Учасники віча, що відбулося в Одесі 20 вересня, звернулися до Президента Володимира Зеленського з проханням створити в місті військову адміністрацію. За інформацією ГО, містяни вважають створення військової адміністрації необхідним через, на їхню думку, “незадовільну роботу чинного мера Геннадія Труханова”.
Про це повідомляє громадська організація «Деколонізація. Україна», передає Суспільне.
Зокрема, учасники віча звинувачують міського голову у “розпалюванні проросійських настроїв”, “зневажливому ставленні до військових ЗСУ” та корупційних схемах у сфері ЖКГ, які, на їхню думку, підривають мобілізаційні заходи.
“Учасники віча вважають, що все це становить пряму загрозу національній безпеці України. Вони переконані, що створення військової адміністрації в Одесі є необхідним кроком для безпеки держави та ефективного управління громадою”, — йдеться у повідомленні ГО.
Наприкінці віча учасники скандували: «Одеса – це Україна».
Абревіатура «МФО» добре відома тим, хто колись мав банківський рахунок і користувався банківськими послугами. Свого часу кожна філія того чи іншого банку, навіть українською мовою, називалася «філіалом», а її номер чи код дослівно розшифровувався як «міжфіліальні обороти». Але зараз мова про інше МФО. Про міжфракційні об’єднання, які існують у Верховній Раді України. Вірніше, про одне з них.
19 червня поточного року лідерка фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко із трибуни Верховної Ради заявила, що до неї звернулася Профспілка захисників України, що нараховує біля 120 тисяч членів. Їхнє звернення стосувалося фундаментальних порушень прав військових, ветеранів, членів родин загиблих…
Так у вищому законодавчому органі було створене ще одне МФО – Міжфракційне депутатське об’єднання «Захист прав ветеранів, учасників бойових дій і членів їхніх родин», до якого ввійшли 37 народних депутатів із різних фракцій, що представлені в Парламенті.
Із того часу минуло три місяці. Тепер об’єднання нараховує 41 депутата. І зараз представники МФО вже можуть звітувати про свою діяльність і напрацювання…
Лариса Білозір, група «Довіра»:
– Кожен із депутатів, які входять до міжфракційного об’єднання, відповідає за певний напрямок. Я очолила групу, яка займається питаннями, пов’язаними з ВЛК, МСЕК і реабілітацією захисників. Насправді у Верховній Раді зареєстровано більше двохсот МФО, але це є найбільш дійовим і активним. Постійно проводяться засідання, пропонуються зміни до законів. Значною проблемою, як на мене, є те, що не вдається до процесу залучити одночасно всі дотичні міністерства. Ну, і найголовніше те, що державна система працює ще за радянськими лекалами не над тим, як би допомогти та підтримати, а як відмовити. Відмовити у виплаті за поранення чи втрату працездатності, у присвоєнні групи інвалідності. Такий підхід слід змінювати й це одне із завдань, що стоїть перед нашою групою та об’єднанням.
До МФО входять депутати від «Слуги народу» й «Батьківщини», «Голосу» й «Європейської Солідарності», від депутатських груп «За майбутнє» й «Довіри». А ще – позафракційні. І в цьому немає нічого дивного! Бо під час війни проблеми ветеранів повинні об’єднувати владу й опозицію, щоб усі працювали на результат, яким є підвищення бойової здатності та авторитету Збройних сил.
Засновуючи чергове МФО, депутати вивчали досвід розвинених країн світу. Але ці країни дуже давно не вели такої війни, яка точиться в Україні, тому взяти якусь готову модель і перенести її на наш ґрунт неможливо. Потрібно виробляти власну альтернативу, що називається, з нуля. Для цього було створено дві ради – громадську й дорадчу. До першої ввійшли представники громадських організацій, другу склали військовослужбовці, ветерани, волонтери, юристи.
