Ветерани на Кіровоградщині озвучили українські казки: як народився незвичний проєкт - Новини ветеранів зі всієї України

Ветерани на Кіровоградщині озвучили українські казки: як народився незвичний проєкт

У Суботцівській громаді запустили незвичну ініціативу для ветеранів і ветеранок російсько-української війни. Вони записали аудіоказки українською мовою. Проєкт отримав назву «Казки, що тримають світ».

Фахівчиня із супроводу ветеранів Ольга Морощук пояснює, що допомога ветеранам — це не лише адміністративні послуги. Ідея проєкту виникла з думки, що важлива частина реінтеграції — це повернення людини в суспільство через новий досвід, творчість і спілкування. За словами організаторів, головна мета була проста: дати ветеранам можливість побачити себе з іншого боку — не лише як захисників, а як людей із новими навичками.

«Ми часто говоримо про адаптацію ветеранів під суспільство, але мало говоримо про адаптацію суспільства під ветеранів. Їм важливо, щоб їх бачили як людей, як повноцінних членів громади. Не відгороджували, не оберігали штучно, а приймали всередині суспільства. Бути своїм черед своїх», — говорить Ольга Морощук.

Ідею обговорювали близько пів року. Спочатку планували запис у професійній студії в Кропивницькому, але відмовилися через логістику. Зупинилися на форматі зустрічей у громаді — ближче до людей і без складних поїздок.

Учасники спочатку вагалися. Більшість ніколи не працювали з озвученням і не мали досвіду запису аудіо. Але згодом погодилися спробувати. У проєкті вже долучилися 9 ветеранів і ветеранок. Спочатку планували 10 казок, але частину скоригували через робочі графіки та зайнятість учасників. Казки обирали зі збірки на сайті «Дерево казок». Важливо було знайти історії зі змістом, а не лише дитячі тексти.

Серед озвучених історій:

  • «Золоте коло степу» — озвучив ветеран Валерій Кравченко;
  • «Чому лелеки стоять на одній нозі» — озвучив ветеран Євген Стасюк;
  • «Перехрестя семи доріг» — прочитав ветеран після поранення та ампутації.

Окремо згадується учасник, який попросив не називати його ім’я. Попри проблеми з мовленням після травми, він успішно записав казку.

За словами Ольги Морощук, сам процес став не менш важливим, ніж результат. Під час зустрічей учасники спілкувалися, жартували, пили каву і поступово відкривалися. Проєкт став для багатьох першим досвідом у творчій діяльності після повернення з війни.

Аудіоказки доступні на YouTube-каналі проєкту або ж на сторінці Ольги Морощук у Facebook. Команда закликає слухати, поширювати та коментувати роботи, щоб підтримати учасників і показати їм, що їхній голос важливий.