В Україні відбудуться Всеукраїнські змагання «Карпатський виклик» для військовослужбовців, ветеранів і ветеранок, які зазнали поранень унаслідок війни. Участь у заході розглядають як один із інструментів фізичної реабілітації та соціальної інтеграції захисників.
У програмі передбачили низку адаптивних дисциплін:
адаптивний більярд
настільний теніс
жим лежачи
ривок гирі
веслування
Організатори зазначають, що подія має на меті підтримати фізичну форму ветеранів, сприяти їхньому відновленню через спорт і залучити до ветеранської спортивної спільноти.
Реєстрація учасників триває до 17 квітня включно за посиланням: fitofan.com/karpatskyi-vyklyk-2026. Додаткову інформацію можна отримати за телефоном інформаційної лінії: +380 98 794 70 16.
Змагання проведуть у межах проєкту «Розвиток спорту для ветеранів», який реалізує Міністерство у справах ветеранів України. Ініціатива відповідає Стратегії ветеранської політики до 2030 року та Національній стратегії безбар’єрності, ініційованій першою леді Оленою Зеленською.
У місті Самар Дніпропетровської області у Історико-краєзнавчому музеї імені Калнишевського відкрили виставку картин, створених ветеранами війни.
Воїн і митець в одній особі
Як повідомляють у музеї, виставка представляє роботи художників-військовослужбовців та ветеранів, зокрема Дениса Недолуженка, Михайла Михайловича і Миколи Філонова. Експозиція має назву: «Мистецтво – зброя, захист, ліки».
«Ця подія є надзвичайно важливою та актуальною, адже вона відкриває суспільству інший вимір особистості українського воїна – не лише захисника, а й митця, здатного творити красу поза межами війни», – зазначили організатори.
Виставка як нагадування про людяність
Представлені роботи не говорять про війну, а показують світ, який наші воїни захищають – природу, красу, спокій та людяність. Експозиція дозволяє відчути, що навіть у складних обставинах війна не може відібрати у людини головне – бажання жити, відчувати й творити.
У Калуші невідомі пошкодили спортивний майданчик “Strong Workout”, облаштований у жовтні 2025 року для реабілітації ветеранів, військових, людей з інвалідністю та молоді. Майданчик розташований поблизу басейну “Посейдон” та оснащений сучасним інвентарем, який дає змогу займатися спортом усім охочим. Пошкодження виявили вранці 30 березня.
Міський голова Калуша Андрій Найда висловив шок і обурення інцидентом:
«Це місце відновлення сили та здоров’я тих, хто віддав своє за наш спокій. І саме на це піднялася рука в тих, хто не вміє нічого, окрім як руйнувати. Звертаюся до тих, хто це зробив: майте совість і повагу! Ви нищите зусилля громади та можливості для відновлення наших Захисників. Це ницо і ганебно».
Працівники дитячо-юнацької спортивної школи вже готують звернення до поліції, а міський голова закликав мешканців, які є свідками подібних дій, повідомляти про це правоохоронців.
У Тернополі провели перший кіберспортивний турнір серед ветеранів, який пройшов у центрі кіберрозваг After Life. У змаганнях взяли участь 15 учасників, які демонстрували свої навички у запеклій боротьбі за перемогу.
Переможці та призери отримали нагороди
За підсумками турніру визначили переможців і призерів. Вони отримали кубки, грамоти та подарунки, закуплені за підтримки Тернопільської міської ради та місцевих підприємців. Організатори відзначають, що такі заходи допомагають ветеранам відпочити, поспілкуватися та відчути підтримку однодумців.
Організатор та підтримка ветеранів
Турнір організував КЗ «Центр підтримки ветеранів та родин Героїв», який забезпечує всебічний супровід ветеранів, військовополонених, а також родин загиблих Героїв і зниклих безвісти. У центрі працює команда фахівців супроводу, представник Центру надання адміністративних послуг, юристи та психологиня з ветеранським досвідом.
У ветеранському просторі постійно організовують спортивні, культурно-мистецькі та реабілітаційні заходи, проводять навчання, майстер-класи й активності для дітей ветеранів.
Адреса: м. Тернопіль, вул. Любомира Гузара, 1 Контакти центру: +38 (050) 501 85 24, +38 (068) 696 69 43
У Полтавській області ветерани, люди з інвалідністю внаслідок війни та родини зниклих безвісти можуть пройти короткострокове відновлення у санаторіях і реабілітаційних центрах. Програма передбачає комплексну підтримку та подальший супровід після її завершення.
Про це повідомляє Полтавська обласна військова адміністрація.
У межах програми учасники можуть отримати до 10 днів перебування у спеціалізованих закладах із наданням медичної, психологічної, фізичної та юридичної допомоги.
Скористатися ініціативою можуть учасники бойових дій разом із членами сім’ї протягом року після звільнення зі служби, особи з інвалідністю внаслідок війни разом із родинами, а також сім’ї зниклих безвісти Захисників і Захисниць України — зокрема подружжя та діти. Після завершення відновлення передбачений супровід фахівця у громаді.
Для участі потрібно звернутися до підрозділу з питань ветеранської політики за місцем проживання, подати заяву та необхідні документи: паспорт, ідентифікаційний код, підтвердження родинних зв’язків і відповідного статусу. Для осіб з інвалідністю І групи також потрібен медичний висновок про необхідність стороннього догляду.
Відновлення організовують на базі санаторно-курортних і реабілітаційних закладів області, зокрема у Миргороді. Після розгляду документів учасникам повідомляють дату та місце заїзду.
“Такі програми є важливою частиною підтримки ветеранів. Короткострокове відновлення допомагає не лише фізично відновитися, а й повернутися до активного життя у громаді разом із родиною”, – говорить Віталій Дяківнич, голова Полтавської обласної військової адміністрації.
Програма реалізується в межах обласної ініціативи підтримки Захисників і Захисниць України та членів їхніх сімей на 2026–2030 роки. Додаткову інформацію можна отримати у профільному управлінні за телефоном (0532) 56-27-33.
Ярмарок вакансій для ветеранів на Житомирщині став одним із найбільших заходів із працевлаштування: військові, ветерани та їхні родини змогли напряму поспілкуватися з роботодавцями та обрати роботу.
Про це повідомляє Житомирська обласна військова адміністрація.
Ярмарок вакансій для ветеранів на Житомирщині об’єднав представників бізнесу, державних установ і освітніх організацій. Учасники мали змогу не лише ознайомитися з вакансіями, а й отримати консультації щодо перекваліфікації, навчання та відкриття власної справи.
Які можливості дав ярмарок вакансій для ветеранів
Під час заходу ветерани та їхні родини могли:
поспілкуватися з роботодавцями безпосередньо
дізнатися про актуальні вакансії
отримати кар’єрні консультації
обговорити можливості навчання та перекваліфікації
Окрему увагу приділили підтримці ветеранів, які планують змінити професію або започаткувати власний бізнес.
Хто долучився до ярмарку вакансій на Житомирщині
До участі в ярмарку вакансій для ветеранів на Житомирщині долучилися:
Лікування хронічного болю у Львові тепер можна отримати безкоштовно: міська рада затвердила програму фінансування медикаментів і розхідних матеріалів для військових, ветеранів та інших пільгових категорій.
Хронічний біль — одна з найпоширеніших, але водночас «невидимих» проблем. Він може тривати роками, обмежувати рухливість і працездатність, а також супроводжуватися тривожністю, депресією та порушенням сну. За оцінками лікарів, від нього страждає до 20–30% дорослих, а серед військових і ветеранів ця проблема ще більш поширена.
Чому лікування хронічного болю у Львові потребувало окремої програми
У Львові допомогу пацієнтам вже надають у Центрі лікування гострого та хронічного болю на базі Першого медоб’єднання. У 2025 році тут пролікували 1670 пацієнтів і надали понад 4176 медичних послуг.
Зокрема:
585 військових отримали понад 1460 процедур
значна частина лікування фінансувалася коштом лікарень
Водночас лікування хронічного болю у Львові не покривалося Програмою медичних гарантій. Через це пацієнти або платили самостійно, або медзаклади покривали витрати власними ресурсами. Лише за рік на військових витратили близько 585 тисяч гривень.
Що передбачає програма лікування болю у Львові
Нова програма лікування хронічного болю у Львові забезпечує закупівлю:
спеціалізованих голок і катетерів
медикаментів для нейропатичного болю
розхідних матеріалів для процедур
Це дозволить безкоштовно проводити сучасні методи лікування:
інтервенційні блокади
абляції
нейромодуляцію
Щороку у Львові планують виконувати до 1500–2000 таких процедур. Вартість однієї — приблизно 1200–1800 грн.
Хто може отримати безкоштовне лікування хронічного болю
Програма охоплює:
військових і ветеранів
людей з інвалідністю внаслідок війни
родини загиблих захисників
учасників Революції Гідності
родини зниклих безвісти та полонених
Таким чином, лікування хронічного болю у Львові стає доступним для широкого кола людей, які найбільше постраждали від війни.
Який результат дасть лікування хронічного болю у Львові
У міській раді очікують, що програма дозволить:
зменшити біль на 50–70%
скоротити тривалість лікування
знизити потребу в сильних знеболювальних
пришвидшити повернення до активного життя
Окрім цього, у Львові розвиватимуть комплексний підхід до лікування, який включає фізіотерапію, реабілітацію та психологічну підтримку.
«Хронічний біль — це не просто симптом, а стан, який змінює якість життя. Без контролю болю неможливе повноцінне відновлення», — зазначила керівниця міського управління охорони здоров’я Марта Матюшко.
У міськраді наголошують: лікування болю — це не лише про медицину, а й про гідність, відновлення і повернення до повноцінного життя.
Цього року Всесвітній день театру святкується 65 раз. Він являє собою професійне свято акторів, режисерів, драматургів і всіх тих, хто так чи інакше має стосунок до високого театрального мистецтва. Само ж мистецтво створене та існує виключно для глядачів, тому й вони мають безпосереднє відношення до театру. А оскільки практично кожен із нас, хоча б раз у житті, був у театрі, то це – наше загальне Свято! Усіх без виключення!
Психологи стверджують, що мистецтво, зокрема театральне мистецтво, може призводити до ефекту ніяк не меншого, ніж інші реабілітаційні практики. Це не означає, що приходить до театру поранений, контужений із безліччю розладів ветеран і після балетної чи драматичної вистави виходить звідти цілком здоровим. Таких див на світі не буває! Кожна реабілітація, пов’язана із психічними розладами потребує довгої й наполегливої роботи фахівців. І театральне мистецтво тут може займати далеко не останнє місце. А коли його поєднувати з іншими практиками, тоді воно може дати те диво, якого не буває у світі…
Зараз Громадська організація «Спілка ветеранів Сил Оборони України» активно співпрацює з Театром опери та балету імені М. Лисенка. Співпраця полягає в тому, що адміністрація виділяє певну кількість запрошень на ту чи іншу виставу, а працівники Спілки здійснюють організацію бажаючих відвідати захід. При цьому враховуються не лише представники однієї громадської організації. Спілка ветеранів СОУ радо працює з іншими громадськими організаціями, ветеранськими просторами, Центром ветеранського розвитку Каразінського університету. Усіма, хто об’єднує навколо себе захисників і захисниць України.
Ігор Тулузов, генеральний директор – художній керівник Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. Лисенка:
– Військовослужбовці, ветерани та прирівняні до них – це люди, які дуже багато зробили й роблять для країни. І ми розуміємо, що повинні віддавати їм шану. Я взагалі вважаю, що це обов’язок зробити те найменше, що в наших силах – запросити їх на оперу, балет чи гастролі, які відбуваються в нашому безпечному приміщенні. Ми працюємо з декількома ветеранськими організаціями, працюємо з ветеранським простором. Займаємося цим достатньо давно – задовго до повномасштабного вторгнення. Особливо хотілося б проявити увагу до тих, хто отримав тяжкі поранення, має обмежені можливості, хто втратив члена родини на війні. Сподіваємося, що вони, перебуваючи в нас і доторкуючись до магії театрального мистецтва, зможуть відчути повноцінність життя. І в цьому буде також вклад наших акторів, режисерів, музикантів та інших працівників «Харків Опери».
Після понад року співпраці Оперного театру з ветеранською спільнотою, така діяльність має істотно розширитися, бо до згаданого театру уже зараз доєднуються інші заклади культури, що також хочуть бачити на своїх виставах ветеранів. Це будуть практично всі харківські театри, які мають змогу демонструвати свою творчість у безпечних приміщенням. Для прифронтового Харкова такий підхід є дуже важливим!
Юрій Корсунов, голова Ради ГО «Спілка ветеранів СОУ»:
– Не дивно, що саме наша організація намагається зараз централізовано забезпечувати ветеранів можливістю відвідувати мистецькі заходи в харківських театрах. Ми стояли біля джерел створення Міністерства у справах ветеранів, Ради ветеранів України. Зараз активно співпрацюємо з іншими громадськими організаціями, ветеранськими просторами, намагаючись зробити все, щоб ветеранська спільнота як на рівні Харківщини, так і всієї України, була єдиною й монолітною. Нам добре відомо, яку роль у житті кожної людини відіграє мистецтво. Тому віримо, що співпраця митців із ветеранами принесе вагомі, а може навіть неочікувані результати! Бо залучення ветеранів та їхніх родин до мистецького простору є засобом психологічного розвантаження, джерелом позитивних емоцій. Це дієвий метод ефективного відновлення емоційного стану, стабільного повернення до мирного життя…
Одним із закладів, з яким зараз налагоджуються стосунки, є Театр ляльок, широко відомий своєю діяльністю далеко за межами Харкова. У його репертуарі є вистави для дитячої та дорослої аудиторій. Керівниця театру радить відвідати нову постановку «Уявний хворий» за п’єсою Мольєра, яка нікого не лишає байдужим до того, що відбувається на сцені. Також слід звернути увагу на вистави про життя українського кінокласика Сергія Параджанова – «Параджанов. Балкон дитинства», «Мина Мазайло» за М. Кулішем, «Калинова сопілка», в основі якої повість Оксани Забужко, а молоді актриси театру гарно виконують українські пісні…
Ірина Букрєєва, виконувачка обов’язки директора Харківського державного академічного театру ляльок імені В. Афанасьєва:
– У час, який ми зараз переживаємо, слід підтримувати людей. Особливо, якщо це ті люди, котрим ми зобов’язані можливістю жити у вільному місті та при цьому продовжувати займатися творчістю. Ми співпрацюємо з кількома підрозділами ЗСУ та НГУ. А тепер будемо партнерами ще й ветеранської спільноти. У нас уже були випадки, коли приходили люди з посвідченнями учасника бойових дій чи інваліда війни. І ми ніколи не відмовляли й радо приймали в себе таких глядачів. Зараз радує той факт, що тепер ми будемо працювати централізовано й організовано. Якщо ми хоча б трішечки можемо полегшити моральний стан людини, що потерпає від війни, ми це залюбки зробимо й будемо раді, коли в нас це вийде. Тому запрошуємо на наші вистави, дорогі наші захисники й захисниці!
Ветеранський простір «Пліч-о-пліч», як комунальний заклад Харківської обласної ради, активно працює вже другий рік. Це той заклад, співпраця з яким є бажаною для кожної громадської організації. Тому цілком прогнозовано, що Спілка Ветеранів СОУ вибрала саме його для організації відвідувань вистав у харківських театрах.
Світлана Горобинська, провідний фахівець супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб:
– У нас уже є певний досвід організації ветеранів на культурні заходи. Зараз на супроводі в мене знаходиться 101 ветеран. Я створила групу в соціальних мережах і розмістила пропозицію відвідати театр. Щоб переконатися, що в моїх підопічних усе буде добре, я також вирішила піти на балет «Пахіта». Відгуки були лише позитивні, всі залишилися задоволеними. У нашій групі був ветеран з інвалідністю, він ходив разом із дружиною й говорив, що навіть у час війни слід перезавантажуватися за допомогою мистецтва. Думаю, в подальшому, коли буде значно більше пропозицій, ми зможемо організовувати до кожного театру свій контингент глядачів. А якщо враховувати, що у ветеранському просторі я працюю далеко не одна, бажаючих піти до театру буде достатньо…
І, щоб не бути голослівним із приводу того, що театральне мистецтво дійсно здатне вважатися реабілітаційним засобом, познайомимо читача ще з однією нашою героїнею. Психологиня Олена Зима сама постійно відвідує театральні вистави й радить це робити своїм пацієнтам. Вона вважає, що тим, хто проходить реабілітацію, буде корисно для свого власного здоров’я, переживати за перипетіями, що відбуваються з дійовими особами на сценічному майданчику.
