07 квітня 2021 року Україна активувала Віденський документ ОБСЄ 2011 року про заходи зміцнення довіри та безпеки. Відповідно до передбаченої цим документом процедури, російській стороні було направлено офіційний запит щодо надання роз’яснень стосовно суттєвого зростання військової присутності Російської Федерації вздовж кордону з Україною та на тимчасово окупованих територіях України впродовж останніх днів, йдеться у коментарі прес-служби Міністерства закордонних справ України.
“Подальші намагання української сторони залучити Росію до консультацій, спрямованих на зниження безпекової напруги, також були проігноровані російською стороною. Російська делегація бойкотувала і скликану Україною 10 квітня 2021 року зустріч за участі інших держав-учасниць ОБСЄ”, – наголошується у заяві.
У цьому зв’язку українські дипломати вважають, що відмова Москви виконувати положення Віденського документа є черговим підтвердженням намірів РФ продовжувати військовий тиск та погрози застосування сили щодо України.
“Закликаємо російську сторону відвести війська від кордону з Україною, припинити войовничу риторику і дезінформацію та почати добросовісно виконувати безпекові положення Мінських домовленостей та її зобов’язання за Віденським документом ОБСЄ”, – наголошується у заяві.
Український парламент цього тижня може у закритому режимі заслухати доповідь головнокомандувача Збройних сил України Руслана Хомчака у закритому режимі через загрозу російського військового вторгнення. Під час доповіді у приміщенні Верховної Ради не будуть присутні спостерігачі або журналісти.
Про це повідомляє Укрінформ з посланням на заяву народного депутата, заступницю голови фракції “Слуга народу” Євгенію Кравчук.
Дата закритого завдання невідома.
30 березня головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак під час свого виступу у Верховній Раді, повідомив, що Росія стягує війська до українського кордону. За словами головнокомандувача, станом на 30 березня цього року вздовж державного кордону України та на тимчасово окупованих територіях України і АР Крим утримується 28 батальйонних тактичних груп противника.
Десанті катера та артилерійські кораблі Каспійської флотилії ВМФ Росії помітили мешканці міста Ростов-на-Дону. Відповідні фотографії було опубліковано у соціальній мережі Телеграм.
Раніше прес-служба Південного військового округу РФ заявляла, що десантні і артилерійські катери здійснять міжфлотскій перехід з Каспійського моря для участі у військових навчаннях. Згідно цієї інформації, більше 10 кораблів Каспійської флотилії залишили пункт дислокації у Махачкалі провівши перед цим спеціальні навчання.
Каспійська флотилія – оперативне з’єднання ВМФ Росії. У своєму складі флотилія має з’єднання надводних кораблів, допоміжних і пошуково-рятувальних суден, авіацію, берегові війська, частини тилового, технічного та спеціального забезпечення.
Позапланові навчальні збори проходять підрозділи територіальної оборони у південних областях України. Як повідомляє інформаційна агенція “АрміяІнформ”, основним осередком проведення зборів став полігон у Херсонській області, на якому резервісти відпрацьовують та вдосконалюють свої навики з основних предметів бойової підготовки
На заняттях було розгорнуто ряд навчальних місць, зокрема, з вивчення матеріальної частини стрілецької зброї, виконання практичних стрільб, тактичної медицини, інженерної підготовки, організації зв’язку.
Як зазначив командувач територіальної оборони Командування Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-майор Анатолій Баргилевич, який перевіряв організацію та хід занять, основним завданням підрозділів тероборони, у разі необхідності, буде охорона та захист об’єктів комунікацій, важливої інфраструктури, ділянок морського узбережжя тощо. Тож під час збору основну увагу звертають на практичну підготовку військовозобов’язаних, приведення підрозділів ТрО у готовність до виконання завдань за призначенням – захисту своєї країни від збройної агресії усіма силами та засобами.
Після етапу індивідуальної підготовки з резервістами будуть проведені заходи з колективної підготовки та тренування штабів.
Контейнеровоз Ever Given, який став причиною шестиденного великого затору в Суецькому каналі, затримано Єгиптом до відшкодування збитків, повідомляє Anadolu.
