У Білорусі не вщухають протести, які жорсткими методами намагаються придушувати силові структури країни. На фоні цього Лукашенко чомусь знову почав критикувати Росію. У своїх висловлюваннях він дозволив собі «наїзд» на Кремль, заявивши про те, що тісні відносини між Білоруссю і Росією є неможливими через ненормальне ставлення Москви до Мінська.
За словами Лукашенка, саме з цієї причини Білорусія буде шукати співпраці з Заходом, хоча ще зовсім недавно він заявляв ледь не про напад НАТО.
Лукашенко жалкує, що зайнята Варшавою і Вільнюсом позиція по відношенню до Мінська може перекреслити більшість досягнень. І тут же глава держави підкреслив, що при безпрецедентному зовнішньому тиску Білорусії була надана велика підтримка її традиційними союзниками.
Торкнувшись теми багатовекторності він пояснив, що подібна зовнішня політика, що проводиться Мінськом в останні роки, не означає, що Білорусія відвернулася від Москви або хоче втекти. Лукашенко сказав, що готовий відмовитися від багатовекторності, але якщо будуть запропоновані нормальні умови, щоб він не оглядався на всі боки.
Що Лукашенко конкретно має на увазі під терміном «нормальні умови» невідомо. Ряд коментаторів висловлюють думку про те, що Мінськ вкотре має намір отримати від Росії бонуси у вигляді кредитів, прощення боргів, поставки озброєння, нафти та газу.
Українська делегація звернулась до російських колег у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації у Донецькій і Луганській областях України з пропозицією інтенсифікувати роботу ТКГ, зокрема – у безпековому, політичному і гуманітарному напрямках, повідомляє пресслужба української делегації.
“Ми пропонуємо скликати позачергові засідання Робочої підгрупи ТКГ з безпекових питань, Робочої підгрупи ТКГ з політичних питань і Робочої підгрупи ТКГ з гуманітарних питань і запевняємо у своїй готовності працювати у режимі 24/7 задля прискорення розгляду питань, що вже впродовж багатьох місяців перебувають на порядку денному відповідних робочих підгруп ТКГ, і задля прийняття Тристоронньою контактною групою відповідних рішень. Зокрема, питань розблокування роботи КПВВ та обміну особами, що взаємно утримуються”, – йдеться у повідомленні пресслужби.
В той же час залишається невідомою доля 69 українських військових, які зникли на Донбасі від початку бойових дій. Про це йдеться у відповіді Кадрового центру ЗСУ Міністерства оборони на запит Радіо Свобода.
“За даними персонального обліку втрат особового складу Збройних сил України, який ведеться в Кадровому центрі Збройних сил України, з початку проведення Антитерористичної операції кількість зниклих безвісти військовослужбовців ЗСУ становила 526 осіб, з цієї кількості знайдено (живими та мертвими) 457 осіб. Станом на 17.11.2020 залишаються не розшуканими 69 осіб”, – зазначається у відповіді.
В якій із трьох груп буде розгяладатися питання їх звільнення у пресслужба ТКГ не повідомляє.
Всього у світі на COVID-19 інфіковано 56 187 563 людей, з них одужало 36 112 267. Кількість померлих зросла до 1 348 600.
Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (11 525 540), Індія (8 912 907), Бразилія (5 945 849), Франція (2 115 717), Росія (1 975 629), Іспанія (1 525 341) та Велика Британія (1 434 004).
Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США (250 485), Бразилії (167 455), Індії (130 993) та Мексиці (99 528).
В Україні станом на дев’яту ранку 19 листопада 2020 року зафіксовано 570 153 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 10 112 — летальні.
Також за минулу добу: госпіталізовано – 1 531 особа; летальних випадків – 257; одужало – 7 400 осіб; здійснено тестувань за добу – 65 402 (зокрема методом ПЛР – 40 585, методом ІФА – 24 817).
За весь час пандемії в Україні: захворіло – 583 510 осіб; одужало – 266 479 осіб; летальних випадків – 10 369; проведено ПЛР-тестувань – 4 062 868.
“За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у місті Київ (1 348), Дніпропетровській (1 128), Київській (786), Запорізькій (748) та Черкаській (726) областях”, – повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов а своїй сторінці у Facebook.
На початку п’ятдесятих років радянська оборонна промисловість розробила кілька нових зразків вогнеметного озброєння для сухопутних військ. Одним з них був легкий піхотний вогнемет ЛПО-50. Він надійшов на озброєння радянської армії, а також продавався за кордон та вироблявся за ліцензією.
На початку п’ятдесятих років в армії РС зберігалося значна кількість ранцевих струменевих вогнеметів РОКС-2/3 часів Великої Вітчизняної війни. Бойові і експлуатаційні характеристики цієї зброї вже не відповідали вимогам військових, що і призвело до появи нового виробу ЛПО-50. До середини п’ятдесятих років цей вогнемет пішов у велику серію і витіснив застарілі зразки.
За різними оцінками, за роки виробництва було випущено до декількох десятків тисяч таких вогнеметів. З їх допомогою вдалося провести повноцінну заміну застарілих систем.
ЛПО-50 складався з ранця з балонами, рушниці-брандспойта і бензостійкого шланга, що з’єднує їх. Рідкий «боєкомплект» заливався в три балони ємністю по 3,5 літри. У верхній частині кожного балона була горловина для заправки, а також клапан для скидання надлишкового тиску. Під усіма трьома балонами знаходився загальний колектор, через який суміш видавалася в шланг і рушницю.
Рушниця-брандспойт була виконана у форм-факторі гвинтівки з прикладом. На дульній частині ствола поміщалися три патронники під піропатрони ПП-9 – по одному на кожен балон. У прикладі помістили батарею для електричної системи управління. Постріл проводився за допомогою спускового гачка: він подавав електроімпульс на замалювачі метальної суміші і піропатрона. Був перемикач для установки черговості використання балонів. Також був присутній автоматичний запобіжник.
У боєготовному положенні ЛПО-50 важив 23 кілограми. Основні агрегати пристрою не відрізнялися компактністю. Так, рушниця без урахування шланга мала у довжину 85 сантиметрів. Передбачалося використання сумішей різних типів з відмінними характеристиками. Без перезарядки вогнемет міг зробити три постріли – по одному з кожного балона. Тривалість одного пострілу становила 2-3 секунди, залежно від в’язкості суміші, дальність стрільби досягала 50-70 м. Попутний вітер міг легко її збільшити.
В радянській армії вогнеметними з ЛПО-50 повинні були супроводжувати стрілецький взвод/відділення, але рухатися позаду нього. При виявленні цілі, стійкої до атак іншого піхотного озброєння, застосовувалися вогнемети. В цьому випадку вогнеметники, використовуючи маскування, повинні були виходити перед стрілками на рубіж застосування зброї за 40-50 метрів до цілі.
При всіх своїх перевагах, ЛПО-50 зберігав усі характерні недоліки ранцевих струменевих вогнеметів. В умовах реального бою така зброя була небезпечною не тільки для противника, а й для власних солдатів. У зв’язку з цим з певного часу велися пошуки альтернативних способів підвищення вогневої потужності піхоти.
Відтак, у 1975 році на озброєння був прийнятий реактивний піхотний вогнемет РПО «Рись». Поява цієї зброї зробила ЛПО-50 непотрібною, ці вироби СРСР почало передавати дружнім державам. Кілька тисяч вогнеметів передали Китаю, де вони отримали позначення «Тип 58». Активні поставки були і для Північного В’єтнаму. У той же період радянські ЛПО-50 потрапили в армії близькосхідних держав.
Вкрай цікавий інцидент, про який слід згадати, мав місце 13 грудня 1989 року в Північній Ірландії. У цей день група бійців Ірландської республіканської армії напала на британський блокпост в Дерріярде, використовуючи автомати, кулемети, гранати і вогнемет ЛПО-50. Звідки в розпорядженні ІРА опинилися ЛПО-50, Великобританії так і не вдалося встановити.
Військові експерти та історики майже одностайно заявляють про те, що струменеві вогнемети справедливо залишилися на узбіччі розвитку військового озброєння. Ось лише деякі найчастіші зауваження, які висловлювалися військовими, що мали досвід використання цієї зброї:
Основний недолік струменевого вогнемета – низька дальність дії. При стрільбі на великі відстані потрібне збільшення тиску в системі, але зробити це непросто – суміш просто пульверизується, тобто розбризкується. Боротися з цим можна тільки підвищенням в’язкості, загущенням суміші. Але при цьому струмінь такої суміші може і не долетіти до цілі, повністю згорівши в повітрі.
Армійська професія вогнеметника була виключно небезпечною – як правило, до ворога треба було підібратися на кілька десятків метрів з величезною залізякою за спиною. За неписаним правилом солдати всіх армій Другої світової війни не брали вогнеметників і снайперів у полон, їх розстрілювали на місці… але і робота вогнеметників з таким оснащенням була співставною з роботою сапера. У той же час, в бою вогнеметник ніколи не діяв сам, зазвичай він мав мінімум одного, а частіше двох напарників, які прикривали його вогнем з власної зброї.
Водночас, саме недоліки таких вогнеметів і призвели до того, що нині ми маємо реактивні вогнемети. Судіть самі: розрахунки струменевих вогнеметів у всіх видах бою змушені були максимально зближуватися з противником під щільним вогнем його автоматичної зброї, гранатометів, легких мінометів. Тому було потрібно, з одного боку, збільшити дальність вогнеметного пострілу і ймовірність ураження цілі з одного «вогнеметання», з іншого – підвищити маневреність і знизити вразливість розрахунків піхотних вогнеметів. Так поступово і були розроблені вогнемети, здатні метати заряд не у вигляді суміші, а у вигляді умовної капсули”.
Збройним силам України не довелося в своїй історії мати на озброєнні струменевих вогнеметів. Наші військові використовували більш технологічний варіант цього озброєння – реактивні вогнемети. Нині в ЗСУ постачається РПВ-16, розробку якого було налагоджено Державним науково-дослідним інститутом хімічних продуктів, у кооперації з КП «ШКЗ «Імпульс» та ДАХК «Артем».
РПВ-16 – термобарична зброя, яка знищує противника завдяки створенню під час вибуху високотемпературного імпульсу, що супроводжується різким перепадом тиску. Вона також називається боєприпасом об‘ємного вибуху. Дія 93-міліметрового пострілу РПВ-16 еквівалентна артилерійському снаряду великого калібру. Тому ця переносна зброя здатна знищувати живу силу противника навіть за потужними укриттями, а також легкоброньовану техніку, на відстані близько одного кілометра. В минулому році ЗСУ сумарно отримали від розробника близько 400 одиниць такої зброї.
Таким чином, свого часу струменеві вогнемети мали велике поширення, але кілька десятиліть тому почався процес відмови від них. Спочатку на більш вдале озброєння перейшли розвинені країни, а потім і решта. Однак вогнемети поки не вийшли з експлуатації повністю і навіть отримали обмежений розвиток.
Основними експлуатантами струменевих ранцевих вогнеметів залишаються армія і внутрішні війська Китаю. Вони мають власні погляди на розвиток піхотного озброєння, в яких знаходиться місце і для подібних застарілих систем. Хоча країнам, які бачать розвиток сухопутних військ за стандартами, максимально наближеними до НАТО (до яких, на сподівання автора, досі відносить себе Україна), таке озброєння вже навряд чи знадобиться.
Андрій Артюх, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Представники відомої організації «Авто Євро Сила» публічно звернулися до учасників бойових дій з усієї України. Вони просять пояснити, що саме ветерани думають про питання безакцизного розмитнення євроблях. Виявилося, що у «євробляхерів» стався серйозний конфлікт з нардепом від «Європейської солідарності» Ніною Южаніною, яка під час суперечки послалася якраз на атовців.
Учасники об’єднання «євробляхерів» обговорювали з депутатами законопроект № 3704. Він має відмінити надвеликий акциз на розмитнення імпортних автівок, який сьогодні може складати від 250% до 650% від вартості автомобілю.
Окрім цього, законопроект містить положення, згідно з яким, автівки, які старші 2005 року, і не відповідатимуть екологічному стандарту «Євро 4», мають проходити обов’язковий техогляд.
Ну і насамкінець, закон передбачає введення податку на розкіш для транспортних засобів, чия вартість перевищує мільйон гривень. Власники останніх будуть зобов’язані сплачувати шість мінімальних зарплат щорічно за свої покупки.
Під час обговорення всіх цих норм, представники «Авто Євро Сили» вислухали також і виступ народного депутата Ніни Южаніної. Нардеп заявила, що виступає від імені атовців, які попросили її донести свою позицію до влади. «Вони не хочуть відміни акцизу… Все, що хочуть ці атовці, це дати можливість заплатити відповідне мито в розстрочку на 2-3 роки»,- цитують Южаніну в «Авто Євро Силі».
Виявилося, що під час обговорення пані Южаніна дійсно посилалася на атовців, хоча зазначала, що вони не самі запропонували ідею з розстрочкою, але погодилися на пропозицію держави щодо цього. «Це дасть можливість розстрочити це все рівними долями», – пояснила депутат на нараді і підкреслила, що така норма потрібна, аби ті, хто вже сплатили мито були в рівних умовах з усіма іншими автомобілістами. На думку Южаніної, якщо частина людей платить мито, а частина не сплатить його, це підірве довіру до держави.
Розглянувши позицію всіх сторін конфлікту ми вирішили запитати безпосередньо в атовців – а чого прагнуть саме вони? З цим запитанням звернулися до Віктора Волчелюка, очільника одного з найбільших в Україні ветеранських об’єднань – Спілки ветеранів АТО Харківської області.
«Законопроект, який буде прийнятий, не має містити будь-яких обмежень для учасників бойових дій, як категорії осіб, які захищали Україну», – чітко пояснює пан Волчелюк.
Він не знає, з ким саме спілкувалася пані Южаніна, але впевнений, що її пропозиція зекономити на ветеранах є не найкращою ідеєю. Як альтернативу, він пропонує «деяким депутатам зекономити на собі, своїх автівках і маєтках».
Разом з цим, за словами Волчелюка, відміна розмитнення потрібна всім без винятку, але, якщо говорити конкретно про спільноту військових, то подібна пільга може «позитивно вплинути на імідж ветерана».
Саме ж висловлювання пані Южаніної стосовно “відстрочки” Волчелюк прокоментував: «Ми досі користуємося старим законом Про статус ветеранів війни ще від 1995-го року, “державні мужі” і досі не зробили найважливіше для інтеграції атовців у суспільство, та не бажають хоч якось серйозно їм допомогти. І Ніна Южаніна, як представник влади, має пам’ятати про це, коли розповідає про те, що хоче допомогти атовцям. Якщо є бажання допомогти – то нехай краще займеться більш предметними справами».
Наприклад, виділити ветеранів війни, як своєрідних «громадян + », які віддавали за свою країну життя і здоров’я, в окрему пільгову категорію, що б мала абсолютно особливий статус – «Учасники війни за Незалежність України». Це, на думку атовця, дуже актуально, враховуючи, що Крим і частина Донбасу досі окуповані, а «північний сусід» аж ніяк не відмовився від власних імперських амбіцій. І саме цій категорії, на думку Віктора Волчелюка, серед інших преференцій, можна було б надати право розмитнювати автівки без сплати акцизу.
І цю думку поділяє не тільки харків’янин Віктор Волчелюк.
Кореспондент «Нова: новини ветеранів» поспілкувався з Миколою Гніушевичем, очільником «Асоціації учасників бойових дій та учасників АТО» – представником Київської області в Раді Ветеранів при Мінветі. Виявилося, що пан Микола також підтримує відміну акцизу на розмитнення автомобілів для атовців.
«Ми вже давно порушуємо питання пільгового розмитнення автомобілів для учасників АТО. І вважаємо, що ветерани заслуговують мати можливість спокійно розмитнити автівку. За це право ми платили кров’ю!» – відзначив фронтовик.
Ветеран Микола Марчишак, представник Закарпатської області у Раді Ветеранів України теж не розуміє з якими саме атовцями спілкувалася пані Южаніна. Чоловік разом з побратимами свого часу виступав взагалі за звільнення учасників бойових дій від податків, адже він – представник Ради Ветеранів у робочій групі по розробці законопроекту щодо пільгового розмитнення автівок учасниками АТО.
“Ми чітко окреслювали нашу позицію щодо розмитнення – один раз на 5 років учаснику бойових дій, на наш погляд, треба дозволити розмитнити одну автівку без жодного акцизу. Але нашої думки нардеп Южаніна чомусь не питала”, – говорить він.
Чоловік також відзначає, що саме Ніна Южаніна весь цей час послідовно виступала за те, щоб залишити несправедливі акцизи.
Ми довго шукали хоч одного лідера об’єднань атовців, хто б поділяв думку пані Южаніної, але виявилося, що таких немає. Тож наразі «Нова: новини ветеранів» має всі підстави вважати, що якщо хтось і підтримує депутата у її бажанні зберегти акцизи на автівки, то це точно не представники ветеранської спільноти.
Несміян Андрій, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
В обласному центрі на Ворсклі відбулося підписання «Програми захисту учасників бойових дій на Сході України та членів сімей полеглих захисників України» представниками громадських організацій, в яких об’єдналися учасники бойових дій та волонтери, низки обласних осередків політичних партій тощо. Документ покликаний посилити зв’язок між владою обласного центру та учасниками бойових дій і їхніми родинами в питаннях соціального захисту та всебічної підтримки учасників бойових дій і сімей тих, хто загинув за єдність країни.
Підписанню програми передувала копітка робота активістів, волонтерів, представників громадських об’єднань тощо, які напрацьовували напрями майбутнього документу, виходячи з досвіду реалізації на Полтавщині і в інших регіонах України схожих концепцій. Цікаво, що до розробки програми її ініціатори залучали не тільки учасників бойових дій, але всіх полтавців, котрі виявляли бажання приєднатися до роботи і мали досвід реалізації напрямків програми. А їх в документі, який погоджено і підписано минулих вихідних, тринадцять. Зокрема, забезпечення житлом учасників бойових дій, стартова підтримка та розвитку бізнесу, охорона здоров’я та лікування, створення у Полтаві ветеранського простору, формування позитивного образу ветерана, створення музею АТО, військово-патріотичне виховання молоді, спортивно-фізкультурний напрямок, психологічна реабілітація учасників АТО/ООС, комунікація з владою та ЗМІ, створення в обласному центрі муніципальної варти із числа учасників бойових дій, меморіальний напрямок, пов’язаний з вшануванням загиблих і померлих учасників бойових дій…
Один із ініціаторів розробки програми, член Ради ветеранів України Тарас Лелюх, розповів «НОВА», що програму затвердили напередодні формування у Полтаві нового складу міської ради, та обрання міського голови. Вона стане своєрідним дороговказником для нового депутатського корпусу, який відтепер представлятиме не лише місто, але Полтавську об’єднану територіальну громаду, адже за планом децентралізації до обласного центру приєдналися ще десятки приміських населених пунктів. У яких, звісно, проживають учасники бойових дій.
«Дуже радий що учасники бойових дій та волонтери, представники різних партій та громадських організацій, змогли об’єднатися для досягнення спільної мети, зазначив Т. Лелюх. – Перш за все – ми українці, патріоти. А різні політичні прапори під якими йдуть проукраїнські сили – не повинні бути роз’єднуючим фактором! Запрошуємо до співпраці всіх учасників АТО/ООС, волонтерів, небайдужих громадян! Разом – ми сила! Ми зможемо зробити Полтаву сучасним, чистим, розвинутим містом!».
Олександр Брусенський, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Пресслужба Об’єднаних сил повідомляє, що вчора, 18 листопада 2020 року, зафіксовано лише одне порушення режиму припинення вогню з боку окупаційних збройних формувань Російської Федерації та її найманців. В районі населеного пункту Мар’їнка ворог застосував стрілецьку зброю. Постріли не становили загрози життю та здоров’ю українських захисників, тому вогонь у відповідь вони не відкривали. Про наявність чи відсутність бойових втрат нічого не повідомлялось.
Від початку поточної доби, 19 листопада, порушень умов домовленостей, що вступили в дію 27 липня 2020 року, не зафіксовано.
Саперами ДСНС розміновано понад 13 гектарів території у прифронтовому районі. Знайдено та знищено 147 вибухонебезпечних предметів.
Пресслужба Командування морської піхоти повідомляє, що американська делегація відвідала район проведення операції Об’єднаних сил.
Головна мета візиту групи на чолі з аташе з питань морської піхоти при Посольстві США в України підполковником Денієлом Шерлінгом – вивчення оперативної ситуації в районі проведення ООС, а також відвідини підрозділів морської піхоти ВМС ЗС України.
Американці зустрілися із командувачем морської піхоти генерал-лейтенантом Юрієм Содолем та обговорили питання стану імплементації стандартів НАТО у підрозділах морської піхоти.
“На початку заходу генерал-лейтенант Юрій Содоль відзначив важливість двосторонньої співпраці та подякував американським військовим за допомогу та увагу, яку приділяє Корпус морської піхоти США розвитку української морської піхоти” – відзначають у відомстві.
Після самого обговорення українські та американські військові відвідали одну з бригад морської піхоти, особовий склад якої виконує бойові завдання в районі проведення операції Об’єднаних сил.
Управління зв’язків з громадськістю Збройних Сил України повідомило, що керівництво Генштабу взяло участь у конференції “Вірменсько-азербайджанський військовий конфлікт. Хроніка подій, аналіз та висновки”.
“Для того, щоб ефективно протистояти реально існуючим та потенційним викликам і загрозам, нам необхідно ясно усвідомлювати світову картину, розуміти місце і роль нашої боротьби у глобальному вимірі. Російська агресія в Україні і міжнародний тероризм є одними із факторів кризи глобальної системи міжнародної безпеки” – відзначив начальник Генерального штабу Збройних Сил України генерал-лейтенант Сергій Корнійчук.
На конференції обговорили проблемні питання застосування військ сторонами конфлікту в Нагірному Карабасі, тенденції подальшого розвитку форм і способів застосування військ та зобов’язалися підготувати обґрунтовані пропозиції щодо врахування передового досвіду в різних аспектах діяльності Збройних Сил України.
Дональд Трамп наказав Пентагону прискорити скорочення чисельності американських військ в Афганістані і Іраку . Про це пише “Bloomberg”.
Видання пояснює це тим, що президент працює над виконанням своєї давньої обіцянки вийти з “нескінченних воєн”, перш ніж він залишить офіс в січні. “Bloomberg” також повідомляє, що виконуючий обов’язки міністра оборони Крістофер Міллер оголосив про рішення у вівторок в Пентагоні. За даними журналістів, чисельність військовослужбовців буде скорочена з 4500 на Афганістані до 3000 в Іраку менш ніж за тиждень до вступу на посаду президента Джо Байдена.
Також у відповідному меморандумі Міллер заявив, що його мета – “покласти край нинішній війні так, щоб була гарантована безпека наших громадян”. А в п’ятницю у службовій записці для всіх співробітників Міністерства оборони, чиновник відзначив, що “припинення воєн вимагає компромісу і партнерства”.
“Ми прийняли виклик; ми виклалися на повну… А тепер пора додому” – заявив Міллер.
