23 вересня у Харкові відбулося перше засідання Конкурсної комісії з надання ваучерної підтримки ветеранам та ветеранкам на започаткування і розвиток власної справи. Під час засідання члени комісії розглянули шість пакетів документів і бізнес-проєктів, поданих ветеранами та ветеранками. Усі шість заявок отримали підтримку комісії.
Документи та бізнес-проєкти розглядали відповідно до умов програми та встановлених критеріїв оцінювання. До складу Конкурсної комісії входить, зокрема, представник ГО «Спілка ветеранів СОУ» Юрій Корсунов. Комісія визначає ветеранів-підприємців та ветеранський бізнес, які можуть отримати фінансову підтримку. Йдеться про гранти до 150 тисяч гривень. Отримані кошти можна використати для започаткування власної справи або розвитку вже діючого бізнесу.
“Не так давно траекторія соціальних питань, які розглядає міська рада, змістилася в напрямку ветеранів та їхніх родин. Ми вважаємо, що питання можливості підтримки ветеранських бізнес-ініціатив стало можливо в тому числі завдяки зусиллям “Спілки ветеранів СОУ”. Адже ми неодноразово зверталися і до міського голови, і до відповідних керівників. І наслідком цього стало прийняття комплексної програми соціальної підтримки ветеранів та їх родин, в якій окремим розділом буласаме підтримка ветеранського бізнесу”, — зазначає Юрій Корсунов.
У межах першого засідання комісія опрацювала всі шість поданих заявок. За результатами розгляду кожна з них отримала підтримку.
Робота комісії продовжується, тому ветерани та ветеранки, які планують відкрити власну справу або розширити вже наявний бізнес, можуть скористатися програмою. Бюджет становить майже 2 млн. грн. Половина коштів залишилась на другий етап програми підтримки ветеранського бізнесу. Подавати заявки на участь можна вже зараз, а конкурс відбудеться в другій половині жовтня.
“Дуже важливо, щоб ветеранська спільнота сприйняла це, як реальну програму підтримки”, — наголошує Юрій Корсунов та додає, що умови подачі заявки нескладні.
Ознайомитися з умовами програми можна на сайті Харківської міської ради. Подавати заявки підприємці можуть через Центр надання адміністративних послуг Харкова та його територіальні підрозділи.
Дана підтримка має допомогти ветеранам створювати робочі місця та розвивати власну справу. Також програма спрямована на посилення економічної незалежності ветеранів і розвиток ветеранського підприємництва у Харкові.
Олесь Мосенко з позивним «Барс» пішов на війну ще у 18 років. Він був активістом Революції Гідності, добровольцем «Азову», а згодом став офіцером Третьої окремої штурмової бригади та командиром роти. У 2023 році під Андріївкою на Донеччині Олесь підірвався на міні та втратив ногу, але після тривалої реабілітації повернувся до служби.
Свою історію Олесь Мосенко розказав на YouTube-каналі “Новинарня“.
Зараз Мосенко є заступником керівника Всеукраїнського об’єднання «Ветеранський корпус». Він займається питаннями ветеранської політики, підтримкою військових і ветеранів та розвитком ветеранських спільнот у громадах. В інтерв’ю «Новинарні» він розповів про свій шлях на війні, поранення, повернення до служби та те, чому Україна вже зараз має готуватися до повернення великої кількості ветеранів.
«Атошників» вважали маргіналами й алкашами»
Олесь згадує, що ще під час першої відпустки у 2015 році зіткнувся з неприйняттям з боку частини суспільства. Тоді він служив в «Азові» й повертався з Донбасу додому потягом «Маріуполь — Київ». За його словами, після повернення чув від цивільних запитання на кшталт: навіщо він пішов на війну і чи не захотілося йому просто «погратися у войнушки».
Через це, каже Мосенко, він навіть соромився одягати військову форму. На фронті гинули його друзі, а вдома йому доводилося пояснювати, чому він узагалі воює.
Згодом Олесь вирішив не чекати від суспільства якоїсь особливої реакції та сам для себе визначив, чому продовжує службу.
Від Майдану до «Азову»
Мосенко родом із Черкас. Він із дитинства цікавився історією, багато читав про Холодний Яр, гайдамаків та українські повстання. Під час Революції Гідності, коли йому було 17 років, їздив на Майдан разом із друзями-футбольними фанатами. Після початку війни у 2014 році хотів одразу піти воювати, але через вік його не взяли. У 18 років він вступив до «Азову» добровольцем. Своє бойове хрещення пройшов у Широкиному на Донеччині.
Мосенко згадує, що тоді добровольці часто діяли на великому ентузіазмі та багато вчилися просто під час війни. За його словами, саме тоді підрозділи почали активніше переходити на стандарти НАТО та змінювати підхід до підготовки військових.
В «Азові» він служив до 2018 року, а після звільнення продовжував займатися підготовкою молоді та цивільних.
Під час повномасштабної війни повернувся на фронт
Після початку повномасштабного вторгнення Мосенко знову пішов воювати. Спочатку брав участь у боях на Київщині, а потім у складі Третьої окремої штурмової бригади воював на Запоріжжі та Донеччині. Згодом став командиром роти. У 2023 році під час бойового завдання поблизу Андріївки Олесь вирушив разом із побратимами забрати тіла загиблих військових. Під час руху він наступив на міну. Внаслідок вибуху втратив ногу нижче коліна.
Після вибуху військовий наклав собі турнікет і ще близько півтори години діставався до дороги на одній нозі. Він каже, що до цього вже бачив побратимів після ампутацій і розумів: якщо втратить ногу нижче коліна, зможе користуватися протезом та продовжити активне життя.
Він розраховував швидко повернутися до бойової роботи, але після поранення спочатку працював у штабі, зокрема займався логістикою.
Війна — справа сімейна
У родині Олеся війна торкнулася не лише його. Після початку повномасштабного вторгнення на фронт повернувся його батько. Молодші брати-близнюки, яким на той момент виповнилося 18 років, також вирішили служити. Один із братів приєднався до підрозділу Олеся. Через рік після поранення самого Мосенка брат теж підірвався на міні та втратив ногу. Олесь приїхав до нього в лікарню в Харкові й побачив брата після ампутації.
За словами військового, це було особливо важко пережити.
Другий брат також продовжує служити, але Олесь домовився з матір’ю, що той не братиме участі в бойових завданнях.
«Якщо не займатися ветеранами зараз, проблем буде набагато більше»
Після власного досвіду повернення з війни Мосенко почав більше займатися ветеранськими питаннями. Він говорить, що ветеранам найчастіше потрібна допомога з юридичними питаннями, працевлаштуванням, освітою, перекваліфікацією та поверненням до нормального життя в громадах. На його думку, ці питання не може вирішити лише держава. До підтримки ветеранів мають долучатися громади, бізнес і суспільство загалом. Мосенко говорить про необхідність створення ветеранської культури, у якій ветерана сприйматимуть не лише як людину, якій потрібна допомога, а й як фахівця, лідера та активного члена суспільства.
“Я і сам це прожив – шлях повернення з війни пройти двічі вже встиг. Знаю ці проблеми, ще тоді “переварив” їх, усвідомив і бачив, як це працює. А проблеми, насправді, у всіх ветеранів спільні. Найперше людей цікавить юридична консультація: вони не знають ні про свої права, ні про обов’язки, ні про гарантії соціальні від держави. Потім – працевлаштування. Також випливають питання соціалізації, освіти і перекваліфікації”, – говорить Олесь.
“Наша мета – створити ветеранську культуру. А це, в першу чергу, повага до ветерана і його роль як авторитета в суспільстві. Людини, до якої варто прислухатись, яка може бути прикладом”, – додає він.
Він вважає, що ветеранські спільноти мають бути доступними навіть у невеликих громадах. Ідея полягає в тому, щоб після повернення з фронту людина знала, куди звернутися за документами, юридичною консультацією, роботою чи навчанням, а також могла знайти своє коло спілкування.
Мосенко також говорить про відповідальність самих ветеранів. На його думку, вони мають розвиватися, здобувати освіту, працювати та ставати прикладом для інших. Саме це він пов’язує з ідеєю відродження української військової аристократії — спільноти людей із військовим досвідом, чіткими принципами та авторитетом у суспільстві.
Водночас він наголошує: до масового повернення військових із фронту потрібно готуватися вже зараз. Мосенко побоюється, що без системної роботи ветерани можуть зіткнутися з тими самими проблемами, які переживали учасники війни після 2014 року. За його словами, цього разу масштаб буде значно більшим, тому підтримку та умови для повернення військових потрібно створювати заздалегідь.
“Я завжди хлопцям, вихованцям казав те, що я колись в першу свою відпустку зрозумів. Повертався, спілкуючись з ними, до себе тодішнього. Говорив їм: ви маєте бути представниками військової еліти – і в формі охайні, і без. Показувати шляхетний приклад, розвиватися – робити це для себе, в першу чергу. Адже українці – це нація воїнів. І ми навіть краще воюємо, ніж садимо гречку. “Військова аристократія колись була присутня в Україні, і її треба відроджувати”.
У Тернополі відбулися змагання з адаптивного пауерліфтингу, у яких взяли участь 16 ветеранів із різних міст України. До Тернополя приїхали захисники з Житомира, Львова, самого Тернополя та інших населених пунктів. Учасники, які проходять реабілітацію в медичних закладах міста, долучилися до спортивного турніру.
Про це повідомляє Тернопільська міська рада.
Ветерани змагалися одразу у трьох дисциплінах: становій тязі, жимі лежачи та підйомі на біцепс. За підсумками триборства перше місце посів Дмитро Левківський із Житомира. За перемогу він отримав головний приз — автомобіль. Друге місце зайняв тернополянин Олександр Грищук. Третім став ще один представник Тернополя — Валерій Кістєв. Усі учасники змагалися за підсумками трьох вправ, демонструючи свої фізичні можливості після служби та реабілітації.
Цьогорічний турнір у Тернополі провели вже вп’яте. За цей час змагання стали однією з подій для ветеранської спільноти, де захисники можуть зустрітися, позмагатися та показати свої спортивні результати.
Турнір відбувся у спортивному комплексі Workout Hall. Організаторами стали Тернопільська міська рада, Центр підтримки ветеранів та родин Героїв і організація PROKOPGYM. Окрім спортивної частини, такі змагання дають ветеранам можливість спілкуватися та долучатися до спільних активностей під час відновлення.
У Харкові стартував конкурс на отримання ваучерної підтримки для ветеранів і ветеранок, які планують започаткувати власну справу або вже розвивають бізнес у громаді. Максимальний розмір підтримки становить до 150 тисяч гривень на рік, а кошти надаються на безоплатній та безповоротній основі за результатами конкурсного відбору.
Для ветеранської спільноти Харкова запуск такого механізму має особливе значення. ГО «Спілка ветеранів Сил оборони України» ще з 2024 року системно порушувала питання необхідності створення на рівні міської громади окремих інструментів підтримки ветеранського підприємництва. Сьогодні один із таких механізмів уже запроваджений і ветеранам важливо скористатися цією можливістю.
Хто може отримати підтримку?
Програма передбачена як для ветеранів, які тільки планують розпочати підприємницьку діяльність, так і для вже працюючого ветеранського бізнесу.
Подаватися можуть:
ветерани та ветеранки, які мають намір зареєструвати ФОП або юридичну особу та вести діяльність на території Харківської міської територіальної громади;
чинні ФОП-ветерани, які зареєстровані та здійснюють підприємницьку діяльність у Харкові;
юридичні особи, які відповідають критеріям ветеранського підприємництва та здійснюють діяльність на території Харківської громади.
Звертаємо увагу і ветеранів, які продовжують проходити військову службу та зберегли ФОП, зареєстрований до мобілізації або вступу на військову службу. Сам факт продовження служби в Положенні не визначений як окрема підстава для недопуску до конкурсу, однак у кожному випадку необхідно враховувати вимоги законодавства щодо суміщення військової служби та підприємницької діяльності.
Детальніше про особливості ведення ФОП та бізнесу під час військової служби ми розповідали в окремому матеріалі:
Для діючого бізнесу однією з важливих умов є відсутність простроченої податкової заборгованості. Підприємство також не повинно перебувати у процесі припинення, санації чи банкрутства.
При цьому відсутність зареєстрованого бізнесу на момент подання заявки не є перешкодою: фізична особа може взяти участь у конкурсі, підтвердивши готовність зареєструвати ФОП або юридичну особу у випадку перемоги.
Які галузі ветеранського бізнесу можуть брати участь?
Важливо, що програма не встановлює вузького переліку дозволених галузей. Таким чином, брати участь можуть ветерани, які працюють або планують працювати у виробництві, торгівлі, сфері послуг, ремонті та технічному обслуговуванні, ІТ, громадському харчуванні, легкій промисловості, метало- та деревообробці, логістиці, освіті, спорті, інтернет-торгівлі, маркетингу, будівельних і побутових послугах та багатьох інших напрямах.
Це не вичерпний перелік. Ключове значення матимуть відповідність заявника вимогам програми та зміст конкретного бізнес-проєкту.
Водночас Положення передбачає окремі обмеження. Не можуть брати участь суб’єкти, основним видом діяльності яких є, зокрема, виробництво чи реалізація алкогольних напоїв, тютюнових виробів, зброї, спорядження та військового обладнання, обмін валют, окремі операції з нерухомістю, а також визначені види фінансової та страхової діяльності.
На що можна спрямувати до 150 тисяч гривень?
Перелік дозволених витрат достатньо широкий. Ваучер може використовуватися на:
придбання меблів та обладнання;
придбання транспортних засобів комерційного використання;
ліцензійне програмне забезпечення;
сировину та матеріали;
товари та послуги, необхідні для ведення бізнесу;
модернізацію та автоматизацію виробничих ліній і процесів;
маркетинг і рекламу;
інші дозволені бізнес-проєктом витрати, які не потрапляють під встановлені Положенням заборони.
Наприклад, виробнича майстерня може придбати нове обладнання, СТО — діагностичну техніку, заклад харчування — професійне обладнання, а підприємство сфери послуг — програмне забезпечення або профінансувати автоматизацію процесів.
Важливий нюанс: як працює ваучер?
Ветеранам необхідно звернути увагу, що мова йде саме про ваучерну підтримку та відшкодування документально підтверджених витрат, передбачених бізнес-проєктом.
Після отримання ваучера переможець має здійснити відповідні витрати та протягом встановленого строку подати документи для отримання виплати. На етапі виплати підтверджуються фактичні витрати відповідними договорами, рахунками, актами, накладними та платіжними документами. На подання документів для виплати передбачено до трьох місяців від дня отримання ваучера.
Тому перед подачею заявки ветерану варто не просто визначити максимальну суму, а сформувати реалістичний бізнес-проєкт із конкретним бюджетом і зрозумілим економічним результатом. Наприклад, придбання обладнання має дозволити збільшити обсяг виробництва, запровадити нову послугу, підвищити продуктивність, створити робоче місце або розширити ринок збуту.
Які документи необхідно підготувати?
Основою конкурсної заявки є бізнес-проєкт за встановленою формою. Також залежно від категорії заявника необхідно подати заяву, паспорт та РНОКПП, документи про ветеранський статус, витяг або виписку з ЄДР, довідку про відсутність податкового боргу, податкову чи фінансову звітність, а для юридичних осіб — документи, які підтверджують відповідність статусу суб’єкта ветеранського підприємництва.
Також подається інформація про отриману заявником незначну державну допомогу. Заявки приймають до 14 жовтня. Поточний прийом документів розпочався 15 вересня 2026 року та триватиме до 14 жовтня 2026 року. Документи подаються через Центр надання адміністративних послуг Харкова та його територіальні підрозділи.
Консультацію щодо участі можна отримати за телефонами:
(057) 725-29-30 (057) 725-20-65
Графік консультацій: понеділок–четвер — з 8:00 до 17:00, п’ятниця — з 8:00 до 15:45.
Від підтримки ветерана — до розвитку громади
Розвиток ветеранського підприємництва — це не лише питання допомоги конкретному ветерану після повернення до цивільного життя. Власний бізнес означає економічну самостійність ветеранів, створення робочих місць, сплату податків, появу нових виробництв і послуг та загалом зміцнення економіки Харкова.
ГО «Спілка ветеранів Сил оборони України» продовжуватиме інформувати ветеранську спільноту Харкова про можливості програми та інші інструменти розвитку ветеранського підприємництва.
Ми закликаємо ветеранів і ветеранські бізнеси громади, які відповідають умовам програми, не відкладати підготовку документів до останніх днів та використати можливість отримати фінансування для розвитку власної справи. Не відкладайте подачу документів. І обов’язково поширте цю інформацію серед ветеранів Харкова.
Кирил Кузьмінов
Проєкт здійснюється за підтримкиNational Endowment for Democracy(NED)
В Україні у Центрах надання адміністративних послуг працюють «єдині ветеранські вікна». Через них ветерани та ветеранки, а також члени родин загиблих Захисників і Захисниць можуть отримувати низку адміністративних послуг в одному місці. Перелік таких послуг визначений постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2025 року №1226, яка чинна з урахуванням змін 2026 року.
Одна з основних категорій стосується оформлення та підтвердження ветеранських статусів. Через ЦНАП можна встановити статус учасника бойових дій для визначених законодавством добровольців, статус особи з інвалідністю внаслідок війни, члена сім’ї загиблого або померлого ветерана війни, члена сім’ї загиблого або померлого Захисника чи Захисниці України, учасника війни та постраждалого учасника Революції Гідності.
Також через «єдине ветеранське вікно» можна отримати, продовжити або замінити відповідні посвідчення.
Окремий блок послуг стосується виплат. У ЦНАПах можна подати документи на призначення одноразової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни, а також членам сімей загиблих або померлих Захисників і Захисниць. Передбачена також відповідна одноразова допомога членам сім’ї, батькам та утриманцям волонтера, який загинув або помер через поранення чи інше ушкодження, отримане під час надання волонтерської допомоги.
Через ЦНАП можна отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни. Також передбачені послуги, пов’язані з професійною адаптацією ветеранів та звільнених із військової служби, зокрема видача направлення для отримання відповідної послуги.
Окремо можна подати заяви на встановлення факту безпосередньої участі в заходах, необхідних для оборони України, у випадках, передбачених законодавством.
Ще одна група послуг стосується документів і зміни статусу. Зокрема, у ЦНАПах можна отримати нове посвідчення у разі його втрати, непридатності або зміни персональних даних. Також передбачена можливість подати заяву про позбавлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни або члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці за заявою самої особи.
До переліку також входять окремі послуги, пов’язані з підтвердженням ушкоджень здоров’я, отриманих від вибухонебезпечних предметів на територіях, де проводилися відповідні заходи з оборони та відсічі збройної агресії. Крім того, через ЦНАПи можна звертатися щодо низки послуг, які безпосередньо надає Міністерство у справах ветеранів України. Водночас конкретний набір послуг у певному ЦНАПі може залежати від його організаційних можливостей та умов, визначених постановою.
Важливо, що електронну заяву через ЦНАП на встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни або статусу члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці можна подати незалежно від зареєстрованого місця проживання. Таким чином, «єдине ветеранське вікно» має об’єднати в одному місці оформлення статусів, посвідчень, окремих виплат, отримання інформації з реєстру та інших ветеранських послуг.
Повний перелік адміністративних послуг визначений постановою Кабміну №1226.
Центр відновлення Першого добровольчого мобільного шпиталю «Коло світла» запрошує ветеранів і ветеранок разом із дружинами, чоловіками або партнерами долучитися до програми «Повернення до контакту». Вона розрахована на пари, які хочуть краще зрозуміти одне одного після пережитого воєнного досвіду та відновити спілкування.
Участь у програмі безкоштовна.
