Москва ще раз довела, що вона не дотримується жодного підписаного нею договору, і 05 травня 2023 року — день, коли у кремлі підтерлися черговим таким “документом”.
Сьогодні в міноборони білорусії з гордістю повідомили, що сергій шойгу та віктор хернін у Мінську підписали договір про порядок перебування московської ядерної зброї у спеціальному сховищі на території білорусії. Але в цьому взаємовигіднму договорі цікавим є те, що доступ до ядерної зброї буде тільки в рашистів, а білорусію вони використовують просто, як “територію”.
З цього приводу на форумі Євразійського еконмічного союзу президент Казахстану Касим Жомарт Токаєв “серйозно пожартував: “Я вибачаюсь, у них навіть ядерна зброя одна на двох”.
Ветерани війни розпочали боротьбу з музейним сепаратизмом у Харкові
Свій початок Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, яким знехтувала сьогодні росія, був запропонований в 1968 році Ірландією та Фінляндією. Ключовими підписантами стали, звичайно, країни, які володіють ядерною зброєю. А вже в 90-х роках 20 століття до Договору долучилися майже всі країни Світу.
“Кожна з держав-учасниць Договору, що володіє ядерною зброєю, зобов’язується не передавати «ядерну зброю чи інші ядерні вибухові пристрої” та “ніяким чином не допомагати, не заохочувати і не спонукати будь-яку державу, що не володіє ядерною зброєю, до виробництва або придбання у будь-який інший спосіб ядерної зброї чи інших ядерних вибухових пристроїв” — йдеться в Договорі про нерозповсюдження ядерної зброї, де одним з головних учасників є московія як ядерна держава.
Але сьогоднішній крок москви — це демонстрація знецінювання міжнародної політики країнами-терористами та необхідність дотримання договорів у вирішенні питань демократичними світовими країнами. Риторика кремля один в один повторює форми і методи спілкування часів СРСР. От на дворі вже не 60-ті роки 20 століття, де подібна “форма спілкування” ще на щось впливала. Ядерна зброя сьогодні — це дорога в один кінець для всіх.
Часопис війни, 456 доба – російські війська здійснюють перегрупування
Із сьогоднішніх подій можна зробити мінімум 2 висновки.
1) Все ж таки правий був Отто фон Бісмарк, якому приписують ці слова: “Угоди, укладені з з росією не варті й паперу, на якому вони написані”.
2) білорусія дуже небезпечно не сприймається Світом як рівноцінний з росією агресор, який вбиває українських громадян.
Юріс Шалтіс, НОВА: новини втеранів.
Російські окупанти продовжують здійснювати мілітаризацію території ЗАЕС