Житловий кодекс: віра чи майна?

Житловий кодекс – це такий собі закон, яким регулюються (чи мають регулюватися) всі житлові відносини в державі. Український кодекс, з яким Незалежна Україна прожила три з половиною десятків років, був введений у дію ще за часів «розвиненого соціалізму» – 1 січня 1984-го. Фахівці в галузі житлового законодавства твердили, що радянський кодекс віджив своє й, рано чи пізно, але з цим потрібно було щось робити. І ось цей час настав!..  

Житловий кодекс не був самостійним із самого початку, а протягом 35 років обріс такою кількістю спеціальних законів і підзаконних актів, які більше, ніж на половину скасовували ті норми, що в ньому містилися. Остаточно радянський кодекс було скасовано 13 січня поточного року, коли Верховна Рада проголосувала й ухвалила у другому читанні та в цілому закон № 4751-ІХ про основні засади державної політики.

КОМЕНТУЮТЬ НАШІ СЛУХАЧІ…

Із грудня минулого року ГО «Спілка ветеранів Сил Оборони України», за підтримки партнерів, підготувала й реалізує навчальну програму «Ветерани – лідери суспільних думок». Процес навчання й участь у проєкті відомих політиків і журналістів, представників ветеранської спільноти і знаних громадських організацій об’єднали значну кількість слухачів з усієї України. Більшість із них – активні люди, які беруть участь у діяльності територіальних громад, ветеранських організацій і мають власні думки щодо прийнятого житлового закону. Ми звернулися до двох наших слухачів та отримали такі відповіді.

Валерій Костюк, засновник і керівник ГО «Підтримай Героїв» (м. Володимир Волинської області):

– На мою думку закон має, як позитивні, так і негативні сторони. До позитиву слід віднести те, що єдина цифрова черга зробить прозорішою систему отримання житла. Не буде ручного пересування у списках – зникне можливість для зловживань. Також право військових і ветеранів на неоплатне житло збережене.

Негативом є невизначеність перехідного періоду від дії старого Житлового кодексу до нового закону. Для адаптації системи потрібен певний час, а ми його не маємо. Як бути з ветеранами, що стоять у черзі по 10–15 років? У законі про це нічого не сказано.

Я не знайшов відповіді в законі щодо ветеранів, прописаних разом із батьками. Про ветеранів, які мають житло, але воно не відповідає жодним нормам проживання.

Після завершення війни кількість ветеранів буде обчислюватися сотнями тисяч. І якщо держава не закладе сьогодні справедливу житлову модель, то через п’ять-десять років ми отримаємо масштабну соціальну кризу. Такий мій прогноз.

Олена Ягупова, провідний фахівець із супроводу ветеранів (м. Боярка Київської області):

– Із ветеранами я працюю із 2019 року. За цей час мені вдалося поспілкуватися з понад сотнею людей. І ті проблеми, з якими вони стикаються можна означити кількома пунктами: грошова компенсація, пільговий кредит за програмою «єОселя», соціальне житло та постанови КМУ №№ 280 і 719, які в повній мірі не працюють не лише в Київській області, а й у всій Україні тому, що вони не фінансуються державою.

На жаль, ті, хто зараз воюють і захищають Батьківщину, на мають змоги збирати необхідні документи, ставати на квартирний облік, подавати пакети довідок і підтверджень на компенсацію. Що стосується інвалідів, то дуже велике невдоволення висловлюють інваліди саме третьої групи, пільги яких дуже обмежені в порівнянні з іншими групами.

Проблема й у тому, що пільговий кредит можуть взяти лише молоді здорові люди, які працюють і мають непоганий дохід. Ветерани, а тим більше інваліди, в переважній більшості, люди середнього чи навіть літнього віку, обмежені у працездатності й не мають пристойних зарплат. Тому кредит вони отримати не можуть.

Питання соціального житла є достатньо цікавим, але в якому стані воно буде знаходитися, в якому будинку буде міститися – це дуже важливе, якщо не сказати основоположне питання.

Наскільки мені відомо, новий житловий закон у тому вигляді, в якому він є зараз, не вирішує ці нагальні питання. Тому ветерани, звичайно ж, обурені тим, що ними й їхніми пільгами просто знехтували. Є надія, що будуть внесені якісь зміни, але на сьогоднішній день ситуація саме така.

…І НАРОДНІ ДЕПУТАТИ

Цікаво було б порівняти коментарі депутатів від влади й опозиції на предмет того, що у них спільне та чим відрізняються. У нас така можливість з’явилася, то ж як нею можна було не скористатися?

Олексій Кучеренко, народний депутат від ВО «Батьківщина» повідомив, що це не перша спроба провести комплексну реформу у сфері житлової політики. Ним і колегами було подано та враховано низку принципових поправок, спрямованих на посилення гарантій житлових прав громадян.

Народна депутатка від Політичної партії «Слуга народу», голова Комітету ВР й авторка закону Олена Шуляк метою його ухвалення називає необхідність прибрати радянські правила, що давно змінилися, й запустити сучасну систему, яка реально вирішує житлове питання.

– Закон, – говорить вона, – чесно визнає реальність і пропонує працюючу модель замість паперової черги без перспективи. Доступне житло можна буде придбати на пільгових умовах через кілька механізмів, зокрема пільгові іпотеки, оновлений механізм житлово-будівельних кооперативів, лізинг та інші рішення; соціальне житло надаватиметься в тимчасове користування через соціальну оренду, яка для кожної родини рахуватиметься окремо й має становити не більше ніж 30 % доходу; оренда з правом викупу дає можливість після десяти років отримати житло у власність, але лише один раз.

