Новини ветеранів зі всієї України

Ветеранів запрошують на триденну програму відновлення в Карпатах наприкінці червня

Учасники та учасниці бойових дій можуть долучитися до триденної програми відновлення в Карпатах, яка відбудеться 26–28 червня в Івано-Франківській області. Організатори обіцяють поєднання активного відпочинку, знайомства з культурою Гуцульщини та спілкування в колі побратимів і посестер.

Про це повідомляє ГО Metta.

Програму «Горотерапія» організовують ГО Metta у співпраці з Nomad.live. Захід проходитиме в еко-просторі «Тепла Гора» у селі Черетів Івано-Франківської області.

За інформацією організаторів, учасників чекають радіальні походи мальовничими гірськими маршрутами, знайомство з культурою та традиціями Гуцульщини, а також вечірні зустрічі у форматі дружнього спілкування та взаємної підтримки.

«Затишні вечори серед своїх – простір щирих розмов, безпеки, спокою та взаємної підтримки, яку ми створимо разом».

Організатори зазначають, що участь у програмі, проживання та харчування для ветеранів є безкоштовними та повністю забезпечуються.

Супровід учасників здійснюватимуть Ірина Булик та Любава Казмірчук.

Для участі необхідно заповнити реєстраційну форму, запропоновану організаторами.

У Львові напали на ветерана: родина просить допомогти знайти свідків

У Львові розшукують свідків конфлікту, який стався біля зупинки громадського транспорту поруч із торговим центром «Магнус». Унаслідок інциденту постраждали ветеран та чинний військовослужбовець.

Про це повідомила донька постраждалого Юлія Гвоздович.

За її словами, подія сталася 12 березня близько 20:45. Троє хлопців, частина з яких, ймовірно, були неповнолітніми, їхали на орендованих електросамокатах через зупинку громадського транспорту. Вони майже збили чоловіків, які стояли на зупинці. Після зауваження між сторонами виник конфлікт, який переріс у бійку.

Як стверджує родина постраждалого, один із хлопців почав завдавати ветерану численних ударів та штовхнув його на проїжджу частину. У результаті постраждали і ветеран, і його товариш — чинний військовослужбовець, який перебував у відпустці.

“Хулігани бачили одяг мого тата та його колеги- військового, який перебував у відпустці, і якому також дісталось. Ні, вони не були у пікселі, але колір одягу хакі, військові кросівки, могли б дати їм розуміння чи підозру, що вони мають відношення до ЗСУ, але це їх не спинило від того, щоб так сильно їх бити. Мій тато уже не військовий через вік, але таким був добровільно з першого дня повномасштабки”, – пише Юлія.

Наразі триває досудове розслідування. Особи учасників конфлікту, за словами родини, вже встановлені, однак слідство ще триває.

Родина постраждалого звертається до всіх, хто міг бути свідком події, перебував того вечора біля зупинки або має будь-яку інформацію, яка може допомогти слідству, з проханням відгукнутися.

“Я бачила, це відео, і хочу вам сказати, що це дуже боляче бачити, як бʼють твоїх рідних. І я не можу віддати цю справу на самотік”, – зазначає дівчина.

Окремо Юлія Гвоздович звертає увагу на питання безпеки у місті та закликає розглянути можливість обмеження використання електросамокатів у центральній та історичній частині Львова через велику кількість пішоходів і навантаження на тротуари.

За її словами, подібні обмеження вже діють у низці європейських міст.

Після фронту шиє для хвостатих: історія ветерана-підприємця з Дніпра

Понад 30 років тому дніпрянин Володимир Бойко започаткував власну справу, пов’язану з товарами для домашніх улюбленців. За цей час бізнес пережив економічні кризи, зміни ринку та повномасштабну війну. Після служби в лавах ЗСУ, кількох контузій та втрати виробничих потужностей через ракетний удар ветеран повернувся до роботи й продовжив розвивати власну справу.

Сьогодні підприємство Володимира виготовляє лежанки, будиночки, сумки-переноски, повідці, нашийники та одяг для собак і котів.

