Сьогодні в суспільстві триває обговорення проблеми, яку одні називають «скороченням армії», інші – «оптимізацією штатної чисельності».
Прихильники першої точки зору заявляють, що під час «нескорочення» армії у підрозділах на третину скоротять артилерію і танки. Звісно, що під час війни таке просто неприпустимо.
Вони стверджують, що Генеральний штаб маніпулюючи фактами вперто відмовляється називати «скороченням» у бойових частинах третини артилерії й танків, які планують поставити на зберігання, а розрахунки і екіпажі для них, у разі потреби, призиватимуть із резервістів через військкомати.
Другу точку зору днями озвучив начальник Генерального штабу Збройних Сил України генерал-лейтенант Сергій Корнійчук. Вона зводиться до тези: «Ми створюємо армію не для парадів, а для війни».
У інтерв’ю АрміяInform він сказав наступне:
– Остаточне рішення щодо механізмів оптимізації штатної чисельності війська буде ухвалено невдовзі. Про необхідність приведення штатної чисельності війська у відповідність до визначеної законодавством України чисельності Головнокомандувач ЗСУ генерал-полковник Руслан Хомчак заявили ще торік. Та деякі політики, різного рівня експерти хутко перевернули це питання на свій лад і звинуватили керівництво ЗСУ у скороченні війська.
Ще раз наголошую: поки триває війна, про скорочення війська не йдеться. Абсурдно навіть про це говорити. Скажу більше, я вважаю, що, з огляду на нинішні загрози та виклики, для надійнішої оборони держави знадобилося б чисельніше військо.
Але ми знаємо реальний стан економіки. Замало збільшити військо на папері ще на кілька десятків тисяч, важливо забезпечити всім необхідним, щоб призваний воїн, новосформований підрозділ мав сучасне озброєння, був боєздатним та ефективним в бою. На збільшення війська необхідні додаткові величезні ресурси. А їх у держави бракує, навіть на реалізацію багатьох проєктів, за нинішньої чисельності війська. Я об’єктивно оцінюю дійсність…
Законом України «Про чисельність Збройних Сил України» визначено, що чисельність війська не має перевищувати 250 000 осіб. Наразі укомплектованість війська сягає майже 100 відсотків.
Яка виникла ситуація: чисельність війська, повторюю, майже максимальна, а штатна чисельність значно більша. Тому необхідно провести певні заходи, щоб збалансувати штатну чисельність із чисельністю війська, визначену Законом. Йдеться про переведення частин на нові штати. При цьому надважливо зберегти боєздатність частин, які залучені до виконання завдань у районі ООС. Управлінські ланки будуть переведені на менші за чисельністю структури. Після втілення у життя певних рішень щодо структурних змін у підрозділах, чисельність війська не зменшиться, як і кількість військових частин у ЗСУ.
Щодо механізмів приведення штатної чисельності війська у відповідність до визначеної законодавством України. Є завдання: ще раз проаналізувати ефективність та доцільність нинішніх штатів управлінських структур, зокрема з огляду на дублювання функцій та щодо небойових підрозділів. Я категорично відхилив пропозиції деяких посадовців щодо скорочення окремих підрозділів або створення підрозділів кадру.
Наш задум спробую вам докладно пояснити на прикладі артилерійського підрозділу. Артилерійська батарея може бути чотири-, шести- чи восьмигарматна. Наразі у ЗСУ артбатареї – шестигарматні. Обслуга – 6 військових. Один із варіантів оптимізації штату батареї – перехід на чотири гармати, а дві з шести поставити на зберігання. У разі потреби озброєння знімається зі зберігання, розрахунки укомплектовують резервістами. Нагадаю, у нас сформований резерв першої черги – 100 000 осіб.
Чому цей варіант розглядається одним із оптимальних? В артбатареях за нинішнього штату (як й у механізованих чи інших бригадах) значний некомплект, як і у розрахунках гармат зокрема. Тобто, людей більше немає. Йдеться фактично про оптимізацію військової частини на папері. Головне – батарея зберігається, люди залишаються. Це кращий варіант, ніж залишити дві батареї з шести гармат, а третю зробити підрозділом кадру. Бо головне – зберегти боєздатність підрозділу та здатність у короткий термін наростити спроможності.
Подібна модель оптимізації штату пропонується й у танковому батальйоні: зберегти у бойовому складі всі три роти, а у кожній з них із 10 залишити 8-9 танків, а 1-2 – відправити на зберігання. Адже певна кількість танків нині у батальйонах простоює саме через некомплект людей.
Я поставив завдання командирам різних рівнів: з огляду на ліміти чисельності, ще раз проаналізувати, об’єктивно оцінити роль та місце кожного підрозділу у виконанні завдань в районі ООС, їхні спроможності до виконання бойових завдань та ухвалити рішення, який з підрозділів можна оптимізувати, а який навпаки підсилити. Необхідно критично оцінити, хто і які функції виконує, який внесок кожної посадової особи у боєздатність підрозділу. Треба оптимізувати кількість штабних посад, прибрати помічників, «денщиків», – розповів у інтерв’ю АрміяInform начальник Генерального штабу Збройних Сил України генерал-лейтенант Сергій Корнійчук.
