З неділі, 18 жовтня 2020 року, стосовно Ірана зняті всі обмеження щодо купівлі, продажу, передачі озброєнь, пов’язаної з цим діяльності і фінансових послуг. Автоматично перестають діяти і всі заборони на ввїз до країни, а також на транзит озброєнь, придбаних Іраном, через території держав – членів ООН, які раніше ввели проти ряду іранських громадян і військових “відповідні обмеження”.
Про це повідомило Міністерство закордонних справ країни.
Незважаючи на той факт, що відтепер Іран може офіційно, не ховаючись, здійснювати закупівлю іноземної озброєння, в Тегерані категорично відмовилися від придбання російських бойових літаків, танків та засобів ППО, заявивши, що в Ірану на сьогодні достатньо озброєння, техніки і інтересу до іноземних розробок у нього немає. При цьому офіційний представник відомства Саїд Хатібзаде наголосив, що за рахунок власного виробництва Іран на 90% забезпечує оборонні потреби країни і не залежить від іноземців.
Раніше Кремль дуже сподівався на те, що Іран придбає не менше чотирьох комплексів ЗРК С-400, близько трьох десятків винищувачів і близько 200 танків. Але, скоріше за все, привселюдне побиття російських «іхтамнєтов» з їхніми «новітніми російськими військовими девайсами» в Лівії, Сирії, Нагорному Карабахові, та ще й із демонстрацією відеозаписів цього побиття, переконали Тегеран не викидати гроші на вітер.
У Москві підозрюють, що Іран має намір придбати більш дешеві і більш якісні китайські засоби ППО та інше озброєння.
Згідно чинного законодавства для громадян України передбачена можливість набути права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Комусь байдуже, чи стане він власником земельної ділянки, чи ні. Але більшість громадян України не проти скористатися своїм правом на отримання передбачених законодавством земельних ділянок.
Про те, як можна отримати і скільки землі – детально описано в цілому ряді статей, які без зайвого клопоту можна знайти в інтернеті. Зараз розмова піде про те, наскільки реально громадянам України скористатися своїм правом.
Російська агресія внесла корективи і в «земельне питання». Після 2014 року всі, хто брав участь у відсічі російської агресії, отримали право першочергового отримання земельної ділянки. І коли ви спробуєте отримати «свої гектари» на Харківщині, вам обов’язково відмовлять через те, що “…землі зарезервовані за учасниками АТО. От вони отримають, а потім, можливо, і вам щось залишиться”.
Із запитанням, коли ж ветерани нарешті отримають землю я звернулися до заступника голови Харківської обласної Громадської Організації «Спілки ветеранів АТО/ООС» Юрія Корсунова. Його розповідь про те, як ветерани Харкова вже кілька років намагаються отримати землю, яку їм гарантує діюче законодавство, дозволили зробити невтішний висновок – із такими «підходами» чиновників до наділення громадян України землею, неветерани землю ніколи не отримають. І справа тут аж ніяк не в атовцях!…
Під час розмови Юрій Корсунов розповів, що ветерани війни намагаються отримати в Харкові земельні ділянки вже не один рік – і все безрезультатно. Він вважає, що при наявності “політичної волі” питання із отриманням землі атовцями можна було б вирішити за рік-два. Але на його думку свавілля чиновників Харківської міської Ради, в діях яких проглядають ознаки корупції, призводять до того, що питання не вирішується вже кілька років підряд. Напруження навколо «земельного питання» зростає і час від часу знаходить вихід у вигляді скандалів та протестних акцій ветеранів війни.
«В продовж кількох останніх років ми (ХОГО «Спілка ветеранів АТО/ООС»- прим. ред.), вимагаємо від керівництва Харкова і області встановлення прозорого механізму виділення землі для учасників АТО/ООС і мешканців Харкова», – каже Юрій Корсунов.
Розповідь Юрія Корсунова доповнив Віктор Волчелюк, голова ХОГО «Спілка ветеранів АТО/ООС», відомий у ветеранському середовищі адвокат.
Віктор Волчелюк розповів, що сьогодні у загальноміських списках на отримання земельних ділянок для житлового будівництва у Харкові кількість «першочерговиків» складає 2208 учасників АТО/ООС. За наданою “Департаментом земельних відносин” Харкова інформацією за останні п’ять років відділом підготовлено та прийнято Харківською міською радою рішення про надання дозволів на розробку проєктної документації щодо відповідних ділянок аж 233 особам, які мають статус учасника АТО/ООС. В ХОГО «Спілка ветеранів АТО/ООС» в черзі на отримання земельних ділянок зареєстровано більше 5200 атовців-харків’ян. Про цю кількість бажаючих отримати земельну ділянку під забудову у Харкові керівництво “Спілки” , він особисто неодноразово інформував представників Харківської Міської Ради під час зустрічей.
«Наша організація провадила протягом трьох останніх років діалог із представниками “Департаменту архітектури”, “Департаментом земельних відносин”, представниками Харківської міської Ради. Неодноразово збиралися «робочі групи». Всі чиновники, з якими нам довелося спілкувалися, обіцяли присутнім атовцям, а інколи це були сотні ветеранів, що ось-ось найближчим часом питання буде зрушене з місця. Але обіцянки так і залишилися обіцянками», – каже Волчелюк. Він продовжує: «Протягом років це питання фактично не вирішувалося, хоча тисячі воїнів-захисників України мають на це право, закріплене у діючому законодавстві».
Представники ХОГО “Спілка ветеранів АТО” на зустрічі з першим заступником Харківського міського голови Ігорем Тереховим
Але ж тільки в цьому році на сесіях Харківської міської Ради в квітні і червні (22.04.2020 р. та 24.06.2020 р.) приймалися рішення «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою». І що, черга не посунулася?, – запитую у Віктора Анатолійовича.
«Після отримання відповідної інформації про прийняті рішення, ми звернулися до керівництва міста із запитанням: -А хто ж ті щасливці які зараз оформлюють землевпорядну документацію? Чому саме вони, а не тисячі інших не менш достойних учасників боїв на «Сході», отримали землю?, – продовжує розповідь Волчелюк. «Ми отримали очікувану відповідь від Харківської міської Ради:
– Ці люди оформлюють землю тому що саме вони звернулися Харківської Міської Ради «саме в цей час» та «саме на ці ділянки». Тому їх бажання і були задоволені. Ось чому вони і отримали землю під забудову у межах Харкова.
І в зв’язку з цим у нас виникає запитання:
– Для чого тоді протягом останніх п’яти років атовці записуються у чергу на оформлення земельних ділянок, здають необхідні документи, отримують свій порядковий номер у черзі? Щоб крім цього «порядкового номеру» у черзі більше нічого не отримати?
– На нашу думку існуюча багатотисячна черга із атовців на отримання земельних ділянок під забудову у межах Харкова, як ми можемо бачити, створена в місті з метою окозамилювання, – продовжує свою розповідь голова ХОГО «Спілка ветеранів АТО/ООС». – Землю у межах міста отримують, як ми можемо пересвідчитись, не за чинним законодавством України, а за відомими лише чиновникам Харківської міської Ради принципами, в яких ми обов’язково розберемося. Але в першу чергу повинні в цій «схемі» розібратися і дати їм оцінку правоохоронні органи.
«Ми записали відеозвернення. Оприлюднену нами інформацію потрібно розцінювати, як повідомленням про злочин, скоєний посадовцями Харківської Міської Ради. Ми вимагаємо внести її у «Єдиний реєстр досудових розслідувань», як інформацію про злочин, скоєний посадовцями Харківської Міської Ради та профільними департаментами»,– переконаний Віктор Волчелюк.
«Вважаю за потрібне також нагадати, що більше двох рокі тому ХОГО «Спілкою ветеранів АТО/ООС», та мною (Волчелюклом В.А.- прим. ред.), як автором, на сайті Харківської міської Ради була зареєстрована Петиція, щодо виділення земельних ділянок у межах міста Харкова в першу чергу сім’ям загиблих у зоні АТО/ООС захисників України, та особам, які отримали інвалідність під час захисту нашої Держави і учасникам АТО/ООС. У передбачений законом термін Петиція набрала необхідну кількість, голосів: її підтримало понад 5 тисяч осіб. Однією з вимог цієї Петиції була вимога встановлення прозорого та зрозумілого механізму виділення земельних ділянок учасникам АТО/ООС, які мають відповідно до чинного законодавства на це право», – завершує розповідь Віктор Анатолійович.
Юрій Корсунов додає: – Ми зараз намагаємося встановити: як і за чиєю згодою процес оформлення землі для учасників АТО/ООС спочатку «зайшов у глухий кут», а згодом (як ми бачимо) перетворився на якусь «тіньову схему», абсолютно непрозору і не відому для всієї ветеранської спільноти Харківщини. Це добре, що «НОВА: новини ветеранів» зацікавились «темою землі». З усією отриманою нами інформацією ми готові ділитися не тільки з вами (НОВА: новини ветеранів – прим. ред.), а й з усіма зацікавленими ЗМІ.
Наша позиція чітка і послідовна: процес отримання землі має бути абсолютно прозорим і зрозумілим.
Харків – це українське місто, яке ми відстояли. Ми хочемо жити у демократичній державі, яка базується на демократичних цінностях, – підсумовує Юрій Корсунов.
Почуте сильно здивувало. До розмови було якесь невдоволення тим, що прості громадяни не можуть отримати землю через те, що «ветеранів забагато набігло». Але після розмови з Юрієм Миколайовичем Корсуновим та Віктором Анатолійовичем Волчелюком у членів редакції “НОВА: новини ветеранів АТО/ООС” теж зёявилися запитання до чиновників Харківської “мерії”: а хто ж ті «щасливі атовці», які отримали землю майже в самому центрі Харкова у квітні та червні цього року? Чи були вони зареєстровані і який мали номер в черзі, у якій вже кілька років знаходяться в очікуванні близько двох з половиною тисяч ветеранів АТО/ООС?
З цими запитаннями “НОВА – новини ветеранів” звернулися в Харківську «мерію». У Департаментах нам очікувано відмовили у наданні відповіді, а в пресслужбі «порадили» надіслати «офіційний запит», що ми й зробили. Сподіваємося за «п’ять робочих днів» отримати «офіційну» відповідь, яка, можливо, якщо і не розставить крапки над «і», то хоч трохи припідніме завісу над «земельним питанням у Харкові».
Схоже, що це точно не закінчення історії, і … «далі буде».
Андрій Несміян, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Вчора, 18 жовтня 2020 року, зафіксовано лише два порушення “повного та всеохоплюючого режиму припинення вогню” з боку окупаційних збройних формувань Російської Федерації. “Пострілювали” тільки на ділянці фронту в районі Авдіївки.
Опівдні російські окупанти гатили по нашим захисникам із ручного протитанкового гранатомета та стрілецької зброї, а ввечері трохи повправлялися у стрільбі із автоматичного станкового гранатомету.
Пресслужба Об’єднаних сил повідомляє, що постріли не становили загрози українським військовослужбовцям і тому на провокативні дії противника наші воїни вогонь у відповідь не відкривали. Бойових втрат і поранень за минулу добу не було.
Сьогодні з ранку, 19 жовтня 2020 року, порушень режиму “повного та всеохоплюючого режиму припинення вогню” з боку рашистських окупантів поки не зафіксовано. По всій «лінії розмежування» спостерігається тиша.
У ефірі CNN голова Комітету з питань розвідки Адам Шифф заявив, що Кремль знову намагається втрутитися у вибори в США.
Мова йде про публікації New York Post про інформацію, яку знайшли на ноутбуці Хантера Байдена, а також про переписку, передану журналістам колишнім діловим партнером Хантера – Беваном Куні.
Справа в тому, що представники Burisma напряму прописували в договорі з сином Байдена пункт про те, що він мав організовувати зустрічі з батьком українським бізнесменам.
Подібні послуги, якщо вірити опублікованим даним, Хантер надавав і бізнесовим колам Китаю. Американські журналісти бачать в цьому елемент корупції, адже опубліковані дані можуть свідчити про торгівлю доступом до тіла впливового чиновника – віце-президента США.
Ця інформація може сильно вплинути на хід виборів. Саме тому Адам Шифф, що раніше заявляв про зв’язки Трампа з РФ, вважає, що росіяни вирішили допомогти американському президенту переобратися.
Як стало відомо з останніх заяв міноборони Швеції і уряду Норвегії, обидві країни планують різко збільшити свою військову потужність. Про це пише The Guardian.
Так, за даними ЗМІ, з 2 021 по 2025 роки шведське оборонне відомство планує збільшити військові витрати на 40% (до 3 мільярдів доларів). Серед іншого гроші хочуть пустити на збільшення чисельності збройних сил з 60 до 90 тисяч військовослужбовців. Однак плани Міноборони ще не затверджені парламентом.
Осло ж до 2024 року збільшить військові витрати на 887 мільйонів доларів (в 2021 році – на 320 млн.). Зокрема, гроші підуть на формування бригади “Північ” та укомплектування її новими танками і оперативно-тактичними ракетними комплексами, модернізацію систем ППО NASAMAS ll і заміну літаків P-3 Orion на P-8 Poseidon.
Обидві країни виправдовують нарощування оборонних витрат збільшенням російської загрози.
«У нас склалася ситуація, коли російська сторона готова використовувати військові засоби для досягнення політичних цілей» – заявив журналістам міністр оборони Швеції Пітер Халтквіст.