Програма передбачає роботу над розумінням власних реакцій і почуттів партнера, спілкуванням та відновленням довіри. Учасники також працюватимуть над тим, як конструктивно проходити конфлікти, підтримувати одне одного та скласти спільний план відновлення стосунків. Окрему увагу приділять ситуаціям, які можуть виникати після повернення ветерана до цивільного життя.
«Повернення до контакту» поєднує групові заняття, окрему роботу у групах для ветеранів і партнерок, вправи для пар, психоедукацію, а також тілесні та ресурсні практики. Участь передбачає присутність обох партнерів протягом усієї програми. Організатори зазначають, що формат розрахований саме на пари, які готові спільно працювати над стосунками.
Програма проходитиме з 29 вересня до 4 жовтня 2026 року. Місцем проведення стане безпечна локація у Білоцерківському районі, а учасників доправлятимуть туди організованим трансфером із Києва.
Щоб подати заявку або отримати додаткову інформацію, потрібно звернутися за телефоном +380 50 542 58 31 до Наталії.
Організатори також закликають ветеранські спільноти та громадські організації поширити інформацію про програму серед тих, кому така підтримка може бути потрібна.
У Києві діє програма часткової компенсації витрат на відпочинок для учасників бойових дій. Захисники та захисниці можуть отримати до 12 тисяч гривень на відновлення після служби або реабілітації, а також на відпочинок під час відпустки. Кошти можна витратити на власний відпочинок або спільну поїздку з членами родини.
Як розповіла заступниця голови КМДА Марина Хонда, компенсація поширюється на проживання в готелях, будинках відпочинку та санаторно-курортних закладах, зокрема на харчування. Також можна отримати відшкодування за участь в автобусних турах вихідного дня.
При цьому компенсують лише витрати на відпочинок в Україні, а особисті витрати та закордонні поїздки до програми не входять.
Щоб отримати виплату, потрібно зберегти документи, які підтверджують оплату та факт отримання послуги. Серед них можуть бути:
фіскальні чеки;
квитанції;
банківські підтвердження;
договори або ваучери, де вказані надавач послуги, сума, дата та призначення платежу.
Якщо проживання чи тур для захисника або захисниці оплатив законний чоловік чи дружина, такі витрати також можуть компенсувати.
Для оформлення виплати потрібно звернутися до Київ Мілітарі Хаб. Подати документи можна за адресами: вул. Хрещатик, 36, Харківське шосе, 168-Ж або вул. Івана Микитенка, 7-Б. Консультації щодо програми надають за номером 0 800 300 633.
Для отримання компенсації необхідно подати заяву, паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків, довідку про місце реєстрації у Києві та документ, що підтверджує статус захисника або захисниці. Якщо відпочинок був спільним із родиною, потрібно також надати документи, що підтверджують родинні зв’язки. Крім того, необхідні документи від закладу, який надав послугу, підтвердження оплати та реквізити соціального банківського рахунку або Картки киянина.
В свою чергу заклад відпочинку має надати акт про надання послуги або довідку у довільній формі про отримання платних послуг. Якщо йдеться про санаторій, додатково потрібен оригінал зворотного талона до путівки. Усі документи мають підтверджувати, що послуга була фактично надана та оплачена.
Наразі компенсацію вже отримали понад 600 учасників бойових дій разом із членами їхніх родин. Ще 140 заяв очікують фінансування.
В Україні ветеранів і військовослужбовців запрошують долучитися до всеукраїнських змагань з адаптивного спорту. За їхніми результатами формуватимуть національну збірну України для участі в Invictus Games 2027 — міжнародних спортивних змаганнях для ветеранів та військовослужбовців, які зазнали поранень, травм або захворювань під час служби.
Відбір проходить у межах інформаційної кампанії «Твій перший крок — наш спільний шлях». Її проводять благодійна організація «СтратКом УА» та Міністерство у справах ветеранів України. До участі запрошують ветеранів і ветеранок, а також чинних військовослужбовців та військовослужбовиць, які хочуть спробувати себе в адаптивному спорті.
Кампанія триватиме до 8 листопада 2026 року. Всеукраїнські змагання мають допомогти визначити спортсменів, які увійдуть до складу збірної України та представлятимуть країну на Invictus Games 2027. Долучитися можуть як люди з досвідом участі в адаптивному спорті, так і ті, хто лише хоче спробувати свої сили.
Додаткову інформацію щодо участі можна отримати за телефоном +380 98 468 9200 або електронною поштою pr@invictusgames.in.ua.
Данія запускає нову програму підтримки українських ветеранів, які повертаються до цивільного життя після служби. На неї країна виділить 45 млн данських крон — це близько 6 млн євро. Програма має допомогти ветеранам повернутися до роботи та знайти нові можливості після завершення військової служби.
Ініціативу представив міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен під час зустрічі з українськими ветеранами. Основну увагу в програмі приділять поверненню до цивільного життя та працевлаштуванню. За даними організаторів, вона розрахована приблизно на 1,8 млн українських ветеранів.
Про програму оголосили під час заходу «Human Bonds — МІЦНІ ЗВ’ЯЗКИ». Він одночасно проходив у Данії та Україні, а учасники спілкувалися через цифрові платформи. Віртуальний зв’язок встановили між Ратушною площею Копенгагена та Миколаєвом.
У данському уряді пов’язують підтримку ветеранів із подальшим відновленням України. Йдеться не лише про допомогу людям після завершення служби, а й про їхнє повернення до роботи та активної участі в цивільному житті. У Данії також зазначають, що підтримка України має значення для безпеки самої країни.
Окремо Данія планує продовжити дію спеціального закону для українців ще на один рік — до березня 2028 року. Йдеться про правила перебування українців у країні за спеціальним законом про тимчасовий захист. Нові умови мають продовжити можливість легального перебування для тих, хто підпадає під дію цього закону.
19–20 вересня у Львові відбувся гранд-фінал Кубку чемпіонів Всеукраїнської ветеранської ліги петанку (ВВЛП) 2026 року. У змаганнях взяли участь 50 ветеранських команд — загалом 165 учасників із Києва, Львова, Дніпра, Тернополя, Харкова, Луцька, Одеси, Полтави, Вінниці, Рівного, Звягеля, Ковеля, Кривого Рогу, Ірпеня, Чорноморська, Мукачева, Скалата, Калинівки, Хмільника, Немирова та інших міст України.
Львівський турнір став четвертим і фінальним етапом боротьби за перехідний Кубок чемпіонів ВВЛП у 2026 році. Протягом року ветеранські команди змагалися на всеукраїнських етапах, а до фіналу потрапили найкращі колективи за підсумками сезону.
За результатами гранд-фіналу перемогу здобула львівська команда СК «Незламні. Наша грає», капітаном якої є Андрій Круль.
Друге місце також посіла команда СК «Незламні. Наша грає» зі Львова, капітан — Василь Шиленко. Третім став СК «Сталевий легіон» із Ковеля Волинської області, капітан команди — Андрій Шимко.
Четверте місце посів СК «Леви Калинівка» з Калинівки Вінницької області, капітан — Василь Шевченко.
До фіналу команди пройшли чотири етапи сезону. Зимовий етап у Тернополі виграв СК «Сталевий легіон» із Ковеля, весняний у Кривому Розі — СК «Нескорені» з Кривого Рогу, а переможцем літнього етапу в Луцьку став СК «Сталеві лицарі».
За підсумками фінального етапу Кубок чемпіонів ВВЛП 2026 року переходить до львівської команди «Незламні. Наша грає», яка займається в центрі UNBROKEN.
Петанк — спортивна гра на точність і стратегію. Учасники кидають металеві кулі та намагаються розмістити їх якомога ближче до маленької дерев’яної мішені — кошонета, або вибити кулі суперника.
Для ветеранів такі змагання також використовують як інструмент фізичного відновлення, соціальної адаптації та психологічної реабілітації. Окрему роль під час турнірів відіграють командна взаємодія, підтримка та спілкування між побратимами.
Змагання «Кубок чемпіонів петанку серед ветеранів ВВЛП 2026» відбулися за підтримки Міністерства у справах ветеранів України, Львівської міської ради, американського фонду Nova Ukraine та ГО «УАЗЗ “Марлог-Кадуцей”».
