Фахівці розслідувальницької групи Conflict Intelligence Team (CIT) вивчили відео з ешелонами з російською десантною технікою на північному сході Криму на станції Нижньогірська і дійшли висновку, що це техніка 104-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії російської армії, так званих псковських десантників. Про це розслідувачі CIT розповіли в коментарі Крим.Реалії.

«Ми та інші дослідники теж спостерігали, напевно, понад 10 подібних ешелонів, які йшли зі Пскова саме в Сімферополь. Це був танковий батальйон цієї дивізії, інші підрозділи цієї ж дивізії», – розповів дослідник CIT Кирило Михайлов.

Від залізничної станції Нижньогірська у Криму, де відзняли ешелон із російським десантним озброєнням, автодорогами до адмінмежі з Херсонською областю поблизу села Атамань приблизно 100 кілометрів. І понад 150 кілометрів, якщо рухатися автошляхами у напрямку Чаплинки Херсонської області.

Розслідувачі порівняли відео ешелону під Псковом, яке виклали користувачі Tik-Тоk, з відео, відзнятим на станції Нижньогірська в Криму.

«Ми подивилися уважно на цей ешелон і виявилося, що техніка розташовна в однаковому порядку в Пскові та на цій станції Нижньогірська. Єдина різниця, на станції Нижньогірська причепили ще кілька пасажирських вагонів і вагонів для техніки. Тобто, це вже, мабуть, для перевезення особового складу. Саме так ми й довели, що це один і той же ешелон», – розповідає дослідник CIT Кирило Михайлов.

На вагонах у Криму помітні бойові машини десанту БМД-4М і десантні бронетранспортери БТР-Д.

«Усе це нова десантна техніка. Також там були зенітно-ракетні комплекси «Стріла-10» і засіб радіоелектронної боротьби «Інфауна». Це досить новий комплекс, їх усього 12 по всій Росії, і всі вони на озброєнні десантних частин», – каже Кирило Михайлов.

Нагадуємо: 

Організований російськими агентами вибух на складах боєприпасів у комплексі Врбетице був найімовірніше здійснений для зриву постачання зброї, у тому числі в Україну.

Про це повідомляє Українська Правда з посиланням на ЗМІ Чехії. 

Йдеться про вибух, що стався ще 16 жовтня 2014 року на складах озброєння у східній частині Чехії, та призвів до численних руйнувань і загибелі двох місцевих жителів. Лише за 6,5 років слідство з’ясувало причину тих події: ввечері 17 квітня 2021 року на терміново зібраній пресконференції керівництво чеського уряду офіційно звинуватило Росію в організації цієї диверсії.

Це дозволило чеським медіа назвати найімовірнішу причину цих подій.

Як пише видання Irozhlas, підірвані склади та зброя не належали Міноборони Чехії. На той час вони використовувалися комерційною компанією, що офіційно займається торгівлею зброєю – Imex Group. Про це було відомо і у 2014 році, відразу після вибухів, коли в уряді Чехії повідомили, що на час інциденту велася підготовка до експорту підірваної зброї до Болгарії. Однак ще важливіше те, що Болгарія була лише проміжним пунктом.

У іншій публікації видання з’ясувало, що отримувачем була болгарська компанія Emco. Обидві названі компанії належать болгарському бізнесмену, легальному торговцю зброєю Еміліану Гебреву, який невдовзі після вибухів у Чехії також став об’єктом атаки російських агентів – у 2015 році його двічі отруїли нерво-паралітичною речовиною “Новичок”. Згодом Bellingcat довели, що це робив той самий підрозділ, що здійснив напад на Скрипаля.

Видання Respect з посиланням на поліцію також стверджує, що зброю готували до постачання Гебреву, і наголошує на важливій деталі – Гебрев був одним з постачальників товарів військового призначення для українського МВС та Нацгвардії, у тому числі у розпал активної фази протистояння російській агресії на Донбасі.

Інше авторитетне чеське видання SZ, втім наголошує, що російський намір щодо зриву постачань зброї міг бути націлений на лише на Україну, а й на Сирію – компанія Гебрева постачала збою також сирійським антиурядовим групам, що також не подобалося РФ.

Як повідомлялося, Чехія висилає 18 російських дипломатів та звинувачує РФ у організації вибуху військового складу. Через це уряд Чехії терміново скасував візит до Москви для переговорів про закупівлю “Спутника V”.

Нагадуємо: 

За повідомленням засобів масової інформації, у травні до Чорного моря вирушать два кораблі Королівського флоту Британії.

“Есмінець типу 45, озброєний зенітними ракетами, та протичовновий фрегат типу 23 залишать авіаносну групу Королівського флоту в Середземному морі та вирушать через Босфор до Чорного моря”.

“Розміщення кораблів біля узбережжя України має на меті продемонструвати солідарність з Києвом та союзниками НАТО після того, як президент Байден скасував відправку двох американських військових кораблів до Чорного моря минулого тижня, остерігаючись ескалації кризи внаслідок нарощування російських військових”.

Для підтримки кораблів у стані готовності перебуватиме флагманське судно “Королева Єлизавета” з гелікоптерами для боротьби з підводними човнами та винищувачами-бомбардувальниками F35B на борту.

За повідомленням ЗМІ, це судно залишиться у Середземному морі, оскільки перебування кораблів такого типу в Чорному морі забороняє міжнародна угода.

Нагадуємо:

  У Москві були затримані 2 особи, одна з яких має громадянство Білорусі і США Юрій Зенкович, а інша – білорус Олександр Федута. У пресцентрі ФСБ РФ кажуть, що вони, разом з “українськими націоналістами”, готували військовий переворот в Мінську 09 травня і усунення Олександра Лукашенко від влади.

  Операція ФСБ «по захопленню» була проведена спільно з білоруським КДБ. Затримані білоруси планували військовий переворот “…за відпрацьованим сценарієм „кольорових революцій“ з залученням місцевих і українських націоналістів, а також фізичне усунення президента О. Лукашенка”, –  йдеться в повідомленні.

  Трохи раніше, в цей же день, Олександр Лукашенко заявив про підготовку замаху на нього та його синів, в якому замішані, за його словами, в тому числі й іноземні спецслужби.

  За інформацією з Мінська, Зянковіч і Федута організували в приватних чатах одного з месенджерів обговорення плану заколоту і вирішили провести в Москві особисту зустріч з деякими генералами ЗС Білорусії. Зустріч відбулася в одному з московських ресторанів “після консультації з США і Польщею”, пишуть у ФСБ РФ.

  Залишається незрозумілим: звідки там взагалі взялися «українські націоналісти», і яка їх конкретна роль у підготовці Параду в Мінську 09 травня?

Нагадуємо:

  На тлі зростання напруженості між Росією і Україною, у травні 2021 року, ВМС Великої Британії планує відправити в Чорне море два військових корабля, повідомляє газета The Sunday Times із посиланням на поінформовані джерела.

  Видання пише, що розміщення кораблів біля берегів України покликане продемонструвати солідарність з Києвом і союзниками по НАТО після того, як США скасували прохід своїх кораблів у Чорне море, щоб не створювати додаткової напруженості в регіоні.

  За даними газети, мова йде про міноносець типу 45 та фрегат типу 23. Кораблі відокремляться від авіаносної ударної групи Королівського військово-морського флоту в Середземному морі і попрямують в Чорне море через протоку Босфор.

  З наступного тижня до жовтня 2021 року Російська Федерація вирішила закрити частину акваторій Чорного моря та  Керченську протоку не тільки для військових кораблів, а й для цивільних суден інших країн під приводом військових навчань.

Нагадуємо:

  За останні 200 років народи «титульних націй» сформували певні стереотипи по відношенню до підкорених ними народів. Якщо говорити про народи північно-східної частини Євразії, то практично у будь-якого російськомовного обивателя при згадці про корінних жителів, одразу виникає образ придуркуватого добряка-чукчі, незмінного героя російських анекдотів, такого собі неробу, який в чумі півроку чекає світанку, шукає будь-яку можливість щось обміняти на «вогняну воду» і тут же її випити, а також пропонує свою дружину в якості наложниці будь-якому гостю.

  Але мало хто знає, що чукчі – це один із найбільш волелюбних і досить войовничих народів Крайньої Півночі. Вивчаючи геном чукчів вчені дійшли висновку, що вони є досить близькими родичами японців і деяких народів, що населяють райони Китаю недалеко від кордону з В’єтнамом. До речі, науковці стверджують, що саме там і знаходиться їх “історична Батьківщина”.

  Про російсько-чукотські війни (1641—1778 р.р.), які тривалі майже 150 років, потрібно говорити окремо. Спочатку чукчі навіть здобули перемогу над «визволителями». Та росіяни, вкотре, змогли мобілізуватися і перемогти.

  В 1793 році ескімоси Аляски звернулися до російської імператриці Катерині-2 з проханням якось вплинути на чукчів, військовий загін яких у кількості майже 8000 висадився на Алясці. У Петербурзі висловили «глибоке співчуття» та так нічого зробити і не змогли. А бойові зіткнення продовжилися. Чукчі робили постійні набіги на ескімосів. Так як на Крайній Півночі людей небагато, а ті, що є неподалік обов’язково виявляються близькими родичами, то головне, заради чого здійснювалися набіги – це захоплення у своїх сусідів жінок, яких брали собі за дружин. Ну, а пограбування та встановлення контролю над багатими місцями промислу і рибальства – то вже як бонус.

  Останній великий напад чукчів на ескімосів сталося не так вже й давно – за радянських часів, в 1947 році. Тоді в результаті зіткнення десятки людей було вбито і поранено. І тільки після того, як в умовах розпочатої «Холодної війни» радянська та американська влади ввели жорсткий контроль за кордоном в районі Берингової протоки і прилеглими до кордону територіями, масові нападів на ескімосів припинилися.

  Як бачимо, народи Крайньої Півночі в військовому плані були не такими вже й відсталими, як нам намагаються їх зобразити. Крім того, знаходячись на значному віддаленні від «головних осередків цивілізації», ці народи змушені були винаходити і вдосконалювати власні види озброєння, захисне спорядження, стратегію та тактику ведення війни.

  Одним із унікальних видів захисного обладунку є так зване «крило». Ним користувалися чукчі, коряки і ескімоси. «Крила» були настільки популярними, що дозволяли навіть відмовиттися від використання шолома. Випадок надзвичайно унікальний, бо шолом, практично у всіх народів, вважався чи не найголовнішим елементом особистого захисту. У европейських воїнів кіраси чи панцира могло не бути, але шолом – обов’язково!

  Конструктивно «крила» мали відмінності. На малюнку досить вдало художник показав, як у воїна, що має шолом, «крило» не закриває голову. А ось у воїна, зображеного в центрі, «крило» має високий запотиличник, і взагалі воно трохи іншої конструкції.

  Конструктивно «крило» складалося з таких деталей:

• задній щит у вигляді дерев’яної основи чотирьох- або п’ятикутної форми з дерев’яних плашок товщиною приблизно в 1 дюйм, довжиною приблизно півтора фута і шириною в фут з невеликим;
• один або два бокових щита, виконаних з декількох дощечок, більш тонких, ніж основа для спинного щита. Дощечки з’єднувалися між собою ременями, що забезпечувало рухливість з’єднання і можливість майже вільно рухати руками.

  Дерев’яна основа разом із єднальними ремінцями обтягувалася поверх шкірою лахтака (один з видів тюленів). На бічних щитах шкіра могла бути в два шари. Чукчі, коряки і ескімоси вважали шкуру лахтака оптимальної для виготовлення такого захисного обладунку. На передньому краї бічного щита, який закінчується приблизно в районі кисті, робилася петля для руки.

  Вся конструкція «крила» кріпилася за допомогою системи ременів до основного захисного обладунку, на зразок кіраси. Він був теж шкіряно-кістяний, набраний за ламеллярним принципом, або ж чисто шкіряного, зробленого з того ж таки нещасного лахтака.

