відомий своїм землякам завдяки двом фільмам про війну на Сході України – «Я-війна» та «Коли я мовчу». Стрічки розповідають про пережите на війні нашими бійцями, в тому числі, і Андрієм Хижняком.
.
До того, що його знімали, як одного з головних героїв цих короткометражок, полтавець ставиться спокійно, бо звикнув… до світла рамп і сцени.
«Перед мобілізацією навесні 2014 року я вже десять років грав у народному театрі, який у Полтаві називають «на Павленках», – ділиться фронтовик спогадами про своє довоєнне життя. Я дуже люблю сцену і по-справжньому захопився акторською грою. Моє сценічне амплуа – комічні образи. 1992 року, коли ми ставили виставу за п’єсою Л.Українки «Лісова пісня», мене навіть нагородили криштальною вазою за вдале, як оцінили глядачі, виконання ролі… чорта Куця. Утім, війна перервала сценічне життя і вже після демобілізації до театру я не повернувся, хоча кликали. До речі, коли наш екіпаж САУ вів вогонь із гармати, я часто згадував свого героя чорта, бо сам нібито перебував у пеклі…», – розповідає Андрій.
Після звільнення Андрій Хижняк не пориває зв’язків з однополчанами – артилерістами і за першої-ліпшої нагоди вони зустрічаються. Як сьогодні – у своє свято «богів війни». Артилерістам було про що згадати і було про що розповісти тим, хто сьогодні зміцнює бойову міць української армії. «Холоднояровців» називають стіною для ворога, адже ще не було випадку, щоб артилерісти бригади не виконали завдання командування і не зупинили противника на найважливіших ділянках фронту. І далеко не останню роль в цьому відіграють бойові традиції, підвалини яких закладали фронтовики. До яких належить і А. Хижняк.
Олександр Брусенський, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
03 листопада 2020 року Максим Степанов під час виступу в Раді звернувся до всієї країни та кожного громадянина окремо з промовою щодо ситуації в Україні з епідемією COVID-19. З цього приводу на своїй сторінці у Facebook Максим Степанов написав:
«Ситуація швидко перетворюється на критичну. Не тільки в нашій країні, а й у всьому світі. Англія, Франція, Австрія, Німеччина, Іспанія вводять жорсткі карантинні обмеження не просто так. Найрозвинутіші медсистеми не витримують навантаження.
Наші зусилля спрямовані на те, аби пережити другу хвилю з мінімальними втратами. Ми вже виходимо на заплановане збільшення кількості ПЛР-тестувань до 50 тисяч на добу. Наступна мета — 75 тисяч ПЛР-тестів щодня.
На сьогодні кількість ліжок з киснем по країні становить майже 18 тисяч. До середини листопада їх кількість зросте до 26 тис., а до кінця місяця — досягне не менше 40 тис.
Кабмін виділив додатково 1 млрд 259 млн гривень на процес тестування. 1 млрд грн буде передано для закупівлі тестів. Близько 213 млн грн — на розбудову лабораторних потужностей у комунальних закладах. Решту – на забезпечення закладів, які здійснюють заготівлю, переробку, зберігання донорської крові та її компонентів, на розхідні матеріали для тестування на виявлення антитіл до коронавірусу SARS-CoV-2.
Для лікарень було виділено 1 млрд 927 млн грн на закупівлю 161 КТ, 1 млрд 80 млн грн — на ангіографи.
В Україні повністю виплачуються 300% доплат медпрацівникам, які борються з COVID-19. З вересня також запроваджені доплати всім медпрацівникам. Загальна сума всіх доплат становить майже 6 млн грн. Але цього недостатньо! Тому я звернувся до нардепів з наполегливим проханням, аби вони проголосували за підняття зарплат для українських лікарів до рівня мінімум 22 тис. грн під час прийняття бюджету-2021.»
Сьогодні з ранку Максим Степанов на своїй сторінці у Facebook оприлюднив наступні дані по Україні:
Російські окупанти здійснили шість обстрілів позицій ЗСУ за минулу добу, одного нашого захисника поранено. Пресслужба Об’єднаних сил повідомляє, що «…обстановка в районі проведення операції залишається контрольованою»…
Неподалік Водяного противник застосував ручний протитанковий гранатомет, а на околиці Авдіївки – підствольний гранатомет та стрілецьку зброю. У районі Мар’їнки ворог відкривав вогонь зі стрілецької зброї, великокаліберного кулемета та ручного протитанкового гранатомета. Ще два порушення режиму припинення вогню зафіксовані поблизу населеного пункту Гнутове. На цій ділянці противник застосовував стрілецьку зброю та ручний протитанковий гранатомет. Неподалік населеного пункту Новолуганське. Внаслідок ворожого обстрілу один військовослужбовець отримав поранення.