“Причиною інциденту в Суецькому каналі могла бути технічна несправність судна. У разі відмови власників контейнеровоза відшкодувати шкоду, заподіяну каналу, справа буде передана до суду. Судно, відбуксирували в район Великого Горького озера, буде затримано до тих пір, поки заподіяну шкоди не буде відшкодовано. Йдеться про суму приблизно в 1 млрд доларів”, – сказав глава адміністрації Суецького каналу Усама Рабіа.
Глава адміністрації Суецького каналу зазначив, що в процесі визначення суми компенсації була прийнята до уваги ситуація з суднами, які були змушені простоювати кілька днів в каналі після аварії.
Через погіршення видимості під часі піщаної бурі, 24 березня 2021 року, гігантський контейнеровоз Ever Given уткнувся носом в берег Суецького каналу, який є однією з найважливіших водних артерій світу. Це призвело до створення затору і блокування руху каналом. Збитки світової економіки через цей інцидент обчислюють мільярдами доларів. Зокрема, щоденні збитки Єгипту оцінюються в 12-14 мільйонів доларів, а збитки, що завдала глобальної торгівлі — близько 10 млрд доларів.
У квітні цього року по всьому світу планують висадити мільйон дерев в рамках екологічної акції «Озеленення Планети». З Львівського лісового селекційно-насіннєвого центру до кожного міністерства та облдержадміністрації України було надіслано понад 1300 саджанців.
Міністерство у справах ветеранів приєдналося до екологічної акції «Озеленення Планети», місія якої висадити по усій планеті мільйон дерев. Заступник міністра у справах ветеранів Олександр Терещенко спільно з представниками спілки ветеранів АТО/ООС, Київського міського центру допомоги учасникам АТО та Голосіївської РДА висадили тридцять дерев біля пам’ятного знаку загиблим воїнам у Голосіївському парку культури та відпочинку ім. М. Рильського, інформує mva.gov.ua.
«Сьогодні ми зробили дві добрих справи. По-перше, підтримали глобальний екологічний проєкт. По-друге, вшанували пам’ять про наших загиблих захисників, які боронили рідну землю від ворога на Сході», – сказав Терещенко. «Висаджені біля пам’ятного знаку загиблим воїнам АТО/ООС дерева нагадуватимуть киянам про воїнів, які віддали своє життя за Україну та про те, якою ціною дається нашій країні свобода та незалежність», – зазначив Олександр Терещенко.
Заступник міністра також подякував Львівській обласній державній адміністрації та Львівському лісовому селекційно-насіннєвому центру за передані саджанці.
«Ігри Нескорених», які вже двічі переносились через пандемію коронавірусу, отримали нову дату: вони відбудуться навесні 2022 року з 16 по 22 квітня. Відповідна інформація розміщена на веб-сайті фонду Invictus Games Foundation. Нову дату визначили фонд Invictus Games Foundation та Нідерландський оргкомітет за погодженням з муніципалітетом Гааги, країнами-учасницями та партнерами.
З часу перших Ігор Нескорених в Лондоні в 2014 році, ігри відбулись в Орландо (2016), Торонто (2017) та Сіднеї (2018). Таким чином, п’яті Ігри Нескорених, які все ще називатимуть Invictus Games The Hague 2020, тепер будуть проходити в Гаазі з 16 по 22 квітня 2022 року. У пріоритеті організаторів безпека та добробут учасників на шляху до відновлення.
Українська збірна продовжує активну підготовку до змагань. Так у 2020 році було проведено п’ять навчально-тренувальних зборів з підготовки до участі Національної збірної України Ігор Нескорених.
На ядерному об’єкті в Натанзі, який знаходиться в провінції Ісфахан, через день після того, як було запущено на цьому об’єкті нові сучасні центрифуги для збагачення урану, в розподільній електричній мережі сталася аварія.
Віце-президент Ірану,Глава Організації атомної енергії Алі Акбар Салехі причиною аварії назвав терористичний акт, повідомляє агентство FARS.
“Ісламська Республіка Іран, засуджуючи цей огидний крок, наголошує на необхідності міжнародного співтовариства та Міжнародного агентства з атомної енергії боротися з цим ядерним тероризмом і залишає за собою право вживати заходів проти винних, командирів та керівників”, — сказав Алі Акбар Салехі.
Він також додав, що Ісламська Республіка Іран і надалі продовжить серйозно розвивати ядерні технології задля безпеки власної країни.
ДОВІДКА:
Алі Акбар Салехі (1949 р.н.) – іранський академік і державний діяч, віце-президент з атомної енергетики, президент Організації з атомної енергії Ірану, колишній представник в МАГАТЕ, член Вищої ради національної безпеки Ірану.
Закінчив Американський університет в Бейруті і Массачусетський технологічний університет. У 1982-1985 роках очолював Технологічний університет імені Шаріфа в Тегерані. 05 грудня 2009 року був призначений віце-президентом, відповідальним за ядерну програму Ірану.
60 років тому, 12 квітня 1961 року, вперше в нашій історії людина змогла подолати земне тяжіння і дістатися навколоземної орбіти.
12 квітня 1961 року Юрій Гагарін став першою людиною в світовій історії, що здійснила політ у космічний простір. Ракета-носій «Восток» із кораблем «Восток-1», на борту якої перебував старший лейтенант ВПС СРСР Юрій Олексійович Гагарін, була запущена з космодрому Байконур. Після 108 хвилин польоту, облетівши двічі Землю, Юрій Гагарін успішно приземлився на парашуті неподалік від міста Енгельс в Саратовській області.
Починаючи з 12 квітня 1962 року, день польоту в космос першої людини був оголошений святом — Днем космонавтики. Своїм польотом Юрій Гагарін дав старт цілій серії подій, яку сьогодні сміливо можна назвати «Епоха перших».
“Дивлюсь я на небо та й думку гадаю” – перша пісня в космосі
Першим українцем, який відправився в космос був Павло Романович Попович. Він став четвертим радянським льотчиком-космонавтом.
Свій перший політ він здійснив 12 серпня — 15 серпня 1962 на космічному кораблі «Восток-4» спільно з Андріяном Ніколаєвим, який пілотував космічний корабель «Восток-3». Це був перший в історії груповий політ двох пілотованих кораблів. Під час польоту були проведені перші експерименти з радіозв’язку між екіпажами двох кораблів на орбіті Землі і взаємне фотографування, виконана широка програма науково-технічних і медико-біологічних експериментів. Павло Попович відпрацював орієнтацію корабля в просторі за допомогою системи ручного керування.
Павло Попович (ліворуч) та Андріян Ніколаєв
12 серпня 1962 року Павло Попович на прохання Сергія Павловича Корольова виконав пісню “Дивлюсь я на небо та й думку гадаю”, яка стала першою піснею виконаною в космосі. За успішне здійснення першого у світі групового космічного польоту і проявлені при цьому мужність і героїзм Попович отримав звання Героя Радянського Союзу.
Другий політ в космос Павло Романович здійснив спільно з бортінженером Ю. П. Артюхіним 03–19 липня 1974 як командир екіпажу космічного корабля «Союз-14». 05 липня 1974 «Союз-14» здійснив стиковку з орбітальною науковою станцією «Салют-3», що знаходилася на орбіті з 25 червня 1974 року.
Орбітальна станція «Салют-3» (ліворуч) і «Союз-14»
Політ космічного комплексу «Салют-3»-«Союз-14» тривав 15 діб. За цей політ Павлу Поповичу було присвоєне звання Героя Радянського Союзу вдруге.
Перший вихід людини у відкритий космос
18-19 березня 1965 року на космічному кораблі «Восход-2» здійснили космічний політ Павло Іванович Беляєв (командир) та Олексій Архипович Леонов (другий пілот). Тривалість польоту становила 1 добу 02 години 02 хвилини 17 секунд. Під час цього польоту Олексій Леонов здійснив перший в історії космонавтики вихід у відкритий космос тривалістю 12 хвилин і 9 секунд.
За успішне виконання польоту та за прояв мужності і героїзму обоє космонавтів 23 березня 1965 отримали звання Героя Радянського Союзу.
Олексій Леонов (ліворуч) і Павло Беляєв
“Аполлон-Союз” – початок міжнародної співпраці в космосі
Програма спільного експериментального польоту «Аполлон»-«Союз» (Apollo-Soyuz Test Project (ASTP)) була затверджена 24 травня 1972 року угодою між СРСР та США.
15 липня 1975 о 15 годині 20 хвилин з космодрому Байконур стартував радянський космічний корабель «Союз-19», а о 22 годині 50 хвилин з космодрому на мисі Канаверал стартував космічний кораблі США «Аполлон».
17 липня 1975 року над Німеччиною о 19 годині 12 хвилин було виконано стикування кораблів «Аполлон» «Союз-19». Вперше в історії було утворено міжнародний орбітальний космічний комплекс.
19 липня проведено розстикування кораблів, але після 2-х обертів навколо Землі стикування було здійснено вдруге. Здійснивши ще через 2 витки навколо Землі космічні кораблі остаточно розстикувалися.
Дік Слейтон, Томас Стаффорд, Венс Бранд, Олексій Леонов та Валерій Кубасов.
«Союз-19» перебував на орбіті Землі 5 діб 22 годин 30 хвилин 51 секунду, а американський «Аполлон» — 9 діб 1 годину 28 хвилин. У стані стикування кораблі були 46 годин 36 хвилин.
Перша людина на Місяці
Американський космічний корабель “Аполлон-11” з модулем для посадки на Місяць стартував 16 липня 1969 о 13 годині 32 хвилини за Грінвічем. Екіпаж складався із трьох осіб.
Екіпаж місії Аполлон-11: Ніл Армстронг (командир екіпажу, перший землянин, який ступив на поверхню Місяця), Майкл Коллінз (перебував у космічному кораблі на навколомісячній орбіті), Едвін Олдрін (знаходився у місячному посадковому модулі під час посадки на Місяць)
Корабель досяг місячної орбіти через 76 годин після старту. Місячний модуль здійснив посадку у Морі Спокою 20 липня о 20 годині 17 хвилин 42 секунди за Грінвічем. У момент посадки Армстронг передав: «Х’юстон, говорить База Спокою. „Орел“ сів».
Ніл Армстронг ступив на поверхню Місяця 21 липня 1969 року о 02 годині 56 хвилин 20 секунд за Грінвічем. Зробивши крок з драбинки місячного модулю на поверхню Місяця, він вимовив знамениту фразу: «Це один маленький крок для людини, але гігантський стрибок для всього людства».
Слід черевика Ніла Армстронга на поверхні Місяця.
Загальна тривалість перебування місячного модуля на поверхні супутника Землі склала 21 годину 36 хвилин.
Старт злітного ступеня місячного модуля з Місяця відбувся 125-тій годині польотного часу. Посадковий відсік з екіпажем приводнився в Тихому океані через 195 годин 15 хвилин 21 секунду від початку експедиції.16 вересня відбувся прийом екіпажу «Аполлона-11» в Конгресі США. Цього дня Конгрес затвердив нову державну нагороду США — Почесну медаль Конгресу за освоєння космосу.
«Лунохід» – перший космічний робот
17 листопада 1970 року радянська автоматична міжпланетна станція «Луна-17» доправила на поверхню Місяця перший у світі планетохід-місяцехід. Колеса-мотори для «Лунохода-1» було виготовлено на Харківському велосипедному заводі.
«Луноход-1» (Апарат 8ЕЛ № 203) належить до серії радянських дистанційно-керованих самохідних апаратів «Луноход» для дослідження Місяця (проект Е-8). Він призначався для вивчення особливостей місячної поверхні, радіоактивного й рентгенівського космічного випромінювання на Місяці, хімічного складу та властивостей ґрунту.
Лунохід-1
Маса лунохода склала 756 кг, довжина з відкритою сонячною батареєю — 4,42 м, ширина — 2,15 м, висота — 1,92 м. Діаметр коліс 510 мм при ширині в 200 мм. Колісна база — 170 мм, ширина колії — 1600 мм.
Лунохід-1 успішно працював на поверхні Місяця до 29 вересня 1971 року. В цей день був проведений останній успішний сеанс зв’язку з апаратом.
Перший астронавт незалежної України
Леонід Костянтинович Каденюк — український льотчик-випробувач 1-го класу, космонавт, генерал-майор авіації, перший і єдиний астронавт незалежної України.
З 19 листопада по 5 грудня 1997 року брав участь у космічному польоті на американському багаторазовому космічному кораблі «Колумбія» (місія STS-87) у якості науковця-біолога. Під час польоту екіпаж проводив експерименти з трьома видами рослин: ріпою, соєю та мохом. Астронавти мали з’ясувати, як стан невагомості впливає на їх ріст та розвиток.
Калпана Чавла (фахівець польоту, США, НАСА), Стівен Ліндсі (пілот, США, НАСА), Уїнстон Скотт (білий скафандр, фахівець польоту, США, НАСА), Такао Дої (фахівець польоту, Японія, JAXA), Кевін Крегель ( командир екіпажу, США, НАСА), Леонід Каденюк (фахівець з корисного навантаження, Україна, ДКАУ)
«Я був першим, хто полетів у космос із українським прапором і виконав завдання українського уряду. 1997 року вперше український гімн пролунав у відкритому космосі»,- згадував перший український астронавт.
Леонід Каденюк раптово помер від серцевого нападу 31 січня 2018 року під час традиційної ранкової пробіжки в Києві, ще до приїзду карети швидкої допомоги за не зовсім зрозумілих обставин.
Перша жінка в космосі
Після перших успішних польотів радянських космонавтів у керівника радянської космічної програми Сергія Павловича Корольова з’явилася ідея відправити в космос жінку-космонавта. На початку 1962 року розпочався відбір претенденток за критеріями: парашутистка, віком до 30 років, зріст до 170 см, вага до 70 кг. Із сотень кандидатур було обрано п’ятьох: Жанну Йоркіну, Тетяну Кузнєцову, Валентину Пономарьову, Ірину Соловйову і Валентину Терешкову.
Політ першої в світі жінки-космонавта Валентини Терешкової в космос на космічному кораблі «Восток-6» розпочався 16 червня 1963 року. Політ тривав майже три доби.
Валентина Ніколаєва-Терешкова
Валентина Терешкова згодом одружилася з радянським космонавтом №3 Андріяном Ніколаєвим. Але у шлюбі подружжя жило недовго.
01 жовтня 1969 року жіноча група радянського загону космонавтів була розформована.
Перша українка-астронавт
Роберта Лінн Бондар народилася в родині етнічних українців, які походили з м.Городенка, що на Івано-Франківщині, 04 грудня 1945 року в м. Су-Сент-Марі (Онтаріо, Канада).
Роберта Бондар за фахом науковець (спеціалізація – неврологія). Вирішивши стати астронавтом, опанувала пілотування літаком. Працювала у військово-медичній школі Університету Макмастер у Гамільтоні, Університеті Західного Онтаріо, Медичному Центрі Бостону (США). Зарахована до загону астронавтів у 1984 році. Бондар літала у космос з 22 по 30 січня 1992 року у складі місії STS-42 на шаттлі «Дискавері». Стала першою канадською жінкою-астронавтом і, фактично, першою українкою, яка підкорила космос.
Перша українка-астронавт, яка вийшла у відкритий космос
Гайдема́рі (Гайді-Марія) Стефани́шин-Па́йпер – американська астронавтка, українка за походженням. Батьки Гайді-Марії емігрували до Америки із Західної України.
З 1985 проходила військову службу у військово-морському флоті як офіцер-інженер. До групи астронавтів NASA Вона була зарахована в 1996 році. Вперше відправилась у космос у складі екіпажу 09-21 вересня 2006 року. Час перебування у космосі становить 11 днів 19 годин 6 хвилин та 35 секунд.
STS-115 (корабель багаторазового використання «Атлантіс») була першою космічною місією до Міжнародної космічної станції (МКС) після загибелі корабля «Колумбія» (попередні місії STS-114 та STS-121 були орбітальними та не передбачали стикування у космосі).
Попередньо старт цієї місії планувався на квітень 2003, проте із загибеллю «Колумбії» старт перенесли на 27 серпня 2006. Згодом, у зв’язку з торнадо «Ернесто», його знову перенесли. Старт відбувся тільки 09 вересня 2006.
