25 січня 2021 року було зафіксовано сім порушень режиму припинення вогню.
Неподалік Південного збройні формування Російської Федерації двічі відкривали вогонь зі зброї різних видів – мінометів 120-го калібру, протитанкового ракетного комплексу, станкових протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів.
Поблизу населеного пункту Хутір Вільний, російсько-окупаційні війська вели вогонь по позиціях українських захисників з автоматичних станкових гранатометів, ручних протитанкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
Під час обстрілів отримав поранення один український воїн, повідомляє персслужба Об’єднаних сил.
“Вогнепальне наскрізне кульове поранення спини з правої сторони. Стан важкий. Це солдат 92-ої бригади, який сьогодні потрапив під обстріл бойовиків. “Всеосяжне припинення вогню” зранку привітало українців вісьмома прильотами ВОГів та чотирма обстрілами з крупнокаліберного кулемету. І це лише на тій позиції, де знаходився цей солдат”, – написав на своїй сторінці Андрій Цаплієнко.
Біля Тарамчука противник двічі відкривав вогонь з автоматичних станкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
Неподалік Водяного, що на Приазов’ї та Павлополя окупанти використали проти наших захисників стрілецьку зброю, а неподалік Водяного – ще й підствольний гранатомет.
На обстріли окупантів ЗСУ змушені були відповідати вогнем у відповідь.
Про факти порушення режиму припинення вогню через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ.
Сьогодні з ранку, 26 січня 2021 року, вздовж всієї “лінії розмежування” порушень “режиму припинення вогню” поки що не зафіксовано.
Королівські ВПС Малайзії представили прототип безпілотного бойового літального апарату, який озброєний двома карабінами Colt M4. Про це повідомляє “Mymilitarytimes”.
В якості платформи використаний дрон серії DJI Matrice 200, що випускається відомою китайською компанією з Шеньчженя DJI. Невідомо, чи дійсно це справжній прототип або просто експеримент, проведений Військово-Повітряними Силами.
Коли компанія DJI вперше випустила серію M200 в лютому 2017 року, це ознаменувало нову еру для комерційних дронів. У свою чергу, серія M200 V2 – це перезавантажена версія цього спеціалізованого рішення, яке стало синонімом якісних безпілотних літальних апаратів.
150 років тому, 13 (25) лютого 1871 року, у містечку Новоград-Волинський народилась Ларииса Петрівна Ко́сач (у шлюбі Ко́сач-Кві́тка), більш відома як Леся Українка.
Мати, Ольга Петрівна Драгоманова-Косач — була дворянкою за походженням. Як і її всесвітньо відома донька вона була поетеса й дитяча письменниця, яка друкувала свої твори під псевдонімом Олена Пчілка. Ольга Петрівна, також була активісткою українського жіночого руху, видавала альманах «Перший вінок». Олена Пчілка займалася всебічною освітою, підтримкою творчості та лікуванням Лариси Косач (приватні педагоги, публікації, подорожі), і виховувала доньку сильною людиною без надмірного виявлення почуттів.
Ольга Петрівна Драгоманова-Косач була сестрою Михайло Драгоманов, учений, громадський діяч, відомого своїми «соціалістичними ідеями». Дядько теж досить суттєво вплинув на формування характер племінниці, познайомив зі своїми соціалістичними переконаннями, ідеалами служіння батьківщині, допомагав як літературний критик і фольклорист. Під час перебування у Софії Михайла Драгоманова називали «Українець». Скоріше а все, саме дядько і «подарував» Лари́са Петрі́вні літературний псевдонім «Українка».
Батько, Петро Антонович Косач — дворянин, високоосвічений поміщик, який дуже любив літературу і живопис, був дійсним статським радником та повітовим маршалком (щось на зразок сучасного голови райдержадміністрації).
Лари́са Петрі́вна була другою дитиною в сім’ї. Крім нею у подружжя Косачів були старший син Михайла та молодші за Ларису — Ольга, Оксана, Микола та Ізидора.
Дитячі роки Лесі Українки пройшли на Волині: у Новограді-Волинському, Луцьку, селі Колодяжне (що під Ковелем). У будинку Косачів часто збиралися письменники, художники і музиканти, влаштовувалися вечори і домашні концерти. Лариса Косач мала винятково сприятливі обставини для шліфування вродженого мистецького хисту.
Лариса Косач навчилася читати у 4 роки. Леся (одне з сімейних імен Лариси, що стало літературним псевдонімом. Леся разом Михайлом навчалися у приватних учителів.
Влітку 1876 року того ж року Ольга Петрівна Драгоманова-Косач з Михайлом та Лесею відпочивали в селі Жабориці. Саме тут майбутня поетеса вперше чує розповіді матері про Мавку.
Коли в 1878 батьки Лариси поїхали на Всесвітню виставку до Парижа, дітей доглядала Олена Косач, сестра Ларисиного батька. Дружба з «тіткою Єлею» залишила помітний слід в житті та творчості поетеси.
7 (19) листопада 1878року наказом міністерства внутрішніх справ Петра Косача перевели на роботу до Луцька. Скоріше за все «переведення» було «покаранням» за батька за його «українофільство» та за побачення, під час подорожі до Парижа на виставку 1878 року, з емігрантом, батьковим другом, а материним братом Михайлом Петровичем Драгомановим
Навесні 1879 Петро Косач перевозить до Луцька всю родину. У березні «тітку Єлю» Олену Косач заарештовано за участь у замаху на шефа жандармів Дрентельна; пізніше її вислано в Олонецьку губернію, а 1881 р. заслано до Сибіру на 5 років (м. Ялуторовськ Тюменської обл., а потім у м. Тюмень). Леся, вражена звісткою, між 1879 і 1880 роками пише свою першу поезію — «Надія».
Влітку 1880 тітка Лариси Олександра Косач-Шимановська з двома синами переїздить до Луцька, мешкає в родині Косачів. Причиною переїзду став арешт і заслання до Сибіру її чоловіка Бориса Шимановського. «Тітка Саша» — перша Лесина вчителька музики.
Віршувати Лариса Косач почала в 9 років: поезію «Надія» написала під впливом звістки про долю тітки Олени Антонівни Косач (в шлюбі Тесленко-Приходько), засланої за участь у революційному русі. 1884 року у львівському журналі «Зоря» вперше надруковано вірші «Конвалія» та «Сафо» і зафіксовано ім’я — Леся Українка; у наступних перевиданнях до вірша «Сафо» Леся додала посвяту братóвій: «Любій Шурі Судовщиковій на спомин». 1885 року у Львові вийшла збірка її перекладів з Миколи Гоголя (виготовлена спільно з Михайлом).
http:///tendentsii-rozvytku-suchasnykh-pzrk-foto/
.
1881 мати повезла Михайла, Ларису, Ольгу до Києва для навчання під керівництвом приватних вчителів. Михайло й Лариса починають вчитись за програмою чоловічої гімназії, Лариса бере уроки гри на фортепіано у Ольги О’Коннор, дружини Миколи Лисенка.
На початку травня 1882 року Косачі переїздять в село Колодяжне, що стає їхнім постійним місцем проживання.
6 (18) січня 1881 під час святкування Водохреща десятилітня Лариса сильно застудилася. Влітку 1883 року у Лариси діагностували туберкульоз кісток, у жовтні професор Олександр Рінек прооперував їй ліву руку, видаливши кістки, уражені патологічним процесом. У грудні Лариса повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з допомогою матері вивчає французьку і німецьку мови, що дає змогу пізнавати скарби письменства інших народів і культур.
З 13 років (1884) Лариса Косач починає активно писати вірші. Перші спроби стараннями матері публікувались на сторінках галицьких українськомовних часописів «Зоря», «Дзвінок», ЛНВ («Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло» й ін.). Цього року з’явився псевдонім «Леся Українка».
Псевдонім «Леся Українка» був фамільним: Лесею її звали Косачі, а «Українцем» називався в еміграції Михайло Драгоманов.
Маючи також художній хист, деякий час брала уроки у Київській рисувальній школі Олександра Мурашка, звідки залишилась одна картина олійними фарбами. Пізніше Ларисі довелося здобувати освіту самостійно, з материною допомогою.
Про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів» (надрукований в Катеринославі, 1918).
Лес Українка знала багато європейських мов, крім слов’янських (української, російської, польської, болгарської), також англійську, німецьку, французьку, італійську, давньогрецьку та латину, бралася за вивчення грузинської, шведської, іспанської. Тому багато перекладає, зокрема Гоголя, Тургенєва, Міцкевича, Марію Конопніцьку, Гайне, Гюґо, Свіфта, Шекспіра, Байрона, Жорж Санд, Аду Негрі, Гергарта Гауптмана, Метерлінка, Гомера.
Соціально-політичного світогляду Лариса Косач сформувала після річного (1894—1895) перебування у М. Драгоманова в Софії і його трагічної смертї. У 1896—1898 рр. Леся Українка стає однією зі співзасновників першої на Наддніпрянщині української соціалістичної організації.
Історію особистих стосунків Лариси Косач часто розпочинають із Сергія Мержинського, з яким вона познайомилася у Ялті 1897 року під час лікування сухот. Сама Лариса Петрівна називала ці стосунки «дружбою», а не «коханням», оскільки її почуття до Мержинського не було взаємним. Попри заборону матері Лариса їде до Мінська щоб доглядати хворого «друга моїх ідей», коли стан здоров’я Мержинського став критичним. Тут 18 (31) січня 1901 року всього за одну ніч біля ліжка помираючого Мержинського з-під пера Лесі Українки вийшла поема «Одержима».
У листопаді 1898 року в літературно-артистичному гуртку Київського університету, де читала своє оповідання «Над морем», Косач знайомиться з 18-літнім першокурсником Климентом Квіткою. Поетеса пропонує йому записати пісні у своєму виконанні, які захоплено збирає фольклорист. Не зважаючи на десятилітню різницю у віці, знайомство переростає в стосунки. Влітку 1901 року Кльоня (так назвали його Косачі) складає Ларисі компанію в подорожі Буковиною.
На початку березня 1907 року Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва. А в кінці березня разом із Климентом Квіткою здійснила поїздку до Криму, зокрема, побувала у Севастополі, Алупці та Ялті.
Попри те, що Олена Пчілка була категорично проти стосунків дочки з Квіткою, 7 серпня 1907 р. закохані офіційно оформили шлюб у церкві Вознесіння Господнього на Деміївці й оселилися на вулиці Великій Підвальній, №32, кв.11 у Києві.
Квітка одержав посаду в суді і 21 серпня подружжя вирушило до Криму. Спочатку вони мешкали в Ялті (1907), потім, через нові службові призначення чоловіка, у різних містах Грузії (1908—1913).
З юних літ Леся Українка змушена була постійно подорожувати Європою та Російською імперією задля лікування. Побачене доповнило формування особистого та письменницького світогляду поетеси. Косач відвідала майже всі найкращі європейські театри, слухала найславетніших музик, була в курсі світових музично-театральних новин. Ці вимушені потребою подорожі до Німеччини, Австро-Угорщини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Полтавщині, Одещині, у Криму, на Кавказі збагачували та наснажували її духовно та фізично.
Останні роки життя Лариси Косач пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ. З чоловіком працювала над зібранням фольклору: зокрема, на кошти подружжя організовується етнографічна експедиція Філарета Колесси, в ході якої зроблені одні з перших аудіозаписів кобзарів. В цей же час інтенсивно опрацьовує власні драми.
На початку липня 1913 року здоров’я Косач різко погіршується. 4 липня на звістку про важкий стан Лариси до Грузії терміново приїжджають мати та наймолодша сестра Ізидора.
Виснажена хворобою, Лариса Косач-Квітка померла 19 липня (1 серпня) 1913 року в грузинському місті Сурамі у віці 42 років. Похована видатна Українка на Байковому кладовищі в Києві.
Олександр Олійник, спеціально для “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Український розвідник Анатолій Штефан (позивний «Штірліц»), офіцер Генштабу ЗСУ розказав, скільки сепаратистські формування втратили бійців за минулий тиждень.
За його підрахунками, бойовики втратили загалом 10 чоловік. З них 6 чоловік – загиблими і ще 4 – важко пораненими. При цьому причини втрат різні, але всі – небойові. Серед них – небіжчик у СІЗО та загибель від передозування наркотиками. Окрім цього, за даними розвідника, армія РФ втратила автомобіль “КамАЗ”.
«Додатково інформація уточнюється. Вірте в воїнів! Вірте в ЗС України!» – пише розвідник у своїй спільноті в Телеграмі.
Після певного успіху в сфері легких багатоцільових винищувачів четвертого покоління “HAL Tejas” Індія має намір продовжувати самостійно продовжити розробку винищувача п’ятого покоління. Про це повідомив на прес-конференції головний маршал авіації країни.
Виступаючи в неділю на прес-конференції за підсумками спільних індійсько-французьких навчань “Лицар Пустелі-21” головний маршал авіації Ракеш Кумар Сінгх Бхадаурія повідомив, що ВПС Індії спільно з Організацією оборонних досліджень і розробок Індії (DRDO) ініціювали зміни в програму винищувачів п’ятого покоління і тепер у винищувач планується включити деякі можливості, які стосуються шостого покоління.
«Наше нинішнє бачення (розвитку програми – прим. ред) полягає в тому, щоб розмістити у наших літаках п’ятого покоління всі новітні технології і обладнання… Ми почали роботу над літаками п’ятого покоління з невеликим запізненням. Так що технології і обладнання, сучасні для цього періоду розробки, будуть додані в винищувачі п’ятого покоління” – повідомив Бхадаурія.
DRDO спільно з агентством з аеронавігаційного розвитку (ADA) і Авіаційним науково-дослідним і конструкторським центром (ARDC) з 2018 року ведуть розробку перспективного індійського винищувача п’ятого покоління за програмою AMCA (Advanced Medium Combat Aircraft).
Гіркін попередив жителів Росії про можливу війну з прокремлівськими збройним угрупованнями, «мають бойовий досвід». «У Пригожина тисячі солдатів …», – заявив Гіркін. Військовий злочинець і садист пообіцяв жителям Росії війну з «кращими офіцерами», які здобули бойовий досвід на Донбасі і в Сирії. За його словами, тисячі озброєних найманців з так званих «Приватних Військових Корпорацій» (ПВК), які перебувають на утриманні російських багатіїв, у випадку повалення «режиму Путіна» готові стати на його захист і розпочати «заспокоєння» власного народу.
В Сирії путінські найманці відзначилися жорстокими тортурами з відрізання голів і розбиванням кінцівок заручників кувалдами. У Лівії вони залишили після себе десятки масових поховань з розтерзаними тілами закатованих заручників. Зараз вони воюють з народом Центрально-Африканської республіки, який ніяк не можу позбутися свого «легітимного президента».
Чи не про це бойовий досвід говорить Гіркін, який лякаючи «важким майбутнім Росії» в разі повалення Путіна і приходу до влади Олексія Навального?
