29-річний ветеран із Миколаєва Сергій Райлян, який на війні втратив обидві ноги та зір, опанував гончарство під час реабілітації у Вінниці. Тепер він разом із дружиною Валерією виготовляє керамічний посуд і розвиває власну невелику справу. Крім звичайних чашок, тарілок і ваз, ветеран створює спеціальний посуд для поранених побратимів.
Про історію військового з позивним «Ворон» розповіли на телеканалі ВІТА ТБ.
Сергій пішов на військову службу в січні 2015 року, коли йому щойно виповнилося 18 років. Спочатку хотів служити в десантно-штурмових військах, але отримав відмову, оскільки не проходив строкової служби.
Згодом став артилеристом 43-ї бригади, а початок повномасштабного вторгнення зустрів поблизу міста Щастя на Луганщині.
Наприкінці 2022 року військовий отримав тяжке поранення на Донеччині. Автомобіль, у якому він їхав на позиції, через розмиту дощами дорогу винесло на узбіччя, де машина підірвалася на протитанковій міні. Сергій отримав тяжкі травми таза, хребта, голови та обличчя, втратив обидві ноги й повністю осліп.
Після поранення ветеран переніс десятки складних операцій у лікарнях Дніпра, Києва та Одеси. Увесь цей час поруч із ним була дружина Валерія, яка допомагала з доглядом, харчуванням та підтримувала чоловіка під час лікування.
Згодом подружжя приїхало до Вінниці на черговий етап реабілітації.
Саме у Вінниці Сергія запросили взяти участь у соціальному проєкті «Гончарство в темряві», створеному для незрячих ветеранів. Спочатку чоловік не хотів їхати на заняття, однак дружина переконала його спробувати.
Головною складністю стало пристосування гончарного кола, адже зазвичай його швидкістю керують за допомогою ножної педалі.Вирішення знайшла вінницька майстриня Вікторія Ніколаєва, яка перенесла педаль на стіл. Завдяки цьому Сергій зміг керувати обертанням гончарного кола рукою.
Так ветеран отримав можливість самостійно працювати з глиною та виготовляти керамічні вироби.
Згодом захоплення переросло в сімейний керамічний бізнес. Сергій замішує глину, формує вироби на гончарному колі та зачищає їх після висихання. Валерія займається декоруванням, випалюванням, глазуруванням, фотографуванням готового посуду та спілкуванням із покупцями.
За словами ветерана, приблизно 70–80% робочого часу він витрачає на виконання замовлень. Решту присвячує творчим експериментам, виготовляючи вази, салатниці та чашки.
Роботи подружжя представлені у вінницькому артпросторі «Етночари», а замовлення надходять із різних куточків України.
Окремий напрям роботи Сергія — виготовлення адаптивного посуду для ветеранів із тяжкими пораненнями. Він розробив спеціальні тарілки для незрячих побратимів, які також втратили руки. Готові вироби передає до київського протезного центру Protez Foundation.
Крім того, Сергій продовжує допомагати українській армії. Частину керамічних виробів він виставляє на благодійні аукціони, щоб збирати гроші на дрони та автомобілі для військових. Також ветеран спрямовує на потреби ЗСУ від 10% до 20% прибутку від власної справи.
Соціальний проєкт «Гончарство в темряві», завдяки якому Сергій відкрив для себе нову професію, продовжує працювати у Вінниці. Його організатори проводять реабілітаційні курси та майстер-класи для українських захисників. Учасники можуть навчатися гончарства з урахуванням своїх фізичних можливостей.