“Будапештський меморандум” – угода 1994 року, укладена між Україною, США, Росією і Великобританією. Згідно з цим документом Україна відмовилася від статусу ядерної держави за умови надання їй трьома країнами гарантії суверенітету та територіальної цілісності.
Під час подій навколо Криму і Донбасу українські політики неодноразово і безрезультатно апелювали до пунктів “Будапештського меморандуму”, звинувачуючи підписантів документа, перш за все Росію, в порушенні та невиконанні взятих раніше на себе зобов’язань.
Незважаючи на це Володимир Зеленський вирішив знову звернутися до теми “Будапештського меморандуму”. До свого «опитувальника» він включив запитання з формулюванням: “Чи потрібно Україні на міжнародному рівні порушити питання про використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом?”
Фактично першим в «опитуванні Зеленського» взяв участь прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков. Відповідаючи на питання, як Кремль відреагує на ініціативи України повернутися до гарантій безпеки, передбачені у “Будапештському меморандумі”, Пєсков цілком очікувано заявив, що “Москва готова вести переговори з Україною виключно в рамках Мінських угод”.
На уточнююче питання, чи готовий Кремль повернутися до “Будапештського меморандуму”, Пєсков ще раз заявив: “Я все сказав, що хотів сказати на цю тему”.
Незважаючи на те, що подібна реакція Кремля була цілком передбачуваною і не стала несподіванкою, в Офісі президента України переконані в тому, що питання виконання положень “Будапештського меморандуму” треба піднімати і далі.
Під «розформування» потрапив і «Центр впровадження та супроводу автоматизованих систем оперативного (бойового) управління», який підпорядковувався Військам зв’язку та кібербезпеки. Це був без перебільшення легендарний підрозділ, створений волонтерами як «аеророзвідка» в 2015 році. Основною родзинкою як побудова та підтримка систем бойового управління – від їх створення до бойового застосування.
Але у вересні 2020 р центр розформували, розкидавши людей по іншим структурам – так, аеророзвідка і спостереження передали в стройові підрозділи розвідки, айтішників – в наукові підрозділи зв’язку та кібербезпеки, споріднені з ними у напрямку діяльності.
Весь «шатний колектив» потрапив фактично під скорочення, а «залишки» розкидали по іншим підрозділам
На даний момент також невідома доля унікального розвідувального обладнання, яке знаходився в центрі.
Британські військові знайшли «дірки» в протиповітряній обороні (ППО) російської армії, що дозволяє винищувачам «п’ятого покоління», таким як F-22 Raptor і F-35 Lightning II (на фото), наближатися до повітряного простору РФії, уникаючи передчасного виявленими системами ППО C-400 «Тріумф». Про це повідомляє журнал The National Interest.
У мережі інтернет поширюються повідомлення, що Королівські військово-повітряні сили (RAF) і Королівський військово-морський флот (RN) збільшили кількість патрулів біля кордонів Російської Федераці де несуть «бойове чергування» С-400, та більш старіші С-300. ВПС і ВМС Великої Британії вдається здійснювати успішне радіоелектронне придушення цих радіолокаційних систем.
Митрополит РПЦ Платон на окупованому рашистами Криму освячує зенітну ракетну систему С-400 (Феодосія, 14 січня 2017 року)
Королівські військово-повітряні сили та Королівський військово-морський флот не вдавалися до суцільної організовані перешкоди роботи російських засобам ППО, оскільки подібні дії є загрозою національній безпеці РФії та фактично можуть стати сигналом до початку військових дій.
Однак під час нещодавніх навчань Україна-НАТО відпрацювання «постановки перешкод» здійснювалося вже у «досить широких масштабах», бо на озброєнні українських ППО також є ЗРК “С-300”. Про те, що це відбудеться всі «зацікавлені сторони» були поінформовані завчасно – під час військових навчань це цілком допустиме явище.
EurAsian Times також повідомила, що військові Сполученого Королівства просканували частоти системи оборони, що дозволить визначити вразливості російської зенітної платформи. Якщо це правда, то для «літаків-невидимок», як F-22 Raptor або F-35 Lightning II Joint Strike Fighter, з’явилися можливості наближатися до російського повітряного простору уникаючи завчасного виявлення потужним радаром на С-400.
18 жовтня 2020 року в Лас-Вегасі відбувся бій за звання абсолютного чемпіона світу, в якому Василь Ломаченко, який мешкає і тренується на окупованому рашистами Криму, за очками програв американцеві Теофімо Лопесу.
