В Чорному морі стартували морські маневри НАТО «Sea Shield 2021» в яких беруть участь 18 бойових кораблів НАТО, серед яких фрегати, ракетні крейсери та ракетні есмінці. Це одні з перших масштабних військових навчання НАТО подібного рівня за останні 10 років в Чорному морі. У Москві вважають, що це «виклик Росії».
У навчаннях «Sea Shield 2021» беруть участь Болгарія, Румунія, Туреччина, Іспанія, США. Відомо, що маневри носять вельми незвичайний характер – вони розпочалися без попереднього загального збору всіх учасників. В даний момент американські бойові кораблі поступово прибувають до місця проведення маневрів. Більш того, в навчаннях також беруть участь і не менше 10 військових літаків.
Що саме планується відпрацьовувати в рамках військових навчань НАТО не повідомляється, проте, на думку коментаторів, вони спрямовані на стримування агресивного реваншизму Росії в Чорноморському регіоні.
«З 19 по 29 березня біля берегів Румунії та прилеглим до них водам Чорного моря проводиться вчення« Sea Shield 2021 », на яке залучено близько 2400 осіб особового складу, 18 вимпелів корабельного складу та 10 бойових літаків від Румунії, Туреччини, Болгарії, США, Іспанії, Нідерландів і Польщі », – повідомляють російські ЗМІ, які уважно відстежують маневри НАТО.
В Москві натякають, що у відповідь на початок широкомасштабних військових маневрів, Росія може провести в найближчі дні власні вчення, «які дозволять продемонструвати Північноатлантичного альянсу готовність Росії стримувати навіть саму серйозну загрозу біля своїх кордонів».
У цьому році в Індії очікують на поставку російських комплексів протиповітряної оборони С-400. Контракт на їх закупівлю було підписано ще у 2018 році. Індія вже переказала російській стороні 800 млн доларів у рамках цього контракту.
Зазначається, що міністри оборони США та Індії Ллойд Остін і Раджнатх Сінгх обговорили це питання під час зустрічі в Нью-Делі. Глава Пентагону, своєю чергою, заявив, що “Сполучені Штати наполегливо закликають своїх союзників і партнерів утриматися від здійснення покупок, які спричинять санкції з боку Вашингтона”.
У Reuters уточнюють, що за словами Остіна, оскільки постачання С-400 до Індії ще не здійснювалось, можливість санкцій поки не обговорювалася.
У DW зазначають, що ЗРК С-400 “Тріумф” призначений для боротьби з літаками стратегічної та тактичної авіації, балістичних ракет, гіперзвукових цілей та інших засобів повітряного нападу в умовах радіоелектронної та інших видів протидії.
Система здатна вражати на відстані до 400 кілометрів аеродинамічні цілі, а також до 60 кілометрів балістичні цілі, що летять зі швидкостями до 4,8 км/с на висотах від кількох метрів до кількох десятків кілометрів.
Батареї ЗРК С-400 розташовано й на окупованому Росією півострові Крим.
Пресслужба Об’єднаних сил на своїй сторінці у Facebook повідомляє що російські окупанти вели вогонь по нашим захисникам із 82 мм мінометів, гранатометів різних систем поблизу ВОДЯНОГО, що на Приазов’ї.
З ручних протитанкових гранатометів рашисти обстрілювали позиції ЗСУ неподалік ЛЕБЕДИНСЬКОГО.
Минулої доби бойових втрат серед особового складу Об’єднаних сил внаслідок ворожих обстрілів вдалося уникнути.
Дії російських окупантів вкотре підтверджують, що ворог цілеспрямовано порушує режим припинення вогню та не бажає дотримуватись жодних домовленостей.
Про всі факти порушень з боку російсько-окупаційних військ Українська сторона СЦКК повідомила представників Місії ОБСЄ.
Сьогодні з ранку, 22 березня 2021 року, вже було зафіксовано одне порушення режиму припинення вогню неподалік БОГДАНІВКИ. Російські загарбники здійснили обстріл позицій наших захисників з автоматичних станкових гранатометів.
Як повідомила прес-служба Південного військового округу РФ, 19 березня в Новоросійську відбулася урочиста церемонія підйому Андріївського прапора і введення в корабельний склад Чорноморського флоту нового катера-торпедолова ТЛ-2195 – головного катера проекту 1388Н3.
У 2015 році АТ «Сокольская судноверфь» (Нижегородська область) отримала державний контракт на будівництво для ВМФ Росії двох катерів-торпедоловів проекту 1388Н3Т (заводські номери 451 і 452) на базі катерів зв’язку проекту 1388Н3, з термінами здачі в 2018 і 2019 роки, відповідно. Розробник проекту – АТ КБ «Вимпел» (Нижній Новгород).
Будівництво катера-торпедолова було розпочато підприємством в 2016 році, другого – в 2017 році. Торпедолов ТЛ-2195 (заводський номер 451) був спущений на воду на верфі 9 жовтня 2019 року, а у вересні 2020 був відбуксований внутрішніми водними шляхами до Новоросійська для проведення Державних випробувань і передачі флоту.
Мобільний лазне-пральний модуль (МЛПМ) призначений для прання речей та миття особового складу невеликих підрозділів у польових умовах. На відміну від мобільного лазне-прального комплексу (МЛПК), який складається з двох модулів, розміщених на базі автомобіля та причепа до нього, модуль МЛПМ розміщений тільки на базі одного автомобіля.
На початку лютого, начальник управління забезпечення технічними засобами та майном Центрального управління речового забезпечення Тилу Командування Сил логістики ЗСУ полковник Віталій Вознюк (на фото), повідомив, що випробування завершиться до кінця 2020 року. Проте на початку 2021 року він же назвав новий термін – перша половина березня 2021 року. У вересні до війська мають поставити дев’ять таких модулів, інформує armyinform.
Мобільний лазне-пральний модуль МЛПМ виробництва Крюківського вагонобудівного заводу розміщується на автомобілі типу КрАЗ 63221 або МАЗ 6317. Він призначений для індивідуального прання особистих речей та сушки білизни. Дві пральні та одна сушильна машина дозволяють випрати та висушити майже 25 кілограмів білизни за годину, інформує ukrmilitary.
У якості лазні для миття особового складу підрозділів військової ланки батальйон (дивізіон) у польових умовах, модуль забезпечує миття 12 чоловік на годину без виносних душових пристроїв, та до 60 чоловік з виносними душовими пристроями.
Модуль Обслуговується двома особами (водій-механік і оператор). Система водопостачання має вбудовані баки на 2000 літрів та гнучкий резервуар на 1000 літрів.
У модулі змонтовано три душові сітки для миття особового складу, дві пральні машини (на 11 кг білизни) та сушильну машину. Також машина комплектується двома виносними душовими пристроями по шість душових сіток у кожному.
Модуль оснащений системою автономного електропостачання (дизель-генератор потужністю 13 кВт), системою опалення та вентиляції, насосною станцією з продуктивністю 50 л/хв, дизельним водопідігрівачем потужністю 30 кВт та твердопаливним водонагрівачем.
Під час його розробки було враховано досвід експлуатації у ЗСУ мобільних лазне-пральних комплексів МЛПК. Також було проведено його кодифікацію за стандартами НАТО.
Перший землетрус в Антарктиді за часи спостереження було зафіксовано 1985 році. Хоча на материку останні 100 років працює більше півтора десятка сейсмічних станцій, спостереження за рухами земної кори почали стежити ще у 18 столітті.
В Антарктиді виявлено декілька величезних розломів земної кори. Один із них простягнувся через море Ведделла до окраїни материка. Але платформа, на якій розташований материк, є в цілому достатньо стабільною.
Та Антарктиду оточують рухомі серединно-океанічні хребти, які утворилися внаслідок досить активно пеерміщення сусідніх тектонічних плит. Саме їх рух і спричинив землетрус магнітудою 6,1, який стався в акваторії Тихого океану в 764 км на північний захід від острова Маккуорі (Австралія, штат Тасманія), зафіксувала Геологічна служба США
За даними служби, землетрус стався вчора о 7:19 за київським часом. Його епіцентр знаходився приблизно в 800 км від узбережжя Антарктиди та в 1889 км на південь від міста Гобарт на острові Тасманія. За інтенсивністю струсів в епіцентрі землетрус оцінюється як “руйнівний”.
Біля західного узбережжя Антарктиди стався землетрус
Перший землетрус в Антарктиді за часи спостереження було зафіксовано 1985 році. Хоча на материку працює більше півтора десятка сейсмічних станцій, спостереження за рухами земної кори ведуть уже давно.
В Антарктиді виявлено декілька величезних розломів земної кори. Один із них простягнувся через море Ведделла до окраїни материка. Але що платформа, на якій розташований материк, є сама по собі в цілому є достатньо стабільною.
Та Антарктиду оточують рухомі серединно-океанічні хребти, які утворилися внаслідок досить активно пеерміщення сусідніх тектонічних плит. Саме їх рух і спричинив землетрус магнітудою 6,1, який стався в акваторії Тихого океану в 764 км на північний захід від острова Маккуорі (Австралія, штат Тасманія), зафіксувала Геологічна служба США
За даними служби, землетрус стався вчора о 7:19 за київським часом. Його епіцентр знаходився приблизно в 800 км від узбережжя Антарктиди та в 1889 км на південь від міста Гобарт на острові Тасманія. За інтенсивністю струсів в епіцентрі землетрус оцінюється як “руйнівний”.
Кабмін досі не прийняв постанову про розміри виплат разової грошової допомоги ветеранам війни до 5 травня. Можлива причина – нещодавні рішення Конституційного Суду щодо розмірів цих виплат, рішення Верховного Суду по зразковій справі № 440/2722/20 та недостатній фінансовий ресурс у державному бюджеті для їх виконання. Складна дилема, яку уряд має вирішити найближчим часом.
Повернемося до “історії питання”
З 1999 року ветеранам війни виплачується щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня. Щоправда, через кілька років після її впровадження, розмір цієї допомоги став встановлюватися Кабінетом Міністрів України у зменшеному вигляді. Це стало можливо завдяки змінам, внесеним до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» під час прийняття ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Саме ці зміни й зменшили виплати. Якщо раніше розмір разової допомоги до 5 травня різним категоріям ветеранів війни визначався у кількості мінімальних пенсій за віком: для учасників бойових дій – 5 мінімальних пенсій, для осіб з інвалідністю внаслідок війни – 7, 8 або 10 в залежності від групи інвалідності, для учасників війни та членів сімей загиблих – 3 мінімальні пенсії, то у новій редакції записали, що разова грошова допомога виплачується «у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
І хоча ці зміни до закону майже одразу були визнані неконституційними (рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р.), вони продовжували діяти й Кабмін щороку своєю постановою визначав розмір грошової допомоги ветеранам. А наприкінці 2014 року таке право уряду підкріпили новими змінами до закону, які внесли вже через Бюджетний кодекс. Його розділ VI доповнили п.26, який визначив, що норми та положення, зокрема статей 12-16 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу», застосовуються «у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів». У згаданих статтях якраз і йдеться про пільги різним категоріям ветеранів війни. Тобто уряд знову отримав законне право самостійно визначати розмір виплат до 5 травня ветеранам війни, чим він й користався, виплачуючи ці допомоги у зменшеному розмірі.
Так, у 2015 році учасники бойових дій отримали по 875 грн, у 2016 – по 920 грн, у 2017 – по 1200 грн, у 2018 – по 1265 грн, у 2019 – по 1295 грн, а минулого року – по 1390 грн. Особи з інвалідністю внаслідок війни отримували трохи більше, зокрема у 2020 році по 3160, 3640 та 4120 грн в залежності від групи інвалідності. Нагадаємо, що розмір однієї мінімальної пенсії для розрахунку цих виплат у 2020 році мав би дорівнювати 1638 грн.
Правова ситуація змінилася
За останній рік правова ситуація для ветеранів війни суттєво покращилася. По-перше, Конституційний суд України своїм рішенням від 27.02.2020 року № 3-р/2020 визнав останні зміни (внесені через п. 26 Бюджетного кодексу), якими Кабміну було делеговані повноваження щодо визначення розміру виплат ветеранам війни до 5 травня, теж неконституційними. В мотивації цього рішення суду підкреслено, що «держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов’язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов’язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності» та що невиконання державою соціальних зобов’язань щодо ветеранів війни «підриває довіру до держави».
«Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни… без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов’язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей», – зазначається у рішенні.
Крім того, КСУ дійшов висновку, що кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх окремі норми. Що важливо – назване вище положення Бюджетного кодексу визнано неконституційним і таким що втратило чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто з 27.02.2020 року. Це рішення є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Друга гарна новина для ветеранів – це рішення Верховного Суду України по зразковій справі № 440/2722/20 від 29.09.2020 року щодо розміру виплати ветерану війни разової щорічної грошової допомоги до 5 травня. 13-го січня цього року Велика Палата Верховного Суду залишила у силі рішення, прийняте суддею Полтавського окружного адміністративного суду щодо визнання протиправною бездіяльність обласного Центру по нарахуванню та здійсненню соцвиплат. Суд зобов’язав Центр нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу інваліду війни 2-ої групи – на додаток до виплачених йому у 2020 році 3640 грн доплатити до суми 8 мінімальних пенсій за віком (13104 грн). А це аж 9464 грн! У рішення суду наголошується, що під час розгляду таких справ необхідно керуватися редакцією ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка передбачає виплату грошової допомоги до 5 травня у розмірах, що кратні мінімальним пенсіям за віком. Що важливо – адміністративні суди при розгляді аналогічних справ мають враховувати правові висновки ВСУ, викладені у рішеннях за результатами розгляду зразкових справ. Отже вірогідність позитивних рішень для ветеранів, які будуть оскаржувати зменшений розмір виплати до 5 травня, майже стовідсотковий!
Кабміну пора приймати рішення
Зазвичай Кабінет міністрів України затверджує постанову про розміри виплат одноразової грошової допомоги ветеранам війни до 5 травня за кілька тижнів до початку цих виплат. Минулого року таке рішення приймалося 19 лютого, у 2019 році – 20 березня, а у 2018 – 14 березня. Отже, пора б приймати таке рішення й цього року. Та от яке воно має бути? Якщо користуватися логікою права, то треба визнати, що ці виплати мають відбуватися за рішеннями Конституційного суду, тобто у кратних розмірах мінімальної пенсії відповідно до пільгового статусу ветеранів війни. Проте, є перешкода – на такий розмір виплат не вистачить коштів, передбачених на ці витрати у державному бюджеті. Щоб їх профінансувати, треба вносити зміни до закону про держбюджет та знаходити джерела додаткових надходжень для покриття нових витрат. Або ж зменшувати витрати по інших статтях держбюджету. Дилема не з легких, але часу на її вирішення майже не залишилось. Отже, є вірогідність того, що уряд зробить вигляд що нічого не змінилося, та знову прийме постанову про зменшені розміри виплат ветеранам війни до 5 травня.
«Насправді, у Кабміну не так багато простору для маневрів. Треба або платити ветеранам війни згідно з відновленою редакцією закону – у кратному розмірі до мінімальних пенсій відповідно до їх статусу, або знову робити виплати у зменшеному розмірі, як у попередні роки. Але в другому випадку слід готуватися до того, що ветерани завалять суди позовами, виграють усі справи, і сплачувати після цього доведеться не тільки повний розмір грошової допомоги ветеранам до 5 травня, а й судові та виконавчі збори, витрати на юридичну допомогу. А це набагато більше», – зазначив військовий юрист Олександр Ш.
АМУ волає про допомогу та закликає уряд вирішити проблему з виплатами ветеранам
Ще на початку лютого Асоціація міст України звернулася до Кабміну з відкритим листом у якому закликала розв’язати проблему судових позовів щодо виплат щорічної допомоги ветеранам війни. У листі йдеться про те, що до АМУ надходять численні звернення органів місцевого самоврядування щодо судових спорів від ветеранів війни по перерахунку грошової допомоги до 5 травня. Лист настілки красномовний, що варто навести його якомога повніше:
«Відповідно до зразкового рішення Верховного Суду України від 29.09.2020 у справі №440/2722/20, держава повинна виплачувати відповідну грошову допомогу в розмірах, встановлених ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме від 5 до 10 мінімальних розмірів пенсії за віком, залежно від статусу особи. На сьогодні грошова допомога виплачується на рівні, встановленому Урядовою постановою №112, в обсязі значно меншому, ніж встановлено законом. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, виплати грошової допомоги на рівні, встановленому Урядовою постановою №112 не відповідають Конституції України (є неконституційним)… Органи місцевого самоврядування лише перераховують ветеранам війни кошти, які їм розподілили Мінсоцполітики та облдержадміністрації… Порушення законодавства, а саме виплата допомоги у меншій сумі, ніж визначено законом, здійснюється у зв’язку з дією та бездіяльністю органів державної влади, а не органів місцевого самоврядування. Водночас саме органи місцевого самоврядування виступають відповідачами у судах за позовами ветеранів війни як органи, уповноважені здійснювати виплату грошової допомоги до 5 травня. Судова практика показує, що органи місцевого самоврядування програють судові спори.
Окрім необхідності виплатити недоплачену суму грошової допомоги з державного бюджету, рішення суду також призводить до виплат за рахунок коштів місцевого бюджету за кожну справу:
виконавчого збору в розмірі 24 000 грн;
витрат виконавчого провадження в розмірі приблизно 200 грн;
витрат на правничу допомогу в розмірі приблизно 2 000 грн;
судового збору, зокрема, за подачу апеляційних та касаційних скарг.
Тобто вартість однієї такої справи, у зв’язку з бездіяльністю зі сторони держави, для органів місцевого самоврядування становить не менше 26 тисяч грн»
А далі Асоціація міст України просить Кабмін про виділення з державного бюджету коштів для виплати недоплачених ветеранам війни у 2020 році сум разової грошової допомоги до 5 травня, виплатити у 2021 році такі допомоги у визначеній законом сумі, забезпечити виконання рішень суду за рахунок коштів держбюджету та звільнити органи місцевого самоврядування у справах, пов’язаних із виконанням завдань у сфері соцзахисту населення, від сплати судового та виконавчого збору.
Народні депутати хотіли законодавчо зменшити розміри виплат
На допомогу уряду у вирішенні виниклої проблеми поспішили нардепи. Але не шляхом ініціювання внесення змін до державного бюджету для збільшення витрат на виплату грошової допомоги ветеранам війни, а пропонуючи зміни до чинного закону щодо зменшення встановленого розміру щорічної грошової допомоги до 5 травня.
29 січня 2021 року до Верховної Ради був поданий законопроект №4683 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня. У ньому пропонувалось суттєво зменшити цю виплату: для учасників бойових дій – до 80% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у 2021 році ця сума складає 1415,2 грн). Для осіб з інвалідністю внаслідок війни: ІІІ групи – 180% прожиткового мінімуму (3184,2 грн), ІІ групи – 210% (3714,9 грн), І групи – 240% (4245,6 грн). Ці суми депутати запропонували приблизно на тому ж рівні, що були виплачені ветеранам війни минулого року. Тобто, таким чином автори законопроекту хотіли нівелювати рішення Конституційного суду щодо забезпечення таких виплат у кратному розмірі до мінімальних пенсій відповідно до статусу пільговика. Якби цей законопроект був ухвалений, розміри грошової допомоги ветеранам війни залишились би на рівні минулого року.
Цікаво, що ініціаторами законопроекту №4683 виступили народні депутати майже від усіх парламентських фракцій та груп: «Європейської солідарності», «Слуги народу», ОПЗЖ, «Батьківщини», «За майбутнє», «Довіри» та позафракційні. Унікальне поєднання політичних опонентів. Автором законопроекту стала Яна Зінкевич – народний депутат зі партії «Європейська солідарність» та п’ять чиновників досить високого рангу. За їх розрахунками видатки держбюджету на реалізацію цього законопроекту мали б становити 1 млрд 379 млн грн., що навіть трохи менше (на 3 млн грн.), ніж передбачено у Державному бюджеті 2021 року на здійснення цих виплат. Отже, нардепи хотіли підігнати розміри допомоги ветеранам війни під визначений розмір видатків держбюджету, а не змінити держбюджет відповідно до вимог чинного законодавства та рішень Конституційного суду України щодо цих виплат. Втім, щось у них пішло не так і 8-го лютого законопроект №4683 був відкликаний. Що це означає можна лише здогадуватись. Можливо керівники партій зрозуміли, який негативний резонанс серед ветеранів війни викличе обговорення та прийняття цього законопроекту, а можливо вирішили трохи додати процентів, щоб збільшити розмір допомоги та заспокоїти ветеранів. Найближчими днями це з’ясується.
Що робити у разі отримання грошової допомоги до 5 травня у зменшеному вигляді?
Такий варіант виключати не можна. Якщо таке станеться, то ветеранам війни треба розуміти, як можна відстояти свої права. З урахуванням усього вищевикладеного, це буде зробити зовсім нескладно, хоча – треба буде докласти певних зусиль та витратити трохи свого часу.
Перше, що потрібно буде зробити у такому разі – це письмово звернутися до органу соціального захисту населення чи командира військової частини (для тих, хто перебуває на військовій службі та отримує цю виплату через військову частину) з вимогою виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня у розмірі 5-10 мінімальних пенсій за віком (в залежності від статусу ветерана війни), з урахуванням вже виплаченої суми цієї допомоги.
Після отримання письмової відповіді з відмовою у здійсненні перерахунку можна звертатися до суду за захистом порушених прав. Що важливо – позов до суду має бути поданий не пізніше 6-ти місяців з дня, коли вам стало відомо про порушення ваших прав. Учасники бойових дій звільняються від судового збору у таких справах і мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Тобто, для ветеранів війни такий позов нічого не буде коштувати. Все що потрібно зробити, це написати звернення (рапорт), отримати письмову відмову та звернутися з нею до місцевого центру (бюро) безоплатної правової допомоги, де вам призначать безоплатного адвоката (його послуги оплачують з держбюджету), який підготує позов, направить його до суду та буде супроводжувати розгляд справи у суді.
«Такі адміністративні справи, зважаючи на наявність рішення Верховного Суду по зразковій справі, є дуже простими для адвокатів. І гарантії їх виграти майже стовідсоткові. Щоправда, на підготовку позову, розгляд позову у суді першої інстанції, а потім в апеляційному суді, треба буде витратити кілька місяців – зазвичай до півроку», – пояснила адвокат Ірина Бонковська.
І ще один важливий нюанс щодо порядку виплати разової грошової допомоги до 5 травня. Його здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів структурним підрозділам з питань соціального захисту населення в областях, які відповідно мають перераховувати їх на міські, районні управління та департаменти соціального захисту населення. Віднедавна, у цій системі з’явилися обласні Центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. Тобто управління соцзахисту займаються лише оформленням документів для здійснення цих виплат, а гроші безпосередньо перераховують обласні Центри. Тому, звертатися з вимогою про перерахунок грошової допомоги до 5 травня варто не тільки до місцевого управління соцзахисту, а й до обласного Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. До речі, у рішенні Верховного Суду України по зразковій справі № 440/2722/20 щодо розміру виплати ветерану війни разової грошової допомоги до 5 травня відповідачем виступав Полтавський обласний Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. І до Центру безоплатної правової допомоги краще звертатися з письмовими відмовами від двох органів державної влади – обласного Центру та місцевого управління соцзахисту населення.
«Борітеся – поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая», – закликав геній українського народу Тарас Шевченко. Нам залишається лише слідувати його заповітам.
Віктор КРУК, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
На нашому порталі постійно публікуються матеріали щодо прав та пільг військовослужбовців та ветеранів війни. Нещодавно ми проаналізували проект Закону України №4389 «Про Захисників/Захисниць України та членів їх сімей», який планується затвердити до липня цього року
Заступник глави Адміністрації Путіна Дмитро Козак надіслав учасникам «нормандських» перемовин лист, у якому висловлює невдоволення тим, що Збройні Сили України відкривають вогонь у відповідь на обстріли бойовиків, повідомляє російський «Інтерфакс».
У листі Козак вимагає від України привести у відповідність липневу заяву Міноборони України до узгоджених в тому місяці заходів з припинення вогню «без будь-яких винятків та інтерпретацій». Зобов’язання, з-поміж іншого, передбачали відкриття вогню у відповідь «лише за наказом керівництва Збройних сил України чи бойовиків після невдалої спроби використовувати наявні механізми з реагування на порушення «тиші».
Москва скаржиться, що в червні Міноборони таки дозволило бійцям начебто самостійно ухвалювати рішення про відкриття вогню у відповідь у випадку порушення противником режиму «тиші» чи створення загрози життю.
В той же час бойовикам в Донецькій області дали дозвіл з Москви відкривати так званий “попереджувальний вогонь” на придушення і знищення вогневих точок противника.
Українська делегація в Тристоронній контактній групі розцінила цю заяву як загрозу одностороннього виходу РФ з режиму припинення вогню і загрозу зриву виконання Мінських домовленостей.
Бухта Арундел у передмісті Балтимора зустрічає вологим пронизливим вітром, який жене дрібні хвилі із затоки. Вони енергійно розбиваються об борти нечисленних пришвартованих кораблів. Колись тут було поштове село й курортна зона в штаті Мериленд, тепер більшість території займає військова база Сил берегової охорони США.
Їх та ще один корабель такого типу, який проходить відповідну підготовку, планують переправити в Україну пізніше цього року за програмою оборонної підтримки США. Зараз їх освоюють нові українські екіпажі, які керуватимуть ними вже у бойовій обстановці в операційних зонах Азово-Чорноморського регіону.
“Ці кораблі, звісно, не нові, але їхній стан відмінний”, – каже командир одного з патрульних катерів старший лейтенант Сергій Щербина. Він – один із тих українських моряків, кому у 2014 році разом із побратимами довелося виходити із Севастополя, захопленого російськими військами. Отже, досвід протистояння з росіянами отримав у перші ж дні окупації Криму. Зараз Сергій разом із підлеглими проходить 10-тижневий курс тренування на “Айлендах”.
“Під час навчань ми відпрацьовували вправи як у пункті базування, так і в відкритому морі. Особовий склад виконував завдання, у тому числі на ходу та біля причальної стінки”, – розповів український морський офіцер.
Він пояснив: екіпажі навчалися на практиці реагувати на пожежі різних класів, затоплення різних приміщень корабля. Крім того, проводилися навчання зі швартування катерів, спуску малого човна – як на ходу, так і під час стоянки, постановку та зняття з якоря в різних умовах, у тому числі при потужному вітрі й високих хвилях.
За словами українського офіцера, «Фастів» і «Суми» цілком ідентичні двом іншим катерам типу «Айленд» – Р190 «Слов’янськ» та Р191 «Старобільськ», на яких він також проходив службу. Їх США передали Україні 2019 року для посилення обороноздатності українських ВМС в умовах російської агресії. «Цими катерами цілковито задоволений», – підкреслив командир корабля.
Загалом на військовій базі берегової охорони США в Мериленді проходять навчання 32 українських моряки – по 16 членів екіпажу для кожного нового корабля. Як розповідають самі військові, під час відбору головна увага приділялася знанню англійської мови, обов’язків та матеріальної частини, а також на бажанню служити на цих катерах.
“Американці дуже привітні до нас”, – розповідає старший стерновий сигнальник Олексій Петриця. За його словами, навчання інколи проходить у нестандартній формі, і це допомагає фіксувати в пам’яті основні моменти.
“Ми всі підготовлені до методів боротьби за виживання. Але американці дуже на цьому наполягають, і ми вчилися виконувати всі вимоги за їхніми стандартами”, – зазначив український моряк.
“Годують теж непогано – їжею американського раціону, від якого легко набрати вагу, жартує військовий. “Хочеться вже поїсти справжнього українського борщу”, – каже Олексій.
Навчання двох українських екіпажів триватиме до 26 березня. Після складання іспитів моряки отримують відповідні сертифікати й будуть готові повною мірою виконувати завдання на катерах після їх доставки в Україну.
Військовий конфлікт між Вірменією і Азербайджаном за Нагірний Карабах наочно продемострував важливість безпілотних літальних апаратів на полі бою. Особливо «екзотичним» виглядало застосування БПЛА-камікадзе, які знищують цілі шляхом самопідриву. Хоча самонавідні боєприпаси-камікадзе були створені ще за часів Другої світової війни, на той момент вони не були безпілотними. І якщо проекти німецьких ракет типу ФАУ з людиною на борту не отримали розвитку, то японський досвід застосування літаків-камікадзе показав високу ефективність такого типу зброї і, зокрема, її значний деморалізуючий вплив на противника.
«БПЛА-камікадзе» багато в чому поняття умовне. Можливість тривалого баражування в повітрі і перенацілювання в польоті можна реалізувати і в інших типах боєприпасів, наприклад, крилатих ракетах, але БПЛА їх при цьому ніхто не називає. Теоретично граничною умовою для визначення класу апарата могла б стати багаторазовість, тобто можливість їх повернення «на базу», в разі якщо цілі для атаки не були виявлені, з метою заправки і повторного використання. Але за фактом багато БПЛА-камікадзе в принципі є одноразовими.
Країна-агрессор – Росія, взагалі за деякими документами відносить БПЛА до крилатих ракет, висловлюючи претензії до США в контексті договору про обмеження ракет середньої і меншої дальності в тому сенсі, що розгортання БПЛА з великою тривалістю і дальністю польоту начебто суперечить умовам зазначеного договору. Так росіяни делікатно обходять проблему власної технологічної відсталості.
БПЛА-камікадзе – це здебільшого відносно компактні моделі. Робити ці апарати великими, повнорозмірними, економічно невигідно. За своїм принципом це буде крилата ракета з хорошим наведенням, але і наблизитися до цілі великогабаритному БПЛА для її прямого ураження буде набагато складніше, ніж скинути кілька малопомітних керованих боєприпасів.
Перший тип – це БПЛА літакового типу, які за конструкцією близькі до форм-фактору ракети з хрестоподібно розташованими крилами. Одним з новітніх рішень БПЛА такого типу є нещодавно представлений Green Dragon ізраїльської компанії Israel Aerospace Industries.
На мобільній пусковій установці (ПУ), яка може бути встановлена на армійський автомобіль HMMWV, розміщується 16 БПЛА, здатних здійснювати автоматизоване виявлення і ураження цілей на дальності до 40 км з часом баражування до 1,5 годин. Маса бойової частини становить 3 кілограми.
Другий тип – це БПЛА вертолітного або квадро/гексакоптерного типу, що нагадують комерційні апарати. Наприклад, перспективний ізраїльський БПЛА-камікадзе вертолітного типу Spike Firefly (для ізраїльської армії він буде поставлятися під назвою Maoz), оснащений двома гвинтами, в кінці 2019-го – початку 2020 року успішно пройшов військові випробування.
Відмінною особливістю БПЛА Spike Firefly є його багаторазовість – оператор може віддати команду на безпечне повернення апарата до місця запуску для його повторного використання. Його маса становить 3 кілограми, маса бойової частини 350 грам. Боєприпас оснащений електродвигуном і акумуляторною батареєю, що дозволяє йому перебувати в повітрі близько 15-30 хвилин, дальність дії Spike Firefly становить близько одного кілометра.
А от канадська компанія AerialX розробила БПЛА-камікадзе квадрокоптерного типу, призначений для знищення БПЛА противника. Виробник позиціонує AerialX як гібрид ракети і БПЛА, який має швидкість ракети і маневреність квадрокоптера. Цей малогабаритний апарат зі злітною масою 910 грам має радіус дії до чотирьох кілометрів і швидкість польоту до 350 кілометрів на годину. БПЛА-камікадзе AerialX може здійснювати автоматичне зближення з метою атаки з оптимального ракурсу і є багаторазовим.
Можна припустити, що з часом БПЛА-камікадзе стануть невід’ємним елементом озброєння наземних підрозділів, як стали порівняно недавно міномети і ПТРК. Вони можуть використовуватися і як засоби підтримки піхотних підрозділів, і як самостійний наступальний інструмент. Ці апарати здатні не тільки доповнити можливості мінометів і ПТРК, а й у багатьох випадках замінити їх. Крім того, деякі БПЛА-камікадзе багато в чому концептуально схожі з ПТРК четвертого покоління.
Складно переоцінити роль таких апаратів для проведення розвідувально-диверсійних операцій. Можна очікувати, що в цій якості вони будуть максимально інтенсивно використовуватися різними незаконними озброєними формуваннями, які здійснюють кустарне виготовлення БПЛА-камікадзе на базі комерційних моделей і окремих компонентів. У випадку з невизнаними республіками на Сході України можна чекати на використання апаратів, які постачатиме Російська Федерація – про її БПЛА ми вже писали раніше.
Про те, на якому рівні знаходиться розробка БПЛА-камікадзе в передових країнах світу, варто згадати окремо. Далі наводимо уривок з матеріалу, опублікованого на сайті Finabel – європейської організації з розвитку співробітництва та сумісності армій країн-членів ЄС:
“ВВС США також розробляють технологію «рій дронів» і в даний час готуються до тестування однієї з ініціатив – Золотої Орди, яка передбачає створення «мережевих, спільних і напівавтономних» груп високоточної зброї повітряного базування, які «обмінюються даними, розробляють і виконують скоординовані дії» в режимі реального часу і можуть вибирати цілі відповідно до заздалегідь запрограмованих «сценаріїв», які надають на вибір зброю для ураження. Так і Китай розкриває для себе можливості «рою дронів» для наступальних місій. У жовтні 2020 року державна компанія China Electronics Technology Group випустила відеоролик, на якому показаний тестовий запуск «загороджувального рою» з «48 дронів-камікадзе, які несуть фугасні боєголовки, потенційно достатньо потужні, щоб знищувати танки і іншу броню». Незважаючи на невпевненість в реальності технології, після запуску однією вантажівкою кількох дронів-камікадзе, вони оточили потенційе поле бою, в той час як оператор вибирав цілі для удару, як показано на відео”.
Водночас, європейські оглядачі роблять висновок, що в Росії аналогічні розробки знаходяться на значно нижчому технологічному рівні, але, тим не менш, їх уже використовують під час масштабних навчань.
“Росія також змістила акцент на включення в свої збройні сили невеликих безпілотників. В ході навчань «Кавказ-2020» Міноборони Росії вперше продемонструвало навчання підрозділів Південного військового округу, озброєних БПЛА типу «Форпост», «Орлан-10», «Елерон-3», які вели розвідку на висотах від 100 до 5000 метрів і були націлені на бойову техніку і командні пункти супротивника на місцевості. БПЛА, представлені на «Кавказ-2020», не являють собою «справжній рій дронів в технічному сенсі». Проте, об’єднання різних типів дронів в кооперативний рій свідчить про значне зрушення і визнання Росією того, що БПЛА стають ключовим компонентом майбутніх бойових операцій. Однак Росія, як і раніше, покладається на людей-операторів, оскільки рої дронів управляються вручну або є напівавтономними” – йдеться у матеріалі.
Існує думка, що застосування сучасних засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) здатне повністю паралізувати роботу БПЛА, заблокувавши канали зв’язку і систему супутникової навігації. На практиці системи РЕБ дійсно зможуть ускладнити життя БПЛА, але не повністю паралізувати їх роботу. Тим більше що активні засоби РЕБ самі по собі є відмінною мішенню для спеціалізованих боєприпасів. Противник може спочатку «зачистити» засоби РЕБ, а потім вже нанести удар БПЛА. До того ж, розвиваються інтелектуальні системи навігації на базі аналізу зображень місцевості, на які засоби РЕБ взагалі не впливають. Все це звучить дуже «дорого», але по факту при масовому виробництві може бути реалізовано в габаритах сучасного смартфона.
Тому для тих, хто не зможе дозволити собі ефективні системи протидії малогабаритним БПЛА, включаючи БПЛА-камікадзе, вони можуть стати величезною загрозою, боротися з якою «арміям минулого» буде вкрай важко.
Андрій Артюх, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
