Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков вручив нагороди п’ятьом працівникам системи МВС. Орденом “За мужність” ІІІ ступеня нагороджено такоє старшого сержанта Національної гвардії Віталія Марків, який минулого року повернувся із ув’язнення в Італії, передає кореспондент УНН.
Нацгвардієць нагороджений за видатні особисті досягнення у державній та суспільній діяльності, зразкове виконання службового та громадянського обов’язку, високу професійність і вагомий внесок у захист прав і свобод громадян та інтересів України на міжнародному рівні.
Указ № 563/2020 про нагородження старшого сержанта Віталія Марківа підписав Президент Володимир Зеленський ще у грудні 2020 року.
Попри позитивне для Марківа рішення суду варто наголосити, що апеляційний суд присяжних Мілану у вердикті про виправдання нацгвардійця не зняв відповідальність за “атаку на журналістів” з українських військових.
Відомий британський історик та журналіст Макс Гейстінґс у своїй статті “Американські університети оголошують війну військової історії” для агенції Bloomberg розмірковує, чому в сучасних США сталося так, що військову історію майже перестали вивчати в вищих навчальних закладах. Адже найкращий спосіб унеможливити потенціальний конфлікт – це його вивчити.
Макс Гейстінґс відомий журналіст, письменник, історик із Великої Британії
Без перебільшення, вже можна говорити, що американські університети фактично оголосили війну військовій історії. У той час, коли увага усього світу прикута до вчених-лікарів та пошуку вакцини від Covid-19, на думку Гейстінґса, не слід забувати й про історію військову. Він вважає, що війна також є безперечним тягарем для світового суспільства, яка призводить до насильства та смертей. Втім, якщо від коронавірусної пандемії шукають вакцину прискореними темпами, він пандемії іншої – війни, в американських вищих навчальних закладах вирішили ліків не шукати.
Макс Гейстінґс приводить просту статистику. На сьогодні на долю студентів, які отримали ступінь бакалавра, приходиться зовсім незначна частка дипломів з історії. І така статистика дійсно вражає. в 1970 році 6% американських студентів чоловіків і 5% студенток отримували дипломи з історичної спеціальності, як тепер відповідний відсоток становить менше ніж 2% для чоловіків і менше ніж 1% для жінок.
З огляду на вищеописану картину, американський історик Фредерік Логевол, автор біографії Джона Ф. Кеннеді та монографій про В’єтнамську війну, зазначає, що в США склалася доволі дивна картина. Не дивлячись на те, що сама Америка є безумовно наймогутнішою військовою державою у світі, до історії становлення цієї могутності в самих Сполучених Штатах відносяться прискіпливо.
Фредерік Логевол шведсько-американський історик і викладач Гарвардського університету
Відраза до військової історії може відбуватися не стільки через небажання студентів досліджувати жорстоке минуле, скільки через небажання вчених викладати або навіть дозволяти своїм університетам проводити такі курси. Дехто називає цю тему “військовою графоманією”, а така теза одразу може поширюватися і на вивчення міжнародних відносин. Менше половини всіх історичних факультетів зараз наймають істориків-міжнародників в порівнянні з 85% в 1975 році. Що стосується самого викладання військової історії, оскільки літні вчені йдуть з посад, на яких вони її вивчали, багатьох не замінюють: ролі міняються.
Британський історик також розповідає про цікавий випадок. Один молодий чоловік у Гарварді хотів вивчати військову історію, проте для нього знайшовся лише курс про історію співіснування людей і домашніх тварин. Багато факультетів того ж Гарварду приділяють пріоритетну увагу таким предметам, як культура, раса та етнічна приналежність.
Показова ситуація стала з дослідницею Маргарет Макміллан з Університету Торонто та університету Оксфорда. Вона була піддана жорсткій критиці через те, що зробила спостереження, звичайне для вчених, що займаються цим предметом, Вона дійшла думки, що конфлікти можуть принести людству наукову або соціальну користь. Після цих слів її прирівняли до прихильників війни.
Маргарет Макміллан канадський історик, професор Оксфордського університету; була проректором канадського Трініті-коледжу і професором історії в університеті Торонто
Тамі Девіс Біддл, професор Військового коледжу армії США, висловлює таку точку зору: “На жаль, багато хто в академічній спільноті вважає, що військова історія – це просто розповіді про могутніх людей, в основному білих, які борються один з одним і пригнічують вразливі групи”.
Деякі університети виправдовують себе тим, що вимушені допомагати своїм студентам у майбутньому працевлаштуванням. Їм рекомендується вивчати процеси зміни клімату або людські емоції, та перемети такі, які актуальні в сучасній системі пошуку роботи. Тем не менш, курс історика Фредеріка Логеволла про війну во В’єтнамі й досі залишається одним з найпопулярніших серед студентів істориків.
Макс Гейстінґс наголошує, що вивчати військову історію необхідно хоча б через той факт, що керівництво держави може прийняти необдумані рішення під час загострення ситуації. “Які наші цілі? І чи досяжні вони”, на думку історика саме такими питаннями мають керуватися у своїй політиці керівники держави.
Після засідки на бійців 173-ї повітряно-десантної бригади у В’єтнамі. 1965 рік.
Сталося так, що багато навчальних закладів просто перестають вивчати історію війни в Індокитаї. Хоча вивчення цього конфлікту б допомогло унеможливити інші.
“Мене турбує, що ми багато чому навчилися. Якби це було так, ми б не вторглися в Ірак”, – заявив генерал Морської піхоти Уолт Бумер, видатний ветеран В’єтнаму.
Багато, а насправді більшість академічних установ на континенті заражені інтелектуальним вірусом, який змушує їх відмовлятися від вивчення предметів, які деяким викладачам здаються неприємними. Це являє собою зраду принципів цікавості, строгості та відваги, які повинні лежати в основі будь-якої стоїть науки.
Дослідник з Єльського університету Пол Кеннеді розповідає, що він здивований відсутністю інтересу до військово-морських справ в університетах США, “оскільки ми, безумовно, найбільша військово-морська держава у світі, а світова військово-морська арена сильно розжарюється”.
Втім, у Великобританії інтерес до вивчення військової історії все ще залишається на високому рівні. Приблизно стільки ж студентів вступають на перший ступінь з цього предмету, що і вивчають право. Особливо популярна аспірантура. Близько 30 навчальних закладів пропонують програми вивчення війни. На європейському континенті особливо шановані студенти Стокгольмського і Лейденського університетів. Проблема проявляється в явному північноамериканському несприйнятті військової історії, де вважають її каталізатором та системою пропаганди війни
На думку Гейстінґса великі університети Північної Америки повинні соромитися своєї малодушності. Війна піде з нашої планети не більше ймовірно, ніж пандемії. Академіки, що відкидають військові дослідження, грають в страусів. Вони подібно цим створінням намагаються занурити свої голови у пісок.
Через майже сім місяців після запуску з поверхні Землі китайський зонд “Тяньвень-1” подолавши близько 470 млн км успішно вийшов на навколомарсову орбіту. Орбітальний марсіанський зонд знаходиться на висоті 400 км над поверхнею планети. Про це повідомило Китайське космічне агентство CNSA
До травня 2021 року станція буде проводити детальну зйомку поверхні Червоної планети для вибору найбільш зручного місця посадки. Потім від орбітального комплексу відділиться платформа з 240-кілограмовим марсоходом і здійснить посадку на поверхні Марса. Попереднім місцем контакту з ґрунтом обраний район південної частини рівнини Утопія в східній частині північної півкулі Марса. Вченні думають, що в цій частині планети на поверхню Марсу могли виходити ґрунтові води. Марсохід також розпочне дослідження ґрунту, іоносфери і клімату.
Зонд, який залишиться на орбіті, протягом марсіанського року (687 земних днів) забезпечуватиме зв’язок марсохода із Землею. Окрім функції ретранслятора сигналу від марсохода орбітальний зонд оснащено радаром для підповерхневого вивчення Марса, HD-камерою, аналізаторами для вловлювання нейтральних частинок та іонів, магнітометром і спектрометром для визначення складу мінералів.
Російські військові угрупування на Донбасі не припиняють обстріли українських позицій. Сьогодні, близько 09.30, снайпер бойовиків здійснив обстріл позицій українських військових.
Як інформує Українська делегація для участі у Тристоронній контактній групі обстріл стався поблизу Горлівки. Не зважаючи на надану допомогу, він помер в ході евакуації.
Українською стороною Спеціального центру контроль та координації вогню направлено відповідну ноту до СММ ОБСЄ.
На півдні Ірану, під час розкопок давнього міста Персеполіс, археологи виявили залишки монументальних воріт. Знахідку було зроблено на околицях древнього міста. Виявлені ворота наказав звести цар Кир ІІ Великий у 6 ст. до н.е., а добудувався монументальний витвір вже під час правління його сина Камбіса.
Ворота було побудовані на честь перемоги царя Кира ІІ Великого над Вавилоном та включення міста до Перський імперії Ахеменідів у 539 році.
Самі ворота виглядають як прямокутна будівля з розмірами кожного боку близько 40 метрів по осі північ-південь і 30 метрів по осі схід-захід. Стіни воріт були товщиною приблизно від 10 – 12 метрів, а всередині будівлі розташовувалося приміщення приблизною площею 40 кв. м., Доступ до приміщення проходив через широкий коридор завширшки 5 метрів з південно-східної та північно-західної сторін.
Крім того, сучасні геофізичні дослідження навколишньої території дозволяють стверджувати, що поряд з самим об’єктом археологічного дослідження розташувалась система іригації та росли сади. При зовнішньому обрамленні воріт робітники використовували тисячі шматків кольорової глазурованої цегли.
Знахідку було зроблено зусиллями об’єднаної групи іранських та італійських вчених. Дослідницька програма проводилася протягом 45 днів у вересні, жовтні та листопаді 2020 року в цегляному кургані Парсех Персеполіс.
На сьогодні ворота являють собою являють собою скоріше простий насип із землі та цегли, проте, завдяки археологічному дослідженню, вченим вдалося подарувати цій будівлі “друге життя”.
“Глава держави ознайомиться із ситуацією на передовій і поспілкується з військовослужбовцями, які несуть службу в зоні проведення Операції об’єднаних сил”, – ідеться в повідмоленні.
За даними ОП, разом з Президентом на Донбас вирушили посли країн «Великої сімки».
У приміщенні Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка відбулася виставка художніх творів 13-річної Єлизавети Кондратенко, доньки переселенця та ветерана АТО, інформує mva.gov.ua. Дівчинка малює картини попри те, що майже не розрізняє кольори.
Родина дівчинки – переселенці з Донецької області, батько Михайло наразі проходить службу у Чопському прикордонному загоні, мати Олена – завідувач Закарпатського обласного державного нотаріального архіву. В сім’ї виховуються три доньки, Єлизавета – наймолодша з них. Ця родина приклад того, як попри кардинальні зміни у житті, що відбулися з початком війни на Сході та залишенням домівки, знайти в собі сили почати на Закарпатті нове життя.
– Ця сім’я – яскравий приклад стійкості та сили духу. Молодша Єлизавета через погіршення стану здоров’я втратила можливість розрізняти деякі кольори. Але вона взялася за пензля та малює картини. Батьки підтримують її у заняттях творчістю. Роботи дівчини наповнені світлом та яскравістю, а ще спонукають фантазувати щодо продовження історій, відображених у картинах, – розповів начальник Закарпатського відділу Мінветеранів Іван Балашов.
На Київщині співробітники Служби безпеки України викрили та затримали членів міжнародного терористичного угрупування “Ісламська держава”. Як повідомили в СБУ, лідером осередку є бойовик, що перебуває у розшуку в одній з країн Східної Європи за участь у бойових діях у Сирії. У 2019 році за підробленими документами прибув в Україну і підібрав групу “однодумців”, усі учасники якої є іноземцями.
Члени угрупування займалися підробкою паспортів Російської Федерації та України. Таким чином вони здійснювали легалізацію на території нашої країни вихідців з країн Близького Сходу та Центральної Азії. За версією слідства, частина з них є діючими бойовиками “Ісламської Держави”. За задумом лідерів міжнародної терористичної організації, вони мали “відсидітись” в Україні після скоєних злочинів. Фігуранти також поширювали літературу екстремістського характеру серед потенційних прихильників.
Крім того, за адресою проживання фігурантів справи було знайдено зброю та вибухівку. Співробітники служби виявили : вибухонебезпечну речовину із вмістом тротилу, гранату Ф-1, 8 гранатометних пострілів, іноземну валюту, банківські картки, чернетки із записами фінансових переказів до Сирії, символіку міжнародної терористичної організації «Ісламська Держава» та релігійно-екстремістську літературу.
Розслідування проводилося у межах кримінального провадження за ч. 1 ст. 258-3 (створення терористичної групи чи терористичної організації) Кримінального кодексу України. Тривають слідчо-розшукові дії, збираються докази для притягнення до відповідальності осіб, причетних до протиправної діяльності.
Після 17 днів спільних операцій там разом з союзниками та партнерами по НАТО: Україною, Румунією, Грузією та Туреччиною, есмінці ВМС США «Портер» і «Дональд Кук» вийшли з акваторії Чорного моря.
Кораблі «Портер» і «Дональд Кук» зайшли до Чорного моря 23 та 28 січня, відповідно. Два кораблі взаємодіяли в Чорному морі з кораблем-дозаправником ВМС США «Ларамі» та повітряними системами НАТО, а також провели спільні навчання з турецькими ВМС, повідомили у командуванні Шостого флоту США.
-Чорне море – критично важливий водних шлях для морської торгівлі та стабільності в Європі, – підкреслилює пресслужба Шостого флоту США. – ВМС США регулярно діють в Чорному морі з нашими союзниками по НАТО та партнерами, включаючи Болгарію, Грузію, Румунію, Туреччину та Україну.
Уряд Філіппін погодив постачання для своїх Військово-повітряних сил збільшену кількість вертольотів S-70i Black Hawk. Повідомляється, що вертольоти які надійдуть до Філіппін, будуть польського виробництва компанії PZL Mielec, яка своєю чергою входить до концерну Lockheed Martin.
Президент Філіппін Родріго Дутерте схвалив придбання вертольотів на початку лютого. Також у філіппінському уряді заявили, що придбання нових машин “поступово вирішить проблему зростаючого дефіциту вертолітної техніки”.
Перші 6 S-70i Black Hawk було передано ВПС Філіппін 10 грудня 2020 року
Точна кількість нової техніки для Філіппін наразі невідома, проте, за словами секретаря кабінету міністрів Карло Ногралеса, вже затверджено 15 одиниць. Він також додав, що кількість може зрости залежно від доступного фінансування. Водночас новинний портал Inquirer.net з посланням на Міністра оборони країни повідомляє, що загальна кількість придбаних вертольотів складатиме 48 машин.
Придбання більшої кількості Black Haw дозволить Філіппінам вивести зі свого авіапарку вертольоти Bell UH-1 Huey, конструкція якого виходить до 1960-х років і які за останні роки не раз ставали причиною аварій та загибелі людей. В останній аварії в січні цього року сім людей загинули, коли під час місії з перевезення оснащення розбився Bell UH-1 Huey. Ця авіакатастрофа призвела до зупинки всього авіапарку вертольотів UH-1 Huey.