Нацгвардійця Віталія Марківа виправдали в Італії. Про це повідомляє міністр МВС Арсен Аваков на своїй сторінці у Фейсбук.
Український військовослужбовець Національної гвардії Віталій Марків був виправданий апеляційним судом в Мілані. Марківа визнали невинним у вбивстві італійського журналіста Андреа Рокелі під час бойових дій на Донбасі.
Віталій воював на фронті добровольцем з 2014 року. Згідно до вироку суду першої інстанції Марківу загрожувало 24 роки за ґратами.
В кінці жовтня в Москві відбувся з’їзду Союзу добровольців Донбасу. Головною темою, яку обговорювали учасники з’їзду , була зовсім не ситуація на Донбасі, а війна на Кавказі. Глава Союзу і колишній «прем’єр-міністр Донецької народної республіки» Олександр Бородай заявив, що отримав сотні звернень від «добровольців», які запитували, чи потрібно їхати на Карабах.
– Добровольців дуже чекають в Карабахові, але їхати туди зараз непотрібно, тому що Вірменія «стала грати в незалежність» і сьогодні в Єревані сидить «прозахідний уряд», – пояснив Бородай.
Репортаж зі з’їзду був опублікований в «Комсомольской правдє» якраз в той же день, коли прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян офіційно звернувся по допомогу до російського керівництва, і отримав відповідь від російського МЗС: Росія допоможе Вірменії лише коли бойові дії загрожуватимуть безпосередньо території Вірменії, а не на території, яка за міжнародним правом вважається азербайджанською.
Та коли це зупиняло сьогоднішніх «власників Кремля»? Регулярні російські війська були задіяні Москвою в низці конфліктів, інспірованих РФією на пострадянському просторі. Так, у 1992-1993 роках в Абхазії не було ніяких російських військ, а були «добровольці» з Північного Кавказу – російські військові, переодягнені в «добровольчу» форму. Грузинські позиції обстрілювали літаки без розпізнавальних знаків.
За кілька років Євген Примаков, який тоді обіймав посаду директора Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації, заявив, що обстріли з повітря відбувалися не за наказом Москви, а були справою рук «корумпованих російських військових». Тбілісі тоді змусили погодитися на введення в зону конфлікту «миротворців СНД», які на 100% складалися із російських військ. В 2008 році під час чергової російсько-грузинської війни проти грузинсько армії брали участь вже регулярні російські військові підрозділи. І їхня участь виправдовувалася «порушенням Грузією своїх зобов’язань» і необхідністю захисту «миротворчих сил».
Кремль у 2014 році почав спецоперацію «Новоросія» теж після того, як до влади в Києві прийшов, з точки зору Кремля, «прозахідний уряд». І знову жодних регулярних російських військ, одні «ввічливі зелені чоловічки» та «самооборона Криму», спішно зліплена з місцевих колаборантів і російських «добровольців». Про те, що за спиною «самооборони Криму» знаходилися регулярні війська РФії, Володимир Путін визнав вже після законодавчого переоформлення окупації Криму на анексію півострова.
Про те, що на Донбасі проти ЗСУ воює російська армія в Москві не визнали і досі. Ми сьогодні чуємо про «громадянський конфлікт» та «повсталих шахтарів», основу яких склали прибулі з РФії диверсійні групи з тих же російських військових, які були делегатами того самого з’їзду Союзу добровольців Донбасу.
Росія ніколи не переймалася ні через затримання російських військових, які «заблукали» в українських лісах та степах, ні зі свідчень розвідників чи «мемуарів» диверсантів. Ось, власне, і вся прихильність Кремля «міжнародному праву».
Тоді чому Москва так педантично вирішила поводитися по відношенню до Єревану сьогодні?
А тому, що війна за Карабах – це не азербайджанська чи турецька, а російська «операція відплати» вірменському народу, який посмів обрати собі керівництво, яке він сам захотів. Вірменський народ вирішив позбувся корумпованих кланів і підняв руку на самого Роберта Кочаряна – екс-президента Вірменії і близького друга самого Володимира Путіна.
От якби зараз Вірменію очолював не Нікол Пашинян, а Роберт Кочарян, чи його наступник на посту президента Вірменії Серж Саргсян, то не було б ніякого з’їзду добровольців Донбасу в Москві. Всі «добровольці» вже давно б сиділи на позиціях Карабаху, а літаки без розпізнавальних знаків, надіслані «корумпованими російськими військовими», від душі бомбили б азербайджанські міста.
А не бомблять тому, що Ільхам Алієв, будучи досвідченим і розумним політиком, ніколи не розпочав би операції по звільненню НКАО, якби при владі в Єревані залишився Кочерян. Війна розпочалася саме у той момент, коли в Баку зрозуміли, чи заздалегідь дізналися, що в ситуації, яка склалася, Москва не буде допомагати Єревану.
Що саме отримає Москва від азербайджано-вірменського конфлікту стане зрозумілим за кілька тижнів. Схоже, що ідеальний варіант для Кремля – це передача під контроль Азербайджану районів навколо Нагірного Карабаху і введення в сам Карабах російських миротворців. Це дозволить Москві зберегти і посилити свій вплив у Вірменії, тому що з цього моменту тільки Росія і ніхто інший стане гарантом безпеки карабахських вірмен. І це дозволить «взяти на мушку» Азербайджан. Тому що будь-який удар по позиціях російських «миротворців» – або імітація цього удару по російським миротворцям самими «миротворцями» – дозволить Росії почати військові дії вже на території самого Азербайджану, як у Грузії в 2008 році. А це потрібно на той випадок, коли раптом влада в Баку стане надмірно «прозахідною».
Таку «многоходовочку» в Азербайджані Росія вже провернула в 1993 році теж за участю «повсталих добровольців». Ці добровольці, формально азербайджанці, скористалися в своєму наступі на Баку зброєю, яку «випадково» залишив у Гянджі контингент російської армії, який достроково покинув місто напередодні. Але ж то справи «корумпованих російських військових», про яких ви вже чули… Потім президент Азербайджану і лідер націонал-демократів Абульфаз Ельчибей змушений був поступитися владою колишньому першому секретарю ЦК Компартії Азербайджану Гейдару Алієву – який потім протягом десятирічного свого правління вибирався з кремлівських пасток! А тепер його сина Ільхама можуть заманити в ці ж самі пастки, бо у випадку появи російського контингенту в Нагірному Карабаху, в Кремля на Кавказі з’являться відразу два домініони: Вірменія і Азербайджан.
Та коли авантюра з миротворцями і провалиться, а Карабах буде вірменами втрачений остаточно, Росія теж опиняється в виграші, бо обіграє ситуацію, як «виховний захід» для народів чи електорату, що прагнуть самостійності. Свого роду наука: у випадку, якщо вони припинять коритися волі Москви і спробують стати на шлях власного політичного вибору, з ними можуть статися будь-які «неприємності».
Віталій Портников, «Деталі» (перекладено українською і скорочено)
Корабель прибережної зони USS “Detroit” ВМС США повідомив про несправності рухової установки, в результаті якої була потрібна допомога буксирного судна MV “Gary Chouest”. Про це повідомляє “Defense News”.
Комбінована рухова установка “Detroit” досить складна, зазначає “Defense News”. Зокрема, при швидкості 10-12 вузлів працює пара дизельних двигунів, тоді як розгін до 40 вузлів задіює ще два газотурбінних.
Наразі корабель буксирується в базу Мейпорт, Флорида для подальшого налагодження і ремонту.
28 жовтня в Житомирі з ініціативи ГО «Жіночий ветеранський рух» заклали Алею в пам’ять про жінок, які загинули на Сході України – військовослужбовців і волонтерів. Місце для Алеї пам’яті обрали на території Дому ветеранів, який віднедавна в обласному центрі став місцем, де збираються ветерани АТО/ООС, члени їхній сімей, де їм надають психологічну допомогу, допомагають адаптуватися до мирного життя, працевлаштуватися, отримати юридичну консультацію спеціалістів тощо.
http:///dim-dlia-veteraniv/
За даними ГО «Жіночий ветеранський рух», з початку бойових дій на Донбасі загинули 16 жінок. Для увічнення пам’яті героїнь активістки ветеранського руху виступили з ініціативою висаджувати Алеї пам’яті по всій Україні.
«Це вже п’ята Алея пам’яті, яку закладено в Україні, – розповіла «НОВА» одна із засновниць Всеукраїнської ГО «Жіночий ветеранський рух», координаторка проекту «Алея пам’яті» Юлія Кіріллова. – Перед тим ми висадили дерева в Алеях пам’яті у Краматорську, Києві, Львові та Черкасах. Розраховуємо, що проект реалізуватиме на території всієї України. Як у великих містах, так і в селах. Жінки загинули, захищаючи всю Україну і заслуговують того, аби пам’ять про них зберігали у всіх регіонах…».