  У чукчів частіше зустрічалося «крило» з одним бічним щитом, зазвичай з лівого боку – «ліве крило». А у коряків та ескімосів «крила» розташовувалися з обох боків. Це не завжди було правилом, але в основному… Коряки та ескімоси вважали що «два крила» дають кращий захист за, а чукчі – навпаки, віддавали перевагу покращенню можливостей під час атаки.

  Захисна конструкція була досить рухома і закривала воїна приблизно від лопаток до скронь, іноді площа захисту була більшою. Але, чим більше площа захисту, тим більше вага і габарити «крила»: тут кожен обирав сам що йому треба. Зверніть увагу, що без основного обладунку «кіраси», яка прикриває корпус від грудини і нижче, «крила» зазвичай не використовувалися. Конструктивний недолік далекосхідних корпусних панцирів полягає в тому, що вони захищають воїна десь до діафрагми. За рахунок додаткового нагрудника площу захисту можна збільшити до пахв і ключиць. Тому те, що вище, ззаду і збоку має прикривати «крило».

  Головна функція «крила» – захист від стріл. Під час інтенсивного обстрілу воїн або ховався «в кокон», або підставляв захищався від стріл виставляючи більш захищений лівий бік.

  Під час використання списа, «крило» заважало. Тому практично ніколи не зустрічалися ситуації, щоб в «крила» були одягнені все воїни загону. «Крило» – це захисний обладунок лучників, які мають намір розпочати тривалу перестрілку з противником.

  Також важливо враховувати, що таке «крило» – це вершина еволюції даного виду обладунку. Багато воїнів обходилися просто широкими прямокутними щитами, які кріпили з лівого боку.

Класичні щити в європейському розумінні, у чукчів, коряків та інших аборигенів Крайної Півночі не використовувались через майже повну відсутність «одноручної» зброї, за винятком ножа. А для використання лука, списа, батаса необхідні дві руки. До розуміння можливості використання у бою сокир вони так і не дійшли.

Олександр Олійник, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”

Нагадуємо:

Російсько-окупаційні війська продовжують вести обстріли позицій українських захисників, з метою подальшого звинувачення у порушенні режиму припинення вогню.

З початку цієї доби зафіксовано 5 порушень з боку збройних формувань Російської Федерації.

Зокрема, неподалік селища НОВОМИХАЙЛІВКА противник відкривав вогонь у бік позицій наших захисників із протитанкової гармати МТ-12.

У передмісті населених пунктів ЛУГАНСЬКЕ, МАЙОРСЬК та ВОДЯНЕ, що на Донеччині, ворог здійснив обстріл з автоматичних станкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

Внаслідок ворожих обстрілів один військовослужбовець Збройних Сил України отримав осколкове поранення. Стан захисника – середнього ступеня важкості.

Про дії збройних формувань Російської Федерації повідомлено представників ОБСЄ через Українську сторону СЦКК.

На обстріли російсько-окупаційних військ українські захисники відкривали вогонь у відповідь.

Нагадуємо 

Державне підприємство «45-й експериментальний механічний завод», яке входить до складу Укроборонпрому, самостійно виготовляє 70% спецінструменту для танкоремонтних майстерень ТРМ-80Д, майстерень технічного обслуговування МТО-80Д і рухомих ремонтно-зарядних станцій ПРЗС-70Д. Про це повідомляє «Армія-Inform».

Щоб уникнути потенційного дефіциту та скоротити витрати на закупівлі, працівники підприємства освоїли самостійне виготовлення цієї номенклатури. Наразі завод замінює своїми виробами 70% загальної кількості спецінструменту. Саме ним було укомплектовано ТРМ-80Д, МТО-80Д і ПРЗС–70Д, які фахівці підприємства капітально відремонтували та передали Міністерству оборони України у першому кварталі поточного року.

Варто додати, що у січні–березні 45 експериментальний механічний завод відремонтував та передав до Міноборони армійські паливозаправники АЦ-10-260.

Нагадаємо: