15 лютого 2021 року, на більшості ділянок фронту спостерігалася тиша. Було зафіксовано три порушення режиму припинення вогню, інформує пресслужба Об’єднаних сил.
Неподалік Славного збройні формування Російської Федерації вели неприцільний вогонь в бік українських позицій зі станкового протитанкового гранатомета, а біля Опитного – з ручного протитанкового гранатомета.
Поблизу населеного пункту Світлодарськ, російські окупанти здійснили провокаційні обстріли з автоматичного станкового гранатомета та великокаліберного кулемета.
Про факти порушення режиму припинення вогню через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ. На обстріли зі сторони противника наші воїни давали адекватну відповідь.
Із Росією неможливо домовитися щодо ситуації на Донбасі, якщо країна-агресор залишиться на своїх сьогоднішніх позиціях. Про це глава української делегації в тристоронній контактній групі і перший президент Леонід Кравчук заявив сьогодні, 15 лютого, на форумі “Україна 30”.
“Ми можемо констатувати: домовитися з Російською Федерацією щодо врегулювання ситуації на Донбасі в тому статусі, в якому бачить себе Росія і які завдання вони собі ставлять, практично неможливо. Ми повинні дивитися правді в очі, і не потрібно думати, що щось може змінитися найближчим часом”, – заявив Леонід Макарович.
Кравчук послався на заяву ватажка терористичної організації “ДНР” Дениса Пушиліна в ефірі російського Першого каналу, що завданням бойовиків є побудова “національної російської держави” і “трансформація її в Росію”.
Кравчук зазначив, що Росія під час переговорів “привласнює собі звання посередника, каже, що вона не стороною конфлікту”.
Перший президент наголосив, що метою роботи ТКГ є реінтеграція непідконтрольних Україні територій, а у Росії та її маріонеток-бойовиків – “завдання зовсім інші”.
По всій Україні проходять пам’ятні заходи на честь загиблих українських воїнів на території інших держав. В Україні, в першу чергу, ця дата асоційована з днем остаточного виведення радянських військ з Афганістану 15 лютого 1989 року.
Підсумок, майже десятирічного перебування радянських військ в Афганістані, став цілком закономірний – вивід Обмеженого контингенту військ з країни. Ця подія стала доленосною не лише в історії СРСР, але і для всього світу. Імідж могутньої військової держави, сформований після Другої світової, був остаточно підірваний. Протистояння яке тривало з 1979 року нарешті було завершено.
Пам’ятний захід на честь загиблих воїнів на території інших держав в Харкові. 15 лютого 2021 року
Введення Обмеженого контингенту радянських військ до Афганістану поклало початок найкривавішому військовому протистоянню, у якому брав участь СРСР, після закінчення Другої світової війни. Рішення про інтервенцію було прийнято 12 грудня 1979 політбюро ЦК КПРС і у той же день Леонід Брежнів підписав відповідне рішення.
Першими військовими формуваннями, які 25 грудня переткнули кордон з Афганістаном, стали розвідники та десантники. До кінця дня 27 грудня радянські війська взяли під свій контроль Кабул.
Причиною рішення про інтервенцію стало те, що маріонеткові керівники Афганістану хоч і декларували на словах свою прилеглість радянському режиму, насправді охоче вирішували свої внутрішні проблеми. Так, після подій Саурської революції, коли у квітні 1978 року в Афганістані було проголошено прорадянський соціалістичний режим, очільником країни став Нур Мухаммед Таракі. Але пробув він при владі недовго, бо вже у вересні 1979 року його місце зайняв новий диктатор. Хафізулла Амін вирішив взяти владу країни у свої руки, а тому спочатку змістив, а потім вбив свого попередника. Таке рішення стосунків дуже не подобалося Брежнєву та Андропову, адже це борсало тінь на імідж СРСР. Рішення було прийняте однозначне – замінити Аміна на більш лояльного Барака Кармаля.
27 серпня радянські спецпризначенці штурмували резиденцію Хафізулли Аміна де його було вбито. Замість нього до влади прийшов Бабрак Кармаль, який керував Афганістаном до 1986 року, коли передав владу свому наступнику Мухаммеду Наджибуллі.
Існуюча завдяки радянським військам номінальна Демократична Республіка Афганістан припинила своє існування як соціалістична країна в 1992 році, практично одразу після виведення радянських військ.
Радянські військові під Кабулом за декілько неділь до виводу військ з Афганістану
Афганська війна тривала 3340 днів. Вона забрала житті 15 тис. військових, ще 53 тис. були поранені. Для України ця війна обійшлася дорого. Приблизно 150 тис. наших співвітчизників було направлено до Афганістану. З них загинули більше 4 тис. українців, 10 тис. отримали поранення. Уже дома, від ран, хвороб і самогубств померли понад 4 тисяч українських учасників радянської авантюри в Афганістані.
Вивід радянських військ став символічною датою для “Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав” в Україні та інших країн колишнього СРСР. Останні радянські солдати перетнули “Міст дружби”, який розташований на кордоні двох країн, 15 лютого 1989 р. Так закінчилася Афганська війна, яка стала одним з цвяхів у кришку труни Радянської імперії.
Для самого Афганістану ця війна коштувала ще більшу ціну. Загальні втрати населення Демократичної республіки Афганістан, за різними оцінками, становлять від 680 тис. до 2 млн осіб загиблих. Політична та економічна криза залишаються в цій зруйнованій постійною війною країні й сьогодні.
Після виведення Обмеженого контингенту, режим Мухаммеда Наджибулли протримався трохи більше 3-х років. На фото наслідки боїв у Кабулі у 1992 році.
У часи незалежної України наші військові не брали участі в окупаційних контингентах на території інших держав. Уся присутність українських військ на закордонних територіях носить виключно характер миротворчих місій. Усього українські миротворці брали участь у 26 миротворчих місіях на територіях інших країн.
За весь час, у миротворчих операціях, взяло участь 44 000 українських військовослужбовців. Нажаль, не завжди зусилля українських військових зі встановлення миру закінчуються безкровно. За часів незалежної України 55 воїнів віддали своє життя заради миру в інших країнах. Найбільше наших бійців загинуло в Іраку (18) та на території колишньої Югославії (15).
Харківське конструкторське бюро машинобудування ім. Морозова отримало завдання від Міноборони України розробити нову колісну багатофункціональну платформу, як основу для майбутнього БТР, колісної БМП та інших машин. Про це повідомляє Defense Express з посиланням на власні джерела в оборонному відомстві.
Терміни виконання цієї роботи – невідомі, але в середньому, враховуючи розробки в інших країнах, можна допустити, що умовний БТР-5 може з’явитися за п’ять років.
БТР-4
БТР-4 створювався в “нульових” роках і за 20 років значно підвищилися вимоги до бронезахисту. В лобовій проекції броня має витримувати не тільки влучання калібру 14,5 мм, а й 25-30 мм снарядів автоматичних гармат. Сучасні вимоги диктують встановлення броні з керамічними елементами і використання V-подібного днища, що неодмінно призведе до збільшення габаритів машини.
А конструкція шасі версії БТР-4МВ1 робить неможливим встановлення V-подібної нижньої частини корпусу. А незабаром у країнах НАТО очікується перехід від 25-30 мм автоматичних гармат до 40-45 мм.
БТР-4МВ1
Тому можна очікувати, що новий умовний БТР-5 буде мати вагу понад 30 тон, броню, яка здатна протидіяти автоматичним гармат і мінній загрозиі сучасний оптико-прицільний комплекс і потужне озброєння. В результаті нова розробка ХКБМ, як багатофункціональна платформа, має стати універсальним шасі для ЗСУ: базою для БТР, колісної БМП, артилерійських і зенітних комплексів, машин зв’язку.
Старший солдат Дмитро Мироненко загинув під час виконання службових обов’язків у зоні бойових дій 14 лютого 2021 р. поблизу села Новолуганське Донецької області. Від підриву на невстановленому вибуховому пристрої разом з ним також загинули капітан Олександр Войтенко та солдат В’ячеслав Олексієнко.
Дмитро Мироненко народився у Харкові в 1994 р. До 9-го класу навчався загальноосвітній школі №38. У червні 2015 р. закінчив Коледж управління та інформаційних технологій Харківського інституту управління.
У війську був з 2017 р., де вирішив підписати контракт та вступити до лав 122 ОАеМБ який входить до складу 81 ОАмБр. Нажаль, трагічна доля обірвала життя молодого воїна. У нього залишилась мати та молодша сестра.
Прощання відбудеться 17 лютого об 11.00 на кладовищі №18 на “Алеї слави”.
У Києві слідчі Служби безпеки України призупинили активну діяльність і повідомили про підозру “екс-заступнику міністра інформації маріонеткової терористичної організації “ДНР”. За даними слідства, підозрюваний “працював заступником міністра” в 2014-2016 роках і публічно закликав жителів Донецької області до підтримки “ДНР”. Про це повідомляє прес-служба СБУ.
Він також активно пропагував політико-територіальну інтеграцію окупованих територій Донбасу з Росією і “агітував голосувати за фейкові псевдовибори”.
Згодом “чиновник” перебрався на підконтрольну української влади територію поза встановленими пунктами пропуску. У Києві чоловік швидко влагтувався на робуоту політтехнологом і піарником в проросійській “громадсько-політичній структурі”.
Оперативники СБУ встановили місце проживання “воїна інформаційного простору” ДНР “в Києві. Під час обшуків правоохоронці виявили та вилучили комп’ютерну техніку і матеріали, що підтверджують його злочинну діяльність.
Затриманому повідомили про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України) і ст. 258-3 (створення терористичної групи чи терористичної організації) Кримінального кодексу України.
До України повернулись шість українських моряків — членів екіпажу судна Stevia, яких пірати півтора місяця утримували в полоні в Нігерії, повідомляє rbc.ua.
Над їхнім звільненням працювало Міністерство закордонних справ України. Викрадачі висували епомірні вимоги, але дипломати МЗС та розвідники прекрасно попрацювали. Операція пройшла блискуче, всі люди здорові й живі.
Моряки розповіли, що їх тримали у джунглях серед мангрових лісів, де було дуже багато комарів. Їх цілодобово охороняло двадцять озброєних автоматами людей.
Звільнені моряки направлені до лікарні для проходження медичного обстеження та відновлення здоров’я.
Міністерство оборони Австралії заново сформує 100-ту бомбардувальну ескадрилью з нагоди сторічного ювілею Королівських військово-повітряних сил. Інформацію про це оприлюднило оборонне відомство країни.
Повідомляється, що знов сформована ескадрилья отримає назву Air Force Heritage (Спадщина ВПС). Відтворене військове з’єднання було сформовано при навчальній групі Королівських ВПС Австралії.
Військова база в австралійському Теморі, яка за час війни школа підготувала 2400 військових льотчиків. Відтепер на цьому ж місці базуватиметься ескадрилья історичних літаків
Як зазначив командир відтвореного підрозділу Філіп Бінленд, 100-та ескадрилья “з нетерпінням чекає можливості безпечно продемонструвати австралійській публіці добре збережений флот в різних місцях країни”.
Також повідомляється, що реформована ескадрилья буде літати на Mustang, Spitfires, Sopwith Pup та De Havilland Tiger Moth.
100-та ескадрилья Королівських Військово-повітряних сил Австралії була сформована на базі в Ричмонді в 1942 р. Основою для неї став однойменний підрозділ англійських ВПС, який було розбито під час Малайської операції. Під час війни австралійські льотчики цієї ескадрильї виконували бойові вильоти на Тихоокеанському театрі бойових дій. Зокрема, ескадрилья брала участь у знаменитій Битві в морі Бісмарка.
Сьогодні, 15 лютого, близько 07.00 у власній машині було підірвано ватажка терористів на прізвисько “Довгий”. Пропагандистські ресурси повідомляють, що у машині бойовика спрацював невідомий вибуховий пристрій, який було встановлено під днищем машини.
Ватажок місцевого угруповання в Горлівці “Довгий”
“Довгий” отримав поранення нижньої частини тіла, йому опіками та осколками пошкодило ноги, проте сам терорист залишився живий. Разом з терористом в одній машині знаходилася його донька, яка теж отримала поранення.
Відповідальність за замах окупанти традиційно покладають на українські спецслужби. Українські офіційні органи поки ніяк не коментують цей інцидент.
На розгляд Верховної Ради України внесений законопроект про Захисників України №4389, який планують ухвалити до кінця року. Окрім введення нових статусів у ньому йдеться про додаткові соціальні гарантії учасникам АТО/ООС. За словами міністра у справах ветеранів Юлії Лапутіної, новий закон має осучаснити систему надання пільг та гарантій ветеранам війни на Донбасі.
«Захисник України» замість «учасника бойових дій»
Ми вже робили загальний огляд проекту Закону України №4389 «Про Захисників/Захисниць України та членів їх сімей», який був розроблений Мінветеранів разом з представниками ветеранської спільноти та внесений до Верховної Ради 16 листопада минулого року.
Нагадаємо, що ним пропонується ввести 4 нові статуси для тих, хто захищав Україну:
– Захисник України
– Захисник України з інвалідністю
– Захисник України з особливими бойовими заслугами
– Член сім’ї загиблого (померлого) Захисника України
«Захисниками України» пропонується визнавати тих, хто «брав безпосередню участь в операціях по захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України». Тобто цю категорію хочуть відокремити від тих, хто за чинним законодавством має право на статус «учасника бойових дій», а це досить багато ветеранів війни, зокрема учасники бойових дій на території інших держав, учасники Другої світової війни тощо.
За словами міністра у справах ветеранів Юлії Лапутіної, новий закон дозволить підвищити рівень державної підтримки ветеранів бойових дій на Донбасі та оновить для них систему державних гарантій. У цій статті ми спробуємо розібратися у чому полягає відмінність соціального пакета Захисників України, який пропонується законопроектом №4389, від пільг та гарантій «учасників бойових дій», що передбачені ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»? Про відмінності соціального пакета Захисників України з інвалідністю та членів сім’ї загиблих (померлих) Захисників України напишемо у наступній статті.
– особи, які у складі сил безпеки та оборони України брали безпосередню участь в операціях по захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, перебуваючи в районах їх проведення під час проведення таких операцій;
– особи, які добровільно брали участь в обороні України в операціях по захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України… перебуваючи в районах їх проведення під час проведення таких операцій;
– члени екіпажів, які перебували на борту кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків та вертольотів сил оборони та безпеки України, виконуючи бойове завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями;
– особи, яким було надано статус Захисник України з інвалідністю та яким після повторного огляду медико-соціальною експертною комісією не було встановлено інвалідність. Такі особи звільняються від необхідності проходження повторної процедури надання статусу Захисник України (надається на заміну статусуЗахисник України з інвалідністю).
Права, пільги та гарантії у сфері охорони здоров’я
Законопроект передбачає значне оновлення системи державної підтримки Захисників України у сфері охорони здоров’я. Зокрема, для них передбачені «додаткові державні гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів до програми державних гарантій медичного обслуговування населення, що передбачає оплату необхідних для забезпечення і відновлення здоров’я медичних послуг та реімбурсації за ліки».
Особливостям реалізації цих гарантій присвячена окрема стаття законопроекту. У ній йдеться про оплату коштом держбюджету медичних послуг і ліків, пов’язаних з наданням: екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), паліативної медичної допомоги та медичної реабілітації. Учасники бойових дій таких гарантій не мають. Мабуть, через це законопроект №4389 не містить норм щодо безоплатного одержання ліків, лікарських засобів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів, першочергового обслуговування у лікувально-профілактичних закладах, першочергової госпіталізації, щорічного медичного обстеження та диспансеризації, які наразі передбачені законом для учасників бойових дій.
А от норму щодо «першочергового безплатного зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів)» для УБД у новий закон для Захисників України хочуть перенести у розширеному вигляді. Пропонують гарантувати їм право на «послуги з протезування та імплантації зубів, забезпечення протезуванням та ортезуванням виробами підвищеної функціональності та/або спеціальними виробами для занять спортом за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні».
Зберігається для них і норма чинного законодавства щодо права на безоплатне санітарно-курортне лікування, щоправда, у дещо зміненому вигляді. Якщо учасники бойових дій за наявності медичних показань мають право на щорічне безоплатне лікування у санаторіях, то законопроект №4389 пропонує встановити, що Захисникам України безоплатна «послуга з санаторно-курортного лікування може надаватися… не частіше одного разу на 2 роки», а якщо разом з дружинами та неповнолітніми дітьми – то не частіше одного разу на 3 роки! З одного боку звуження прав тих, хто зазвичай лікується у санаторіях одинаком, а з другої – з’являється можливість безоплатно відпочити разом із сім’єю. Якби тільки не встановлене обмеження – раз на 3 роки! Не передбачено у законопроекті й права на компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування, яке є у чинному законі для учасників бойових дій.
Законодавчою нормою можуть стати гарантії Захисників України на отримання безоплатної «послуги із забезпечення психічного здоров’я», в тому числі разом з членами сім’ї. Така послуга ветеранам АТО/ООС надається й тепер на підставі інших нормативних актів та під назвою «психологічна реабілітація», щоправда, без членів сім’ї.
Пільги та гарантії у сфері житлових прав
Право Захисників України на першочергове відведення земельних ділянок у законопроекті №4389 пропонують залишити, але доповнити словами «в межах норм безплатної приватизації за одним із видів цільового призначення на вибір».
«Як розуміти слова «на вибір»? Якщо ця норма буде прийнята у такому вигляді, то чиновники будуть її трактувати, як право на першочергове відведення лише одного з видів земельних ділянок на вибір Захисника України. А за чинним законодавством учасники бойових дій мають право на першочергове відведення земельних ділянок за 5-тю видами цільового призначення», – прокоментував цю норму військовий юрист Олександр Ш.
Пропонується суттєво змінити й право на пільги щодо отримання безоплатного житла. Якщо за чинним законодавством учасники бойових дій, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на першочергове забезпечення житловою площею, а ті з них, які отримали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов’язків військової служби, мають забезпечуватися житлом протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, то у новому законопроекті таких норм немає.
Замість цього Захисникам України у разі потреби поліпшення житлових умов пропонується надавати разову цільову підтримку шляхом:
– грошової компенсації часткової вартості придбання (будівництва) житла;
– іпотечного кредитування придбання житла з відшкодуванням вартості процентної ставки банківській установі, яка обслуговує іпотечне кредитування або надання пільгового іпотечного кредиту за рахунок коштів державного чи місцевого бюджетів;
– компенсації часткової різниці вартості житла при розширенні житла в межах норм житлової площі;
– першочерговим наданням житла з комунального, відомчого або службового фонду у межах встановленої норми житлової площі.
Ця разова підтримка надається одним із цих шляхів та один раз протягом життя. А право скористатися нею пропонується надавати лише тим Захисникам України, у власності яких та членів їх сімей не має житла, або воно розташоване на тимчасово окупованій території, або його площа не перевищує норми на одну особу, або ж якщо вони перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Передбачається ведення черги захисників, які потребують поліпшення житлових умов, в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни.
Тобто, можливість безоплатного отримання житла для Захисників України законопроектом №4389 взагалі не передбачена. То виходить, що їх житлові права у порівнянні з учасниками бойових дій звужуються?
У законопроекті №4389 пропонується залишити пільги, які Захисники України наразі мають як учасники бойових дій на оплату житла та житлово-комунальних послуг, проте – у дещо іншому вигляді. І змінюється не лише формулювання. Замість 75% знижки плати за користування житлом (квартирної плати) та користування комунальними послугами пропонується «щомісячна грошова компенсація 75% вартості наданих житлово-комунальних послуг (з їх переліком) відповідно до норм споживання». Викликає занепокоєння те, що може зменшитися площа житла, на яку наразі надається знижка за централізоване опалення та обслуговування житла. У законопроекті про Захисників України йдеться про компенсацію при розрахунках за житлову послугу та постачання теплової енергії за площу житла у 21 кв. метр «на особу, яка має право на компенсацію та постійно проживає у житловому приміщенні та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю»! Тоді як учасники бойових дій за чинним законодавством мають право на 75% знижку за опалення на 21 кв. метр загальної площі на кожного члена сім’ї та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю.
«Можливо це ті самі технічні помилки, про які говорила Юлія Лапутіна у нещодавньому інтерв’ю щодо перспектив ухвалення цього законопроекту. Якщо вона не буде виправлена, то 75% грошова компенсація буде надаватися лише на пільговика плюс 10,5 кв. метрів без врахування 21 кв. метра на кожного члена сім’ї», – висловив свої застереження співголова «Центру захисту прав військовослужбовців, ветеранів війни та військової служби» Юрій Гушер.
Пропонуються деякі зміни й щодо права Захисників України на безоплатний проїзд. Передбачається 100% компенсація вартості проїзду перевізнику за кошти місцевих бюджетів шляхом укладання відповідних договорів між перевізниками та органами місцевого самоврядування. При цьому безоплатність пропонується зберегти на проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту загального користування, автомобільного транспорту загального користування в сільській місцевості, а також залізничним та автобусним транспортом приміського сполучення. З цього переліку випадають право на користування водним транспортом приміського сполучення, що не так болісно, адже такого сполучення в Україні, мабуть, не залишилося, та право на користування автобусами «міжміських маршрутів, у тому числі міжобласних незалежно від відстані та місця проживання», яке є в учасників бойових дій. Тобто безоплатно автобусом на дальні відстані Захисники України поїхати не зможуть, на що вони зараз мають право, як учасники бойових дій!
Пропонується для них зберегти право на 50% компенсацію вартості двох квитків на рік для проїзду залізничним, повітряним, або автобусним транспортом в межах України. Учасники бойових дій мають право на безоплатний проїзд один раз на два роки (туди та назад) в межах України залізничним, морським, річковим, повітряним транспортом, або проїзд один раз на рік (туди та назад) з 50% знижкою. Як бачимо, з цього переліку випав лише морський та річковий транспорт.
Соціальний пакет у сфері трудових відносин та пенсійного забезпечення
Майже без змін пропонують залишити пільги, які Захисники України мають наразі в статусі учасників бойових дій у сфері трудових відносин та пенсійного забезпечення. Це:
– виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
– надбавку до пенсії в розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які витратили працездатність;
– достроковий вихід на пенсію за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками – 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 та 20 років відповідно;
– використання чергової відпустки у зручний час, а також одержання додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати строком на 14 календарних днів на рік.
Останню пільгу пропонують розширити шляхом надання такої відпустки Захисникам України, які перебувають на військовій службі в тому числі під час особливого періоду. Наразі військовослужбовці до закінчення особливого періоду позбавлені такої відпустки й реалізують своє право на неї шляхом отримання грошової компенсації під час звільнення.
Серед новацій законопроекту №4389:
– передбачена можливість для тих Захисників України, що мають не менше 15 років вислуги на військовій службі здійснити плавний перехід від військової служби до цивільного життя через безоплатну дистанційну професійну перепідготовку перед звільненням за рахунок службового часу;
– передбачене сприяння працевлаштуванню впродовж першого року після звільнення з військової служби та державна підтримка конкурентоспроможності Захисників України на ринку праці шляхом компенсації роботодавцю витрат на їх перепідготовку та підвищення кваліфікації, на оплату праці працевлаштованого Захисника України та декларуються їхні переваги при працевлаштуванні на державну службу чи в органи місцевого самоврядування;
– норми про підтримку самозайнятості та підприємницької діяльності Захисників України.
А от пільги щодо переважного права на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, яка є у чинному законодавстві для учасників бойових дій, для Захисників України у законопроекті не передбачено.
Інші пільги та гарантії для захисників України
Пропонується зберегти пільгу на «звільнення від судового збору … у справах, пов’язаних з розглядом питань виплати, передбачених законодавством для Захисників України». У чинному законі ця пільга для УБД викладена трохи інакше: «пов’язаних з реалізацією прав і гарантій, передбачених законодавством для учасників бойових дій».
Чомусь зменшується обсяг прав Захисників України на безоплатну правову допомогу. Якщо наразі учасники бойових дій мають право на безоплатну первинну та вторинну правову допомогу, то у законопроекті для Захисників України пропонується залишити лише право на безоплатну первинну правову допомогу, тобто юридичні консультації без представництва інтересів ветеранів у судах. Можливо це також технічні помилки, які будуть виправлені Мінветеранів при доопрацюванні законопроекту №4389? Немає у проекті закону і норм щодо прав захисників на першочергове обслуговування в усіх установах та закладах, отримання соціальних послуг та влаштування до соціально-медичних установ, які передбачені для учасників бойових дій ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Деякі зміни пропонується внести і щодо державної цільової підтримки для здобуття професійної, фахової передвищої та вищої освіти. Підтримку планують надавати у вигляді компенсації вартості навчання Захисникам України та їх дітям при умові, що особа не скористалась своїм правом на здобуття безоплатної освіти. Залишаються соціальні стипендії, безоплатні підручники, доступ до Інтернету та безоплатне проживання в гуртожитках для тих Захисників України та їх дітей, які навчаються за держзамовленням за денною формою. Державна цільова підтримка для здобуття освіти дітям Захисників України пропонується надавати до досягнення ними 23-річного віку на початок навчання.
Пропонується запровадити право Захисників України на першочергове оздоровлення та відпочинок їх дітей у дитячих закладах за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, право на професійну профорієнтацію ветеранів, оплату вартості послуг з підвищення їх кваліфікації та перекваліфікації, які можуть надавати підприємствам на вибір пільговика, але не частіше, ніж один раз на 3 роки. Автори законопроекту №4389 чомусь не прописали для Захисників України пільгу, яка передбачена для учасників бойових дій – щорічну виплату до 5 травня разової грошової допомоги у розмірі, який визначається Кабінетом міністрів України в межах бюджетних призначень. Зрозуміло, що й давно очікуваної ветеранами війни на Донбасі пільги на розмитнення автомобілів у законопроекті №4389 також немає.
Зате, пропонується запровадити нову державну гарантію – допомогу в похованні загиблого (померлого) Захисника України на Національному військовому меморіальному кладовищі, військових кладовищах або секторах військових поховань із забезпеченням ритуальних послуг, встановлення надмогильної споруди та врученням сім’ї померлого Державної Пам’ятної Відзнаки. Витрати на поховання – коштом держбюджету та в порядку, встановленому Кабміном.
Отже, законопроект №4389 «Про Захисників/Захисниць України та членів їх сімей» окрім нових та вельми патріотичних статусів майже нічого додаткового учасникам АТО/ООС у порівнянні з їх теперішнім статусом «учасник бойових дій» не надає. А у деяких випадках навіть звужує їх права. То чи є сенс у його розгляді Верховною Радою? Принаймні у редакції станом на 16.11.2020 року.
Віктор КРУК, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
На нашому порталі постійно публікуються матеріали щодо прав та пільг військовослужбовців та ветеранів війни. Дана стаття продовжила розгляд проекту Закону України №4389 «Про Захисників/Захисниць України та членів їх сімей».
