Весело і ” з розмахом” живуть на Росії. Там щомісяця щось вибухає, падає, тоне. Цього разу – горіло.
Повідомлення про пожежу на “нє імєюшєм аналогов в мірє” БДК “Митрофан Москаленко”, що стоїть у п’ятого причалу 10-го судноремонтного заводу в місті Полярному, надійшло о 11:55 в ЦУКС ГУ МНС Росії по Мурманської області. Диміло здорово. За попередньою інформацією пожежа виникла в трюмі корабля.
Робітники помітили дим, що виходить з трюму опів на дванадцяту. О 12.55 було підтверджено, що відбувається саме горіння в кабель-каналах. О 13.20 горіння поширилося в приміщення на четвертій палубі.
В гасінні вогню брали участь 25 осіб і 7 одиниць техніки. Вогнеборці провели гасіння полум’я і охолодження конструкцій. Кажуть, що загиблих і постраждалих в результаті пожежі не було.
З’ясування обставин виникнення пожежі триває. Російські ЗМІ підкреслюють, що великий десантний корабель “Митрофан Москаленко” відслужив свій термін і під час загоряння вже знаходився на утилізації.
9 грудня 2020 року було зафіксовано 9 порушень режиму припинення вогню.
Неподалік Талаківки по українських позиціях російські окупанти тричі відкривали провокаційний вогонь з гранатометів різних систем та стрілецької зброї.
В районі н.п. Водяне ворог також провокував наших захисників зі стрілецької зброї.
Поблизу Авдіївки, стрілецької зброї, вогонь вівся ще й з автоматичного станкового гранатомета. Для коригування вогню з АГС зі сторони населеного пункту Мінеральне рашисти використали «квадрокоптер», який наші воїни після перетину “лінії розмежування” збили.
Також, виявлено факт інженерного обладнання позицій противником у бік українських підрозділів в районі населеного пункту Водяне та Луганське. Біля останнього противник здійснив для цього три підриви з використанням зарядів розмінування.
Про зухвалі, нахаюні та підступні дії російських окупаційних військ вкотре було повідомлено представників ОБСЄ через Спільний центр з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін.
Від початку поточної доби, 10 грудня 2020 року, рашисти один раз здійснили “кілька пострілів” зі стрілецької зброї неподалік Мар’їнки.
Всі ворожі постріли були неприцільними, тому українські військовослужбовці вогонь у відповідь не відкривали, переконує пресслужба Об’єднаних сил.
Бойових втрат і поранень серед особового складу Об’єднаних сил немає.
Палата представників конгресу США схвалила оборонний бюджет на 2021 рік, що передбачає санкції проти Російської Федерації. Про це повідомляє прес-служба відомтсва.
Згідно з 740-мільярдним законопроектом, планується:
▶ ️ розширення обмежувальних заходів щодо трубопроводів “Північний потік – 2” і “Турецький потік”; ▶ ️ подальші поставки озброєнь Україні; ▶ ️ заборона на співпрацю американських і російських військових; ▶ санкції проти Туреччини за ЗРК С-400.
Документ підтримали понад 300 депутатів палати представників, тобто понад дві третини загального складу в 438 членів. Таким чином, в разі необхідності палата може подолати вето Трампа, однак це буде потрібно зробити ще й сенату, який поки не голосував за законопроект.
Юрій Бутусов своїми розгромними статтями так дістав чиновників Міноборони, що днями вони запропонувало журналісту зайняти одну з міністерських посад у сферах, які він зазвичай критикує, на вибір – озброєння або логістики, сподіваючись у такий спосіб змусити його «закрити рота» чи розпочати виправдовуватись.