Таким чином, депутати отримали найважливіші на сьогоднішній день проблеми, які потребують термінового вирішення. Їх нарахували 33 і розбили на 13 груп. За кожною групою закріплений керівник із числа народних депутатів. Такий підхід дозволяє максимально заглибитися в проблему, детально її вивчити й на законодавчому рівні запропонувати найоптимальніше вирішення.
Михайло Цимбалюк, фракція «Батьківщина»:
– Оскільки комітети Парламенту не завжди встигають реагувати на всі звернення ветеранів, з’явилася ініціатива створити МФО, яке б швидше відгукувалося на проблеми і стимулювало уряд якомога оперативніше їх вирішувати. Ряд питань уже вдалося урегулювати. Приміром виділення коштів на харчування для поранених, які лікуються в цивільних лікарнях. Розроблено законодавчі ініціативи стосовно зняття обмеження вартості при протезуванні. Створена гаряча телефонна лінія допомоги ветеранам 0-800-405-450. Нагальними питаннями наразі є реформа ТЦК і передача їх від сухопутних військ до Міністерства оброни. А також зміна форми мобілізації – від примусової до стимулюючої. Слід підвищувати оплату тим, хто підписує контракт. Тому звертаємося до міжнародних партнерів із проханням виділити на це додаткові кошти.
На одному прикладі, який навів Михайло Цимбалюк, можна продемонструвати, як працює об’єднання. Не так давно харчування військових у шпиталях і цивільних лікарнях суттєво відрізнялося. Бо одні норми визначає Міністерство оборони, а інші – Міністерство охорони здоров’я. А військові потребують посиленого харчування, враховуючи виснаженість і знесиленість. Тимчасова слідча комісія з лікування та реабілітації військовослужбовців уже домоглася суттєвого покращення фінансування в цивільних закладах на харчування поранених воїнів – із 39, 70 до 230, 96 грн. Проте самі норми (раціон, кратність, перелік продуктів) не переглядалися вже понад 20 років. Що стосується ветеранів, вони також не отримують покращеного харчування у цивільних медзакладах. І це також необхідно виправити. Щоб не вирішувати одну й ту саму проблему постійно, треба зібратися ключовим міністерствам, обговорити й один раз внести зміни до законодавства.
Наведений приклад неузгодженості між міністерствами не одинокий. Ще одним яскравим прикладом є направлення військового на ВЛК. Після закінчення кожного етапу, часто поранений і недолікований боєць, має знову й знову їхати до своєї частини й отримувати направлення від командира. А в того й без направлень вистачає проблем, тому треба чекати день, два, а то й три…
МФО, за словами депутатів, стало тим майданчиком, де представники кожного міністерства, у присутності депутатів, зібралися, обговорили проблему, подискутували і розробили єдиний механізм. Поки він знаходиться у вигляді проєкту, але, коли буде прийнятий, тоді військовослужбовець, після закінчення лікування або реабілітації, відразу направлятиметься на ВЛК.
Ірина Констанкевич, група «За майбутнє»:
– Моя діяльність зосереджена на темі протезування та покращення системи освіти для ветеранів, їхньої психологічної реабілітації та вдосконалення послуг фахового супроводу учасників бойових дій і ветеранів. Чимало звернень, отриманих від громадян зі всієї України, виносяться на засідання МФО та обговорюються для їх вирішення у фаховому колі на високому рівні. Згодом вони стають основою законопроєктів, рекомендацій і пропозицій. А виникають у результаті безпосереднього діалогу з ветеранами, чинними військовими та їхніми родинами. Ми маємо чути запити й саме вони повинні визначати пріоритети нашої роботи.
Якщо дійсно говорити про звітність роботи МФО, то слід вказати, що наразі у Верховній Раді зареєстровано чотири законопроєкти, що стосуються внесення змін до законодавства щодо медичної допомоги, реабілітації й протезування військовослужбовців і ветеранів; підтвердження стажу роботи у випадках втрати документів; державної підтримки при веденні фермерських господарств і здійсненні підприємницької діяльності; правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які воюють за Україну. Завдяки роботі об’єднання було на законодавчому рівні введено День вшанування пам’яті Захисників і Захисниць, який буде відзначатися щорічно 28 липня.
Не міг не запитати у співрозмовників про один суттєвий момент. Справа в тому, що у Верховній Раді досі знаходяться представники антидержавного політичного спрямування, які всім добре відомі. То ж мене цікавило, чи від цієї команди хтось увійшов до МФО? Мені відповіли, що ці депутати до об’єднання не входять, але активно голосують за все, що потрібно для сектора безпеки й оборони.
І як тут не згадати слова одного розумного чоловіка про те, що треба змінювати не людей, а систему. Саме система мусить створити такі умови, щоб кожен громадянин, не зважаючи на викривленість політичних поглядів, робив усе за законом і на благо України…
Олександр КУХАРЕНКО,головний редактор порталу «Новини ветеранів»
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Тут представлена позиція автора, яка не обов’язково співпадає з позицією Міжнародного фонду «Відродження»
Вже понад півтора року в столиці успішно працює соціальний проєкт, який допомагає військовим повертатися до мирного життя через танець. «Танцюючи, відновись», був заснований ветераном російсько-української війни Олександром Манченком та його дружиною Ольгою Шведовою.
Після участі в боях на Луганському та Донецькому напрямках Олександр вимушений був відновлюватися від посттравматичного стресового розладу, але вирішив робити це в незвичний спосіб – за допомогою танців. Він обрав бачату – один із видів латиноамериканського хореографічного мистецтва. А невдовзі відкрив студію “Ola-Dance”, при якій подружжя започаткувало проєкт «Танцюючи відновись». І все це для того, щоб допомогти іншим ветеранам впоратися з емоційними та фізичними наслідками війни.
«Для мене важливо допомогти ветеранам повернутися до нормального життя після пережитого. Я сам пройшов через багато труднощів, і танці стали моїм шляхом до відновлення. Через цей проєкт ми даємо можливість не лише фізично відновлюватися, а й знайти внутрішній спокій, довіру та підтримку. Танці — це не просто рухи, це можливість відновити себе і знову відчути гармонію з навколишнім світом», — коментує Олександр Манченко.
Ольга Шведова, співзасновниця студії, вірить у те, що під час війни кожен має допомагати, чим може. Для неї проєкт «Танцюючи, відновись» став можливістю допомоги ветеранам пройти реабілітацію та адаптуватися до мирного життя. На прикладі свого чоловіка вона побачила, як танці можуть стати важливим інструментом для соціалізації та відновлення:
«Для мене важливо було знайти спосіб допомогти ветеранам через реабілітацію. Коли почалася війна, я зрозуміла, що навіть якщо я не можу зробити великі зміни, я можу допомогти через підтримку та соціалізацію. Танці стали тим інструментом, який не тільки допомагає фізично відновлюватися, а й дозволяє людям відчути себе частиною спільноти. Це надзвичайно важливо для тих, хто пережив травми і потребує допомоги в поверненні до нормального життя», — ділиться Ольга Шведова.
Згодом виявилося, що проєкт «Танцюючи, відновись» має значно ширший діапазон впливу. Він не лише допомагає ветеранам, а й відкриває нові можливості для всіх, кому потрібна реабілітація. Серед учасниць студії — Юлія Клименко, вдова військового, яка знайшла в танцях можливість змінити своє життя після важкої втрати. Вона почала відвідувати студію близько двох місяців тому, і за цей час помітила позитивні зміни у своєму фізичному та емоційному стані:
«Я завжди хотіла танцювати, але ніколи не наважувалася. Після втрати чоловіка я вирішила, що зараз час для себе, для того, щоб здійснити свою мрію. Танці стали не лише способом відновлення, а й можливістю знайти гармонію в собі. Вони допомогли мені відчути себе знову живою, відновити внутрішній спокій і повернутися до активного життя», — розповідає учасниця.
Зараз існують різні шляхи реабілітації ветеранів та їхніх рідних, оскільки кожен із них має свої індивідуальні потреби. Проєкти, які поєднують фізичну активність, психологічну підтримку та соціалізацію, є потужними інструментами відновлення. Важливо, щоб такі ініціативи були доступні для всіх і допомагали повернутися до активного життя.
У Полтавській області вже 20 ветеранів та військовослужбовців із пораненнями працюють у структурі Міністерства внутрішніх справ. Вони займають як цивільні, так і керівні посади, повернувшись до служби після змін у законодавстві.
Раніше ветеранів, які зазнали поранень, звільняли з правоохоронних органів за станом здоров’я. Тепер же вони мають можливість залишатися у системі МВС та обіймати ширший перелік посад. У Полтавській області такі працівники здебільшого працюють у поліції охорони на цивільних позиціях, а також у структурних підрозділах поліції, ДСНС та сервісних центрах МВС.
Серед них — колишній штурмовик В’ячеслав Ясько, який нині займається ветеранською політикою. Він пройшов майже рік реабілітації після важкого поранення. «Ще під час служби я зацікавився психологією, тож між виконанням завдань слухав онлайн-курси», — розповів він.
Для координації процесу в регіоні створили робочу групу, яка займається питаннями працевлаштування ветеранів-поліцейських, військових та рятувальників. Вона покликана налагодити обмін інформацією між усіма структурами, що підтримують ветеранів.
Подібні ініціативи діють і в інших регіонах. У Тернопільській області торік серед цивільних працівників поліції було щонайменше 12 осіб з інвалідністю, з яких троє — ветерани війни. Нині там працюють уже 17 таких співробітників.
За даними уряду, в Україні наразі налічується близько 1,2 млн ветеранів. Після завершення війни їхня кількість може зрости до 5–6 млн. Більшість із них прагнуть працевлаштуватися у сфері держслужби чи місцевого самоврядування, проте понад половина ветеранів стикаються з труднощами у пошуку роботи. Експерти наголошують, що брак знань серед роботодавців щодо особливостей інвалідності посилює недовіру, тому з бізнесом ведеться системна робота.
Ветеранів також навчають ефективній комунікації з органами влади, щоб вони могли активніше відстоювати свої інтереси у громадах.
У селі Новоселівка Саратської громади 17 вересня попрощалися із захисником України Флавієм Лянком. Прощання перетворилося на скандал — труну з тілом Героя не впустили до місцевого храму УПЦ (МП). Про це розповіла місцева жителька Анжела Сирбу на своїй Facebook-сторінці.
Коли процесія зупинилася біля воріт, настоятель, протоієрей Григорій Тіку, відмовився їх відкрити. Попри дощ, відспівування довелося проводити просто надворі — службу здійснив капелан Білгород-Дністровського прикордонного загону.
“Відспівування полеглого захисника України повинно було відбутись у місцевому храмі. Але в храм Героя не пустила “московсько-ординська секта”. Невже так важко було відкрити ворота і церкву, і провести заупокійне богослужіння за загиблим Героєм”, — прокоментувала Анжела Сирбу.
Після відспівування на вулиці Флавія Лянка поховали на сільському кладовищі. Представників місцевої влади на церемонії не було.
Священник Свято-Покровського храму ПЦУ в Саратi Владислав Шиман назвав події «дикими». За його словами, на сторінці Саратської селищної ради у Facebook не було жодної інформації про поховання, а заборона занести тіло до храму є неповагою до громади.
“Настоятель храму, протоієрей Григорій Тіку особисто заборонив занести тіло захисника України в храм. Хто дав йому це право, адже храм — це не його особисте майно, а належить громаді”, — написав священнослужитель.
За інформацією місцевих ЗМІ, Флавій Лянка народився 14 листопада 1996 року у Молдові, але мав тісний зв’язок із селом Новосільське, де мешкає його бабуся. Служив у французькому Іноземному легіоні, мав перспективну військову кар’єру, але після початку повномасштабної війни добровільно вступив до ЗСУ. У вересні 2023 року він зник безвісти. Згодом стало відомо про його загибель.
Ситуація наразі не коментується офіційними представниками церковної ієрархії.
Захисники і захисниці, ветерани та ветерани, які зазнали поранень чи захворювань під час служби, можуть безоплатно отримати лікування, діагностику та реабілітацію у медзакладах по всій Україні. На сьогодні вже понад 1 000 закладів первинної медичної допомоги уклали контракти з НСЗУ і надають ветеранам й ветеранкам розширений перелік безоплатних послуг.
Про це інформує Міністерство у справах ветеранів України.
Що можна отримати безоплатно:
Серцево-судинні захворювання: лікування гіпертензії, обстеження (ЕКГ, УЗД, КТ, МРТ), ліки з Національного переліку та закуплені МОЗ.
Неврологічні захворювання: діагностика та лікування мозку, хребта, нервів, посттравматичних синдромів; психологічна підтримка (індивідуальна та групова терапія, робота зі стресом і депресією).
Захворювання опорно-рухового апарату: лікування суглобів і хребта, реабілітація після поранень та операцій, консультації профільних лікарів.
Також безоплатно під час лікування:
лабораторні тести та діагностика;
знеболювальна терапія; ліки з Національного переліку та закуплені МОЗ;
інтенсивна терапія;
харчування під час перебування в стаціонарі.
Як отримати послуги?
Зверніться до свого сімейного лікаря або безпосередньо у медзаклад, який працює за Програмою медичних гарантій. Щоб знайти потрібну лікарню, можна зателефонувати до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77. Або за посиланням https://edata.e-health.gov.ua/e-data/dashboard/pmg-contracts
Інститут документування і взаємодії (INDEX) оголосив набір на Ветеранську програму, у межах якої двоє ветеранів чи ветеранок зможуть реалізувати власний мистецький або дослідницький проєкт. Програма спрямована на документування й осмислення досвіду служби у Збройних Силах України під час російського вторгнення через візуальне мистецтво, літературу, фотографію чи наукові роботи.
Учасники отримають стипендію до 1 200 доларів, робочий простір в офісі INDEX, менторську та психологічну підтримку, а також можливість презентувати результати своєї роботи на культурних подіях і в медіа.
До участі запрошуються ветерани, які мають досвід роботи в культурній або академічній сфері, діючий ФОП 3-ї групи та можуть запропонувати проєкт, який реально реалізувати протягом програми. Для відбору необхідно подати резюме, мотиваційний лист (до 2 сторінок) та приклади попередніх робіт (до трьох посилань або PDF-файлів).
Що отримають переможці:
стипендію в розмірі $1200 (у гривневому еквіваленті);
можливість проживання у квартирі в центрі Львова;
доступ до робочого простору в офісі INDEX;
психологічну підтримку;
можливості взаємодії з медіа, власну публічну подію для презентації результатів роботи або внутрішній семінар за участі фахівців зі спільноти INDEX;
інтелектуальний обмін зі стипендіат(к)ами й ширшою спільнотою INDEX;
ознайомчі візити до культурних інституцій і зустрічі із ключовими представниками та представницями галузі;
менторську підтримку від провідних українських культурних діячів і діячок.
Двоє обраних учасників та троє фіналістів також матимуть змогу взяти участь у Школі креативного нон-фікшн письма від INDEX у листопаді 2026 року.
Дедлайн подачі заявок — 27 жовтня 2025 року.
Результати відбору оголосять до 17 листопада. Програма триватиме у два періоди: з 1 січня по 31 березня та з 1 жовтня по 31 грудня 2026 року.
Деталі та форма для подання заявки — за посиланням.
Президент України підписав Закон №13266 від 8 травня 2025 року, який визначає статус, повноваження та порядок діяльності Військового омбудсмана. Юристи громадської організації Простір Можливостей пояснили основні положення про нову інституцію.
Згідно з викладеною у матеріалі інформацією, військовий омбудсман стане посадовою особою, через яку Президент здійснюватиме демократичний цивільний контроль у сфері безпеки та оборони. Його головне завдання — стежити за дотриманням прав військовослужбовців, резервістів, військовозобов’язаних на зборах, добровольців територіальної оборони, учасників руху опору та правоохоронців, які беруть участь у бойових діях.
Омбудсман призначатиметься Президентом строком на п’ять років, але не більше ніж на два терміни поспіль. На посаду може претендувати громадянин України від 30 років з вищою освітою (не нижче магістра), який останні п’ять років проживає в Україні та володіє державною мовою. Закон також містить перелік обмежень, що унеможливлюють призначення.
До повноважень омбудсмана належатиме розгляд скарг військових, перевірка ймовірних порушень їхніх прав, підготовка рекомендацій командирам і органам влади, право відвідувати військові частини, гауптвахти й інші об’єкти, навіть у районах бойових дій. Він також матиме доступ до інформації з обмеженим доступом, зможе залучати експертів, готувати пропозиції для вдосконалення законодавства та щороку звітувати Президенту і Верховній Раді.
При Військовому омбудсмані створять Офіс, який фінансуватиметься коштом Державного бюджету України.
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України анонсувало важливі зміни у програмі реабілітації для громадян, які повернулися з російського полону. Відтепер вони матимуть право на проходження санаторно-курортного лікування у супроводі однієї близької людини.
Згідно з нововведенням, особою, що супроводжує може бути не лише родич, а й будь-яка інша уповноважена особа, якій довіряє звільнений полонений. Для людини, що супроводжує, держава забезпечить надання путівки на проживання (без лікувальних процедур) або виплатить компенсацію її вартості.
У міністерстві пояснили, що це рішення було ухвалене через низьку популярність послуги серед колишніх бранців. Багато хто з них через важкий фізичний стан або глибокі психологічні травми, отримані в полоні, не міг самостійно поїхати на відновлення.
“Раніше послуга санаторного лікування для звільнених з полону не була популярною, адже багато хто через стан здоров’я чи психологічні травми не міг самостійно пройти відновлення. Тепер ми змінюємо ці підходи, щоб всі могли відновитися у комфортному середовищі“, – зазначили у відомстві.
24 вересня в Києві на території ВДНГ команда фізкультурно-реабілітаційного проєкту «Ігри Героїв» у співпраці з національною платформою Дія.Освіта проведе публічну подію, присвячену адаптивним тренуванням для ветеранів після ампутацій. Програма включає панельну дискусію та відкрите тренування за участі ветеранів, їхніх родин і професійних тренерів. Участь у заході є безоплатною, а для ветеранів з інших міст передбачена компенсація проїзду.
Подія має на меті показати, що фізичне відновлення після травм – це не лише медична, а й соціальна тема. Організатори прагнуть залучити ширшу аудиторію – від ветеранів і тренерів до представників реабілітаційних центрів та волонтерів.
“Разом з адаптивними тренерами ви зможете спробувати прості вправи у власному темпі, які підходять кожному й кожній — незалежно від досвіду в спорті, наявності протеза чи крісла колісного. Це нові навички, які допомагають відновлювати тіло та підтримувати близьких”, — запевнили на сторінці Дія.Освіта.
У програмі заходу:
Панельна дискусія «Адаптивні тренування як частина ветеранської реабілітації» об’єднає представників «Ігор Героїв», Мінцифри, Дія.Освіта, реабілітаційних центрів, ветеранів та тренерів, щоб обговорити роль цифрових освітніх продуктів, підготовку фахівців і розвиток спільноти підтримки для зміни підходів до реабілітації в Україні.
Відкрите адаптивне тренування для ветеранів, їхніх родин, а також тренерів та волонтерів, яке проведе команда адаптивних тренерів на чолі з Юлією Коваль, головною тренеркою проєкту «Ігри Героїв».
«Ігри Героїв» — українська екосистема адаптивного спорту для ветеранів, яка з 2015 року безоплатно реалізує програми фізичного відновлення для людей після важких поранень та ампутацій, проводить змагання в Україні й за кордоном, адаптивні тренування, навчає тренерів.
