Запущений у 2009 році російський військовий супутник “Меридіан” зійшов з орбіти та згорів в атмосфері, повідомляє ТАСС із посиланням на дані Командування повітряно-космічної оборони Північної Америки (NORAD) Зазначається, що секретний російський військовий супутник “Космос-2525” зійшов з орбіти і згорів над Тихим океаном 23 квітня 2021 року.
Супутник “Меридіан” росіяни запустили з допомогою ракети-носія “Союз-2.1а” 21 травня 2009 року. Сюрпризи почалися вже під час запуску. Супутник було виведено на нерозрахункову орбіту через передчасне відключення роботи третього ступеня ракети-носія. Також апарат не зміг функціонувати в повному обсязі і його було переведено в режим часткової експлуатації.
Російські супутники зв’язку “Меридіан” використовуються з військовою та цивільною метою. Вони розроблені на замовлення Міноборони РФ. За весь час Росією виведено на навколоземну орбіту дев’ять апаратів “Меридіан”, один із них закінчився аварією ракети-носія.
Українська сторона СЦКК повідомляє про грубі порушення з боку збройних формувань Російської Федерації, про що йдеться у звіті СММ ОБСЄ № 94/2021 від 24 квітня.
Від початку цього року Місією ОБСЄ фіксується постійне суттєве збільшення на тимчасово окупованій території кількості озброєння та військової техніки, у тому числі забороненої Мінськими домовленостями. Насамперед, мова йде про міномети та артилерійські системи різного калібру, а також РСЗВ. Частота фіксації вказаного озброєння в межах зони безпеки зростає на тлі проведення РФ військових навчань поблизу кордонів України та відбувається під виглядом навчань на полігонах, що облаштовані на тимчасово окупованих територіях, та в ході підготовки окупантів до чергового військового параду.
22 квітня БПЛА дальнього радіусу дії СММ зафіксував 280 одиниць ОВТ окупантів на території ОРДЛО.
Значне озброєння найманців країни-окупанта було розміщене з порушенням ліній відведення на тимчасово окупованих територіях Луганської області. Усього за 19 км на південь від Луганська, на території аеродрому поблизу Переможного, спостерігачами виявлено 6 реактивних систем залпового вогню БМ-21 «Град», 11 самохідних гаубиць 2С1 «Гвоздика», 5 протитанкових гармат МТ-12 «Рапіра» і 15 причіпних гаубиць: 12 одиниць Д-30А «Жаба» калібру 122 мм та 3 гаубиці 2А65 «Мста-Б», калібру 152 мм.
Того ж дня, 22 квітня 2021 року, в населеному пункті Біле було зафіксовано три самохідні гаубиці 2С1 «Гвоздика». Ще 11 гаубиць «Гвоздика» та 12 причіпних гаубиць Д-30А «Жаба» розміщені на навчальному полігоні поблизу Бугаївки.
На тимчасово окупованих територіях Донецької області, неподалік Вуглегірська, виявлені три причіпні гаубиці Д-30А «Жаба» калібру 122 мм.
На полігоні поблизу Бугаївки, за даними повітряного спостереження, виявлено 87 бойових броньованих машин, на п’яти з яких встановлені зенітні установки ЗУ-23, тринадцять танків Т-64 та двадцять один танк Т-72, три зенітно-ракетні комплекси 9К35 «Стріла-10» та п’ять причіпних мінометів 2С12 «Сани».
10 танків, 5 МТ-ЛБ та 3 бойових інженерних машин різного типу зафіксовано на полігоні поблизу Мирного, що за 28 км від Луганська.
23 танки різних типів та БРЕМ ВТ-55 Місія зафіксувала на полігоні поблизу населеного пункту Круглик біля Луганська, а на території аеродрому поблизу Переможного спостерігачі СММ ОБСЄ виявили 16 танків, 9 зенітно-ракетних комплекси (9К35 «Стріла-10» – 6 од., 9К33 «Оса» – 3 од.) та 4 причіпні міномети 2Б9 «Волошка».
У цьому контексті, особливе занепокоєння викликає різке збільшення кількості обстрілів населених пунктів на підконтрольній території та позицій ЗС України, що пояснюється накопиченням озброєння та військової техніки збройних сил РФ в ОРДЛО. А розміщення реактивних систем БМ-21 «Град» біля Дебальцевого та наближення до лінії зіткнення артилерійських систем та мінометів різних типів у поєднанні з інженерною технікою не виключає ретельної підготовки окупантів до провокацій та ескалації конфлікту.
Українська сторона СЦКК інформує, що у квітні цього року кураторами ОРДЛО розгорнуто потужну інформаційну кампанію щодо дискредитації ЗС України. Фейкові відео та фото матеріали з демонстрацією пошкоджених будівель, багатоповерхівок, прибудинкових будівель та огорож мають переконати місцеве населення в “намірах” української сторони найближчим часом розпочати воєнну операцію з деокупації тимчасово непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей.
Тиражуванню та підготовці цих брехливих звинувачень окупантами дуже сильно заважає присутність Місії ОБСЄ. Саме цим зумовлене систематичне перешкоджання роботі патрулів та польотів БПЛА СММ з боку проросійських найманців. Так, лише протягом доби 23 квітня, оператори БПЛА Місії зафіксували більше 20 випадків глушіння GPS сигналів своїх літальних апаратів вздовж усієї лінії розмежування.
Збройні Сили України безумовно дотримуються режиму припинення вогню. Усі заяви окупантів про ігнорування українською стороною координаційного механізму та досягнутих домовленостей не відповідають дійсності і спрямовані на свідоме загострення ситуації з боку проросійських найманців. А систематичні порушення режиму припинення вогню з їхнього боку є нічим іншим, як відвертими провокаціями на фоні ескалації напруженості навколо кордонів України.
25 квітня, в районі проведення операції Об’єднаних сил було зафіксовано 12 порушень режиму припинення вогню.
Поблизу населених пунктів ШИРОКИНЕ, ПІВДЕННЕ, КАТЕРИНІВКА, ТРОЇЦЬКЕ, НОВОЗВАНІВКА та НОВГОРОДСЬКЕ окупанти вели вогонь по позиціях українських захисників із заборонених Мінськими домовленостями мінометів 120-го та 82-го калібрів, а також з великокаліберних кулеметів та гранатометів різних систем.
Неподалік ПІСКІВ російськы загарбники обстрілювали позиції наших воїнів з ручних протитанкових гранатометів та стрілецької зброї.
У передмісті н.п. ЛУГАНСЬКЕ збройні формування Російської Федерації здійснили обстріл з автоматичних станкових гранатометів та великокаліберних кулеметів.
Із мінометів 120-го калібру здійснено обстріл цивільної інфраструктури населеного пункту ВОДЯНЕ.
Станом на 07 годину ранку 26 квітня, порушень режиму припинення вогню не зафіксовано.
Бойових втрат серед особового складу Об’єднаних сил внаслідок ворожих обстрілів немає.
Представників ОБСЄ було повідомлено через Українську сторону СЦКК про дії збройних формувань Російської Федерації.
Українські військовослужбовці і надалі контролюють ситуацію в районі проведення операції Об’єднаних сил та дотримуються режиму припинення вогню.
Командувач військами США і НАТО в Афганістані генерал Скотт Міллер, заявив під час конференції в Кабулі в неділю, 25 квітня, що Сполучені Штати і НАТО почали виведення військ з ряду баз в Афганістані. Міллер також додав, що військові передадуть всі свої бази ЗС Афганістану.
14 квітня президент США Джо Байден оголосив, що США розпочнуть виведення військ з Афганістану з 01 травня. При цьому, як передбачалося раніше, до цієї дати американські солдати в повному складі вже покинуть територію країни.
Помічник Байдена з питань національної безпеки Джейк Салліван 18 квітня пояснив, що Вашингтон досяг поставлених на початку операції в Афганістані в 2001 році цілей, які, за його словами, полягали в розслідуванні нападу на США 11 вересня 2001 року.
В кінці лютого 2020 року США і рух “Талібан” підписали мирну угоду. Воно передбачало повне виведення військ США і НАТО з Афганістану протягом 14 місяців. Офіційний термін завершення виведення контингенту США призначений на 11 вересня.
Crew Dragon-2 у суботу пристикувався до МКС. Чотири астронавти з корабля перейшли на станцію. Зараз на МКС перебуває 11 осіб.
Стикування було здійснено в автоматичному режимі до модуля Harmony американського сегмента станції о 05:08 за часом східного узбережжя США. Через приблизно дві години між кораблем і станцією відкрили люки.
На МКС прибули представники одразу трьох космічних агентств: астронавти NASA Меган МакАртур і Шейн Кімбро, астронавт Європейського космічного агентства (ESA) Томас Песке і астронавт Японського агентства аерокосмічних досліджень (JAXA) Акіхіко Хосіде.
Вони приєдналися до екіпажу станції у складі космонавтів “Роскосмосу” Олега Новицького і Петра Дуброва й астронавта NASA Марка Ванде Гай, які прибули на МКС 09 квітня на кораблі “Союз МС-18”, а також американських астронавтів Майкла Гопкінса, Віктора Гловера, Шеннон Вокер (командир МКС) і астронавта Японського агентства аерокосмічних досліджень (JAXA) Соїті Ногуті.
28 квітня, корабель Crew Dragon-1, який півроку перебував біля МКС, із чотирма астронавтами має повернутися на Землю. На борту станції залишиться семеро.
Екіпаж, який прибув на станція на кораблі Crew Dragon-2, працюватиме на МКС близько шести місяців. Повернення заплановано на 31 жовтня цього року. Капсула корабля має зробити м’яке приводнення на парашутах в Атлантиці.
Багаторазовий корабель Crew Dragon-2 здійснює вже другий політ до МКС. Першого разу його було використано під час випробувального пілотованого польоту навесні минулого року. За оцінкою американського космічного агентства, вартість кожного місця астронавта в кораблі становить близько 58 млн дол.
Сьогодні, 25 квітня 2021 року, прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян повідомив про свою відставку. Він продовжить виконувати обов’язки до проведення позачергових парламентських виборів. Уряд Вірменії також пішов у відставку в повному складі в зв’язку з відставкою прем’єр-міністра республіки, повідомляє УНН з посиланням на сайт президента Вірменії.
Президент Вірменії Армен Саркісян підписав відповідний указ про відставку уряду. Урядовці продовжать виконання своїх обов’язків до формування нового уряду.
25 лютого прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про спробу військового перевороту після того, як Генеральний штаб ЗС Вірменії зажадав відставки уряду і прем’єра. У вірменській армії висловили рішучий протест через звільнення воєначальника і закликали уряд на чолі з прем’єр-міністром Пашіняном піти у відставку.
01 березня керівник опозиційної парламентської фракції “Світла Вірменія” Едмон Марукян запропонував вірменському прем’єру Ніколу Пашіняну укласти “угоду” з позачергових парламентських виборів для виходу країни з внутрішньополітичної кризи.
Рішення про проведення позачергових виборів було прийнято після зустрічі Пашиняна з Саркісяном і керівником опозиційної фракції “Процвітаюча Вірменія” Гагіком Царукяном. Тоді Пашинян назвав голосування “найкращим виходом із ситуації, що склалася”.
Знайшли підводний човен індонезійських ВМС, який зник в середу під час навчань біля острова Балі. в суботу поблизу району, де субмарина в останній раз виходила на зв’язок, виявили її уламки. Командування індонезійських ВМС в суботу доповіло президентові, що човен потонув і всі 53 моряки, які перебували на борту субмарини, загинули, повідомило агентство Сіньхуа.
У Міноборони Індонезії допускають, що підводний човен міг опуститися на занадто низьку глибину, і корпус не витримав тиску та тріснув.
Субмарина була побудована в Німеччині в 1978 році. У 2012 році завершився її дворічний ремонт в Південній Кореї. За повідомленням агенства Сіньхуа, якби підводний човен вцілів, членам екіпажу могло б вистачити кисню, щоб протриматися тільки до світанку суботи.
Мені наснився сон чудовий – Москва згоріла ціляком… – співає Сергій Шнуров. (https://www.youtube.com/watch?v=Rvgmw2WxHnw).
Те, що сталося в 1547 році, було точно не уві сні: Москва дійсно згоріла повністю. А все почалося з того, що молодий правитель Московського князівства, яке на той час було улусом Кримського ханства, захотів одружитися. Нормальне бажання нормального чоловіка у такому віці. Але перед одруженням йому наполегливо запропонували спочатку здійснити «вінчання на царство» – так би мовити «обвінчатися з державою своєю».
16 січня 1547 в Успенському соборі Московського Кремля відбулася урочиста церемонія вінчання на царство Івана 4 Грозного. Митрополит Макарій поклав на Івана знаки царської гідності: хрест Животворящого Древа, барми і «шапку Мономаха» (подарунок хана Узбека своєму вірному васалу Івану 1 «Калиті» в кінці 13 століття – ред.). Далі Іван 4 Васильович (Грозний) був помазаний миром, а потім митрополит «благословив царя на царство».
Роздроблення Золотої Орди на окремі ханства призвело до ослаблення тиску «центру» на улуси, які починають потроху проводити самостійну внутрішню і зовнішню політику. Новий титул «цар» дозволяв зайняти іншу позицію в дипломатичних стосунках із Західною Європою, бо титул «цар» в монархічній ієрархії стояв нарівні з титулом «імператор».
Московська пожежа 1547 року розпочався через три місяці після того, як Московське князівство стало йменуватися Московським царством, в середині квітня, і тривала з перервами до кінця червня 1547 року. Згідно з офіційною версією, викладеною в літописах, пожежі виникли через тривалу посуху. Існує також і версія підпалу (у вигляді диверсії), щоб у такий спосіб підірвати авторитет царя та ідею проголошення «царства».
Як би там не було, а середини 16 століття в Москві було чому горіти в достатній кількості. Після закінчення епідемія чуми в 16 столітті кількість жителів в Москві та інших містах неухильно зростала, збільшувалася щільність їх розселення з переважанням дерев’яної забудови.
12 (25) квітня в Москві виникло перше велике загоряння. Вранці загорілася лавка, яка торгувала дьогтем і фарбами в Москотінном ряду (між вулицями Ільїнка і Варварка). Загоряння також виникли в Зарядді і Китай-городі, де згоріло понад дві тисячі торгових лавок, гостинних дворів і житлових будинків. Від вогню постраждав Богоявленський монастир у Ветошному провулку, а також інші церкви і будівлі, що розташовувалися від Іллінських воріт до Кремля і Москви-ріки.
В результаті пожежі вибухнула одна з кріпосних башт Китай-міста, в якій був облаштований пороховий склад: «размєта кєрпічі по брєгу рєкі», – написано в літописі. Також повідомлялося, що зруйнована башта і частина Китайгородської стіни впали в річку Москву. І під час вибуху загинуло багато людей (але хто там колись рахував людські втрати).
20 квітня (03 травня) стався нове загоряння, в результаті якого повністю вигоріла Яузська вулиця. Під час нової пожежі постраждала церква Спаса в Чігасові. У цей день вогонь знищив близько 8000 будинків і тисячі москвичів залишилися без даху над головою.
«Велика пожежа» 21 червня (04 липня) 1547 року розпочалася в «храмі Воздвиження Чесного Хреста за Неглинній, що на Арбатній вулиці Хрестовоздвиженського монастиря, від палаючої свічки. Пожежа виникла під час сильного буревію, який сприяв швидкому поширенню вогню: «бисть буря вєлика і потече вогонь, якоже молнія». Від церкви загорілися споруди на Арбатській вулиці, горіли Китай-місто і Великий посад. Ніконівський літопис повідомляє, що «Безліч народу сгорєша. 1700 чоловічого пола, і женска, і немовля». Ряд джерел допускають,що кількість жертв могла досягати 4000 чоловік – хто їх точно рахував, це ж Москва.
“До вечора буря стихла, і о третій годині ночі, згасло полум’я, хоча руїни диміли кілька днів,… Люди з обпаленим волоссям, чорними обличчями, бродять, немов ті тіні серед жахів великого попелища: шукали дітей, батьків, залишки маєтків; не знаходили й вили як дикі звірі”.
Через сильний вітер вогонь перекинувся на Кремль, після чого загорілися великокнязівські стайні і хороми. На царському дворі пожежа охопила дерев’яні палати Івана 4 Грозного. Постраждали також і кам’яні споруди, наприклад, «збройова» палата та Казенний двір, де зберігалася царська скарбниця і корсунські ікони. Вибухнула ще одна порохова вежа Кремля.
«Вигоріло чимало скарбу государя великого, цінного перлами і всяких інших каменів дорогоцінних; і оксамити. І камки, і сукно, і тафта і іншого добра незліченного, як і личить бути в царському будинку».
З Кремля вогонь перекинувся на інші частини міста: горіли двори в Китай-городі, на Волхонці, Арбаті, Воздвиженській вулиці. Потім пожежа перекинулась на Нікітську, Леонтійовську і Тверську вулиці. Незабаром у вогні опинилася вся східна частина міста: Кулішкі, Воронцовський сад, Старі Сади біля церкви Володимира. Був також знищений Гарматний двір на річці Неглинній.
Митрополита Макарія вогонь застав під час молебню в Успенському соборі. Коли митрополита, який «вінчав Івана Грозного на царство», почали спускати на мотузці з «тайника» до Москви-ріки, щось пішло не так і Макарій впав і трохи «розбився». Ледве живого його відвезли в Новоспаський монастир, списавши отримані травми на «особистий героїзм під час пожежі».
«Велика пожежа» змусила народ задуматись – за що це нам? Літописи того часу писали, що «зло сіє за умножєніє грєхов наших». До того ж 03 червня з Благовіщенської дзвіниці впав дзвін «Благовісник», що також було сприйнято в народі як погана звістка.
Після вторгнення військ Російської Федерації в Україну, анексії Криму і окупації частини районів Донеччини, Россіюшку також «навідала велика пожежа». Але якось «не помітили». Та це вже трохи інша історія…
Олександр Вікторович, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасников АТО / ООС”.
Українська оборонна промисловість представила нову розробку, створену на базі існуючих виробів. Це перспективний самохідний протитанковий ракетний комплекс «Амулет», базою для якого може стати чи не будь-яке колісне шасі, а ключові компоненти, в т.ч. ракети, запозичуються у існуючого серійного ПТРК.
Історія нинішнього проекту «Амулет» сходить до середини двотисячних років, коли київське КБ «Луч» почало розробку перспективного ПТРК «Стугна-П». У 2011 році готовий комплекс прийняли на озброєння, і надалі конструктори пропонували різні способи установки ПТРК на техніку-носій.
На початку минулого року на одній з виставок КБ «Луч» представило новий проект протитанкового комплексу під назвою «Амулет». У ньому пропонувався бойовий модуль і набір апаратури управління для установки на відповідний носій. При цьому ключові компоненти запозичені саме у серійного комплексу «Стугна-П».
Того разу демонструвався «Амулет», встановлений на базі броньовика «Новатор». На даху машини знаходився бойовий модуль з ракетами, а всередині корпусу розташовувався пульт управління. Пізніше цю машину (або інший зразок тієї ж комплектації) передали в одну з стройових частин для військових випробувань.
У рекламних матеріалах «Амулету» також фігурував прототип на базі бронемашини БРДМ-2. Ймовірно, саме цей ПТРК зараз проходить випробування, і за підсумками експлуатації у військовій частині можуть бути зроблені висновки, які визначать подальшу долю проекту.
Основна ідея проекту «Амулет» наступна: пропонується набір обладнання для установки на базовий бронеавтомобіль. Комплекс включає бойовий модуль з ракетами і оптико-електронною апаратурою, пульт управління, засоби живлення і набір допоміжних компонентів.
Ключова складова комплексу – бойовий модуль, який встановлюється на даху носія. Він виконаний на основі поворотної платформи з опорами для рухомої частини, що оснащена кріпленнями для двох ТПК з ракетами і несе оптичні прилади. Бойовий модуль управляється дистанційно, пошук цілей, наведення і пуск здійснюються з операторського пульта. При цьому зняття відстріляних контейнерів і установка нових здійснюються вручну.
Бойовий модуль з двома ТПК має габарити 1440 х 775 х 790 мм і важить 385 кг. Забезпечується кругова горизонтальна наводка, рухома частина переміщається від -9 ° до + 25 °.
Оптичні засоби «Амулета» аналогічні комплексу «Стугна-П». Є два режими роботи з широким (4 ° 20 ‘х 3 ° 10’) і вузьким (1 ° 15 ‘х 0 ° 50’) полем зору, прилад забезпечує виявлення типової цілі «танк» на дистанціях не менше 13,5 км і впевнене розпізнавання на 5,5 км.
Над блоком наведення розташовується окремий тепловізор. Тут дальності виявлення і розпізнавання цілей заявлені на рівні 11 і 4,7 км. Операторський пульт виконаний у вигляді захищеного кейса з монітором і органами управління. Інформація в цифровому вигляді і сигнал з оптичних приладів видається на 12-дюймовий монітор.
Від «Стугни» комплекс «Амулет» отримує два типи керованих ракет – РК-2С і РК-2М. Ракета РК-2С виконана в калібрі 130 мм і поміщається в ТПК довжиною 1,36 м. Маса контейнера з ракетою – 30 кг, в т.ч. 6,7-кг бойова частина. Виріб РК-2М відрізняється калібром 152 мм і більшою довжиною. ТПК з такою ракетою важить 37 кг. Маса БЧ – 9,2 кг. Ракети оснащені уніфікованою напівавтоматичною системою наведення по лазерному променю і летять на 5 км. Тандемні кумулятивні БЧ калібру 130 і 152 мм забезпечують пробиття 800 або 900 мм броні відповідно.
“На жаль, з рекламного ролика незрозуміло, який боєзапас машини? Судячи з відео, всередині знаходяться ще шість ракет, але це максимальна кількість або просто варіант для випробувань… Другий не зовсім зрозумілий момент пов’язаний з вибором шасі. Якщо «Новатор» (бронеавтомобіль – ред.) з «Амулетом» ще так-сяк, але вкладається в тактику використання мобільних розрахунків, яка практикується нашими військовими на Донбасі, тобто «вистрілив – втік», то застаріле шасі БРДМ-2 в конструкції сучасного самохідного протитанкового комплексу в рамках такої тактики можна пояснити тільки великою кількістю БРДМів у військах” – вважає військовий експерт Михайло Жирохов.
Самохідний ПТРК «Амулет» призначається для ураження стаціонарних та рухомих наземних цілей, в т.ч. броньованих і оснащених динамічним захистом. Допускається бойове застосування в будь-який час доби, в різних метеоумовах і в широкому діапазоні температур. При цьому бойові можливості істотно розширюються за рахунок використання самохідного шасі і наявності на пусковій установці відразу двох ракет.
У віддаленому минулому ПТРК «Стугна-П» надійшов на озброєння і пішов в серію, що відкривало йому можливості для подальшого розвитку. Одним з очевидних шляхів розширення можливостей була установка ракетного комплексу на ті чи інші платформи. Такі ідеї вже доходили до реалізації, але сучасний проект «Амулет» відрізняється більш ґрунтовним підходом.
Головними перевагами цього ПТРК є сам факт його існування та можливості використання в найближчому майбутньому і основні особливості-переваги. Бойова машина здатна швидко виходити на позицію і залишати її після атаки. Також спрощується перекидання комплексів на великі відстані. При цьому комплекс не має надмірно високих вимог до машини-носія і сумісний навіть із застарілими зразками.
Найбільш складні компоненти «Амулета» у вигляді електроніки і ракет запозичені у існуючого ПТРК. З нуля розроблені тільки бойовий модуль і інші засоби. Це має серйозно спростити виробництво, експлуатацію та підготовку операторів. Залежно від вибору колісної платформи, замовник зможе отримати ті чи інші вигоди.
Щоправда, з базовим шасі можуть бути пов’язані не тільки переваги, а й недоліки. Як вже було зазначено, БРДМ-2 морально безнадійно застаріла і потребує модернізації захисту і силового агрегату. Без подібних заходів ПТРК «Амулет» зіткнеться з різними проблемами експлуатаційного і бойового характеру. Сучасні машини з достатніми характеристиками, однак, відрізняються великою вартістю, і не факт, що це саме те озброєння, яке в нинішній умовах конче потрібне ЗСУ.
“В цілому можна констатувати, що робота по наповненню лінійних частин самохідними протитанковими ракетними комплексами все-таки йде, правда, досить неспішно. Що в принципі очікувано – для локальної позиційної війни, яку ми спостерігаємо останні роки на Донбасі. Цілком достатньо і переносних моделей типу радянського «Фагота», який, правда, потроху сходить зі сцени – все частіше військові скаржаться на «протухлі» ракети до них… А ось такі самохідки більше потрібні для відбиття повномасштабної російської агресії з десятками атакуючих танків на полі бою” – додає Михайло Жирохов.
Попри все, поява проекту «Амулет» свідчить про бажання української промисловості слідувати актуальним тенденціям і про її здатність створювати проекти сучасного зразка. Самохідні ПТРК на основі існуючих автомобільних шасі і ракет становлять інтерес для армій і можуть знаходити місце на міжнародному ринку.
Андрій Артюх, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
– Повторюється 2014 рік?, – запитують на своїй сторінці у Facebook воїни 10-тої Гірсько- Штурмової Бригади.
Знову наші бійці фіксують підступну стрільбу рашистів із 120 мм мінометів з-під житлових будинків. Ворог думав, що заховався, але не врахував, що технічні можливості ЗСУ вже не ті, що були раніше.
Ось, друзі місце, звідки щойно засікли роботу заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібром 120 мм в Горлівці. Вогонь вівся по Південному. Розхід саме звідти – 8 мін. Житловий сектор. Вулиця Черкасова. Навпроти – будинок № 19.
– Як там, у вас, вбивці, сон кріпкий?, – цікавляться наші захисники.
Раніше, 22 квітня 2021 року, біля 10 години ранку, коли цивільні прийшли на кладовище, щоб прибрати могили рідних, від від російських окупантів прилетів ПТУР, який розірвався в кількох десятках метрів від кладовища “Нове Сіверянське”, що на околиці Північного.
23 квітня 2021 року пізно ввечері, біля 23 години, з позицій російсько-окупаційних військ, до яких близько 2 тисяч метрів, до приватного домоволодіння прилетів російський снаряд.
В місті Торецьк по вулиці Індівідуальній мешкають Віолета, 9 років, дві її сестри -Маргарита, 18 років, та Софія, 14 років, їх мама Ольга. Цього разу людям пощастило, дякувати Богові, живі та здорові.
-Вони – нелюді. Росія -вбиває. Росія-ворог, – роблять висновок наші захисники.