Варто зазначити, що до бою Ломаченко володів трьома чемпіонськими поясами – WBC Franchise, WBA Super і WBO, в той час як у Лопеса був тільки пояс чемпіона світу за версією IBF.
Бій видався відносно рівним, але невелика перевага була все ж таки на боці Лопеса.
В останніх раундах Ломаченко почав пресингувати, але 12-й раунд «Лома» програв, що й зумовило результат поєдинку.
Одноголосним рішенням суддів 116-112; 119-109; 117-111 Теофімо Лопес переміг Василя Ломаченка і став абсолютним чемпіоном світу.
Учасник бойових дій Євген Панов – людина відома не лише у своєму рідному Енергодарі, але і далеко за його межами. Цей чоловік – один з 35-ти українців, яких звільнили у вересні минулого року в рамках грандіозного обміну полоненими між Україною та Росією.
Сьогодні Євген Панов балотується до міської ради Енергодару та на посаду міського голови. Хоча і дуже сумнівається у своїй перемозі, оскільки вважає Енергодар суто проросійським містом. Проте не збирається відступати, адже ці вибори, на його погляд, – чудова нагода об’єднати місцеві патріотичні сили.
Щоб зрозуміти, що для Євгена Панова значить Україна, варто згадати його історію. До початку бойових дій на Сході чоловік працював водієм-електромеханіком на Запорізькій АЕС. З 2014 активно займався волонтерською діяльністю, а згодом і сам пішов на лав ЗСУ. Службу ніс у 23-му ОМБ «Хортиця» та 37-му ОМБ «Запоріжжя» у один з найважчих для армії періодів – 2014-2015 роках.
7 вересня 2016 року Євген Панов був захоплений ФСБ при в’їзді до окупованого Криму, куди прямував, щоб допомогти знайомим вивезти українську родину на материк. У Росії мешканця Енергодару звинуватили у причетності до ДРГ, яка, нібито, мала завдання організувати теракти на анексованому півострові за вказівками ГУ розвідки Міноборони. Чоловік був засуджений до 8 років колонії суворого режиму, але вини своєї так і не визнав.
«У “відрядженні”, так жартома називає Євген Панов ув’язнення, я провів рівно 3 роки і 1 місяць. Але весь цей час я не припиняв слідкувати за подіями в Енергодарі та Україні. Постійно мав з собою невеликий прапор рідного міста. Моя мати навіть двічі змогла передати мені невеликі щорічні буклети про Енергодар, – згадує ветеран. – Сьогодні мені неприємно спостерігати за тим, що у нашій країні до влади рвуться проросійські сили – ОПЗЖ та інші потворні утворення. Тому я вирішив взяти участь у виборах, адже я – патріот своєї Батьківщини і можу працювати задля її розквіту. Йду з партією «Європейська Солідарність», бо вважаю її найбільш проукраїнською силою з усіх існуючих сьогодні».
За словами Євгена Панова, є багато тих, хто дорікає йому за його вибір. Буцімто, його звільнення з полону – справа рук Володимира Зеленського, тому ветеран на знак подяки мав би підтримати партію діючого Президента.
«Так, я дуже вдячний за те, що повернувся додому, але я категорично не згоден з принципово важливими моментами у політиці, яку провадить Президент України. Мова йде про ставлення до армії, про розведення військ та припинення вогню. Я переконаний, що цю війну можна закінчити лише перемогою. Я не проти Зеленського, але я за Україну!», – пояснює своє позицію Євген Панов.
Політв’язень зауважує, що Енергодар – це такий собі СССР у мініатюрі, бо до будівництва найбільшої в Україні та Європі атомної електростанції були залучені робітники з усього Радянського Союзу. Багато з них живуть тут дотепер вже зі своїми дітьми та онуками. Це визначає менталітет містян, їхню ностальгію за минулим та любов до «братського» народу.
«Відзначу, що в нашому місті є багато проукраїнських людей, ті, хто бачить своє майбутнє в Україні, хто готовий її захищати. Після виборів, з яким би результатом вони не закінчилися, планую створити громадське об’єднання для ветеранів, а також – розбудовувати осередок «Європейської Солідарності» в Енергодарі. – каже ветеран. – Якщо отримаю повноваження депутата, то сконцентрую свої зусилля на вирішенні комунальних проблем міста та незадовільній роботі медичної галузі, на яку так часто нарікають мої земляки. Звісно, я не маю політичного досвіду, але за мною не стоять олігархи. Моє правило просте – робити як для себе та не брехати людям. Ось тоді буде результат!».
Олена Шаріпова, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС
