Американські безпілотні апарати MQ-9A Reaper навчилися вести пошук підводних човнів за допомогою радіогідроакустичних буїв. Про це повідомляє “Defender”.
У листопаді 2020 року фірма “General Atomics” провела випробування з пошуку умовного підводного човна противника на полігоні в Тихому океані. В ході випробувань апарат скинув у воду 10 різних буїв, за допомогою яких було виконано заміри гідрологічних умов середовища, а також пошук підводних цілей з трансляцією даних на береговий центр, розташований в Маунт-Лагуна, Каліфорнія.
Ці випробування стали частиною програми розробок, спрямованої на оснащення протичовновими засобами безпілотних літальних апаратів MQ-9B SeaGuardian, які будуть здатні нести від 40 до 80 гідроакустичних буїв різного призначення. Це дозволить знизити вартість протичовнових операцій шляхом залучення до них значно дешевших в експлуатації безпілотних апаратів.
В другій половині грудня 2020 року в північній частині Тихого океану зародився досить потужний циклон, який назвали «супершторм» або «шторм-бомба». Схоже. Що саме його відгомін діставшись Західної Європи та Північної Африки, спричинив активні снігопади.
Шторм, який у Європі назвали “Філомена”, засипав снігом майже половину Іспанії, найбільше постраждав Мадрид. У Швеції та Фінляндії випала рекордна кількість снігу, залізниця працює з перебоями. В Карпатах та на заході України теж очікуються снігопади.
Але найбільше враження справляє випадіння снігу в Африці. У найбільшій пустелі світу Сахарі випав сніг. Середня температура січня там становить понад 20 градусів, проте зараз вона опустилася до мінусових значень.
Фотографії засніженої пустелі опублікував в Instagram фотограф Карім Бучетата.
Він сфотографував засніжену пустелю недалеко від міста Айн-Сефра в Алжирі, верблюдів після снігопаду в районі Табук на північному заході Саудівської Аравії, а також овець, що стоять на покритих льодом дюнах, коли температура впала до -3° градусів.
Сьогодні, 19 січня, християни православні та греко-католики відзначають Хрещення Господнє, яке є одним з найважливіших церковних свят. У цей день Іоанн Хреститель хрестив Ісуса в річці Йордан. Саме після Хрещення Ісус почав освічувати людей, осяюючи їх світом істини.
У церкві свято має назву Богоявлення, оскільки під час Хрещення Ісуса відбулося особливе явлення всіх трьох ликів Бога: Бог Отець з небес свідчив про Сина, що хрестився і Дух Святий у вигляді голуба зійшов на Ісуса, підтверджуючи таким чином Слово Отця.
Між собою українці святкування, що проходять у день Богоявлення та Хрещення Господнього, називають: Водо́хреще, Водо́хрещі, Водо́хрище, Водо́хрища, Водохре́стя, Водосвя́ття, Водохрищі, Йордан, Єрдань, Ордань.
В Україні, Білорусі, Греції, Болгарії, Росії на свято Богоявлення, або Водохреща освячують воду. Іноді освячення проводиться прямо на водоймах у спеціально пробитих ополонках, які називають «йордань», в спогад про хрещення Ісуса Христа в Йордані. Церемонія освячення води відбувається просто неба, на берегах річок, струмків, озер. Напередодні з льоду вирубували великий хрест («йордан») і ставлять поруч з ополонкою, яку часто також вирубують у формі хреста.
У Православній Церкві України переконують, що масові хрещенські купання до давніх українських християнських традицій відношення не мають. В українського народу традиції пірнання посеред зими в ополонку, пов’язаної зі святом Богоявлення, не було до кінця 20 століття. У ПЦУ нагадали, що церковного припису щодо потреби у день Богоявлення занурюватися у святу воду — як такого немає.
Але, хто протягом року займається обливанням, і “моржуванням”, має достатню підготовку і бажання – може спробувати «свої сили». Про всяк випадок в Україні на час святкування Водохреща на водоймах України вже обладнано понад 600 рятувальних постів, чергуватиме майже 2 тисячі рятувальників, 375 одиниць техніки ДСНС.
УПА, або «Українська паперова армія» – значення цього армійського жарту добре розуміють ті, хто служив в останні роки у Збройних Силах і займав хоч якусь посаду, пов’язану з особовим складом. Та й не тільки вони.
У ЗСУ АТЕЇСТИ НЕ СЛУЖАТЬ!
Нещодавно прочитав повідомлення пресслужби Міноборони, в якому надається інформація про релігійний склад Збройних сил України, і яке поширили засоби масової інформації. З нього українці дізналися про те, що «за результатами анкетування» 70% військовослужбовців вважають себе вірянами Православної церкви України, 10% – Української Православної церкви (МП), 7% – Української Греко-Католицької церкви, 4% – Римо-Католицької церкви в Україні, 2% ідентифікують себе протестантами, 2% сповідують іслам, а решта 5% є прихильниками інших релігій.
Якщо скласти усі ці відсотки, то виходить рівно 100%, тобто в ЗСУ немає жодного невіруючого! Долучаюся до коментаря Олександра Кірсанова на сторінці Міноборони у Фейсбуці під цим повідомленням: «А де ж атеїсти? Якась дивна статистика!»
Уявив собі це анкетування, яке проводилося в усій армії напередодні Різдва з метою визначити її релігійний склад: в окопах ВОПів на передовій, у наметах на полігонах, у відрядженнях, у шпиталях… Мабуть, навіть тим військовим, що перебували у відпустках надсилали анкети з проханням назвати свою релігійну конфесію. А потім усе це складали, аналізували, рахували та узагальнену інформацію надіслали до Міноборони, яку й оприлюднила пресслужба міністерства 6-го січня…
ЧИ МОЖНА ЗНАТИ ВСЕ? ТА Й ЧИ ТРЕБА?
Намагаючись уявити весь цей процес відчув легке «дежавю» і одразу згадав про власний досвід проведення подібних «анкетувань». Це був самий початок розбудови УПА («Української паперової армії»), коли після запеклих боїв 2014-2015 років в нашу армію поступово, але наполегливо стали повертати призабуті за два роки вимоги про складання планів, ведення книг, журналів, конспектів, надання нікому не потрібних донесень … Хвиля паперової роботи, яка не стільки допомагала, скільки відволікала військових від виконання своїх службових обов’язків, почала тоді невблаганно накатувати на війська від вищих штабів та органів військового управління.
У січні 2016 року до моєї військової частини надійшло одне з таких розпоряджень – терміново скласти та подати «соціальний паспорт» частини. Строк на виконання – доба. Що являв собою цей «паспорт»? Електронна таблиця зі 170 граф та 8 колонок, у яку треба було «вбити» безліч даних по усім категоріям військовослужбовців. А їх тоді в частині було понад тисячу! І якщо графи щодо укомплектованості штату частини особовим складом, національного складу, статі, освіти, середнього віку по усім категоріям військовослужбовців ще можна було знайти та якось вирахувати по наявнім у стройовій частині документам, то деякі графи у таблиці викликали здивування і далеко не кожний зміг би надати на них чітку відповідь. Наприклад, треба було виявити та порахувати скільки одружених, неодружених, розлучених, тих що перебувають у цивільному шлюбі, та скільки кожна з цих категорій мають дітей і з ким ці діти проживають… Добре, що хоч про коханок питань не було. А ще – скільки перебуває у декретній відпустці, скільки обрані депутатами та до яких рад, хто та де на той час навчався? І все це по кожній категорії військовослужбовців з відокремленням мобілізованих!
Цілий розділ у паспорті був присвячений «стану вирішення житлового питання» (це при тому, що у нашій військовій частині навіть місця постійної дислокації на той час ще не було – лише базовий табір). Треба було порахувати по усім категоріям скільки проживає у власних квартирах, і серед них скільки за нормою нижче встановленого рівня, скільки у службових квартирах, у гуртожитках, у переобладнаних тимчасових приміщеннях, у батьків чи родичів, та скільки піднаймають квартири? Окремо у таблиці стояли питання щодо кількості «проживаючих у відриві від сімей» (військова частина у повному складі перебувала в зоні АТО) та тих що потребують забезпечення службовим житлом, щодо кількості тих що перебувають на квартирному обліку з розбивкою за категоріями та строками, щодо пільгової черги та багато чого іншого. От чого не було у графах «паспорту», так це питання щодо кількості тих що проживають у наметах …
А ще у десятках граф там містилися питаннями щодо пільгових категорій серед військовослужбовців, їх переміщення по службі, пенсійного забезпечення та працевлаштування дружин, у тому числі причин їх не працевлаштування… І насамкінець вимагалася інформація про кредитні зобов’язання і знову ж по усім категоріям військовослужбовців, а саме: скільки виплачують кредити, які складають більше розміру річного грошового забезпечення, скільки менше цього розміру, скільки терміном до 3-х, до 5-ти, більше 5-ти років? Щоб не продовжувати далі поясню, що мав записати у цю таблицю більше тисячі цифр! А серед них з півсотні щодо кількості віруючих офіцерів, сержантів та солдат, окремо мобілізованих за кожною категорією з розбивкою по конфесіях.
ЩО РОБИТИ?
Уявив, як можна задавати солдату в окопі на передовій позиції усі ці дивні питання та що він на них може відповісти? Чи може пошле (майже усі були мобілізовані)? Та як ставити таке завдання командирам підрозділів, особливо командиру ротної тактичної групи, яка в той час обороняла позиції напроти Донецького аеропорту? Начебто у нього були й більш важливі справи…
Зважаючи, що у списках частини тоді перебувало понад тисячу військовослужбовців, оцінив обсяг роботи по реальному опитуванню чи анкетуванню щонайменше у тиждень, якщо рахувати та опитувати буде група хоча б із трьох соціологів, яких не було. У такій ситуації прийняв єдине можливе і правильне рішення – через 40 хвилин таблиця була заповнена так, щоб цифри більш-менш відповідали дійсності. Перевірив щоб усі графи та колонки «били» уздовж і поперек та зайнявся більш важливими справами, а вранці відправив донесення з «соціальним паспортом» до вищого штабу. Той зібрав «паспорти» з підлеглих частин і направив ще «вище»…
Таким чином завдання було виконано у строк і при цьому нікому не створено жодних проблем. Гадаю, що приблизно так само тоді зробили у більшості військових частинах. Управління морально-психологічного забезпечення оперативних командувань, Сухопутних військ, Генштабу та Міноборони мали бути задоволені – тепер вони знали про підлеглий особовий склад майже усе хоч і у загальних цифрах. Але це свідчило про їх наполегливу і професійну роботу по підвищенню морально-психологічного стану військ і вони могли довести, що «тримають руку на пульсі» військ!
До речі, наступні три роки доводилося заповнювати «соціальний паспорт» маленького військового закладу з кількістю особового складу у 15 осіб. Аналізував і надавав вже реальну інформацію, хоча й витрачав на це цілий день. То виходить, що обробити та заповнити дані за тисячу військовослужбовців у 2016-му мені тижня, напевно, й не вистачило б!
СИСТЕМУ НЕ ЗЛАМАТИ!
І такий «соціальний паспорт» потрібно було надсилати донесенням кожні пів року – на 1-е січня та 1-е липня. Причому у двох різних варіантах – на мирний час та на особливий період. Це у військах роблять і досі. Отже, повертаючись до інформації пресслужби Міноборони про релігійний склад ЗСУ, з великою долею вірогідності можна припустити, що ніхто з бланками анкет за бійцями по окопах не бігав та у шпиталях про їх віросповідання не допитувався, що не може не радувати, адже так і налякати хворого можна. А дані просто взяли із цих самих «соціальних паспортів» військових частин. Наскільки вони реальні? А хто це може перевірити? І головне – навіщо? Як і більшість інших даних у «соціальних паспортах».
Шкода лише, що сотні офіцерів ЗСУ безглуздо витрачають свій час на їх складання. Та якби тільки на них. Схожих донесень та звітів у ЗСУ десятки, якщо не сотні. А на додаток до них щоденно у кожну військову частину надходять десятки розпоряджень вищих командирів та начальників, в кожному з котрих вимагають «проаналізувати», «узагальнити», «провести», «скласти план», а закінчуються усі вони схоже: «доповісти до…», «надати звітні матеріали», «надіслати фото, копії …». Кожне таке розпорядження об’ємом від одного до десятків, а буває й сотень аркушів тексту, з багатьма вимогами, завданнями та жорсткими строками виконання. Адже кожен начальник у вищому штабі хоче показати свою роботу перед ще вищим начальником, от і готує всілякі розпорядження по напрямку за який відповідає. Хто більше їх вигадає – той і є кращим, вимогливішим, заслуговує на підвищення та заохочення… Одним словом показуха та імітація кипучої діяльності – все як у звичайній бюрократичній системі.
А штабів, командувань та інших органів військового управління за останні роки у ЗСУ побільшало. От і сидить командир частини годинами над тим, щоб усі ці розпорядження та накази прочитати, усвідомити та накласти на них резолюцію – кому з підлеглих і що конкретно виконувати, а головне – хто має підготувати доповіді та звіти про виконання усіх цих забаганок, тобто вказівок старших начальників. Тут головне не пропустити строки доповіді. Робота у частині «кипить», строки зазвичай «до ранку», іноді вчорашнього, нудьгувати часу нема, нерви на межі – постійний аврал, а не служба. І купа планів, конспектів та інших звітних матеріалів, які нема куди складати, і за якими не залишається часу на живе спілкування з людьми. Добре, якщо хоч папером та оргтехнікою вся ця метушня забезпечується, що у військах буває вкрай рідко. Інакше – викручуйся як можеш. Бо в армії служать лише ті, хто «шукає шляхи виконання поставлених завдань», а не ті, «хто може лише пояснювати причини їх невиконання». Якою б дурнею ці завдання не виглядали. У цьому сила нашої армії та запорука збереження її традицій. І в цьому її слабкість. Адже багато хто з досвідчених військових професіоналів звільнились саме через перетворення української армії на УПА, через засилля показухи та бюрократизму. Попри численні спроби міністрів оборони здолати армійський бюрократизм на наслідки «совка» нікому з них цю систему зламати поки не вдалося!
Віктор КРУК, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Нагадуємо: на нашому порталі постійно публікуються матеріали щодо прав та пільг військовослужбовців, ветеранів війни та проблем сучасної армії. Зокрема, щодо можливих змін у пенсійному забезпеченні військовослужбовців
«Коли у вас болить зуб, ви звертаєтеся до лікаря, так само має бути і з психологічними проблемами», – говорить колишній боєць 46-го ОШБ «Донбас-Україна» Тетяна Чудновець (позивний «Подоляночка»).
За словами жінки, у нашому суспільстві до психологів здебільшого ставляться з певним упередженням. Особливо це стосується ветеранів, які після пережитого на фронті стресу, вкрай важко йдуть на контакт.
Тетяна Чудновець переконує, що розповсюджені міфи про те, що психологічна допомога потрібна лише психічно хворим людям; що власні емоційні проблеми не потребують аналізу спеціаліста; що їх можна і варто вирішувати лише самотужки, потрібно руйнувати.
«За освітою я вчитель, але психологія цікавила мене все життя. Після демобілізації вирішила не зволікати і вступила до Вінницької академії безперервної освіти. Зараз закінчую навчання і паралельно веду приватну практику. Також нещодавно стала провайдером міжнародної програми психологічної підтримки ветеранів СЕТА», – розповідає Подоляночка і додає, що на власному прикладі відчула, як важко після повернення з фронту лишатися зі своїми переживаннями наодинці.
Варто зазначити, що до Тетяни Чудновець за консультацією можуть звернутися не лише захисники, члени їх родин та волонтери, але і будь-яка людина, яка відчуває що їй потрібна допомога.
«Якщо говорити саме про бійців, то дуже багато моїх клієнтів не можуть «повернутися» з війни. Цей стан, на жаль, може тривати роками. Як наслідок – домашнє насильство, інтимні проблеми, конфлікти, безсоння та депресії. Часто у ситуації неможливо розібратися без комплексної роботи зі всією родиною», – говорить психологиня.
Для прикладу Тетяна Чудновець наводить історію свого першого клієнта, якому після складного поранення на Донбасі вдалося відновитися фізично, але не морально.
