Акти вандалізму на території меморіалу розпочалися ще з перших днів після його створення. Там ламали прапори, трощили банери, викрадали квіти. Це не просто знущання — це завдає моральної шкоди тим, хто щодня приходить сюди до рідних та близьких. Само тому родини загиблих захисників України, які об’єдналися в громадську організацію «Родина Янголів», виступили з ініціативою встановлення системи відеоспостереження біля меморіалу.

Про це повідомляє міська рада.

«Меморіал – це святе місце. Це єдине місце, де я можу «зустрітись» із сином. Тут я можу з ним побути, поговорити. Для нас це не просто таблички чи прапори – це наш зв’язок із тими, кого забрала війна. Він пішов на фронт наприкінці 2023-го, а у січні 2024 року загинув у своєму першому бою в районі населеного пункту Білогорівка Луганської області. Я дуже сумую за сином, і це місце – єдине, де я можу побути поруч з ним», — каже мати загиблого, членкиня ГО «Родина Янголів» Наталія Зубарєва.

Нині на Площі Єдності працюють вісім камер відеоспостереження. Для цього проклали понад 200 метрів оптоволоконного кабелю. Відеопотік цілодобово передається до центру, де він буде зберігатися протягом 30 днів. Оператори центру активно взаємодіють з представниками патрульної поліції, що дає можливість миттєво реагувати на події.

«Ми дійсно чекали на ці камери. Нам ламали прапорці, викрадали їх.  Це не просто речі — це наша пам’ять, наша скорбота. Ми звернулися до Олега  Денисенка, до мера Бориса  Філатова — і нас почули. Ми щиро вдячні, бо це означає: до нашого болю поставились із повагою», — каже засновниця ГО Любов Коваленко.

Сьогодні в Дніпрі встановлено вже 2 498 камер відеоспостереження. Мешканці можуть безкоштовно отримати запис, заповнивши Google-форму. Там треба вказати особисті дані, час події та локацію, де вона відбулася. Отримати запис можна протягом 30 діб з моменту події.

Посилання на запит отримання запису з камер відеоспостереження у Дніпрі:

– Для фізичних осіб:

https://forms.gle/LqgvbhWfQq6xLwfz7

– Для юридичних осіб:

https://forms.gle/EAz4ziGbij3UTUab8

Господарства Черкаської області, що створені ветеранами, і які обробляють до 100 гектарів сільськогосподарських угідь, можуть отримати фінансування в межах обласної програми. Виплати з розрахунку 5 000 гривень на кожен гектар виплачуватимуть упродовж бюджетного року. Кошти можна буде витратити на покращення матеріально-технічної бази господарства. Заявки прийматимуть до 1 листопада 2025 року.

Про це повідомляє Черкаська обласна військова адміністрація.

Для отримання фінансової підтримки необхідно подати:

• заявку за встановленою формою;
• міжнародний номер банківського рахунку (IBAN);
• фінансову звітність за минулий рік та останній звітний період;
• довідку про відсутність заборгованості з платежів або витяг про стан розрахунків з бюджетами та цільовими фондами;
• письмове зобов’язання повернути кошти у разі їх незаконного одержання або нецільового використання;
• витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
• інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою;
• письмове зобов’язання, що у поточному році не отримувалися інші бюджетні кошти за цим напрямом;
• форму № 29 – «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду»;
• копію посвідчення учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни.

Документи приймають у департаменті агропромислового розвитку Черкаської обласної адміністрації. Телефон для довідок: 0472-63-15-06.

На засіданні комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики його голова Данило Гетманцев заявив, що єОселя не працює для ветеранів. За весь період роботи програми державного іпотечного кредитування ветеранам видано лише 341 кредит проти 2536 кредитів для чинних військовослужбовців.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це йшлося на засіданні ВРУ ФПМП.

“Причина полягає в тому, що за дизайном програми ветерани отримують кредити за 7% річних, а військовослужбовці – за 3% річних. Коли військовослужбовець припиняє контракт, він переходить на 7%. Дивна логіка такого рішення, але навіть якщо військовослужбовець помирає, то також втрачає право на 3%”, — пояснив Гетманцев.

За його словами, для успішного функціонування програми необхідно збільшити фінансування за рахунок неефективних програм Мінекономіки, зокрема кешбеку, та інших джерел. Також слід удосконалити дизайн програми шляхом усунення відверто дискримінаційних норм про збільшення відсотків для військовослужбовців, звільнених у запас, і поширити програму на мобілізованих.