У заяві військового відомства говорилося:
«… Одним з найбезкомпромісніших експертів щодо Міністерства оборони України є Юрий Бутусов. Хтось може вважати його журналістські матеріали упередженими, маніпулятивними, спекулятивними. Хтось може ставити під сумнів компетентність автора, достовірність його джерел та обґрунтованість висновків. В одному йому не відмовити – у небайдужості. Коли мова про конструктивну позицію – це викликає повагу. Критична налаштованість не виключає співпраці і пошуку точок дотику… Міністерство оборони пропонує Юрію Бутусову зайняти одну з міністерських позицій у сферах, на яких фокусується його фахова увага. Це можуть бути, наприклад, напрямки озброєння чи логістики. …Для активного громадянина завжди є можливість переходу від теорії до практики, від позиції стороннього ментора до посадовця, готового на практиці довести вартість своїх знань і слів…»
Юрій Бутусов не забарився із відповіддю:
«Приймаю пропозицію Міноборони, чекаю запрошення до міністра або до президента. Я готовий навести порядок у Міноборони і публікую свою програму дій…
…Я розумію, що раз керівництво Міноборони під час війни визнає свою нездатність впоратися з проблемами управління без мене, журналіста, і пропонує високу посаду, то як відповідальний громадянин, я зобов’язаний прийняти цю пропозицію…
…Цією пропозицією вони визнали справедливість моєї критики на адресу Верховного головнокомандувача Володимира Зеленського та міністра оборони Андрія Тарана про критичну ситуацію в сфері оборони і безпеки, і хочуть виправити ситуацію…
…Оскільки всі посади директорів департаментів по закону можуть бути зайняті виключно на конкурсних засадах, Міноборони не може мені гарантувати будь-яку з цих посад, інакше це буде в чистому вигляді корупція. Таким чином, для заняття посад цивільними особами, які впливають на прийняття рішень, на даний момент відкриті тільки посади міністра та заступників міністра…»
Повністю з «програмою» Юрійя Бутусова ви зможете ознайомитись на його сторінці у Facebook.
Пресслужба української делегації в Тристоронній контактній групі (ТКГ) повідомляє, що наступні кроки для врегулювання збройного конфлікту на Донбасі уже визначені.
Мова йде про подальше звільнення утримуваних осіб, забезпечення повного і безумовного допуску міжнародних організацій до всіх утримуваних осіб, відкриття та належне функціонування пунктів пропуску через лінію розмежування, а також безпековий аспект – розмінування й розведення військ. Також важливою задачею, на думку відомства є продовження обговорення робочих пропозицій України щодо виконання політичних аспектів Загальних узгоджених висновків Паризького саміту від 9 грудня 2019 року.
“Закликаємо Російську Федерацію вжити всіх належних кроків для продовження роботи згаданих форматів задля виконання всіх рішень, прийнятих на рівні лідерів чотирьох країн, а також здійснити реальні кроки з врегулювання збройного конфлікту на основі норм і принципів міжнародного права, поваги до державного суверенітету і територіальної цілісності України” – відзначили у відомстві.
F-16 Fighting Falcon зі складу 115-го винищувального авіакрила (115th Fighter Wing) Національної гвардії штату Вісконсін розбився на півострові Верхній Мічиган приблизно о 20:00 за місцевим часом в вівторок, 8 грудня.
Винищувач виконував планове тренування. На борту знаходився один пілот. Про це повідомляє прес-служба Нацгвардії США.
На місці події знаходяться аварійні служби. Причина аварії в даний час невідомі, інцидент розслідується. Про стан пілота офіційними особами не повідомляється.
Наказ Міністерства у справах ветеранів України «Про Книгу пам’яті добровольців – захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України» від 29.10.2020 № 213, вже зареєстровано в Міністерстві юстиції України, який після офіційного опублікування набере законної сили, інформує mva.gov.ua
Разом з тим експертна група меморіальної роботи Міністерства розпочала збір клопотань для розгляду їх відповідною Комісією з подальшим внесенням відомостей про загиблих добровольців до “Книги пам’яті”.
До клопотання додаються (але не виключно) такі документи:
1) копія свідоцтва про смерть;
2) довідка командира добровольчого формування або особи, яка його заміщує, про перебування, загибель та обставини загибелі особи у складі добровольчого формування під час безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах та у період її проведення;
3) копія довідки органів, які згідно із Законом України “Про боротьбу з тероризмом” визначені суб’єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом, про період безпосереднього виконання особою бойових завдань антитерористичної операції в районах її проведення у взаємодії із суб’єктами, зазначеними в пункті 2 розділу І цього Положення;
4) копія витягу із наказу Антитерористичного центру при Службі безпеки України про залучення особи до проведення антитерористичної операції.
У разі відсутності документів, зазначених у пунктах 2 – 4, підставою для включення до Книги пам’яті, є один із таких документів:
1) свідчення (заява) не менше ніж трьох свідків про обставини загибелі у період безпосередньої участі такої особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, підпис на яких має бути засвідчено нотаріально.
До уваги беруться свідчення (заяви) осіб, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до абзацу першого пункту 19 частини першої статті 6 та/або статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та які мають документальне підтвердження своєї участі в антитерористичній операції у період, за який вони свідчать;
2) копія рішення суду про встановлення факту загибелі особи під час безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах та у період її проведення.
Ми маємо поіменно пам’яти всіх, хто віддав своє життя за незалежність України.
За первинними повідомленнями, що надходять, французький рятувальний вертоліт, на борту якого знаходилося не менше 6 осіб, розбився в Бонвійярі.
Рятувальні роботи не можуть розпочатися через погані погодні умови. Йдеться про вертольот Eurocopter EC 135T1 c б / н F-HJAF, що належить Service Aérien Français (SAF Hélicoptères).
За даними французького бюро розслідування авіаційних подій (Bureau enquêtes accidents pour la sécurité de l’aéronautique d’État або BEA) вертоліт впав в гористій місцевості в районі Бонвійяра, департамент Савойя у французьких Альпах.
Вертоліт отримав пошкодження, вижила тільки одна людина з шести, що знаходилися у вертольоті – пілот вертольота.
Українські верфі споконвіку мали багаторічний досвід проектних робіт, будівництва та модернізації бойових кораблів. За часів СРСР багато з них успішно показали себе в реальних бойових діях, починаючи з Другої світової війни і продовжуючи локальними конфліктами.
Після проголошення незалежності України найбільший науково-дослідний і проектний центр кораблебудування розташувався в Миколаєві, називається він SRDSC (State Research & Design Shipbuilding Centre, Казенне підприємство «Дослідно-проектний центр кораблебудування», входить до корпорації «Укроборонпром»). Працює він на багатьох верфях, зокрема, в Миколаєві, Києві (до окупації – в Очакові, Севастополі, Феодосії та Керчі). З 1992 року SRDSC підготував багато проектів військових кораблів – есмінці, фрегати, корвети, катери прикордонних військ і т.д. На початку нульових одним з них став проект «Гюрза» (Desert Viper) – катер з елементами технології стелс, озброєння якого мали скласти башти від БМП-2 на носі і на кормі від БТР-70/80.
Тоді Україні вдалося зацікавити «Гюрзою» Узбекистан, який за американські гроші замовив на верфі заводу «Ленінська кузня» будівництво двох таких катерів. З 2005 року катери типу «Гюрза» несуть службу на річці Амудар’я в районі міста Термез, де перекривають контрабанду зброї та наркотиків на кордоні з Афганістаном.
У 2015 році, коли з’явилася необхідність швидкого насичення ВМСУ катерами, проект був серйозно перероблений – було збільшено водотоннажність і загальні розміри (щоб катери ходили не по річках, але і в прибережних районах Азовського і Чорного морів). Був змінений і склад озброєння – замість башт БМП та БТР катери отримали два дистанційно керованих модуля «Катран-М» (має 30-мм автоматичну гармату ЗТМ-1, 30-мм автоматичний гранатомет КБА-117, 7,62-мм кулемет КТ, а також пару вітчизняних ПТРК «Бар’єр» з лазерною напівактивною системою наведення).
«Гюрза-М» вийшов більшим за попередника і має повну водотоннажність 50,7 тонни, довжину 23 метри, ширину 4,8 метра і осадку 1 метр. Максимальна швидкість ходу — до 28 вузлів, дальність плавання — 700 миль, автономність — п’ять діб, екіпаж — п’ять осіб. Перші два катери серії для ВМСУ були закладені в жовтні 2012 року, передбачалося, що до 2020 року буде збудовано 20 кораблів серії, але цьогоріч в липні командування повідомило, що зупиняться на 8 кораблях (7 уже на чергуванні, коли буде добудовано останній, невідомо).
Про всі технічні характеристики корабля сказано багато, тож слід одразу звернутися до досвіду його використання. Ключова перевага – малопомітність для радіолокаційних та інфрачервоних засобів і навіть візуального спостереження. Ймовірному супротивнику виявити чітке місцезнаходження катера вкрай важко.
Найкраще про цей «козир» можуть розповісти наші моряки: ось відгук командира МБАК «Бердянськ», молодшого лейтенанта Романа Мокряка:
“Під час одного з виходів у море ми вкотре переконалися в тому, що головна перевага катера — його непомітність. Уявіть собі: на морі легкий туман, видимість — близько 20 кабельтових (3700 метрів – ред.). Щоб візуально виявити хоча б силует «Аккермана» (один з катерів проекту, на озброєння взятий 2016 року – ред.), мені знадобилося хвилин десять, і це при тому, що я знав, куди треба дивитись. Якщо ж ви не знаєте, то й розгледіти щось на розмитому горизонті майже неможливо. Що ж до радіолокаційних засобів, то ми перевіряли за допомогою різних локаторів, і жоден із них не зміг видати чітке положення катера”.
Окремо слід згадати і про сучасні двигуни американської фірми Caterpillar, про автоматизовану систему управління кораблем, а також про вкрай сучасну систему радіозв’язку.
Теоретично усе це надає «Гюрзі» безліч переваг: непомітно розставити мінні загородження на шляху противника, або, якщо ціль одиночна, наблизитися впритул і розстріляти командирську рубку.
Читайте також:
http:///mi-14-protychovnovyi-helikopter/
Однак серед перелічених достоїнств катера криються і головні його недоліки. Проект «Гюрза-М» можна було б безумовно вважати вдалим, якби не «поправки» на те, з яким ворогом ВМСУ врешті-решт довелося мати справу. Якщо в середині 2000-их ним ввижалася Румунія (конфлікт з островом Зміїний), то тепер це Російська Федерація; морські потужності цих країн неспівставні за кількістю і якістю.
Отже, катери цієї серії мають усі притаманні недоліки «москітного флоту», головний з яких – мала дальність дії і автономність, які не дозволяють діяти на великих відстанях від бази, а також в складних погодних умовах. Також катери моделі «Гюрза-М» мають вкрай обмежені можливості щодо захисту від авіації і крилатих ракет супротивника (вся катерна система ППО – це не найсучасніші переносні зенітно-ракетні комплекси). Таким чином, вони можуть діяти тільки під надійним прикриттям частин берегової оборони та морської авіації. Але і з одним, і з іншим у нас зараз проблеми.
А як показали події листопада 2018 року в районі Керченської протоки, близький вогневий контакт для «Гюрзи-М» можливий тільки з противником з легким озброєним (броню було пробито гарматою середнього калібру). Крім того, застосування навіть дуже якісного протитанкового ракетного комплексу в морських умовах ускладнене; все інше озброєння може застосовуватися виключно в умовах шторму до трьох балів.
Ось, наприклад, оцінка наших катерів, яку кілька років тому видало німецьке видання Bild:
“Kатери будуються з використанням бронесталі товщиною 8 мм… До недоліків проекту відноситься недостатня мореплавність катерів, так як вони можуть виходити в море при хвилюванні моря не більше 4 балів, також має місце обмеження щодо застосування зброї – воно може використовуватися при хвилюванні моря до 2 балів…”
“…Крім того, на катерах відсутня протикорабельна зброя, а 30-мм гармати і ПТУР «Бар’єр» дозволяють боротися тільки з катерами аналогічного класу…. у катерів вельми обмежена дальність патрулювання (всього 12 миль при табличній 700-мильній дальності плавання). Така дальність визначена в зв’язку з обмеженнями по запасах для екіпажу і недостатньою швидкістю катера.
При цьому «Гюрза-М» відносно дешевий у порівнянні з катерами європейських проектів, і, принаймні, на папері, він непогано озброєний для 50-тонного корабля”.
Зауважимо, що на думку авторів публікації, «збільшений в два рази «Гюрза-М», оснащений своєю ж артилерійською установкою, але сучаснішим бойовим модулем «може стати ідеальним рішенням для українського флоту».
Зараз вже, вочевидь, можна казати про те, що вдвічі більшої «Гюрзи» ВМСУ не отримає – ставку зроблено на отримання списаних кораблів союзників (штатівські «Айленди») та на спільне виробництво катерів (за британським проектом 50-метрові ракетні катери водотоннажністю близько 400 тонн, що можуть нести до восьми протикорабельних ракет).
На думку автора, щоб відзначити проект «Гюрза-М» з позитивного боку – немає нічого кращого, ніж почитати помийні матеріали російських військових оглядачів, в яких непомірно багато уваги приділено цій моделі. Згадуються усі вищеназвані недоліки «Гюрзи», але без важливого уточнення – корабель розроблявся для зовсім інших завдань, і саме вони, росіяни, поставили перед нами нові і куди більш складніші. Про те, що це в першу чергу річковий катер, і що його свого часу оцінили й за кордоном – ні слова.
Отже, у найближчі роки «Гюрза-М», безумовно, складатиме основу все ще «напівмоскітного» українського флоту, адже навіть американські «Айленди» за озброєнням їх не перевершують. І зайвий раз нагадаємо, що в цей же час країна має терміново шукати нові кораблі для відновлення повноцінного флоту.
Андрій Артюх, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
