Сторінка 11 – Новини ветеранів зі всієї України

«За це я воював?»: історії ветеранів, які постраждали від ТЦК

Зараз в Україні не минає і дня, щоб ТЦК не потрапили в резонансні новини. Особливу увагу суспільства привертають конфлікти із ветеранами.

Тисячі чоловіків і жінок пройшли фронт, отримали поранення, втратили здоров’я. Після служби вони намагаються повернутися до мирного життя, проходять лікування та реабілітацію, працюють, виховують дітей і вчаться жити в нових умовах. І задача суспільства — допомогти їм, а не ускладнювати життя. Втім, чи не щотижня висвітлюються нові випадки незаконного затримання, застосування сили, побиття або принизливе ставлення під час перевірки документів.

Кілька резонансних випадків набули розголосу, і саме через це вони стали предметом службових перевірок та кримінальних проваджень.

Побиття ветерана на протезах у Києві

Одним із найгучніших випадків стало побиття ветерана Артема Мороза в Києві у травні 2026 року. За словами його дружини Олесі Жданової, подружжя поверталося додому після реабілітаційного тренування, коли автомобіль ветерана зупинили представники групи оповіщення ТЦК.

Жінка стверджує, що біля машини перебували близько восьми чоловіків у балаклавах та поліцейські. Коли вона почала знімати події на телефон, один із чоловіків нібито вдарив Артема Мороза по голові. Ветеран упав на землю, після чого йому розпилили в обличчя речовину, схожу на газ із балончика.

За словами дружини, невідомі вимагали видалити відеозапис інциденту. Після події ветерану викликали швидку допомогу та поліцію.

Детальніше про інцидент читайте тут.

Артем Мороз, фото з відкритих джерел

Артем Мороз є ветераном війни з інвалідністю І групи та втратив обидві ноги під час бойових дій. Після поранення він продовжив службу у сфері цивільно-військового співробітництва та допомагав пораненим військовим, звільненим із полону захисникам і родинам загиблих.

Командування Сухопутних військ ЗСУ засудило дії військовослужбовця ТЦК, заявивши, що вони «не можуть бути нічим виправдані».

«Командування Сухопутних військ Збройних Сил України рішуче засуджує такі неправомірні дії. Взаємодія з людьми, як цивільними, так і військовослужбовцями, має ґрунтуватися на принципах людяності та поваги. А гідність і права ветеранів війни – абсолютний пріоритет для Збройних Сил України», — заявили у Сухопутних військах.

У відомстві також повідомили про намір перевести винних посадових осіб до бойових підрозділів та офіційно перепросили ветерана.

Ветеран із Дніпра заявив про викрадення та побиття

У січні 2026 року про побиття представниками ТЦК заявив ветеран війни з Дніпра Андрій. За його словами, під час прогулянки неподалік дому до нього під’їхали мікроавтобус та легковий автомобіль, з яких вийшли чоловіки у формі та балаклавах.

Чоловік стверджує, що його вдарили по голові, силоміць заштовхали до мікроавтобуса та почали бити. Згодом він знепритомнів. Коли отямився, його запитали про особу, після чого, ймовірно встановивши, що він не підлягає мобілізації, відпустили. У лікарні ветерану діагностували закриту черепно-мозкову травму, струс мозку та численні забої.

Андрій служив у десантно-штурмових військах, брав участь у Харківському та Запорізькому контрнаступах, а також у Курській операції. Після інфаркту отримав третю групу інвалідності та був знятий з військового обліку.

Андрій, фото з особистого архіву ветерана, надане Суспільному

У Дніпропетровському обласному ТЦК заявили, що інформацію перевіряють правоохоронні органи, а в разі підтвердження порушень винні нестимуть відповідальність. Проте ветеран не дочекався активних дій. Чоловік вирішив виїхати за кордон до дружини та дитини, хоча спершу хотів відновитися після інфаркту та влаштуватися на оборонне підприємство, що виготовляє дрони.

«Для мене це велике приниження. Держава дозволяє принижувати людей – у тому числі тих, які віддали за неї своє здоровʼя», – поділився Андрій із журналістами Суспільного.

«Я два роки відслужив у десантно-штурмових військах, був поранений і переніс інфаркт – і це завдяки захисту нашої країни. Це не ТЦК, це бандити. Боротися я не бачу ніякого сенсу, тим більше за власний рахунок. Простіше виїхати з країни”, — додав він.

Конфлікт ветерана з ТЦК у Луцьку

У квітні 2026 року ветеран 100-ї окремої бригади Петро Громик заявив про напад з боку представників ТЦК у Луцьку. Відео про подію опублікувала у Facebook місцева волонтерка Наталія Грушка. За його словами, під час перевірки документів на зупинці громадського транспорту його вдарили, застосували сльозогінний газ та силоміць посадили до службового автомобіля.

«Після десятків контузій і поранен списався. Має 2 групу інвалідності. Але його побило і запакувало ТЦК. Тверезого. Це просто жесть. Зрозумійте, ми не проти мобілізації, ми як можемо наближаємо перемогу, але не такими методами», — каже волонтерка

Ветеран розповів, що після перевірки даних його відпустили та повернули на місце затримання без жодних пояснень чи вибачень. Після інциденту чоловік звернувся до лікарів і подав заяву до поліції.

«За що я тоді воював? Я ветеран війни, інвалід другої групи, батько трьох дітей. Скажіть, за що я воював тоді, щоб мене били тепер. Я не тікав ні від кого», — обурюється Петро.

Петро Громик, скріншот відеозвернення

У Волинській поліції повідомили, що матеріали справи передали до Державного бюро розслідувань, оскільки йдеться про можливі неправомірні дії службових осіб.

Водночас Волинський обласний ТЦК заперечує факт побиття. У центрі комплектування заявили, що ветеран сам спровокував конфлікт та намагався завдати тілесних ушкоджень одному з військовослужбовців, тому застосування сльозогінного газу було правомірним.

«Громадянин почав чинити протиправні дії, зокрема намагався спричинити тілесні ушкодження одному з військовослужбовців ТЦК. З метою припинення протиправних дій та з огляду на підвищені останнім часом ризики небезпеки для військовослужбовців ТЦК, які виконують службові обов’язки, було правомірно застосовано сльозогінний газ», — сказано в повідомленні.

Окрім того Волинський ТЦК стверджує, що Петро Громик взагалі є порушником військово-облікових даних:

«Зазначеній особі раніше було надано відстрочку від призову 24.07.2024 строком на 1 рік, як особі з інвалідністю. Станом на момент перевірки (05 квітня) громадянин не скористався правом на її продовження у встановленому порядку», — йдеться в повідомленні.

Колишній військовополонений заявив про побиття в Одесі

Ще один резонансний випадок стався в Одесі. Колишній військовополонений Дмитро Кащук повідомив журналістам, що його силоміць посадили до мікроавтобуса люди у формі та балаклавах.

За словами чоловіка, він намагався показати документи про інвалідність ІІІ групи, отриману після полону, однак його не стали слухати. Дмитро стверджує, що під час поїздки кілька разів отримав удари по обличчю, а згодом його виштовхали з автомобіля та забрали ключі від власної машини.

Після інциденту ветеран звернувся до поліції.

Дмитро Кащук після звільнення з полону

В Одеському обласному ТЦК та СП повідомили, що проводять службову перевірку, проте зазначили, що це взагалі можуть бути не їхні працівники:

«У межах перевірки встановлюється ідентифікація осіб та транспортних засобів. Оскільки, за описом заявника, учасники події були в балаклавах та без розпізнавальних знаків, питання їхньої належності до підрозділів ТЦК та СП є предметом службового розслідування. Ми відкрито взаємодіємо з правоохоронними органами для об’єктивного встановлення всіх обставин. Ми з глибокою повагою ставимося до захисників України, зокрема до тих, хто пройшов через полон. Розгляд цієї заяви перебуває на особливому контролі. Ретельність вивчення обставин є пріоритетом, адже правова оцінка інциденту базується виключно на результатах офіційних перевірок».

Історії Артема Мороза, Андрія з Дніпра, Петра Громика та Дмитра Кащука — лише частина випадків, які набули розголосу завдяки соціальним мережам, журналістам та громадськості. У кожній із цих ситуацій тривають перевірки або розслідування, а остаточну правову оцінку мають надати компетентні органи.

Проте навіть сам факт появи великої кількості подібних повідомлень свідчить про серйозну суспільну проблему. Майже не минає тижня без новин про черговий конфлікт між представниками ТЦК та людьми, які вже пройшли війну, отримали поранення або мають підтверджений статус ветерана.

Такі випадки болісно сприймаються суспільством, адже йдеться про людей, які ризикували власним життям заради країни.

Ветеранські та правозахисні організації наголошують, що жодні мобілізаційні заходи не можуть виправдовувати порушення закону чи приниження людської гідності. Особливо коли мова йде про людей, які вже пройшли війну та віддали здоров’я за країну. Саме тому кожен подібний випадок має отримувати чесну перевірку та належну реакцію. Адже ставлення до ветеранів є своєрідним показником того, наскільки держава цінує своїх захисників.

У Львові розширили програму грантової підтримки ветеранів і їхніх родин

Львівська міська рада внесла зміни до програми «Відвага до бізнесу», яка передбачає грантову підтримку ветеранського підприємництва. Відтепер участь у програмі зможуть брати всі ветерани війни незалежно від дати набуття статусу, а також ширше коло членів їхніх сімей. Крім того, для частини учасників спростили умови участі в грантовому конкурсі.

Про це повідомляє Львівська міська рада.

Відповідне рішення депутати підтримали під час пленарного засідання Львівської міської ради.

Зміни передбачають розширення кола учасників програми. Відтепер подати заявку на грантову підтримку можуть ветерани війни незалежно від дати набуття статусу, члени їхніх сімей, а також члени сімей загиблих, зниклих безвісти або полонених військовослужбовців. Раніше програма була доступна лише для ветеранів, які брали участь у бойових діях після 24 лютого 2022 року.

Також оновлено підхід до обов’язкового навчання учасників. Підприємці, які ведуть зареєстровану підприємницьку діяльність понад 12 місяців, зможуть брати участь у грантовому конкурсі без проходження обов’язкового навчального курсу. За потреби для них організовуватимуть тематичні навчання.

Для учасників, які лише планують започаткувати власну справу та ще не зареєстрували бізнес, обов’язкові офлайн-тренінги залишаються чинною умовою участі.

«Підтримка ветеранського підприємництва є одним із ТОП-пріоритетів Львова. Ми одними з перших серед українських міст започаткували грантову підтримку ветеранів та членів їхніх сімей ще у 2023 році. Поступово розширювали програму, адже розуміємо: цей шлях ветерани проходять разом із родиною. Тому сьогодні підтримкою можуть скористатися також дружини, повнолітні діти та батьки ветеранів», — зазначила директорка департаменту економічного розвитку Львівської міської ради Інна Свистун.

За її словами, тепер подати заявку на підтримку можуть усі ветерани, які захищали Україну після Революції Гідності. Також у програмі виокремили дві категорії учасників — тих, хто лише планує започаткувати бізнес, і тих, хто вже має власну справу та прагне її розвивати.

«Для ветеранів із досвідом ведення бізнесу навчання не завжди було практично необхідним, тому тепер для підприємців, які працюють понад 12 місяців, воно не є обов’язковим, але за бажанням вони можуть долучитися», — додала Інна Свистун.

Організацію навчання учасників програми надалі забезпечуватиме департамент економічного розвитку через ЛКП «Центр підтримки підприємництва Львівської міської ради».

Програма «Відвага до бізнесу» діє у Львові та спрямована на підтримку ветеранів і членів їхніх родин, які планують започаткувати або розвивати власну справу.

Ветерани та родини військових на Прикарпатті можуть безкоштовно отримати юридичну допомогу

Ветерани, ветеранки та родини військовослужбовців на Прикарпатті можуть отримати безоплатну правову допомогу. Йдеться про юридичні консультації, допомогу з оформленням документів, соціальних виплат, пільг та захист прав.

Про це повідомила голова Івано-Франківської обласної військової адміністрації Світлана Онищук.

Фахівці допомагають ветеранам у різних питаннях — від простого роз’яснення законодавства до представництва інтересів у державних установах. Зокрема, можна отримати допомогу з оформленням статусів, соціальних гарантій та пільг, підготовкою заяв, скарг та інших документів. Також юристи забезпечують захист прав ветеранів та членів їхніх родин у державних органах та органах місцевого самоврядування.

Отримати консультацію можна дистанційно — через гарячу лінію, онлайн-сервіси, чат-боти та соціальні мережі. Крім цього, ветерани можуть звернутися до найближчого бюро правничої допомоги незалежно від місця реєстрації. Такі установи працюють по всій Україні, окрім територій, де тривають активні бойові дії.

Юридичні консультації також надають в обласному просторі «Ветеран». Прийом проводять за попереднім записом за номером телефону: 098 666 12 00.

У обласній військовій адміністрації наголошують, що підтримка ветеранів та їхніх родин залишається одним із важливих напрямків роботи. Адже після повернення з фронту багатьом військовим доводиться проходити не лише реабілітацію, а й справжній «квест» із документами, статусами та виплатами. І тут допомога юристів часто не менш важлива, ніж підтримка близьких.

Ветеранів навчають бути інструкторами з адаптивного спорту

В Україні розвивають школу інструкторів для ветеранів та ветеранок, де військових після фронту навчають проводити тренування з адаптивного спорту та створювати спортивні осередки у своїх громадах. Проєкт стартував на Івано-Франківщині. Саме там створилипілотний проєкт, у якому ветерани знайомляться з адаптивним спортом ще під час лікування та реабілітації.

Спочатку організатори просто їздили по лікарнях та проводили тренування для поранених військових. Згодом почали отримувати багато запитів від невеликих громад, де ветеранам бракувало можливостей для занять спортом та спілкування. Так з’явилася ідея створити школу інструкторів.

Учасників навчають не лише техніці адаптивного спорту, а й тому, як організувати власний ветеранський осередок, де шукати фінансування, як комунікувати з людьми та створювати безпечний простір для відновлення ветеранів. Одним із головних напрямків стала стрільба з лука. Організатори пояснюють, що цей вид спорту не потребує великих витрат, тому його простіше запускати у маленьких громадах, особливо у прифронтових районах.

Крім навчання, ветерани отримують спортивний інвентар та подальший супровід після запуску осередків. Після Івано-Франківської області проєкт почали масштабувати на Миколаївщину. Перед стартом там провели дослідження потреб громад, після чого організували навчання майбутніх інструкторів. За словами учасників програми, після запуску тренувань ветерани почали частіше збиратися разом, підтримувати одне одного та залучати до занять цивільних і дітей.

Організатори кажуть, що школа інструкторів — це не лише про спорт.

«Це про інший шлях. Про вибір збиратися разом через спільну дію, тренуватися та підтримувати одне одного», — пояснюють у проєкті.

Наразі команда планує відкриття ще десяти ветеранських осередків у малих громадах України.

Учасники ініціативи переконані, що саме ветерани можуть стати людьми, які змінюватимуть свої громади після повернення з війни.

Скандал на виборах до Ради ветеранів на Одещині

14 травня 2026 року пройшли вибори до Ради ветеранів війни за незалежність України при Міністерстві у справах ветеранів в Одеській області. Троє кандидатів представили своє бачення розвитку ветеранської політики і підтримки учасників бойових дій. Але двоє кандидатів зняли свої кандидатури, оскільки помітили, що вибори проходять з порушенням законодавства. Ми вирішили розібратися, чи можна вважати голосування до Ради ветеранів таким, що пройшло законно.

Кандидати до Ради ветеранів

До участі у виборах до Ради ветеранів від Одеської області було зареєстровано трьох кандидатів.

Олександр Голопотелюк – представник Одещини в Раді ветеранів України при Міністерстві у справах ветеранів України з 2019 року. Керівник ГО «ВЕТЕРАНС ХАБ ОДЕСА». За 7 років реалізував понад 12 масштабних проєктів у партнерстві з USAID, IREX, МФ «Відродження», GMF та урядами Великої Британії, США, Швейцарії та Нідерландів.

Нагороджений державною нагородою – медаллю «Захиснику Вітчизни», відзнакою Президента України «За участь в АТО», відзнакою Президента України «За гуманітарну участь у антитерористичній операції», відзнакою Міністра оборони України «Хрест доблесті».

Геннадій Дашко – голова ГО «Рапіра», доброволець війни за незалежність України. Проходив службу в ЗСУ у 2014-15 роках. У 2022-25 роках знову повернувся до лав Збройних сил України, займав посаду командира батальйону. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, має декілька відзнак Генерального штабу та Міністра оборони України. 

Іван Васильєв – учасник бойових дій, який у липні 2022 року добровільно долучився до Сил Оборони України. Під час служби обіймав різні посади у підрозділах спеціального призначення та був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою «Срібний хрест».

Окрім військової служби, Іван Васильєв активно займається підтримкою ветеранів Одещини. Є президентом громадської організації «Одеська обласна федерація ветеранської підтримки та адаптивного спорту», головною метою якої є спортивна реабілітація та соціальна адаптація поранених і демобілізованих військових.

Конфлікт під час виборів до Ради ветеранів

Під час проведення зборів ветеранів Олександр Голопотелюк та Геннадій Дашко зняли свої кандидатури, оскільки зафіксували порушення законодавства у процедурі виборів. Зокрема, була відсутня дата оголошення початку приймання документів кандидатів до складу Ради від Одеської області (пункт 4 Розділу ІІ Положення про Раду ветеранів війни за незалежність України, затв. Наказом Міністерства у справах ветеранів України. Оголошення не було розміщене за 30 календарних днів до 04 квітня 2026 року, як визначеної дати зборів.

Організатором виборів було визначено два альтернативні шляхи подання документів – за адресою ОВА або ж на електронну пошту vetpolityk@od.gov.ua. Зважаючи на це термін, протягом якого необхідно подати документи – «14 календарних днів з наступного дня після оприлюднення інформації на офіційному вебсайті Одеської обласної державної (військової) адміністрації» з однієї сторони є таким, що не підлягає жодній верифікації з огляду на неможливість визначення початку перебігу такого строку і його закінчення, а з іншої відкриває можливості для зловживань з боку організаторів регіональних зборів.

Проведення регіональних зборів планували провести 04 квітня 2026 року, але на цей час не було зареєстровано жодного кандидата до Ради ветеранів від Одеської області. Зважаючи на відсутність кандидатів, згодом було прийняте рішення продовжити прийом документів до 10 квітня 2026 року. Організатором було визначено один безальтернативний шлях подання документів – виключно на електронну адресу: vetpolityk@od.gov.ua, що зазначено в оголошенні на сайті Одеської обласної державної адміністрації. У даному випадку ми вважаємо цей момент позитивним, оскільки це дозволяє точно верифікувати дату отримання документів від кандидатів та учасників.

Відповідальною особою за прийом документів від ОДА була призначена Альона Бурукова. При розмові з Альоною ми вияснили, що один з кандидатів Іван Васильєв подав документи не у порядок та у спосіб, визначений ОДА і вказаний в оголошенні.

– Кандидати надавали документи зручним способом, або заносили їх за адресою ОВА (на Канатну, 83), або відправляли на електронну пошту. Кандидат Іван Васильєв приніс документи особисто у терміни, зазначені в оголошенні, прокоментувала уповноважена з прийому документів.

Учасники зборів ветеранів також подавали документи і особисто, і за електронною поштою. Зі списком учасників голосування у нас не було можливості ознайомитись, оскільки ця інформація не є публічною.

Позиція кандидатів

Ми ознайомились з позицією кандидатів до Ради ветеранів і дізналися, чому на їхню думку вибори пройшли з порушеннями. Олександр Голопотелюк вважає, що під час зборів було порушено декілька норм законодавства.

– Надано незаконну перевагу одному з кандидатів та низці учасників регіональних зборів, шляхом приймання відповідних документів після встановленого строку, що дискримінує тих учасників, які сумлінно виконали вимоги організатора. Також  не проведено перевірку отриманих документів та інформації з ЄДР та відкритих джерел у встановлений строк,наголошує ветеран.

На думку Олександра,  регіональні збори пройшли незаконно і непрозоро, що може свідчити про штучне збільшення учасників зборів для отримання переваги кандидату, який отримав незаконну перевагу при проведенні реєстрації.

Геннадій Дашко також зазначає, що помітив порушення під час проведення виборів до Ради ветеранів Одещини.

– До участі у виборах було допущено низку осіб, які не були попередньо зареєстровані як учасники регіональних зборів. На загальні збори прийшли 178 кандидатів. Після закінчення приймання документів було додатково зареєстровано ще близько 60 учасників зборів. Я відстоюю чесний процес голосування. Маніпуляціям немає місця серед ветеранської спільноти,говорить Геннадій.

Оцінка незалежних експертів

На виборах до Ради ветеранів за незалежність України при Міністерстві у справах ветеранів в Одеській області мали бути присутні незалежні спостерігачі. На регіональні збори був запрошений представник руху «Чесно» задля моніторингу прозорості виборів. Проте, як зазначила Альона Бурукова, представник руху «Чесно» не зміг потрапити на вибори до Ради ветеранів через безпекову ситуацію. Це дозволяє зробити висновок, що було допущене ще одне порушення – відсутність незалежних спостерігачів під час процедури виборів.

Ми звернулись до незалежного експерта, щоб дізнатись, які норми законодавства були порушені під час виборчого процесу. Дмитро Матвієнко, юрист Чугуївської правозахисної групи, зазначив:

– Проаналізувавши ситуацію, яка склалася з проведенням виборів до складу Ради ветеранів війни за незалежність України при Міністерстві у справах ветеранів України від Одеської області слід зазначити, що під час проведення процедури виборів були допущені  порушення Положення про Раду ветеранів війни за незалежність України.

Зокрема, відповідно до пункту 4 розділу ІІ Положення Державні (військові) адміністрації не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати проведення регіональних зборів оприлюднюють на своєму офіційному вебсайті оголошення про початок приймання документів кандидатів до складу Ради від відповідної області. Однак, вказана вимога не була виконана.

Крім того, відповідно до пункту 8 розділу ІІ Приймання документів здійснюється протягом 14 календарних днів, починаючи з дня наступного за днем розміщення на офіційному вебсайті державної (військової) адміністрації відповідного повідомлення. Однак, у зв’язку з відсутністю чіткої вказівки, на сайті ОВА дати розміщення повідомлення, виникають труднощі з обрахунком строку подачі документів.

Варто зазначити, що за повідомленнями деяких учасників виборчого процесу до участі в засіданні зборів були допущені особи, які подали документи після визначеного строку, що прямо забороняється пунктом 14 розділу ІІ Положення, – пояснює юрист.

На думку Дмитра, можна поставити під сумнів прозорість та демократичність виборів для представників ветеранських організацій. Враховуючи це, можна зробити висновок, що вибори було проведені з порушенням вимог Положення про Раду ветеранів війни за незалежність України.

Олександр Голопотелюк подав скаргу щодо результатів виборів до Міністерства у справах ветеранів. За законом, скарга розглядається у строк до 5 календарних днів з дня її отримання. Але проміжна відповідь від Міністерства ветеранів надійшла лише через 12 днів. У листі було зазначено, що остаточна відповідь на скаргу буде розглянута відповідно до закону України «Про звернення громадян». Таким чином, остаточні результати виборів до Ради ветеранів Одещини не оголошені. Залишається надія на те, що будуть враховані порушення закону і пройдуть повторні перевибори. 

Ольга КУРШЕВСЬКА

Проєкт здійснюється за підтримки National Endowment for Democracy (NED)

Ветеранські проблеми, корупція і воєнні злочини: про що говорили на міжнародному трибуналі журналістських розслідувань

28 травня відбулася пресконференція «Міжнародний трибунал журналістських розслідувань воєнних злочинів проти незалежної української держави». Організаторкою виступила Валентина Еліас, голова ГО «Центр журналістських розслідувань протидії рейдерству та корупції в державних та правоохоронних органах», а платформу для розмови надало інформаційне агентство Укрінформ.

Учасники пресконференції обговорювали результати журналістських розслідувань, а також питання захисту прав людини, протидії рейдерству та корупції в державних і правоохоронних органах.

«Ми не робимо піар, ми робимо роботу»

Відкриваючи захід, Валентина Еліас заявила, що мета таких ініціатив — формування ефективної державної системи, яка має працювати для добробуту громадян.

«Ми тут для того, щоб — коли прийде наступна, і наступна, і наступна влада — уряд національної довіри, який не змогла створити Верховна рада, працював і надалі. Ми не робимо піар, ми робимо роботу», — розпочала захід Валентина Еліас.

Валентина Еліас / Фото — Скріншот YouTube-трансляції Укрінформ
Фото — Скріншот YouTube-трансляції Укрінформ

«Кожен відновлений ветеран — це не втрата для країни, а інвестиція в людський капітал»

Зокрема значна частина конференції була присвячена ветеранам українсько-російської війни. Спікер Андрій Плющ, представник ГС «Бойове братерство України», голова комітету соціального захисту інвалідів війни Народного уряду ГСУ, піднімав питання пільг, працевлаштування, ПТСР, реабілітації та адаптації ветеранів до цивільного життя.

«Сьогодні ми говоримо про те, що буде турбувати Україну ще багато років, а саме — про реабілітаційне середовище, як ключовий елемент відновлення нашої країни. Це стосується ветеранів та військових, звільнених зі служби, особливо з інвалідністю, а також всіх тих, хто пережив російську агресію», — говорить Андрій Плющ, додаючи, що він також — ветеран, який починав свій шлях із самого початку повномасштабного вторгнення.

За його словами, він на власному досвіді знає, як сьогодні відбувається лікування ветеранів,  та яке до них ставлення країни та спільноти. Держава не в змозі самостійно створити безстресове середовище для відновлення ветеранів-інвалідів. Але вона може активно сприяти його створенню, і найкращий інструмент, який вона може надати, — це соціальні пільги )на комунальні послуги, проїзд в громадському транспорті, компенсації для адаптації житла, санітарно-курортне лікування тощо).

«Фінансове навантаження на ветеранів, особливо тих, що мають інвалідність, значно вище. Адаптація житла, медикаменти, протезування, регулярні реабілітації, транспорт — на все це треба гроші, тож витрат у ветеранів з інвалідністю значно більше, ніж в здорових людей. Ветерани з I чи II групою зазвичай використовують на 40-80% більше коштів», — зазначає спікер.

Станом на 2026 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн, а для осіб, які втратили працездатність —  2595 грн. За словами ветерана, цей поріг необхідно піднімати.

Андрій Плющ / Фото — Скріншот YouTube-трансляції Укрінформ

Також реформування потребує і сучасний український ринок праці. Із 1 січня 2026 року діє оновлений механізм для роботи: працівники з інвалідністю можуть складати на більше 4% від всього штату (2% — для медичних закладів). Проте, враховуючи сьогоднішню кількість людей з інвалідністю, цей відсоток вкрай мізерний.

Андрій Плющ зазначив, що ними було створене кадрове підприємство «Світло праці», де ветеранам допомагають знайти роботу, перекваліфікуватися або ж освоїти нову професію чи відкрити власний бізнес.

«Багато ветеранів, повертаючись додому, не можуть себе адаптувати в цивільне життя. Тому ми пропонуємо їм середовище, де вони зможуть спільно з іншими ветеранами гуртуватися, спілкуватися, а ми зможемо їм допомогти», — говорить він.

Окремо спікер зазначив, що треба приділяти більше уваги ветеранам та військовослужбовцям з ПТСР.

Загалом, за словами Плюща, довгострокового результату можна досягти лише спільними зусиллями держави, громадського сектору, бізнесу та міжнародних партнерів.

«Кожен відновлений ветеран — це не втрата для країни, а інвестиція в людський капітал. Саме тому ми наголошуємо на тому, що реабілітація — для тих, хто захищав країну, а і для тих, хто продовжує її будувати», — резюмував Андрій Плющ.

Фото — Скріншот YouTube-трансляції Укрінформ

«Єдина мова, яку розуміють усі — це мова грошей».

Також під час пресконференції спікери обговорювали питання відшкодування збитків, які росія нанесла Україні своєю агресією. Наша країна зараз несе не лише фінансові втрати, а й екологічні, моральні і т. д.

За словами Сергія Болтівця, професора медицини, психіатра, голови громадського комітету з охорони здоров’я та захисту прав споживачів Центру журналістських розслідувань, моральна шкода, шкода, заподіяна життю, має бути компенсована нам в потрійному розмірі.

«Єдина національна мова, яку розуміють всі — це мова грошей. Якби росія відшкодовувала нам всі збитки: за репресії, Голодомор, за 33-й рік, за знищення нашої державності та приниження українців, то тоді нам би не довелося віддавати ядерну зброю та стратегічні бомбардувальники, що зараз посилають на нас ракети. Тоді ми змовчали. Тепер ми не маємо права мовчати. Ми маємо діяти, і не сподіватися на закордонні суди, а започатковувати своє законодавство», — заявив він.

Сергій Болтівець / Фото — Скріншот YouTube-трансляції Укрінформ

«Держава — це не території, а люди»

Наприкінці прес-конференції підняли такі болючі питання, як неправомірна мобілізація, регулярне подовження воєнного стану замість оголошення війни, депутати Верховної ради, які не ідуть воювати.

«Ми сьогодні не захищені. Ми не маємо жодних прав. Наша Конституція знаходиться на паузі, тож тоді оголошуйте стан війни за міжнародним законодавством, мобілізуйте всіх, і це буде справедливо. Або зупиняйте війну по лінії розмежування. Ми вас вибирали не для того, щоб ви нас знищували. Держава — це не території, а люди. Ніякі території не варті того, щоб вбивати мільйони людей», — підвела підсумки пані Еліас.

Фото — Скріншот YouTube-трансляції Укрінформ

Захід проведено за підтримки ТОВ «Українська мовна телекомпанія “Столиця”», ГО «Центр журналістських розслідувань протидії рейдерству та корупції в державних і правоохоронних органах», ГС «Жіночий рух “Матері світу проти війни та тероризму”», БО «Благодійний фонд соціального захисту інвалідів війни», юридичної компанії «Еліас та адвокати», ГС «Бойове братерство України».

Ветерани-активісти, що були учасниками прес-конференції, є випускниками курсів «Ветерани — лідери суспільних думок» від ГО «Спілка ветеранів Сили оборони України».

200 км бігу: ветеран з Чернігівщини запустив спортивний челендж у соцмережах

Ветеран російсько-української війни Євгеній Холодницький із Чернігівщини після важкого поранення запустив у соцмережах незвичний челендж — за кожного нового підписника він пробігає 100 м. Ідея швидко набрала популярності. Завдяки підтримці людей загальна дистанція, яку має подолати ветеран, уже наблизилася до 200 км.

Про Євгенія та його ініціативу розповіли у Сосницькій громаді.

Свій «марафон підписників» хлопець долає поступово. Під час одного тренування зазвичай пробігає близько п’яти кілометрів. Але вже і це — значне досягнення, враховуючи історію Євгенія.

На війну Євгеній пішов добровольцем у 19 років. Служив стрільцем, бойовим медиком, водієм та оператором дронів у РУБАКу — роті ударних безпілотних авіаційних комплексів.

“Зібрався і пішов. У мене купа знайомих з перших днів воювала. Однокласники, одногрупники з Сосниці. Думаю, і я піду — всі пацани двіжують. Якби руки виросли, я б завтра вже був там”, — говорить він.

У жовтні 2023 року під Оріховим на Запоріжжі Євгеній отримав важке мінно-вибухове поранення. Унаслідок вибуху він втратив обидві кисті рук та одне око. Друге око також було поранене. Крім цього, серйозно постраждали ноги, а тіло посікли уламки.

Після поранення військовий пережив 45 операцій.

Попри важкі травми, хлопець повернувся до активного життя. Він навчився без кистей рук самостійно вдягатися, мити голову, їсти, водити автомобіль та тренуватися у спортзалі. Зараз Євгеній адаптується до біонічного протеза українського виробництва та готується до протезування ока.

У соцмережах ветеран ділиться власним досвідом відновлення, тренувань та життя після фронту. Каже, що іноді без протеза справляється навіть швидше.

11 січня 2024 року Президент України Володимир Зеленський нагородив Євгенія Орденом «За мужність» III ступеня. Раніше боєць також отримав нагрудний знак «Хрест хоробрих» від Валерія Залужного.

Сьогодні хлопець продовжує мотивувати людей власним прикладом. І кожен новий підписник для нього — це ще 100 м дистанції. Підтримати ветерана можна, підписавшись на його сторінки: Facebook — Yevhenii Mykolaiovych та Instagram — 6ksty.

Ветерани з усієї України зібралися у Черкасах: як пройшов перший етап «Ігор ветеранів»

У Черкасах відбувся перший етап Всеукраїнських змагань «Ігри ветеранів». До міста приїхали ветерани та військовослужбовці з різних регіонів країни. Учасники боролися не лише за перемогу, а й за можливість представити Україну на міжнародних змаганнях VETERANS GAMES UA, які восени пройдуть у Валенсії.

Про проведення заходу повідомили у Міністерстві у справах ветеранів України.

Змагання тривали два дні. У перший день ветерани випробовували свої сили у стрільбі з лука та настільному тенісі. Наступного дня учасники змагалися у кросфіті — дисципліні, яка вимагає витривалості, сили та хорошої фізичної підготовки.

Офіційно відкрили «Ігри ветеранів» Міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова та начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець. Загалом участь у змаганнях взяли сотні ветеранів та військовослужбовців:

  • стрільба з лука — 81 учасник;
  • настільний теніс — 128 учасників;
  • кросфіт — 80 учасників.

Організатори наголошують, що спортивна програма була максимально інклюзивною та адаптивною. Для учасників створили окремі категорії для людей з ампутаціями, спінальними травмами, порушеннями зору та іншими особливостями здоров’я. Це дозволило кожному ветерану показати свої можливості та взяти участь у змаганнях на рівних умовах.

Всеукраїнські «Ігри ветеранів» реалізує Міністерство у справах ветеранів України. Проєкт проводять у межах Стратегії ветеранської політики та Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. Ініціаторкою створення цієї стратегії є Перша леді Олена Зеленська.

Як ветерани, що повернулися з фронту, будують агробізнес на Київщині

Після повернення з фронту все більше ветеранів на Київщині обирають землю замість офісів і цехів. Хтось іде в бджільництво, хтось запускає ферми, хтось — крафтове виробництво. Спільне в них одне: бажання збудувати нове життя після війни та розвиватися у сільському господарстві.

Про це розповіла заступниця голови Київської обласної державної адміністрації Наталія Гаватюк.

На Київщині вже є конкретні приклади ветеранських і релокованих проєктів, які вийшли на ринок і працюють як бізнес:

  • пасіка «MEL_AGROCULTURA» / «Меди Трипілля» (Вишгородський район);
  • крафтове виробництво соусів «ВИТРЕБЕНЬКИ» (Білоцерківський район);
  • сімейна полунична ферма Канашкіних (Броварський район);
  • фермер Іван Захаренко — вирощування посадкового часнику сорту «Любаша».

Ці проєкти — різні за масштабом і напрямом, але всі вони працюють у реальному агросекторі та створюють робочі місця.

За словами представників обласної влади, агросектор став одним із найпопулярніших напрямів для старту після служби. Причини прості: можна почати власну справу з невеликих масштабів є державні та грантові програми ринок продовольства стабільний навіть під час війни робота з землею для багатьох ветеранів — це спосіб психологічного відновлення.

У Київській області діє програма підтримки сільського господарства на 2024–2027 роки. Вона передбачає компенсації на тваринництво, насіння, обладнання та розвиток переробки. Подати заявки можна до 1 жовтня 2026 року.

У Дніпрі ветерани після поранень сіли за кермо: перший безбар’єрний автопробіг

У Дніпрі відбувся перший в Україні безбар’єрний автопробіг за участі ветеранів війни, які після поранень та ампутацій знову сіли за кермо. Ініціативу організували в межах Національного тижня безбар’єрності. Участь взяли ветерани, інструктори автошколи та працівники сервісних центрів МВС.

Головна ідея заходу проста: показати, що травма не позбавляє людину мобільності та самостійності.

У місті працює безбар’єрна автошкола на базі Дніпровського державного університету внутрішніх справ. Там навчають людей з ампутаціями та порушеннями опорно-рухового апарату керувати спеціально переобладнаними автомобілями.

Викладач і ветеран Євген Хохлов розповів, що проєкт створили за ініціативи першої леді Олени Зеленської. За його словами, автошкола супроводжує людину від першого заняття до отримання посвідчення водія. У сервісних центрах МВС використовують спеціально переобладнані авто, щоб люди після поранень могли складати практичний іспит.

За даними сервісного центру, минулого року 29 людей отримали водійські права категорії B 2 людини — категорії C цього року 6 вже отримали права, ще 8 проходять навчання.

Після завершення заходу учасників відзначили подяками. Але, як кажуть самі ветерани, головний результат — не нагороди, а можливість знову самостійно сісти за кермо і рухатися вперед без обмежень.