Завданням місії STS-115 були, серед іншого, доставка та встановлення на МКС нових сонячних батарей та заміна відповідного обладнання. За встановлення батарей відповідала саме Стефанишин-Пайпер, яка стала восьмою жінкою астронавтом NASA, що здійснила вихід у відкритий космос, загальна тривалість якого склала 12 годин 8 хвилин.
15 листопада 2008 Гайдема́рі відправилася в космос вдруге на американському шатлі «Індевор» у рамках місії STS-126. У складі екіпажу «Індевор» входило сім астронавтів. Головною метою місії була підготовка Міжнародної космічної станції до постійної роботи на її борту екіпажу із шести осіб, а не трьох, як планувалося раніше. В програму польоту входило проведення на зовнішній поверхні станції робіт з обслуговування і дооснащення, в яких активну роль брала астронавтка Стефани́шин-Па́йпер.
30 листопада шаттл «Індевор» зробив посадку на авіабазі «Едвардс» у штаті Каліфорнія.
Українець, який найдовше перебував у відкритому космосі
Онуфрієнко Юрій Іванович, 84-й космонавт Російської Федерації і 342 космонавт Світу народився у селі Рясне Золочівського району Харківської області. Навчався в Золочівській середній школі № 1, яку закінчив в 1978 році.
Перший космічний політ здійснив з 21 лютого по 02 вересня 1996 року як командир російського космічного корабля «Союз ТМ-23» до орбітальної станції «Мир» спільно з Юрієм Володимировичем Усачовим (РФ) і Шеннон Люсід (США). Під час польоту здійснив шість виходів у відкритий космос загальною тривалістю 30,5 годин. Загальна тривалість польоту склала 193 діб 19 годин 07 хвилин і 35 секунд.
Вдруге відправився в космос з 05 грудня 2001 по 19 червня 2002 року як командир 4-ої експедиції на МКС разом з Карлом Уолзом і Деніелом Берше. Політ було здійснено на шатлі у складі місії STS-108. Під час польоту знову зробив два виходи у відкритий космос загальною тривалістю 12 годин 02 хвилини. На Землю повернвся на шатлі місії STS-111. Загальна тривалість польоту склала 195 діб 19 годин 39 хвилин і 17 секунд.
Деніел Берш, Юрій Онуфрієнко, Карл Уолз
За успішне здійснення міжнародного космічного польоту на орбітальному науково-дослідному комплексі «Мир» і проявлені при цьому мужність і героїзм 16 жовтня 1996 Юрію Онуфрієнку присвоєно звання Герой Російської Федерації.
Олександр Олійник, спеціально для “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”.
У Пскові вчителька Ірина Мілютіна вийшла на одиночний пікет проти війни на Сході України з плакатом “Ні війні, Росія і Україна не вороги”, повідомляє кореспондент Сєвєр_Рєалії
“Багато зараз запитує, чи буде війна. Але вона вже є. До неї всі звикли та ігнорують її присутність. Біля кордонів (України – ред.) збираються нові і нові війська, безліч людей, втягнутих в конфлікт на Донбасі, гине, а величезна кількість жителів Росії вважає за краще не помічати того, що відбувається, і відмовчуватися. Зовнішня політика Росії, яка шкутильгає на обидві ноги, призведе до проблем як всередині самої країни, так і у відносинах з іншими. Цього не можна допускати. Це не можна підтримувати і заохочувати. Брязкання зброєю має тільки катастрофічні наслідки. Я впевнена, що президент (Росії – ред.) зобов’язаний негайно припинити цю ганьбу. Досить намагатися вказувати комусь, де їх місце: краще подумати, де ж зараз місце самої Росії, що бореться з уявними загрозами і яка витрачає величезні кошти на війну, замість турботи про добробут громадян”, — сказала Мілютіна.
В умовах тотального зомбування населення російськими пропагандистськими ЗМІ, цей вчинок заслуговє на особливу повагу. Залишається шкодувати лише за тим, що до подібних висновіків мають змогу дійти тільки поодинокі громадяни Російької Федерації.
