Зовсім скоро українці можуть почати працювати по-новому. Принаймні, якщо новий проект закону Трудового кодексу від Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства (далі – МРЭТ) приймуть народні депутати.
Соціальні гарантії, мінімальна зарплата, оновлені права для працівника і працедавця, введення трудових договорів і багато що інше.
Кабмін ствердив і передав на розгляд Верховної Ради проект закону про працю.
У законопроекті зберігаються базові соціальні гарантії у сфері праці, а також гарантії для вагітних і жінок в декреті.
Вводиться 7 різних типів Трудового кодексу з урахуванням різних типів зайнятості.
Працедавцеві дається можливість звільнити працівника по своєму бажанню.
Вводиться захист від психологічного тиску.
Що презентував МРЭТ.
За впровадження нових правил взялося МРЭТ під керівництвом Тимофія Мілованова.
Головна причина зміни, діючого КЗоТ – втрата актуальності. Він був прийнятий за часів Радянського Союзу, ще в далекому 1971 року. Відтоді сам документ регулярно оновлювали. Від його первинної редакції залишилася хіба що назва. Також вже незалежна Україна ратифікувала ряд документів, зокрема і Конвенцію Міжнародної організації праці.
Там регулярно моніторят процеси, пов’язані з правилами і умовами роботи. Очевидно, що за 45 років багато що помінялося.
Навколо нового проекту закону ходило багато чуток, але нарешті МРЭТ презентував основні положення Трудового кодексу, які ми і розглянемо.
В першу чергу відомство відмічає, що діючий КЗоТ не захищає права близько 15,7 млн працівників, а саме працездатних пенсіонерів, трудових мігрантів, людей з інвалідністю, людей, які займаються домашнім господарством, нелегалів і безробітних.
Метою законопроекту є створення умови для легкого працевлаштування, комфортних умов праці і збільшення доходів працівників. Автори законопроекту переконані, що документ допоможе створити близько мільйона легальних робочих місць і дозволить скоротити рівень безробіття з 9,6 до 5% до 2024 року.
Основні положення.
Проект закону залишає базові соціальні гарантії у сфері праці, а саме:
Мінімальна заробітна плата і гарантія оплати в грошовій формі;
Оплачуваний лікарняний;
Щорічна оплачувана відпустка;
Збереження робочого місця на час відпустки у зв’язку з пологами і по догляду за дитиною;
Гарантії для покликаних і мобілізованих на військову службу;
Режим роботи;
Законопроект відміняє можливість отримувати оплату праці яким-небудь товаром, зарплату можна платити тільки грошима. Крім того, встановлюється підвищений розмір заробітної плати на роботах з важкими, шкідливими і небезпечними умовами. Оплата праці має бути мінімум на 4% вище за заробітну плату на аналогічній професії (посади) в нормальних умовах.
Що стосується найголовнішого обговорюваного пункту, так це гарантії для вагітних жінок і тих, хто знаходиться в декреті. Так, законопроектом залишається гарантована оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами від 126 до 140 днів.
Також залишається заборона розірвання трудового договору за ініціативою працедавця з вагітними жінками і жінками, які знаходяться у відпустці по вагітності і пологам, і з жінкою, чоловіком, іншим законним представником дитини, що знаходяться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення їм трирічного віку, окрім випадків ліквідації юридична особа – працедавця, припинення фізична особа виконання функція працедавець.
Крім того, в пункті про захист від дискримінації вводиться таке поняття, як заборона на який-небудь утиск вагітних.
У одній із статей відміняється таке поняття, як мінімальна тривалість робочого часу в “тиждень” 40 годин. Замість цього, згідно з європейськими нормами і конвенціями Міжнародної організації праці, тепер мінімальна тривалість робочого часу складає 40 годин впродовж кожного “семиденного періоду”.
Вводиться нова категорія захисту від психологічного насильства і моббінга. Також забороняється використання психологічного насильства для примусу працівника до розірвання трудового договору.
“Забороняється будь-яке упереджене відношення у сфері праці і моббінга працівників, зокрема психологічний і/або економічний тиск, цькування, висміювання, наклеп, ізоляція, приниження гідності, створення ворожої, образливої атмосфери, нестерпних умов праці, умисний, систематичний і необгрунтований нерівномірний розподіл навантаження і завдань між працівниками, що виконують аналогічний роботу, нерівний оплата праця за аналогічний робота або праця рівний цінність”, – сказано в презентація новий трудовий кодекс.
Законопроектом вводиться трудовий договір, умови якого створюватимуться як працедавцем, так і працівником. У три рази зменшується кількість документів, які потрібні при працевлаштуванні.
Трудовий договір може бути як в паперовому, так і електронному вигляді, але обов’язково письмовим, їх буде сім видів:
Безстроковий (промисловість, бюджетна сфера, держслужба, банківський сектор і так далі);
Терміновий (Будь-яка сфера – для виконання конкретних робіт або завдань);
Короткостроковий (на строк до 2 місяців – будівельна сфера, бізнес або замість цивільно-правових договорів по виконанню робіт або надання послуг);
Сезонний (сільське господарство, туризм і рекреація, сфера послуг);
З нефіксованим робітником часом (технології, послуги, креативна індустрія, по суті фриланс);
Учнівський (дає можливість об’єднувати роботу і навчання);
Домашнім працівником (домашня праця: прибирання, приготування їжі, відхід за дітьми і так далі).
Ще одним нововведенням є переклад паперової трудової книжки в електронний вигляд.
Також спрощується процедура страйку. Проект закону передбачає розширення переліку галузей, в яких страйки дозволені. Забороняється страйк тільки у випадках, коли припинення роботи створює загрозу національної безпеки, життю і здоров’ю людей, прав і свобод інших людей.
Крім того, за дотриманням трудового законодавства стежитиме ново створена Державна інспекція праці. У проекті закону чітко визначені права інспекторів Державної інспекції праці і прописані механізми захисту від зловживань з боку усіх суб’єктів трудових стосунків.
З самого неприємно в новому документі можна відмітити надання працедавцеві можливості звільняти співробітника за бажанням працедавця. Але він буде зобов’язаний завчасно попередити про це свого працівника, терміни залежать від сумарного часу роботи працівника у цього працедавця.
У разі дострокового розірвання трудового договору, працедавець зобов’язаний виплатити працівникові справедливу компенсацію: не менш подвійного середньоденного заробітку за кожен робочий день по зменшенню терміну попередження.
Своєю думкою поділився експерт у сфері працевлаштування Юлія Дрожжина, щоб пояснити усі плюси і мінуси нового Трудового кодексу.
За її словами, деякі пункти, які позиціонуються, як переваги нового законопроекту певною мірою є популістськими. Наприклад, пункт про заборону дискримінації.
“У нас і в попередньому кодексі заборонена дискримінація за віком, підлозі і багатьом іншим ознакам. Зараз туди додали ще заборону на дискримінацію вагітних, але в той же час в статті закону вони додали право для жінок з дітьми на додаткову перерву в робочий час, там по 30 хвилин кожні три години. По факту за ці півгодини жінка не встигне з’їздити додому або дитячу кімнату, погодувати дитину і провести з нею час. А для працедавця це ризик, тому що жінка приділятиме менше часу роботі”, – говорить експерт по працевлаштуванню.
Цей пункт може стати ще одним приводом для потенційного працедавця не зв’язуватися з жінками дітородного віку, вважає вона.
“У чинному законі норма про заборону дискримінації має ту ж мету, що і в новому законопроекті, але вона не виконується зараз, і не буде виконаються після прийняття нового кодексу. Проблема не в тому, щоб написати в законі перелік категорій, а в тому, щоб прописати відповідні механізми дотримання цієї норми”, – відмітила Дрожжина.
Ще одна спірна норма законопроект – звільнення працівника за ініціативою працедавця без пояснення причин.
“Тут ситуація двояка, тому що люди кричать, що це стане основою для масових звільнень. Але, якщо ми дивимося на реальні економічні умови і позицію бізнесу в ситуаціях, коли працівник не справляється зі своїми обов’язками, то це може бути. В цілому ця стаття більше захищає бізнес, але якщо дійсно будуть дотримані умови із завчасним попередженням працівника або грошовою компенсацією, то нічого страшного я в цьому не бачу”, – пояснила трудовий експерт.
Втім, є тут і істотний мінус, який полягає в занадто малому відрізку часу, за який працедавець повинен попередити співробітника про звільнення.
“15 днів – це мало. За статистикою, для пошуку роботи треба два місяці, і було б гуманніше все ж розширити цей період на ті ж два місяці. У такому разі претензії до цього пункту можна було б мінімізувати”, – вважає вона.
З плюсів Дрожжина відмічає розширення видів трудових договорів, що досить актуально в наших реаліях.
“У нас дійсно багато зайнятих і на сезонних роботах, і на домашніх, і той же фріланс. Але тут питання в іншому, у нас не укладають договори не тому, що немає відповідного для того або іншого виду робіт, а тому, що його не хочуть укладати. Тому прогнози про те, що введення цих додаткових договорів збільшить кількість легальних робочих місць на 1 млн, мені здається, трохи завищені. Часто ці договори не укладаються із-за податкового навантаження і із-за дуже складної процедури звільнення працівників”, – говорить експерт по працевлаштуванню.
За її словами, спрощення процедури звільнення звичайно вплине на збільшення статистики укладення договорів, але це відбуватиметься поступово. Ще довгий час працедавці керуватимуться тим враженням, яке у них склалося.
Ще один момент – відсутність в новому кодексі пункту про профспілки. І хоча зараз вони мають обмежений вплив, але вони потрібні.
“Зараз профспілки мають досить обмежений круг впливу, проте вони є. І доки існують такі професії, як залізничники або шахтарі, вони мають бути, а їх діяльність має бути регламентована”, – сказала Дрожжина.