Заступник міністра у справах ветеранів Руслан Приходько підтвердив проблему, зазначивши, що лише 389 ветеранів війни скористалися програмою. При тому, що в Україні понад 1,3 млн учасників бойових дій та близько 130 тис. ветеранів з інвалідністю.

“Якщо говорити про реалістичність застосування такого інструмента для забезпечення житлом ветеранів війни, то це більше фінансова іпотека, ніж соціальна”, – підкреслив він.

Голова правління Укрфінжитла Євген Мецгер заперечив окремі цифри, стверджуючи, що статус ветерана мають понад 4 тис. позичальників програми. А кредитів уже видано 18 тис.

Також він уточнив, що програма охоплює не лише діючих військових та учасників бойових дій, а й увесь силовий блок. За його словами, понад 9 тис. військовослужбовців і їхніх сімей отримали кредити, включаючи не тільки людей, які служать за контрактом, а й тих, хто працює в ДСНС, прикордонній службі та ГУР.

Натомість голова Національного банку України Андрій Пишний зазначив, що проблематика відмови в наданні кредиту військовослужбовцям не є масовою. За його словами, у 2024 році до НБУ надійшло 669 скарг з усіх питань щодо військовослужбовців, з яких лише 13 стосувалися відмови в кредитуванні за період із 2019 року по 2025 рік.

Він наголосив, що зазвичай військовослужбовці та їхні дружини чи чоловіки повідомляють про свій статус уже після укладання договору про споживчий кредит. До того ж причиною відмови у кредитуванні може бути не лише статус військовослужбовця, а й низька кредитоспроможність, негативна кредитна історія або невідповідність іншим критеріям банків.

13 червня стартує інтенсив «Мистецтво ветеранського бізнесу», який допоможе ветеранам, що повернулися з фронту, розібратися в основах підприємництва та управління власною справою. Програма навчить учасників розбиратися в нюансах ветеранського бізнесу, ефективно захищати власні права та якісно розв’язувати операційні задачі.

Про це повідомляє Асоціація підприємців-ветеранів АТО (АПВА).

«З досвіду спілкування з ветеранами ми бачимо, що на етапі визначення з подальшою діяльністю хлопці та дівчата мають певні сумніви через думки на кшталт “я за три роки вже геть не орієнтуюся в підприємництві”, “я понад 3 роки тільки воював і вже геть втратив навички”, ”я йшов захищати Батьківщину, маючи прекрасну роботу. Зараз підприємство знищене, повертатися нема куди. А шукати нове місце – не знаю, бо незнайомий колектив і як сприймуть мене з моїми контузіями…”, “Я нічого не хочу робити і пів року мінімум до мене не підходьте. Чим годувати родину? Та немає в мене вже родини. А сам якось буду існувати”», – діляться організатори з Асоціації підприємців-ветеранів АТО.

У програмі – особиста діагностика, вибір між працевлаштуванням чи власною справою, визначення особистих цілей та функцій бізнесу. Зокрема учасники отримають:

• 9 офлайн лекцій по 3 години
• Відеоуроки та навчальні матеріали з актуальною інформацією відповідно до змін у законодавстві
• Необмежений доступ до записів усіх лекцій в особистому кабінеті
• Відеоуроки та навчальні матеріали з актуальною інформацією відповідно до змін у законодавстві.
• Розбір реальних кейсів для закріплення знань, виконання практичних завдань
• Зворотний зв’язок та консультації від провідних експертів-практиків
• Можливість одразу застосовувати отримані навички у роботі

Детальніше про курс і реєстрація – за посиланням.

Ветерани та їхні родини тепер можуть швидше знайти допомогу фахівців завдяки новому онлайн-інструменту. Мапа контактів фахівців супроводу ветеранів уже містить понад 1180 записів і має стати ключовим ресурсом для налагодження взаємодії між ветеранськими спільнотами та службами підтримки.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Оксану Коляду, голову правління громадської організації «Простір можливостей».

«Нам вдалося зібрати контактні дані усіх фахівців, які працюють в громадах України. Мапа контактів фахівців супроводу ветеранів – це інструмент, де сьогодні ветеран та ветеранка, їхні родини, спеціалісти інших служб зможуть знайти фахівців у потрібній громаді», – зазначила Коляда.

Вона уточнила, що наступним кроком стане розширення цього ресурсу: «Далі буде інформація про всі ветеранські простори в Україні, усі департаменти і структурні підрозділи ветеранської політики, про офіцерів супроводу в закладах охорони здоров’я відомчих і фахівців супроводу в лікарнях цивільних та контакти сержантів супроводу у військових частинах».

Зараз у громадах працюють понад тисячу фахівців супроводу ветеранів. Планується, що до системи у майбутньому долучаться близько шести тисяч фахівців.

Міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова під час робочого візиту на Рівненщину заявила, що ветерани та ветеранки становлять 17% населення України. Вона наголосила, що ветеранська політика — це не лише вшанування, а передусім реальні послуги, гідні умови та системна підтримка.

Про це повідомляє пресслужба Рівненської обласної державної адміністрації.

У межах візиту Наталії Калмикової відбулася нарада з представниками обласної влади, профільних служб і громад. До обговорення долучилися також майже 50 ветеранів з різних куточків Рівненщини. Нарада пройшла у форматі відкритого діалогу, під час якого обговорювали питання медичного забезпечення, реабілітації, житлових потреб, освіти для дітей ветеранів, підтримки родин і спортивних програм.

Міністерка презентувала ключові напрямки Національної стратегії ветеранської політики. Кожна область, зокрема Рівненська, розробила власний план дій для підтримки захисників і їхніх родин. «Ми маємо будувати державу, де ветерани та ветеранки не виживають, а реалізуються», — підкреслила Наталія Калмикова.

Один із пріоритетів стратегії — відновлення людського капіталу. У цій сфері діє спільний пілотний проєкт Міністерства охорони здоров’я та Мінветеранів: сімейні лікарі, які працюють з ветеранами, отримують підвищений коефіцієнт капітаційної ставки, а ветерани — розширений пакет послуг. Як зазначив заступник міністра Руслан Приходько, вперше вводиться обов’язковий моніторинг якості медичних послуг для ветеранів.

У сфері ментального здоров’я збільшено оплату психологічної підтримки: від 600 до 1200 грн за годину. Міністерка закликала громади та фахівців укладати контракти для надання цих послуг, наголосивши, що ментальне здоров’я ветеранів не менш важливе, ніж фізичне.

Учасники наради також обговорили спортивну реабілітацію та освіту. Держава продовжує фінансувати спортивні заняття для ветеранів, з липня стартує новий прийом заявок і грантова ініціатива для закупівлі спортивного обладнання у громадах. Для дітей загиблих захисників та учасників бойових дій передбачено стовідсоткове відшкодування вартості навчання.

Значну увагу приділили питанням працевлаштування та економічної незалежності. Нині для ветеранів відкрито понад 14 тисяч вакансій. Тривають програми грантів для ветеранського підприємництва через платформу «єРобота» та проєкти з розвитку самозайнятості.

Минулого року житло отримали 4600 ветеранських родин по всій країні. Ця програма триває і буде розширюватися: найближчим часом кошти на новий етап мають надійти до обласного бюджету.

Ще один напрямок — залучення ветеранів до викладання предмета «Захист України» у школах та підготовки молоді до національного спротиву. «Ветерани мають необхідні навички, і це — безцінний ресурс для безпеки країни», — додала Калмикова.

Крім того, разом з Мінцифри розробляють цифрову платформу «Ветеранська Дія» — зручний набір державних послуг для ветеранів в онлайн-форматі.

Рівненщина активно впроваджує ці ініціативи. Начальниця Управління з питань ветеранської політики Рівненської ОДА Марина Корольова розповіла про роботу Штабу ветеранської політики, Центру підтримки ветеранів та інших служб. За її словами, усі 52 Центри надання адміністративних послуг в області, зокрема мобільний ЦНАП у військовому госпіталі, вже надають послуги ветеранам.

Начальник Рівненської ОВА Олександр Коваль наголосив на важливості постійного зв’язку з ветеранською спільнотою: «Ми запроваджуємо щомісячні зустрічі з ветеранами в усіх районах області. Це дозволить не просто почути проблеми, а реагувати на них швидко та ефективно. Політика має формуватись від ветерана, а не з кабінету».

У Херсонській області посилили соціальну підтримку для ветеранів і сімей загиблих захисників. Зокрема, передбачені одноразові виплати, пільги на комунальні послуги та безоплатне медичне обслуговування.

Про це свідчить розпорядження начальника Херсонської ОВА Олександра Прокудіна.

Херсонська обласна військова адміністрація внесла зміни до програми соціальної підтримки військовослужбовців, ветеранів, а також сімей загиблих захисників та захисниць України.