До того як зайнятися виробництвом товарів для тварин, чоловік працював у зовсім іншій сфері. На початку 1990-х він привозив із Польщі продукти харчування. Одного разу на оптовому ринку побачив корм для тварин, який коштував у кілька разів дорожче, ніж за кордоном. Тоді й виникла ідея зайнятися постачанням зоотоварів. Спочатку Володимир продавав корми, нашийники, миски, клітки та наповнювачі. Згодом знайомий запропонував йому орендувати швейне виробництво. Так з’явилися перші будиночки для домашніх улюбленців, а пізніше — повноцінне власне виробництво.

З роками асортимент постійно розширювався. Після відвідування міжнародної виставки зоотоварів у німецькому Нюрнберзі підприємець вирішив налагодити виробництво одягу для собак. Для цього розроблялися спеціальні лекала, проводилися примірки та вдосконалювалися моделі.

До початку повномасштабної війни продукцію підприємства продавали у зоомагазинах по всій Україні. Однак у 2022 році життя родини кардинально змінилося. Володимир став на захист країни та долучився до лав Збройних сил України.

У цей час його дружина Христина не лише підтримувала родину, а й активно допомагала військовим. Спочатку вона шила постільну білизну для шпиталів. Згодом, коли виникла гостра потреба в амуніції для військових, почала навчати працівників швейних підприємств виготовляти бронежилети, підсумки та інше спорядження для фронту. Навколо неї сформувалася команда жінок, які долучилися до виробництва необхідного оснащення для українських захисників.

Після кількох контузій Володимир повернувся до цивільного життя. Водночас війна завдала удару і по бізнесу — виробництво постраждало внаслідок ракетної атаки. Родині довелося фактично відновлювати справу та шукати нові можливості для розвитку.

Повернувшись до роботи, подружжя вирішило не просто відродити виробництво, а й модернізувати його. Христина взялася за вдосконалення дизайну продукції, щоб зробити її більш сучасною та конкурентною. За її словами, багато моделей, які створювалися ще на початку діяльності підприємства, залишаються популярними й сьогодні. Однак сучасні покупці мають вищі вимоги до зовнішнього вигляду та якості товарів, тому продукцію поступово адаптують до нових потреб ринку.

Наразі родина працює над залученням грантового фінансування для розширення виробництва. У планах підприємців — збільшення обсягів роботи та вихід із власною продукцією на міжнародний ринок.

Ветерани в Україні почали отримувати ліки на основі медичного канабісу: перші рецепти вже видані

В Україні почали практично застосовувати закон про медичний канабіс. Першими пацієнтами, які отримали такі препарати за електронним рецептом, стали двоє ветеранів та жінка з розсіяним склерозом.

Про це повідомили у благодійному фонді «Пацієнти України».

Там наголошують, що це перший реальний випадок використання закону, який відкрив доступ до лікування медичним канабісом для українських пацієнтів.

“Це перший практичний випадок застосування закону про медичний канабіс та історичний момент для українських пацієнтів, які роками боролися за доступ до такого лікування. Ми довго доводили, що медичний канабіс – це не про політику чи стереотипи. Це про людей, які живуть із хронічним болем, важкими неврологічними захворюваннями або наслідками бойових поранень, — зазначили активісти.

Серед перших, хто розпочав терапію, — ветеран Павло Богданов. Після служби він живе з наслідками контузій, осколкових поранень, ураженням кульшового суглоба та постійним больовим синдромом. За словами військового, раніше він приймав традиційні знеболювальні препарати. Однак з часом вони почали негативно впливати на шлунок, печінку та інші органи. Тепер ветеран сподівається, що нове лікування допоможе не лише йому, а й іншим захисникам, які повернулися з фронту з хронічним болем.

Раніше я лікувався звичайними знеболювальними. Спочатку вони допомагали, але згодом почалися проблеми зі шлунком, печінкою та іншими органами. Я дуже сподіваюся, що нове лікування допоможе мені і багатьом моїм побратимам, які повернулися з фронту”, — говорить ветеран.

Ще одним пацієнтом став ветеран, який страждає від нейропатичного та фантомного болю після ампутації. Такі стани є поширеною проблемою серед військових, які отримали важкі поранення під час бойових дій.

Лікарі призначили пацієнтам препарати у формі капсул на основі дельта-9-тетрагідроканабінолу (ТГК). Після отримання електронного рецепта ліки можна було придбати в аптеці. Подальше лікування відбуватиметься під наглядом медиків.

Фахівці наголошують, що препарати на основі медичного канабісу вже багато років використовуються у світі для боротьби з хронічним болем, спастичністю, окремими формами епілепсії та іншими захворюваннями. За словами лікарів, вони мають доведену ефективність та застосовуються в міжнародній медичній практиці.

“Ці препарати є доказовими, безпечними та не викликають залежності. Їх давно застосовують у світі для лікування хронічного болю, спастичності, окремих форм епілепсії та інших станів”, — зауважила директорка Вінницької обласної клінічної психоневрологічної лікарні ім. академіка О. І. Ющенка Софія Кучерук.

Втім, доступ до такого лікування в Україні поки залишається обмеженим. Наразі ліки можна придбати лише в окремих виробничих аптеках. Крім того, держава ще не компенсує їхню вартість, тому пацієнти оплачують лікування самостійно.

У громадських організаціях нагадують, що особливо актуальним медичний канабіс може стати для ветеранів, які після війни живуть із хронічним болем, наслідками важких поранень та ампутацій. Саме тому пацієнтська спільнота закликає розширювати мережу аптек і спрощувати доступ до таких препаратів.

Нагадаємо, закон про легалізацію медичного канабісу Верховна Рада ухвалила у грудні 2023 року. Він набув чинності у серпні 2024-го. Документ дозволив використання канабісу в медичних цілях, тоді як його рекреаційне вживання залишається забороненим.

Поява перших пацієнтів, які вже отримали відповідні препарати, свідчить про те, що закон почав працювати на практиці. Для багатьох ветеранів, які роками живуть із сильним болем після фронту, це може стати новою можливістю для лікування та покращення якості життя.

«Невже для цього ми воювали?»: ветеран з Одеси розкритикував систему підтримки захисників

Після важких поранень на фронті ветеран з Одеси Григорій Бардовський повернувся до мирного життя. Однак новим випробуванням для нього стала не реабілітація, а бюрократична тяганина. За словами чоловіка, через неї він майже місяць був змушений ходити по медичних кабінетах на милицях.

Історію ветерана розказало Одеське життя.

До початку повномасштабної війни Григорій працював фермером. Його життя було пов’язане із землею, врожаєм та господарством. Проте після мобілізації мирні плани довелося відкласти. Спочатку військовий служив на Херсонському напрямку. Після певної перерви повернувся до армії за контрактом і потрапив до військової частини на Донеччині. Починав водієм, а згодом став старшиною роти.

За час служби Григорій виконував бойові завдання на території Луганської, Донецької, Харківської та Херсонської областей. Двічі був поранений.

“Одного разу ніяк не вдавалось забрати побратима, що був поранений. Ніхто не хотів йти за ним. Потім ще з трьома хлопцями ми все-таки пішли на підконтрольну ворогу територію. І доставили пораненого до точки евакуації. Його забрали, а я тоді отримав важке поранення в ногу”, — поділився Григорій.

Лікування тривало довго. Спочатку військовий проходив його у Києві, а потім майже рік у Львові. Для відновлення кістки медики використовували апарат Ілізарова — спеціальну металеву конструкцію, яка допомагає поступово відновлювати пошкоджені кістки. Роботою львівських лікарів ветеран залишився задоволений.

Проте оформлення інвалідності після повернення до Одеси стало для нього складним і виснажливим процесом. За словами Григорія, близько місяця він ходив по різних кабінетах однієї з міських поліклінік. При тому, що після операції чоловік був вимушений пересуватися виключно на милицях.

Документи доводилося переносити від одного спеціаліста до іншого, а сам процес постійно затягувався. Зрештою чоловік отримав другу групу інвалідності, однак перед цим був змушений пройти тривалу процедуру погоджень та оглядів.

“Десь із місяць вимушений був ходити по кабінетах 6-ї поліклініки в Одесі. З одного кабінету до іншого, і так по колу. Зважаючи, що я був на милицях, легкою прогулянкою такий похід не назвеш. Чому так відбувається, чому немає чіткої системи роботи з ветеранами? На ці питання, гадаю, ні в мене, ні в інших ветеранів відповідей немає”, — розказує він.

Подібні скарги сьогодні озвучують і багато інших ветеранів. Попри запровадження нових механізмів оцінки стану здоров’я, процес оформлення документів часто залежить від великої кількості погоджень та рішень окремих лікарів, що збільшує строки отримання необхідного статусу.

Зараз Григорій не виключає повернення до війська. Якщо ж стан здоров’я не дозволить цього зробити, доведеться шукати роботу в цивільному житті. Водночас ветеран звертає увагу на ще одну проблему. На його думку, держава поки що недостатньо використовує бойовий досвід військових, які повернулися з фронту. Багато ветеранів після служби працюють охоронцями або на інших посадах, не пов’язаних із військовою підготовкою. Григорій переконаний, що люди з реальним бойовим досвідом могли б навчати мобілізованих та передавати свої знання майбутнім захисникам.

Однак системного механізму залучення ветеранів до такої роботи, за його словами, поки що немає.

Від окопів до ікон: ветеран у Львові рятує старовинне мистецтво і будує майбутній музей

У Львові ветеран Микола Толочко повернувся до справи, яку почав ще у 2008 році — реставрації історичних та сакральних об’єктів. Його майстерня «Студіон» працює при Храмі святого Михаїла. Після служби у війську та проходження реабілітації чоловік знову взявся за своє хобі та навіть в рази масштабував його. Тепер він працює разом із іншими ветеранами, які також долучилися до збереження культурної спадщини.

Історією ветерана поділилася Львівська міська рада.

Микола Толочко навчався реставрації у коледжі декоративного та ужиткового мистецтва імені Івана Труша, а також у Львівській академії мистецтв. До 2021 року він керував музеєм Святоуспенської Унівської лаври та працював над збереженням давнього монастирського комплексу, зокрема розписів XV століття та архітектурних елементів.

У березні 2022 року чоловік пішов до війська. Служив у 125-й бригаді, воював на харківському напрямку, а також у районах Бахмута та Сіверська. Після завершення служби у жовтні 2023 року він повернувся до реставрації.

«Я більше нічим не вмів займатись, крім реставрації… Легше працювати з побратимами, з людьми, які тебе розуміють», — розповідає Микола.

Зараз він співпрацює приблизно з сімома ветеранами. Разом вони працюють над проєктами з відновлення історичних об’єктів, зокрема церковних елементів.

«Дуже допомогло спілкування з ветеранами. Дуже добре, що нас місто так підтримує. Було класно збиратись і спілкуватись разом. Це допомогло відійти», — каже Микола Толочко.

У майстерні займаються реставрацією ікон відновленням стінописів і розписів роботою з деревиною та левкасом. Також Микола викладає реставрацію студентам і передає свій досвід молодому поколінню.

Ветеран пройшов програму «Відвага до бізнесу» і отримав 260 тис. грн на розвиток справи. З них 100 тис. надійшли від Львівської міської ради, а решта — від донорів, зокрема чеської організації «Людина в біді». За ці кошти придбали деревообробний станок, вентиляцію для майстерні та обладнання для фотофіксації процесів реставрації.

Мер Львова Андрій Садовий відвідав майстерню та закликав мешканців не знищувати історичні елементи в приміщеннях, а звертатися до фахівців для їх збереження. За його словами, поєднання сучасної архітектури з відновленою старовиною підвищує цінність будівель.

