Ветеран Олександр Кошовий майже пів року збирав документи на житлову компенсацію для своєї родини. У результаті комісія погодила йому близько 1,85 мільйона гривень, але отримати ці кошти одразу він не може. За словами ветерана, навіть після виплати компенсації залишається питання, чи вистачить погодженої суми на придбання житла.
Про це Олександр Кошовий розповів в інтерв’ю BUK media.
Після поранення він разом із родиною переїхав із Запоріжжя до Чернівців, де зараз очолює ГО «Сталь» та працює директором простору «Ветеран PRO Буковина». За його словами, він вирішив публічно розповісти про власний досвід, оскільки щодня працює з ветеранами та бачить проблеми, з якими стикаються вони та їхні родини.
Шлях до рішення про компенсацію зайняв у нього майже пів року. До роботи комісії, яка розглядала документи, ветеран претензій не має, адже вона діє за встановленими державою правилами. Водночас Кошовий вважає, що самі правила потребують перегляду, оскільки в його випадку врахували частку дружини у квартирі в Запоріжжі. Формально це житло є майном його родини, але фактично користуватися ним сім’я не може. У квартирі залишаються батьки його дружини, які також були змушені переїхати з небезпечнішого району міста. Продаж квартири, пояснює Олександр, означав би позбавлення їхнього прихистку.
Сам Кошовий із родиною живе у Чернівцях. Він працює, а його донька ходить до школи та потребує постійної підтримки в навчанні, тому дружина займається дитиною і не має можливості вийти на роботу. При цьому зарплата Олександра як керівника ветеранського центру становить близько 17 тисяч гривень на руки, а за оренду житла сім’я щомісяця платить 15 тисяч гривень.
Погоджена компенсація поки не вирішує проблему з житлом. За інформацією, яку отримав ветеран, фактичної виплати йому доведеться чекати ще близько року. Після цього родині доведеться шукати квартиру, яку можна буде придбати за визначену суму, але скільки коштуватиме житло на той момент і скільки триватиме пошук, зараз невідомо.
Олександр Кошовий звертає увагу ще на одну тему — фінансування ветеранських просторів. У Чернівцях оголосили закупівлю на будівництво нового ветеранського простору очікуваною вартістю 109 мільйонів гривень. Площа будівлі має становити 1463 квадратні метри, а завершити будівництво за документацією планують наприкінці 2027 року.
Водночас ветеран наголошує, що не виступає проти створення таких просторів. За його словами, ветеранам і їхнім родинам справді потрібні фахівці, доступні послуги, реабілітація, спілкування та підтримка. Його питання стосується того, чи достатньо вивчають реальні потреби ветеранів перед тим, як ухвалювати рішення про будівництво нових великих об’єктів.
Кошовий також говорить про плани розширювати мережу державних ветеранських просторів по Україні. За одним із оприлюднених розрахунків, можливу вартість усієї майбутньої мережі оцінювали приблизно у 10–13 мільярдів гривень залежно від кількості об’єктів та їхньої умовної вартості. Водночас сам ветеран уточнює, що це не затверджений бюджет програми, а лише оцінка можливого масштабу витрат.
На його думку, перед такими витратами варто порівнювати різні варіанти. Зокрема, рахувати вартість будівництва та подальшого утримання нових просторів, а також можливість пристосувати для потреб ветеранів уже наявні державні чи комунальні приміщення. Окремо, вважає Кошовий, потрібно визначати, де найбільше бракує реабілітації, адаптивного спорту, підтримки родин та інших послуг.
Водночас ветеран визнає, що кошти на житлові компенсації та будівництво ветеранських просторів надходять у межах різних програм. Тому гроші, передбачені на один напрям, не можна просто перенаправити на інший. За словами Кошового, питання полягає не в механічному перерозподілі коштів, а в оцінці того, який результат для ветерана та його родини дає кожна витрачена гривня.
Олександр Кошовий закликає більше радитися з ветеранами та їхніми родинами перед ухваленням таких рішень. Він пропонує враховувати досвід людей, які винаймають житло, чекають на компенсацію, проходять реабілітацію, виховують дітей або мають труднощі з доступом до необхідних послуг. На його думку, саме безпосередня розмова з ветеранами допоможе краще визначати пріоритети ветеранської політики.
«Рішення про ветеранів мають ухвалювати за участю ветеранів», — наголошує Кошовий.
За його словами, після зустрічі у ветеранському просторі кожній людині все одно потрібно мати місце, куди повернутися додому. Саме тому, вважає він, питання житла для ветеранів має залишатися одним із практичних пріоритетів підтримки.