Серед ключових оновлень — посилення медичної, фізичної та психологічної допомоги для рідних загиблих воїнів. Зокрема, члени їхніх сімей зможуть безоплатно лікуватися в Херсонському обласному госпіталі ветеранів війни.

Також планується створити пункти психологічної допомоги при медичних закладах, де лікуються військовослужбовці. Це має забезпечити доступ до фахової підтримки без зайвої бюрократії та черг.

Окрім цього, передбачили щорічне медичне обстеження й диспансеризація для сімей загиблих захисників. У разі потреби їх госпіталізуватимуть до відповідних закладів охорони здоров’я. Всі витрати покриваються коштом бюджету.

Ще один пункт — позачергове обслуговування у лікарнях та аптеках. Це правило стосуватиметься усіх членів родин загиблих ветеранів і військових.

Крім медичних послуг, у програмі передбачено матеріальну підтримку. Сім’ям загиблих захисників передбачили одноразову матеріальну допомогу в розмірі 50 тисяч гривень. Ветерани війни, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, зможуть отримати одноразову допомогу в 10 тисяч гривень. Окремо у програмі передбачена пільга на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 50%.

Серед інших витрат у бюджеті також закладено понад 300 тисяч гривень на медичну допомогу, реабілітацію, створення психологічних пунктів та безоплатне лікування для рідних загиблих у госпіталі ветеранів війни.

На початку року у Бериславській громаді на Херсонщині відкрився ветеранський простір — спеціальне місце для підтримки ветеранів, їхніх сімей, а також родин загиблих і зниклих безвісти захисників України. Тут регулярно проводитимуться зустрічі та заходи, які надаватимуть психологічну, соціальну та юридичну допомогу.

6 червня в Ізмаїльському палаці спорту відбулася подія, покликана допомогти ветеранам війни, які отримали поранення, знайти нові можливості для фізичної та психологічної реабілітації. Про це повідомляє журналістка Альона Ходарченко. Захід був присвячений знайомству з адаптивними видами спорту, які стрімко розвиваються на Одещині.

Ініціаторами стали самі ветерани — ГО «Вільні воїни», БО «Це важливо» та управління фізичної культури і спорту Одеської обласної державної адміністрації. Відвідувачі мали змогу побачити стрільбу з лука, волейбол сидячи, піклбол і баскетбол на кріслах колісних. Подія також стала майданчиком для знайомства з учасниками Invictus Games — ветеранами, що вже пройшли свій шлях відновлення.

Однак попри значення заходу, в залі опинилися лише близько 15 глядачів — усі ветерани. За словами журналіста видання «Південь сьогодні», очікувана масштабність не реалізувалась.

Невдовзі після завершення події на своїй сторінці в соцмережі керівник БО «Це важливо» Денис Жарков опублікував різкий допис, в якому звинуватив районну владу у нехтуванні:

«А давайте поговоримо про тих, кому нас…ти на ветеранів! Сьогодні мав відбутися чудовий захід, під час якого ветерани по системі рівний рівному мали б показати побратимам, що таке адаптивний спорт, розказати – показати – продемонструвати – долучити всіх охочих. Це чудовий майданчик, де відкриваються нові можливості для тих, хто захищав нашу країну. Але є але … ПРЯМИЙ саботаж від Ізмаїльської РДА. І про це нам було сказано».

Організатори повідомили, що Ізмаїльська районна військова адміністрація була поінформована про дату проведення ще 12 квітня — майже за два місяці до самого заходу. Жарков наголосив: попередні громади — Доброславська, Окнянська, Захарівська та Старокозаче — приймали аналогічні події гідно, на відміну від Ізмаїльського району.

Крім того, він зазначив, що учасники заходу — ветерани, які проводили показові виступи — подолали понад 400 км в обидві сторони:

«Про це треба говорити, за це треба карати (за таку зневагу і саботування). «Ми не знали що від нас вимагається», – так сказали представники місцевої влади (попередні райони знали, а вони не знали…) Але це БРЕХНЯ, адже комунікуючи з представниками управління спорту Одеської ОВА, все було у них добре …на словах. А на ділі …. театр абсурду».