«Якщо ви маєте приміщення, в якому є історична спадщина, якісь красиві елементи, розписи, чи ви робите якесь кафе — я вас дуже прошу, не затирайте то. Підійдіть до Миколи, він прийде, подивиться, проконсультує і допоможе відреставрувати. Тому що має бути зв’язок між поколіннями. Навіть коли є сучасна архітектура з елементами збереженої старовини — це дуже круто і потім це приміщення буде дорожче коштувати. Дуже прошу вас, це ветеранський бізнес, тож в першу чергу — до Миколи, а вже потім до інших», — каже мер Львова.

Сьогодні Микола Толочко продовжує працювати з ветеранськими ініціативами та громадськими організаціями у сфері збереження культурної спадщини під час війни. Його головна мрія — створити сучасний музей історії мистецтва.

Більше не власним коштом: у Києві ветеранам оплатять дороге лікування

У Києві готуються запустити нову програму підтримки ветеранів та учасників бойових дій. Місто планує оплачувати лікування, яке призначають лікарі, але яке не покривається державними програмами.

Про це повідомляє  Ukrainian Wall.

Йдеться насамперед про військових, які отримали важкі поранення та потребують тривалої реабілітації. Багато з них після виписки з лікарні не можуть самостійно пересуватися або повноцінно доглядати за собою. Тож ветерани були вимушені дбати про себе своїми силами та своїм власним коштом, або ж сподіватися на підтримку близьких. І їхні родини ветеранів часто залишалися сам на сам із проблемами, які вимагали значних фінансових витрат і тривали роками.

Нова міська програма має змінити цю ситуацію. Вона передбачає компенсацію витрат на лікування та медичні послуги, які необхідні ветеранам, але не фінансуються державою. Зокрема, допомога може поширюватися на:

  • дороговартісні лікарські препарати;
  • тривалу терапію;
  • спеціалізовані медичні процедури;
  • заміну суглобів;
  • протезування ока;
  • відновлення слуху.

За словами заступниці голови Київської міської лержавної адміністрації (КМДА) Марини Хонди, зараз у столиці завершується підготовка необхідних документів та механізму реалізації програми. Найближчим часом міська влада обіцяє повідомити, як ветерани та їхні родини зможуть подати заявки на отримання допомоги.

Одним із головних закладів, де надаватимуть таку підтримку, стане медичний центр реабілітації та паліативної допомоги в Пущі-Водиці. Його спеціалісти працюють із пацієнтами, які мають складні травми та потребують тривалого відновлення після поранень.

Штанга як спосіб відновлення: у Тернополі ветерани поміряються силами

У Тернополі 13 червня відбудуться змагання з пауерліфтингу серед ветеранів та ветеранок. Подія пройде у тренажерному залі «AXION», який розташований у бізнес-центрі «К15» на вулиці 15 Квітня.

Інформацію про захід оприлюднила Тернопільська міська рада.

Реєстрація учасників триватиме з 11:00 до 11:30. Самі змагання стартують о 11:30.

У програмі заявлено кілька силових дисциплін. Зокрема:

  • жим штанги або гирі лежачи;
  • підйом штанги на біцепс сидячи;
  • гребля на тренажері.

Організатори наголошують, що головна ідея заходу — спортивна реабілітація ветеранів, підтримка фізичної активності та зміцнення ветеранської спільноти. Змагання організовані для того, щоб люди, які пройшли війну, мали простір для відновлення, спілкування і нових цілей.

Также зоблено акцент на підтримці здорового способу життя. Адже регулярні тренування тут працюють не тільки на м’язи, а й на психічну рівновагу. А ще це спосіб знову відчути командний дух та єдність зі спільнотою однодумців.

Організаторами виступають Тернопільська міська рада, Центр підтримки ветеранів та родин Героїв і спортивний клуб «AXION». Такі події часто виглядають як спорт, але насправді це ще й про відновлення, підтримку і внутрішню силу. Іноді штанга піднімає не тільки вагу — а й настрій.

Без НМТ, ЄВІ та зайвої бюрократії: Карпатський університет оголосив нові умови для ветеранів

Ветерани та учасники бойових дій отримали можливість вступити до Карпатського національного університету імені Василя Стефаника за спрощеною процедурою. Для цього їм не потрібно складати Національний мультипредметний тест (НМТ), а також ЄВІ чи ЄФВВ для вступу до магістратури.

Про це повідомили у приймальній комісії університету.

Спеціальні умови вступу діють для учасників бойових дій, зокрема чинних військовослужбовців (крім строкової служби), а також для осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Замість державних вступних випробувань абітурієнти складатимуть внутрішні співбесіди та іспити безпосередньо в університеті. Скористатися такою можливістю можна під час вступу на бакалаврат, магістратуру або на освітньо-науковий рівень доктора філософії (PhD).

В університеті доступний широкий вибір спеціальностей. Серед них — дизайн, менеджмент, маркетинг, право та інші популярні напрямки підготовки.

Для вступу необхідно підготувати пакет документів. До нього входять посвідчення учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, паспорт, ідентифікаційний код, військовий квиток або інший військово-обліковий документ. Для чинних військовослужбовців також потрібен дозвіл командування на навчання без відриву від служби або довідка про проходження служби.

Абітурієнтам, які вступають на бакалаврат, необхідно подати документ про повну загальну середню освіту. Для вступу до магістратури потрібен диплом про попередню вищу освіту з додатком. Також необхідно надати чотири фотокартки розміром 3×4, папку на зав’язках та конверт із маркою.

Консультації для вступників надають у кабінеті №101 гуманітарного корпусу університету. Додаткову інформацію можна отримати за телефоном приймальної комісії: 095 029 77 89.

Повний перелік спеціальностей та детальні умови вступу оприлюднені на сайті приймальної комісії університету.

«Не залишаться сам на сам із проблемами»: як ветерани в Барі борються із бюрократією

У Барській громаді на Вінниччині з’явилася нова ветеранська спілка. Організацію офіційно зареєстрували у травні цього року, а сьогодні вона вже об’єднує близько 30 ветеранів. Ініціаторами створення стали ветерани та люди, які працюють із захисниками. За їхніми словами, ідея виникла через проблеми, з якими багато військових стикаються після повернення до цивільного життя.

Засновники спілки кажуть, що їхня мета — не просто об’єднати ветеранів, а допомагати вирішувати реальні питання, відстоювати права та підтримувати одне одного.

Одним із перших кроків став запуск спільного телеграм-чату. У ньому ветерани можуть отримати пораду, знайти допомогу або звернутися до інших учасників у складній ситуації. У майбутньому там планують створити окремі напрямки для юридичних консультацій, психологічної підтримки та побутової допомоги.

Також організація вже звернулася до міської влади з проханням надати приміщення для ветеранського простору. Ветерани хочуть, щоб він був доступним для людей на візках, з протезами або милицями.

Ще одне питання, яке підняла спілка, — облаштування паркувальних місць для людей з інвалідністю. За словами ветеранів, у громаді таких місць недостатньо біля магазинів, банків та інших установ. У спілці також планують займатися фізичною та психологічною реабілітацією ветеранів, проводити зустрічі у школах, допомагати сім’ям загиблих військових та розвивати співпрацю з поліцією й місцевою владою.

Окрему увагу учасники організації звертають на житлові проблеми ветеранів. За їхніми словами, багато захисників стикаються зі складною бюрократичною системою під час оформлення компенсацій на житло. Причиною часто стають застарілі норми, які залишилися ще з радянських часів. У спілці переконані, що ветерани не повинні роками доводити своє право на підтримку та збирати десятки довідок для отримання передбаченої законом допомоги.

Наразі організація лише розпочала свою діяльність, однак її учасники вже заявляють про готовність допомагати ветеранам відстоювати свої права та шукати рішення проблем спільно з громадою і владою.

Головний принцип, на якому будують роботу спілки, простий: ветерани не повинні залишатися сам на сам із труднощами після повернення з війни. Саме тому вони об’єднуються, щоб підтримувати одне одного та разом домагатися змін.