«Чоловік повністю втратив сексуальний потяг до власної дружини, його це непокоїло. Оскільки я сама ветеран, мені побратими довіряють більше, ніж цивільним. Я пройшла їх шлях, тому мені вдалося зрозуміти всі нюанси ситуації і змінити її на краще, – згадує Подоляночка. – Терапія дала результати, зараз у цієї родини все добре. Саме у такі моменти я відчуваю, що знайшла своє покликання. Але важливо, щоб людина сама зрозуміла, що вона потребує допомоги, що це було її усвідомлене рішення».
Тетяна Чудновець говорить, що наразі через карантинні обмеження її професійна активність трохи поставлена на паузу. Вона переважно надає консультації онлайн, але за її словами, ніщо не замінить живого спілкування, бо для психолога важливо відчувати емоції клієнта, бачити його реакції. Тож, залишається чекати, коли все це стане можливим.
На жаль, ветеранам часто бракує спілкування з побратимами, бо нерідко лише у цьому середовищі вони відчувають себе комфортно. Тому Тетяна мріє створити у рідному Козятині центр для реабілітації воїнів, де головний акцент буде зроблено саме на ментальному здоров’ї наших захисників.
Звернутися за консультацією до Тетяни Чудновець
можна за телефоном:
0676626466.
Олена Шаріпова, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Фото до матеріалу взяті з особистої фейсбук-сторінки Тетяни Чудновець
У мережі з’явилися фотолітакаМС–21, який, як повідомляється, викотивсязамежі злітноїсмуги у російському місті Жуковському.
Надзвичайна подія сталасяпід час проведенняманеврів на самій смузі.Попередньо, за даними користувачів, постраждалихнемає,ступіньпошкодженняповітряногосуднавстановлюється.
У російський МЗС викликали “на килим” тимчасового повіренного у справах Нідерландів в Росії. Про це повідомляє прес-служба відомства.
РФ заявила йому рішучий протест у зв’язку з оголошенням персонами нон грата двох російських дипломатів. У Міністерстві підкреслили, що те, що відбувається продемонструвало «відсутність в голландських владних колах здорового глузду і розуміння реальних проблем в рамках російсько-нідерландських відносин», а також «збереження тенденції до подальшого навмисного підриву їх основ».
«Російська сторона, керуючись принципом взаємності, прийняла рішення вислати з Російської Федерації двох дипломатичних співробітників посольства Нідерландів в Москві» – йдеться в заяві відомства. Співробітники посольства повинні покинути Росію протягом двох тижнів.
Стала відомою доля зниклих записів переговорів Трампа і Путіна. Про це пише “Associated Press”.
Одна з звичок Трампа – розривати і викидати документи, через що співробітникам Білого дому, які працюють з паперами, доводилося годинами їх склеювати. У зв’язку з цим, зазначає агентство, існує ризик, що в історії президентства Трампа залишаться прогалини.
Ймовірно, саме такій долі, наприклад, піддалися зокрема й зниклі записи переговорів Трампа і Путіна, які американський президент забрав у перекладача в 2017 році. «Йому говорили перестати так робити, але він не хотів зупинятися», – наводяться в статті слова колишнього аналітика архівів Білого дому Соломона Ларт.
Відділ УСБУ в Рівненській області завершив досудове слідство в кримінальному провадженні щодо жителя Одеської області стосовно диверсії на “Рівнеоблводоканал”. Про це повідомляє прес-служба відомства.
Виявилося, що чоловік ще у травні 2020 року з власної ініціативи намагався встановити контакт зі співробітниками спецслужб Російської Федерації та в подальшому вийшов на зв’язок з, за його словами, “працівником ФСБ РФ”. Він мав за завданням свого куратора, шляхом дистанційного підриву, знищити в одній із областей України стратегічний об’єкт інфраструктури.
“Таким об’єктом було обрано «Рівнеоблводоканал», оскільки він має важливе народногосподарське значення. Під час проведення підготовчих робіт, спрямованих на вчинення вказаного злочину, зловмисника було затримано. У разі доведення в судовому засіданні вини, обвинуваченому, який раніше вже був судимий за розбійний напад, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років” – відзначили у відомстві.
