У Рівному відбувся V Всеукраїнський діалог “Громади — ветеранам”. Це майданчик, де представники держави, місцевої влади, громадських організацій і міжнародних партнерів обговорюють, як на практиці працює підтримка ветеранів у громадах.
Участь у заході взяла міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова разом із заступниками.
Головна тема зустрічі — як у громадах організовується допомога ветеранам, їхнім родинам і сім’ям загиблих військових. Йшлося не про загальні декларації, а про практичні речі: як координуються служби, які послуги реально доступні на місцях, і як це все працює разом — від медицини до соціального супроводу.
Окремо говорили про фінансування та те, як зробити систему більш зрозумілою для самих ветеранів.
Один із ключових елементів системи — фахівці із супроводу ветеранів. За даними Мінветеранів, зараз у громадах працює понад 2600 таких спеціалістів. Ще понад 440 — у медичних закладах. Вони допомагають ветеранам отримати потрібні послуги, пройти реабілітацію, розібратися з документами та виплатами, знайти варіанти підтримки на місці.
Набір фахівців триває, і їх кількість планують збільшувати, особливо в прифронтових регіонах.
Значна частина цих працівників самі є ветеранами або членами їхніх родин. Йдеться приблизно про 45%. Тобто це люди, які вже мають власний досвід війни і краще розуміють потреби тих, кого супроводжують.
Окремо в міністерстві працюють над цифровізацією. Створена система “ОСКАР” — це платформа, яка допомагає фахівцям вести кейси ветеранів і відстежувати, яку саме допомогу вони отримують.
Також планується інтеграція з “Дією”, щоб ветерани могли знайти свого фахівця або ж подати заявку на супровід онлайн.
Під час поїздки міністерка також відвідала реабілітаційні заклади та поспілкувалася з ветеранами.
За оцінкою Мінветеранів, у регіоні поступово формується система підтримки, де взаємодіють держава, громади, медичні заклади та громадські організації.
Суть нинішньої ветеранської політики — перенести допомогу ближче до людини, у громаду. Тобто не змушувати ветерана їхати по різних інстанціях, а створити систему, де його супроводжують на місці — від реабілітації до працевлаштування.
Система має працювати не на папері, а в реальному житті — там, де ветеран повертається додому і починає новий етап.