У відповідь на цю критику долучилась фахівчиня із супроводу ветеранів війни Ізмаїльської міської територіальної громади Тетяна Бурьян. У коментарі вона пояснила свою позицію та роботу, яку провели в громаді:

«Я фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб Ізмаїльської міської територіальної громади. Зі своєю колегою ми відпрацювали весь наш список ветеранів – осіб з інвалідністю внаслідок війни і тих, хто на супроводі, і тих, з ким спілкуємось без офіційного супроводу. Зробили все, що від нас залежить – донесли інформацію, запросили. Але є і людський фактор, багато хто є чинним військовослужбовцем, хтось знаходиться на реабілітації, хтось у від’їзді, у когось робота!!!!

Ветерани в Ізмаїльському районі не Без Уваги!!! Разом з ними долаємо їх нагальні питання та робимо перехід від військової служби до ветеранського життя легшим!!

Дякуємо вам за захід. Нашим ветеранам, з якими ми прийшли, дуже сподобалось.

Перемоги нам».

На ці слова Жарков відповів, подякувавши за підтримку, але водночас звернув увагу на головну претензію:

«Вам дякую. Дійсно є людський фактор. Але організація на рівні «для галочки» – і це адресовано саме РДА ІЗМАЇЛЬСЬКІЙ».

Обурення викликала й офіційна публікація пресслужби Ізмаїльської РДА: в ній спершу перелічені чиновники, що були присутні, а вже потім — організатори події, серед яких згадані Одеська ОДА, управління спорту, БО «Це важливо» та ГО «Вільні воїни». Така ж і структура фотозвіту: спочатку фото чиновників, лише потім — ветеранів.

У Харківській області на посаду помічника з питань ветеранської політики у поліції призначили ветерана Володимира Чайку. Він працюватиме з ветеранськими організаціями, підтримуватиме побратимів і ділитиметься власним досвідом.

Про це повідомляє Нацполіція.

Володимир Чайка розпочав службу у карному розшуку у 1992 році, а у 2006-му звільнився за станом здоров’я після поранення під час виконання завдання. У 2014 році добровільно приєднався до Збройних сил України, служив у 79 окремій десантно-штурмовій бригаді на посаді заступника командира роти.

З початком повномасштабного вторгнення Чайка приєднався до 127 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ та обороняв Харківщину. Завершив службу через вік.

За час служби Володимир Чайка отримав низку нагород, серед яких орден «За мужність» III ступеня, орден Богдана Хмельницького III ступеня, медаль «За військову службу Україні» та Срібний хрест Головнокомандувача.

У своїй новій ролі він планує сприяти співпраці поліції з ветеранськими спільнотами та допомагати колишнім військовим адаптуватися до мирного життя.

Під час великої війни на Харківщині загинули 20 поліцейських, ще понад 500 отримали поранення. Подібні посади помічників з ветеранської політики з’являються у поліції й в інших регіонах, зокрема на Полтавщині, де її обійняв ветеран В’ячеслав Ясько.

У Житомирі завершилося навчання першого набору Академії підприємництва для ветеранів. Протягом місяця 24 учасники двічі на тиждень опановували знання, необхідні для започаткування власної справи.

Про це повідомляє Житомирська Міська Рада.

Навчальна програма передбачала практичні заняття з реєстрації бізнесу, пошуку фінансування та просування послуг у соцмережах. Викладачами були підприємці, бухгалтери та маркетологи, які зосередилися на реальному досвіді — учасникам пропонували лише корисні інструменти для роботи.

Серед випускників — ветеран Дмитро Денисюк. До війни він займався ремонтом зварювального обладнання, а нині планує відкрити салон краси разом із дружиною. «Там буде все: зачіски, манікюр, візаж, масаж, догляд. Щоб людина прийшла за стрижкою — а вийшла з вау-ефектом», — розповів Дмитро.

Він прагне створити не тільки сервіс, а й соціальну ініціативу — щомісяця надавати ветеранам 30 безоплатних стрижок і навчати молодь. Одним із найкорисніших досвідів, за словами Дмитра, стала зустріч із власником місцевої мережі магазинів. «Людина може прийти лише на стрижку, а залишитися і на манікюр, і на масаж. Це — про довіру», — зазначив він.

На фінальному занятті обговорювали грантові можливості та підтримку від держави. Дмитро зізнався, що раніше самостійно намагався розібратися через портал «Дія», але під час курсу отримав усі потрібні відповіді. Він готовий працювати над бізнес-планом і продовжувати свій шлях.

Академію підприємництва організувало Управління у справах ветеранів Житомирської міської ради. Її мета — допомогти ветеранам адаптуватися до мирного життя та знайти себе у власній справі.