В Житомирі, зокрема, активісти посадили 16 декоративних яблунь. Біля кожного деревця встановили таблички з іменами героїнь. Одне з дерев на Алеї пам’яті, яку заклали у в обласному центрі, присвятили дівчині з Житомирщини – медику 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Збройних сил України 24-річній Сабіні Галицькій. Вона загинула біля селища Кримське на Луганщині в лютому 2018 року. В евакуаційну машину з червоним хрестом, де з пораненими перебувала військовий медик, влучила протитанкова ракета. Дівчина закрила собою трьох хлопців і врятувала їм життя. На церемонію відкриття Алеї пам’яті в Житомирі організатори заходу запросили її батьків…
Біля кожного дерева встановлюємо іменну табличку зі словами «Мамо не плач, я розквітну весною», – розповідає Ю. Кіріллова. – Їх встановлюємо, як пам’ять про сучасних героїнь і як символ нашої майбутньої перемоги…».
За словами фронтовички, весь організаційний тягар, пов’язаний з закладенням Алей пам’яті, взяли на себе, активістки ГО «Жіночий ветеранський рух». Як, до речі, і всі фінансові витрати. В тому числі, і покупку саджанців дерев. Влада регіонів поки не виявила інтересу до проекту і фінансово не допомагає. Окрім виділення місць для закладки Алей пам’яті.
Цього року активістки жіночого ветеранського руху запланували закласти Алеї пам’яті ще в двох містах – Дрогобичі і Броварах. Громадські активістки наголошують, що даний проект є важливою складовою народження патріотичної історії незалежної України, яка стала жертвою агресії, і нового сприйняття сьогодення. Проект, переконані жінки, необхідний не тільки для увічнення пам’яті сучасних героїнь, але і для виховання нового покоління українців, котрі мають зрозуміти яку ціну платить їхня Батьківщина за мир та право на незалежність.
Олександр Брусенський, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Коли в світі ціна на нафту і газ зростає, в Україні вона теж зростає. І це пояснюють тим, що «ціни на світовому ринку зросли…».
Світовий ринок – на те й ринок, що ціна то зростає, то знижується в залежності від попиту. Але на ринку вуглеводнів в Україні все «набагато цікавіше». Навіть, коли ціна на вуглеводні «на світових ринках» знизилася, то в Україні вона знову зросла! І пояснюють це тим, що «ринок в Українці відреагував на зниження ціни на газ у світі».
Якщо ви нічого не зрозуміли, то «від теорії» перейдемо «до цифр».
Навесні цього року внаслідок того, що РФія і Саудівська Аравія пересварилися, ціна на нафту впала до 10 доларів за «умовну ємність». Значить, через півроку мала знизитися і ціна на газ. Але ГК “Нафтогаз України” в серпні піднімає ціну на 9% до 3,24 грн/куб.м. У вересні ціна газу зросла ще раз на 45% до 4,70 грн/куб.м. Крім того, “Нафтогаз” підвищив річну ціну на газ для населення з 4,73 грн/куб. м до 5,24 грн/куб. м.
У листопаді ціни на газ знову “підросли” після завершення місцевих виборів. Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” встановила ціну на природний газ для побутових клієнтів у листопаді 2020 року на рівні 6,33 грн/куб. м з ПДВ і без урахування вартості розподілу (доставки). Порівняно із жовтнем ціна газу зросла на 34,7%, передає Цензор.НЕТ із посиланням на РБК-Україна.
Коли врахувати сюди ще й доставку, то вартіст газу може сягнути 9-10 грн/куб. м.
Також “Нафтогаз” підвищив ціни на газ для виробників тепла на 24%, до 5374 грн за 1 тис. кубометрів.
А поки відбувається «поетапне підвищення» цін на газ, «Слуги» зайняті «ділом»: тривають “розборки” з Конституційним Судом…
“Шановні воїни-артилеристи! Дорогі ветерани! Вітаю вас із професійним святом — Днем ракетних військ і артилерії. Найстаріший рід військ із багатовіковою історією та традиціями, артилеристи й сьогодні відіграють важливу роль на полі бою, залишаючись грізною вогневою силою українського війська. Свій високий професіоналізм, майстерність і вірність військовій присязі воїни-артилеристи продемонстрували у боях на Сході України та є важливим фактором стримування будь-яких провокативних та загарбницьких дій з боку російського агресора”, – йдеться у привітанні Президента України, оприлюдненого пресслужбою Офісу Президента.
За словами Зеленського, Україна і надалі нарощуватиме оборонний потенціал, зокрема, за рахунок оснащення ЗСУ сучасною технікою.
“Шановні воїни інженерних військ! Вітаю вас із професійним святом — Днем інженерних військ. Завдяки наполегливій, самовідданій службі, старанності та професіоналізму особового складу інженерні війська ЗСУ є потужним родом військ, який здатний якісно виконувати завдання інженерного забезпечення у будь-яких умовах бойової обстановки”, – йдеться у другому вітанні Президента.
Так, від імені українського народу він висловив подяку ветеранам за героїзм та побажав їм та рідним міцного здоров’я.