«ПВК у нас величезна кількість. Що буде робити Пригожин, якщо Навальний прийде до влади? А у Пригожина тисячі солдатів, до того ж кращих солдатів в Росії …, там реально люди не пустомелі, із заслугами і талантами. А що вони будуть робити? Вони що мають дивитися, як Навальний їх та їхнього пана під ніж пустить? У нас зараз пальців однієї руки не вистачить порахувати всі ПВК, які є в країні», – лякає росіян Гіркін.
Він упевнений, що навіть в разі повалення режиму Путіна на Росії не відбудуться історичні зміни. Як тільки народ рушить на Кремль, одразу почнеться “збройне протистояння” з «кращими офіцерами», які здійснювали і здійснюють військові злочини на Донбасі, в Сирії і Африці.
Двоє курсантів Військової академії Сен-Сір Коеткідан протягом двох тижнів пройдуть стажування у Військовому інституті КНУ імені Тараса Шевченка. Про це повідомляє “Армія-Inform”.
“Ми дуже вдячні українській стороні за можливість організації такого навчання для кадетів Франції. Я впевнений, що наша співпраця буде продуктивною й результативною” – відзначив журналістам заступник аташе Французької Республіки з питань оборони майор Патрік Марньє.
З новоспеченими курсантами працюватимуть викладачі кафедри психології та педагогіки, політології, а також фінансового забезпечення та військової закордонної інформації. Також план навчання курсантів передбачає також заняття з вогневої підготовки, на яких французькі представники зможуть виконати стрільби з основних зразків зброї Збройних Сил України.
“Для курсантів вже визначені екскурсії містом Київ, відвідування музеїв та залучення їх до освітньо-розважальних заходів Військового інституту” – розказала журналістам начальник групи міжнародного військового співробітництва інституту майор Марія Ромашина.
Прес-служба ПК “Захід” ПС ЗС України заявляє, що бригада тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України розпочала першу льотну зміну у новому 2021 році.
“Командирські польоти” – саме таку назву отримала ця льотна зміна, і за якісними показниками мала відповідати рівню “зразково-показової”. “Командирські”, тому що відпрацьовується єдина методика льотного навчання, участь в яких беруть від командирів авіаційних ланок і вище” – розказали у прес-службі.
Темою заняття польотів стало ведення групових та одиничних повітряних боїв на фронтових винищувачах МіГ-29. В небі пілоти тренувалися воювати вдень і вночі в складних метеоумовах, а також удосконалювали власний рівень льотно-методичної підготовки.
Артистки Єреванського театру опери та балета імені А. А. Спендіарова вирішили оригінально привітати свою армію до дня Військових сил. Тож дівчата провели день з військовими, повправлялися у стройовій підготовці, взяли участь у вправах зі зброєю і веслами, а також відобідали у спільній їдальні.
Рішення про організацію в Єревані театру опери і балету було прийнято в 1932 році. Раднарком Вірменської РСР прийняв рішення створити стаціонарний оперний театр на базі оперного класу Єреванської консерваторії 13 травня 1932 року.
А вже 20 січня 1933 відбулася перша прем’єра – опера “Алмаст” А. А. Спендіаряна на лібрето С. Я. Парнок. Своєї будівлі у театру не було, вона була побудована лише в 1940 році за проектом архітектора А. О. Таманяна.
Безпілотник MQ-1C “Сірий орел”, який експлуатується командуванням США в Африці, здійснив аварійну посадку поблизу Агадеса, що у Нігерії. Про це повідомив представник командування США в Африці.
“Літак зазнав механічної несправності під час виконання звичайної місії на підтримку операцій у регіоні” – заявив полковник ВВС Крістофер Карнс “Military Times”.
За його словами, військові готують розслідування причин несправності.
“Літак перебуває під спостереженням американських збройних сил за сприяння та сприяння країни перебування… Оцінка та процес відновлення літака та охорона місця продовжуються. Наразі через технічні причини це майже все, що я можу сказати. Поки що ми вбачаємо проблеми у технічних несправностях, але розслідування триває” – заявив чоловік.