Що стосується ветеранів і військових, тут важливо вказати: спекуляції про те, що «військових позбавляють житла», не відповідають дійсності: право на забезпечення житлом не скасовується, а профільне регулювання для військових і надалі діє в межах спеціального закону. Також нарешті буде поставлена крапка в корупційних схемах зі службовим житлом: для більшості категорій воно перестане бути способом безоплатної приватизації, стане тимчасовим і має працювати як інструмент забезпечення кадрами. Право на безоплатне житло у власність зберігається для чотирьох визначених законом категорій: військовослужбовці, поліцейські, рятувальники та діти-сироти. 

Основним недоліком ухваленого закону інший співрозмовник Олексій Кучеренко називає надмірну рамковість, бо він містить значну кількість відсильних норм і залишає низку питань на рівні підзаконного регулювання.

– Закон сам по собі не скасовує жодних пільг, – говорить він. – Інші категорії осіб, окрім названих чотирьох, не виключаються із системи підтримки, однак їхнє забезпечення житлом здійснюватиметься через додаткові механізми, зокрема компенсаційні програми та бюджетні інструменти, визначені спеціальним законодавством.

Необхідно, на думку депутата, затвердити порядки формування та ведення реєстрів осіб, які потребують поліпшення житлових умов, визначити критерії доступу до різних форм підтримки, механізми публічної оренди, забезпечення прав на соціальне житло, реалізацію державно-приватного партнерства в житловій сфері. Окремо має бути врегульовано питання фінансування: порядок, джерела та механізми використання коштів. Без цього житлова політика ризикує залишитися декларативною.

– Також усі, хто зараз оформлює документи на приватизацію, – підсумовує Олена Шуляк, – матимуть час завершити процес протягом дії воєнного стану плюс один рік, після чого безоплатне житло залишатиметься доступним лише для чотирьох визначених груп. У тому, що стосується ветеранів війни, я завжди підкреслюю: вони продовжуватимуть отримувати житло від держави у власність, і їхнє право на безкоштовне житло після остаточного ухвалення закону не просто не зникає, а навпаки посилюється…

Чесно кажучи, сам здивувався практично одностайній позиції двох народних депутатів із різних фракцій. Про що це може свідчити? Я не знаю…

А ви?..

КОМЕНТАР ЮРИСТА

Роман Лихачов, юрист ГО «Чугуївська правозахисна група», не просто уважно прочитав, а детально вивчив закон України «Про основні засади житлової політики». Він погоджується, що закон за його охопленням і масштабами можна називати новим Житловим кодексом, адже він регулює ті норми, які потрапляли під юрисдикцію попереднього кодексу. На питання, чим якісно новим відрізняється прийнятий закон від кодексу, що діяв, Роман Лихачов відповів:

– Оскільки попередній кодекс існував ще з 1983 року, він за соціальними стандартами безповоротно застарів. Тому прийняття нового має виправити цю ситуацію й узгодити з європейською інтеграцією, яку ми декларуємо. Зараз політика нашої держави із забезпечення громадян житлом абсолютна незрозуміла й, як результат, вона не працює. Існуючі черги створюють корупційний чинник, мають безліч обхідних норм і неможливо досягти того, щоб людина чітко та прозоро отримувала помешкання.

Закон вводить поняття соціального житла, під яким слід розуміти житло, що належить державі чи органам місцевого самоврядування, передане в довгострокову оренду.

– Недоліком нового кодексу я вважаю той, що він не дає відповідей на більшість питань, які природньо виникають. Ці відповіді мають дати підзаконні акти, прийняті Кабінетом Міністрів. Коли вони з’являться й як регулюватимуть ті чи інші критерії, яким чином мають вирішити проблему прозорої черговості, поки що невідомо. А поки цього не буде, Житловий кодекс, як і будь-який інший закон, не може належним чином працювати. Що стосується ветеранських пільг на отримання житла, я їх просто не бачу. Є загальна інформація, що буде пільгова черга, але все це мають вирішити підзаконні акти, яких поки що немає.

Напевно можна стверджувати лише те, що відомий нам процес приватизації, згідно з кодексом, більше не буде працювати. Безоплатної передачі у власність не передбачено. У більшості випадків матимемо лише довгострокову оренду. Тому зараз населення намагається максимально швидко приватизувати житло, бо в новому кодексі приватизація на таких умовах більше не передбачена. І тут виникає найбільша несправедливість: той, хто приватизував учора, зробив це набагато вигідніше для себе, ніж той, хто хоче зробити це завтра. Щоб уникнути цього, має бути певний перехідний період, щоб бажаючі приватизувати, могли б безперешкодно це зробити.

– Для вичерпної зрозумілості й можливості повної реалізації закону, його потрібно приймати в одному пакеті разом із постановами Кабміну, – підводить підсумок Роман Лихачов. – А так виходить, що ми начебто взяли європейську норму, але одночасно зробили її неробочою. Тому можу стверджувати, що ніяких гарантій щодо пільгових категорій Житловий кодекс у тому вигляді, в якому він є зараз, не містить. Більш того, при такому підході створені всі умови для різноманітних зловживань. Приміром військовослужбовець, який служив у тилу, зміг приватизувати житло. А хто знаходиться на фронті й воює, зробити цього не в змозі. І його квартира на все життя лишиться службовою…

Юрист Лихачов також уважає, що в нинішньому вигляді Житловий кодекс може призвести до численних судових звернень і додаткового навантаження на судову систему. У тому числі й на Європейський суд.

Спілкувався Олександр КУХАРЕНКО

Проєкт здійснюється за підтримки National Endowment for Democracy (NED)

Читайте також:

Останні записи

Зараз читають: