Опитування показують, що нікого в Україні населення не поважає так сильно, як військових. “Ми живемо завдяки їм”, – часто кажуть люди на публіці та в соцмережах. Та складно не помітити, як на четвертий рік повномасштабної війни почастішали і протилежні історії – побутові сварки з ветеранами, обурення їхніми пільгами.
Два особливо гучні скандали, в центрі яких опинилися військові, сталися за останні кілька місяців у Львові. Про це пише BBC-Україна.
У грудні жителів багатоповерхівки обурив розмір пандуса, який встановили під під’їздом військового, який втратив ноги на війні. Пандус завеликий, зайшов на клумбу, та і взагалі чоловік на двох протезах «навіть бігає», казали люди.
А у травні в банку облаяли учасника бойових дій, який прийшов оформити картку по інвалідності. «Ти не ветеран, у тебе руки-ноги цілі», «мало вас росіяни били» — накинулися на нього чоловік та жінка, яких обурило, що військового хочуть обслужити поза чергою.
У обох випадках реакція влади та суспільства була швидкою. Щоб розібратися у ситуації з пандусом, на місце виїхала місцева чиновниця, за військового вступився мер. А чоловіка з черги в банку, який виявився виконробом у державному університеті, на наступний день звільнили з роботи.
В Україні регулярно вимірюють ставлення до військових
Дослідження соціологічної групи «Рейтинг», які проводять для Українського ветеранського фонду, показують, що українці довіряють військовим.
Про це свідчать і аналогічні дослідження інших українських соціологів. Більш-менш співвідносними показниками довіри в Україні можуть похвалитися тільки волонтери (понад 80% довіри) та президент Володимир Зеленський, якому в травні 2022 року, за оцінками КМІСу, довіряли 90%. Але для нього цей показник дещо зменшився, і вже в травні 2025 року становив 74%.
Натомість рівень довіри до українських військових з 2022 року залишається стабільно дуже високим.
Різниця починає відчуватися, коли українських військових розбивають на різні підкатегорії. І тоді виявляється, що рівень довіри до чинних військових та, наприклад, тих, хто відслужив лише у АТО, відрізняється.
Найбільше, як свідчить дослідження «Рейтингу», довіряють тим, хто воював під час АТО і продовжує воювати зараз — таких 96%. Тим, хто почав воювати в 2022 чи пізніше, і тим, хто воював тільки під час АТО (ООС) уже довіряють трохи менше — 91 та 88% відповідно. Але обидві цифри все одно надзвичайно високі, і за останні три роки вони зменшилися тільки на незначні кілька відсотків.
Чому ж тоді виникають побутові конфлікти?
Якщо коротко, соціологи виділяють низку причин: вплив інцидентів із ТЦК, героїзація військових у медіа, де їхній образ часто подають нереалістичним та ідеалізованим, а також втома від війни.
Як показують опитування групи «Рейтинг», працівникам ТЦК в країні довіряють найменше з усіх військових – усього 29%, хоч тим, хто служить в тилу, але не в ТЦК, – довіряє 95%.
«Таке негативне ставлення до військових ТЦК навряд чи покращиться і за кілька років. Зрозуміло, що мобілізація потрібна, але якими методами вона робиться – це інше питання. Це палка з двох кінців, яка як з одного боку, так і з іншого, б’є суспільство», – каже ВВС Україна Любомир Мисів, заступник директора групи «Рейтинг».
Стають відомими резонансні випадки затримання чоловіків працівниками ТЦК, і це впливає на образ людей у формі загалом, каже Анастасія Селянінова, аналітикиня Українського ветеранського фонду (УВФ).
При цьому у ТЦК також працюють учасники бойових дій, тобто ветерани, зауважує експертка. Відтак є певна суперечність у тому, як люди сприймають різні групи військових.
Військові та експерти кажуть, що зважаючи на прірву, яка з кожним днем усе більше розширюється між цивільними і військовими, держава має негайно почати готуватися до реінтеграції останніх у суспільство.
І сприяти або ж не заважати активістам, які вже цим займаються – створюють різні секції, хаби та клуби для ветеранів. Із кожним опитуванням, розповідає соціолог, українці усе вище оцінюють ризик виникнення серед ветеранів таких негативних явищ як психоемоційна нестабільність, труднощі з отриманням медичної допомоги, проблеми з пільгами, конфлікти в сім’ї, безробіття, зловживання алкоголем чи наркотиками, злочинність та самогубства.
Самі ж ветерани оцінюють такі ризики ще вище. Це вказує на те, що хоч масового негативу до ветеранів не буде, побутові конфлікти, от як із пандусом у Львові, в найближчому майбутньому можуть почастішати.
