Сторінка 11 – Новини ветеранів зі всієї України

Ветерани об’єднуються навколо нульового розмитнення

Опубліковано by Pups

​Питання пільгового розмитнення авто для ветеранів не втрачає своєї гостроти. Адже значна кількість захисників, які з 2022 року боронять Україну, обурена: держава не надала їм тієї можливості, яку масово реалізувало цивільне населення у перші місяці повномасштабного вторгнення. Поки одні оформлювали автівки, інші перебували в самому пеклі війни, і сьогодні вони цілком справедливо наполягають на відновленні справедливості. Це не просто прохання про преференції – це вимога вирішення питання в законодавчому полі, яке вже декілька років перебуває у стані «заморозки».

​З березня 2026 року діє ініціативна група, створена ГО «Спілка ветеранів СОУ», до якої долучилися активні ветерани, юристи-правозахисники, громадські діячі та представники ОТГ. На початок травня, в результаті тривалих консультацій (до яких приєдналися і слухачі освітнього проєкту «Ветерани – лідери суспільної думки»), захисники нашої держави  досягли згоди щодо конфігурації цього процесу. Мета – врахувати і інтереси держави щодо наповнення бюджету, і інтереси тих, хто потребує мобільності для виживання. Це історія про реабілітацію, незалежність та реальне, а не декларативне ставлення суспільства до своїх героїв.

​                                                          Тетяна Медведчук: Право на мобільність

​Районна депутатка Долинської ОТГ Івано-Франківського району, активістка та волонтерка Тетяна Медведчук переконана, що реалізація законопроєкту є критично важливим кроком. Вона зауважує, що у багатьох сільських населених пунктах та старостинських округах транспортне сполучення є обмеженим – громадський транспорт курсує лише кілька разів на день. Для ветерана, особливо людини, яка пересувається на кріслі колісному, це створює значні труднощі, адже інколи навіть дістатися від будинку до автобусної зупинки стає серйозним викликом. У таких умовах ветеран без власного авто часто стає заручником обставин.

​«Тема пільгового розмитнення серед ветеранів звучить досить часто. Особливо тепер, коли багато захисників повертаються до цивільного життя та потребують транспорту для лікування, реабілітації чи мобільності. Це не про розкіш. Сьогодні у Верховній Раді вже зареєстровані законодавчі ініціативи, що свідчить про актуальність питання. Для більшості ветеранів автомобіль – це необхідність. Часто люди повертаються після поранень, мають проблеми зі здоров’ям. На таксі постійно далеко не заїдеш, а допомога від знайомих не завжди є можливою».

​Тетяна наголошує: у 2022 році ті, хто найбільше заслуговував на підтримку, фізично не могли займатися оформленням авто через службу на фронті. Тепер відсутність механізмів підтримки лише посилює відчуття віддаленості від мирного життя. «Можливість самостійно відвезти дитину до школи чи вирішити побутові питання – це частина повернення до нормальності», – додає вона.

​                                                                     Михайло Костик: Гідність і повага

​Для заступника голови ГО «Меджибізька спілка учасників бойових дій» Михайла Костика ситуація з розмитненням є лакмусовим папірцем того, як держава насправді чує своїх захисників. Він зазначає, що переважна більшість – близько 90% учасників бойових дій – не встигли скористатися пільгою у 2022 році, оскільки в той час перебували в зоні найзапекліших бойових зіткнень.

​«Питання стало ще гострішим сьогодні, коли багато хлопців звільнилися за станом здоров’я чи по інвалідності. Це очевидна реальність: ми часто змушені вирішувати свої проблеми самостійно або гуртом, об’єднуючись у ветеранські спільноти. Тема розмитнення – ключова, але після початкових обіцянок настала тиша. Окрім самих ветеранів, цю тему майже ніхто не підіймає. Але ми не повинні ходити з «простягнутою рукою» і щось просити. Ветеранська спільнота – це велика бойова сім’я. Ми горді, ми освічені, ми довели свою ефективність на полі бою. Тому ми хочемо бачити таку ж ефективність і чесність держави у вирішенні наших запитів. Для нас принципово, щоб нас сприймали як рівних партнерів у діалозі, а не як пільговиків», – наголошує Михайло.

​Михайло закликає до конструктивного діалогу вже зараз, не чекаючи завершення війни, адже потреби ветеранів існують «тут і тепер».

​                                                       Іван Казачук: Соціальний запит мільйонів

​Адвокат та ветеран Іван Казачук, один із ключових ініціаторів розробки законопроєктів №15194 та №15195, оперує мовою цифр та фактів. Він наголошує, що сьогодні це питання вже не є локальним – воно набуло загальнонаціонального масштабу, адже прямо чи опосередковано стосується кожної п’ятої української родини.

​«Час іде, і кількість тих, хто потребує справедливості, лише зростає. Сьогодні в строю перебуває близько 1 мільйона осіб, а кількість ветеранів уже перевищила 2 мільйони. Разом із членами їхніх родин – це понад 7 мільйонів громадян України. Це величезна частина суспільства, чий запит ігнорувати більше неможливо. Наші законопроєкти мають на меті не просто дати пільгу, а виправити недосконалий механізм. Нинішня система «гуманітарки» часто змушує військових купувати авто за власні кошти, але оформлювати їх через складні схеми. Ми пропонуємо прозорий шлях», – пояснює Іван.

​Юрист зазначає, що за кожною цифрою стоїть конкретна доля. Для ветерана з ампутацією чи важким пораненням автомобіль – це не про комфорт, а про можливість повернутися до роботи та знову стати активним учасником економіки.

​«Ми відчуваємо серйозний спротив з боку автоімпортерів та їхніх лобістів, які бояться втратити прибутки від продажу дорогих авто в салонах. Але ми шукаємо баланс між наповненням бюджету та правом ветерана на мобільність. Запобіжники, які ми заклали в законопроєкт, мінімізують ризики зловживань. Коли ветерани говорять одним голосом – їх значно важче ігнорувати. Шанси на ухвалення є високими, але суспільний тиск зупиняти не можна», – переконаний правозахисник.

​                                                                Василь Радковський: Готове рішення

​Василь Радковський – ветеран 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, який виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках Донеччини та Сумщини. Після важкого поранення та звільнення зі служби через інвалідність, він не залишився осторонь проблем побратимів, а став автором петиції пільгового розмитнення, яка зараз активно обговорюється у ветеранських колах.

​«Я почав з того, що проаналізував старі петиції. Більшість із них легко відхиляли, бо вони не мали економічного обґрунтування. Тому ми розробили системну модель, яка враховує інтереси і ветеранів, і держави. Це не про хаотичне ввезення будь-чого. Наша пропозиція має чіткі фільтри: параметри авто за віком та екостандартом, об’ємом двигуна, а головне – суворе обмеження: одне авто на 5 років і без права продажу та переоформлення протягом 3-х років. Реєстрація – виключно на ветерана», – деталізує Василь.

​Для Радковського це питання глибоко особисте. Він на власному досвіді знає, як важко пересуватися між реабілітаційними центрами, коли ти маєш травми або протези.

​«Коли починаються нескінченні поїздки по лікарнях, автомобіль стає базовою потребою для виживання. Реабілітаційні центри рідко знаходяться поруч із домом, а громадський транспорт для людини з важкими пораненнями – це часто просто недосяжний варіант. Це вже давно не лише про «залізо», це про ставлення держави. Люди дивляться, як країна поводиться зі своїми захисниками сьогодні, і це впливає на довіру до служби загалом. Потрібна політична воля, щоб перестати сприймати це як «пільгу», а побачити в цьому необхідний елемент реінтеграції ветерана в суспільство», – підсумовує автор моделі.

​                                                                       Олексій Цапенко: Авто як «ноги»

​Голос Олексія Цапенка звучить як найсильніший аргумент у цій дискусії. Ветеран АТО, він отримав важкі поранення під час бою на Сході у 2014 році, всього за сім кілометрів від кордону з Росією. Олексій має першу групу інвалідності – через травму хребта він не може ходити без сторонньої допомоги. Стара автівка була його єдиним зв’язком зі світом.

​«Я без допомоги ходити не вмію. Для мене єдиний спосіб пересування – мій автотранспорт, моя машина. Зараз вона зламана, і я, можна сказати, лишився в чотирьох стінах. А сидіти в них не дуже хочеться. У зв’язку з новим законопроєктом у мене питання: коли подумають не тільки за діючих військових, а за ветеранів-інвалідів, для яких авто – це єдиний спосіб руху? Чому для нас немає нульового розмитнення? Я зробити свій автомобіль не можу, але за якісь 2000 доларів міг би його продати і хоча б якусь машину для пересування собі пригнати. Це моє спасіння».

​Для Олексія власне авто – це не розкіш, а можливість просто вийти з дому, дихати свіжим повітрям та залишатися людиною, яка має право на рух.                                                               

  ВЕТЕРАНИ, ЧАС ДІЯТИ!

Як бачимо, ця проблема вже давно вийшла за межі технічних питань. Це питання честі. Ініціативна група вже склала своє бачення змін до законодавства, але очікує на пропозиції, на відгуки побратимів. Тепер слово за суспільством: за ветеранами, волонтерами та небайдужими громадянами.

Костянтин Руденко, голова ГО «Спілка ветеранів СОУ» у Шевченківському районі м. Харкова, член ініціативної групи озвучив запрошення до побратимів об’єднатися в цьому русі:

​​«Запрошуємо ветеранів та ветеранські організації долучитися до роботи нашої ініціативної групи! Давайте разом доопрацюємо та вдосконалимо спільне бачення в даній сфері: пільгового розмитнення авто для ветеранів. В ініціативній групі вже працюють досвідчені юристи та адвокати, незабаром в планах – обговорення наших пропозицій з депутатами Верховної Ради та представниками міністерств. Коли ми говоримо одним голосом – нас неможливо ігнорувати!»

​​Наші контакти (ГО «Спілка ветеранів Сил Оборони України»):

063-827-44-54 (з 10:00 до 16:00)

066-734-72-07

Ел. пошта: gosvsou@gmail.com

Анастасія Бойченко

Проєкт здійснюється за підтримки National Endowment for Democracy (NED)

Ветерани Черкащини отримають більше впливу на рішення влади

Опубліковано by Daria

У Черкаській області планують створити консультативну раду з питань захисту прав ветеранів, їхніх сімей та родин загиблих захисників.

Про це повідомили у Черкаській обласній раді.

Ветерани, що увійдуть до складу консультативної ради, зможуть впливати на формування ветеранської політики в області. Зокрема, вони матимуть можливість пропонувати органам місцевої влади власні ідеї щодо покращення процесів, які досі залишаються неврегульованими.

Крім цього, в області планують створити тимчасову контрольну депутатську комісію. Вона аналізуватиме, як у регіоні виконується ветеранська політика та наскільки ефективно реалізуються права ветеранів і родин загиблих військових. До роботи комісії також можуть залучати ветеранів як консультантів.

Питання створення нових механізмів підтримки ветеранів обговорили під час наради за участю депутатів та представників ветеранської спільноти. Зустріч провів заступник голови обласної ради Сергій Лісовий.

“Представники ветеранських організацій чітко озвучили свою позицію – вони хочуть впливати на стратегічні рішення, що стосуються ветеранської політики в регіоні. Ми їхнє бажання підтримуємо, тому пропонуємо кілька інструментів”, – говорить Лісовий. 

Також у Черкаській обласній раді підготували проєкт звернення до Верховної Ради та Кабінету Міністрів України щодо реалізації права ветеранів і родин загиблих захисників на першочергове отримання земельних ділянок.

Під час зустрічі учасники обговорили й інші проблеми, які турбують ветеранів. Серед них — медичне забезпечення, земельні питання, а також кредитування власного бізнесу.

Ярмарок ветеранів у Франківську побив рекорди продажів

Опубліковано by Daria

В Івано-Франківську завершився масштабний ветеранський ярмарок до Дня міста. Протягом трьох днів на Вічевому майдані ветерани та ветеранки з різних міст України презентували власний бізнес, а відвідувачі активно купували їхню продукцію.