Олена Зима, психологиня й психотерапевтка, керівниця Харківської регіональної психологічної служби:
– Театр сам по собі й театральні вистави зокрема є ефективними інструментами психологічної реабілітації. Добре було б, якби ветерани могли долучатися до творчого процесу та брати участь у постановках. Але й просто відвідування, так зване пасивне споглядання, також дають неабиякий ефект. Завдяки йому виникає момент переосмислення травматичного досвіду війни. Погіршення психоемоційного стану й ментального здоров’я, депресію й соціальну ізоляцію значно легше долати, спостерігаючи за тим, як це роблять герої на сцені. Також відвідування вистав можна успішно поєднувати з іншими психологічними практиками. І в такому випадку саме театр дає можливість зняти скутість і напругу, зосередитися на власних емоціях та усвідомити себе повноцінним членом суспільства.
Сьогодні, у Всесвітній день театру, ветерани вітають театралів з їхнім професійним святом і зичать подальших творчих звершень. Дякують за ті позитивні емоції, які змогли викликати актори своєю сценічною грою. А представники театральної спільноти, у свою чергу, вдячні захисникам і захисницям за відстояну від агресивного ворога Харківщину й Харків – місто, що здавна вважається театральним. І запрошують їх на свої вистави!..
Тож зі Святом усіх причетних до театрально мистецтва!
Із Всесвітнім днем театру!
Вікторія ПУЧКА
Проєкт здійснюється за підтримки National Endowment for Democracy (NED)
У Тернополі відкрили можливість отримати грант для ветеранів на відкриття або розвиток власного бізнесу — до 150 тисяч гривень. Подати документи на грант для ветеранів можна до 2 квітня 2026 року. Програма передбачає компенсацію витрат після реалізації бізнес-ідеї.
Участь у програмі можуть взяти:
учасники бойових дій;
дружини або чоловіки ветеранів.
Умови участі у програмі
Щоб отримати грант для ветеранів, необхідно підготувати:
заяву;
проєкт розвитку бізнесу;
документи, що підтверджують витрати;
підтвердження статусу учасника бойових дій.
Крім того, учасники повинні:
працювати в межах Тернопільської громади;
не мати заборгованостей;
створити щонайменше три робочі місця;
не мати боргів зі сплати податків і зборів.
Де подати документи
Подати заявку на грант для ветеранів можна у Центрі надання адміністративних послуг за адресою: м. Тернопіль, вул. Князя Василя Костянтина Острозького, 6.
Що відомо про програму
Грант для ветеранів реалізують у межах Програми підтримки ветеранів та членів їхніх сімей на створення або розвиток власного бізнесу на 2026–2027 роки.
Детальні умови участі та порядок надання компенсації доступні за посиланням від організаторів.
Не зволікайте — грант для ветеранів дає можливість отримати фінансову підтримку та реалізувати власну бізнес-ідею.
На гірськолижному курорті «Буковиця» зібралися ветерани з ампутаціями. Вони одягають лижні костюми та знімають протези. Зазвичай для спортивних занять використовуються спеціальні протези, але нова методика дозволяє спускатися взагалі без протезу й на одній нозі.
Термін «three-track skiing» дослівно перекладається як «три лижні доріжки» або «триколійне катання» – адаптивний гірськолижний спорт для людей з ампутаціями нижніх кінцівок. Техніка передбачає катання на одній лижі, а рівновага забезпечується за допомогою спеціально адаптованих палиць із маленькими лижами на кінцях, що називають «аутригерами». В Україні така методика реабілітації ветеранів застосовується вперше, але вона вже знайшла багато прихильників.
ПЕРШОПРОХОДЦІ
Ідея розвивати в нас нову техніку катання виникла у співзасновників Громадської організації «Альянс Ветеранів» Олександра Швачки та Артема Погорілого. Вони ветерани, що втратили нижні кінцівки. Олександр у боях на Київщині у 2022 році. Після поранення чоловік почав займатися адаптивним спортом і допомагати ветеранам з ампутаціями повертатися до активного способу життя.
Перебуваючи у США, Олександр спробував техніку триколійного катання на лижах і зрозумів, що й у нас можна та потрібно розвивати адаптивний гірськолижний спорт. Чоловік розповідає:
– Ми допомагаємо ветеранам соціалізуватися й реабілітуватися, тому що адаптивний спорт, це не тільки фізична реабілітація, а й ментальна складова. Ветерани за концепцією «рівний – рівному» мотивували інших, демонстрували, що це дійсно можливо. Я ділився своїм життєвим досвідом, просто показуючи, що життя може бути більш насиченим, ніж воно було до поранення.
Олександр раніше не приділяв скільки уваги спорту, працював у будівельній сфері й вів нічим непримітне життя. Після ампутації кінцівки саме спорт допоміг йому стати на ноги. Ветеран прийняв участь у марафоні морської піхоти в Америці і пробіг 10 кілометрів на протезі, а згодом став рекордсменом світу в адаптивних іграх «Strongman». Спорт допоміг йому опанувати нову професію ведучого на телебаченні, його почали впізнавати на вулиці.
Олена Мальована, співзасновниця ветеранської організації, розповідає, що в Україні проводиться вже другий тренувальний збір для людей з ампутаціями. Група ветеранів, інструкторів і фізичних терапевтів проходили навчання у США, щоб популяризувати цей вид катання в Україні. Спонсором навчання став благодійний фонд «Razom for Ukraine». Американські донори профінансували переліт, проживання та навчання українських ветеранів, а також закупівлю аутригерів, оскільки в Україні їх не виробляють. Гірськолижний курорт «Буковиця» в місті Борислав безкоштовно надав учасникам програми доступ до інфраструктури, обладнання та одягу для занять спортом. Бориславська міська рада пішла на зустріч, щоб ветерани на постійній основі мали доступ до гірськолижної інфраструктури курорту. Місце має дуже зручне розташування, поруч знаходиться Трускавець, де багато ветеранів проходять санаторно-курортне лікування. Ще до протезування вони мають можливість кататися на лижах. Деякі пацієнти приходили прямо з лікарняної палати на милицях і для них було за щастя таким чином пересуватися ще до моменту отримання протезу.
– Протез при катанні на лижах дуже легко пошкодити, – говорить Олена. – А вони коштують дуже дорого. Тому на повсякденному протезі заборонено займатися спортом. Бо, якщо його використовувати не за цільовим призначенням, держава не компенсує вартість ремонту. А катання на одній лижі є безпечнішим і підходить навіть тим, хто ще не отримав протез.
ВЕТЕРАН ВЕТЕРАНУ
Техніка адаптивного гірськолижного спорту потребує спеціальної підготовки інструкторського складу. Тренер Андрій Старовойтов працював декілька років на «Буковиці» й добре знає, як опановувати лижі. Із початком повномасштабного вторгнення він пішов добровольцем на фронт. Звільнився після перенесених трьох операцій на хребті. Після звільнення довго не міг знайти роботу, йому відмовляли, бо не довіряли. Уважали, що він може зірватися, що не знайде спільну мову з тими, хто не пройшов війну. Тому, коли власники гірськолижного комплексу запропонували повернутися до інструкторської діяльності, Андрій одразу погодився.
– У людей з ампутаціями, – ділиться власними спостереженнями Старовойтов, – баланс тіла зовсім інший. Ті, що мають низьку ампутацію нижче коліна, їм легше, наприклад, вставати. Вони на коліно спираються та встають. Є військові, в яких ампутація дуже висока. Там лише руками можна спиратися й так допомагати собі.
Андрій переконаний, що йому легше працювати з ветеранами, ніж іншим інструкторам. Люди, які пройшли фронт, краще розуміють один одного.
Допомагає новачкам стати на лижі й Роман Матвісів. Чоловік має високу ампутацію ноги, але після навчання вже добре опанував адаптивний гірськолижний спорт. Роман розказує:
– Мені було важко навчитись. Біля двох днів мучився, бо треба, щоб м’язи підкачалися, без цього важко вставати. Падати правильно також треба вміти. Спочатку падаєш сотні разів, але все одно встаєш і продовжуєш. Зараз я вже впевнено спускаюся зі схилу на одній лижі та вправно балансую за допомогою аутригерів, які забезпечують додаткову опору й рівновагу.
РАДІСТЬ ВІД УСПІХІВ
Учасники програми з адаптивного гірськолижного спорту поділились емоціями від тренувань. У всіх на обличчях були усмішки й почуття переповнювали кожного.
Євген Радченко раніше катався на лижах, але ще із двома кінцівками. Тоді це було набагато легше. Однак, чоловік зміг самостійно спуститися з гори в перший же день тренувань. Йому не одразу вдалося взяти участь у навчаннях. Спочатку людей для участі в тренувальному таборі відбирали лише зі Львівської області, брали ветеранів з ампутаціями з найближчих лікарень, оскільки не вистачало коштів на проїзд і проживання. Лише до другого тренувального табору змогли потрапити ветерани з інших регіонів України. Приміром, Євген приїхав із Полтавщини й був дуже радий, що потрапив на навчання. Після ампутації він пробував займатися волейболом і футболом, але з усіх видів спорту йому найбільше сподобалися лижі.
У колі чоловіків є й жінка. Анастасія Левченко до поранення добре каталася на лижах і мріяла знову повернутися до улюбленого заняття. Але жінка говорить, що зараз би не змогла спуститися зі схилу на протезі, оскільки він не адаптований до спорту і після такого катання починає боліти нога. Для неї набагато безпечніше і простіше спускатися на одній лижі.
– Це крутий досвід! – ділиться враженнями Анастасія. – Я вважаю, що хто хоче чи, навпаки, сумнівається, треба обов’язково пробувати. У подальшому це буде все більше мотивувати й цікавити ветеранів. Зараз курорти починають обладнувати до адаптивного спорту.
Разом із матір’ю катається її син Ярема. Ветеранка каже, вона рада, що може тепер займатися гірськолижним спортом разом із родиною та друзями. Гірськолижний курорт «Буковиця» надає безкоштовний доступ до інфраструктури не лише ветеранам, а й членам їхніх родин.
ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ
Наразі в Україні адаптивний лижний спорт лише зароджується. Голова Олена Мальована говорить, що «Альянс Ветеранів» планує розширювати проєкт навчання, але для цього потрібне додаткове фінансування. У цьому році вдалося поставити на лижі лише 24-х ветеранів з ампутаціями. Набрати більше учасників не було змоги, оскільки не вистачало тренерів. А без тренерів заборонено спускатися зі схилів.
– На наступний сезон, – говорить Олена, – ми хочемо облаштувати інфраструктуру, долучити більше тренерів, щоб подарувати радість руху захисникам України, які втратили кінцівки. Для реалізації планів «Альянс Ветеранів» шукає інвесторів серед представників бізнесу, іноземних спонсорів і благодійних фондів. Наразі лише один гірськолижний курорт надав безкоштовний доступ для ампутантів. Ведуться перемовини з іншими курортами, щоб створити умови для адаптивних лижних занять. В Україні достатньо розвинена культура гірськолижного спорту, є багато місць для катань, але вони не пристосовані для людей з інвалідністю. На жаль, досі не сформована інклюзивність на лижних курортах і навіть дістатися до них людям з ампутаціями проблематично. Також не адаптовані підйомники, не виділяються окремі схили, щоб безпечно проводити тренування. Але я вірю, що в майбутньому значно більше курортів створять умови для адаптивного спорту.
Набір ветеранів з ампутаціями нижніх кінцівок, які бажають опанувати лижі, буде проводитися й на наступний сезон. Щоб долучитися до навчань, необхідно звернутися до сайту «Альянсу Ветеранів», зареєструватися та пройти огляд у фізичного терапевта. Заявку можуть надсилати ветерани з усіх куточків України.
А щоб якомога більше людей займалися адаптивним лижним спортом, усі, хто має змогу й бажання можуть підтримати проєкт за посиланням: veterans-alliance.org/fundraising
Ольга КУРШЕВСЬКА
Проєкт здійснюється за підтримки National Endowment for Democracy (NED)