На ярмарку можна було знайти все — від шевронів і кераміки до м’яса з мангалу та крафтових виробів. Для багатьох учасників ці вихідні стали справжнім проривом: замовлення розписали на кілька тижнів уперед.

Співорганізатор заходу, директор комунального закладу Дім воїна та ветеран війни Микола Крошний зазначив, що головна мета ярмарку — показати людям, що ветерани після повернення з фронту можуть створювати успішний бізнес і розвивати власні справи.

«Ми до Дня міста вирішили показати нашим мешканцям, що ветерани, які повертаються додому можуть відкривати власні справи, можуть вести успішні бізнеси, можуть виготовляти свої власні продукції», – заявив він.

Серед учасників був ветеран-прикордонник із Маріуполя Андрій Гльоза. Після демобілізації через інвалідність він разом із дружиною почав виробництво шевронів та нашивок. За словами ветерана, спочатку подружжя придбало вишивальну машину завдяки гранту, хоча досвіду у цій сфері не мало. Згодом вони подали заявку до Українського ветеранськького фонду та отримали грант на 1,5 млн. грн для розвитку бізнесу. Сьогодні їхня майстерня виготовляє шеврони для військових бригад, патріотичні нашивки та вироби для цивільних. Замовлення надходять з різних регіонів України.

Однією з найпопулярніших локацій ярмарку став стенд ветеранського бізнесу «Димно». Його заснував колишній нацгвардієць Василь Рибчук разом із побратимом після реабілітації. Підприємці займаються доставкою м’яса з мангалу та страв по Івано-Франківську. Ветеран зазначає, що підтримка міста та увага до ветеранського бізнесу суттєво впливають на кількість замовлень. За його словами, після одного з візитів міського голови до їхньої локації та розіграшу бургера телефон із замовленнями не замовкав ще кілька днів.

Міський голова Руслан Марцінків закликав мешканців підтримувати ветеранський бізнес, наголосивши, що такі підприємці продовжують працювати для громади навіть після служби та поранень.

«Дякуємо захисникам за їхню працю. Вони втратили своє здоров’я і після служби далі продовжують працювати і виготовляють гарні, бачите, продукти, які не соромно сьогодні виставляти. І я прошу іванофранківців – підтримуйте такі заходи, підтримуйте ветеранський бізнес!», – говорить мер.

Ветерани у Львові можуть безкоштовно опанувати креативні професії: як записатися на курс

Опубліковано by Daria

У Львові стартував набір на безкоштовну навчальну програму для ветеранів, ветеранок та їхніх рідних. Учасників навчатимуть фотографії, відеомонтажу та креативного підприємництва.

Програму організував Львівський культурний хаб «Фокус Вперед». Як повідомили у Львівській міській раді, учасники зможуть обрати один із двох напрямів навчання — фотографію або відеомонтаж. Окрім цього, для них проводитимуть заняття з креативного підприємництва.

Програма поєднуватиме теоретичні заняття з практикою. Під час навчання учасники створюватимуть власний контент та формуватимуть портфоліо, яке зможуть використовувати для подальшої роботи у креативній сфері.

Навчання триватиме з кінця травня до першої половини серпня. Заняття проходитимуть на базі Львівської національної академії мистецтв на вулиці Кубійовича, 35А та у Львівському культурному хабі на вулиці Князя Романа, 6.

Реєстрація на програму триватиме до 17 травня.

Українські ветерани привезли з Європи 43 медалі

Опубліковано by Daria

Українська збірна ветеранів і ветеранок успішно виступила на Чемпіонаті Європи з богатирського багатоборства, який проходив у грузинському місті Цхалтубо.

Протягом кількох днів українські учасники змагалися зі спортсменами з різних країн Європи. За підсумками турніру збірна України виборола 43 медалі.

У скарбничці команди:

  • 26 золотих медалей;
  • 12 срібних;
  • 5 бронзових.

Україну на чемпіонаті представляли 19 ветеранів і ветеранок. Учасники змагалися у дисциплінах богатирського багатоборства, де важливими є не лише фізична сила, а й витривалість, координація та психологічна стійкість. Такі турніри для ветеранів часто стають способом повернення до активного життя та можливістю знову відчути впевненість у власних силах.

Поїздка збірної стала можливою завдяки Міністерство у справах ветеранів України та Федерація найсильніших атлетів ветеранів України і перетягування канату у межах проєкту «Розвиток спорту ветеранів війни».

Проєкт реалізується відповідно до Стратегії ветеранської політики та Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, ініційованої Оленою Зеленською.

Як театр в Україні стає частиною реабілітації військових

Опубліковано by Daria

В Україні активно розвиваються театральні проєкти, у яких ветерани та чинні військовослужбовці вперше виходять на сцену як актори, драматурги та режисери. Для багатьох із них театр став не професією, а способом говорити про власний досвід війни, втрат, реабілітації та повернення до цивільного життя.

Один із найвідоміших таких проєктів — «Театр Ветеранів» у Києві. Його створили Сили територіальної оборони ЗСУ спільно з Театром Драматургів. Керує проєктом Ахтем Сеітаблаєв. Велику увагу глядачів привернула вистава «Енеїда» у постановці режисерки Ольги Семьошкіної. У ній ветерани не просто виконують ролі, а імпровізують і через класичний сюжет діляться власними історіями та переживаннями.

“Енеїда”

Окремі театральні проєкти за участю ветеранів останнім часом активно з’являються і у Львові. У Національному театрі ім. Марії Заньковецької показують п’єсу «Баланс» авторки Аліни Сарнацької. Це незвичний формат театру: тут немає традиційної сцени чи акторської гри. Глядачі слухають історію у навушниках. Основою вистави стала розповідь військовослужбовиці Олени Апчел про роботу бойових медиків та реальність війни без прикрас. У тексті йдеться про побут фронту, втрати, страх і прості речі, які набувають зовсім іншого значення під час війни. Режисером постановки став Ігор Білиць. Вистава проходить у просторі «Комарик» за лаштунками театру.

Олена Апчел

Ще один незвичний проєкт — «Львів 3000», також відомий як «Львівське метро 3000». Це футуристична театральна новела, написана ветераном Андрієм Григор’євим під час реабілітації у центрі Unbroken. Події вистави розгортаються у майбутньому, де герої подорожують львівським метро. Для Львова, де метро ніколи не існувало, це звучить майже як наукова фантастика з легким присмаком міської легенди. Саме ця ідея й стала основою постановки. Режисером вистави став Владислав Білоненко.

У Театрі ім. Леся Курбаса до репертуару увійшла вистава «Сам на сам». Її прем’єра відбулася у листопаді 2025 року. Постановку створили за участю ветеранів, які проходять реабілітацію в центрі Unbroken. В основі сюжету — реальна історія ветерана Михайла Фатєєва. Вистава розповідає про повернення людини з фронту до цивільного життя та про труднощі, з якими стикаються ветерани після війни. Режисером постановки став Олег Онещак. У виставі грають як професійні актори, так і ветерани. Також існує аудіоверсія постановки.

“Сам на сам”

Раніше “Новини ветеранів” писали про виставу “Директор ліфту” від «Театру Незламних».

Сьогодні такі театральні проєкти в Україні стають не лише мистецькими подіями, а й способом діалогу між військовими та цивільними. Через сцену ветерани розповідають історії, які складно передати звичайними новинами чи офіційними зведеннями.

В Україні запрацювала єдина ветеранська лінія: що можна дізнатися за номером 1528

Опубліковано by Daria

Ветерани, ветеранки та члени їхніх родин тепер можуть отримати консультації та підтримку за номером 1528. Єдина ветеранська лінія працює по всій Україні.

Про запуск та роботу сервісу повідомили у Міністерстві у справах ветеранів України.

Лінію створили для того, щоб ветерани могли швидко отримати відповіді на найпоширеніші питання без необхідності шукати інформацію в різних установах чи на сайтах. За номером 1528 можна дізнатися про оформлення статусів та посвідчень, пільги й соціальні гарантії, житлові програми, можливості навчання та працевлаштування. Також консультанти надають інформацію щодо психосоціальної підтримки, юридичних та фінансових питань.

Лінія працює щодня з 08:00 до 20:00. Дзвінки для абонентів безкоштовні.

Окрім номера 1528, ветерани та їхні родини можуть звертатися на гарячу лінію Українського ветеранського фонду за номером 0 800 33 20 29. Там надають психологічну допомогу у кризових ситуаціях та юридичні консультації.

Також в Україні працюють фахівці із супроводу ветеранів та ветеранок. Їх можна знайти через сервіс «Ветеран PRO» у застосунку Дія або у профільних підрозділах громад. Такі спеціалісти допомагають із вирішенням побутових та організаційних питань — від оформлення документів до пошуку потрібних послуг.

Детальна інформація про програми підтримки ветеранів доступна на платформі «Ветеран PRO». \

Проєкт реалізується за підтримки Товариства Червоного Хреста України.

Поранені захисники та ветерани НГУ підняли прапор України на Говерлі в пам’ять про побратимів

Опубліковано by Daria

Поранені військовослужбовці, ветерани та чинні бійці Національної гвардії України здійснили сходження на Говерлу. Захід присвятили пам’яті гвардійців, які загинули під час виконання бойових завдань.

Про це повідомили у Національній гвардії України.

До підйому долучилися військові з різних регіонів України. Серед учасників були й гвардійці, які зараз проходять відновлення після поранень.

Для багатьох із них сходження стало не лише фізичним випробуванням, а й символом внутрішньої сили, витримки та незламності. У НГУ зазначили, що підтримка побратимів і спільна мета допомогли учасникам подолати складний маршрут та дістатися вершини.

На вершині учасники розгорнули Державний прапор України та вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

Помічниця з питань ветеранської політики, майор Вікторія Травінська наголосила, що пам’ять про полеглих побратимів нерозривно пов’язана з підтримкою тих, хто продовжує службу та відновлюється після війни.

«Вшанування пам’яті полеглих побратимів — це не лише про минуле, а й про відповідальність перед тими, хто продовжує жити та служити. Саме тому підтримка та відновлення ветеранів є невіддільною частиною цієї пам’яті», — зазначила вона.

У Нацгвардії підкреслили, що підйом на Говерлу став символом шани до загиблих захисників і ще одним нагадуванням про ціну української свободи.

Що відомо про вибори до Ради ветеранів України?

Опубліковано by Daria

Цьогоріч в Україні проходять перші вибори до Ради ветеранів — важливий крок для формування органу, який має представляти інтереси тих, хто захищав нашу країну на фронті. Цей процес став новим етапом у розвитку ветеранського руху, спрямованим на забезпечення гідного представництва ветеранів у прийнятті ключових рішень.

Проте, як і в будь-яких нових ініціативах, виникали певні труднощі на різних етапах, які відображають реалії сучасної ситуації.

За словами кандидата до Ради ветеранів Миколи Микуляка, який посів друге місце на виборах, сам процес голосування відбувся спокійно та без порушень. За його словами, реєстрація, голосування та підрахунок голосів проходили під контролем спостерігачів руху «Чесно», а жодних проблем чи конфліктних ситуацій зафіксовано не було.

Микола Микуляк

Микуляк також наголосив, що незалежно від результатів виборів продовжить працювати у ветеранському напрямку. Зокрема, йдеться про соціальний проєкт «Ветеранська рибалка», який уже кілька років реалізовується у Тернополі та об’єднує ветеранів, ветеранок і людей з інвалідністю внаслідок війни:

«Щодо співпраці з переможцем виборів до Ради ветеранів — ми дружимо, відповідно, співпраця між нами була, є і буде. Ми не були противниками чи ворогами, які дивляться в різні боки та працюють по-різному. І я, і він працюємо в одному напрямку. Можливо, дещо відрізняються види діяльності, але основна робота спрямована на підтримку ветеранів, ветеранок та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Тому робота триває, нічого не змінюється», – коментує ветеран з Тернополя.

У Харкові вибори до Ради ветеранів затримались через проблеми з реєстрацією кандидатів через неналежність документів. Однак після вирішення цих питань вибори відбулись. Переможець Дмитро Олійник наголосив, що Рада ветеранів є консультативно-дорадчим органом, тому її головне завдання — доносити позицію ветеранської спільноти до Міністерства у справах ветеранів та відстоювати її інтереси:

«Моє бачення полягає у підсиленні ветеранської спільноти Харківщини, щоб кожен ветеран знав: є структура, яка є багатовекторною, здатною в будь-який момент відреагувати та підтримати», – коментує Олійник.

Дмитро Олійник

Серед ключових проблем, які потребують уваги, Олійник назвав питання здоров’я ветеранів, реабілітації, забезпечення житлом, а також захисту соціальних прав і свобод. За його словами, підтримка ветеранів має бути комплексною — від лікування та забезпечення ліками до допомоги з компенсаціями та оформленням статусів.

Ветеран Костянтин Руденко, який посів друге місце на виборах до Ради ветеранів у Харкові, позитивно оцінив атмосферу під час голосування та наголосив на важливості єдності всередині ветеранської спільноти:

«Мені дуже сподобалася сьогоднішня атмосфера в залі. Ветерани піднімали важливі питання, говорили про об’єднання — і це дуже добре. Адже сенс не в тому, щоб переміг Костянтин, Сергій чи Дмитро. Сенс у тому, щоб ветеранів Харкова та Харківщини представляла достойна людина, яка має підтримку всієї ветеранської спільноти», – наголосив ветеран.

Костянтин Руденко

Спостереження за виборами до Ради ветеранів здійснював рух ЧЕСНО, який оцінював прозорість процесу та дотримання процедур. Рух фіксував як позитивні аспекти, так і потенційні порушення, що дозволяє зробити висновки щодо ефективності організації виборів:

«У багатьох регіонах, які ми вже відвідали, а Харківщина стала дев’ятим таким регіоном, проблеми виникали переважно не під час самого голосування, а на етапі підготовки документів та формування списків. Наприклад, у різних областях використовуються різні форми голосування: десь голосують бюлетенями, а десь – підняттям рук. У таких випадках майже неможливо повноцінно проконтролювати процес», – розповіла представниця від руху «Чесно» Вікторія Олійник.

Вікторія Олійник

Учасник виборів на Рівненщині Юрій Плоский розповів, що безпосередньо сам процес голосування відбувся організовано та відповідно до алгоритму, визначеного Міністерством у справах ветеранів. Водночас, на його думку, очний формат голосування в умовах, коли значна частина ветеранів перебуває у районах виконання бойових завдань, суттєво обмежив можливість участі у виборах для великої кількості людей.

Юрій Плоский

До того ж у Рівному вибори до Ради ветеранів ускладнились інцидентом, коли одну з виборчих скриньок залили зеленкою:

«Я також розумію невдоволення представників Третьої штурмової бригади, які висловлювали протест через обмеження процедури реєстрації. Їхні побратими змогли приїхати лише у день голосування, однак зареєструватися вже не могли, адже кінцеві строки були визначені заздалегідь. Щодо інциденту із зеленою фарбою біля виборчої скриньки – це створило певні незручності, однак не вплинуло на сам підрахунок голосів і не завадило встановити результати виборів», – прокоментував ветеран.

У Полтаві ми поспілкувалися з обома учасниками виборів. Один з них зазначив, що голосування було конкурентним, але підкреслив необхідність чіткішої організації та доступності для всіх ветеранів.

Переможець виборів до Ради ветеранів у Полтаві Артем Ліфрідов розповів, що спочатку не планував брати участь у виборах, однак після розмов із побратимами все ж погодився висунути свою кандидатуру.

Артем Ліфрідов

Також він наголосив, що головною мотивацією для нього є бажання змінювати систему та формувати нову ветеранську політику на принципах відповідальності й відкритості:

«Моя внутрішня мотивація полягає у тому, щоб не стати частиною старої системи, а навпаки — принести зміни. Я переконаний, що нове покоління ветеранів, яке приходить у державні структури, місцеве самоврядування чи політику, має залишатися принциповим і не втрачати власних цінностей», – розповів ветеран.

Окремо він розповів про свій досвід роботи у ветеранському центрі Полтавської міської ради, який створювався фактично з нуля. Саме цей досвід, за його словами, дозволив йому глибше зрозуміти проблеми ветеранів та механізми їх вирішення.

Ліфрідов також зазначив, що проблематика ветеранів у різних регіонах України є дуже схожою, тому Рада ветеранів має не лише озвучувати проблеми, а й брати участь у підготовці змін до законодавства та державної політики у сфері ветеранських питань.

Кандидат до Ради ветеранів у Полтаві Андрій Баранов, який посів друге місце на виборах, заявив, що сам виборчий процес продемонстрував важливу проблему – ризик роз’єднання ветеранської спільноти через поділ за принципом «свій – чужий». За його словами, на результат виборів значною мірою вплинули обмеження, закладені у порядку проведення голосування, затвердженому Міністерством у справах ветеранів:

«Воїни-інтернаціоналісти, учасники миротворчих місій, ліквідатори аварії на ЧАЕС та інші категорії ветеранів фактично були усунуті від участі. Більше того, частину людей, яких спочатку зареєстрували як учасників зборів, після додаткової перевірки виключили зі списків. Це викликало значне обурення серед ветеранів, які відчули себе дискримінованими та обмеженими у правах. Проблема значно ширша, адже багато ветеранів, зокрема афганців, які брали участь у російсько-українській війні, змушені проходити додаткові бюрократичні процедури для підтвердження свого статусу. Це, на мою думку, є несправедливим», – описав ситуацію Андрій Баранов.

Андрій Баранов

Наразі, з огляду на те, що вибори у Києві ще тривають, нова рада ветеранів не може почати свою роботу. Важливо розуміти, що затримки в столиці мають значення для завершення процесу по всій країні.

Водночас варто звернути увагу й на те, що ветерани з різних регіонів неодноразово вказували на недосконалість самої системи виборів. На практиці участь багатьох ветеранів була суттєво обмежена через надмірні бюрократичні процедури та організаційні бар’єри, що викликає певні зауваження до підходів Міністерства у справах ветеранів.

З огляду на це лишається відкритим питанням, коли нова Рада ветеранів зможе розпочати виконання своїх обов’язків. Оскільки Рада є консультативно-дорадчим органом, оцінка її ефективності в значній мірі залежатиме від того, як вона зможе взаємодіяти з органами влади та вносити пропозиції щодо вдосконалення ветеранської політики. Продовжуємо спостерігати за розвитком подій.

Українські ветерани з агробізнесом можуть поїхати до США на безкоштовне навчання

Опубліковано by Maria

Українські ветерани та ветеранки, які займаються агробізнесом, можуть взяти участь у двотижневому навчальному турі до США. Програма передбачає ознайомлення з американськими моделями ведення господарства, сучасними технологіями виробництва та переробки продукції, а також налагодження професійних контактів із фермерами та представниками аграрної сфери.

Про це повідомляє Chemonics International.

Навчальний візит запланований до штату Міссурі. Учасники програми матимуть змогу відвідати провідні американські університети, ознайомитися з роботою дорадчих служб та отримати практичний досвід у сфері аграрного підприємництва.

Організатори зазначають, що програма спрямована на підтримку ветеранського бізнесу в Україні через впровадження сучасних підходів та розвиток міжнародного партнерства.

Для учасників передбачене повне покриття витрат на участь у програмі та логістику. Відбір відбуватиметься на конкурсній основі — за результатами оцінювання заявок і професійного досвіду кандидатів.

Подати заявку можуть ветерани та ветеранки, які мають офіційно зареєстроване фермерське господарство або займаються аграрним підприємництвом. Також необхідно заповнити аплікаційну форму з описом діяльності та цілей участі у програмі.

Поїздка запланована на липень 2026 року. Подати заявку можна до 15 травня 2026 року за посиланням: Візит ветеранів до США

Детальна інформація про програму доступна за посиланням: Поїздка до США для українських ветеранів-аграріїв – Travelite AGRO